Міжнародний туризм у системі імперативів сталого розвитку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія наук України

Інститут світової економіки і міжнародних відносин

МІЖНАРОДНИЙ ТУРИЗМ У СИСТЕМІ ІМПЕРАТИВІВ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

08.00.02 - світове господарство і міжнародні економічні відносини

Київ-2008

Робота виконана у відділі зовнішньоекономічних досліджень Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України.

Науковий керівник кандидат економічних наук,

ДОБРОВОЛЬСЬКА Ангеліна Борисівна,

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

ТКАЧЕНКО Тетяна Іванівна,

ЗАБАЛДІНА Юлія Борисівна,

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дисертаційної роботи. В умовах глобалізації світогосподарських процесів актуалізуються проблеми узгодження економічних інтересів суб'єктів господарювання із забезпеченням належного рівня добробуту населення та екологічної рівноваги країн і регіонів. У контексті глобальних детермінант та імперативів сталого розвитку існує необхідність оновлення та удосконалення теоретико-методологічної бази дослідження міжнародного туризму, зокрема, акцентації уваги на соціокультурних та екологічних аспектах його функціонування.

Не зважаючи на негативний вплив низки чинників, сегмент міжнародного туризму в структурі світового господарства, інтенсивно розвивається: кількість іноземних туристів у 2007 р. досягла рекордної відмітки у 898 млн. осіб. Порівняно з 1950 р. вона зросла у 36 разів (у 2007 р.), а обсяги надходжень від міжнародної туристичної діяльності - у 367,5 разів (у 2006 р.). Міжнародний туризм як один з найдинамічніших секторів світової економіки має істотний вплив на інші галузі господарства, рівень зайнятості та добробуту населення країн, що приймають туристів. Особливо це є актуальним для держав, які за класифікацією Всесвітньої Туристичної Організації (ЮНВТО) відносяться до категорії „нових” ринків, серед яких - Україна.

Проблеми сталості розвитку в умовах глобалізації світової економіки посідають чільне місце у наукових дослідженнях вітчизняних економістів. Особливої уваги заслуговують роботи О.Білоруса, В.Будкіна, І.Бураківського, Б.Данилишина, М.Дудченка, В.Єременка, Д.Лук'яненка, В.Новицького, Ю.Па-хомова, А.Поручника, А.Румянцева, С.Сіденко, А.Філіпенка, Т.Ци-ганкової та інших. Теоретико-методологічні та організаційні аспекти впливу глобалізації на функціонування як світового господарства загалом, так і окремих його секторів знаходяться в полі зору широкого кола зарубіжних дослідників - І.Валлерстайна, Ф.Котлера, П.Кругмана, К.Омае, М.Портера, Р.Робертсона та ін.

Проблеми розвитку міжнародного туризму в Україні та світі, загальні та спеціальні питання його впливу на національну та світову економіку досліджуються у роботах І.Балабанова, В.Данильчука, А.Дуровича, В.Євдокименка, М.Кабушкіна, В.Квартальнова, Н.Коніщевої, Г.Папіряна, В.Сеніна, В.Сапрунової, Т.Ткаченко, В.Федорченка, І.Школи та інших.

Водночас питання впливу міжнародного туризму на становлення моделі сталого розвитку не знайшли широкого відображення в економічній літературі. Теоретико-методологічні та прикладні аспекти міжнародних туристичних від-носин в контексті імперативів сталого розвитку ще потребують своєї розробки. Саме це зумовило вибір теми дослідження та визначило його актуальність.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконувалася у тісному зв'язку із плановою науковою тематикою відділу зовнішньоекономічних досліджень Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України, зокрема НДР „Геоекономічна політика України в контексті світових інтеграційних процесів” (державний реєстра-ційний № 0103U006310), „Глобальні та регіональні аспекти включення України в систему міжнародних економічних відносин” (державний реєстраційний № 0101U005099), „Конкурентні інноваційні механізми економічного розвитку України в контексті світового досвіду інституційної політики” (державний реєстраційний № 0106U010980). Внесок дисертанта полягає у комплексному дослідженні глобальних та регіональних аспектів розвитку міжнародної туристичної діяльності, оцінці конкурентних переваг туристичної галузі України в контексті її інтеграції до міжнародних економічних відносин та становлення моделі сталого розвитку світового господарства.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи було обґрунтування теоретико-методологічних засад і концептуальних підходів до дослідження й розробки механізмів оптимального регулювання міжнародної туристичної діяльності в контексті імперативів сталого розвитку. Досягнення поставленої мети потребувало розв'язання таких завдань:

- визначити тенденції розвитку міжнародного туризму в умовах розгортан-ня процесів глобалізації та актуалізації переходу до моделі сталого розвитку;

- розкрити соціокультурні та екологічні наслідки міжнародної туристичної діяльності;

- дати оцінку сучасного стану та проаналізувати динаміку розвитку міжнародних галузевих та регіональних ринків туристичних послуг в контексті детермінант сталого розвитку;

- виявити особливості розвитку міжнародного туризму в Україні;

- визначити пріоритетні напрями регулятивної діяльності міжнародних організацій в галузі туризму;

- дати оцінку зарубіжного досвіду управління міжнародною туристичною діяльністю та визначити головні напрями регулятивного впливу органів державного управління щодо підтримки розвитку міжнародного туризму у відповідності до засад сталого поступу суспільства;

- визначити проблеми та шляхи удосконалення системи управління міжнародним туризмом в Україні.

Об'єктом дисертаційного дослідження є сучасні тенденції розвитку міжнародного туризму.

Предметом дослідження є засади і принципи формування збалансованого розвитку міжнародного туризму в контексті сучасних вимог забезпечення сталого розвитку національного та світового господарства.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є системно-структурний підхід, що передбачає розгляд об'єкту дослідження як цілісної, багатоаспектної та багаторівневої системи. У роботі використано широкий спектр загальнонаукових методів дослідження економічних процесів і явищ, зокрема, методи абстракції, дедукції, індукції, історичний, систематизації, синтезу для дослідження теоретико-методологічних аспектів міжнародного туризму. Для досягнення мети та вирішення завдань дисертації використано низку конкретнонаукових методів: методи структурного, функціонального, ситуаційного аналізу, динамічних рядів (для дослідження структури та динаміки міжнародних галузевих і регіональних ринків туристичних послуг, ринку міжнародного туризму в Україні у розділі 2), порівнянь, групування, типізації (для виявлення спільних рис і специфічних тенденцій розвитку міжнародного туризму в окремих країнах світу у параграфах 2.1 та 2.3, оцінки ефективності регулятивних механізмів та заходів у параграфі 3.2), статистичного, кореляційно-регресійного аналізу з використанням програми користувача Statistica 6.0 (для виявлення залежностей між показниками кількості іноземних туристів і надходжень від туристичної діяльності, з одного боку, та рівнем безробіття і ВВП на душу населення, з іншого, у параграфі 2.2); методи аналогій, експертних оцінок (для аналізу досвіду та обґрунтування шляхів удосконалення механізмів регулювання міжнародного туризму в параграфах 3.2, 3.3).

Наукова новизна відображається такими конкретними результатами:

вперше:

- визначено обумовлені глобалізацією тенденції розвитку міжнародного туризму, що актуалізують становлення моделі сталого розвитку. Зокрема обґрунтовано наявність тенденції формування глобального ринку туристичних послуг шляхом створення стратегічних альянсів і глобальних союзів, які є найбільш життєздатними в умовах лібералі-зації національних туристичних ринків та підвищення ролі інформатизації у функціонування туристичної індустрії, інноватизації та диверсифікації надання міжнародних туристичних послуг, загострення регіональних соціокультурних та екологічних загроз розвитку міжнародного туризму;

- виявлено специфіку соціокультурного та екологічного аспектів міжнародної туристичної діяльності. Зокрема, встановлено пряму залежність між економічною ефективністю туристичної діяльності та збереженням природного довкілля і соціокультурної самобутності місцевих громад, виявлено позитивні та негативні наслідки соціокультурного та екологічного впливу міжнародного туризму на сталий поступ суспільства (у тому числі розвиток або руйнація місцевих традицій, звичаїв; поширення нових знань, вражень або соціальна асиміляція; розв'язання або загострення проблем зайнятості, бідності населення; деградація або ревіталізація природного середовища). Доведено необхідність взаємозв'язку процесів туристичної та природоохоронної діяльності. Встановлено, що міжнародний туризм є одним з потенційних джерел сталості національного та світового розвитку, ефективність якого запропоновано розглядати з точки зору його сукупного впливу на економічну, соціальну та екологічну складові національного і світового розвитку;

- визначено періоди та відповідні детермінуючі чинники розвитку міжнародного туризму за критерієм стійкості міжнародних туристичних потоків. Зокрема, встановлено періоди нестабільного зростання кількості іноземних туристів та повільного збільшення надходжень від міжнародної туристичної діяльності (до 2000 р.); стагнації та скорочення кількості іноземних туристів і обсягів туристичних надходжень (протягом 2001-2002 р.); стрімкого зростання обсягів туристичних надходжень (з 2002 р.) та стабільного зростання приросту кількості іноземних туристів (з 2004 р.). В якості визначальних чинників, що зумовлюють динаміку міжнародних туристичних потоків, ідентифіковано стан світової економіки, вартість та інтенсивність авіаперевезень, теракти та терористичні очікування, негативні природні явища та катастрофи, формування нових туристичних регіонів, місткість туристичної інфраструктури, міжнародні угоди та державну туристичну політику;

дістали подальшого розвитку:

- аналіз регулятивної діяльності міжнародних організацій у галузі туризму в контексті імперативів сталого розвитку, зокрема, доведено, що сучасна міжнародна регулятивна політика ЮНВТО відповідає імперативам сталого розвитку і спрямована передусім на забезпечення міжнародного туристичного співробітництва, розбудову системи освіти та підготовки кадрів для міжнарод-ного туризму, забезпечення раціонального туристичного природокористування; констатовано збільшення уваги міжнародних організацій до екологізації міжнародного туризму, розробки галузевих екологічних стандартів, забезпечення рівного доступу населення до міжнародного туризму;

- обґрунтування пріоритетних напрямів та механізмів державної підтримки розвитку міжнародного туризму. З урахуванням зарубіжного досвіду як пріори-тетні напрями державної політики розвитку міжнародного туризму визначено законодавче забезпечення, фінансову, інфраструктурну, кадрову, адміністра-тивну, інформаційну підтримку, забезпечення безпечного розвитку туризму. Доведено необхідність подальшого вдосконалення впроваджуваної в Україні змішаної (європейської) моделі державного управління міжнародною тури-стичною діяльністю, що передбачає децентралізацію управління, створення місцевих туристичних адміністрацій та передання їм частини повноважень;

- оцінка сучасного стану та аналіз динаміки розвитку міжнародних ринків туристичних послуг в контексті детермінант сталого розвитку. У результаті структурно-динамічного аналізу міжнародних туристичних ринків виявлено масштаби, структуру та тенденції розвитку галузевих (світового готельного ринку, світового ринку перевезень) та регіональних міжнародних туристичних ринків. Зокрема, встановлено, що скорочується частка найбільших за кількістю іноземних туристів Європейського та Американського регіональних ринків, найвищими темпами зростають показники розвитку Азійсько-Тихоокеанського та Африканського туристичних ринків;

- визначення особливостей розвитку регіональних ринків міжнародного туризму в Україні. Зокрема, встановлено спеціалізацію Центрально- та Східноукраїнського ринків на виїзному туризмі, Південноукраїнського - в'їзному; переорієнтацію Західноукраїнського ринку на внутрішній туризм; виявлено зменшення частки в'їзного та зростання частки виїзного організованого туризму на всіх регіональних ринках України; найвпливовішими чинниками розвитку міжнародного туризму в Україні визначено внутрішні організаційно-економічні та політичні фактори;

удосконалено:

- методику дослідження міжнародного туризму з точки зору врахування імперативів сталого розвитку, зокрема, обґрунтовано та адаптовано методику аналізу стійкості динаміки базових показників розвитку міжнародного туризму, визначення взаємозв'язку між ними та показниками рівня соціально-економічного розвитку країн, виявлення напрямів та перспектив розвитку екологічного та екологічно безпечного туризму у світі.

Практичне значення дисертаційного дослідження полягає у розробці концепції розвитку міжнародного туризму на основі становлення моделі сталого розвитку, обґрунтуванні з адаптацією світового досвіду механізмів оптимізації управління міжнародним туризмом в Україні. Результати дослідження можуть бути застосовані при розробці стратегії та планів збалансованого розвитку міжнародного туризму в Україні, окремих регіонах та на туристичних підприємствах. Отримані результати використовуються у роботі Міністерства у справах сім'ї, молоді та спорту України при розробці науково-практичних засад реалізації в Україні концепції сталого розвитку суспільства (довідка № 1.456 від 26.06.2008 року), впроваджені у корпоративній системі менеджменту туристичного підприємства ПП „Європейський трофей” (довідка № 137/5 від 12.06.2008 року). Теоретичні положення та висновки дисертаційної роботи використовуються у навчальному процесі Інституту міжнародних відносин Національного авіаційного університету при викладанні курсів „Маркетинг туризму”, „Менеджмент туризму”, „Аналіз діяльності підприємств туризму” (довідка № 1685/15.01.02 від 24.06.2008 року).

Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, що викладені в дисертації та виносяться на захист, отримані автором самостійно.

Апробація результатів дисертації. Головні положення та результати дисертаційного дослідження доповідалися автором та обговорювалися на міжнародних та всеукраїнських наукових і науково-практичних конференціях: Міжнародному Конгресі „Проблеми інформатизації інформаційної та рекреаційної діяльності в Україні: перспективи культурного та економічного розвитку” (Трускавець, 2000), Міжнародній науково-практичній конференції „ Стратегія розвитку туристичної індустрії та громадського харчування ” (Київ, 2000), Міжвідомчій науково-теоретичній конференції „ Антикризові валютно-фінансові стратегії економічного зростання: досвід для України ” (Київ, 2007), XV міжнародній науково-практичній конференції „Економіка України в системі глобального поділу праці” (Київ, 2007), ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції „Відомості наукової думки - 2007” (Пшемисль, 2007), Науковій конференції „Інноваційний розвиток та інтеграційні процеси: питання системного взаємного зв'язку” (Київ, 2008), Науковій конференції „Критерії міжнародної конкурентоспроможності в сучасній соціально-економічній моделі” (Київ, 2008).

Публікації. Викладені у дисертації положення, висновки та рекомендації опубліковані в 11 наукових працях, зокрема у 5 одноосібно підготовлених статтях у провідних наукових фахових виданнях (2 - в наукових журналах, 3 - у збірниках наукових праць) та 6 публікаціях в інших виданнях (з них 4 - тези виступів на наукових конференціях).

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, додатків та списку використаних джерел. Обсяг основного змісту дисертаційної роботи становить 195 стор. У роботі вміщено 7 таблиць на 3 стор., 25 рисунків на 11 стор., 5 додатків на 42 стор., список використаних джерел (199 найменувань) на 21 стор.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, визначено мету та завдання роботи, об'єкт і предмет, методологічну базу й методи дослідження, сформульовано наукову новизну та практичне значення одержаних автором результатів.

У першому розділі - „Глобальні детермінанти міжнародної туристичної діяльності в умовах становлення моделі сталого розвитку” - розкрито імперативи сталого розвитку та глобальні і регіональні тенденції на міжнародних ринках туристичних послуг, висвітлено соціокультурний аспект міжнародної туристичної діяльності, визначено пріоритети розвитку міжна-родного туризму в контексті завдань екологізації відтворювальних систем.

Дослідження показало, що обумовленими глобалізацією тенденціями розвитку міжнародного туризму є формування глобального ринку туристичних послуг, загострення конкуренції та інтенсифікація процесів транснаціоналізації, створення стратегічних альянсів і глобальних союзів; лібералізація національ-них туристичних ринків, розширення доступу країн, що розвиваються, до міжнародних туристичних відносин; інформатизація, інноватизація та диверсифікація надання міжнародних туристичних послуг; загострення регіональних соціокультурних та екологічних загроз безпеці міжнародного туризму, актуалізація впровадження моделі його сталого розвитку.

Імперативи сталого розвитку міжнародного туризму ґрунтуються на збалансованості інтересів між економічною ефективністю туристичної діяльності та збереженням природного довкілля і соціокультурної самобутності народів; між туристичним бізнесом та місцевими громадами. Ефективність функціонування туристичної індустрії залежатиме від сумісності економічних, соціокультурних та екологічних функцій міжнародного туризму.

Міжнародна туристична діяльність виступає потенційним внутрішнім механізмом світогосподарської системи, що спроможний активізувати гуманізацію та водночас запобігати масовій уніфікації соціокультурного розвитку. Залежно від ефективності національної туристичної політики основними наслідками соціокультурного впливу міжнародного туризму на іноземних туристів, з одного боку, та розвиток країн, що приймають туристів, з іншого, можуть бути поширення нових знань, вражень або культурна асиміляція; розвиток місцевих традицій, звичаїв або їх руйнація; розв'язання проблем зайнятості, бідності населення, або їх загострення.

Важливо зазначити, що завдання сталого розвитку висувають нові вимоги щодо забезпечення ефективної співдії туристичної та природоохоронної діяль-ності, а також щодо організації туризму в напрямку екологізації відтворюваль-ного процесу. Зв'язок міжнародної туристичної та природоохоронної діяльності є діалектичним та взаємозалежним. Негативний вплив є зустрічним: міжнарод-ний туризм, що набуває масового характеру, через значене навантаження на екосистеми негативно впливає на природне середовище, а незадовільний стан останнього негативно відбивається на потоках іноземних туристів. Екологізація міжнародної туристичної діяльності, впровадження екологічно безпечних техно-логій в туризмі сприяють поліпшенню або збереженню природного середовища, що, у свою чергу, викликає зростання туристичної привабливості окремих територій.

У другому розділі дисертації - „Тенденції міжнародного туризму в контексті імперативів сталого розвитку” - проаналізовано структуру і динаміку міжнародних ринків туристичних послуг, виявлено внесок міжнародного туризму в сталий розвиток, визначено специфіку розвитку міжнародної туристичної діяльності в Україні.

Дослідження показало, що розвиток міжнародного туризму у світі харак-теризується подальшим зростанням. У 2007 р. на світовому ринку туристичних послуг досягнуто нового максимуму - 898 млн. туристів, абсолютний приріст порівняно з 2006 р. склав 52 млн. осіб, відносний - 6,15% (рис. 1). Зростання кількості туристичних прибуттів спостерігається в усіх регіонах світу, найви-щим воно є на Близькому Сході (13,4%), найнижчим - у Європейському регіоні (4,2%). Надходження від міжнародної туристичної діяльності у 2006 р. досягли 735 млрд. доларів США, збільшившись в усіх туристичних регіонах світу. Абсо-лютний приріст порівняно з 2005 р. становить 57 млрд. доларів США, відносний - 8,4%. Найвищим приріст є в Азійсько-Тихоокеанському (14,1%) та Африканському (12,0%) регіонах, найнижчим - Американському (6,0%) і Близькосхідному (2,3%). туристичний послуга ринок міжнародний

Протягом 1995-2007 рр. можна визначити три періоди розвитку міжна-родного туризму: нестабільних темпів зростання кількості іноземних туристів та повільного збільшення надходжень від міжнародної туристичної діяльності (до 2000 р.); стагнації та скорочення кількості іноземних туристів і обсягів туристичних надходжень (протягом 2001-2002 рр.); стрімкого зростання обсягів туристичних надходжень (з 2002 р.) та стабільного зростання приросту кількості іноземних туристів (з 2004 р.) Одним з головних чинників стійкого зростання міжнародного туризму протягом 2004-2007 рр. є стабільне зростання глобальної економіки із середньорічним приростом ВВП на рівні 5%. При цьому загострення ситуації на світовому фінансовому ринку практично не відобразилося на туристичному.

Рис. 1. Динаміка щорічних абсолютних приростів кількості іноземних туристів (А, млн. осіб) та надходжень від міжнародної туристичної діяльності у світі(Б, млн. доларів США) (побудовано автором за даними ЮНВТО)

Базовими сегментами світового ринку туристичних послуг є сектори розміщення та перевезення іноземних туристів. Світовий готельний ринок характеризується стабільним зростанням. Середній рівень використання готельного фонду становить 67%, деякі коливання якого залежать від туристичного регіону. Високі темпи зростання спостерігаються у туристично привабливих регіонах із порівняно менш розвиненою готельною мережею (зокрема, Індонезії, Таїланді). Характерною тенденцією на ринку готельних послуг є подальше розширення готельних мереж.

На світовому ринку перевезень іноземних туристів протягом останніх чотирьох років спостерігається стійка тенденція до зростання ролі авіаперевезень та вищі темпи зростання їх обсягів порівняно з наземними та водними. Зростання обсягів авіаперевезень іноземних туристів є характерним для всіх без виключення регіонів світу. Найвищими є темпи приросту пасажирообігу у Близькосхідному та Африканському регіонах, найнижчими - у Латиноамериканському. Головними загрозами для подальшого розвитку міжнародних авіаперевезень туристів залишаються кредитна криза та зростання цін на пальне, які можуть зумовити скорочення попиту. Позитивний вплив на зростання обсягу перевезення іноземних туристів має впровадження стратегії LCC послуг (Low-Cost Carrier Services), що забезпечує низьку вартість проїзду в обмін на ненадання ряду традиційних послуг для пасажирів.

Потрібно зазначити, що Європейський регіональний туристичний ринок є найбільшим у світі за кількістю іноземних туристів, частка якого у загальній структурі поступово скорочується. Серед сучасних тенденцій - формування нового туристичного району у Східних Балканах, зростання попиту на короткотерміновий відпочинок, збільшення кількості іноземних туристів, що прибувають з „нових” ринків та стагнація росту прибуттів іноземних туристів з „далеких” країн (передусім США) тощо.

Азійсько-Тихоокеанський регіональний туристичний ринок - другий за кількістю іноземних туристів, частка якого зростає високими темпами. Для нього характерним є інтенсивний розвиток ринку країн Південно-Східної Азії за рахунок агресивної державної туристичної політики, нестача закладів розміщення іноземних туристів у країнах з високими темпами їх приросту, зміни у напрямках туристичних потоків у межах регіону.

Американський регіональний туристичний ринок характеризується постійним зменшенням частки іноземних туристів у структурі світового ринку, істотною залежністю туристичної привабливості та інтенсивності в'їзного і виїзного туризму більшості країн регіону від прив'язки національних валют до американського долара, стійким зростання темпів приросту кількості іноземних туристів на ринку Центральної Америки тощо.

Африканський регіональний туристичний ринок має тенденції до збільшення частки у світовій структурі прийому іноземних туристів, переважання розвитку „нішевого” туризму в регіоні, трактування розвитку туризму в країнах Субсахарської Африки як важливої державної стратегії, спрямованої на створення робочих місць та подолання бідності.

Близькосхідний регіональний туристичний ринок є найменшим за кіль-кістю іноземних туристів ринком, на якому провідні позиції має Єгипет, де за рахунок значних капіталовкладень у розбудову туристичної інфраструктури та просування туристичних продуктів на міжнародних ринках, проведення „чар-терної компанії” спостерігаються високі темпи приросту іноземних туристів.

На думку автора, важливим індикатором розвитку міжнародного туризму в умовах переходу до моделі сталого розвитку є обсяг надходжень від туристичної діяльності у розрахунку на душу населення. У країнах з високим значенням цього показника (понад 1000 доларів США - Люксембург, Нова Зеландія, Австрія, Хорватія, Гонконг, Швейцарія, Греція, Ірландія, Іспанія, Бельгія, Швеція) міжнародна туристична діяльність забезпечує ефективне виконання добробутоформуючої функції. Інший полюс серед перших п'ятде-сяти країн за обсягами надходжень від міжнародної туристичної діяльності формують ті, де цей показник у розрахунку на душу населення не перевищує 100 доларів США (Індія, Індонезія, Бразилія, Росія, Україна, Аргентина), і реальний вплив міжнародного туризму на соціокультурний розвиток, не дивлячись на значні абсолютні значення, поки ще є слабо вираженим.

За результатами проведеного аналізу можна зробити висновок, що постсоціалістичні країни мають конкурентні переваги на „економічних” сегментах світового ринку туристичних послуг, потрапляючи до світових лідерів за кількістю іноземних туристів, але з низькими значеннями надходжень від їх перебування. Це збільшує навантаження на туристичні ресурси країн без відповідного відшкодування, а отже створює загрози їх сталому розвитку.

Сучасний стан розвитку міжнародного туризму в Україні характери-зується порівняно стійкими тенденціями до загального зростання обсягів туристичної діяльності із суттєвою її міжрегіональною диференціацією. За період 2000-2007 рр. обсяг в'їзного туристичного потоку до України збільшився у 3,6 рази. Загальносвітова тенденція до спаду туристичної активності у 2001-2003 рр. практично не відобразилася на ринку міжнародного туризму в Україні. Деяке уповільнення темпів зростання у 2005-2006 рр. пояснюється передусім внутрішніми організаційно-економічними та політичними чинниками. Із 2004 р. для України характерним є активне сальдо туристичного балансу. Негативний вплив на розвиток іноземного туризму мало скасування нульової ставки ПДВ на надання туристичних послуг нерезидентам, що викликало подорожчання експорту туристичних послуг, а отже виступило обмежувальним чинником щодо прибуттів іноземних туристів до України. Динаміка виїзного туризму з України більшою мірою зазнала впливу загальносвітових тенденцій. У 2001 р. спостерігалося зростання кількості туристів, що виїжджали з України, у 2002 р. відбувся спад, а у 2003 р. - її стагнація. Із 2004 р. відновилося зростання, але приріст у 2006-2007 рр. є несуттєвим.

У роботі розглянуто регіональну структуру ринку міжнародного туризму в Україні. Провідним регіональним ринком, що спеціалізується на прийомі організованих іноземних туристів, є Південноукраїнський, частка якого стано-вить 45,6%. Дещо поступається за обсягами обслуговування в'їзних туристів Центральноукраїнський ринок - 45,6%. Невідповідно до туристичного потенціалу низькою є частка Західноукраїнського ринку - 8,6%. У регіональній структурі обслуговування виїзного туризму майже дві третини операцій припадає на Центральноукраїнський регіон, а фактично - на місто Київ. В цілому для всіх регіональних туристичних ринків України характерне зменшення частки в'їзного організованого туризму та зростання - виїзного. Якщо Центрально- та Східноукраїнський ринки в основному спеціалізуються на виїзному туризмі, то на Південноукраїнському ринку частка іноземного туризму залишається порівняно високою. На Західноукраїнського ринку спостерігається тенденція до переорієнтації на внутрішній туризм. Позитивне сальдо балансу організованих туристів характерне лише для Південноукраїнського регіону.

У третьому розділі роботи - „Регулювання міжнародних ринків туристичних послуг: досвід та механізми” - на основі аналізу світового досвіду визначено особливості регулятивної діяльності міжнародних організацій у галузі туризму, розкрито механізми національного регулювання міжнародного туризму, обґрунтовано шляхи удосконалення управління розвитком міжнародного туризму в Україні.

Дослідження показало, що головна регулятивна роль у розвитку міжнародного туризму належить національним інституціональним структурам. Проте у зв'язку із розширенням масштабів туристичної діяльності та переходом до впровадження організованих форм масового туризму виникла необхідність узгодження національних туристичних інтересів і розробки загальносвітових стратегій розвитку міжнародного туризму. Міжнародне регулювання туристич-ної галузі в інституціональному відношенні являє собою багаторівневу та багато-аспектну систему взаємодіючих міжнародних організацій, ядром якої виступає Всесвітня Туристична Організація (ЮНВТО). В цілому сучасна міжнародна регулятивна політика ЮНВТО відповідає імперативам сталого розвитку.

Пріоритетними напрямами подальшої регулятивної діяльності міжна-родних організацій у контексті імперативів сталого розвитку є допомога країнам, що розвиваються, у становленні міжнародного туризму, забезпечення широкого доступу населення до міжнародного туризму, соціально-демографічний моніторинг зайнятості у міжнародному туризмі, екологізація міжнародного туризму, розробка відповідних галузевих екологічних стандартів.

Системи органів державного управління міжнародною туристичною ді-яльністю істотно різняться між країнами і умовно можуть бути об'єднані у три типи моделей: децентралізовану, централізовану та змішану (рис. 2). Для країн, що характеризуються ЮНВТО як „нові” туристичні ринки, у тому числі й України, найефективнішою вбачається змішана модель державного управлін-ня міжнародною туристичною діяльністю, яка передбачає, що управління здійсню-ється через окремий підрозділ у межах багатогалузевого міністерства. Такий підрозділ виконує дві групи функцій: 1) розробляє та реалізує загальні засади державного регулювання міжнародного туризму; 2) здійснює рекламно-інформа-ційну та маркетингову діяльність. Для змішаної моделі характерним є передан-ня частини управлінських повноважень місцевим туристичним адміністраціям.

Рис. 2. Моделі державного управління міжнародною туристичною діяльністю (розроблено автором)

Узагальнення зарубіжного досвіду управління міжнародною туристичною діяльністю дозволяє визначити основні напрямки регулятивного впливу органів державного управління на підтримку розвитку міжнародного туризму у відповідності до засад сталого поступу суспільства, серед яких законодавче забезпечення, фінансова підтримка (створення системи різноманітних податкових пільг, субсидій, дотацій), інфраструктурна, кадрова, адміністративна, інформаційна підтримка, забезпечення безпечного розвитку туризму (стимулювання зацікавленості у збереженні та відновленні історико-культурної спадщини та екологічного стану рекреаційних територій).

В Україні у процесі перманентних трансформацій поступово впроваджується змішана (європейська) модель управління міжнародною туристичною діяльністю, що передбачає реалізацію управління галуззю через Державну службу туризму та курортів у складі Міністерства культури і туризму України. Проблемним моментом управлінської системи туристичної галузі України є нерозвиненість відповідних структур на місцях, тому існує потреба децентралізації управління міжнародною туристичною діяльністю, створення місцевих туристичних адміністрацій та передання їм частини повноважень, зокрема, щодо сертифікації, ліцензування підприємств туристичної галузі.

Враховуючи досвід провідних туристичних країн світу, можна зробити висновок, що для України на даному етапі розвитку необхідно вдосконалювати нормативно-правову базу регулювання міжнародної туристичної діяльності в напрямку створення дієвих механізмів державної фінансової, інфраструктурної, кадрової, адміністративної та інформаційної підтримки, забезпечення безпечного розвитку міжнародного туризму в усіх відношеннях - економічному, соціокультурному, екологічному. Необхідно впровадити чіткі механізми державного фінансування туристичної галузі на регулярній основі, створити ефективну систему державного гарантування інвестицій у розбудову туристичної інфраструктури, страхування комерційних ризиків у міжнародному туризмі, заохочення довготермінових капіталовкладень.

ВИСНОВКИ

У дисертації вирішено наукове завдання теоретико-методологічного обґрунтування концепції збалансованого розвитку міжнародного туризму в контексті переходу світогосподарської системи до моделі сталого розвитку. Головні науково-практичні результати дисертаційного дослідження є підставою для таких висновків.

1. Функціонування міжнародного туризму у відповідності до імперативів сталого розвитку ґрунтується на основі збалансованості інтересів між економічною ефективністю туристичної діяльності та збереженням природного довкілля і соціокультурної самобутності народів; між туристичним бізнесом та місцевими громадами. Сучасними тенденціями розвитку міжнародної туристичної діяльності є формування глобального ринку туристичних послуг, загострення конкуренції та інтенсифікація процесів транснаціоналізації, створення стратегічних альянсів і глобальних союзів; лібералізація національних туристичних ринків, розширення доступу країн, що розвиваються, до міжнародних туристичних відносин; інформатизація, інноватизація та диверсифікація надання міжнародних туристичних послуг; загострення регіональних соціокультурних та екологічних загроз, актуалізація впровадження моделі сталого розвитку міжнародного туризму.

2. Міжнародна туристична діяльність виступає потенційним внутрішнім механізмом світогосподарської системи, що спроможний активізувати гуманізацію та водночас запобігати масовій уніфікації соціокультурного розвитку. У контексті імперативів сталого розвитку ефективність міжнародного туризму у подальшому залежатиме від сумісності його економічних, соціокультурних та екологічних функцій. Поглиблення суперечностей між задоволенням туристичного попиту та раціональним використанням туристичних (природно-рекреаційних) ресурсів актуалізує проблему екологізації міжнародної туристичної діяльності. Міжнародний туризм, що набув масового характеру, через значне навантаження на екосистеми негативно впливає на природне середовище, а незадовільний стан останнього може негативно відбиватися на потоках іноземних туристів. Екологізація міжнародної туристичної діяльності, впровадження екологічно безпечних технологій в туризмі сприяють поліпшенню або збереженню природного середовища, що, у свою чергу, викликає зростання туристичної привабливості відповідних територій.

3. У світі найбільш вираженою є тенденція подальшого зростання розвитку міжнародного туризму (кількість іноземних туристів становить 898 млн. осіб в 2007 році, надходження від міжнародної туристичної діяльності - 735 млрд. доларів США в 2006 році, що перевищує значення 1950 року відповідно у 36 та у 367,5 разів). Зростання спостерігається в усіх регіонах світу. Світовий готельний ринок характеризується подальшим розширенням готельних мереж, що зумовлює найвищі темпи приросту готельного фонду в туристично привабливих регіонах із порівняно менш розвиненою готельною інфраструктурою. На світовому ринку перевезень іноземних туристів спостерігається тенденція до зростання ролі авіаперевезень та вищі темпи збільшення їх обсягів порівняно з наземними та водними перевезеннями. Для всіх регіонів світу характерне зростання обсягів авіаперевезень іноземних туристів, впливовим чинником якого є впровадження стратегії LCC послуг (Low-Cost Carrier Services), що забезпечує низьку вартість проїзду в обмін на ненадання ряду традиційних послуг для пасажирів.

4. Сучасний стан розвитку міжнародного туризму в Україні характеризується порівняно стійкими тенденціями до загального зростання обсягів туристичної діяльності із суттєвою її міжрегіональною диференціацією (за період з 2000 до 2007 року обсяг в'їзного туристичного потоку до України збільшився у 3,6 рази). Загальносвітова тенденція до спаду туристичної активності у 2001-2003 роках практично не відобразилася на ринку міжнародного туризму в Україні. З 2004 року для України характерним є активне сальдо туристичного балансу. Динаміка регіональних туристичних ринків України характеризується значною неоднорідністю. При загальній тенденції до збільшення частки виїзного туризму та зменшенні в'їзного на Центрально- та Східноукраїнському ринках значно вищими є темпи зростання обсягів виїзного туризму, водночас на Південноукраїнському ринку частка іноземного туризму залишається порівняно високою. На Західноукраїнському ринку спостерігається тенденція до скорочення частки як в'їзного, так і виїзного туризму, його переорієнтації на внутрішній туризм.

5. Міжнародне регулювання туристичної галузі в інституціональному відношенні являє собою багаторівневу та багатоаспектну систему взаємодіючих міжнародних організацій, ядром якої виступає Всесвітня Туристична Організація. Пріоритетними напрямами подальшої регулятивної діяльності міжнародних організацій у контексті імперативів сталого розвитку є допомога у становленні міжнародного туризму країнам, що розвиваються, забезпечення широкого доступу населення до міжнародного туризму, соціально-демографічний моніторинг зайнятості у міжнародному туризмі, екологізація міжнародного туризму, розробка відповідних галузевих екологічних стандартів.

6. Узагальнення зарубіжного досвіду управління міжнародною туристичною діяльністю свідчить, що основні напрямки регулятивного впливу органів державного управління на підтримку розвитку міжнародного туризму у відповідності до засад сталого поступу суспільства є законодавче забезпечення, фінансова, інфраструктурна, кадрова, адміністративна, інформаційна підтримка, забезпечення безпечного розвитку туризму, у тому числі шляхом стимулювання зацікавленості у збереженні та відновленні історико-культурної спадщини та екологічного стану рекреаційних територій.

7. В Україні у процесі перманентних трансформацій поступово впроваджується змішана (європейська) модель управління міжнародною туристичною діяльністю, що вимагає у подальшому децентралізації управління, створення місцевих туристичних адміністрацій та передання їм частини повноважень. Нормативно-правова база міжнародного туризму в Україні потребує гармонізації із відповідними документами Євросоюзу, впровадження чітких механізмів державного фінансування туристичної галузі на регулярній основі, створення ефективної системи державного гарантування інвестицій у розбудову туристичної інфраструктури, страхування комерційних ризиків у міжнародному туризмі, заохочення довготермінових капіталовкладень.

Список опублікованих праць за темою дисертації

У провідних наукових фахових виданнях:

1. Побоченко Л.М. Міжнародний туризм в Україні / Л.М.Побоченко // Стратегія розвитку України (економіка, соціологія, право) : Наук. журнал. - 2007. - Вип. 2. - С. 167-171.

2. Побоченко Л.М. Туризм і сталий розвиток / Л.М.Побоченко // Економіка: проблеми теорії та практики : Зб. наук. пр. - Дніпропетровськ : ДНУ, 2007. - Вип. 233, Т.3. - С. 752-756.

3. Побоченко Л.М. Світовий туристичний ринок в умовах глобалізації / Л.М.Побоченко // Зб. наук. пр. / Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України; відп. ред. В.Є.Новицький. - К. : ІСЕМВ НАН України, 2007. - Вип. 52. - С. 63-79.

4. Побоченко Л.М. Україна і ЮНВТО: основні етапи співробітництва / Л.М.Побоченко // Актуальні проблеми економіки : Наук. економічний журнал. - 2007. - №9(75). - С. 24-27.

5. Побоченко Л.М. Розвиток ринку туристичних послуг в найбідніших країнах світу / Л.М.Побоченко // Економіка: проблеми теорії та практики : Зб. наук. пр. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2007. - Вип. 233, Т.4. - С. 869-874.

В інших виданнях:

6. Побоченко Л.М. Аналіз динаміки та основні тенденції розвитку міжнародного туризму в Україні / Л.М.Побоченко // Молодь і ринок. - 2007. - №3/4 (26/27). - С. 45-57.

7. Побоченко Л.М. Соціокультурні аспекти розвитку туризму в глобальній світогосподарській системі / Л.М.Побоченко // Інвестиційно-інноваційні стратегії у військовому та цивільному секторах : Зб. наук. пр. / НДІ міжнародних відносин НАУ. - 2007. - №3. - С. 107-113.

8. Побоченко Л.М. Стратегія розвитку міжнародного туризму в Україні / Л.М.Побоченко // Стратегія розвитку туристичної індустрії та громадського харчування: Мат-ли міжн. наук.-практ. конф. (25-26 жовтня 2000 р., м. Київ) - К. : КНТЕУ, 2000. - С. 108-112.

9. Побоченко Л.М. Проблеми залучення іноземних інвестицій в туристичну галузь України / Л.М.Побоченко // Антикризові валютно-фінансові стратегії економічного зростання: досвід для України: Мат-ли Міжв. наук.-теор. конф. (22 січня 2007 р., м. Київ) - К.: ІСЕМВ НАН України, 2007. - С. 88-98.

10. Побоченко Л.М. Сучасний стан та перспективи розвитку міжнародного туризму в контексті імперативів сталого розвитку / Л.М.Побоченко // Відо-мості наукової думки - 2007 : Мат-ли ІІІ міжн. наук.-практ. конф. (1-15 листопада 2007 р., Пшемисль) - Пшемисль: Наука і студія, 2007. - С. 24-26.

11. Побоченко Л.М. Міжнародний туризм в контексті сталого розвитку Л. М. Побоченко // Інноваційний розвиток та інтеграційні процеси: питання системного взаємного зв'язку : Мат-ли наук. конф. (5 лютого 2008 р., м.Київ) - К. : НДІ міжнародних відносин НАУ, 2008. - С. 30-33.

АНОТАЦІЯ

Побоченко Л.М. Міжнародний туризм у системі імперативів сталого розвитку. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.02 - світове господарство і міжнародні економічні відносини. Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України. Київ, 2008.

Дисертацію присвячено дослідженню тенденцій та регулятивних механізмів розвитку міжнародного туризму в умовах глобалізації. У роботі розкрито теоретико-методологічні засади концепції міжнародного туризму в контексті переходу світогосподарської системи до моделі сталого розвитку. Удосконалено методику дослідження міжнародного туризму стосовно врахування імперативів сталого розвитку.

Визначено обумовлені глобалізацією тенденції розвитку міжнародного туризму, обґрунтовано детермінанти сталого розвитку. Виявлено основні напрями та наслідки соціокультурного впливу міжнародного туризму. Розкрито особливості екологізації відтворювальних систем у сфері туризму.

Проаналізовано динаміку та структуру міжнародних туристичних ринків, визначено внесок міжнародного туризму у сталий розвиток. Проведена періодизація розвитку міжнародного туризму. Проведено комплексний аналіз сучасного стану та тенденцій розвитку ринку міжнародного туризму в Україні.

Виявлено специфіку регулювання міжнародного туризму на світовому та національному рівнях. На основі аналізу зарубіжного досвіду обґрунтовано пропозиції щодо вдосконалення системи управління міжнародною туристичною діяльністю в Україні з урахуванням імперативів сталого розвитку.

Ключові слова: міжнародний туризм, світогосподарська система, глобалізація, сталий розвиток, соціокультурний розвиток, екологізація відтворювальних систем, міжнародні туристичні ринки, управління міжнародною туристичною діяльністю

Побоченко Л.Н. Международный туризм в системе императивов устойчивого развития. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.02 - мировое хозяйство и международные экономические отношения. Институт мировой экономики и международных отношений НАН Украины. Киев, 2008.

Диссертация посвящена исследованию тенденций и регулятивных механизмов развития международного туризма в условиях становления модели устойчивого развития. В работе раскрыты теоретико-методологические основы и концептуальные подходы к исследованию международного туризма в контексте перехода мирохозяйственной системы на модель устойчивого развития. Обоснованы необходимость анализа устойчивости динамики базисных показателей развития международного туризма, определения их взаимосвязи с показателями уровня социально-экономического развития стран, выявления направлений и перспек-тив развития экологического и экологически безопасного туризма в мире.

Определены обусловленные глобализацией тенденции развития междуна-родного туризма, обоснованы детерминанты устойчивого развития. Выявлены основные направления и следствия социокультурного влияния международного туризма. Раскрыты особенности экологизации воспроизводительных систем в сфере туризма. Доказана необходимость взаимосвязи процессов туристической и природоохранной деятельности. Обоснована зависимость эффективности международного туризма от совместимости его экономических, социокультур-ных и экологических функций. Установлено, что туризм является потенциаль-ным источником устойчивости национального и мирового развития общества.

Проанализирована динамика и структура международных туристических рынков, определен вклад международного туризма в устойчивое развитие. Про-ведена периодизация развития международного туризма. Охарактеризованы отраслевые (перевозок и размещения туристов) и региональные (Европейский, Азиатско-Тихоокеанский, Американский, Ближневосточный, Африканский) международные туристические рынки. Дана оценка индикаторов междуна-родного туризма в соответствии с заданиями устойчивого развития. Выявлены зависимости показателей количества иностранных туристов, поступлений от туристической деятельности и уровня безработицы, ВВП на душу населения.

Проведен комплексный анализ современного состояния и тенденций раз-вития рынка международного туризма в Украине. Выявлены особенности развития международной туристической деятельности в Украине. Охарактеризованы регио-нальные рынки международного туризма в Украине. Определена специализация Центрально-, Восточно-, Южно- и Западноукраинского туристических рынков.

Выявлена специфика регулирования международного туризма на мировом и национальном уровнях. Раскрыта роль основных регулятивных механизмов управления международным туризмом. Констатированы приоритетные направ-ления регулятивной деятельности международных организаций в сфере туризма в контексте императивов устойчивого развития. Доказано, что регулятивная деятельность ЮНВТО соответствует требованиям концепции устойчивого развития. На основе анализа мирового опыта обоснованы перспективные пути усовершенствования государственной политики развития международного туризма.

Обоснованы направления оптимизации системы управления международ-ным туризмом в Украине в контексте задач устойчивого развития. Доказана необходимость дальнейшего усовершенствования внедряемой в Украине сме-шанной модели государственного управления международной туристической деятельностью на пути децентрализации управления, создания местных туристических администраций, передачи им части полномочий. Раскрыта необходимость гармонизации нормативно-правовой базы международного туризма в Украине с соответствующими документами Евросоюза, внедрения механизмов государственного финансирования туристической отрасли на регулярной основе, создания эффективной системы государственного гарантирования инвестиций в строительство туристической инфраструктуры.

Ключевые слова: международный туризм, мирохозяйственная система, глобализация, устойчивое развитие, социокультурное развитие, экологизация воспроизводительных систем, международные туристические рынки, управление международной туристической деятельностью

Pobochenko L. The international tourism in system of sustainable development imperatives. - Manuscript.

The dissertation on competition of a scientific degree of the candidate of economic sciences on a specialty 08.00.02 - world economy and international economic relations. Institute of world economy and international relations National Scientific Academy of Ukraine. Kiev, 2008.

The dissertation is devoted to research of the tendencies and regulation mechanisms of the international tourism development in conditions of globalization. In work the theoretic-methodological bases of the concept of the international tourism in a context of the world economy system transition on model of sustainable development are opened. The technique of research of the international tourism concerning the account of imperatives of sustainable development is advanced.

Are determined caused by globalization tendency of development of the international tourism, the determinants of sustainable development are proved. The basic directions and consequences of social-cultural influence of the international tourism are revealed. The features of the ecologization of the reproduction systems in sphere of tourism are opened.

Dynamics and structure of the international tourist markets is analyzed, the contribution of the international tourism to sustainable development is determined. The complex analysis of a modern condition and tendencies of development of the international tourism market in Ukraine is carried out.

The specificity of regulation of the international tourism at global and national levels is revealed. On the basis of the analysis of foreign experience is proved the offers on improvement of a management system of the international tourist activity in Ukraine with the account of sustainable development imperatives.