Міжнародний досвід оптимізації управління акціонерними товариствами в Україні в умовах геоекономічних викликів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

УДК 339.9:658.114.3

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Спеціальність 08.00.02 - Світове господарство і міжнародні економічні відносини

Міжнародний досвід оптимізації управління акціонерними товариствами в Україні в умовах геоекономічних викликів

Кудінович Ольга Олександрівна

Київ - 2009

Дисертація є рукописом

Дисертаційна робота виконана на кафедрі міжнародного бізнесу Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент Ступницький Олексій Іванович, професор кафедри міжнародного бізнесу Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Євтушевський Володимир Андрійович, завідувач кафедри менеджменту інноваційної та інвестиційної діяльності економічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка кандидат економічних наук, доцент Омельченко Роман Володимирович, доцент кафедри міжнародного менеджменту ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»

Захист відбудеться «01» липня 2009 року о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.02 в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 04119, м. Київ, вул. Мельникова, 36/1, зал засідань вченої ради.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 58, к.12.

Автореферат розісланий «01» червня 2009 р.

Вчений секретарспеціалізованої вченої ради Л.С. Поліщук

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Радикальні зміни, які відбуваються в економіці України внаслідок ринкової трансформації, вимагають постійного моніторингу і вдосконалення процесу управління підприємствами, пошуку нових, більш ефективних його форм та методів. Переважно це стосується акціонерних товариств, оскільки, як свідчить вітчизняна практика, саме ця організаційно-правова форма є найбільш поширеною серед великих бюджетоутворюючих підприємств. В той же час організація управління акціонерними товариствами не сприяє збалансованому розподілу прибутку від їх діяльності між суб'єктами корпоративних відносин. Значна частка отриманої додаткової вартості взагалі виводиться за межі внутрішньодержавного фінансового обігу. Сучасна глобальна тенденція інтернаціоналізації капіталопотоків та виробництва, лібералізація зовнішньої торгівлі поставили корпоративну діяльність у епіцентр світового економічного розвитку.

Актуальність даної роботи полягає в тому, що вдосконалення організації управління вітчизняними акціонерними товариствами, розробка практичних рекомендацій щодо побудови економічного механізму збалансованого розподілу прибутку товариств між працівниками, акціонерами та державою з урахуванням міжнародного досвіду дозволить оптимізувати їх діяльність та адаптувати до цивілізованих ринкових умов, подолати наявні негативні явища і підвищити їх міжнародну конкурентоспроможність з урахуванням інтенсивної глобалізації світової економіки та світової фінансової кризи.

Серед причин розвитку проблемної ситуації, пов'язаної з різким падінням результативності управління як на державному, галузевому рівнях, так і на рівні акціонерного товариства (АТ), превалюють такі, що значною мірою зумовлені низьким рівнем ефективності корпоративного управління вітчизняних інтегрованих структур, а саме: невідповідністю середовища моделі корпоративного управління, відсутністю розвинених внутрішніх інститутів, що впливають на функціонування моделі корпоративного управління АТ. Тому розвиток моделі корпоративного управління сприятиме поліпшенню інвестиційного клімату України, забезпечить подальші позитивні зміни в реальному секторі економіки, посилить стійкість національної економічної системи до нових глобальних викликів і загроз.

Теоретичною базою дослідження проблеми управління акціонерними товариствами та його оптимізації стали праці зарубіжних та вітчизняних учених. Світовий досвід у сфері корпоративного управління висвітлено в працях М. Аоки, Р. Аумана, А. Берлі, Л. Берталанфі, К.Боулдінга, О. Вільямсона, М. Дженсена, П.Друкера, Дж. Колемана, Дж. Коммонса, Д. Кортена, Р. Коуза, М. Норта, Т.Пітерса, М.Портера, М. Роу, Дж. Саллівона, Ф. Фукуями, У. Шарпа, А. Шлейфера. Питання національного корпоративного управління досліджували: В. Беседін, Л. Довгань, В.Євтушевський, А. Жуплев, О. Кібенко, В. Корнєєв, А. Кредісов, Г. Назаров, Р. Омельченко, О. Рудченко, В. Пастухов, О. Ступницький, Л.Федулова, А. Філіпенко, М. Чумаченко, О. Шастітко, В. Шеїн, М. Якубовський та інші.

Однак, існуючі теоретичні розробки проблеми управління корпоративним сектором, зокрема, функціонування української моделі корпоративного управління та напрями її оптимізації на основі міжнародного досвіду потребують подальшого наукового обґрунтування. Актуальність проблеми підвищення ефективності функціонування АТ, адаптації українського інституту акціонерної власності до світових та європейських стандартів, приведення його до такого оптимального стану, в якому можливе формування та функціонування ефективної корпоративної моделі, яка найкраще відповідає цілям максимізації прибутку і ринкової вартості АТ, примноженню капіталу, зумовили вибір теми дослідження, його мету та завдання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в рамках наукової теми кафедри управління зовнішньоекономічною діяльністю «Організація управління на національному і господарському рівнях», яка є складовою загальної наукової теми Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка "Інтеграція України у європейські правові, політичні та економічні системи» №06БФ048-01 (2006-2010 рр.).

Мета дисертаційної роботи полягає в систематизації та узагальненні теоретичних підходів до управління акціонерними товариствами в країнах з ринковою економікою в умовах нових глобальних геоекономічних викликів і загроз, розробці оптимальної моделі функціонування акціонерних товариств в Україні з урахуванням міжнародного досвіду і стандартів корпоративного управління.

Досягнення поставленої в дисертаційної роботі мети передбачає вирішення наступних наукових завдань:

· узагальнити та систематизувати теоретико-методологічні засади і принципи побудови системи корпоративних відносин в умовах геоекономічних викликів;

· вивчити міжнародний досвід управління акціонерними товариствами, форми та напрями організації корпоративного управління;

· проаналізувати масштаби, форми і напрямки впливу глобальної фінансово-економічної кризи на ефективність системи управління акціонерними товариствами;

· розкрити особливості механізму формування оптимальних моделей корпоративного управління в країнах з ринковою економікою;

· визначити параметри та динаміку становлення оптимальних моделей корпоративного управління в країнах з транзитивною економікою;

· дослідити систему корпоративного управління в Україні, розкрити тенденції, закономірності і проблеми її розвитку;

· виявити напрями адаптації та оптимізації національної системи управління акціонерними товариствами до світових стандартів;

· розробити та обґрунтувати практичні рекомендації щодо оптимізації управління акціонерними товариствами в Україні з урахуванням міжнародного досвіду.

Об'єктом дослідження виступає система корпоративних відносин акціонерних товариств в умовах геоекономічних викликів і загроз.

Предметом дослідження є моделі корпоративного управління акціонерними товариствами у сучасному світовому господарстві, теоретико-прикладні аспекти їх оптимізації в умовах нових геоекономічних викликів.

Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою дисертації є положення теорії управління, дослідження вітчизняних та зарубіжних вчених у сфері корпоративного управління, законодавчі та нормативні акти України з питань господарської діяльності акціонерних товариств.

Методика дослідження ґрунтується на системному підході та науковому апараті методу економічного аналізу (традиційних способах обробки інформації), абстрактно-логічному, порівняльно-історичному, монографічному, історико-логічному; в роботі також використані математичні методи.

При написанні цієї роботи, з метою найбільш повного та об'єктивного вивчення досліджуваних категорій і явищ, використовувався такий методологічний апарат: загальнонаукові методи дослідження (наукова індукція та дедукція, метод узагальнення, системний, комплексний та історичний методи - 1, 2 розділи; метод порівняння та синтезу - 3 розділ) і специфічні економічні методи (структурного та факторного аналізу - 1, 2 розділи; структурно-функціональний - 2 розділ), а також їх різноманітне поєднання. Завдяки статистичному та графічному методам побудовано таблиці, графіки (1, 2, 3 розділи).

Інформаційною базою дослідження стали широке коло вітчизняних і зарубіжних джерел, комісій ООН (UNCTAD), ОЕСР, МВФ, МФК, дані Державного комітету статистики України, статистичні дані Міністерства промислової політики України, Міністерства економіки України, інша інформація, зібрана автором безпосередньо з акціонерних товариств України.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у поглибленому, системному аналізі міжнародного досвіду оптимізації управління АТ, визначенні на його основі критеріїв ефективності функціонування системи корпоративного управління акціонерними товариствами в Україні, її ґенези в умовах глобальних викликів і загроз.

У процесі дослідження автором одержані такі наукові результати, що розкривають його особистий внесок у розробку проблеми та конкретизують новизну роботи:

вперше: корпоративний управління акціонерний товариство

– визначено сутність системи корпоративного управління як динамічно-взаємодіючої, субординованої сукупності інституційно-функціональних відносин, зміст і характер яких визначається не лише внутрішніми чинниками, але і факторами зовнішнього середовища. Особливістю сучасної системи корпоративного управління є те, що вона модифікується та адаптується до умов глобальної фінансово-економічної кризи, віддзеркалюючи як спільні риси, так і національну специфіку;

– з'ясовано вплив процесу глобалізації світових ринків на діяльність вітчизняних АТ, зокрема, на розподіл фінансових потоків (в контексті відтоку і припливу іноземних інвестицій в державу), що підвищує вартість вітчизняних цінних паперів, дозволяє збільшити їх емісію для реальних інвестицій та визначає потенційні можливості підвищення капіталізації внаслідок розширення ринку обігу цінних паперів. Діючий механізм управління спрямований на досягнення збалансованості впливу суб'єктів корпоративних відносин на прийняття управлінських рішень і одержання відповідної частки доходу від діяльності АТ. Провідним чинником у практиці впровадження ефективної стратегії управління персоналом є синтез заданих параметрів оптимізації взаємодії структурних підрозділів центрального апарату компанії та її філій, особливо в системі управління профільними та непрофільними активами;

удосконалено:

– теоретико-методологічні підходи до процесу розробки оптимальних моделей управління акціонерними товариствами на основі їх системної цілісності з метою забезпечення стабільності функціонування в умовах геоекономічних викликів та впливу глобалізованого зовнішнього середовища. Доведено, що процес оптимізації управління в корпораціях ґрунтується на сучасних теоріях управління, зокрема на теорії «загальних систем» Л.Берталанфі, процесному підході К.Боулдінга, концепції «управління за цілями» П.Друкера, «соціального капіталу» Ф.Фукуями, та «конфліктів і співробітництва» Р.Аумана. Їх параметри визначаються не лише економічною доцільністю, а й соціальною відповідальністю компаній;

– порядок оцінювання ефективності корпоративного управління із застосуванням економічних критеріїв та з урахуванням взаємозв'язку між ринковою вартістю і фінансовими показниками АТ (зокрема, доходом від реалізації продукції, власним капіталом тощо), що дозволяє розробити комплекс заходів щодо оптимізації моделей корпоративного управління і підвищення їх ефективності, протидії глобальним викликам і загрозам. Обґрунтовано, що в умовах глобалізації світової економіки та глобальної фінансово-економічної кризи сучасний стан та існуючий механізм корпоративного управління може призвести до втрати державою контролю за розподілом значної частини ВВП;

– інституційну структуру моделі ефективного корпоративного управління на різних економічних рівнях. На відміну від існуючого в Україні переліку інститутів пропонується розвивати базові та компліментарні інститути, які враховують міжнародний досвід і відповідають моделі корпоративного управління, в основу якої покладено структуру акціонерної власності (зокрема, для моделі з розпорошеною структурою власності до базових були віднесені інститути фондового ринку, законодавчої бази, держави тощо, до компліментарних - інститути корпоративного секретаря, рейтингів корпоративного управління тощо); Така модель враховує внутрішні і зовнішні чинники середовища АТ, права суб'єктів і взаємовідносини між учасниками АТ, особливості розкриття інформації та класифікація дій, що потребують схвалення акціонерів;

дістали подальшого розвитку:

– трактування моделей корпоративного управління, які застосовуються в країнах як з розвиненою ринковою економікою, так і транзитивною. Доведено, що такі моделі, зокрема англо-американська і німецька, можуть бути адаптовані до української практики управління АТ, оскільки вони ґрунтуються на загальновизнаних міжнародних стандартах корпоративного управління (ОЕСР, ЄБРР), принципах менеджменту ТНК та внутрішніх корпоративних кодексах. Використання міжнародного досвіду дає можливість вітчизняним АТ оптимізувати процес управління з урахуванням їх галузевої та функціональної специфіки, інтегрувати у світовий і регіональний корпоративний простір;

– питання формування критеріїв вітчизняних корпоративних відносин з позицій відповідності їх світовим принципам, підходам і методам корпоративного управління. Такими критеріями в контексті міжнародного досвіду виступають економічна ефективність, соціальна відповідальність, прозорість, компетентність та дотримання прав акціонерів. Їх адаптація до національної специфіки дозволяє підвищити рівень обґрунтованості заходів, спрямованих на вдосконалення механізму реалізації акціонерної власності в Україні.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці комплексу науково обґрунтованих пропозицій і рекомендацій з організації управління АТ, які запроваджені в практику роботи ряду вітчизняних підприємств, а також можуть використовуватися як в регіональних та галузевих економічних програмах, так і при розробці нормативних документів щодо питань господарської діяльності акціонерних товариств.

Окремі результати дисертації отримали практичне впровадження у діяльності ВАТ «Укртранснафта» (довідка №16-00/36/531 від 12 лютого 2009 року) в процесі формування загальної стратегії управління персоналом; а також ВАТ “Інститут транспорту нафти” (довідка №01-8/185 від 12 лютого 2009 року) при розробці і вдосконаленні сучасних механізмів та технологій корпоративного управління, зокрема, при прийнятті та оцінці ефективності управлінських рішень. Окремі положення дисертаційної роботи використовуються у навчальному процесі Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка при читанні курсів “Міжнародний стратегічний менеджмент”, "Управління проектами", "Основи менеджменту та маркетингу", “Управління зовнішньоекономічною діяльністю», "Порівняльний менеджмент" (довідка №048/11-030 від 14 лютого 2009 року).

Особистий внесок здобувача. У роботі викладено авторський підхід до системного логічно-послідовного вирішення завдань удосконалення управління АТ України, його відповідності міжнародному досвіду. Положення, результати, висновки та рекомендації наукового дослідження, що виносяться на захист є особистим здобутком автора.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження були представлені для обговорення на засіданнях кафедри управління зовнішньоекономічною діяльністю Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Наукові результати дослідження апробовано на 3 міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях, зокрема: Четвертій міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених "Шевченківська весна" (3 березня 2006 р., м. Київ); XIV Міжнародній науково-практичній конференції "Євроінтеграційна стратегія України: реалії та перспективи" (19-20 жовтня 2006 р., м. Київ), Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених "Шевченківська весна. Сучасний стан науки: досягнення, проблеми та перспективи розвитку (2 березня 2007 р., м Київ).

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження викладено у 7 наукових публікаціях (в тому числі: 1 колективна монографія, 4 одноосібні наукові статті, 1 стаття у співавторстві, 1 тези конференції, які розміщені в наукових журналах і виданнях, що входять до переліку наукових фахових видань, затверджених ВАК України) загальним обсягом 9,7 др. арк.

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, а також списку використаних літературних джерел (154 найменувань на 12 сторінках). Основний текст дисертації викладено на 205 сторінках. Дисертаційне дослідження містить 14 аналітичних таблиць, 14 рисунків та 7 додатків.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, сформульовано мету і завдання, визначено об'єкт і предмет дослідження, показано наукову новизну та практичне значення отриманих результатів, подано інформацію про апробацію та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі «Теоретико-методологічні основи управління акціонерними товариствами» розкрито економічну сутність і роль управління корпораціями на сучасному етапі розвитку економіки; досліджені основні принципи управління акціонерними товариствами; розглянуто концептуальні та методологічні основи аналізу корпоративного управління. На основі аналізу ряду сучасних теорій управління, зокрема, «загальних систем», «соціального капіталу», «конфліктів і співробітництва» у роботі систему корпоративного управління визначено як динамічну, взаємодіючу і субординовану сукупність інституційних та функціональних відносин, яка має не лише спільні риси, але і національну специфіку, особливі форми прояву в умовах глобальної фінансової кризи. Корпоративний сектор відіграє провідну роль у соціальному та економічному розвитку країн, забезпечує значну частину ВВП та інвестицій, сприяє соціалізації економіки, демократизації управління, формуванню корпоративної культури і середнього класу. Найбільш прийнятною в умовах ринкової економіки є акціонерна форма власності, яка поєднує приватну власність і колективне використання засобів виробництва та визначає стан розвитку корпоративного сектору в економіці України. Сучасна система корпоративного управління являє собою не лише сукупність юридичних, організаційних норм і правил, у рамках яких функціонує певна корпорація, але водночас і систему економічних, навіть соціально-економічних відносин, на основі яких будуються стосунки як між усіма учасниками конкретної структури, так і між учасниками і зовнішніми агентами, суб'єктами інституційного регулювання. На основі критичного узагальнення концептуальних засад корпоративного управління, визначено, що складовою моделі корпоративного управління є система управлінських відносин міжсуб'єктами господарювання, яка відображає внутрішню систему, взаємодію внутрішніх та зовнішніх факторів, принципи, структуру, норми і процедури, за допомогою яких здійснюється управління і контроль над АТ.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Джерело: складено автором.

Рис. 1. Складові формування моделі корпоративного управління

Формування ефективного корпоративного управління потребує дотримання фундаментальних засад бізнесу, принципів і міжнародної практики корпоративного управління. Кризовий стан складових, що формують і забезпечують дотримання системи корпоративних відносин, обумовлює низький рівень розвитку корпоративного управління вітчизняних АТ. Визначено, що розвиток акціонерного сектору економіки, корпоративного управління та фондового ринку мають спільну перспективу. Для розвитку фондового ринку в Україні необхідно активізувати ринки акцій та облігацій, посилити матеріальну базу АТ, удосконалити корпоративне управління, реалізацію інвестиційних функцій товариств, чітко визначити інвестиційні наміри учасників фондового ринку, розробити механізми ефективної дії законодавства та державного регулювання фондового ринку, захист прав акціонерів, впровадження цивілізованих норм корпоративного управління.

На основі проведеного системного дослідження корпоративного управління та поведінки його суб'єктів (емітентів корпоративних прав або їх власників; державних та недержавних органів; окремих громадян тощо), механізму прийняття управлінських рішень визначено методологічні основи аналізу корпоративного управління. Доведено, що наявність значної кількості підходів свідчить про те, що жодна з них не є ідеальною. Існуючі зарубіжні теоретичні і методичні підходи, на нашу думку, мають істотні обмеження, що звужує сферу їх застосування в умовах України. Моделями оцінювання ефективності корпоративного управління, найбільш наближеними до використання в сучасних українських умовах, видаються такі якісні методики, як порівняльний метод, метод оцінювання ризиків корпоративного управління та рейтинговий метод. Критичний огляд та порівняння наявних методик дозволили зробити висновок про доцільність використання методик, які оцінюють ринкову вартість (метод капіталізації прибутку, ринкової вартості акцій) для оцінювання ефективності моделей корпоративного управління АТ.

У другому розділі “Ґенеза механізму управління акціонерними товариствами в умовах геоекономічних викликів” проведено аналіз відомих моделей управління корпораціями, з'ясовано ступінь впливу глобалізації світових ринків на діяльність акціонерних товариств, зокрема, потенційні можливості підвищення капіталізації внаслідок розширення ринку обігу цінних паперів. Визначено інститути корпоративного управління в Україні, що дало можливість обґрунтувати концепцію регулювання фінансового сектору. Сформульовано організаційні зміни фінансового сектора, які зумовлені глобалізацією світового фондового ринку, змінами в структурі його капіталізації та попиті на цінні папери.

В результаті аналізу та систематизації міжнародного досвіду визначено основні відмінності між базовими світовими моделями корпоративного управління, які полягають у складі та структурі учасників корпоративного управління, їх правах та обов'язках, механізмі взаємодії, порядку формування та владних повноваженнях органів управління АТ, зобов'язаннях щодо розкриття та оприлюднення інформації про діяльність АТ, законодавчо-нормативній базі, яка регулює взаємовідносини учасників, а також дано узагальнену характеристику базових моделей корпоративного управління - англо-американської, німецької та японської (рис 2).

Особливості світових систем корпоративного управління у значній мірі віддзеркалюють національно-історичні особливості розвитку країн, їх економіки та культури. Аналіз існуючих моделей свідчить, що надійний захист державою приватної власності, зокрема захист прав інвесторів, є причиною дисперсії акціонерного капіталу, слабкий захист приватної власності спричиняє концентрацію корпоративної власності та формування достатньо складних і не завжди ефективних систем контролю.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2. Порівняння світових моделей корпоративного управління

В узагальненому вигляді система управління АТ представлена на рис. 3.

Рис. 3. Система управління акціонерними товариствами

Визначено, що в умовах глобалізації світового господарства та фінансової кризи на міжнародних ринках цінних паперів відбулися значні зміни, які знаходять свій прояв у таких тенденціях: зміна ролі фондового ринку в економіці та структури основних сегментів фондового ринку, трансформація структури попиту і пропозиції на цінні папери, універсалізація інститутів ринку цінних паперів, автоматизація торгівлі цінними паперами, зміна психології учасників ринку цінних паперів, зміна ролі та місця ринку похідних цінних паперів, модифікація інституційної структури світового ринку цінних паперів до нових умов, посилення рівня інтегрованості національних фондових ринків та відмінностей у юридичних і регулятивних національних системах. Проте, домінуючою тенденцією, яка впливає на подальший розвиток світового ринку цінних паперів, незважаючи на кризові явища, є фінансова глобалізація, яка дає змогу країнам отримати більше потрібних їм ресурсів грошей та капіталу.

Узагальнення структури існуючих суб'єктів, що формують інституційне середовище розвинених країн, дозволило виділити окремий перелік інститутів, що впливають на корпоративне управління та функціонування ринку фіктивного капіталу і надати їх характеристику відповідно до національних реалій. Особливістю функціонування акціонерного капіталу в Україні є те, що діяльність АТ, перш за все, орієнтується на досягнення короткострокового успіху, визначеного у показниках ROE (Return On Equity - коефіцієнт рентабельності власного капіталу) та ROI (Return On Investment - коефіцієнт рентабельності інвестицій), відображаючи найближчі інтереси акціонерів у прибутковості вкладень. Домінування такого егоїстичного підходу відсуває на другий план вдоволення суспільних потреб, розвиток виробничо-технологічної системи за рахунок довгострокових інновацій, вирішення екологічної проблеми і т.і. У роботі також визначені інститути корпоративного управління України, що дало можливість обґрунтувати концепцію регулювання фінансового сектору загалом.

Наявність різновекторних економічних інтересів суб'єктів корпоративних відносин зумовлює необхідність пошуку ефективних систем корпоративного управління. Однією з новітніх тенденцій в еволюції корпоративної власності є поширення акцій серед найманих працівників корпорації, або поява так званої “системи акціонерної робітничої власності”. Однак практика такої участі є доволі суперечливою. Вона свідчить, що саме по собі володіння акціями свого підприємства не робить працівників реальними власниками й не гарантує справжньої демократизації економічних відносин. Ефективність корпоративного управління залежить від наявності в акціонерів адекватних механізмів контролю за діями менеджерів і в разі необхідності - їх заміни та механізмів захисту інтересів дрібних акціонерів від дискримінації з боку домінуючих власників: внутрішньокорпоративних (процедурних, примусових норм) та/або ринкового механізму перерозподілу прав власності на користь більш ефективних економічних агентів, якщо нинішні власники компанії не здатні чи не воліють контролювати менеджерів. Для України ж характерно існування досить великого переліку так званих “псевдовласників”, тобто осіб, що юридично не є володарями, але використовують майно підприємств і організацій, їх доходи в особистих інтересах, фактично здійснюючи функцію володіння без випливаючої з неї відповідальності.

Автором на основі дослідження і узагальнення основних тенденцій еволюції акціонерної власності промислово розвинених країн світу зроблені пропозиції щодо вдосконалення механізму сучасних технологій корпоративного управління.

У третьому розділі “Напрями оптимізації системи корпоративного управління акціонерними товариствами в Україні” проведено критичний аналіз розвитку корпоративного управління в Україні, виявлено головні переваги і недоліки існуючої системи управління, запропоновані заходи по вдосконаленню економічного механізму, спрямовані на оптимізацію системи управління акціонерними товариствами.

Обґрунтовано, що в умовах глобалізації світової економіки та фінансової кризи використання традиційних форм і методів корпоративного управління може призвести до втрати державою контролю за розподілом значної частини ВВП. Визначено домінуючі чинники розвитку національного фондового ринку для формування ефективного середовища, яке забезпечить його повноцінне функціонування на світовому ринку цінних паперів.

Фінансовий ринок України еволюціонує шляхом модифікації кількісних і якісних характеристик свого розвитку, насамперед через запровадження нових фінансових інструментів, операцій і послуг. Разом із такими наявними проблемами як незадовільні оцінки капіталізації, ліквідності та прозорості, слабкий захист прав власності (переважання інституційних учасників - інвесторів, кредиторів і реципієнтів капіталу над індивідуальними), активно відбувається поширення міжнародно визнаних організованих форм фінансових відносин, що призводить до зростання легітимності та прозорості комерційних угод і намірів учасників українського фінансового ринку.

Оптимізація системи управління відкритими АТ можлива при дотриманні певних умов:

§ по-перше, чіткої регламентації у статуті прав загальних зборів акціонерів та сфери діяльності органу, який займається проблемами виробництва і здійснює контроль за виконавцями-управляючими та який визначає основні напрямки розвитку і вирішує стратегічні питання. Цим органом внутрішньо фірмового управління є спостережна рада;

§ по-друге, визначенні дивідендної політики АТ. Таку політику досить складно реалізувати на практиці, оскільки переважна більшість акціонерів зорієнтована на отримання дивідендів. Вона може бути економічно раціональною і соціально орієнтованою лише при наявності в Україні розвиненого вторинного ринку цінних паперів (акцій), як це має місце у країнах з ринковою економікою;

§ по-третє, удосконаленні управління персоналом АТ, а саме при формуванні стратегії управління персоналом (СУП) підприємства і виборі її оптимальної моделі.

Джерело: складено автором.

Рис. 4. Модель вибору стратегії управління персоналом в акціонерному товаристві

Чинне законодавство України передбачає трьох ланкову систему управління АТ, яка включає загальні збори акціонерів, спостережну раду та виконавчий орган. Визначальним елементом у цій системі є розподіл функцій управління: управління капіталом закріплено за зборами акціонерів та спостережною радою, а управління виробничо-господарською діяльністю - за виконавчим органом АТ. Однак, в Україні до цього часу майже не знайшли поширення управлінські контракти при створенні таких формувань, як асоціації або консорціуми, які б дозволяли навіть без включення важелів акціонерної власності, впроваджувати елементи корпоративного управління. Втім, вихідними умовами та одним із напрямків вдосконалення внутрішньо фірмового управління є дотримання існуючого розподілу функцій та забезпечення їх адекватного виконання, оскільки вони враховують міжнародний досвід.

Початок економічній реформі був покладений кардинальним перетворенням відносин власності, яке здійснювалося шляхом приватизації державного та муніципального майна. Здійснення даного процесу вимагало відповідного правового обґрунтування. Кардинальним чином, змінивши структуру власності на засоби виробництва, створивши комерційну структуру фінансового ринку, забезпечивши всі ці зміни і новоутворення відповідним законодавчим масивом, реформа залишила практично незмінною сферу трудових відносин. Одним з найважливіших напрямів локальної нормотворчості є регулювання ринку праці. На даному етапі вітчизняні акціонерні товариства, використовуючи міжнародний досвід, можуть і повинні побудувати адекватну світовим стандартам систему найму та оплати праці, яка у повній мірі відповідатиме вимогам ринкової економіки. Автором визначені основні принципи та вимоги до організації трудових відносин в межах відкритих акціонерних товариств.

У роботі запропоновані конкретні принципи щодо удосконалення і доповнення “Положення про персонал акціонерного товариства”, яке визначає принципи корпоративної культури акціонерного товариства, регулює основні права та обов'язки адміністрації і персоналу товариства. Прийняття в акціонерному товаристві даного Положення можливо лише за умови розуміння власниками компанії, які мають повноваження розподілу прибутку, необхідності інвестування його частини в розвиток персоналу. Сьогодні, з одного боку, посилюється орієнтація акціонерних товариств на переважно економічні методи управління, а з другого боку, відбувається зниження професійного складу працюючих за рахунок переходу висококваліфікованих фахівців зі сфери своєї професійної діяльності, порушується баланс між ринком професій і ринком освітніх послуг. Практичне завдання полягає в збереженні і відтворенні економічно активного населення, забезпеченні його ефективного формування і функціонування, а це неможливо реалізувати без розробки стратегічних питань роботи з персоналом. Наразі середовище функціонування АТ в Україні залишається складним, невизначеним, з великою кількістю неринкових ознак, що ускладнює прогнозування змін, обмежує можливості адаптації підприємства до вимог цього середовища з метою виживання. У зв'язку з цим негативні чинники сприймаються як загрози, а їхня сукупність призводить також і до загальної негативної оцінки середовища функціонування акціонерних товариств.

Висновки

Результати проведеного дисертаційного дослідження дають можливість зробити такі висновки, що характеризують наукову новизну і мають теоретико-методологічне та науково-практичне значення.

1. Переосмислення підходів на більш фундаментальному транснаціональному рівні призводить до об'єктивності розуміння сучасної світової економіки як структури, що створена чотирма силами - технологіями, інформацією, суспільними інститутами і системами корпоративного управління. Системи корпоративного управління - це динамічно-взаємодіюча, субординована сукупність інституційно-функціональних відносин, зміст і характер яких визначається не лише внутрішніми чинниками, але і чинниками зовнішнього середовища. В умовах, коли традиційні кордони галузей «розмиваються», торговельні бар'єри зникають під впливом вільного переміщення товарів, капіталу і технологій можливості великих компаній вже не визначаються «фізичними» ресурсами. Перед викликами перенасичених, глобальних ринків з жорсткою конкуренцією об'єктивно постає необхідність розуміння того, що лише високий рівень корпоративного управління є запорукою комерційного успіху і надасть можливість корпораціям ефективно інтегруватися у світову економіку «техніко-економічного паритету».

2. Сучасні концептуально-теоретичні підходи до процесу розробки оптимальних моделей управління АТ базуються на їх системній цілісності, що є запорукою забезпечення стабільності функціонування в умовах геоекономічних викликів та впливу глобалізованого зовнішнього середовища. І хоча оптимізація управління в корпораціях ґрунтується на сучасних теоріях управління, зокрема на теорії «загальних систем» Л.Берталанфі, «процесному підході» К.Боулдінга, концепції «управління за цілями» П.Друкера, «соціального капіталу» Ф.Фукуями, та «конфліктів і співробітництва Р.Аумана, її параметри визначаються не лише економічною доцільністю, а й соціальною відповідальністю компаній. Особливістю сучасної системи корпоративного управління є те, що вона модифікується та адаптується до взаємовиключних умов глобальної економіки та індивідуальної конкурентоспроможності, паралельного зростання ролі «ключових компетенцій» в управлінні і «зворотньої дезінтеграції» виробництва, віддзеркалюючи як її спільні риси, так і національну специфіку. Генезис АТ, як найбільш зручної до цього часу організаційно-правової форми, відбувається в умовах багаторівневої конкуренції не за середніми, а за виключними показниками товарів, послуг, процесів і технологій, що призводить до змін як у ієрархії суспільних цінностей, формах і методах залучення працівників до участі у підприємницьких об'єднаннях, так і у мотиваційних складових економічних інтересів, поведінці акціонерів та інвесторів. Оскільки система управління забезпечує безперервність цього процесу, саме зв'язок із зовнішнім середовищем в інтересах розробки цілеспрямованих управлінських рішень та формування управлінських впливів, які безпосередньо спрямовані на досягнення поставлених цілей, є визначальним.

3. Особливості і практика функціонування міжнародно визнаних світових систем корпоративного управління, порівняльний аналіз базових моделей корпоративного управління - англо-американської, німецької та японської, з одного боку, у значній мірі віддзеркалюють національно-історичні особливості розвитку країн, їх економіки та культури. З іншого боку, вони дозволяють синтезувати та виокремити найбільш ефективні і оптимальні складові цих моделей корпоративного управління для країн з ринковою і транзитивною економікою. Наразі процеси ринкової трансформації в Україні свідчать, що вітчизняні АТ більш тяжіють до англо-американської і німецької моделей, запозичуючи міжнародний досвід створення і практику діяльності та нормативно-правову базу, а їх складові можуть бути адаптовані до української практики управління АТ, оскільки вони ґрунтуються на загальновизнаних міжнародних стандартах корпоративного управління (ОЕСР, ЄБРР), принципах менеджменту ТНК та внутрішніх корпоративних кодексах. Суперечності, пов'язані з використанням окремих елементів моделей у функціонуванні українських АТ, визначаються відсутністю обґрунтованих загальнонаціональних критеріїв у стратегії ринкових перетворень. Абсолютним показником впливу процесу глобалізації світових фінансових ринків на діяльність АТ є, зокрема, динаміка та географічний розподіл фінансових потоків (в контексті відтоку і припливу іноземних інвестицій в державу), що об'єктивно спричиняє підвищення вартості національних цінних паперів, дозволяє збільшити емісії нових цінних паперів для реальних інвестицій та визначає потенційні можливості підвищення капіталізації внаслідок розширення ринку обігу цінних паперів.

4. Протягом останніх років в Україні сталися суттєві зміни в організаційних структурах управління в обстежених АТ (скоротилася чисельність апарату управління, зменшилася кількість структурних підрозділів, знизився рівень централізації управління); практика використання міжнародного досвіду та стандартів корпоративного управління має не системний, а спорадичний характер, поєднує суперечливі підходи до менеджменту. Крім цього, на відміну від країн з ринковою економікою, спостерігається стабільна тенденція збільшення кількості закритих акціонерних товариств - на 42,3% за період 2000-2007 рр. і розміру державної частки майна у статутному фонді акціонерних товариств - з 13,8% у 2000 р. до 28,3% у 2007 р. Вказана тенденція збільшення питомої ваги закритих АТ на противагу відкритим та зростання розміру державної частки майна в АТ взагалі та за їх видами пов'язана як з недостатньо розвинутими ринковими відносинами й непропорційним переливом капіталу між галузями економіки, так і з відсутністю системи відлагодженого механізму кругообігу капіталу в економіці.

5. Критерії ефективності управління АТ базуються на гармонії інтересів окремих груп акціонерів-інвесторів, а критерії оптимальності - на діючому механізмі управління, спрямованому на досягнення збалансованості впливу суб'єктів корпоративних відносин на прийняття управлінських рішень і одержання відповідної частки доходу від діяльності АТ. Чинне законодавство України не містить норм, які б могли забезпечити ефективне управління АТ, зокрема чітко не визначені функції органів управління та їх взаємовідносини, не розроблений порядок оцінювання ефективності корпоративного управління із застосуванням економічних критеріїв та з урахуванням взаємозв'язку між ринковою вартістю і фінансовими показниками АТ (зокрема, доходом від реалізації продукції, власним капіталом тощо), що б дозволило розробити комплекс заходів щодо створення «оптимізаційної моделі» корпоративного управління для протидії глобальним викликам і загрозам зовнішнього середовища. Розрахунки, наведені в дисертаційному дослідженні, свідчать, що на макроекономічному рівні в умовах глобалізації світової економіки та глобальної фінансово-економічної кризи сучасний стан та існуючий механізм корпоративного управління в Україні може призвести до втрати державою контролю за розподілом значної частини ВВП. Інституційне та законодавче вирішення проблеми з питань гармонізації корпоративних і трудових інтересів учасників АТ та балансу інтересів окремих груп акціонерів є нагальним в контексті удосконалення корпоративного управління в Україні.

6. Аналіз показників ліквідності, фінансової стійкості, ділової активності і рентабельності українських АТ свідчить, що за показниками розширення масштабів впровадження міжнародно-визнаних принципів корпоративного управління простежується тенденція до зниження ефективності його методів. Основною причиною цього явища є дисбаланс інтересів акціонерів, кредиторів, держави, постачальників, споживачів і власне менеджменту. Серед інших причин найбільш вагомою є недосконалість і відсутність основних інститутів, які формують моделі ефективного корпоративного управління на різних економічних рівнях. Тому у коротко- і середньостроковій перспективі оптимізація управління АТ в Україні залежатиме від динаміки процесу становлення і розвитку базових (інститути фондового ринку, законодавчої бази, держави тощо) та компліментарних (інститути корпоративного секретаря, рейтингів корпоративного управління тощо) інститутів, які враховують міжнародний досвід і відповідають моделі корпоративного управління, основою якої є баланс інтересів акціонерів у структурі акціонерної власності.

7. Сучасна практика управління АТ в Україні демонструє наявність достатньо гострих конфліктів інтересів та розбіжностей цілей менеджерів (досягнення й підтримка певного рівня розвитку товариства та обсягів продажу) і акціонерів (зростання чистого прибутку в довгостроковому аспекті). Запозичення і використання кодексу «прийнятних компромісів» англо-американської моделі сприятиме координації функціонування акціонерного капіталу в мінливому українському ринковому середовищі та досягненню цілей усіх зацікавлених сторін. Першим кроком у цьому напрямі повинно стати впровадження (та нормативно-законодавче закріплення) різних варіантів дивідендної політики залежно від обраної стратегії АТ щодо збільшення або зменшення акціонерного капіталу. У зв'язку з цим використання міжнародного досвіду дає можливість вітчизняним АТ оптимізувати процес управління з урахуванням їх галузевої та функціональної специфіки, інтегрувати у світовий і регіональний корпоративний простір.

8. Стратегія формування ефективних інститутів корпоративних відносин і акціонерної власності, що належить різним групам акціонерів, чітко пов'язана з принципами прозорості діяльності АТ для забезпечення їх відповідності оптимальній моделі корпоративного управління. Така модель враховує внутрішні і зовнішні чинники середовища АТ, права суб'єктів і взаємовідносини між учасниками АТ, особливості розкриття інформації та класифікацію дій, що потребують схвалення акціонерів.

9. Проблема оптимізації управління вітчизняними АТ також безпосередньо пов'язана з формуванням в них такої системи трудових відносин, в якій у максимальній мірі враховувалися б міжнародно-визнані основні принципи, вимоги і стандарти до їх організації. З метою забезпечення ефективної системи управління необхідно вдосконалити процедуру вибору вищих органів АТ, і особливо спостережної ради. Здійснений аналіз діяльності АТ України дав змогу запропонувати два можливих варіанти голосування при обранні членів спостережної ради - просте і кумулятивне, а також обґрунтувати обов'язкову наявність у спостережній раді зовнішніх директорів, які виступають як арбітри у суперечках менеджерів і виконують завдання пов'язані із проблемами представництва у відносинах менеджерів і акціонерів. У роботі запропоновані кілька видів стратегій управління персоналом і виявлені параметри, зміна яких передбачається в процесі реалізації СУП. Автором розроблена модель вибору СУП, яка була апробована у ВАТ "Укртранснафта".

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Кудінович О.О. Корпоративне управління в умовах глобалізації: Колективна монографія / В.А.Вергун, О.І.Ступницький, О.О.Кудінович, Т.В.Волковинська. - К.: Вид-во "Київський університет", 2007. - 448 с. (18 д.а, особисто автору 7,5 д.а, проаналізовано сучасні механізми, моделі та форми корпоративного управління в умовах глобальних змін).

Статті у наукових фахових виданнях:

2. Кудінович О.О. Рівень корпоративного управління як чинник конкурентних переваг та інвестиційної привабливості українських компаній / Кудінович О.О., Ступницький О.І. // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Міжнародні відносини: Зб. наук. праць. - Вип. 33-34. - К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Інститут міжнародних відносин, 2006. - С.82-87 (0,6 д.а., особисто автору - 0,3 д.а. здійснено оцінку корпоративного управління українських компаній).

3. Кудінович О.О. Вплив світового фондового ринку на управління акціонерними товариствами в умовах глобалізації бізнесу / Кудінович О.О. // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Міжнародні відносини: Зб. наук. праць. - Вип. 35-36. - К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Інститут міжнародних відносин, 2007. - С.101-104 (0,5 д.а.)

4. Кудінович О.О. Принципи побудови системи корпоративних відносин в моделях корпоративного управління / Кудінович О.О. // Теоретичні та прикладні питання світової економіки: Зб. наук. праць. - Вип. 13. - К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2007. - С.224-232 (0,6 д.а.)

5. Кудінович О.О. Сучасні технології управління акціонерними корпораціями в країнах ЄС / Кудінович О.О. // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Зб. наук. праць. - Вип. 80. - Част. І. К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Інститут міжнародних відносин, 2008. - С.196-200 (0,3 д.а.).

6. Кудінович О.О. Вплив фондового ринку на розвиток системи корпоративного управління в Україні / Кудінович О.О. // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Зб. наук. праць. - Вип. 81. - Част. ІІ. - К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Інститут міжнародних відносин, 2008. - С.87-92 (0,4 д.а.).

Тези наукових доповідей:

7. Кудінович О.О. Особливості англо-американської моделі корпоративного управління / Кудінович О.О. // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Зб. наук. праць. - Вип. 67. - Част. ІІ. - К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Інститут міжнародних відносин, 2007. - С.26-28 (0,1 д.а.).

Анотація

Кудінович О.О. Міжнародний досвід оптимізації управління акціонерними товариствами в Україні в умовах геоекономічних викликів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.02 - світове господарство і міжнародні економічні відносини. - Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка. - Київ, 2009.

У дисертації досліджено процес еволюції теорій управління корпораціями, етапи формування та розвиток систем корпоративного управління. Подальший розвиток акціонерних товариств і корпорацій в Україні, їх інтеграція у світове господарство потребують вирішення дуже важливих і нагальних питань, серед яких: удосконалення законодавства, формування теорії та методології корпоративного управління, визначення концептуальних засад та принципів побудови системи корпоративних відносин в умовах ринкових трансформацій, узагальнення досвіду роботи корпоративних структур, надання методичної допомоги акціонерним структурам.

Розроблено і запропоновано економічний механізм, спрямований на досягнення збалансованості впливу суб'єктів корпоративних відносин на прийняття управлінських рішень, і одержання відповідної частки доходу від діяльності АТ.

Ключові слова: корпоративне управління, модель, менеджмент, бізнес-середовище, організаційна структура, відкрите акціонерне товариство, корпоративні відносини.

Аннотация

Кудинович О.А. Международный опыт оптимизации управления акционерными обществами в Украине в условиях геоэкономичеких вызовов. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.02 - мировое хозяйство и международные экономические отношения. - Институт международных отношений Киевского национального университета имени Тараса Шевченко. - Киев, 2009.

В диссертации исследован процесс эволюции теорий управления корпорациями, этапы формирования и развитие систем корпоративного управления. Дальнейшее развитие акционерных обществ и корпораций в Украине, их интеграция в мировое хозяйство нуждаются в решении очень важных и актуальных вопросов, среди которых: усовершенствование законодательства, формирование теории и методологии корпоративного управления, определение концептуальных основ и принципов построения системы корпоративных отношений в условиях рыночных трансформаций, обобщение опыта работы корпоративных структур, предоставление методической помощи акционерным структурам.

Разработан и предложен экономический механизм, направленный на достижение сбалансированности влияния субъектов корпоративных отношений на принятие управленческих решений, и получение соответствующей доли дохода от деятельности АО.

Ключевые слова: корпоративное управление, оптимальные модели, менеджмент, бизнес-среда, организационная структура, открытое акционерное общество, стратегия управления персоналом, корпоративные отношения.

Annotation

Kudinovych O.O. International experience of optimization of governance of joint-stock companies of Ukraine in the conditions of geo-economics challenges. - Manuscript.

The thesis for a science degree of Candidate in Economic Sciences, specialization code 08.00.02 - World Economy and International Economic Relations. - Institute of International Relations, National Kyiv Taras Shevchenko University. - Kyiv, 2009.

The dissertation investigates the process of evolution of corporation governance theories, forming stages and development of systems of corporate governance. The further development of joint-stock companies and corporations in Ukraine, their integration in world economy demand solving of very important and vital issues, namely: improvement of legislation, forming of theories and methodology of corporate governance, definition of conceptual tasks and principals of building up of corporate relations system in conditions of market transformations, summarizing of experience of corporate structures operation, render methodological assistance to joint-stock companies.