Міжнародні фінансові стратегії в умовах глобалізації (на прикладі країн транзитивного типу)

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ І МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН

08.00.02 - світове господарство і міжнародні економічні відносини

УДК 339.9:334

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеню кандидата економічних наук

МІЖНАРОДНІ ФІНАНСОВІ СТРАТЕГІЇ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ (НА ПРИКЛАДІ КРАЇН ТРАНЗИТИВНОГО ТИПУ)

ДУДЧАК ОЛЕКСАНДР

ВАСИЛЬОВИЧ

КИЇВ-2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у відділі міжнародних валютно-фінансових відносин Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України, м. Київ.

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент ПАХОМОВ Сергій Юрійович, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана МОН України, доцент кафедри міжнародного менеджменту

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Румянцев Анатолій Павлович, Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, професор кафедри світового господарства і міжнародних економічних відносин

кандидат економічних наук Бакаєв Олександр Леонідович, АКБ „Таврика”, заступник голови спостережної ради

Захист відбудеться 1 липня 2008 р. о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.176.01 Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України за адресою: 01030, Київ, вул. Леонтовича, 5.

Із дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України за адресою: 01030, Київ, вул. Леонтовича, 5.

Автореферат розісланий 30 травня 2008 р.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дисертації. На сучасному етапі глобалізації та інтернаціоналізації світового господарства й міжнародних економічних відносин поглиблюється процес інтеграції національних економік до міжнародних валютно-фінансових структур. З огляду на це, суттєвого значення набуває формування та розвиток економічних стратегій на державному рівні з урахуванням тенденцій та напрямів світогосподарського розвитку. Разом з тим, формування механізмів і втілення інструментів валютно-фінансового характеру, які пов'язані з розробкою базових принципів фінансово-економічної стратегії держави.

Багато країн не ведуть міжнародну статистику з рахунку руху капіталу та операцій з фінансовими інструментами платіжного балансу. Окрім того, величезне число угод доводиться на похідні інструменти, а концепція їхнього повноцінного обліку й аналізу у фінансовій статистиці не розроблена навіть на теоретичному рівні. Інша справа торговельні зв'язки - по них налагоджена детальна періодична митна статистика, що дозволяє ретельно вивчити торговельний канал. Із цієї причини найбільш частим підходом є аналіз поширення міжнародних криз торговельними каналами.

Із проблематикою валютно-фінансового характеру, пов'язаною з розробкою стратегій загальноекономічного розвитку, серед вітчизняних вчених економістів-міжнародників займалися О.Л.Бакаєв, О.Г.Білорус, В.С.Будкін, І.В.Бураковський, В.Г.Єременко, Д.Г.Лук'яненко, В.Є.Новицький, Ю.М.Пахомов, О.В.Плотніков, О.І.Рогач, В.В.Рокоча, М.О.Рубцова, А.П.Рум'янцев, Л.В.Саакадзе, В.Р.Сіденко, О.О.Сльозко, О.М.Сохацька, А.С.Філіпенко. Також, викликають увагу наукові праці таких відомих російських вчених-економістів, що досліджують різні напрями й тенденції у сфері здійснення зовнішньоекономічних та валютно-фінансових стратегій, як Л.Абалкін, А.Анікін, О.Богомолов, В.Євстігнєєв, М.Єршов, Е.Кочетов, В.Кузнєцов, В.Міхєєв, А.Моїсєєв, В.Попов, З.Романова, Б.Хейфец та ін.

Серед зарубіжних вчених, у роботах яких особлива увага приділяється аспектам вироблення фінансових стратегій транзитивного типу й визначаються фактори та напрями забезпечення фінансово-економічної безпеки держави на стадії перехідного періоду, слід назвати М.Бруно, Ч.Віплоша, О.Гаврілішіна, А.Герба, Р.Дорнбуша, Б.Ейхенгріна, Г.Калво, Г.Камінскі, Г.Колодко, К.Котарелі, П.Кругмана, Ф.Мішкіна, Дж.Стігліца, Дж.Сакса, Дж.Сороса, Г.Кальво, С.Фішера та ін.

У вітчизняній фінансово-економічній літературі недостатньо обґрунтовано й багатосторонньо проаналізовано питання системного дослідження інструментів та механізмів здійснення валютно-фінансових та грошово-кредитних стратегій в умовах трансформації соціально-економічних систем світу, зокрема досвід проведення трансформацій у валютно-фінансовій галузі в країнах транзитивного типу, в тому числі держав Центральної та Східної Європи. Подібні дослідження охоплюють лише певні сектори національних валютно-фінансових систем транзитивного типу. Тому, на нашу думку, потрібен комплексний аналіз впливу транзитивних валютно-фінансових стратегій на загальноекономічний розвиток країн перехідного періоду в умовах реалізації національних економічних стратегій. Актуальність зазначеної проблематики, її науково-практичне значення та можливість подальшого втілення результатів дослідження обумовили вибір теми дисертації, визначили її загальну структуру, мету та зміст.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконувалась у рамках завдань, що були поставлені перед відділом міжнародних валютно-фінансових відносин Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України при розробці тематики на державне замовлення, а окремі її матеріали включено до наукових звітів як складові частини наступних тем: “Світовий рух капіталу в умовах глобалізації” (державний реєстаційний № 0103U006312, 2003-2005 рр.); “Динаміка міжнародних валютно-фінансових відносин в контексті запобігання економічних криз” (державний реєстраційний № 0105U002587, 2005-2007 рр.). Зокрема, в контексті підготовки вказаних НДР дисертантом досліджено валютно-фінансові аспекти антикризового регулювання економік транзитивного типу та проаналізовано їх досвід проведення стратегій у сфері валютних, фінансових та кредитних відносин у країні.

Мета й завдання дослідження. Метою дисертації є виявлення загальних закономірностей формування міжнародних валютно-фінансових стратегій країн з перехідною економікою. Відповідно до основної мети дисертації було сформульовано наступне коло завдань:

· виявити загальні передумови та наслідки створення транзитивного середовища в контексті інтеграційних процесів світогосподарського розвитку;

· проаналізувати вплив глобалізації в рамках міжнародних валютно-фінансових відносин на фінансово-економічні системи транзитивного типу;

· обґрунтувати, що сучасна фінансова глобалізація виявляється у таких процесах, як підсилення мобільності міжнародних потоків, вирівнювання цін на товари й фактори виробництва, закріплення розподілу ринків збуту й посилення міжнародної конкуренції в боротьбі за фінансові джерела ресурсного забезпечення;

· виявити базові принципи та інструменти дії фінансових важелів впливу на здійснення економічних стратегій в цілому;

· системно проаналізувати валютно-фінансові аспекти антикризових стратегій транзитивного типу та антикризові банківські стратегії заборгованості на ринках що формуються;

· обґрунтувати доцільність розробки та проведення міжнародних валютно-фінансових стратегій як фактору антикризового розвитку національної економіки України;

· розробити основні напрямі та шляхи оптимізації валютно-фінансових стратегій на ринках, що формуються.

Об'єктом дослідження є валютно-фінансова та кредитно-грошова система країн із транзитивною економікою в умовах світових інтеграційних процесів.

Предмет дослідження - міжнародні валютно-фінансові стратегії транзитивного типу в контексті глобалізації світового господарства і міжнародних економічних відносин.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є історично-логічний та структурно-системний підхід до аналізу фінансово-економічних взаємовідносин (Розділ І.). Використано метод наукової абстракції, діалектичний метод пізнання, а також методи статично-фактологічного, логічного, кількісного аналізу та оцінок (Розділ ІІ; Розділ ІІІ).

Інформаційною та джерельною базою дослідження є наукові праці вітчизняних і зарубіжних дослідників, матеріали міжнародних економічних організацій системи ООН, зокрема Групи Світового банку, Міжнародного валютного фонду, національна державна статистика країн Центральної і Східної Європи, статті у вітчизняних і зарубіжних періодичних виданнях та ін.

Наукова новизна результатів дисертації полягає у комплексному дослідженні теоретико-методологічних засад формування та осмисленні сучасних інструментів і механізмів реалізації валютно-фінансових стратегій транзитивного типу в умовах глобалізації світової економіки і міжнародних економічних відносин. Зокрема, в процесі дисертаційного дослідження особисто автором отримані наступні наукові результати:

вперше:

· обґрунтовано нові концептуальні підходи до оптимізації фінансово-економічного середовища для здійснення базових стратегічних заходів у валютно-фінансовій і кредитно-грошовій сфері в умовах трансформаційної економіки, які полягають у впровадженні розвитку програмно-цільових підходів розвитку центральної та місцевої фінансової системи, концентрації капіталу на депресивних регіонах та на слабко розвинених місцевих фінансових ринках, вживанні заходів задля підвищення капіталізації банківської системи;

· для виявлення реальних передумов перспективних напрямів, механізмів та форм проведення міжнародних фінансових стратегій запропоновано комплексну оцінку взаємозв'язків економік транзитивного типу та міжнародних фінансових інституцій з метою їх адекватних дій; для встановлення взаємозв'язків валютних криз розвинених та країн, що розвиваються, впливу економічного спаду в розвинених країнах на можливість виникнення валютних криз;

· на засадах авторської концепції щодо специфічних рис міжнародних валютно-фінансових стратегій в умовах глобальних змін у світовому господарстві і міжнародних економічних відносинах, розкрито напрями реалізації міжнародних валютно-фінансових стратегій транзитивного типу, яким слід надати статус елементу антикризового регулювання національної економіки, визначено сутність, класифікацію і основні чинники міжнародних валютно-фінансових стратегій транзитивного типу на ринках що формуються за допомогою оцінки ризиків;

отримали подальший розвиток:

· гіпотеза про ключову роль антикризових заходів регулювання валютно-фінансового сектору економіки транзитивного типу з метою запобігання кризових явищ як внутрішнього, так й зовнішнього походження, зокрема підтверджено, що лібералізація капітального рахунку не призводить до збільшення прямих іноземних інвестицій, проте вона є одним з найважливіших інструментів у механізмі ринкових реформ у країнах з перехідною економікою; система фіксованих валютних курсів у країнах з транзитивною економікою являє собою спробу встановлення жорстких співвідношень між валютами будь-якої певної групи країн. Все це розглядається як стратегія, що гарантує позитивний результат від прив'язки валютних курсів і одночасно знижує можливі витрати. Користь, насамперед полягає в тому, що стабільний обмінний курс підтримує економічний ріст;

· сучасні теоретико-методологічні й концептуальні підходи до аналізу оцінки результатів реалізації антикризових банківських стратегій заборгованості, стратегій регулювання валютно-фінансової політики в умовах динаміки міжнародних валютно-фінансових відносин; багато країн не ведуть міжнародну статистику по рахунку руху капіталу й операцій з фінансовими інструментами платіжного балансу. Окрім того, величезне число угод припадає на похідні інструменти;

удосконалено:

· інструментарій антикризового регулювання економіки транзитивного типу на основі системного аналізу класифікації форм та методів організації стратегічних заходів у валютно-фінансовому секторі національної економіки; як індикатор валютних криз звичайно використовується девальвація національної валюти, індикатор тиску на валютному ринку, що залежить від девальвації курсу, зниження резервів або росту процентних ставок; складнощі, пов'язані з виявленням проблем у фінансово-банківській системі на ранній стадії виникнення, обумовили створення фінансових моделей прогнозування криз, заснованих на комплексі індикаторів, аналіз яких дозволяє виявляти проблеми економічного й банківського секторів на ранній стадії;

· систему шляхів та напрямів оптимізації валютно-фінансових стратегії на ринках, що формуються, в контексті визначення відповідних інструментів і механізмів розробки політики антикризового розвитку економіки в умовах інтеграції до світового господарства і міжнародних економічних відносин.

Практичне значення отриманих результатів дослідження. Основні положення, викладені автором у дисертації, доведені до рівня пропозицій і рекомендацій та можуть бути використані у процесі формування валютно-фінансової стратегії України з метою її активної участі у змінах, що відбуваються у сучасному світовому господарстві. Теоретико-методологічні положення та висновки дисертаційного дослідження також можуть бути використані в навчально-методичному процесі вищіх навчальних закладів, зокрема при викладанні дисциплін „Міжнародна економіка”, „Міжнародна економічна діяльність України”, „Міжнародні фінанси”, „Світові економічні стратегії”, „Міжнародний менеджмент”.

Особистий внесок здобувача. Всі науково-практичні результати, викладені у дисертаційній роботі, отримані автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертації доповідалися й обговорювалися на наукових конференціях: міжнародній науково-практичній конференції «Загальноєвропейські транспортні коридори - важливий фактор інтеграційних процесів в Європі» (Чернівці, 2000 р.); міжнародній науково-практичній конференції «Трансформація національної валютно-фінансової системи в умовах уведення євро: досвід для України» (Луцьк, 2006 р.); міжнародній науково-практичній конференції «Об'єктивна потреба вдосконалення механізму міжнародних розрахунків» (Київ, 2006 р.); конференції Європейської асоціації міжнародної освіти (Тампере, 2000 р.); конференції з міжнародної освіти, організатор ICEF (Німеччина, Борнмус, 2002 р.).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи оприлюденно автором у 6 одноосібних наукових публікаціях, зокрема 3 наукових статтях у провідних наукових фахових виданнях (з них 2 у збірниках наукових праць і 1 у науковому журналі) та 3 тезах виступів на наукових конференціях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів (дев'яти підрозділів), висновків, списку використаної літератури (208 найменувань). Обсяг основного змісту дисертації становить 176 стор., він містить 12 таблиць на 12 стор., 6 малюнків на 6 стор., 4 додатки на 4 стор.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі дисертаційної роботи висвітлено актуальність теми дослідження, сформульовано мету, завдання, визначено об'єкт та предмет дисертації, подано наукову новизну та практичне значення одержаних дисертантом результатів, їх обґрунтованість та апробацію роботи.

У першому розділі „Міжнародні фінансові стратегії як основний елемент антикризового регулювання в умовах глобалізації світового господарства” дисертантом досліджено теоретичні засади і методологічні підходи дослідження транзитивних фінансових стратегій, науково обґрунтовано класифікацію й основні характеристики міжнародних фінансових стратегій транзитивного типу в умовах суттєвих структурних змін у світовій економіці, розроблено концепції оцінки ризику як основного елементу антикризової стратегії фінансово-економічного розвитку країн світу.

На основі теоретичних засад і загально-методологічних підходів проаналізовано зміст та місце транзитивних фінансових стратегій (рис. 1). Говорячи про глобалізацію як незворотний і об'єктивний процес, маємо на увазі саме тенденцію розвитку, причому не завжди прямолінійну, а із зиґзаґами на певних відрізках часу й зі зворотним рухом. Процес іде скоріше по спіралі, на черговому витку досягаючи розвитку на більш високому рівні. Дещо абстрактна схема наводиться з метою розмежування понять «інтернаціоналізація господарського життя», «міжнародне економічне співробітництво», «міжнародна економічна інтеграція», «глобалізація».

На сучасному етапі відбуваються глибокі зміни у цілісній системі міжнародних відносин, особливою рисою яких є глобалізація. Схематично процеси, що ведуть до економічної інтеграції і глобалізації, можна уявити взаємозалежним ланцюжком. Етапи спрощено характеризують процес інтернаціоналізації світової економіки. У реальній дійсності дуже складно виокремити ці етапи в чистому вигляді, можна виявити лише певні тенденції, між якими, безсумнівно, існують як прямі, так і зворотні зв'язки.

Отже, щоб не залишитися в міжнародній ізоляції і завоювати свою нішу в глобальній системі поділу праці, Україна має враховувати названі світогосподарські тенденції і узгоджувати розвиток національно-державних інститутів із розвитком світових, наднаціональних та інтернаціональних інституціональних механізмів. Модель інтеграційної стратегії має бути активною і старанно опрацьованою, щоб країна не перетворилася лише на об'єкт зовнішніх інтересів і не втратила важелів впливу на процес інтеграції у національних інтересах.

В економічній літературі існує велика кількість робіт, присвячених аналізу валютних криз в окремо взятих країнах, що розвиваються. Тобто дослідження криз базуються в основному на підході від національного до глобального. При цьому упускається можливість зіставлення валютних криз розвинених і країн, що розвиваються, і вплив економічного спаду в розвинених країнах на можливість виникнення валютних криз.

Складнощі, пов'язані з виявленням проблем у банківській системі на ранній стадії виникнення, обумовили створення фінансових моделей прогнозування криз, заснованих на індикаторах, аналіз яких дозволяє виявляти проблеми економічного й банківського секторів на ранній стадії.

Моніторинг динаміки вищевказаних індикаторів з великим ступенем імовірності дозволяє виявити ризик виникнення масштабної економічної кризи за десять-вісімнадцять місяців до його настання (хоча й обмовляючи, що точний момент настання кризи не піддається встановленню). Разом з тим, серйозною перешкодою для ефективного використання цього методу є помилкові сигнали, подавані індикаторами. Вони також визнавали, що в країнах, що розвиваються, завчасне виявлення потенційних ризиків банківських криз на основі помісячних даних є більш складною задачею, чим виявлення ризиків валютних криз.

Дослідження причин валютних ризиків довгий час вважалися самим плідним напрямком для наукової розробки. Коливання валютних курсів є тим інструментом, за допомогою якого як політичні, так і економічні процеси впливають на агреговані показники ризиків. Агрегування фінансово-економічних показників - укрупнення економічних показників за допомогою їхнього об'єднання в єдиний показник. Цей процес здійснюється за допомогою підсумовування, угруповання, а також інших способів зведення приватних показників в узагальнені.

Оцінка ризиків зводиться до виявлення й аналізу об'єктивно існуючих фактів. На користь подібної думки, здавалося б, свідчить науковий прогрес, завдяки якому в минулому сторіччі границі пізнання різко розширилися.

Недостатність або неточність наявної інформації, ірраціональне поводження економічних агентів, залежність інтерпретації фактів від загальної ринкової кон'юнктури, невизначеність у відношенні змінних факторів, які підлягають аналізу в рамках оцінки ризиків, і неможливість передбачення різких змін на ринку об'єктивно обмежують можливості чіткого прогнозування щодо оцінки ризиків.

У подібній ситуації, по-перше, інвестори, приймаючи рішення про інвестиції в ту або іншу країну, повинні проявляти особливу обережність або, принаймні, мати загальні оцінки підвищення ризиків при очікуваному рівні прибутковості. По-друге, банки повинні щонайменше провести широке поширення, що одержало, у закордонній банківській практиці (при оцінці ризиків потенційних втрат у випадку реалізації несприятливих сценаріїв економічного розвитку) стрес-тестування

Таким чином, фінансово-банківська система в цілому, неефективно регульована через відсутність або слабість механізмів пруденціального нагляду, сприяє появі «спекулятивного фінансового міхура» і прискоренню процесу формуванню грошової маси, що приводить до інфляції. У цих умовах неминуча фінансово-банківська криза, протидіяти якій може процес послідовного урегулювання, що дозволяє скорегувати макроекономічні диспропорції, що виникають у результаті фінансової лібералізації

У другому розділі „Валютно-фінансові механізми і кредитно-грошові інструменти антикризових стратегій ризикових економік” детально проаналізовано валютно-фінансові аспекти антикризових стратегій транзитивного типу на основі вивчення світового досвіду транзитивних фінансових стратегій в історичній ретроспективі, проведено порівняльне дослідження антикризових банківських стратегій заборгованості ризикових економік та механізми й інструменти їх запобігання.

Вивчення криз фінансових ринків показує, що фінансові й валютні кризи тісно взаємозалежні. Значний ризик стабільності фінансової системи виходить із самої системи фіксованих валютних курсів, тому що її недоліки, як правило, приводять до сильних фінансових криз.

При системі фіксованих валютних курсів центральний банк економічно стабільної країни змушений скуповувати іноземну валюту, збільшуючи в такий спосіб кількість національної валюти, що обертається. Інфляція зростає в цьому випадку навіть у раніше стабільній країні. Система фіксованих валютних курсів у розвинених країнах являє собою, як правило, спробу встановлення твердих співвідношень між валютами якої-небудь певної групи країн. Все це розглядається як стратегія, що гарантує користь від прив'язки валютних курсів і одночасно знижує можливі витрати. Користь насамперед полягає в тому, що стабільний обмінний курс підтримує економічний ріст.

Вихідним пунктом концепції цільових валютних зон є твердження про те, що сальдо рахунку поточних операцій платіжного балансу залежить від величини реального обмінного курсу. Зміна реального обмінного курсу дорівнює зміні номінального обмінного курсу, скоректованого на величину інфляції. Внаслідок цього може відбутися зниження резервів іноземної валюти, що раніше приводило до краху системи фіксованого валютного курсу.

Категорія реального валютного курсу виникає як наслідок розширення паритету купівельної спроможності (PPP) - ця концепція набула широкого застосування в сучасних теоріях валютного курсу. Базовою тезою теорії ПКС виступає прямо пропорційна залежність номінального валютного курсу від рівня вітчизняних цін. Якби рух номінального валютного курсу строго відповідало інфляційній різниці усередині країни й за рубежем, то рівень реального валютного курсу залишався б незмінним.

Важливість кожної з теорій валютного курсу складається в реальному відображенні конкретної економічної ситуації. З цього приводу, у економічній літературі інтенсивно обговорюється феномен подорожчання реального валютного курсу в процесі здійснення фінансових стратегії транзитивного типу, переходу від командно-адміністративної системи до ринкових відносин. У реальному житті процеси визрівання банківської й валютної кризи модифікуються різноманітними обставинами. Так, намагаючись вирішити проблеми рефінансування держави й запобігти відходу з ринку іноземних кредиторів, міністерство фінансів застосовує подальше підвищення процентних виплат. При виникненні загрози серйозного відпливу іноземного капіталу цей крок у багатьох випадках підкріплюється значним підвищенням ставки рефінансування Центрального банку.

За найпростішої схеми формування умов валютної кризи, варто виходити з того, що, визначаючи ризик вкладень у державні зобов'язання, іноземні кредитори керуються двома наступними характеристиками: по-перше, відношенням суми зобов'язань уряду в національній валюті до доходів первинного бюджету, і по-друге, співвідношенням між інтенсивністю розвитку, що розгортається на певній стадії процесу відтоку іноземного капіталу й валютних резервів, що належать Центральному банку

Припущення щодо інформаційної ефективності ринку виходять із того, що в ситуації, коли інформація, втілена в цінах, а також відомості, почерпнуті з інших доступних джерел, не містять яких-небудь "підказок", що піддаються розшифровці, рішення й дії окремих учасників можна вважати незалежними. Оскільки, однак, у реальному житті ступінь інформованості й кваліфікації різних учасників неоднакова, раціональна стратегія може припускати, що в ситуації, що здається даному інвесторові невизначеної, краще додержуватися рішень, прийнятим більше інформованими (кваліфікованими, досвідченими) учасниками.

Серйозними потрясіннями чревате й прагнення уряду й монетарної влади уникнути загострення поточних проблем, за всяку ціну підтримуючи офіційно проголошений валютний коридор. Досвід фінансових криз останнього десятиліття й насамперед криз Південно-східної Азії може свідчити про те, що в багатьох випадках навіть наявність великих валютних резервів не може виключити успіх спекулятивного натиску на національну валюту. У міру виснаження валютних резервів і посилення тиску спекулянтів це неминуче повинно спричинити наступне більше різке знецінення національної валюти, а разом з тим більш інтенсивні кризові процеси, що розгортаються в сфері державного й приватного кредиту.

Більше того, непередбачуване різке підвищення дисконтної ставки особливо несприятливо позначалося на положенні приватних банків. У ситуації посилення кредитної напруженості такий рух процентних ставок може спричинити непередбачені наслідки для всієї банківської системи. Адже підвищення рівня відсотка банки можуть розглядати як відбиття наростаючих кредитних ризиків; у подібних обставинах виникають умови "зворотного вибору". валютний транзитивний інтеграційний антикризовий

Таким чином, суть антикризових стратегій транзитивного типу полягає в механізмі з'єднання даних блоків для рішення господарських проблем, їхньому комплексному використанні. Знання даної моделі вберегло б від багатьох помилок реформування в контексті схиляння до так званої шокової терапії, у ході якої лібералізація цін проводилася в умовах високої монополізації економіки, диктату виробника над споживачем, відсутності конкуренції, що призвело до різкого росту інфляції, скороченню платоспроможного попиту, спаду виробництва, масовим неплатежам, натуралізації економіки на початку перехідного періоду.

У третьому розділі „Валютно-фінансові стратегії транзитивного типу в контексті світогосподарського розвитку” розглянуто ключові сфери практичної реалізації міжнародних фінансових стратегій транзитивних країн в умовах інтеграції до світовогосподарського простору, сформульовані шляхи оптимізації напрямів валютно-фінансових стратегій як фактору антикризового розвитку національної економіки.

Фінансова інтеграція є невід'ємною частиною технологічної й інформаційної складових. Нині практично всі країни об'єднані в глобальну комп'ютерну мережу. Спільний технологічно-інформаційний простір став фундаментом для утворення глобального світового економічного простору. Поступово уніфікуються інститути фінансово-кредитного ринку, засновуються банки наднаціональних об'єднань, відбувається становлення організованої у всесвітньому масштабі фінансово-кредитної економіки.

Ключовою інституціональною особливістю інтеграції є формування уніфікованої моделі формаційних механізмів у національних державах. До особливих рис такої моделі належать децентралізація і приватизація в третинному секторі; децентралізація політичної влади; розгортання й посилення ролі корпоративного регулювання.

Встановлено, що дуже висока невизначеність, або ентропія, на молодому фінансовому ринку - це наслідок не надлишку, а недостачі волі, тобто невизначеності в прийнятті рішень фінансовими суб'єктами. Як не дивно, надлишкова потужність інформаційного потоку, породжуваного фінансовим ринком в умовах перехідної економіки, та ентропія, що змушує раціональних інвесторів істотно змінювати стратегії, генерується в кінцевому рахунку внаслідок сильно обмеженого спектра можливих рішень фінансово-економічних суб'єктів.

Результати проведеного аналізу підтверджують, що цінові шоки мають значно більш сильний вплив на емісію, ніж грошові шоки на реальну динаміку. Даний висновок також підтверджується обставиною, що свідчення на користь статистичної значимості випуску на цінові шоки знайдені практично для всіх країн. При цьому напрямок впливу цінових шоків мінялося в залежності від характеру і стадії перехідного процесу.

Політика транзитивних стратегій у фінансовому секторі звичайно приймала такі форми, як поступова лібералізація процентної політики й збереження м'якого фінансового тиску в фінансовому сегменті; централізоване регулювання кредиту через державні кредитні програми; вибіркова грошово-кредитна політика; використання банків розвитку й спеціалізованих інститутів.

Аналіз каналів трансмісії для країн Центральної і Східної Європи виявив існування каналу, зв'язаного з ефектом ліквідності домашніх господарств, механізм дії якого є зворотним стосовно теоретичних передумов: ріст ліквідності викликає зниження, а не ріст грошової маси. Даний канал виявлений у трьох країнах - Угорщини, Польщі і Румунії.

Спираючись на проведений аналіз, можна виділити наступні риси сучасної моделі стабілізаційної стратегії: акцент на структурний характер сучасних криз; збереження серед пріоритетів стабілізаційної політики стимулювання конкуренції й зайнятості; зростання уваги до дослідження довгострокових проблем економічного розвитку, що спричинило перехід до не-дискреційної політики “твердого курсу”; зміна ролі основних інструментів регулювання (кредитно-грошової й бюджетної політики) базувалася на зміні їхніх сфер впливу: бюджетні важелі за допомогою податкових мір були покликані стимулювати економічний ріст, а кредитно-грошова політика - створювати для нього стабільні умови, борючись із інфляцією; ослаблення прямих форм впливу на економіку “дерегулювання” не досягло значних масштабів.

Аналіз фактичних проміжних цілей грошової влади показав, що в багатьох випадках вони сильно відрізнялися від заявлених, однак владі удалося домогтися зниження інфляції до низьких оцінок при відносно високих темпах росту реального ВВП. Збіг неявних і фактичних цілей простежується лише у випадку Чехії і, можливо, для країн, що дотримували режиму фіксованого обмінного курсу. У більшості останніх жодна з запропонованих специфікацій моделі не була прийнята як адекватна даним, що спостерігаються.

У загальному випадку такий результат можна розглядати як свідчення того, що фактична проміжна мета грошової влади знаходиться поза безліччю розглянутих нами перемінних. Наприклад, нею може бути безпосередньо сам фіксований обмінний курс. Такий висновок стосовно даних країн означає, що грошово-кредитна політика в них була залежна від зовнішніх факторів як наслідок твердої фіксації обмінного курсу національної валюти, так і в силу характеру функціонування економіки.

При цьому напрямок впливу цінових шоків мінялося в залежності від характеру і стадії перехідного процесу. На початковому етапі, коли у всіх країнах проводилася політика, спрямована на досягнення фінансової стабілізації, несподівані прискорення інфляції викликали посилення спаду виробництва, а в умовах стійких низьких темпів інфляції цінові шоки сприймалися, мабуть, як руху відносних цін, і реакція випуску була позитивною.

ВИСНОВКИ

З метою розробки і формування національних стратегій валютно-фінансового і грошово-кредитного змісту в умовах світових інтеграційних процесів проведене дисертаційне дослідження дає можливість запропонувати такі теоретико-методологічні висновки, концептуальні засади і практичні рекомендації.

1. На сучасному етапі відбуваються глибокі зміни у цілісній системі міжнародних відносин, особливою рисою яких є глобалізація. Сучасна глобалізація світової економіки виявляється у таких процесах: підсилюються мобільність і потужність міжнародних товаропотоків, вирівнюються ціни на товари й фактори виробництва, закріплюється розподіл ринків збуту й посилюється міжнародна конкуренція в боротьбі за джерела ресурсів і ринки збуту під гаслами лібералізації, надання допомоги й та ін. Відбувається об'єднання регіональних ринків, створюються потужні торговельні союзи й формуються блокові ринки з розгалуженим тарифним і нетарифним протекціонізмом (квоти плюс антидемпінговий заслін). Паралельно розвиваються процеси транснаціоналізації та інтернаціоналізації ринків, використовуються порівняльні переваги в рамках двосторонніх державних пактів. Україна має враховувати світові господарські тенденції і узгоджувати розвиток національно-державних інститутів із розвитком світових, наднаціональних та інтернаціональних інституціональних механізмів. Назріла потреба в концептуально-практичній моделі, яка б допомогла зрозуміти і здійснити національні державні інтереси через інтеграцію у світове співтовариство і його інституціональні механізми.

3. Вільний рух капіталу при низької капіталізації банківської системи, концентрації кредитного портфеля, урядових гарантій при вкладенні в певні сектори індустрій, залежного центрального банку призводить до неготовності фінансової системи країни до шокових ситуацій, що часом виникають у результаті процесів у світовій економіці. Світовий досвід свідчить, що лібералізація капітального рахунку сама по собі не приводить до збільшення прямих іноземних інвестицій у країні, хоча вона і є одним з найважливіших інструментів у механізмі ринкових реформ у країнах, що розвиваються, використання якого має значимі для країни наслідки. Як правило, з початком економічних реформ відбувається витік національного капіталу, але лібералізація операцій по рахунку платіжного балансу може сприяти до повернення даного капіталу у формі прямих і портфельних інвестицій, оскільки проведення державою лібералізації деякою мірою створює необхідний державний захист цим інвестиціям.

4. Фінансова лібералізація й фінансові інновації сприяють проникненню на ці ринки місцевих і іноземних банків і інших інститутів і усуненню обмежень на діяльність банків на світових фінансових ринках. У цих умовах банки працюють в умовах більш суттєвої конкуренції з боку фінансового ринку, що приводить до зменшення посередницької ролі самих банків. Зростаюче використання підприємствами емісії цінних паперів як джерело фінансування своєї діяльності й інвестицій також приводить до ослаблення традиційної ролі банків як кредиторів. Потреби великих клієнтів в одержанні ліквідних засобів у комерційних банків поступово зменшується, тому що ці клієнти віддають перевагу запозиченням безпосередньо на валютно-фінансових ринках.

5. Загострення конкуренції сприяє розвитку одночасно двох тенденцій - зниженню рентабельності традиційних банківських операцій; ефекту кількості - переходу все більшого числа банківських клієнтів до прямого фінансування з фінансових ринків. Ці два ефекти послабляють роль традиційних джерел банківських доходів, і банки вимушено реагують на це шляхом підвищення середнього рівня ризику своїх операцій. Одним з показників спекулятивного поводження комерційних банків є збільшення обсягу позабалансових операцій. Про це також свідчить збільшення частки цінних паперів у банківських активах і зменшення в загальній сумі доходів банків частки доходів від традиційного посередництва й підвищення частки доходів від операцій на валютно-фінансових ринках. Спекулятивне поводження банків у країнах з ринком, що формується, проявляється особливо гостро, тому що ці країни зіштовхуються з ризиками і недостатньо керованою фінансовою лібералізацією. Фінансова лібералізація робить два головних впливи на умови функціонування комерційних банків - сприяє розвитку фінансових ринків; підсилює конкурентний тиск на комерційні банки.

6. Під впливом зниження рентабельності традиційних операцій, таких як залучення депозитів і надання кредитів і позик, банки намагаються компенсувати це зниження шляхом здійснення операцій, що володіють «ефектом важеля», а також високоприбуткових спекулятивних операцій. Результатом прийняття високого ризику є підвищення короткострокової рентабельності комерційних банків. Подібне поводження стимулюється використанням нових фінансових інструментів і розвитком валютних операцій, пов'язаних із припливом іноземних капіталів. Приборкання інфляції розглядалася як перша необхідна умова структурних реформ. Зниження інфляції дозволяло підтримувати позитивні реальні ставки відсотка й тим самим скорочувати розрив між офіційними і неофіційними процентними ставками, забезпечувати більшу гнучкість у встановленні адміністративно регульованих ставок відсотка й поступове зниження обсягів субсидій по кредитах із процентними ставками нижче ринкових. Першими кроками в здійсненні програми лібералізації ставок відсотка стали високий ступінь реагування адміністративно встановлюваних ставок на ринкові сигнали, більша диференціація процентних ставок, а також скорочення числа й видів процентних ставок, на які поширюються преференції, зменшення пільг й та ін.

7. Міжнародні валютно-фінансові стратегії на сучасному етапі глобалізації світової економіки вимагають використання оптимальних заходів, які сприяють проведенню державної фінансово-економічної політики в галузі грошово-кредитного і інвестиційного регулювання, на основі вивчення досвіду здійснення зарубіжними країнами різноманітних стратегій фінансового характеру. Також слід забезпечити конкурентоспроможні позиції національної економіки на базі модернізації і адаптації структурно-інституційних механізмів і кредитно-фінансових установ до сучасних потреб світової економіки і міжнародних економічних відносин.

СПИСОК НАУКОВИХ ПУБЛІКАЦІЇ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У провідних наукових фахових виданнях:

1. Дудчак О.В. Європейське співтовариство: механізм приєднання нових членів // Зб. наук. праць молодих вчених. Вип. 1. - К.: Інститут світової економіки та міжнародних відносин НАН України, 1994. - С. 26-33.

2. Дудчак О.В. Зовнішньоекономічна діяльність, як фактор забезпечення економічної безпеки держави // Зб. наук. праць. Вип. 26. - К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2001. - С. 19-24.

3. Дудчак О.В. Транзитивні фінансові стратегії, як фактор запобігання світовим кризовим явищам // Зовнішня торгівля: право та економіка / Академія зовнішньої торгівлі України. - 2006. - №5. - С. 128-132.

В інших виданнях:

4. Дудчак О.В. Загальноєвропейські транспортні коридори - важливий фактор інтеграційних процесів в Європі // Мат-ли ХІІ Міжнар. наук.-практ. конф. У 2-х томах / Чернівецький державний університет імені Юрія Федьковича. - Т. І. - Чернівці, 2000. - С. 170-173.

5. Дудчак О.В. Трансформація національної валютно-фінансової системи в умовах уведення євро: досвід для України // Зб. тез доповідей на ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. / Волинський державний університет імені Лесі Українки. - Луцьк, 2006. - С. 299-300.

6. Дудчак О.В. Об'єктивна потреба вдосконалення механізму міжнародних розрахунків // Зб. мат-лів ІХ Міжнар. наук.-практ. конф. / Українська академія зовнішньої торгівлі. - К., 2006. - С. 277-279.

АНОТАЦІЯ

Дудчак О.В. Міжнародні фінансові стратегії в умовах глобалізації (на прикладі країн транзитивного типу). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.02 - світове господарство і міжнародні економічні відносини. Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України. Київ, 2007.

Дисертація присвячена теоретико-методологічному узагальненню та концептуальному обґрунтуванню основ формуванню міжнародних валютно-фінансових стратегій антикризового регулювання в умовах глобалізації світових інтеграційних процесів.

Виявлено цілі і задачі для реалізації структурних і інвестиційних заходів підвищення ефективності використання грошово-кредитних інструментів з урахуванням внутрішніх і зовнішніх чинників розвитку реального сектору національної економіки.

Обґрунтовано створення позитивних передумов з метою здійснення послідовної і передбачуваної міжнародної фінансової стратегії держави для інтеграції до світового господарства і міжнародних економічних відносин.

Ключові слова: світове господарство, фінансова глобалізація, міжнародні фінансові стратегії, країни транзитивного типу, ризикові економіки, валютно-фінансова політика, валютний курс, кредитно-грошове регулювання

Дудчак А.В. Международные финансовые стратегии в условиях глобализации (на примере стран транзитивного типа). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.02 - мировое хозяйство и международные экономические отношения. Институт мировой экономики и международных отношений НАН Украины. Киев, 2007.

Диссертация посвящена теоретико-методологическому обобщению и концептуальному обоснованию основ формированию международных валютно-финансовых стратегий антикризисного регулирования в условиях глобализации мировых интеграционных процессов.

Отмечается, что финансовая либерализация и финансовые инновации оказывают содействие проникновению на формирующиеся рынки транзитивных стран зарубежных банков и способствуют устранению ограничений на деятельность банков на мировых финансовых рынках. В этих условиях банки работают в условиях более существенной конкуренции со стороны финансового рынка, который приводит к уменьшению посреднической роли самых банков. Возрастающее использование предприятиями эмиссии ценных бумаг как источника финансирования своей деятельности и инвестиций также приводит к ослаблению традиционной роли банков как кредиторов. Потребности больших клиентов в получении ликвидных средств у коммерческих банков постепенно уменьшается, так как эти клиенты отдают предпочтение заимствованиям непосредственно на валютно-финансовых рынках.

Свободное движение капитала при низкой капитализации банковской системы, концентрации кредитного портфеля, правительственных гарантий при вложении в определенные сектора экономики, зависимого центрального банка приводит к неготовности финансовой системы страны к шоковым ситуациям в результате процессов в мировой экономике. Зарубежный опыт свидетельствует, что либерализация капитального счета не приводит к увеличению прямых иностранных инвестиций в стране, хотя она и есть одним из важнейших инструментов в механизме рыночных реформ в странах, которые развиваются. Как правило, с началом экономических реформ происходит отток национального капитала, но либерализация операций по счету платежного баланса оказывает содействие к возвращению данного капитала в форме прямых и портфельных инвестиций.

Параллельно развиваются процессы транснационализации и интернационализации рынков, используются сравнительные преимущества в рамках двусторонних отношений. Украина может учитывать мировые хозяйственные тенденции и согласовывать развитие национально-государственных институтов с развитием мировых, наднациональных и интернациональных институциональных механизмов. Назрела необходимость в разработке концептуально-практической модели, которая помогает понять и реализовать национальные государственные интересы через интеграцию в мировое финансово-экономическое пространство и его институциональные механизмы.

Подчеркивается, что международные валютно-финансовые стратегии на современном этапе глобализации мировой экономики требуют использования оптимальных мероприятий, которые оказывают содействие проведению государственной финансово-экономической политики в области денежно-кредитного и инвестиционного регулирования, на основе изучения опыта осуществления зарубежными странами разнообразных стратегий финансового характера. Также следует обеспечить конкурентоспособные позиции национальной экономики на базе модернизации и адаптации структурно-институционных механизмов и кредитно-финансовых учреждений к современным потребностям мировой экономики и международных экономических отношений.

Выявлены цели и задачи для реализации структурных и инвестиционных мероприятий повышения эффективности использования денежно-кредитных инструментов с учетом внутренних и внешних факторов развития реального сектору национальной экономики.

Обосновано создание положительных предпосылок с целью осуществления последовательной и предвиденной международной финансовой стратегии государства для интеграции в мировое хозяйство и международные экономические отношения.

Ключевые слова: мировое хозяйство, финансовая глобализация, международные финансовые стратегии, страны транзитивного типа, рисковые экономики, валютно-финансовая политика, валютный курс, кредитно-денежное регулирование

Dudchak А.V. The International Financial Strategy in Conditions of Globalization (A Case of Countries in Transition). - Manuscript.

The dissertation for the scientific degree of candidate of economic sciences in speciality 08.00.02 - World Economy and International Economic Relations. Institute World Economy and International Relations of National Academy of Sciences of Ukraine. Kyiv, 2007.

The dissertation is devoted to theoretic-methodological generalization and a conceptual substantiation of bases to formation of the international currency-financial strategy of anti-recessionary regulation in conditions of globalization of integration processes.

The purposes and tasks for realization of structural and investment actions of increase of efficiency of use of monetary and credit tools are revealed in view of internal and external factors of development real to sector of national economy.

Creation of positive preconditions is proved with the purpose of realization of the consecutive and expected international financial strategy of the state for integration into the world economy and the international economic relations.

Key words: World Economy, Financial Globalization, International Financial Strategy, Countries of Transition, Risk Economies, Currency-Financial Policy, Exchange Rate, Credit-Monetary Regulation

Размещено на Allbest.ru