Міжнародна конкурентоспроможність національної податкової системи (на прикладі країн Європейського Союзу)

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ І МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН

МІЖНАРОДНА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМИ (на прикладі країн Європейського Союзу)

08.00.02 - світове господарство і міжнародні економічні відносини

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

ГУСАК Олександра Юріївна

Київ-2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі міжнародних фінансів Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі Міністерства фінансів України.

Науковий керівник кандидат економічних наук, доцент ПЕДЬ Ірина Валеріївна, Міжнародний інститут менеджменту, доцент кафедри бізнес-адміністрування.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор, заслужений економіст України ЄФИМЕНКО Тетяна Іванівна, Державна установа "Інститут економіки та прогнозування НАН України", завідувач відділу управління економікою.

кандидат економічних наук КОПИЧ Роман Іванович, Львівський національний університет імені Івана Франка, асистент кафедри міжнародного економічного аналізу і фінансів.

Захист відбудеться 16 червня 2009 року о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.176.01 в Інституті світової економіки і міжнародних відносин Національної академії наук України за адресою: 01030, Київ, вул. Леонтовича, 5.

Із дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту світової економіки і міжнародних відносин Національної академії наук України за адресою: 01030, Київ, вул. Леонтовича, 5.

Автореферат розісланий 15 травня 2009 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради д.т.н. О.А. Васильєв.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

євроінтеграційний конкурентоспроможність податковий система

Актуальність теми. В сучасних умовах глобалізації економіки національні податкові системи стають активними учасниками міжнародних відносин, перетворюючись на один з важливих чинників перерозподілу факторів виробництва у рамках глобальної економічної системи. Поглиблення глобальних інтеграційних процесів та активізація діяльності міжнародних організацій обумовили тенденцію вирівнювання умов господарювання в різних країнах та міжнародних регіонах за багатьма параметрами. У цьому контексті роль податкової системи як фактора впливу на конкурентоспроможність національної економіки зростає, зокрема завдяки незначній інституційній детермінованості на наднаціональному рівні та збереженню суверенних прав держави на регулювання цієї сфери. Не можна також недооцінювати роль податкової системи як чинника розвитку національної економіки. Таким чином, податкові системи окремих країн нині перетворюються на один з важливих елементів конкурентоспроможності національної економіки, а визначальним інтегрованим параметром, яким характеризуються податкові системи, є їх здатність не тільки забезпечувати фінансову спроможність держави, гарантувати високу якість надаваних нею суспільних послуг і соціальних зобов'язань, сприяти якісному і кількісному економічному зростанню, а й створювати для країни необхідні конкурентні переваги у боротьбі за залучення до власного господарського середовища додаткових ресурсів у вигляді дедалі мобільніших об'єктів оподаткування. Отже, сьогодні можна констатувати тенденцію до активного розвитку окремої форми суперництва між країнами - міжнародної податкової конкуренції.

Серед наукових праць, присвячених проблематиці розвитку й реформування податкових систем, міжнародної конкурентоспроможності національних господарств та їхніх податкових систем зокрема, необхідно відзначити роботи таких зарубіжних учених, як В.Волков, Д.Вілдасін, Дж.Вілсон, Дж.Гвортні, М.Гельвановський, М.Грабовскі, Н.Гренендік, С.Джеймс, С.Д'янков, М.Едгауз, Т.Кейн, Т.Кілборн, Д.Ламберт, Р.Масгрейв, П.Мерріл, Дж.Мінтц, Д.Мітчелл, Г.Нікодем, Дж.Оуенс, У.Оатс, О.Погорлецький, М.Портер, С.Россле-Макколі, К.Фуест, Х.Хамакерс, Є.Ясін та ін. Серед вітчизняних вчених вагомий внесок у дослідження проблематики побудови ефективних податкових систем та принципів оподаткування зробили О.Василик, З.Варналій, В.Вергун, А.Гальчинський, М.Дем'яненко, В.Єременко, Т.Єфименко, В.Загорський, Ю.Іванов, Б.Кваснюк, Р.Копич, А.Крисоватий, М.Кучерявенко, І.Луніна, П.Мельник, В.Новицький, І.Педь, О.Плотніков, С.Рибак, А.Соколовська, Л.Тарангул, В.Федосов, В.Шевчук, І.Школа, С.Юрій та ін. Проте, незважаючи на значну кількість праць з питань оподаткування, майже відсутні спеціальні дослідження щодо теоретико-методологічного обґрунтування принципів та інструментів аналізу міжнародної конкурентоспроможності податкових систем, зокрема виокремлення параметрів податкової конкурентоспроможності та її оцінки в контексті визначення загальної конкурентоспроможності національної економіки.

Для успішної побудови в Україні ефективної ринкової економіки, особливо в контексті євроінтеграційних пріоритетів, необхідно з'ясувати роль вітчизняної системи оподаткування у формуванні специфічних конкурентних переваг національної економіки в глобальному економічному просторі, що дасть змогу виробити адекватні концептуальні підходи до оптимізації податкової системи та сформувати принципи та механізми забезпечення її міжнародної конкурентоспроможності. Саме актуальність і важливість цієї проблеми зумовлюють вибір теми дисертаційного дослідження, його основної мети, завдань і спрямування.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до наукової тематики Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі в рамках підготовки НДР за темами "Формування глобальної економічної системи: податковий аспект" (0107U002989, 2007-2009 рр.) і "Гармонізація та конкуренція національних податкових систем в сучасній світогосподарській системі" (0107U002991, 2007-2009 рр.). Внесок дисертанта в розробку зазначених тем полягає у визначенні сутнісних характеристик конкурентоспроможності національної податкової системи та здійсненні компаративного аналізу податкової конкурентоспроможності держав Європейського Союзу в умовах його розширення.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження визначається його теоретико-прикладним характером і формулюється як визначення сутнісних характеристик міжнародної конкурентоспроможності національної податкової системи та методів її оцінювання для розробки комплексу практичних рекомендацій щодо оптимізації податкової політики України в контексті її євроінтеграційних пріоритетів.

Виходячи з мети дослідження в роботі поставлені наступні завдання:

- визначити сутність конкурентоспроможності національної податкової системи та її роль у загальній міжнародній конкурентоспроможності країни;

- з'ясувати місце критеріїв, що застосовуються для оцінки національних податкових систем (та відповідних методичних підходів до ранжирування) у комплексі параметрів порівняння міжнародної конкурентоспроможності країн;

- розробити методику оцінки конкурентоспроможності національної податкової системи як інструменту порівняння параметрів національних систем оподаткування;

- визначити основні тенденції розвитку систем оподаткування країн Європейського Союзу в умовах посилення євроінтеграційних процесів;

- дослідити вплив податкової конкуренції на формування єдиного податкового простору ЄС в процесі його розширення;

- провести компаративний аналіз податкової конкурентоспроможності держав ЄС з метою виявлення їх конкурентних переваг у податковій сфері;

- здійснити порівняльну оцінку конкурентоспроможності податкової системи України, країн ЄС та СНД для обґрунтування комплексу заходів щодо підвищення міжнародних конкурентних переваг вітчизняної системи оподаткування.

Об'єктом дослідження став розвиток національних податкових систем європейських країн, зокрема України, в умовах посилення міжнародної податкової конкуренції.

Предметом дослідження є сутнісні характеристики конкурентоспроможності національних податкових систем в контексті міжнародної економічної інтеграції.

Методи дослідження. У процесі дослідження було застосовано широкий спектр загальнонаукових та спеціальних економічних методів пізнання, зокрема: діалектичний підхід і метод логічної абстракції (для визначення сутнісних характеристик конкурентоспроможності національної податкової системи - підрозд. 1.1), а також метод групувань, середніх величин та економіко-математичної формалізації даних (розробка методики оцінки конкурентоспроможності національної податкової системи - підрозд. 1.3); каузальний підхід (для дослідження впливу європейської податкової конкуренції на розвиток податкового простору ЄС - підрозд. 2.2); метод компаративного аналізу та графічний метод (для виявлення й аналізу ключових тенденцій розвитку податкових систем країн ЄС - підрозд. 2.1); метод структурного аналізу (для визначення особливостей оцінки національних податкових систем у структурі оцінювання міжнародної конкурентоспроможності країн - підрозд. 1.3); методи бальної оцінки та рейтингування (з метою компаративного аналізу конкурентоспроможності податкових систем країн ЄС та порівняльної оцінки конкурентоспроможності податкової системи України - підрозд. 2.3, 3.1).

Наукова новизна отриманих результатів полягає в узагальненні теоретичних засад конкурентоспроможності національних податкових систем, виявленні критеріїв та виробленні методики для оцінки податкової конкурентоспроможності, що дало змогу отримати значущі з теоретичної та практичної точки зору результати, які відзначаються науковою новизною та характеризують особистий внесок автора в розробку проблеми. Зокрема в дисертації:

вперше:

- виявлено сутнісні характеристики конкурентоспроможності національної податкової системи на сучасному етапі посилення інтеграційних процесів, а саме встановлено, що конкурентоспроможність національної податкової системи визначається як здатність країни брати участь у міжнародній податковій конкуренції, реалізуючи стратегію експансіонізму шляхом як залучення іноземних об'єктів оподаткування у вигляді капіталу, робочої сили, споживання (за допомогою створення недискримінаційного режиму оподаткування іноземних інвесторів та закордонних доходів, запровадження порівняно низького рівня податкових ставок і податкового навантаження, стабільності податкового законодавства й прозорості податкового адміністрування, спрощення податкових форм і процедур), так і одночасним збереженням контролю над національними факторами виробництва, врівноважуючи стимулювання економічного розвитку високою якістю суспільних послуг і соціальних гарантій;

- розроблено методику оцінки конкурентоспроможності національної податкової системи шляхом побудови відповідного індексу, що оцінює конкурентні переваги національної системи оподаткування за формалізованими та неформалізованими порівняльними критеріями, об'єднаними у компоненти, які комплексно характеризують її за визначальними якісними параметрами (управління оподаткуванням, податкова політика й законодавство, податкові ставки, витрати на податкову дисципліну, прозорість і стимулювання, митна політика й законодавство);

- визначено ступінь конкурентоспроможності національних податкових систем країн Європи (за результатами комплексної оцінки за допомогою виробленої методики), обґрунтовано незначний рівень розбіжності в податковій конкурентоспроможності країн із групи старих членів ЄС та держав - нових членів цього інтеграційного угрупування, зокрема виявлено в рамках ЄС економіки з найбільш конкурентоспроможними системами оподаткування (Ірландія, Велика Британія, Словаччина, Латвія і Литва), а також встановлено (на основі компаративного аналізу) визначальні параметри та характеристики податкової системи України, які значно послаблюють її конкурентоспроможність у міжнародній податковій конкуренції за фактори виробництва;

удосконалено:

- систематизацію трансформаційних процесів країн Європейського Союзу у податковій сфері в умовах посилення євроінтеграції, зокрема виокремлено дві групи зрушень, що охоплюють, з одного боку, системні тенденції, які формуються під впливом економічної інтеграції, як в рамках європейського господарського простору, так і у загальносвітовому масштабі, а з іншого боку - специфічні тенденції, пов'язані із змінами у структурі систем оподаткування, які досліджено з використанням офіційної європейської класифікації податків за економічною функцією (податки на робочу силу, податки на споживання, податки на капітал);

- обґрунтування наслідків впливу європейської податкової конкуренції на розвиток податкового простору ЄС, які втілилися у: зростанні актуальності проблеми податкового демпінгу на європейському податковому просторі; збільшенні припливу іноземних інвестицій до нових держав ЄС; спробах підвищення податкової конкурентоспроможності країн ЄС за рахунок реформування оподаткування підприємств; збільшенні частки податкових надходжень від корпорацій; розвиткові процесів податкової гармонізації з метою нівелювання негативних проявів податкової конкуренції; активізації пошуку моделі фіскальних відносин для об'єднаної Європи; посиленні ролі наднаціональних інституцій ЄС у сфері оподаткування;

- комплекс заходів для підвищення конкурентоспроможності податкової системи України, який, з урахуванням результатів компаративного аналізу, має включати: а) спрощення податкової системи України (зокрема шляхом скасування деяких дрібних податків та зборів, наприклад, зборів до Державного інноваційного фонду й Фонду з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, окремих місцевих зборів, скорочення кількості митних ставок з метою спрощення митних процедур, впровадження систем електронної податкової звітності та включення внесків до фондів державного страхування до загальної системи податкових платежів); б) забезпечення справедливого ставлення до всіх груп платників податків (через перегляд режиму оподаткування закордонних доходів та іноземних інвесторів, а також оптимізацію податкових інспекційних процедур); в) надання стимулюючого характеру національній податковій системі (за рахунок підвищення ступеня відкритості інформації про національну систему оподаткування та перегляду ставок оподаткування доходів від капіталу); ґ) розвиток та доопрацювання вітчизняного податкового законодавства (шляхом розширення норм регулювання трансферного ціноутворення, мережі угод про уникнення подвійного оподаткування, прийняття податкового кодексу, перегляду принципів екологічного оподаткування);

дістало подальшого розвитку:

- визначення критеріїв та методів оцінки національних податкових систем, які виступають в якості компонентів загальної інтегрованої оцінки рівня міжнародної конкурентоспроможності національної економіки; зокрема виявлено спільні для провідних глобальних індексів економічного розвитку критерії оцінювання податкової системи, представлені переважно такими формалізованими індикаторами, як ступінь податкового навантаження, загальна кількість податків та зборів у країні, ставки оподаткування прибутку або доходу підприємств та фізичних осіб, часові витрати на дотримання податкової дисципліни, та неформалізованими характеристиками, які визначають ступінь прозорості та стабільності податкового законодавства і середовища, а також уточнено практику застосування основних методів для оцінювання (метод середніх величин, метод стандартних відхилень, метод експертних оцінок).

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці науково обґрунтованих теоретичних положень та практичних рекомендацій, спрямованих на визначення рівня конкурентоспроможності національних податкових систем та формування їх конкурентних переваг у міжнародному господарському середовищі.

Аналітичні висновки щодо комплексу заходів підвищення міжнародних конкурентних переваг системи оподаткування України та систематизації основних тенденцій розвитку країн ЄС у податковій сфері в умовах посилення євроінтеграційних процесів використані у практичній діяльності Комітету Верховної Ради України - при оцінці можливості застосування європейського досвіду у податковій сфері в процесі розробки проекту Податкового Кодексу України (довідка від 19.02.2009 р.). Наукові результати дисертації, зокрема положення щодо впливу європейської податкової конкуренції на розвиток податкового простору держав ЄС та особливостей міжнародного порівняння національних систем оподаткування, використані у навчальному процесі Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі при викладанні дисциплін "Податкові системи зарубіжних країн" та "Фінансово-кредитні та грошові системи зарубіжних країн" (довідка №26/02-1553 від 18.11.2008 р.). Також висновки дисертаційного дослідження в частині результатів порівняльної оцінки конкурентоспроможності податкової системи України з системами оподаткування держав ЄС і СНД використані Центром соціально-економічних досліджень CASE Україна при оцінці макроекономічної ситуації в Україні (довідка №28-014/09 від 29.04.2009 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаним науковим дослідженням. Усі наукові результати, що викладені у дисертації та виносяться на захист, здобуто автором особисто.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та висновки дисертаційного дослідження апробовано у виступах на 3 міжнародних конференціях: VIII Міжнародній науково-практичній конференції молодих науковців "Транснаціоналізація міжнародної економіки та пошук шляхів інноваційної співпраці" (15 квітня 2008 р., Київ), II Міжнародній науково-практичній конференції "Наукове забезпечення процесів реформування соціально-економічних відносин в умовах глобалізації" (18-20 квітня 2008 р., Сімферополь), ХІ Міжнародній науково-практичній конференції "Моделі забезпечення сталого розвитку світового господарства: економіка, фінанси та право" (30 травня 2008 р., Київ). Окрім того, основні висновки й положення дисертації неодноразово доповідались та обговорювались на засіданнях кафедри міжнародних фінансів Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі.

Публікації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження опубліковані автором самостійно або у співавторстві в 11 наукових працях, в тому числі у 8 статтях у наукових фахових виданнях (6 з них підготовлено автором одноосібно, зокрема 4 у наукових журналах та 2 у збірниках наукових праць) і 3 тезах виступів на наукових конференціях.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Основний зміст дисертації викладено на 194 сторінках, він містить 18 таблиць на 18 стор., 29 рисунків на 29 стор. Список використаних джерел містить 240 найменувань на 28 стор. Дисертація включає 13 додатків на 32 стор.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У Вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено мету, завдання, об'єкт і предмет дослідження, охарактеризовано методологічну базу, сформульовано наукову новизну та практичне значення одержаних автором результатів дослідження.

У першому розділі "Теоретико-методичні засади конкурентоспроможності національної податкової системи" визначено сутність поняття "конкурентоспроможність національної податкової системи", її місце в структурі конкурентоспроможності країни, розглянуто внутрішні й зовнішні чинники її формування, проаналізовано критерії оцінки національних податкових систем у структурі міжнародних систем порівняння конкурентоспроможності країн світу та запропоновано методику оцінки конкурентоспроможності національної податкової системи, засновану на побудові відповідного індексу.

Здійснений аналіз наукової літератури та документації міжнародних організацій дає змогу розглядати конкурентоспроможність національної податкової системи як структурний елемент конкурентоспроможності країни, яка проявляється лише у відповідному середовищі, що характеризується податковою конкуренцією.

Проаналізовано структуру та методичні аспекти восьми міжнародних рейтингів та індексів соціально-економічного розвитку, які використовуються для порівняння характеристик національних економік, зокрема й їхньої конкурентоспроможності: Індекс економічної свободи, Рейтинг кредитоспроможності країн агенції Фітч, Індекс економічної свободи у світі, Всесвітній індекс конкурентоспроможності, Індекс всесвітньої чесності, Індекс реформування інвестиційної політики Організації економічного співробітництва і розвитку, Рейтинг країн проекту "Ведення бізнесу", Індекс конкурентоспроможності Лозаннського Інституту розвитку менеджменту. Наявність у структурі цих рейтингів критеріїв оцінки податкової сфери країни засвідчує важливість адекватного стану системи оподаткування для гармонійного розвитку національної економіки, що робить аналіз стану національних податкових систем важливим етапом у визначенні місця країни в світовому економічному просторі, зважаючи на роль податкової системи як чинника нарощування національної конкурентоспроможності країни.

Проведений аналіз складу податкових критеріїв (формалізованих та неформалізованих) та методик їх оцінювання доводить необхідність розробки спеціального інструментарію, спрямованого на повне і всебічне оцінювання податкового аспекту конкурентоспроможності національної економіки і співставлення систем оподаткування країн світу. Розроблена автором методика оцінки конкурентоспроможності національної податкової системи дає змогу шляхом побудови відповідного індексу конкурентоспроможності національної податкової системи (ІКНПС) сформувати дієвий механізм для комплексного міжнародного порівняння національних систем оподаткування за різними критеріями і характеристиками. На основі аналізу статистичних даних, звітів міжнародних організацій та інших джерел інформації розроблено алгоритм оцінювання конкурентоспроможності національної податкової системи, що складається із трьох етапів - підготовчого, розрахункового та власне рейтингування. Запропонований у роботі в якості інструментарію для оцінки конкурентоспроможності індекс передбачає аналіз системи оподаткування в розрізі конкурентних переваг з позиції окремих аспектів податкової сфери з використанням у їх структурі формалізованих та неформалізованих критеріїв.

У рамках розробленого індексу ступінь податкової конкурентоспроможності оцінюється за 34 критеріями, об'єднаними у шість компонентів (управління оподаткуванням; податкова політика й законодавство; податкові ставки; витрати на податкову дисципліну; прозорість і стимулювання; митна політика й законодавство), причому вибір критеріїв оцінки базується на проведеному вище аналізі структури восьми міжнародних індексів соціально-економічного розвитку, що забезпечує універсальність інструментарію. В роботі обґрунтовано доцільність наповнення кожного компонента індексу специфічними критеріями оцінки податкової системи (рис. 1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Для оцінювання критеріїв у структурі індексу застосовується метод бальної оцінки. Кожен критерій, незалежно від того, чи є він формалізованим або неформалізованим, оцінюється за шкалою від 1 до 5 балів (від слабкого до сильного), що відповідає п'яти рівням розвиненості національної системи оподаткування, причому для певних критеріїв достатнім є застосування оцінок в 1 та 5 балів або ж оцінок в 1, 3 і 5 балів. У разі відсутності надійного джерела інформації для оцінки певного критерію йому надається мінімальна оцінка (1 бал).

У другому розділі "Податкова конкурентоспроможність держав Європи в процесі інтеграції" проведено аналіз основних трансформацій національних податкових систем країн Європейського Союзу, виявлено особливості впливу податкової конкуренції на теренах ЄС на розвиток європейського податкового простору, здійснено порівняльну оцінку конкурентоспроможності національних систем оподаткування держав об'єднаної Європи із застосуванням розробленої методики оцінки.

У процесі дослідження основних трансформацій податкових систем країн Європейського Союзу після активізації процесів його розширення автором виявлено дві групи тенденцій: 1) системні тенденції, що стосуються всіх видів податків і зборів, розвиток яких є відображенням загальносвітових зрушень у податковій сфері; 2) тенденції другої групи, що стосуються структурних змін податкових систем, причому їх аналіз здійснено в структурі класифікації податків за економічною функцією (податки на робочу силу, податки на споживання, податки на капітал).

Системні тенденції відбивають об'єктивні процеси розвитку податкового простору ЄС під впливом його розширення, є характерними для переважної більшості держав-учасниць ЄС і виявляються, по-перше, в активному реформуванні національних податкових систем країн-учасниць шляхом зменшення податкових ставок, заміни прогресивних податкових ставок на пропорційні, скорочення кількості податкових розрядів, розширення податкових пільг для певних верств населення; по-друге, у процесі податкової гармонізації, яка є пріоритетним завданням податкової політики Євросоюзу через відмінності у податковій політиці країн Європи й загострення податкової конкуренції; по-третє, у відносній стабілізації загального рівня оподаткування в країнах-членах ЄС протягом останніх років за наявності високого податкового тиску порівняно з іншими країнами світу, що підтверджує статус ЄС як регіону з відносно високим рівнем податкового навантаження; по-четверте, у загостренні податкової конкуренції в межах єдиної Європи як втілення світової тенденції, що є одним із факторів стимулювання реформ систем оподаткування; і, по-п'яте, у посиленні розбіжностей у національних податкових системах країн ЄС після його розширення - тренд одержав підвалини для розвитку після приєднання до Європейського Союзу держав Центрально-Східної Європи. Розрахунки для двох груп країн ЄС (ЄС-15 та ЄС-12) демонструють наявність меншого рівня податкового тиску та нижчий рівень ставок прямих податків у нових країнах, що приєдналися до ЄС, порівняно зі "старими" державами інтеграційного об'єднання (табл. 1).

Таблиця 1. Показники податкових ставок та податкового навантаження за групами країн ЄС

Зважаючи на особливу роль податкової конкуренції в об'єднаній Європі як одного з чинників реформування національних систем оподаткування й зміцнення зусиль у напрямку податкової гармонізації, автором досліджено вплив з боку європейської податкової конкуренції на розвиток податкових відносин в Європі. Серед ключових наслідків розв'язання європейської конкуренції у податковій сфері визначено такі: а) зростання актуальності проблеми податкового демпінгу на європейському податковому просторі після приєднання до ЄС 2004 р. держав Центрально-Східної Європи з низькими ставками оподаткування прибутку підприємств; б) збільшення припливу іноземних інвестицій до нових держав ЄС, однією з причин якого є й податковий чинник, що стимулював перерозподіл капіталу на користь більш лояльних податкових юрисдикцій; в) спроби підвищення податкової конкурентоспроможності країн ЄС за рахунок реформування оподаткування підприємств (в середньому протягом останніх 10 років номінальні ставки прибуткового податку з підприємств знизились у державах об'єднаної Європи на 9,6%, причому їх зниження як у "старих" так і в "нових" країнах-учасницях ЄС відбулося майже рівноцінно - на 9% і 10,2% відповідно); ґ) збільшення частки податкових надходжень від корпорацій незважаючи на зниження ставок корпоративного податку, насамперед за рахунок розширення податкової бази, скасування частини податкових пільг та звільнень, корпоратизації бізнесу та активного розвитку фінансових корпорацій; д) розвиток процесів податкової гармонізації з метою нівелювання негативних проявів податкової конкуренції; е) активізація пошуку моделі фіскальних відносин для об'єднаної Європи та обговорення фіскального федералізму в якості основного рішення; є) посилення ролі наднаціональних інституцій ЄС, зокрема Європейської Комісії та Суду ЄС, через делегування їм від національних урядів частини повноважень у податковій сфері.

Спираючись на статистичні дані, дисертантом здійснено порівняльний аналіз конкурентоспроможності податкових систем країн Європейського Союзу в умовах його розширення. Аналіз здійснювався із застосуванням розробленої методики оцінки конкурентоспроможності національної податкової системи шляхом побудови відповідного індексу для кожної з 27 держав ЄС. З огляду на інтенсифікацію євроінтеграційних процесів особливу увагу приділено порівняльній оцінці податкової конкурентоспроможності груп держав-учасниць ЄС - країн Західної Європи (ЄС-15) та нових країн спільноти (ЄС-12), результати якої довели, що ступінь податкової конкурентоспроможності для зазначених груп країн є близьким, що створює передумови для розгляду Європейського Союзу як цілісного податкового простору.

Водночас недоречним є ігнорування національних особливостей, властивих кожній із систем оподаткування країн Європейського Союзу, тому порівняння ступеня конкурентоспроможності систем оподаткування держав ЄС здійснено в розрізі кожного з шести компонентів індексу з метою виявлення національних переваг і недоліків у податковій сфері. Побудований індивідуальний рейтинг країн Євросоюзу підтверджує гіпотезу про неподільність європейського податкового простору: найвищі рейтингові оцінки отримали дві країни ЄС-15 (Ірландія та Велика Британія) та три країни ЄС-12 (Словаччина, Латвія, Литва).

У третьому розділі "Конкурентоспроможність податкової системи України як передумова розвитку ринкової економіки" обґрунтовується доцільність порівняння параметрів податкової системи України з системами оподаткування держав ЄС та СНД і на підставі результатів такої порівняльної оцінки запропоновано комплекс рекомендацій щодо підвищення конкурентоспроможності вітчизняної податкової системи.

В роботі аналізується історичне, законодавче та наукове підґрунтя для формування вибірки країн для проведення порівняльної оцінки конкурентоспроможності податкової системи України. Формування вибірки порівняння, що включає держави ЄС та деякі країни СНД, зумовлене як тісними економічними, політичними й культурними зв'язками України з цими державами, так і регіонально-інтеграційними пріоритетами вітчизняної зовнішньоекономічної політики.

На основі аналізу конкурентоспроможності податкової системи України із застосуванням відповідної методики оцінки доведено вкрай низький рівень конкурентоспроможності вітчизняної податкової системи. У загальній вибірці з 33 країн Європи українська податкова система посіла 32-ге рейтингове місце, що свідчить про неможливість характеризувати її як конкурентоспроможну (рис. 2). Проведена додаткова оцінка для вибірки з 6 країн СНД продемонструвала низький рівень податкової конкурентоспроможності України також порівняно з пострадянськими державами - лише 5-те місце з 6 країн вибірки.

Спираючись на висновки, отримані в результаті порівняльної оцінки рівня конкурентоспроможності податкової системи України серед вибірки 33 країн Європейського Союзу та Співдружності Незалежних Держав, автор обґрунтовує необхідність реформування вітчизняної податкової системи із урахуванням не лише національних особливостей, а й європейських реалій. Запропоновано чотири напрями вдосконалення системи оподаткування України з метою підвищення її конкурентоспроможності. Комплекс трансформаційних заходів має включати:

- спрощення податкової системи України шляхом скасування певних дрібних податків та зборів, наприклад, тих, що вже не стягуються (збори до Державного інноваційного фонду та Фонду з ліквідації наслідків

Рис. 2. Рейтинг конкурентоспроможності національних податкових систем держав ЄС, СНД та України

Чорнобильської катастрофи) або їх частка в структурі податкових надходжень є мізерною (наприклад, податок на промисел, збори, пов'язані з бігами на іподромі, податок з продажу імпортних товарів), зменшення частоти сплати податків шляхом впровадження форм електронної звітності та за допомогою сучасних засобів зв'язку, скорочення кількості тарифних ставок, застосовуваних митною системою України, включення внесків до фондів пенсійного та соціального страхування до загальної системи податків;

- забезпечення справедливого ставлення до всіх груп платників податків за допомогою перегляду режиму оподаткування закордонних доходів та іноземних інвесторів в бік лібералізації руху капіталів та залучення інвестиційних ресурсів у національну економіку, спрощення процедур податкових перевірок, скорочення їх кількості та тривалості, впровадження принципу аналізу ризиків як керівного при проведенні інспектування, забезпечення застосування податкового та митного законодавства України на рівних умовах шляхом переходу від декларативних заяв до конкретних дій;

- надання стимулюючого характеру національній податковій системі шляхом зменшення податкового тиску на окремі групи економічних суб'єктів та на ВВП у цілому, перегляду ставок оподаткування дивідендних й процентних доходів та роялті, підвищення ступеня відкритості інформації про національну систему оподаткування завдяки формуванню комплексної інформаційної системи про всю сукупність податків і зборів в Україні;

- розвиток і доопрацювання вітчизняного податкового законодавства за допомогою розширення нормативної бази регулювання трансфертного ціноутворення, консолідації податкового законодавства шляхом прийняття Податкового кодексу, розширення мережі укладених Україною угод про уникнення подвійного оподаткування, перегляду принципів екологічного оподаткування шляхом запровадження екологічного податку.

Крім того, останні зрушення у світовій економіці, викликані проявами світової економічної кризи, спричиняють необхідність застосування антикризових податкових заходів, спрямованих на покращення ситуації для національних суб'єктів господарювання, зокрема за рахунок: а) зниження ставки оподаткування прибутку підприємств з 25% до принаймні 20%, що не лише зменшить рівень податкового навантаження, але й може здійснити стимулюючий вплив на вітчизняні підприємства; б) впровадження дозволу на застосування прискорених норм амортизації активів для зменшення податкового тиску шляхом або підвищення норм амортизації, або впровадження т.зв. "амортизаційної премії" на певні групи основних фондів; в) пом'якшення умов отримання податкового кредиту на податок з доходів фізичних осіб, особливо у частині суми процентів за іпотечним житловим кредитом, та активізація роз'яснювальної та просвітницької роботи щодо передбаченого законодавством права на зменшення річного оподатковуваного доходу на суму таких витрат; ґ) оптимізація податкового навантаження в напрямку формування пропорцій його розподілу за окремими групами платників податків у відповідності до співвідношень, які утворюють окремі статті державних витрат.

Загалом, будь-які вдосконалення структури системи оподаткування України або принципів вітчизняної податкової політики необхідно здійснювати з обов'язковим урахуванням сучасних процесів міжнародної податкової конкуренції та європейської податкової гармонізації, тож орієнтиром для трансформацій має бути не лише формування податкових конкурентних переваг України, але й пошук її гармонійного місця в європейському податковому просторі.

ВИСНОВКИ

Результати дисертаційного дослідження дозволяють дійти наступних висновків методологічного, теоретико-концептуального й науково-практичного спрямування.

1. Конкурентоспроможність національної податкової системи є здатністю країни брати участь у міжнародній податковій конкуренції, реалізуючи стратегію експансіонізму шляхом як залучення іноземних об'єктів оподаткування у вигляді капіталу, робочої сили, споживання (за допомогою створення недискримінаційного режиму оподаткування іноземних інвесторів та закордонних доходів, запровадження порівняно низького рівня податкових ставок і податкового навантаження, стабільності податкового законодавства й прозорості податкового адміністрування, спрощення податкових форм і процедур), так і одночасним збереженням контролю над національними факторами виробництва, врівноважуючи стимулювання економічного розвитку високою якістю суспільних послуг і соціальних гарантій.

2. Наявність у структурі глобальних економічних рейтингів критеріїв оцінки, які характеризують різні аспекти розвитку податкових систем, закономірності щодо змісту таких критеріїв та методичні підходи до їх оцінки підтверджують роль національної податкової системи як фактора нарощування національної конкурентоспроможності країни, причому вирізнення податкових критеріїв у структурі цих рейтингів дає змогу визначити тенденції розвитку та реформування національних систем оподаткування і сформулювати поточні цілі та пріоритети, а основною проблемою щодо уніфікації таких показників залишається кореляція значень формалізованих та неформалізованих індикаторів.

3. Відсутність у міжнародній практиці окремого інструментарію оцінки конкурентоспроможності національних податкових систем зумовлює необхідність розробки методики, спрямованої на всебічне оцінювання й співставлення систем оподаткування країн світу за допомогою побудови індексу конкурентоспроможності національної податкової системи. Розроблена методика передбачає оцінювання національних систем оподаткування за шістьма компонентами - управління оподаткуванням, податкова політика й законодавство, податкові ставки, витрати на податкову дисципліну, прозорість і стимулювання, митна політика й законодавство, кожен з яких складається з формалізованих та неформалізованих критеріїв оцінки.

4. Трансформації податкових систем держав ЄС відбуваються в рамках двох груп тенденцій: 1) системні тенденції, розвиток яких відображає загальносвітові зрушення у податковій сфері і які стосуються всіх видів податків і зборів, 2) тенденції щодо змін у структурі систем оподаткування держав єдиної Європи. Тенденції першої групи знаходять прояв у: а) активному реформуванні національних податкових систем згідно з новими вимогами посилення інтеграційних процесів; б) наявності значних розбіжностей в рівні та структурі податкового навантаження у країнах ЄС; в) стабілізації загального рівня оподаткування в державах ЄС за наявності високого податкового тиску порівняно з іншими країнами світу; ґ) загостренні податкової конкуренції в межах ЄС як відображення світової тенденції; д) визнанні податкової гармонізації пріоритетним завданням регіональної податкової політики.

5. Тренди другої групи (розкриті в структурі європейської класифікації податків за економічною функцією, яка дає змогу вимірювати податковий тиск на основні об'єкти оподаткування - споживання, робочу силу, капітал) відображають наочні зрушення у структурі груп податків. Серед головних зрушень у оподаткуванні споживання такі: а) значні коливання рівня податків на споживання протягом останніх 10 років; б) висока частка ПДВ у структурі податків на споживання; в) уніфікація ставок ПДВ як наочний приклад європейської податкової гармонізації; ґ) відсутність кардинальних змін в структурі податкових надходжень від акцизів; д) посилений контроль за рухом підакцизних товарів у межах ЄС; е) розбіжності в структурі інших груп податків на споживання в різних державах ЄС.

Розвиток оподаткування робочої сили виявляється у: а) суттєвому зростанні рівня оподаткування робочої сили з початку 1970-х та його зниженні наприкінці 1990-х років; б) впровадженні стимулюючого зайнятість оподаткування робочої сили; в) значній частці соціальних відрахувань в оподаткуванні робочої сили; ґ) змінах структури загальної ставки податку на робочу силу; д) зниженні податкових ставок, зменшенні кількості податкових розрядів, підвищенні оподатковуваного мінімуму як основних заходах податкових реформ; е) розбіжностях ставок податку на доходи фізичних осіб в регіоні; є) заміні прогресивних ставок податків на доходи фізичних осіб пропорційними; ж) перенесенні податкового тягаря з робочої сили на інші об'єкти оподаткування.

Динаміка податків на капітал в умовах посилення євроінтеграційних процесів проявляється у таких напрямках: а) формування іміджу ЄС як регіону з низьким рівнем оподаткування підприємств; б) зменшення податкових вилучень та звільнень від сплати податків на капітал; в) зростання рівня загальної ставки податку на капітал; ґ) нерівномірний розподіл ставки податку на доходи від капіталу між корпораціями та домогосподарствами; д) спрямованість реформ щодо податків на капітал на вдосконалення ринків капіталу; е) започаткування нормативної бази для гармонізації податків на капітал в ЄС; є) консолідація оподаткування корпорацій на території Євросоюзу; ж) популяризація норм законодавства ЄС про податки на капітал у третіх країнах; і) посилення податкової конкуренції у сфері оподаткування капіталу.

6. Процес розширення складу учасників ЄС стимулював загострення податкової конкуренції в європейському регіоні, що, у свою чергу, спричинило такі наслідки: зростання актуальності проблеми податкового демпінгу на європейському податковому просторі; збільшення припливу іноземних інвестицій до нових держав ЄС; спроби підвищення податкової конкурентоспроможності країн ЄС за рахунок реформування оподаткування підприємств; збільшення частки податкових надходжень від корпорацій; розвиток процесів податкової гармонізації з метою нівелювання негативних проявів податкової конкуренції; активізацію пошуку моделі фіскальних відносин для об'єднаної Європи; посилення ролі наднаціональних інституцій ЄС.

7. Конкурентоспроможність національних податкових систем країн ЄС (досліджена шляхом компаративного аналізу) характеризується відсутністю суттєвих розбіжностей у рівні податкової конкурентоспроможності держав ЄС-15 порівняно з новими державами ЄС-12, що свідчить про необхідність розглядати ЄС як цілісний податковий простір. Цей факт підтверджується й результатами індивідуального рейтингу країн Європейського Союзу, де перші п'ять місць поділили між собою дві країни ЄС-15 (Ірландія, Велика Британія) та три країни ЄС-12 (Словаччина, Латвія, Литва). Держави-лідери рейтингу посіли високі рейтингові місця за рахунок нижчих податкових ставок (Словаччина, Литва), кращого податкового адміністрування (Ірландія, Велика Британія, Латвія) низьких витрат часу на сплату податків (Ірландія, Велика Британія, Латвія, Литва), прозорого і стимулюючого характеру системи оподаткування (Ірландія, Словаччина, Латвія).

8. Критеріальні вимоги відбору держав Європи до складу вибірки порівняння зумовлені двовекторністю регіонального співробітництва України: необхідність співставлення вітчизняної податкової системи саме з системами оподаткування держав ЄС пов'язана з роллю Європейської Спільноти як перспективного стратегічного партнера для української економіки, а включення до країн вибірки держав пострадянського простору спричинене не лише спільним минулим, а й активною співпрацею на сучасному етапі.

Вкрай низький рівень податкової конкурентоспроможності України (32-га рейтингова позиція у вибірці з 33 країн), виявлений шляхом порівняльної оцінки конкурентоспроможності податкової системи України з країнами ЄС та СНД, пояснюється недостатньою відповідністю характеристик вітчизняної системи оподаткування актуальним тенденціям і ознакам розвитку європейських податкових систем. Зокрема недосконалість української системи оподаткування підтверджується результатами компаративного аналізу, отриманими за компонентами індексу конкурентоспроможності національної податкової системи: управління оподаткуванням (29-те рейтингове місце), податкова політика й законодавство (33-тє місце), податкові ставки (14-те місце), витрати на податкову дисципліну (31-ше місце), прозорість і стимулювання (31-ше місце), митна політика й законодавство (30-те місце).

9. Сформовані за значеннями індексу конкурентоспроможності національної податкової системи сукупний рейтинг країн Європи, а також проміжні рейтинги за компонентами індексу дають змогу визначити вади вітчизняної системи оподаткування та сформувати комплекс рекомендацій для підвищення конкурентоспроможності податкової системи України. Така система заходів має передбачати кроки, спрямовані на запровадження зрозумілої та простої за процедурами і формами системи оподаткування, що характеризується помірними витратами часу на сплату податків, недискримінаційним ставленням до всіх груп платників податків (включаючи іноземних інвесторів), спрямована на активне стимулювання економічного розвитку і водночас підтримку високого рівня податкової свідомості громадян і спирається на розбудоване й узгоджене податкове законодавство, основу якого має становити Податковий кодекс України.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У провідних наукових фахових виданнях:

1. Гусак О.Ю. Стратегії регулювання конкурентоспроможності податкової системи / О.Ю.Гусак // Стратегія розвитку України (економіка, соціологія право) : наук. журн. - К : НАУ. - 2007. - №7. - С. 95-105.

2. Гусак О.Ю. Тенденції розвитку Європейського Союзу в податковій сфері в умовах інтеграції / І.В.Педь, О.Ю.Гусак // Зовнішня торгівля: право та економіка : наук. журн. - 2007. - №6(35). - С. 144-152 (особистий внесок: систематизація тенденцій розвитку Євросоюзу в податковій сфері).

3. Гусак О.Ю. Структурна характеристика міжнародної податкової конкуренції / І.В.Педь, О.Ю.Гусак // Зовнішня торгівля: право та економіка : наук. журн. - 2008. - №3(28). - С. 131-136 (особистий внесок: обґрунтування структурної характеристики міжнародної податкової конкуренції).

4. Гусак О.Ю. Критерії оцінки національних податкових систем / О.Ю.Гусак // Зовнішня торгівля: право та економіка : наук. журн. - 2008. - №4(39). - С. 118-125.

5. Гусак О.Ю. Методичні аспекти оцінки національних податкових систем / О.Ю.Гусак // Зовнішня торгівля: право та економіка : наук. журн. - 2008. - №5(40). - С. 108-113.

6. Гусак О.Ю. Особливості застосування податків на споживання в країнах Європейського Союзу / О.Ю.Гусак // Формування ринкових відносин в Україні : Зб. наук. пр. Вип. 12(91) / Наук. ред. І.К.Бондар. - К., 2008. - С. 26-31.

7. Гусак О.Ю. Методика оцінки конкурентоспроможності національної податкової системи / О.Ю.Гусак // Зовнішня торгівля: право та економіка : наук. журн. - 2008. - №6(41). - С. 36-41.

8. Гусак О.Ю. Конкурентоспроможність національної податкової системи як елемент конкурентоспроможності країни / О.Ю.Гусак // Формування ринкових відносин в Україні : Зб. наук. пр. Вип. 1(92) / Наук. ред. І.К.Бондар. К., 2009. - С. 72-77.

В інших виданнях:

9. Гусак О.Ю. Міжнародна податкова конкуренція: переваги та недоліки / О.Ю.Гусак // Транснаціоналізація міжнародної економіки та пошук шляхів інноваційної співпраці : збір. мат-лів VIII міжнар. наук.-практ. конф. молодих науковців (15 квітня 2008 р.). - К: УДУМФТ, 2008. - С. 116-117.

10. Гусак О.Ю. Оцінка рівня розвитку національних податкових систем / О.Ю.Гусак // Наукове забезпечення процесів реформування соціально-економічних відносин в умовах глобалізації : мат-ли ІІ міжнар. наук.-практ. конф. (18-20 квітня 2008 р.). - Сімферополь: видав. центр Кримського інституту бізнесу, 2008. - С. 143-144.

11. Гусак О.Ю. Моделі гармонізації податкового законодавства / О.Ю.Гусак Моделі забезпечення сталого розвитку: економіка, фінанси та право : збір. мат-лів ХІ міжнар. наук.-практ. конф. (30 травня 2008 р.). - К: УДУМФТ, 2008. - С. 78-80.

АНОТАЦІЯ

Гусак О.Ю. Міжнародна конкурентоспроможність національної податкової системи (на прикладі країн Європейського Союзу). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.02 - світове господарство і міжнародні економічні відносини. - Інститут світової економіки і міжнародних відносин Національної академії наук України, Київ, 2009.

Дисертацію присвячено актуальним теоретичним і практичним питанням формування й оцінки конкурентоспроможності національних податкових систем в умовах податкової конкуренції. В роботі розкрито сутність поняття "конкурентоспроможність національної податкової системи", розглянуто внутрішні та зовнішні чинники її формування. Проаналізовано критерії оцінки національних податкових систем у структурі міжнародних систем порівняння конкурентоспроможності країн світу та розроблено методику оцінки конкурентоспроможності національних податкових систем.

Проведено аналіз основних трансформацій національних податкових систем країн ЄС, виявлено особливості впливу податкової конкуренції на розвиток європейського податкового простору. Здійснено порівняльну оцінку конкурентоспроможності національних систем оподаткування держав ЄС із застосуванням розробленої методики оцінки.

Обґрунтовано доцільність порівняння параметрів податкової системи України з системами оподаткування держав ЄС та СНД, на підставі результатів такої порівняльної оцінки запропоновано комплекс рекомендацій щодо підвищення конкурентоспроможності вітчизняної податкової системи.

Ключові слова: національна податкова система, конкурентоспроможність національної податкової системи, податкова конкуренція, податки на капітал, податки на споживання, податки на робочу силу, міжнародне порівняння національних економік.

АННОТАЦИЯ

Гусак А.Ю. Международная конкурентоспособность национальной налоговой системы (на примере стран Европейского Союза). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.02 - мировое хозяйство и международные экономические отношения. - Институт мировой экономики и международных отношений Национальной академии наук Украины, Киев, 2009.

Диссертация посвящена актуальным теоретическим и практическим вопросам формирования и оценки конкурентоспособности национальных налоговых систем в условиях налоговой конкуренции.

В работе раскрыта суть понятия "конкурентоспособность национальной налоговой системы", внутренние и внешние факторы ее формирования. Проведен анализ критериев оценки национальных налоговых систем в структуре международных систем сравнения конкурентоспособности стран мира и разработана методика оценки конкурентоспособности национальных налоговых систем путем построения соответствующего индекса. Целью методики является оценка конкурентоспособности национальных систем налогообложения путем сравнения параметров различных аспектов налоговой сферы: управление налогообложением, налоговая политика и законодательство, налоговые ставки, издержки на налоговую дисциплину, прозрачность и стимулирование, таможенная политика и законодательство.