Мета й завдання дослідження. Метою дослідження є виявлення впливу міжнародної податкової конкуренції на національний і світогосподарський розвиток, міжнародний рух капіталу та управління міжнародним бізнесом в умовах глобалізації в контексті формування національної політики України щодо підвищення конкурентоспроможності в податковій сфері для забезпечення якісного економічного розвитку.

Досягнення поставленої мети дослідження зумовило розв'язання низки завдань, що визначили структуру наукової роботи:

- визначити глобальні передумови виникнення та розвитку міжнародної податкової конкуренції;

- розкрити сутність явища міжнародної податкової конкуренції та її вплив на економічну діяльність;

- систематизувати інструменти та принципи регулювання податкової конкуренції на національному та міжнародному рівнях;

- виявити вплив міжнародної податкової конкуренції на міжнародну міграцію виробництва, міжнародний рух фінансового капіталу та структуру світової фінансової системи;

- проаналізувати зміни в підходах до управління міжнародним бізнесом в умовах загострення міжнародної податкової конкуренції;

- охарактеризувати умови господарювання в Україні в контексті їх конкурентоспроможності в податковому аспекті;

- обґрунтувати комплекс заходів для підвищення конкурентоспроможності України в податковій сфері з метою забезпечення національного економічного розвитку.

Об'єктом дослідження є процеси виникнення та розвитку міжнародної конкуренції у податковій сфері в умовах глобалізації.

Предметом дослідження є міжнародна податкова конкуренція як основа забезпечення національного економічного розвитку.

Методи дослідження. Загальнотеоретичну методологічну основу дисертаційного дослідження становив синтез історико-логічного та системно-структурного підходів до аналізу економічних явищ і процесів. Дослідження проведене з використанням наступних спеціальних економічних методів: статистичного, порівняльного, якісного та кількісного аналізів (відповідно для дослідження особливостей міжнародного регулювання податкової конкуренції та встановлення взаємозв'язків між обсягами прямих іноземних інвестицій і рівнем оподаткування); експертних оцінок (для оцінки привабливості України як місця розташування міжнародного бізнесу).

Наукова новизна одержаних результатів. Основні результати дослідження, що характеризуються науковою новизною, полягають у тому, що в дисертації:

вперше:

- виявлені якісні зміни у використанні національними урядами інструментів податкової конкуренції, зокрема встановлено, що у період до 1970-1980-х років податкова конкуренція являла собою побічний ефект, що мав витоки з природних розбіжностей між законодавствами різних країн, які визначалися внутрішніми цілями; натомість сьогодні міжнародна податкова конкуренція перетворюється на інструмент, який цілеспрямовано використовується урядами для створення конкурентних переваг власної країни як засіб скорочення податкового навантаження, залучення до країни інвестицій і ділової активності та ін. Доведено, що причиною трансформації ролі податкової конкуренції є те, що конкурентні переваги країни у класичному розумінні (як похідні від ступеня розвитку національної економіки, забезпеченості природними ресурсами та факторами виробництва) або взагалі не можуть бути штучно створені, або потребують для формування значного часу й великих капіталовкладень, тому альтернативним підходом стало активне використання тих чинників конкурентоздатності, що належать до категорії «умов ведення бізнесу» та можуть бути створені в стислі терміни виключно за рішенням національного уряду на правах державного суверенітету;

- визначено причини неефективності функціонування ВЕЗ як найбільш перспективної форми податкової конкуренції в Україні (неконкурентоспроможність запропонованих податкових пільг порівняно з аналогічними утвореннями в сусідніх країнах Східної Європи; значні вади законодавства в аспектах процедур допуску інвесторів до ВЕЗ і системи їх управління, невизначеність митного статусу ВЕЗ), у відповідності до чого запропоновано заходи щодо підвищення ефективності їх діяльності: реформування умов і цілей створення ВЕЗ (перехід від універсальних ВЕЗ обласного масштабу до відносно компактних ВЕЗ із чітко визначеним цільовим спрямуванням, обґрунтованим місцем розміщення та виваженою галузевою структурою); реформування системи пільг у ВЕЗ (загальне спрощення режиму оподаткування та забезпечення більшої тривалості податкових канікул за податком на прибуток, чітке встановлення критеріїв надання пільг для інвесторів); реформування системи управління ВЕЗ;

отримали подальший розвиток:

-оцінка впливу міжнародної податкової конкуренції на національний та світогосподарський економічний розвиток, зокрема встановлено, що міжнародна податкова конкуренція сприяла реформуванню національних податкових систем протягом останніх десятиліть та їх переорієнтації із суто фіскальних завдань на забезпечення національного економічного розвитку, в тому числі й шляхом створення сприятливих умов для залучення зовнішніх інвестицій, а також підвищила ефективність функціонування глобальних ринків в умовах диверсифікованості національних систем оподаткування та нерозвиненості механізмів уникнення подвійного оподаткування міжнародних економічних операцій;

-теоретичне обґрунтування ролі міжнародної податкової конкуренції у формуванні сучасної структури світової фінансової системи, зокрема встановлено, що загострення міжнародної податкової конкуренції у фінансовій сфері було зумовлене протиріччям між бурхливим розвитком міжнародних трансакцій внаслідок глобалізації фінансових ринків і численними обмеженнями з боку національних законодавств, їх непристосованістю до глобальних умов ведення бізнесу, в т.ч. й у податковому аспекті; в результаті виник офшорний сектор глобального фінансового ринку, який відіграє у сучасній фінансовій архітектурі світу роль посередника у фінансових трансакціях, дозволяючи мінімізувати вплив тих вад національних законодавств, що гальмують їх розвиток;

-визначення ключових проблем та протиріч розвитку міжнародного регулювання податкової конкуренції, що зумовлені відсутністю єдиної позиції щодо необхідності та шляхів регулювання міжнародної податкової конкуренції з-поміж розвинутих країн світу, принципового протиріччя між, з одного боку, прагненням частини розвинутих країн активно використовувати податкову конкуренцію для забезпечення національного економічного розвитку та, з іншого боку, бажанням іншої їх частини остаточно ліквідувати це явище з метою збереження в незмінному стані власних соціально-орієнтованих економік, що ґрунтуються, не в останню чергу, на високому рівні оподаткування; в результаті аргументовано, що будь-які спроби здійснення глобального регулятивного впливу в податковій сфері у довгостроковій перспективі можуть бути успішними лише за умов залучення до них всіх розвинених країн, розробки та впровадження певних глобальних стандартів і правил, створення відповідних контролюючих міжнародних інститутів;

удосконалено:

- характеристику причинно-наслідкових зв'язків економічної глобалізації та міжнародної податкової конкуренції на основі виявлення масштабного кількісного збільшення та якісного ускладнення міжнародної ділової активності під впливом економічної глобалізації поряд з послабленням національних систем регулювання та відсутністю відповідних міжнародних інституцій, зростанням відкритості національних економік і стрімким розвитком комунікаційних систем, що об'єднують локальні ринки в єдиний глобальний економічний простір. Показано, що ліквідація бар'єрів на шляху виходу національного бізнесу на міжнародний рівень і певна стандартизація економічних операцій через відсутність уніфікації умов господарювання на рівні окремих країн (зокрема щодо оподаткування) створила можливості для використання міжнародним бізнесом відмінностей у податковому законодавстві різних країн, що сприяло підвищенню ефективності господарсь-кої та фінансової діяльності міжнародних корпорацій завдяки оптимізації розташування власних виробничих, збутових і фінансових підрозділів;

- теоретичні підходи до визначення ролі вільних економічних зон у національному та світовому господарстві, зокрема обґрунтовано, що ВЕЗ набувають рис важливого елементу міжнародної податкової конкуренції внаслідок зростаючого впливу на міжнародну міграцію виробництва та сервісу, розміщення збутових і логістичних структур міжнародного бізнесу. Доведено, що саме локація ВЕЗ дозволяє глобальним компаніям оптимізувати свої виробничі та транспортні витрати, способи входження на ринки інтеграційних об'єднань, які захищенні тарифними та нетарифними інструментами від конкуренції з боку зовнішніх товаровиробників.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблені в результаті дисертаційного дослідження теоретичні положення та практичні рекомендації можуть бути використані в процесі розробки та реалізації державної політики України щодо реформування податкової системи, забезпечення регіонального економічного розвитку, залучення прямих іноземних інвестицій, а також для оцінки й аналізу конкурентних переваг при організації та реалізації проектів із міжнародного бізнесу.

Результати дисертації впроваджено в практичній діяльності відділу міжнародних відносин та зв'язків з громадськістю Чернівецької міської ради (довідка № 108/5-03 від 12.09.2008 р.), ЗАТ «Трембіта» (довідка № 155 від 19.09.2008 р.). Основні теоретичні положення та висновки дисертації також використовуються при викладанні навчальних дисциплін «Податковий менеджмент», «Податкова система», «Міжнародні фінанси» в Чернівецькому торговельно-економічному інституті КНТЕУ (довідка № 1031/01-30 від 22.09.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаним науковим дослідженням. Усі наукові результати, викладені в дисертації, отримані особисто автором.

Апробація результатів дослідження. Положення даного дослідження пройшли апробацію у виступах на III Всеукраїнській науково-практичній Інтернет-конференції «Українська наука ХХІ століття» (червень 2007 р., Київ), XVII Міжнародній науково-практичній конференції «Транскордонне співробітництво як фактор активізації євроінтеграційних процесів» (травень 2008 р., Чернівці), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Економіч-на політика України в умовах євроінтеграції» (вересень 2008 р., Кривий Ріг).

Публікації. Основні положення роботи опубліковано автором у 8 одноосібних працях, у тому числі в 5 статтях у провідних наукових фахових виданнях і 3 публікаціях за матеріалами конференцій.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків додатків і списку використаних джерел. Основний зміст роботи викладено на 156 стор. Дисертація містить 19 таблиць на 19 стор., 12 рисунків на 12 стор., 6 додатків на 12 стор. Список використаних джерел налічує 174 найменування та представлено на 17 стор.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі розкривається актуальність теми дисертаційного дослідження, його мета та завдання, визначається наукова новизна, теоретичне та практичне значення одержаних результатів, рівень їх апробації.

Розділ 1 «Теоретичні засади міжнародної податкової конкуренції» присвячений вивченню теоретичних аспектів податкової конкуренції, включаючи передумови її інтенсифікації у глобальному масштабі, напрямки впливу на економічний розвиток і підходи до її регулювання на національному та міжнародному рівнях.

В дисертації розкрито, що міжнародна податкова конкуренція є складним, комплексним явищем, що відбивається у різних за суттю її визначеннях. Вона характеризуються і як засіб скорочення податкового навантаження шляхом переміщення капіталу, праці чи бізнесу до юрисдикцій із нижчим рівнем оподаткування, і як засіб залучення до країни інвестицій і ділової активності за допомогою податкових стимулів, і як засіб ухилення від сплати податків. Фактично, податкова конкуренція одночасно, з одного боку, забезпечує можливості для підвищення ефективності функціонування бізнесу та розміщення заощаджень населення, а з іншого, ? сприяє припливу іноземних інвестицій і економічному піднесенню деяких країн за рахунок втрат державного бюджету та макроекономічних проблем в інших країнах.

Традиційні теоретичні концепції податкової конкуренції, - як ті, що ґрунтуються на співставленні граничної корисності витрачання державних коштів та їх граничної вартості для суспільства (Г.Зодров, П.Мішковскі, Дж.Уілсон), так і ті, що ґрунтуються на теорії ігор, - всі розроблені у 80-х роках ХХ ст. Явище податкової конкуренції в рамках цих концепцій трактується як загалом шкідливе, адже, на думку авторів концепцій, вона зумовлює загальне недоотримання суспільних благ населенням внаслідок скорочення рівня державних витрат за умов аналогічного скорочення податкового навантаження. Природним висновком цих концепцій є визнання необхідності гармонізації оподаткування у глобальному масштабі.

Показано, що емпіричні дослідження у сфері оподаткування підтверджують протилежне. Дійсно, протягом останніх десятиліть у розвинутих країнах, як і у світі загалом, спостерігається стале скорочення рівня середніх податкових ставок. Проте співвідношення обсягів податків та ВВП, а також структура податкового навантаження залишаються майже незмінними, що свідчить про стабільність рівня фінансування державних витрат і системи перерозподілу доходів у економіці. Це вказує на те, що розвиток податкової конкуренції сприяє не стільки загальному скороченню податкових надходжень, скільки формуванню більш конкурентоспроможних систем оподаткування, що базуються на відносно ширшій базі оподаткування та нижчих ставках, а також ліквідації деяких елементів національних податкових систем, що фактично дискримінували певні види економічної діяльності.

Практичні дані також свідчать про досить значний ступінь впливу податкової конкуренції на економічний розвиток країн світу та функціонування міжнародних фінансових ринків. Зокрема, результати досліджень щодо визначення впливу рівня оподаткування на економічний розвиток, проведені А.Бассаніні, Г.Лічем та Дж.Бартолом'ю у 2001-2003 рр., дозволяють констату-вати суттєво вищі темпи економічного зростання у країнах із нижчим рівнем оподаткування. Наприклад, протягом 1992-2002 рр. економіка Ірландії зросла на 82%, тоді як у Франції та Великій Британії цей показник склав відповідно лише 21% та 28%, хоч усі ці країни є членами ЄС та мали однакові зовнішні передумови для розвитку.

Зазначено, що, спираючись на світовий досвід щодо наявності прямих взаємозв'язків між скороченням податкових ставок та зростанням обсягів зовнішніх інвестицій, уряди країн, що розвиваються, почали масово створювати пільгові податкові режими, інтенсифікуючи податкову конкуренцію як з розвинутими країнами, так і між собою. Специфіка створення зон із пільговими податковими режимами полягає в тому, що країни, де традиційні конкурентні чинники були більш-менш присутні, почали формувати вільні та спеціальні економічні зони на власній території (в якості прикладів можна навести Дубай (ОАЕ), Індію та Південно-Африканську Республіку), а країни, які таких чинників не мали зовсім, скористалися тенденцією делокалізації ведення бізнесу та ефектами фінансової глобалізації та перетворились на фінансові й реєстраційні офшори (до даної групи країн, зокрема, належать Британські Віргінські та Бермудські острови, Ангілья, Науру, Беліз та ін.).

Суперечливість ставлення урядів різних країн до податкової конкуренції зумовлюється насамперед тим, що відмінності в системах оподаткування за умов принципової схожості внутрішніх умов ведення бізнесу зумовлюють поступове переміщення ділової активності до тих країн, де рівень оподаткування є найбільш сприятливим, тоді як інші країни зазнають скорочення податкових надходжень внаслідок звуження бази оподаткування.

Проведений аналіз співвідношення між показниками обсягів залучення прямих іноземних інвестицій до ВВП та ставки податку на прибуток компаній окремо у старих і нових членах ЄС свідчить про існування прямої взаємозалежності між ними. Зокрема, у країнах-старих членах ЄС рівень оподаткування на 50% вищий, а співвідношення прямих іноземних інвестицій до ВВП майже втричі нижче, ніж у країнах-нових членах.

Визначено, що, вплив податкової конкуренції зумовлює й потребу деяких країн ЄС, зокрема Німеччини, у суттєвому скороченні внутрішнього рівня оподаткування, адже втеча бізнесу до інших країн ЄС спричиняє збитки для її бюджету у розмірі до 65 млрд. євро щороку. Аналогічно, відмінності в оподаткуванні інвестиційних доходів та величезні масштаби ухилення від нього виступили причиною прийняття Директиви Європейського Союзу щодо оподаткування заощаджень, що була покликана певним чином обмежити це явище.

Встановлено, що ризики, які несе в собі податкова конкуренція для країн із високим рівнем оподаткування, зумовили прагнення частини з них (наприклад Франції та Німеччини) перейти до глобального регулювання податкових питань у рамках ОЕСР, зокрема в аспектах ліквідації офшорних центрів і пільг у національних законодавствах, які дають змогу мінімізувати оподаткування. Проте відсутність єдиної позиції провідних країн світу в цій сфері та їх власне прагнення конкурувати між собою, в тому числі й за допомогою податкових методів, у теперішній час унеможливлюють впровадження дієвих санкцій проти офшорних режимів. Фактично, будь-які спроби здійснення глобального регулятивного впливу в податковій сфері навіть гіпотетично можуть бути успішними лише за умов участі в них усіх розвинених країн, розробки та впровадження певних глобальних стандартів і правил гри, створення відповідних міжнародних інституцій, які мали би достатні повноваження для контролю за дотриманням таких стандартів тощо.

У розділі 2 «Особливості впливу міжнародної податкової конкуренції на світове господарство» досліджується вплив міжнародної податкової конкуренції на міжнародну міграцію виробництва, глобальний рух капіталу й організаційно-правові механізми функціонування міжнародного бізнесу.

В процесі дослідження виявлено, що створення виробничих або збутових підрозділів за кордоном є виправданим для інвестора в тому випадку, якщо його власні конкурентні переваги, поєднуючись з вигодами розташування бізнесу у певній країні, дають змогу досягти деякого синергійного ефекту для розвитку бізнесу. Тому уряди країн, що прагнуть активно залучати іноземні інвестиції до власної економіки, вимушені створювати комплексні умови розміщення іноземних виробничих і торговельних підрозділів, часто більш пільгові порівняно зі звичайними для даної країни. Реалізація такого підходу відбувається насамперед шляхом створення ВЕЗ, які все частіше починають розглядатися як дієвий засіб конкуренції за іноземні інвестиції.

Головною відмінністю режиму ВЕЗ від офшорного є те, що він орієнтований на залучення іноземних інвестицій в економіку, а не на створення умов для базування в країні управлінських і фінансових підрозділів зарубіжних компаній, основний бізнес яких здійснюється виключно за її межами. Водночас, інструментарій, що використовується у ВЕЗ, багато в чому збігається з офшорним та включає у себе різноманітні податкові пільги, відсутність валютного контролю, звільнення від сплати митних платежів тощо. Відповідно до визначення міжнародної податкової конкуренції як боротьби між країнами за залучення зовнішнього капіталу та ділової активності за допомогою встановлення сприятливого податкового режиму та лібералізації економічної діяльності, ВЕЗ можна цілком правомірно вважати елементом міжнародної податкової конкуренції.

Активний вплив ВЕЗ на напрями та характер міжнародної міграції виробництва та сервісу зумовлюється змінами у структурі бізнесу в умовах глобалізації.

Аналіз особливостей функціонування ВЕЗ у різних регіонах світу дозволив виявити такі регіональні центри їх концентрації: країни Південно-Східної Азії (мета - оптимізація витрат на оплату праці для компаній з розвинутих країн + вихід на внутрішній ринок Китаю, що містить у собі величезний потенціал зростання); країни Східної Європи та Балтії (мета - оптимізація витрат для західноєвропейських компаній + вихід на ринок ЄС для фірм США та Японії + транзитна транспортна інфраструктура для обслуговування вантажопотоків за напрямком Схід-Захід); країни Центральної Америки (мета - оптимізація витрат на оплату праці та транспорт для компаній з розвинутих країн + близькість, а у випадку з Мексикою - вихід на ринок США).

Показано, що сучасна система фінансових центрів світу сформувалась в умовах різкого посилення регулювання фінансових операцій та підвищення рівня їх оподаткування в розвинутих країнах, що мало місце з 70-х років ХХ ст. Тому розвиток її офшорного компоненту як форми податкової конкуренції був зумовлений насамперед протиріччям між бурхливим розвитком міжнародних трансакцій внаслідок глобалізації фінансових ринків і численними обмеженнями з боку національних законодавств, їх непристосованістю до глобальних умов ведення бізнесу, в тому числі й у податковому аспекті.

Хоча офшорний сегмент світової фінансової системи залишається відносно непрозорим, навіть наявні дані свідчать про його дуже значні масштаби. Зокрема, слід відзначити, що зовнішні банківські активи походженням із фінансових центрів, які мають ознаки офшорності, складають до 70% сукупних зовнішніх банківських активів світу (рис. 1). У 2006 р. інвестиційні активи лише шести офшорних юрисдикцій (о-ви Джерсі та Гернсі, Кайманові, Британські Віргінські, Бермудські та Багамські о-ви) складали 967 млрд. дол. США, що дорівнює 2% ВВП світу. Вже згадані Бермудські острови є третім за розміром страховим центром світу, в якому діють до 1000 компаній із загальними активами більше 235 млрд. дол. США.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис.1. Зовнішні активи міжнародних банків у 2001-2006 рр., млрд. доларів США (обраховано автором)

Масштабні обсяги банківських та інвестиційних операцій вимагають наявності розвинутої інфраструктури фінансових ринків, великої кількості їх учасників й об'єктів інвестування. При цьому жодна з країн, що розвиваються, та навіть переважна більшість нових ринкових економік не в змозі забезпечити такі умови, отже єдиним домінуючим напрямком вкладання цих коштів є розвинені країни. Водночас, саме ця група країн є й джерелом даних фінансових ресурсів. Таким чином, офшорний сектор глобального фінансового ринку відіграє у сучасній фінансовій архітектурі переважно посередницьку функцію, дозволяючи мінімізувати вплив оподаткування та державного регулювання міжнародних фінансових потоків.

У міжнародному бізнесі фінансові й управлінські технології, так чи інакше пов'язані з використанням відмінностей у системах оподаткування, досить широко використовуються в таких аспектах діяльності компаній, як: зовнішньоторговельна діяльність; володіння нематеріальними активами та правами інтелектуальної власності; пряме і портфельне інвестування та боргове фінансування; побудова холдингових структур. Головною метою таких техно-логій є акумулювання прибутку від здійснення певного ланцюга зовнішньо-економічних операцій на тому його фрагменті, де рівень оподаткування є найнижчим. Окрім того, офшорні компанії часто використовуються для вирішення питань, пов'язаних із володінням тими чи іншими активами. Тобто податкова конкуренція між країнами як передумова утворення та розвитку офшорного сектору світової економіки загалом сприяє вирішенню значно більш широкого кола питань, ніж проста оптимізація оподаткування.

У розділі 3 «Стратегії економічного розвитку України у контексті міжнародної податкової конкуренції» розроблено порівняльну характеристику України як суб'єкта міжнародної податкової конкуренції та досліджено відповідні механізми забезпечення її економічного розвитку.

Проаналізовано сукупність чинників, що характеризують Україну як об'єкт розташування для міжнародного бізнесу, зокрема таких, як географічне положення, забезпеченість факторами виробництва та інфраструктурою, науково-технічний потенціал, особливості господарського законодавства та податкової системи, ступінь участі в міжнародних інтеграційних процесах тощо. Відносно дешева та висококваліфікована робоча сила, розвинута транспортна інфраструктура, досить високий науково-технічний потенціал, потенційно висока місткість внутрішнього ринку та географічна близькість до ринків ЄС і Росії зумовлюють значний потенціал для зовнішнього інвестування у вітчизняну економіку, як з метою виходу на національний ринок, так і для розміщення виробничих і збутових підрозділів міжнародних компаній, орієнтованих на ринки сусідніх країн. Однак головними факторами, що стримують цей процес, є вкрай недосконала та складна податкова система, численні обмеження у валютно-розрахунковій сфері, слабкий захист прав інвесторів, непослідовність економічної політики загалом (таблиця 1).

Таблиця 1. Порівняльна характеристика податкових систем країн Центральної та Східної Європи

Джерело: Economy Rankings: Doing Business - The World Bank Group.

Фактично, Україна, яка забезпечена класичними факторами конкуренто-спроможності, програє конкурентну боротьбу за зовнішні інвестиції та ділову активність лише завдяки вкрай несприятливим внутрішнім умовам ведення бізнесу, які великою мірою залежать від політики уряду. Відповідно до цього, підвищення конкурентоспроможності України вимагає запровадження певних заходів, у тому числі й з інструментарію міжнародної податкової конкуренції, спрямованих на усунення вказаних недоліків.

Оскільки різке скорочення рівня оподаткування в країні загалом не може бути здійснене швидко та безболісно для економіки такого масштабу та галузевої структури, як українська, найбільш ефективним підходом слід вважати залучення зовнішнього капіталу в межах певних чітко локалізованих територій, що мають статус ВЕЗ.

Зазначено, що хоча протягом 90-х років ХХ ст. в Україні було створено низку ВЕЗ різних типів, їх функціонування слід визнати вкрай незадовільним. По-перше, незважаючи на значні обсяги наданих пільг, рівень іноземних інвестицій у цих територіях майже не відрізнявся від середнього по Україні. По-друге, у переважній більшості наявних зон сальдо між надходженнями до державного бюджету та обсягами наданих пільг є від'ємним. По-третє, деякі з зон фактично перетворились на канали безмитного імпорту, що також спричиняє втрати для державного бюджету та виявилось фактичною причиною ліквідації усіх пільг для ВЕЗ у 2004 р.

Здійснене дослідження підтверджує, що ВЕЗ були і залишаються дієвим інструментом стимулювання економічного розвитку регіонів і можуть використовуватися й в Україні за умов докорінного реформування механізмів їх діяльності. Зокрема, запропоновані наступні напрямки реформування системи діяльності ВЕЗ:

- перехід до створення компактних за територією зон з чітким цільовим і галузевим спрямуванням, що задовольняє як потреби соціально-економічної політики держави, так і комерційні запити інвесторів;

- забезпечення конкурентоспроможності запропонованих пільг. Надання пільг повинно мати цільовий характер і стимулювати лише конкретно визначені галузі та проекти;

- реформування системи управління ВЕЗ на загальнодержавному та місцевому рівнях у напрямку удосконалення її організаційної компоненти та інтеграції в загальнодержавну соціально-економічну політику.

ВИСНОВКИ

ПЕРЕЛІК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Бозуленко О.Я. Економічна глобалізація як передумова розвитку міжнародної податкової конкуренції / О.Я.Бозуленко // Науковий вісник ЧТЕІ КНТЕУ : Економічні науки. - Вип. ІІ. - Чернівці : Книги-ХХІ, 2007. - С. 84-87.

2. Бозуленко О.Я. Вільні економічні зони як інструмент міжнародної податкової конкуренції / О.Я. Бозуленко // Стратегія розвитку України : (Економіка, соціологія, право). - 2007. - № 8. - С. 15-23.

3. Бозуленко О.Я. Функціонування вільних економічних зон у контексті міжнародної податкової конкуренції / О.Я.Бозуленко // Науковий вісник ЧТЕІ КНТЕУ : Економічні науки. - Вип. ІV. - Чернівці : Книги-ХХІ, 2007. -- С. 83-93.

4. Бозуленко О.Я. Роль офшорної фінансової діяльності у світовій фінансовій системі / О.Я.Бозуленко // Економіст. - 2008. - № 1. - С. 51-53.

5. Бозуленко О.Я. Щодо регулювання податкової конкуренції на між-народному рівні / О.Я.Бозуленко // Економіст. - 2008. - № 4. - С. 44-47.

В інших виданнях:

Бозуленко О.Я. Розвиток міжнародної податкової конкуренції в умовах глобалізації. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук зі спеціальності 08.00.02 - світове господарство і міжнародні економічні відносини. - Інститут світової економіки і міжнародних відносин Національної академії наук України, Київ, 2009.

Дисертацію присвячено дослідженню теоретичних і практичних аспектів розвитку податкової конкуренції в умовах економічної глобалізації.

Обосновано, что свободные экономические зоны могут считаться важным компонентом международной налоговой конкуренции и существенно влияют на международную миграцию производства, размещение сбытовых и логистических подразделений международного бизнеса; месторасположение СЕЗ позволяет глобальным компаниям оптимизировать свои производственные и транспортные затраты и войти на защищенные тарифными и нетарифными методами рынки.