Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Донецький національний університет

УДК 339.72:334.012.82

АВТОРЕФЕРАТ

на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Трансформація світового ринку капіталу в умовах глобалізації

08.00.02 - світове господарство

і міжнародні економічні відносини

Голубов Максим Ігорович

Донецьк - 2009

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі міжнародної економіки Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник:доктор економічних наук, доцент Орєхова Тетяна Вікторівна, Донецький національний університет МОН України, професор кафедри міжнародної економіки.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Якубовський Сергій Олексійович, Одеський національний університет імені І.І. Мечнікова МОН України, завідувач кафедри світового господарства і міжнародних економічних відносин;

кандидат економічних наук, доцент Мацука Вікторія Миколаївна, Маріупольський державний гуманітарний університет МОН України, доцент кафедри міжнародної економіки.

Захист дисертації відбудеться «29» жовтня 2009 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.051.03 у Донецькому національному університеті за адресою: 83015, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 186.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького національного університету за адресою: 83001, м. Донецьк, вул. Університетська, 24.

Автореферат розісланий «25» вересня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради д.е.н., доцент С.П. Калініна

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Світовий економічний, соціально-політичний, культурний розвиток останніх років відбувається під впливом глобалізаційних процесів, економічна складова яких пов'язана насамперед із джерелами і факторами розвитку світового ринку капіталу, формами прояву яких є зростання обсягів міжнародної торгівлі та інвестицій, диверсифікація світових фінансових ринків, зростання ролі транснаціональних корпорацій, загострення глобальної конкуренції, поява систем глобального, стратегічного менеджменту. У результаті, дослідження розвитку трансформаційних процесів на світовому ринку капіталу набуває вагомого і актуального значення.

Дослідженню проблематики і розвитку процесу міжнародного руху капіталу присвячені роботи таких зарубіжних вчених, як Дж. Гелбрейт, С. Хаймер, Ч. Кіндлебергер, К. Акамацу, М. Портер, Дж. Даннінг. Істотний внесок у вивчення цих питань зробили українські та російські вчені-економісти: В. Геєць, Б. Губський, М. Дудченко, Ю. Макогон, В. Мацука, О. Мовсєсян, В. Новицький, Т. Орєхова, А. Поручник, О. Рогач, А. Румянцев, Є. Савельєв, І. Школа, О. Шнирков, С. Якубовський та інші.

Незважаючи на велику кількість робіт як зарубіжних, так і вітчизняних вчених із досліджуваної проблеми, слід відзначити, що дослідження даних проблем у контексті зростання невизначеності глобального економічного середовища потребує подальшого розвитку. Саме це і зумовило вибір теми дисертаційної роботи.

Вищезазначене обумовлює актуальність теми дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до напрямків науково-дослідної роботи кафедри міжнародної економіки Донецького національного університету за держбюджетними темами: «Конкурентоспроможність підприємств Донецького регіону на міжнародних ринках і пошук шляхів її підвищення» (номер державної реєстрації - Г-01/3 0101U005723), у рамках якої запропоновано напрямки державної підтримки реалізації механізму інтеграції України до світового ринку капіталу; «Підвищення ефективності міжнародної економічної діяльності України в інтеграційних об'єднаннях: регіональний та галузевий аспект» (номер державної реєстрації - Г06/53а 0106U012484), у рамках якої запропоновано систему підходів до визначення тенденцій та закономірностей трансформаційних процесів на світовому ринку капіталу.

Мета і задачі дослідження. Метою роботи є розвиток методологічних основ дослідження трансформаційних процесів на світовому ринку капіталу та розробка науково-практичних рекомендацій щодо включення України до процесів міжнародного руху капіталу з урахуванням особливостей сучасного етапу глобалізації.

Для досягнення зазначеної мети було поставлено і вирішено такі задачі:

– дослідити сутність та особливості трансформаційних процесів у світовій економіці в умовах глобалізації;

– визначити місце та роль ринку капіталу в системі світових факторних ринків;

– проаналізувати теорії та концепції міжнародного руху капіталу;

– дослідити глобальні тенденції розвитку світового ринку капіталу;

– проаналізувати вплив інвестиційних потоків на зовнішні позиції країн;

– дослідити особливості українського ринку капіталу в умовах світових трансформацій;

– визначити основні напрямки та особливості трансформаційних процесів на світовому ринку капіталу;

– здійснити системно-динамічне моделювання взаємодії країн на світовому ринку капіталу;

– запропонувати механізм ефективної інтеграції до світового ринку капіталу.

Об'єктом дослідження є трансформаційні процеси на світовому ринку капіталу в умовах глобалізації.

Предметом дослідження є теоретичні засади й організаційно-економічні умови розвитку трансформаційних процесів на світовому ринку капіталу в умовах глобалізації світового господарства.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дисертаційної роботи є положення сучасної економічної теорії, наукові праці провідних вітчизняних і зарубіжних учених у галузі дослідження проблем міжнародних економічних відносин.

У процесі дослідження використано діалектичний метод наукового пізнання, а також загальнонаукові методи пізнання: метод теоретичного узагальнення (для дослідження сутності й особливостей трансформаційних процесів у світовій економіці в умовах глобалізації); системний підхід (при визначенні місця і ролі ринку капіталу в системі світових факторних ринків); метод аналізу і синтезу (при дослідженні й удосконаленні існуючого категоріального апарату; визначенні генезису теорій і концепцій міжнародного руху капіталу); методи статистичного та економіко-математичного аналізу і моделювання (при оцінці впливу інвестиційних потоків на зовнішні позиції країн світу; визначенні особливостей розвитку українського ринку капіталу в умовах світових трансформацій; а також при розробці моделі впливу макроекономічних індикаторів на чисті позиції країн світу на ринку капіталу) та ін.

В основу дослідження покладено наукові роботи зарубіжних та вітчизняних учених із проблем міжнародного руху капіталу та транснаціоналізації. Інформаційною базою дослідження є закони України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, аналітичні звіти міжнародних економічних організацій, матеріали Державного комітету статистики України, аналітичні матеріали і нормативні документи міжнародних організацій.

Наукова новизна отриманих результатів полягає у поглибленні існуючих теоретико-методологічних основ та розробці науково-практичних підходів щодо визначення тенденцій і закономірностей трансформаційних процесів на світовому ринку капіталу в умовах глобалізації.

Основні результати, які мають наукову новизну, полягають у такому:

вперше:

розроблено логіко-структурну схему механізму інтеграції України до світового ринку капіталу, який включає такі важелі: організаційні (формування національної доктрини розвитку міжнародних конкурентних переваг країни; інтернаціоналізації національного фінансового ринку; формування моделі стратегічного партнерства у взаємодії держави з ТНК; розвиток міжнародних форм виробничо-господарської та фінансово-інвестиційної діяльності національних компаній; розвиток інфраструктури національного ринку капіталу; прискорення та спрощення процедури переміщення потоків капіталу; дипломатична підтримка інтеграції країни до світового ринку капіталу); економічні (застосування економічних стимулів розвитку і реалізації потенціалу транснаціоналізації діяльності національних виробників; розвиток національного приватного акціонерного капіталу; стабілізація національної грошової і банківської системи, стабілізація національного валютного ринку; стимулювання інвестиційної активності національних та іноземних інвесторів через систему державних замовлень, економічних пільг та гарантій); технологічно-інформаційні (інтеграція у глобальну мережі електронних ринків капіталу; інтеграція у систему глобального оперативного управління фінансовими потоками; упровадження у практику функціонування національного ринку капіталу новітніх електронних фінансових інструментів; стимулювання розвитку інноваційного потенціалу національних компаній та переносу новітніх технологій зарубіжними компаніями на український ринок);

запропоновано класифікацію трансформаційних процесів на світовому ринку капіталу за такими ознаками: організаційні (інтеграція національних і міжнародних ринків грошей та капіталу; трансформація міжнародних форм діяльності ТНК; перетворення ТНК, міжнародних організацій та держав на суб'єктів глобальної економіки; формування ТНК глобального типу; корпоратизація державної власності; зростання процесу концентрації капіталу; посилення тенденцій поєднання конкурентних переваг ТНК); економічні (зростання взаємозалежності країн та ринків; трансформація конкурентних переваг країн; зростання масштабів світового виробництва та світових потоків капіталу; посилення глобальної конкуренції на світовому ринку капіталу; зростання значущості приватного акціонерного капіталу; підвищення ризиків міжнародної фінансово-інвестиційної діяльності); географічні (домінування напрямку руху капіталу між розвиненими країнами; концентрація аутсорсингу послуг у країнах, що розвиваються; формування нових динамічних ринків країн-реципієнтів; зростання значущості на ринку країн-реципієнтів Південної Азії); технологічно-інформаційні (трансформація технологічних умов переміщення капіталу; прискорення та спрощення переміщення потоків капіталу; перевищення руху фіктивного капіталу над реальним; створення глобальної мережі електронних ринків капіталу; формування систем глобального оперативного управління фінансовими потоками; упровадження новітніх фінансових інструментів); політико-правові (лібералізація національних та багатонаціональних режимів інвестиційної діяльності; лібералізація міжнародних валютно-кредитних і фінансових ринків); соціокультурні (уніфікація та стандартизація споживчих ринків як передумова глобалізації світового ринку капіталу);

удосконалено:

науково-методичні основи визначення тенденцій і закономірностей трансформаційних процесів на світовому ринку капіталу, а саме запропоновано проведення аналізу його ключових тенденцій, по-перше, у площині хронології та періодизації світових ділових циклів; по-друге, інституціональної трансформації глобальної економічної системи, по-третє, стратегічних пріоритетів транснаціональних компаній; по-четверте, географічних напрямків спрямування світових потоків капіталу; по-п'яте, їх галузевого розподілу; по-шосте, у площині трансформації форм і видів вкладання міжнародного капіталу;

понятійно-категоріальний апарат, а саме надано визначення поняття «глобальна трансформація світового ринку капіталу» як явища виникнення особливих форм (трансформ) функціонування внутрішніх національних та міжнародного ринків капіталу, властивих економічний системі постіндустріального глобалізованого типу, а саме: цілісності, емерджентності в умовах високого ступеня волатильності зовнішнього середовища, здатності системи до самоорганізації, інституціональної детермінації взаємодії суб'єктів різних ієрархічних рівнів;

отримали подальшого розвитку:

теоретико-методичні основи дослідження процесів міжнародного руху капіталу, а саме на основі розроблених системно-динамічних моделей впливу макроекономічних індикаторів на чисті позиції країн по іноземних інвестиціях здійснено моделювання довгострокової поведінки чистих іноземних активів за двома групами країн - розвинуті та ті, що розвиваються, а також по Україні (з урахуванням таких показників: чисті іноземні активи у співвідношенні до ВВП; ВВП на душу населення; накопичений державний борг у відношенні до ВВП; частка населення до 14 років та вище 65 років, частка населення між 15 та 64 роками), що дозволило встановити вагомий вплив демографічного чинника на обсяг прямих іноземних інвестицій за всіма групами країн тощо;

генезис теорій міжнародного руху капіталу на засадах принципу логіко-послідовної еволюції, а саме визначено, що сучасні теорії міжнародного руху капіталу формувались на перетині теорій інвестування, міжнародної торгівлі, концепції мотивації міжнародної інвестиційної діяльності ТНК, окремих напрямків теорії інституціоналізму, а також теорій ділових циклів.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що основні положення дисертаційної роботи сприятимуть розвитку підходів до забезпечення інтеграції України до світового ринку капіталу в умовах невизначеності глобального економічного середовища.

Рекомендації та пропозиції, викладені в дисертації, впроваджено у практичній діяльності ВАТ «Макіївський металургійний комбінат» (акт № 34/10 від 07.10.2008 р.) - результати визначення залежності ступеня інтеграції України у світовий ринок капіталу від системи макроекономічних характеристик країни; Донецької торгово-промислової палати (довідка №61/06.17-03 від 16.06.2008 р.) - висновки щодо класифікації трансформаційних процесів на світовому ринку капіталу в умовах глобалізації; ЗАТ «Донгорбанк» (акт №86-01 від 27.01.2009 р.) - причинно-наслідкові моделі впливу макроекономічних індикаторів на чисті позиції країн по іноземних інвестиціях; Регіонального філіалу національного інституту стратегічних досліджень у м. Донецьку (акт № 21-01 від 29.01.2009 р.) - типологія параметрів синергії від формування фінансово-промислової групи; Центрально-Міської районної адміністрації Макіївської міської ради Донецької області (акт № 7 від 07.10.2008 р.) - структурна модель механізму інтеграції України до світового ринку капіталу.

Рекомендації автора використано при підготовці рекомендацій ІІІ-VI міжнародних науково-практичних конференцій «Проблеми і перспективи розвитку співробітництва між країнами Південно-Східної Європи в рамках чорноморського економічного співробітництва і ГУАМ» (акти №203 від 13.09.2005 р.; №16-02/7.9.7-134 від 28.09.2006 р.; №48-02/7.9.7-134 від 07.10.2007 р.; №13-02/7.9.7-134 від 17.09.2008 р.) і XI-XV міжнародних науково-практичних семінарів “Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв'язків та залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект” (акти
№13-01/7.9.7-134 від 02.02.2005 р.; №59-01/7.9.7-134 від 27.01.2007 р.; №94-01/7.9.7-134 від 27.01.2008 р.; № 06-01/7.9.7-134 від 30.01.2009 р.), які було направлено Президенту України, Верховній Раді, Кабінету Міністрів України, а також обласним державним адміністраціям з метою включення до програм науково-технічного розвитку регіонів.

Результати дисертаційної роботи використано також у навчальному процесі Донецького національного університету при розробці навчально-методичних комплексів і викладанні дисциплін: «Міжнародний інвестиційний менеджмент», «Оцінка та аналіз міжнародних інвестиційних проектів», «Транснаціональні корпорації» (довідка № 1268/01-26-6.9.0 від 14.10.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Проведене дослідження є самостійною науковою працею, отримані наукові результати є особистими розробками автора.

Апробація результатів дослідження. Результати дослідження доповідались автором і отримали схвалення на міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференціях і семінарах: міжнародних науково-практичних семінарах «Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв'язків і залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект» (Донецьк - Святогірськ, 2005-2009 рр.), міжнародних науково-практичних конференціях «Проблеми і перспективи співробітництва між країнами Південно-Східної Європи в рамках чорноморського економічного співробітництва і ГУАМ» (2005-2008 рр.).

Публікації. За темою дослідження опубліковано 11 наукових робіт загальним обсягом 14,25 д.а., з яких особисто автору належить 5,75 д.а., у тому числі 1 монографія у співавторстві загальним обсягом 10,25 д.а., з яких особисто автору належить 1,75 д.а., та 9 одноосібних статей у наукових фахових виданнях загальним обсягом 4,0 д.а.

Обсяг і структура дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, 3 розділів, висновків, списку використаної літератури зі 186 найменувань, додатків. Зміст дисертації викладено на 189 сторінках друкованого тексту, включаючи 14 таблиць на 12 сторінках, 41 рисунок на 40 сторінках.

Основний зміст дисертації

У першому розділі «Теоретико-методологічні засади дослідження трансформацій на світовому ринку капіталу» досліджено сутність та особливості трансформаційних процесів у світовій економіці в умовах глобалізації, визначено місце та роль ринку капіталу в системі світових факторних ринків, проаналізовано теорії та концепції міжнародного руху капіталу.

Світова економіка розвивається на основі об'єктивних економічних законів, що визначають її загальні риси (стимулювання виробництва та якості продукції; конкуренція на товарних ринках; вивезення капіталів; концентрація виробництва тощо). Основними принципами розвитку світової економіки є ефективність виробництва товарів (робіт, послуг) і гуманізація суспільних відносин.

Визначено, що глобальна трансформація різних сторін життя світової спільноти є найважливішою рисою сучасного світогосподарського розвитку: світове співтовариство виступає як функціонально взаємопов'язана цілісна система, що переживає один із найбільш глибоких у своїй історії періодів трансформації, який актуалізує питання адаптації країн до динамічного процесу соціально-економічної модернізації. Глобалізація світової економіки, глибокі структурні зрушення, що відбуваються під впливом технологічних інновацій і активізації діяльності транснаціональних корпорацій, потребують від країн граничної мобілізації всіх ресурсів і можливостей, максимального використання переваг міжнародного поділу праці, відмови від автаркічного розвитку, інтеграції у світове господарство.

На основі дослідження існуючих підходів до глобалізації (як ключового феномена світового розвитку, як загрози зростання нерівності всередині країн і між ними, загрози життєвим стандартам та зайнятості тощо) зроблено висновок, що конкурентоспроможність економік країн все більше визначається ступенем залучення до глобально функціонуючих комплексів, які формуються значною мірою на основі внутрішньофірмового розподілу праці ТНК та їх активних транскордонних операцій. Таким чином, глобальна трансформація світової економіки, яка відбувається під впливом траснаціоналізації, технологічної революції та інших факторів, веде до виникнення якісно нового ступеня взаємозалежності країн.

Глобалізація світової економіки і різке зростання активності ТНК висувають завдання формування правил і процедур вільного руху іноземних капіталовкладень з метою зниження наявних обмежень діяльності ТНК та усунення конфліктів між країнами, що виникають у процесі конкуренції за одержання іноземних інвестицій.

Відзначено, що фінансова глобалізація, з одного боку, відкриває нові можливості для країн отримання необхідних ресурсів грошей і капіталу, а для корпорацій - додаткових прибутків від ефективного інвестування вільних ресурсів. З іншого боку, ці процеси потенційно несуть у собі можливість збільшення глобальної фінансової нестабільності, і відповідно - значних втрат для всіх суб'єктів, що оперують у глобальному фінансовому середовищі.

Визначено фактори формування глобального фінансового середовища: інтернаціоналізація господарського життя; поширення досягнень інформаційної революції; лібералізація міжнародних валютно-кредитних відносин та фінансових ринків; зростання інтеграції національних ринків грошей та капіталу.

Доведено, що, з одного боку, глобалізація світової економіки формує об'єктивну основу для дедалі глибшого входження країн до системи відносин взаємозалежного світу, диверсифікації їх виробничо-інвестиційних і торговельних зв'язків, а з іншого - ряд об'єктивних факторів створює додаткові перешкоди на шляху інтеграції деяких із цих країн до світового господарства.

В результаті проведеного дослідження виділено основні передумови розвитку глобалізації:

1) виробничі, науково-технічні і технологічні;

2) організаційні;

3) економічні;

4) інформаційні;

5) політичні;

6) соціальні і культурні.

Зроблено висновок, що глобалізація економічного середовища викликає необхідність координації дій країн у фінансово-економічній сфері, збільшення ролі світових фінансових організацій (МВФ, МБРР та ін.) у регулюванні валютно-фінансових проблем та забезпеченні прогнозованої (керованої) еволюції сучасної валютно-фінансової системи.

Відокремлено специфічні функції ринку капіталу у ринковій системі. Встановлено інтегрований характер міжнародного інвестиційного ринку стосовно інших ринків. Узагальнено мотивацію і форми інвестицій у системі міжнародного руху капіталу, здійснено систематизацію міжнародних інвестицій на світовому ринку капіталу.

На основі проведеного дослідження надано визначення поняття «глобальна трансформація світового ринку капіталу» як явища виникнення особливих форм (трансформ) функціонування внутрішніх національних та міжнародного ринків капіталу, властивих економічний системі постіндустріального глобалізованого типу, а саме: цілісності, емерджентності в умовах високого ступеня волатильності зовнішнього середовища, здатності системи до самоорганізації, інституціональної детермінації взаємодії суб'єктів різних ієрархічних рівнів.

У результаті дослідження теорій і концепцій інвестування, міжнародного руху капіталу та транснаціоналізації (І. Фішера, Ф. Модігліані, М. Фрідмена, Дж. Кейнса, Дж. Тобіна, Е. Гекшера, Б. Оліна, В. Леонтьєва, Б. Нурксе, К. Іверсена, Р. Манделла, Р. Вернона, М. Познера, Дж. Бхагваті, Х. Джонсона, С. Хаймера, Ч. Кінлебергера, П. Ашегь'яна, В. Єбрахімі, Т. Коно, П. Баклі, М. Кессона, А. Ругмана, Дж. Даннінга та ін.) визначено міжнародні фактори руху капіталу, по перше, на рівні взаємин «країна базування - приймаюча країна» - політико-економічні фактори (політична стабільність; ступінь втручання уряду в економіку; ставлення до зарубіжних і іноземних інвестицій; наявність і укладання дво- і багатосторонніх угод); ресурсно-економічні фактори (наявність або відсутність природних ресурсів; демографічна ситуація; географічне положення); рівень і динаміка ключових макроекономічних показників), по-друге, у більш широкому контексті (стан розвитку світової економіки, міжнародних факторних і інвестиційних ринків; стабільність світової валютної системи; розвиток міжнародної інвестиційної інфраструктури тощо).

Зроблено висновок, що формування генезису теорій міжнародного руху капіталу відбувалось на засадах принципу логіко-послідовної еволюції, а саме на перетині теорій інвестування, міжнародної торгівлі, концепції мотивації міжнародної інвестиційної діяльності ТНК, окремих напрямків теорії інституціоналізму, теорії ділових циклів.

У другому розділі «Аналіз сучасних тенденцій розвитку трансформаційних процесів на світовому ринку капіталу» досліджено глобальні тенденції розвитку світового ринку капіталу; проаналізовано вплив інвестиційних потоків на зовнішні позиції країн; досліджено особливості розвитку українського ринку капіталу в умовах світових трансформацій.

Результати аналізу глобальних тенденцій розвитку світового ринку капіталу свідчать, що обсяг глобального накопиченого припливу ПІІ складав на кінець 2007 р. 1833 млрд. дол. США, ставши піковим у зростанні показників попередніх чотирьох років та подолавши рекордний показник 2000 р. Незважаючи на фінансову та кредитну кризи, початок яких припадає на другу половину 2007 р., по всіх трьох групах країн - розвинутих країнах, країнах, що розвиваються, та країнах із перехідною економікою Південно-Східної Європи та СНД спостерігалось зростання припливу ПІІ. Проте, з 2008 р. глобальна фінансова криза відчутно позначилась на динаміці глобальних потоків ПІІ: у 2008 р. зниження світової інвестиційної активності спостерігалось на рівні приблизно 8%, у 2009 р., за попередніми даними, - близько 30% (рис. 1). трансформаційний глобалізація капітал ринок

Надзвичайно тісний взаємозв'язок фінансових установ на світовому ринку капіталу привів до того, що криза, яка повинна була б стосуватися лише кредитних установ, які працюють на ринку високоризикованих позик, вплинувши спочатку на американську фінансову систему, перетворилась на загальносвітову. Іпотечна криза в США спровокувала іпотечні кризи в Європі і країнах Азії, в яких мали місце схожі схеми кредитування. Причому зазначені кризи торкнулись як високорозвинутих країн (Великобританія, Іспанія, Японія), так і країн, що розвиваються. Значні збитки світової банківської системи призвели до обвалу фондових ринків світу (за 2007 р. цінні папери на світовому фондовому ринку подешевшали на 5 трлн. дол. США), результатом чого стало переміщення уваги інвесторів з фондового ринку на товарний ринок, що призвело до зростання цін на нафту і золото. Це у свою чергу спровокувало зростання загальносвітової інфляції та уповільнення темпів зростання світової економіки.

На основі аналізу хронології поточної глобальної фінансової кризи виділено такі її етапи: англосаксонська фінансова криза (2007 р. - березень, 2008 р.) - криза на іпотечному ринку США; «розмежування» (березень - серпень 2008 р.) - поширення кризи на всі розвинуті країни світу; «кредитне стискування» (вересень - листопад 2008 р.) - стрімкий розвиток кризи на ринках країн, що розвиваються, та офіційне визнання початку рецесії у розвинутих країнах, загроза колапсу банківської системи; «емісійна накачка» (з кінця листопаду 2008 р. по теперішній час) - застосування більшістю країн кейнсіанської моделі виходу з кризи.

Як свідчать результати аналізу, криза внесла зміни у географічний розподіл ПІІ: якщо у докризовий період частка промислово розвинутих країн у глобальному потоці ПІІ складала дві третини (за домінування США і країн ЄС-15), то у 2008 р. 43% сукупних потоків глобальних ПІІ припадало на країни, що розвиваються, та країни з перехідною економікою. При цьому найбільше зниження інвестиційної активності спостерігалось на ринках розвинутих країн (близько 30%). Обсяг угод зі злиття і поглинання за вартістю на ринках цих країн зменшився у 2008 р. на 39% (у розвинутих країнах Європи - на 56%, у Японії - на 43%). По групі країн, що розвиваються, у 2008 р. спостерігалось зростання обсягів ПІІ в середньому на 17%. Менший вплив глобальної фінансової кризи на економіки країн, що розвиваються, пояснюється їх обмеженою інтеграцією із банківськими системами США та Європи.

Відзначено, що в кінці 2008 р. - на початку 2009 р. спостерігалось значне зниження обсягів ПІІ за всіма складовими: інвестиції в акції, інший капітал (переважно внутрішньофірмові кредити), реінвестування доходів.

У результаті аналізу поточної динаміки розвитку тенденцій на світовому ринку капіталу встановлено, що, по-перше, в умовах сформованої глобальної економічної системи поточна фінансова криза має безпрецедентний за масштабами характер, охоплюючи всі групи країн; по-друге, сучасна криза має структурний характер, тобто передбачає значні подальші зміни у конфігурації світової економіки та її технологічної бази; по-третє, основною її причиною є суттєвий відрив фіктивного капіталу від реального, по-четверте, причиною її стрімкого поширення є інноваційний характер, тобто впровадження новітніх фінансових інструментів та віртуальних технологій передачі інформації.

Аналіз впливу інвестиційних потоків на зовнішні позиції розвинутих країн свідчить, що тільки декілька з них залишаються чистими кредиторами за останні три десятиріччя - Німеччина, Японія, Нідерланди, Швейцарія.

Щодо групи країн, що розвиваються: по-перше, вплив боргової кризи на динаміку зовнішньої позиції їх економік мав схожий характер із різким погіршенням становища у 80-х роках ХХ ст.; по-друге, у деяких країнах (Аргентина, Бразилія, Мексика та Індонезія) показник суми накопичень зовнішніх активів і зобов'язань, яка розраховується як скориговані кумулятивні потоки капіталу, або як показник прямого накопичення, значно перевищує показник, який враховує оцінку кумулятивних незафіксованих потоків капіталу, які належать резидентам даної країни за кордоном, що свідчить про невраховані відпливи капіталу; по-третє, спостерігається ефект поточного колапсу за показником зовнішнього боргу в Індонезії та меншою мірою - у Таїланді, спричиненого азійською кризою; по-четверте, спостерігається тенденція до покращення зовнішньої нетто-позиції Сінгапура.

Здійснено емпіричний аналіз довгострокової поведінки чистих іноземних активів по 66 країнах за двома групами країн - розвинуті та ті, що розвиваються, з урахуванням таких показників: чисті іноземні активи у співвідношенні до ВВП; ВВП на душу населення; накопичений державний борг у відношенні до ВВП; частка населення до 14 років та вище 65 років, частка населення між 15 та 64 роками. Результати аналізу дозволили зробити висновок, що у групі розвинутих країн та у групі країн, що розвиваються: по перше, існує тісний позитивний зв'язок між зростанням ВВП на душу населення та поліпшенням позиції за чистими іноземними активами; по-друге, зростання рівня державного боргу супроводжується зниженням позиції по чистих іноземних активах (ЧІА); по-третє, існує тісна кореляція між показниками демографічної структури та обсягів ВВП на душу населення.

Перевірка гіпотези залежності чистих позицій країн по іноземних інвестиціях від системи макроекономічних та демографічних характеристик за допомогою кореляційно-регресивного методу дала можливість отримання таких рівнянь:

по групі розвинутих країн:

FDI = 239834659800 + 0.16042428*IMP - 0.1241420287*EXP - 6243440.785*GNI - 22601184.75*D1 + 28530086.87*D2 - 26980422.78*D3 (1)

по групі країн, що розвиваються:

FDI = - 16153286730 - 0.05538496504*EXP - 0.3900508954*IMP + 28074829.02*GNI - 1578508.192*D1 + 925283.265*D2 + 795234.5215*D3 (2)

де FDI - приплив іноземних інвестицій в країну;

EXP - обсяг експорту товарів і послуг країни;

IMP - обсяг імпорту товарів і послуг країни;

GNI - валовий національний дохід на душу населення в країні;

D1 - вікова група населення від 15 до 29 років;

D2 - вікова група населення від 30 до 49 років;

D3 - вікова група населення від 50 до 64 років.

Отримані залежності демонструють високу значущість для результуючого показника рівня доходу на душу населення (прямий зв'язок по країнах, що розвиваються, та зворотний - по розвинутих країнах); а також різноспрямованість впливу демографічних характеристик населення країн залежні від групи, до якої вони відносяться.

Обґрунтовано, що визначення тенденцій і закономірностей трансформаційних процесів на світовому ринку капіталу має відбуватись, по-перше, у площині хронології та періодизації світових ділових циклів; по-друге, інституціональної трансформації глобальної економічної системи; по-третє, стратегічних пріоритетів транснаціональних компаній; по-четверте, географічних напрямків спрямування світових потоків капіталу; по-п'яте, їх галузевого розподілу; по-шосте, у площині трансформації форм і видів вкладання міжнародного капіталу.

Результати аналізу функціонування ринку капіталу України свідчать про позитивну динаміку показників, що характеризують її інтеграцію до світового ринку (на 01.01.2009 р. загальний обсяг прямих іноземних інвестицій в Україну склав 35723,4 млн. дол.). Зроблено висновок про певні сформовані тенденції, що характеризують розвиток інвестиційної сфери із залученням іноземного капіталу в Україні: переважання у географічному розподілі інвесторів із розвинутих країн (на 01.01.2009 р. майже 81% загального обсягу ПІІ припадало на Кіпр, Німеччину, Нідерланди, Австрію, Сполучене Королівство, Сполучені Штати Америки, Францію, Віргінські (Британські) острови та Швецію), офшорних зон та поступове збільшення частки інвесторів із Російської Федерації; орієнтація підприємств із російським капіталом на виробництво сировинних продуктів; стрімке зростання припливу іноземних інвестицій до 2008 р. у фінансовий сектор економіки України; нерівномірність розподілу іноземних інвестицій по секторах і регіонах України; низька частка припливу капіталу у формі портфельних інвестицій; низький рівень використання для залучення іноземних інвестицій механізмів фондового ринку.

Результати аналізу функціонування ринку капіталу України свідчать про значний вплив регіональних чинників на рівень ефективності інвестиційної діяльності, а саме таких як: місце знаходження підприємств; структура господарських комплексів; столичний статус; експортні можливості українських підприємств і рівень їх взаємозв'язків із зарубіжними партнерами.

Зроблено висновок, що нерозвиненість ринку капіталу України обмежує приплив зовнішніх фінансових ресурсів в Україну, для подолання чого рекомендовано створювати умови для розширення джерел фінансової підтримки виробництва за допомогою інструментів страхових гарантій, вексельного обороту, використання лізингу, розстрочки платежів, поєднання інвестиційної діяльності з банківською тощо.

Перевірка залежності припливу прямих іноземних інвестицій в економіку України від системи макроекономічних та демографічних характеристик дала можливість визначити як найбільш значущу модель, яка дозволила зробити висновок щодо вагомого прямого впливу на результуючий показник чисельності вікової групи населення у віці від 50 до 64 років, що обумовлюється її високою часткою у зайнятому населенні:

FDI_UA = 22805208.53*D3_UA - 28319464.53*D2_UA - 41645405.86*D1_UA + 6.643166023e+11 (3)

де FDI_UA - приплив іноземних інвестицій в Україну.

У третьому розділі «Моделі та механізм ефективної інтеграції України до світового ринку капіталу в умовах його трансформації» визначено основні напрямки та особливості трансформаційних процесів на світовому ринку капіталу, здійснено системно-динамічне моделювання взаємодії країн на світовому ринку капіталу, запропоновано логіко-структурну схему механізму інтеграції України до світового ринку капіталу.

Обґрунтовано, що на відміну від існуючих тенденцій та очікуваної концентрації нових ПІІ на ринках, які формуються, ПІІ переважно будуть дислоціюватись у розвинених країнах внаслідок зростання кількості угод зі злиття та поглинання. Однією з основних очікуваних тенденцій глобалізації є розширення трансатлантичних інвестиційних процесів. Одночасно ймовірне зростання привабливості розміщення інвестицій за межами трансатлантичної зони стане чинником відхиляючого ефекту у взаємних потоках.

Стимулюючими чинниками зростання обсягів ПІІ є глобальна тенденція покращення бізнес-середовища, процеси регіональної інтеграції, технологічні зміни та розвиток досвіду конкурентної стратегії ціноутворення, посилення глобальної конкуренції, що буде стимулювати подальший розвиток компаній через поглинання низьковитратних бізнес-одиниць країн призначення. Особлива роль належить двостороннім інвестиційним угодам, які виступають передумовою сприятливого інвестиційного клімату. Стримуючими чинниками виступають двоїсте ставлення до ПІІ у деяких країнах та посилення геополітичної невизначеності.

Обґрунтовано, що загальні торговельні заходи в рамках концепції ІРТМ (Investment rated trade measures) (обмеження доступу до ринків; преференційний доступ до ринків з метою сприяння процесу розвитку; інструменти сприяння розвитку експорту; експортні обмеження) призведуть до змін у розподілі потоків ПІІ у порівнянні зі структурою, що могла б сформуватись під впливом дії ринкових чинників. Зроблено висновок, що виявлення й оцінка різних видів впливів повинні здійснюватись із точки зору національної, регіональної торговельної політики у сфері ПІІ, міжнародних інвестиційних угод.

У результаті проведеного дослідження запропоновано класифікацію трансформаційних процесів на світовому ринку капіталу за такими ознаками: організаційні (інтеграція національних і міжнародних ринків грошей та капіталу; трансформація міжнародних форм діяльності ТНК; перетворення ТНК, міжнародних організацій та держав на суб'єктів глобальної економіки; формування ТНК глобального типу; корпоратизація державної власності; зростання процесу концентрації капіталу; посилення тенденцій поєднання конкурентних переваг ТНК); економічні (зростання взаємозалежності країн та ринків; трансформація конкурентних переваг країн; зростання масштабів світового виробництва та світових потоків капіталу; посилення глобальної конкуренції на світовому ринку капіталу; зростання значущості приватного акціонерного капіталу; підвищення ризиків міжнародної фінансово-інвестиційної діяльності); географічні (домінування напрямку руху капіталу між розвиненими країнами; концентрація аутсорсингу послуг у країнах, що розвиваються; формування нових динамічних ринків країн-реципієнтів; зростання значущості на ринку країн-реципієнтів Південної Азії); технологічно-інформаційні (трансформація технологічних умов переміщення капіталу; прискорення та спрощення переміщення потоків капіталу; перевищення руху фіктивного капіталу над реальним; створення глобальної мережі електронних ринків капіталу; формування систем глобального оперативного управління фінансовими потоками; упровадження новітніх фінансових інструментів); політико-правові (лібералізація національних та багатонаціональних режимів інвестиційної діяльності; лібералізація міжнародних валютно-кредитних і фінансових ринків); соціокультурні (уніфікація та стандартизація споживчих ринків як передумова глобалізації світового ринку капіталу).

Розроблено причинно-наслідкові моделі:

1) модель впливу макроекономічних індикаторів на чисті позиції країн, що розвиваються, за іноземними активами та торгівлею міжнародними активами;

2) модель впливу макроекономічних індикаторів на чисті позиції економічно розвинутих країн за іноземними активами та торгівлею міжнародними активами.

Визначено цілі залучення іноземних інвестицій у різні сфери вітчизняної економіки, передумови і перешкоди формування в Україні сприятливого інвестиційного клімату, передумови реалізації концепції технічного переоснащення промислового виробництва України із залученням коштів іноземних інвесторів (залучення іноземних інвестицій з урахуванням мети і завдань структурної трансформації промислового комплексу, цільових програм міжгалузевого розвитку, конверсії; збільшення обсягів інвестиційних ресурсів, що формують виробничий потенціал на новій науково-технічній базі; ефективного використання інвестицій; обґрунтування вибору пріоритетних секторів матеріального виробництва, що визначають конкурентні позиції країни на світових ринках; створення динамічного експортного потенціалу, що може швидко адаптуватись до кон'юнктури зовнішнього ринкового середовища; розвиток внутрішньої і зовнішньої продукції виробничо-технічного призначення).

З урахуванням особливостей розвитку процесу інтеграції ринку капіталу України до світового ринку розроблено логіко-структурну схему механізму інтеграції України до світового ринку капіталу.

Висновки

У дисертаційній роботі здійснено вирішення важливої наукової задачі розробки теоретичних і науково-практичних основ визначення основних напрямків включення України до світового ринку капіталу з урахуванням умов невизначеності у світовій економіці, що глобалізується.

У результаті проведеного дослідження зроблено такі висновки.

1. Установлено, що глобальна трансформація різних сторін життя світової спільноти, яка є найважливішою рисою сучасного світогосподарського розвитку і відбувається під впливом траснаціоналізації, технологічної революції та інших факторів, веде до виникнення якісно нового ступеня взаємозалежності країн. Передумовами розвитку глобалізації виступають: 1) виробничі, науково-технічні і технологічні; 2) організаційні; 3) економічні; 4) інформаційні; 5) політичні; 6) соціальні і культурні. Зроблено висновок, що глобалізація економічного середовища викликає необхідність координації дій країн у фінансово-економічній сфері, збільшення ролі світових фінансових організацій (МВФ, МБРР та ін.) у регулюванні валютно-фінансових проблем та забезпеченні прогнозованої (керованої) еволюції сучасної валютно-фінансової системи.

2. Глобалізація світової економіки висуває завдання формування правил і процедур вільного руху іноземних капіталовкладень. Факторами формування глобального фінансового середовища виступають: інтернаціоналізація господарського життя; поширення досягнень інформаційної революції; лібералізація міжнародних валютно-кредитних відносин та фінансових ринків; зростання інтеграції національних ринків грошей та капіталу. Глобальну трансформацію світового ринку капіталу визначено як явище виникнення особливих форм (трансформ) функціонування внутрішніх національних та міжнародного ринків капіталу, властивих економічний системі постіндустріального глобалізованого типу, а саме - цілісності, емерджентності в умовах високого ступеня волатильності зовнішнього середовища, здатності системи до самоорганізації, інституціональної детермінації взаємодії суб'єктів різних ієрархічних рівнів.

3. У результаті дослідження теорій та концепцій міжнародного руху капіталу визначено міжнародні фактори руху капіталу, по перше, на рівні взаємин «країна базування - приймаюча країна» - політико-економічні фактори (політична стабільність; ступінь втручання уряду в економіку; ставлення до зарубіжних і іноземних інвестицій; наявність і укладання дво- і багатосторонніх угод); ресурсно-економічні фактори (наявність або відсутність природних ресурсів; демографічна ситуація; географічне положення); рівень і динаміка ключових макроекономічних показників), по-друге, - у більш широкому контексті (стан розвитку світової економіки, міжнародних факторних і інвестиційних ринків; стабільність світової валютної системи; розвиток міжнародної інвестиційної інфраструктури тощо). Зроблено висновок, що формування генезису теорій міжнародного руху капіталу відбувалось на засадах принципу логіко-послідовної еволюції, а саме на перетині теорій інвестування, міжнародної торгівлі, концепції мотивації міжнародної інвестиційної діяльності ТНК, окремих напрямків теорії інституціоналізму, теорії ділових циклів.

4. Встановлено, що світова фінансова криза внесла зміни у географічний розподіл ПІІ: у докризовий період частка промислово розвинутих країн у глобальному потоці ПІІ складала дві третини (за домінування США і країн ЄС-15), у 2008 р. 43% сукупних потоків глобальних ПІІ припадало на країни, що розвиваються, та країни з перехідною економікою. При цьому по групі країн, що розвиваються, у 2008 р. спостерігалось зростання обсягів ПІІ. Обґрунтовано, що менший вплив глобальної фінансової кризи на економіки країн, що розвиваються, пояснюється їх обмеженою інтеграцією із банківськими системами США та Європи.

5. Результати аналізу глобальних тенденцій розвитку світового ринку капіталу свідчать, що незважаючи на фінансову та кредитну кризи, яка розпочалась у 2007 р., по трьох групах країн - розвинутих країнах, країнах, що розвиваються, та країнах із перехідною економікою Південно-Східної Європи та СНД спостерігалось зростання припливу ПІІ. Глобальна фінансова криза відчутно позначилась на динаміці глобальних потоків ПІІ у 2008 р.: зниження світової інвестиційної активності спостерігалось на рівні 8%, у 2009 р. - 30% (за попередніми даними).

6. Аналіз впливу інвестиційних потоків на зовнішні позиції розвинутих країн свідчить, що чистими кредиторами за останні три десятиріччя залишаються Німеччина, Японія, Нідерланди, Швейцарія. Щодо країн, що розвиваються: по-перше, вплив боргової кризи на динаміку зовнішньої позиції їх економік мав схожий характер з різким погіршенням становища у 80-х роках ХХ ст.; по-друге, у деяких країнах (Аргентина, Бразилія, Мексика та Індонезія) наявними є невраховані відпливи капіталу; по-третє, спостерігається ефект поточного колапсу за показником зовнішнього боргу в Індонезії та Таїланді; по-четверте, спостерігається тенденція до покращення зовнішньої нетто-позиції Сінгапура.

7. Емпіричний аналіз довгострокової поведінки чистих іноземних активів по 66 країнах (з урахуванням таких показників: чисті іноземні активи у співвідношенні до ВВП; ВВП на душу населення; накопичений державний борг у відношенні до ВВП; частка населення до 14 років та вище 65 років, частка населення між 15 та 64 роками) дозволив визначити, що у групі розвинутих країн та у групі країн, що розвиваються: по перше, існує тісний позитивний зв'язок між зростанням ВВП на душу населення та поліпшенням позиції за чистими іноземними активами; по-друге, зростання рівня державного боргу супроводжується зниженням позиції по чистих іноземних активах; по-третє, існує тісна кореляція між показниками демографічної структури та обсягів ВВП на душу населення

8. Зроблено висновок, що визначення тенденцій і закономірностей трансформаційних процесів на світовому ринку капіталу має відбуватись, по-перше, у площині хронології та періодизації світових ділових циклів; по-друге, інституціональної трансформації глобальної економічної системи; по-третє, стратегічних пріоритетів транснаціональних компаній; по-четверте, географічних напрямків спрямування світових потоків капіталу; по-п'яте, їх галузевого розподілу; по-шосте, у площині трансформації форм і видів вкладання міжнародного капіталу.

9. Результати аналізу функціонування ринку капіталу України свідчать про значний вплив регіональних чинників на рівень ефективності інноваційної діяльності (місце знаходження підприємств; структура господарських комплексів; столичний статус; експортні можливості українських підприємств і рівень їх взаємозв'язків із зарубіжними партнерами). Встановлено, що склад іноземних інвесторів України формується за рахунок транснаціональних корпорацій, компаній-аутсайдерів (не витримали конкуренції у своїх країнах), фірм з обмеженими фінансовими можливостями. Зроблено висновок, що нерозвиненість національного ринку капіталу обмежує приплив зовнішніх фінансових ресурсів в Україну. За допомогою розробленої економіко-математичної моделі залежності ступеня інтеграції України до світового ринку капіталу від системи макроекономічних показників та демографічних показників установлено вагомий вплив на результуючий показник таких чинників, як дохід на душу населення та чисельність вікової групи населення від 50 до 64 років.

10. Обґрунтовано, що ПІІ переважно будуть дислоціюватись у розвинених країнах внаслідок зростання кількості угод зі злиттів та поглинань. Однією з основних очікуваних тенденцій глобалізації є розширення трансатлантичних інвестиційних процесів. Стимулюючими чинниками зростання обсягів ПІІ є глобальна тенденція покращення бізнес-середовища, процеси регіональної інтеграції, технологічні зміни та розвиток досвіду конкурентної стратегії ціноутворення, посилення глобальної конкуренції.

11. Запропоновано класифікацію трансформаційних процесів на світовому ринку капіталу за такими ознаками: організаційні, економічні, географічні, технологічно-інформаційні, політико-правові. Здійснено системно-динамічне моделювання: впливу макроекономічних індикаторів на чисті позиції країн, що розвиваються, за іноземними активами та торгівлею міжнародними активами; впливу макроекономічних індикаторів на чисті позиції економічно розвинутих країн за іноземними активами та торгівлею міжнародними активами.

12. На основі розроблених системно-динамічних моделей впливу макроекономічних індикаторів на чисті позиції країн по іноземних інвестиціях здійснено моделювання довгострокової поведінки чистих іноземних активів за двома групами країн - розвинуті та ті, що розвиваються, а також по Україні, що дозволило встановити вагомий вплив демографічного чинника на обсяг прямих іноземних інвестицій за всіма групами країн.

13. Розроблено логіко-структурну схему механізму інтеграції України до світового ринку капіталу, який включає організаційні, економічні, технологічно-інформаційні важелі.

Публікації автора за темою дисертації

Монографія

1. Голубов М.І. Трансформація світового ринку капіталу в умовах транснаціоналізації: (монографія) / Макогон Ю.В., Орєхова Т.В., Лисенко К.В. - Донецьк: ДонНУ, 2006. - 248 с. (10,25 д.а./1,75 д.а.)

Особистий внесок здобувача: досліджено сутність та особливості трансформаційних процесів у світовій економіці в умовах глобалізації (п.1.1), місце та роль ринку капіталу в системі світових факторних ринків (п. 1.2), визначено значущість руху капіталу в системі платіжних балансів країн (п. 1.4), проаналізовано особливості розвитку фінансових ринків за інструментами формування (п. 2.2), зроблено аналіз впливу інвестиційних потоків на зовнішні позиції країн (п. 2.3).

Публікації у наукових фахових виданнях:

1. Голубов М.И. Направления интернационализации мирового рынка капитала / Голубов М.И. // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект: Сборник научных трудов. -Донецк: ДонНУ, 2005. - С. 1102-1109 (0,4 д. а.).

2. Голубов М.И. Преимущества для развития процесса интернационализации на микроуровне в условиях региональной экономической интеграции / Голубов М.И. // Проблемы и перспективы развития сотрудничества между странами Юго-Восточной Европы в рамках черноморского экономического сотрудничества и ГУУАМ: Сборник научных трудов. - Донецк: ДонНУ, 2005 г. - С.272-275 (0,4 д.а.).

3. Голубов М.И. Тенденции на мировом рынке слияний и поглощений / Голубов М.И. // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект: Сборник научных трудов. -Донецк: ДонНУ, 2006. - С. 170-173 (0,4 д.а.).

...