Світова металургійна галузь в системі глобальної конкуренції

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Гаркуша Олексій Миколайович

УДК 669: 339.13 (100)

СВІТОВА МЕТАЛУРГІЙНА ГАЛУЗЬ В СИСТЕМІ ГЛОБАЛЬНОЇ КОНКУРЕНЦІЇ

Спеціальність 08.00.02 - світове господарство і міжнародні економічні відносини

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Донецьк - 2009

ДИСЕРТАЦІЄЮ Є РУКОПИС

Робота виконана на кафедрі фінансів та банківської справи Приазовського державного технічного університету Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник:

доктор економічних наук, професор

Макогон Юрій Володимирович,

Донецький національний університет МОН України, завідувач кафедри «Міжнародна економіка»

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Батченко Людмила Вікторівна, Донецький національний університет управління Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри менеджменту зовнішньоекономічної діяльності;

кандидат економічних наук, доцент Пирець Наталя Михайлівна, Придніпровська державна академія будівництва та архітектури Міністерства освіти і науки України, доцент кафедри обліку і аналізу.

Захист відбудеться 28 квітня 2009 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.051.03 у Донецькому національному університеті за адресою: 83015, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 186, ауд. 409.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького національного університету за адресою: 83005, м. Донецьк, вул. Університетська, 24.

Автореферат розісланий «25» березня 2009 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

д.е.н., доцент С.П.Калініна

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. З розвитком процесів інтернаціоналізації і глобалізації особливого значення набуває взаємодія між країнами на рівні окремих суб'єктів підприємницької діяльності. При цьому відкритість економік і лібералізація світової торгівлі не тільки полегшують вихід країн на зарубіжні ринки, але й виставляють високі вимоги до товарів і послуг, з якими національні підприємства виступають на світовому ринку. Ця політика дедалі зростаючою мірою зумовлюватиметься взаємодією національної держави та її економічної системи з міжнародними інституціями, а спосіб такої взаємодії визначатиме характер і напрями розвитку потенціалу конкурентоспроможності національної економіки. Рівень задоволення цих вимог залежить від ступеню конкурентоспроможності країни, її підприємств та продукції, яку останні виробляють. Отже, розгляд різноманітних методологічних та розробка прикладних аспектів глобальної конкуренції є основою роботи будь-якої галузі. З урахуванням особливостей сучасного стану розвитку світового господарства на особливу увагу заслуговують питання глобального конкурентного розвитку країн, зокрема на світовому ринку металопродукції.

Трансформаційні процеси в економіці України, пов'язані з глобалізацією світового господарства, обумовлюють необхідність здійснення економічних реформ та побудови якісно нової економічної системи в Україні на засадах посилення значення конкурентних переваг, а саме створення відповідного конкурентного середовища як сукупності факторів активізації та якісного удосконалення виробництва відповідно до визначальних тенденцій світового економічного розвитку. Ключовою умовою досягнення стратегічних цілей, зміцнення політичної та економічної ролі України у світовому співтоваристві є забезпечення невпинного зростання її конкурентоспроможності. У сучасному світі, який стрімко глобалізується, здатність швидко адаптуватися до міжнародної конкуренції стає найважливішою умовою успішного і сталого розвитку кожної держави.

У цьому контексті дисертаційну роботу присвячено підходам щодо розробки стратегії розвитку світової металургійної галузі в системі глобальної конкуренції, що обумовлює нову конфігурацію факторів забезпечення конкурентоспроможності національних галузей та підвищення загальної конкурентоспроможності національних економік країн світу.

Різним аспектам проблеми міжнародної конкурентоспроможності та формування конкурентних переваг на зовнішніх ринках зокрема присвячено праці вітчизняних і зарубіжних економістів, таких як В. Андріанов, В. Андрійчук, Л. Батченко, Б. Буркинський, В. Будкін, Є. Голубков, О. Горбашко, В. Діленко, П. Зав'ялов, Г. Іспірян, А. Кредісов, Д. Лук'яненко, Ю. Макогон, В. Новицький, Н. Пирець, Г. Скударь, Р. Фатхутдинов, А. Філіпенко, А. Юданов та інших.

Основні положення класичної теорії конкуренції та сучасні методи аналізу міжнародних торговельних відносин викладені у наукових працях таких вчених як Б. Беласса, Дж. Бхагваті, В. Корден, В. Леонтьєв, П. Ліндерт, М. Портер, П. Самуельсон, Л. Скотт та інших.

Незважаючи на значні досягнення сучасної наукової думки щодо формування та розвитку галузевих конкурентних переваг економіки країни, недостатньо дослідженими залишаються питання розвитку світової металургійної галузі та використання конкурентних переваг вітчизняною галуззю в умовах нестабільного зовнішнього економічного середовища світових товарних ринків. Вищезазначене визначає актуальність теми дослідження в теоретичному і практичному плані.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри міжнародної економіки Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України в рамках держбюджетних тем Г-01/3 «Конкурентоспроможність підприємств Донецького регіону на міжнародних ринках і пошук шляхів її підвищення» (номер державної реєстрації 0101 U005723), в рамках якої проведено аналіз конкурентних переваг галузей промисловості України як фактору підвищення конкурентоспроможності національної економіки; Г06/53а «Підвищення ефективності міжнародної економічної діяльності України в інтеграційних об'єднаннях: регіональний та галузевий аспект» (номер державної реєстрації 0106U012484), в рамках якої запропоновано напрямки підвищення глобальної конкурентоспроможності металургійної галузі України у відповідності до напрямків зовнішньоекономічної політики держави.

Мета та задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є комплексне наукове обґрунтування теоретичних і науково-практичних засад становлення системи глобальної конкуренції та факторів її розвитку з урахуванням рушійних сил, характеру сучасних трансформаційних процесів та визначення варіативних стратегій підвищення конкурентних переваг світової металургійної галузі для забезпечення сталого розвитку держави.

Досягнення поставленої мети зумовило постановку та вирішення наступних задач науково-теоретичного та прикладного характеру:

дослідити теоретичні та концептуальні основи системної взаємодії національних господарств у процесі формування глобальних товарних ринків;

конкретизувати поняття «система глобальної конкуренції» з виділенням його специфічних рис, структури, головних чинників та напрямків активізації в умовах залучення до міжнародного співробітництва;

оцінити динаміку та тенденції розвитку світового та національного ринків продукції чорної металургії для виокремлення існуючих та формування нових конкурентних переваг;

здійснити аналіз засад формування моделі глобальної конкурентоспроможності світової та національної металургійної галузі;

визначити напрямки трансформаційних перетворень та тенденцій розвитку світової металургійної галузі в системі глобальної конкуренції;

розробити механізм підвищення глобальної конкурентоспроможності національної металургійної галузі у відповідності до напрямків зовнішньоекономічної політики держави;

визначити основні орієнтири розвитку світової металургійної галузі в системі глобального конкурентного середовища.

Об'єктом дослідження є формування, функціонування та розвиток світової металургійної галузі в глобальному конкурентному середовищі.

Предметом дослідження є організаційно-економічні та інституційні засади розвитку конкурентних чинників функціонування світової металургійної галузі в умовах глобалізаційного розвитку.

Методи дослідження. Методологічну основу дисертаційної роботи становлять загальнонаукові та фундаментальні постулати економічної теорії, статистичної науки та філософії, а саме: діалектичний метод наукового пізнання та загальнонаукові методи пізнання: метод системного аналізу, абстракції і синтезу (для дослідження теорій і моделей розвитку світової економіки та формування системи глобальної конкуренції); метод структурного аналізу та метод порівняння (для визначення міжнародних конкурентних переваг національних економік на світовому ринку металопродукції); метод статистичного аналізу (для оцінки динаміки та тенденцій сучасного світового ринку продукції чорної металургії та металургійної галузі України); методи економіко-математичного моделювання (для імітаційного моделювання рівня міжнародної конкурентоспроможності суб'єктів глобального ринку) та ін.

Інформаційною основою роботи є офіційні звіти та аналітичні публікації провідних міжнародних економічних організацій, українські та зарубіжні статистичні збірники, закони України, Укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України стосовно проблем формування конкурентного середовища, результати наукових досліджень вітчизняних і зарубіжних вчених, результати власних досліджень та спостережень автора.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в удосконаленні існуючих теоретичних та методологічних положень щодо формування глобального ринку, розробці науково-практичних підходів та рекомендацій щодо розвитку світової металургійної галузі в системі глобальної конкуренції.

Конкретні результати, що характеризують наукову новизну проведеного дослідження, полягають у наступному:

вперше:

запропоновано авторський підхід з інструментарієм аналітичного виміру імітаційної позиції світової металургійної галузі у глобальному конкурентному середовищі шляхом виділення трьох складових - ресурсної, продукуючої та результативної, що дає змогу виокремити основні напрями змін конкурентних позицій та визначення орієнтирів конкурентного потенціалу, що визначається результативністю цілеспрямованої національної політики розвитку довгострокових конкурентних переваг через створення інституційної здатності оптимально використовувати переваги глобалізації та нейтралізувати її загрози;

розроблено економіко-математичну модель вибору основних напрямів підвищення конкурентоспроможності світової металургійної галузі, що побудована на основі аналізу конкурентів, нормативно-технічних і економічних показників продукції і дозволяє прийняти оптимальне рішення щодо напрямів забезпечення нематеріальними та матеріальними ресурсами при виокремленні держави та світового ринку, які у першому випадку за допомогою важелів державної політики, а в другому - спонтанно через коливання кон'юнктури, здійснюють загальний вплив на конкурентні переваги та селективну підтримку певних підприємств та інститутів національного конкурентного середовища;

удосконалено:

структуру системи глобальної конкуренції, за рахунок доповнення існуючих теоретичних положень про її ринкове походженням та форму, виокремленням явища масштабного вивільнення факторів виробництва, що визначаються найбільшою мобільністю та ліквідністю (трудові, грошові, інтелектуальні) та має на меті досягнення економічного ефекту не тільки через суто комерційну діяльність, а самовідтворення та експансію як таку;

базисну систему світового ринку, яку слід розглядати як багатовекторну й комплексну економічну категорію, яка охоплює не тільки загальновідомі сфери світової економіки: світову торгівлю товарами і послугами, технологіями; міжнародні валютно-фінансові та грошово-кредитні операції, а й обумовлює необхідність створення вимог до забезпечення конкурентоспроможності за наступними параметрами - ресурсо-виробничі, техніко-інноваційні та організаційно-економічні;

дістали подальшого розвитку:

категоріальний апарат дослідження міжнародної конкурентоспроможності економічних систем, а саме визначення поняття «система глобальної конкуренції», що характеризується інтегрованою структурою під яким автор розуміє сукупність споживчої та виробничої конкурентоспроможності суб'єктів глобальної економіки, що уможливлює виокремлення складових елементів сукупного попиту та пропозиції, в яких поряд з інституціональною, зовнішньоекономічною, транснаціональною складовими розвиваються й превалюють технологічні, еколого-економічні та соціокультурні елементи;

концептуальна стратегію розвитку світової металургійної галузі в системі глобальної конкуренції, що дозволяє розглядати світовий економічний простір не тільки як комплексну мережу взаємозалежних і інтегрованих національних промислових галузей, а як обумовлену нову конфігурацію факторів забезпечення конкурентоспроможності національних галузей: пріоритетність використання інтелектуального капіталу, інформаційно-комунікаційних і ресурсозберігаючих технологій, формування сучасних транснаціональних мереж ті інтеграція їх інфраструктурного забезпечення з дотриманням високого рівня екологічної безпеки в умовах світогосподарської консолідації.

Практичне значення одержаних результатів проведеного дослідження полягає у тому, що розроблені рекомендації і заходи щодо активізації участі України в міжнародному економічному просторі на макро- та мікрорівнях були використані в діяльності Головного управління економіки Донецької обласної державної адміністрації (довідка № 178/14 від 10.06.2008р.) - пропозиції щодо визначення стратегії розвитку світової металургійної галузі в системі глобальної конкуренції; Донецької торгово-промислової палати (довідка № 307/03 від 10.03.2008р.) - результати дослідження перспектив розвитку зовнішньоторговельних відносин країн на світових товарних ринках; Інституту економіки промисловості НАН України (довідка № 108/601 від 03.11.2008р.) - запропонована система імітаційного моделювання позиції світової металургійної галузі у глобальному конкурентному середовищі; Регіонального філіалу Національного інституту стратегічних досліджень в м. Донецьку (довідка № 59/05 від 20.05.2008р.) - удосконалена структурна модель системи глобальної конкуренції; ВАТ «Будівельних машин» (довідка № 75/04-17 від 25.04.2007р.) - економіко-математична модель вибору основних напрямів підвищення конкурентоспроможності світової металургійної галузі.

Результати досліджень, що містяться в дисертації, також використано в навчальному процесі кафедри міжнародної економіки Донецького національного університету (довідка № 1187/02-26/6.9.0 від 25.10.2008р.) при викладанні курсу «Міжнародна конкурентоспроможність підприємств» , а також кафедри фінансів та банківської справи Приазовського державного технічного університету (довідка № 61/10-3240 від 10.11.2008р.) при створенні науково-методичних комплексів та викладанні дисципліни «Міжнародна економіка».

Особистий внесок здобувача. Усі результати, викладені в дисертаційній роботі, отримані здобувачем самостійно і знайшли відображення в опублікованих працях автора.

Апробація результатів дослідження. Основні результати дослідження доповідались і отримали схвалення на міжнародних науково-практичних конференціях і семінарах: VII, VIII, X, XI, XII, XIII, XIV, XV Міжнародних науково-практичних семінарах «Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв'язків і залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект» (м. Донецьк - Святогірськ, довідка №675/6.9.0 від 03.09.2002 р., довідка №100/01-27/7.9.7 від 19.02.2004 р., довідка №28-01/7.9.7-134 від 17.02.2005р., довідка №29-01/7.9.7-134 від 27.01.2006р., довідка №18-01/7.9.7-134 від 27.01.2007р., довідка №16-01/7.9.7-134 від 27.01.2008р., довідка №03-01/7.9.7-134 від 30.01.2009р.,), IV, V Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми та перспективи співробітництва між державами Південно-Східної Європи в рамках Чорноморського економічного співробітництва і ГУАМ» (м. Албена, Болгарія, 2006р., м. Лівадія, Україна, 2007р.) (довідка № 14-02/7.9.7-134 від 27.09.2006 р., довідка №38-02/7.9.7-134 від 17.10.2007 р.).

Публікації результатів дослідження. За темою дослідження опубліковано 15 наукових робіт загальним обсягом 6,25 д.а., з яких особисто автору належить 5,85 д.а., у тому числі у наукових фахових виданнях 14 робіт загальним обсягом 5,85 д.а., з яких особисто автору належить 5,45 д.а.

Обсяг і структура дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, 3 розділів, висновків, списку використаної літератури зі 167 найменувань, додатків. Зміст дисертації викладено на 178 сторінках друкованого тексту, включаючи 12 таблиць на 13 сторінках, 17 рисунків на 15 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено мету і задачі дослідження, його об'єкт і предмет, наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі «Теоретичні основи та методологічні засади формування системи глобальної конкуренції» розглянуто основні теоретичні погляди на процес виникнення конкуренції як об'єктивної характеристики сучасних міжнародних економічних відносин, проаналізовано сутність конкуренції в умовах глобалізаційної взаємодії, що відбувається у світовому господарстві та еволюцію теорій, моделей і концепцій формування та розвитку конкурентних переваг на мікро-, мезо-, макро- та мегарівнях в економіці з метою визначення головних орієнтирів розвитку національних економік як сукупності галузей в системі глобального конкурентного середовища.

Поняття конкуренції є фундаментальним в теорії світової економіки. Конкуренція пронизує всі рівні і ланки економічної системи - від мікрорівня (підприємство, фірма) до макрорівня (економіка країни, світова економічна система), є необхідною умовою її ефективного функціонування. Ефективність господарювання суб'єктів економіки будь-якого ієрархічного рівня і управління такими суб'єктами визначальним чином залежить від розуміння природи конкуренції, форм її прояву, методів конкурентної боротьби і чинників, що визначають готовність суб'єктів економіки до такої боротьби.

Як показали результати дослідження, глобалізацію слід розглядати не тільки як новий якісний вимір ступеня інтенсивності взаємозв'язків між країнами та їх економіками, а й як нову кількісну характеристику таких зв'язків, коли формується фактично новий, глобальний (не дорівнюючий простій арифметичній сумі національних економік) рівень економічної організації. Зроблено висновок, що глобалізація - це комплексне явище, яке охоплює одночасно три характерні процеси: зменшення перешкод для економічної, політичної та культурної взаємодії країн і народів; виникнення тенденції до утворення більш однорідного економічного, політичного та культурного просторів; утворення структур глобальної керованості.

На основі дослідження змін конкурентних відносин у глобальному вимірі, трансформація яких є масштабною і суперечливою, встановлено, що процес формування глобального конкурентного середовища співпадає з розвитком трьох пов'язаних тенденцій, а саме: 1) об'єднання регіональних ринків у загальносвітовий, 2) формування глобальних учасників ринку за рахунок явища злиття та поглинання, 3) формування системи наддержавного регулювання конкурентних відносин.

Доведено, що нові глобальні ознаки конкуренції дають підстави вважати її історичним явищем нинішнього етапу розвитку світової економіки, що відображає боротьбу в різних формах протидії суб'єктів глобальної економічної системи за володіння обмеженими економічними ресурсами та якнайвигідніші умови виробництва і збуту продукції (послуг) за умови інноваційного розвитку на корпоративному, державному, регіональному та міжцивілізаційному рівнях, що зумовлює зміну самого характеру конкуренції та появу її сучасних неекономічних форм.

В результаті аналізу існуючих теоретичних положень про ринкове походженням та форму глобальної конкуренції, було удосконалено структурну модель системи глобальної конкуренції, що має на меті досягнення економічного ефекту не тільки через суто комерційну діяльність в рамках глобального ринку, а й через масштабне вивільнення факторів виробництва.

На засадах проведеного аналізу класичної та сучасної наукової думки щодо формування та розвитку теорій конкуренції та глобалістики удосконалено визначення поняття «система глобальної конкуренції», що визначається інтегрованою структурою, під якою автор розуміє сукупність споживчої та виробничої конкурентоспроможності суб'єктів глобальної економіки, що уможливлює виокремлення складових елементів сукупного попиту та пропозиції, в яких поряд з інституціональною, зовнішньоекономічною, транснаціональною складовими розвиваються й превалюють технологічні, еколого-економічні та соціокультурні елементи.

Системі глобальної конкуренції притаманний надекономічний характер, вона відображає особливості розвитку глобальної економіки та характерні для неї умови боротьби ринкових суб'єктів за конкурентні переваги та домінуванні глобальних монополій, об'єднаних як економічними, так і неекономічними засобами та має всеохоплюючий характер і веде до деградації та повного знищення слабких учасників.

Слід відзначити, що критерії лідерства у забезпеченні конкурентних переваг суб'єктами глобальної економіки зміщуються з наявності високого ресурсного потенціалу в бік інноваційно-технологічного, інформаційного та інтелектуального потенціалів та їх продуктивності, а можливість впливу на відповідні чинники конкурентних переваг визначається характером походження зазначених чинників конкурентоспроможності.

Так, на внутрішні чинники здатна безпосередньо впливати сама галузь як сукупність підприємств, а зовнішні чинники конкурентоспроможності мають більш складну структуру: першу підгрупу складають ті, на які здійснюють безпосередній вплив прямі конкуренту; другу підгрупу утворюють чинники, на які можуть здійснювати вплив лише суб'єкти управління різного рівня; до третьої підгрупи можна віднести чинники, на які не можуть здійснювати безпосередній вплив ні прямі конкуренти, ні суб'єкти управління, тобто суто ринкові складові.

Таким чином, сучасний рівень розвитку системи глобальної конкуренції зумовив формування нових викликів конкурентних переваг, для яких характерним є необхідність формування незначної кількості конкурентних переваг, які не можуть бути легко відтвореними конкурентами у короткостроковому періоді.

У другому розділі «Аналіз сучасної конфігурації світової металургійної галузі в системі глобальної конкуренції» автором проаналізовано стан та напрями розвитку світового ринку чорного металу, визначено місце України у сучасному світовому ринку металургійної продукції, здійснено оцінку конкурентоспроможності металургійних підприємств в Україні як складового елементу системи глобального ринкового середовища.

У 2000-2008 рр. світова чорна металургія розвивалась найбільш високими темпами за останні тридцять років. Середньорічний темп приросту обсягу виробництва сталі в світі в цей період склав 4,7% і у 2008 р. досяг рекордного рівня - 1330 млн. т. Як показав статистичний аналіз географічної структури світового виробництва сталі, частка КНР, як провідного виробника сталі в світі, постійно збільшується с 2007 по 2008 рр. з середньорічним темпом у 26,7% та досягла максимального значення в 37,6% від загальносвітового, що відповідає 500,5 млн. т.

В цілому за 1990-2008 рр. світове виробництво сталі збільшилось у 1,7 рази. При цьому в чорній металургії Східної Європи, СНД, зокрема в Україні, виробництво скорочувалось, внаслідок чого частка цих країн у світовому виробництві знизилась в майже 1,5 рази.

Різкий спад в країнах Східної Європи і СНД компенсувався нарощуванням виробництва в Азії і Латинській Америці. Найбільш високими темпами виробництво сталі збільшилось в Китаї, Індії і Республіці Корея.

Слід зазначити також, що в світовій металургійній галузі найяскравіше відбиваються глобальні процеси злиття і поглинання, що свідчить про певну монополізацію ринку.

Консолідація корпоративного капіталу, як основна організаційна тенденція розвитку металургійної промисловості західних країн, приводить до реформування структур корпорацій і об'єднання металургійних підприємств в крупні компанії, що мають централізовану технічну і виробничу політику, але боротьба за ринки збуту металургійної продукції і зниження собівартості виробництва обумовлює чіткий та стабільний розподіл країн світу на експортерів та імпортерів сталі. Розвиток сучасної світової металургійної промисловості характеризується наступними тенденціями:

продовжується зростання обсягів світового виробництва сталі. При цьому найбільш високі темпи приросту виробництва демонструє Китай (понад 20% на рік), який є одночасно і лідером з внутрішнього споживання металу;

збільшення обсягу виробництва сталі і зміна частки окремих груп країн в світовому виробництві і у світових виробничих потужностях за рахунок підвищення частки безперервного лиття сталі та відповідного зниження витратного коефіцієнта сталі на прокат;

високий рівень інвестицій в дослідження і розробки забезпечує проведення наукових і технологічних досліджень, спрямованих на розвиток технологічної і технічної бази металургійного виробництва;

Зазначені тенденції превалюють над постійними процесами удосконалення технологій виробництва. Саме тому металургія України має достатньо широкий доступ на світові ринки, хоча технічний рівень багатьох технологічних агрегатів поступається кращим світовим зразкам. Проте зрозумілим є той факт, що вже найближчим часом підвищення якості продукції знову вийде на передній план.

Негативні наслідки структурних деформацій (зниження в промисловому виробництві частки машинобудування, хімічної промисловості і будівництва та випереджаючий розвиток матеріало- і енергоємних галузей, що виробляють проміжну продукцію) привели до порушення оптимальних міжгалузевих пропорцій, що знайшло своє відображення в деяких показниках, що характеризують національну металургійну галузь.

У економіці України, що розвивається, важливість підвищення рівня споживання прокату як найбільш поширеного конструкційного матеріалу зумовлена необхідністю знизити залежність від зовнішнього ринку у напрямі як імпорту, так і експорту, а також наявного значного потенціалу вітчизняних споживачів металу. Загальна потреба господарства України в металі визначається можливостями споживачів - галузей промисловості, АПК і населення. Основним сектором, що споживає метал, є машинобудування - авіаційне, автомобільне, електротехнічне, гірничошахтне, нафтохімічне, суднобудування та інші.

Нерозвиненість внутрішнього ринку споживання обумовлена постійним падінням випуску основних видів машин і устаткування: гірничошахтного, хімічного і нафтохімічного, електротехнічного; засобів зв'язку. Крім того, слід врахувати значний потенціал споживання металопрокату, що визначається високим рівнем зносу наявних основних фондів. Середній коефіцієнт зносу машин і устаткування в промисловості перевищує 52%.

Найбільш негативною для України є незначна частка плоского прокату в структурі експорту - всього 33% при середньосвітовому рівні 56,6%, що багато в чому обумовлено численними обмеженнями і санкціями, встановленими проти українських металовиробників на світовому ринку чорних металів, значно зменшує конкурентні переваги національних товаровиробників.

За результатами проведеного аналізу, розроблено модель вибору основних напрямів підвищення конкурентоспроможності світової металургійної галузі, що забезпечує вибір найкращих напрямків розподілу обмежених коштів на поліпшення організаційно-технічних і економічних параметрів продукції на ринковому сегменті. Модель представлена у вигляді конкретизації виробничої функції моделі Солоу, а саме - адаптованою функцією Кобба - Дугласа, в якій всі змінні змінюються в часі, тобто є функцією часу t.

Як свідчать результати аналізу, у довгостроковій перспективі передбачається посилення конкуренції між крупними металургійними компаніями, стабілізація цін на метал на вищому порівняно з сьогоднішнім рівні, а також чітке виокремлення сектору країн, де виробляють тільки напівфабрикати (Російська Федерація, Україна, Бразилія), і країн, які споживають напівфабрикати для виробництва продукції вищого ступеня переробки (США, Європа, Південно-східна Азія). Проникнення українських, російських і китайських виробників на ринки розвинених країн через покупку місцевих компаній тільки посилить спеціалізацію країн у напрямі виробництва сировини і кінцевої продукції із сталі.

Аналіз динаміки розвитку світового ринку металопродукції та національної металургійної галузі свідчить про необхідність удосконалення державної політики з підтримки конкурентного середовища на засадах прогнозування його розвитку. Результати аналізу конкурентних позицій України серед інших держав свідчить, що процес адаптації до проблем глобалізації, динамічного розвитку ринків і передових технологій є визначальним у досягненні вітчизняними підприємствами світового рівня конкурентоспроможності. На сучасному етапі розвитку промислова політика держави щодо підвищення національної конкурентоспроможності повинна трансформуватись в політику, що ґрунтується на технологічному передбаченні та формуванні образу майбутнього.

У третьому розділі «Забезпечення розвитку світової металургійної галузі в глобальному конкурентному середовищі» визначено чинники підвищення конкурентоспроможності світової металургійної галузі та економіки України як сукупності галузей та запропоновано підходи щодо розробки стратегії розвитку конкурентних переваг металургійної галузі в умовах міжнародного економічного співробітництва на засадах використання розробленого механізму формування національного конкурентного середовища у відповідності до напрямків зовнішньоекономічної політики країн світу.

На засадах проведеного аналізу запропоновано аналітичний вимір імітаційної позиції світової металургійної галузі у глобальному конкурентному середовищі, що дає змогу виокремити основні напрями змін конкурентних позицій та визначення орієнтирів конкурентного потенціалу. Оцінку конкурентних переваг пропонується здійснювати на основі побудови системи національного конкурентного середовища що будується у тримірній площині, яка поєднує показники рівня конкурентоспроможності продукції (вісь ОХ), фінансового стану галузі, як сукупності підприємств (вісь ОY) та розміру загальної ринкової частки (вісь ОZ).

Позиціювання галузі в конкурентному середовищі здійснюється аналітично, а графічно представлене функцію

z = f(x; y),

глобальний конкуренція металургійний галузь

яка обмежена відповідними координатами за кожною віссю. На засадах використання запропонованого математичного апарату в формулах (1) та (2) було аналітично розраховано імітаційна конкурентна позиція металургійної галузі, яка є градієнтом функції

z = f(x; y),

тобто

Частинні похідні в кожній точці площини конкурентного середовища вказують напрям найшвидшого зростання функції, що описує імітаційну позицію металургійної галузі в конкурентному середовищі і дає змогу використати наявний конкурентний потенціал.

Обґрунтовано, що національна конкурентоспроможність визначається, насамперед, рівнем інноваційно-технологічного розвитку, темпами і пропорціями оновлення структури виробництва товарів і послуг. Дані щодо рейтингу окремих країн за індексом технологічного рівня засвідчують значне відставання України від промислово розвинутих країн: в останні роки, в результаті змін у технологічній структурі інвестицій в основний капітал України, в обсягах освоєних коштів домінують витрати на придбання машин і устаткування, обладнання для новозбудованих об'єктів, на реконструкцію і технічне переоснащення підприємств, що дало можливість зробити певні кроки в напрямі модернізації виробництва.

На основі проведеного аналізу запропоновано концептуальну стратегію розвитку світової металургійної галузі в системі глобальної конкуренції. Основними елементами стратегії розвитку конкурентоспроможності мають стати визначення потенційних можливостей, інноваційного потенціалу держави, збільшення ступеня впливу внутрішніх факторів - матеріально-технічної бази та прогнозування потреб конкурентного середовища. Зазначені елементи полягають у розвитку світового економічного простору як комплексної мережі взаємозалежних і інтегрованих національних промислових галузей, основою формування якої є світогосподарська консолідація, що обумовлює нову конфігурацію факторів забезпечення конкурентоспроможності національних галузей: пріоритетність використання інтелектуального капіталу, інформаційно-комунікаційних і ресурсозберігаючих технологій, формування сучасних транснаціональних мереж ті інтеграція їх інфраструктурного забезпечення з дотриманням високого рівня екологічної безпеки.

В умовах зростаючої конкуренції та міжнародного співробітництва мають бути прийняті до реалізації запропоновані заходи щодо захисту внутрішнього конкурентного середовища, а саме: оптимізація використання складових виробничої, ринкової та соціальної інфраструктури; поліпшення фінансово-економічного стану підприємств-експортерів за рахунок збільшення внутрішнього попиту; збільшення технологічного рівня підприємств через наявний інноваційний потенціал у регіональному та галузевому розрізах; впровадження сучасних тенденції з використання інформаційних технологій управління бізнесом, що зумовлюють конкурентоспроможність продукції вітчизняних виробників в системі глобальної конкуренції.

ВИСНОВКИ

У результаті проведеного дослідження вирішено важливу наукову задачу удосконалення сучасних теоретичних та методологічних положень щодо визначення перспектив розвитку світової металургійної галузі в системі глобальної конкуренції і зроблено такі висновки:

1. Тенденції розвитку сучасної глобальної економіки та особливості функціонування суб'єктів міжнародного бізнесу на світових товарних ринках в умовах глобальної конкуренції можна охарактеризувати як взаємодію глобального попиту і пропозиції, результатом якої є відтворення та експансія, що впливають на господарські зв'язки за умови сталого і безпечного розвитку на корпоративному, державному, регіональному та міжцивілізаційному рівнях.

2. Еволюція наукової думки щодо дослідження проблематики конкурентоспроможності обумовило удосконалення визначення терміну «систему глобальної конкуренції», яка базується на принципі її все загальності та стратегії розвитку різнорівневих суб'єктів і засобів її досягнення, що уможливлює виокремлення складових елементів сукупного попиту та пропозиції, в яких поряд з інституціональною, зовнішньоекономічною, транснаціональною складовими розвиваються й превалюють технологічні, еколого-економічні та соціокультурні елементи.

3. Процеси трансформації, що відбуваються сьогодні у світовій економіці, дають підстави констатувати процес формування глобального ринку, для якого характерні такі тенденції: динамічне зростання місткості ринку та ускладнення його структури; зростання чутливості національних економік до змін глобального середовища; набуття процесами злиття та поглинання наднаціонального характеру; формування глобальної системи управління у процесі інституціалізації, лібералізації та дерегулювання фінансових ринків; перехід до економіки знань; збільшення частки об'єктів інтелектуальної власності на світовому ринку.

4. У 2000-2008 рр. світова чорна металургія розвивалась найбільш високими темпами за останні тридцять років. Середньорічний темп приросту обсягу виробництва сталі в світі в цей період склав 4,7% і у 2008 р. досяг рекордного рівня - 1330 млн. т. Як показав статистичний аналіз географічної структури світового виробництва сталі, частка КНР, як провідного виробника сталі в світі, постійно збільшується с 2007 по 2008 рр. з середньорічним темпом у 26,7% та досягла максимального значення в 37,6% від загальносвітового, що відповідає 500,5 млн. т. При цьому в чорній металургії Східної Європи, СНД, зокрема в Україні, виробництво скорочувалося, внаслідок чого частка цих країн в світовому виробництві знизилась в майже 1,5 рази.

5. На основі аналізу, було визначено нову конфігурацію факторів забезпечення конкурентоспроможності національних галузей: пріоритетність використання інтелектуального капіталу, інформаційно-комунікаційних і ресурсозберігаючих технологій, формування сучасних транснаціональних мереж ті інтеграція їх інфраструктурного забезпечення з дотриманням високого рівня екологічної безпеки за умов визначення світового економічного простору як комплексної мережі взаємозалежних і інтегрованих національних промислових галузей в контексті світогосподарської консолідації.

6. Використання розробленої моделі вибору основних напрямків підвищення конкурентоспроможності продукції металургійної галузі, що забезпечує вибір найкращих напрямків розподілу обмежених коштів на поліпшення організаційно-технічних і економічних параметрів продукції на ринковому сегменті дозволило передбачити у довгостроковій перспективі посилення конкуренції між крупними металургійними компаніями, стабілізацію цін на метал на вищому порівняно з сьогоднішнім рівні, а також чітке виокремлення сектору країн, де виробляють тільки напівфабрикати (Російська Федерація, Україна, Бразилія), і країн, що споживають напівфабрикати для виробництва продукції вищого ступеня переробки (США, Європа, Південно-східна Азія).

7. За результатами проведеного аналітичного виміру імітаційної позиції світової металургійної галузі у глобальному конкурентному середовищі, що дає змогу виокремити основні напрями змін конкурентних позицій та визначення орієнтирів конкурентного потенціалу. Оцінку конкурентних переваг пропонується здійснювати на основі побудови системи національного конкурентного середовища що будується у тримірній площині, яка поєднує показники рівня конкурентоспроможності продукції (вісь ОХ), фінансового стану галузі, як сукупності підприємств (вісь ОY) та розміру загальної ринкової частки (вісь ОZ).

8. Запропоновано концептуальну стратегію розвитку світової металургійної галузі в системі глобальної конкуренції, які полягають у визначенні потенційних можливостей, інноваційного потенціалу держави, збільшення ступеня впливу внутрішніх факторів - матеріально-технічної бази та прогнозування потреб конкурентного середовища. Зазначені елементи визначають світовий економічний простір як комплексну мережу взаємозалежних і інтегрованих національних промислових галузей, основою формування якої є світогосподарська консолідація

9. Визначені заходи щодо захисту внутрішнього конкурентного середовища, а саме: оптимізація використання складових виробничої, ринкової та соціальної інфраструктури; поліпшення фінансово-економічного стану підприємств-експортерів за рахунок збільшення внутрішнього попиту; збільшення технологічного рівня підприємств через наявний інноваційний потенціал у регіональному та галузевому розрізах; впровадження сучасних тенденції з використання інформаційних технологій управління бізнесом.

ПУБЛІКАЦІЇ АВТОРА ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ:

Публікації у наукових фахових виданнях:

1. Гаркуша А.Н. Отраслевая конкурентоспособность металлургической отрасли Украины / Гаркуша А.Н. // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. - Сборник научных трудов. Часть 3. Донецк: ДонНУ, 2009. - С.1340-1344 (0,4 д.а.).

2. Гаркуша А.Н. Подходы к формированию стратегии внешнеэкономической деятельности металлургических предприятий / Гаркуша А.Н. // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. - Сборник научных трудов. Часть 2. Донецк: ДонНУ, 2008. - С. 378-385 (0,5 д.а.).

3. Гаркуша А.Н. Формирование эффективной стратегии развития конкурентоспособность горно-металлургического комплекса Украины / Гаркуша А.Н. // Проблемы и перспективы сотрудничества между странами Юго-Восточной Европы в рамках Черноморского экономического сотрудничества и ГУАМ. - Сборник научных трудов. Донецк: ДонНУ, 2007. - С. 255-260 (0,4 д.а.).

4. Гаркуша А.Н. Перспективы развития металлургической отрасли Украины на внешних рынках / Гаркуша А.Н. // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. - Сборник научных трудов. Часть 2. Донецк: ДонНУ, 2007. - С. 245-250 (0,45 д.а.).

5. Гаркуша А.Н. Международная конкурентоспособность черной металлургии Украины в условиях интеграции на рынки Юго-Восточной Европы / Гаркуша А.Н. // Проблемы и перспективы сотрудничества между странами Юго-Восточной Европы в рамках Черноморского экономического сотрудничества и ГУАМ. - Сборник научных трудов. Свиштов-Донецк: ДонНУ - СА «Д.А.Ценов». - 2006. - С. (0,4 д.а.).

6. Гаркуша Г.Г., Гаркуша О.М. Геостратегічна специфіка національної участі в міжнародній торгівлі / Гаркуша О.М. // Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв'язків та залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект. - Збірник наукових праць. Донецьк: ДонНУ, 2006. - С.99-105 (0,4 д.а./0,2 д.а.).

Особистий внесок здобувача: визначено економічні чинники активізації зовнішньоекономічних відносин України.

7. Гаркуша А.Н. Опыт США в поиске и привлечении новых ресурсов через кластерные модели / Гаркуша А.Н. // Вісник Хмельницького національного університету / Том 2. Економічні науки. Хмельницький. - 3.2005.- С.54-56 (0,4 д.а.).

8. Гаркуша О.М. Оцінка ролі та місця гірничо-металургійного комплексу України у світовому економічному просторі / Гаркуша О.М. // Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв'язків та залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект. - Збірник наукових праць. Донецьк: ДонНУ, 2005. - С.764-769 (0,4 д.а.).

9. Гаркуша О.М. Особливості сучасних інтеграційних процесів для економіки України / Гаркуша А.Н. // Культура народов Причерноморья. Симферополь. - 2005. - С.10-14 (0,4 д.а.).

10. Гаркуша Г.Г., Гаркуша А.Н. Роль государства в структурной трансформации металлургической отрасли Украины в контексте поддержки экономического роста / Гаркуша А.Н. // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. - Сборник научных трудов. Донецк: ДонНУ, 2004. - С.823-825 (0,4 д.а./0,2 д.а.).

Особистий внесок здобувача: досліджено процеси економічної стабілізації структурної трансформації металургійної галузі України.

11. Гаркуша А.Н. Инвестиционный процесс в металлургическом комплексе Украины / Гаркуша А.Н. // Научно-производственный журнал «Донбасс-Инвест». - 2002. - № 3-4. - С. 109-111 (0,4 д.а.).

12. Гаркуша А.Н. Оценка развития черной металлургии Украины в контексте конкурентоспособности на мировых рынках / Гаркуша А.Н. // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. - Сборник научных трудов. Донецк: ДонНУ, 2002. - С. 454-458 (0,5 д.а.).

13. Гаркуша О.М. Особливості розвитку гірничо-металургійного комплексу України / Гаркуша О.М. // Вісник Донецького університету / Серія В. Економіка і право. Донецьк: ДонНУ. - 2001. - С.142-146 (0,4 д.а.).

14. Гаркуша А.Н. Особенности экспорта продукции металлургической отрасли в Украине / Гаркуша А.Н. // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. - Сборник научных трудов. Донецк: ДонНУ, 2001. - С. 168-170 (0,4 д.а.).

Публікації в інших виданнях:

1. Гаркуша О.М. Проблеми технічного переозброєння металургійної галузі України / Гаркуша О.М. // Старопромислові регіони західної і східної Європи в умовах інтеграції. Збірник наукових праць. Донецьк: ДонНУ.- 2003.- С.473-476 (0,4 д.а.).

АНОТАЦІЯ

Гаркуша Олексій Миколайович. Світова металургійна галузь в системі глобальної конкуренції. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.02 - світове господарство і міжнародні економічні відносини. Донецький національний університет, Донецьк, 2009.

Дисертаційну роботу присвячено підходам щодо розробки стратегії розвитку світової металургійної галузі в системі глобальної конкуренції, що обумовлює нову конфігурацію факторів забезпечення конкурентоспроможності національних галузей та підвищення загальної конкурентоспроможності національних економік країн.

Досліджено теорії міжнародної конкуренції, проаналізовано теоретичні основи глобалізаційних процесів формування світових ринків в контексті посилення конкурентної боротьби економічних систем різних країн світу та розкрито сутність та функціональні зв'язки структури системи глобальної конкуренції і базисної системи світового ринку.

Проаналізовано динаміки і особливості розвитку світової металургійної галузі, визначено орієнтири підвищення конкурентоспроможності світової металургійної галузі, зокрема, на національному рівні на засадах використання економіко-математичної модель та аналітичного виміру імітаційної позиції світової металургійної галузі у глобальному конкурентному середовищі.

Визначено заходи щодо захисту внутрішнього конкурентного середовища, а саме: оптимізація використання складових виробничої, ринкової та соціальної інфраструктури; поліпшення фінансово-економічного стану підприємств-експортерів за рахунок збільшення внутрішнього попиту; збільшення технологічного рівня підприємств через наявний інноваційний потенціал у регіональному та галузевому розрізах; впровадження сучасних тенденції з використання інформаційних технологій управління бізнесом.

Ключові слова: конкуренція, глобальний розвиток, система глобальної конкуренції, конкурентне середовище, металургійна галузь, світовий ринок, глобалізація, стратегія.

АННОТАЦИЯ

Гаркуша Алексей Николаевич. Мировая металлургическая отрасль в системе глобальной конкуренции. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.02 - мировое хозяйство и международные экономические отношения. Донецкий национальный университет, Донецк, 2009.

Диссертационная работа посвящена разработке концептуальной стратегии развития мировой металлургической отрасли в системе глобальной конкуренции, которая обуславливает новую конфигурацию факторов обеспечения конкурентоспособности национальных отраслей и повышения общей конкурентоспособности национальных экономик стран.

Исследованы теории международной конкуренции, проанализированы теоретические основы глобализационных процессов формирования мировых рынков в контексте усиления конкурентной борьбы экономических систем разных стран мира. Раскрыта сущность и функциональные связи структуры системы глобальной конкуренции и базисной системы мирового рынка.

Анализ классической и современной научной мысли относительно исследования проблематики конкурентоспособности дал возможность усовершенствовать определение понятия «система глобальной конкуренции» и на этой основе рассматривать базисную систему мирового рынка как многовекторную и комплексную экономическую категорию, которая охватывает не только общеизвестные сферы мировой экономики, но и их составляющие.

Проанализированы динамика и особенности развития мировой металлургической отрасли, определены ориентиры повышения конкурентоспособности мировой металлургической отрасли, в частности, на национальном уровне с использованием экономико-математической модели и аналитического измерения имитационной позиции мировой металлургической отрасли в глобальной конкурентной среде.

Определены мероприятия по защите внутренней конкурентной среды, а именно: оптимизация использования составляющих производственной, рыночной и социальной инфраструктуры; улучшение финансово-экономического состояния предприятий-экспортеров за счет увеличения внутреннего спроса; увеличение технологического уровня предприятий; внедрение современных тенденции и использование информационных технологий управления бизнесом.

Предложены подходы по разработке концептуальной стратегии развития мировой металлургической отрасли в системе глобальной конкуренции, которая обуславливает новую конфигурацию факторов обеспечения конкурентоспособности национальных отраслей и повышение общей конкурентоспособности национальных экономик стран.

Ключевые слова: конкуренция, глобальное развитие, система глобальной конкуренции, конкурентная среда, металлургическая отрасль, мировой рынок, глобализация, стратегия.

ANNOTATION

Aleksey N. Garkusha. The World metallurgical industry is in the system of global competition. - Manuscript.

Dissertation to obtain the degree of the Candidate of economic sciences on a speciality 08.00.02 - World Economy and International Economic Relations. Donetsk National University, Donetsk, 2009.

Dissertation work is devoted approaches on development of strategy of development of world metallurgical industry in the system of global competition, which stipulated new configuration of factors of providing of competitiveness of national industries and increase of general competitiveness of national economies of countries.

Theories of the international competition are investigated, theoretical bases of the world markets global formation processes in the context of strengthening of competitive struggle of economic systems of the different countries in the world are analysed. The essence and functional communications of the global competition system structure and basic system of the world market are opened.

Approaches on working out of conceptual strategy of development of the world metallurgical branch in system of a global competition which causes a new configuration of factors of maintenance of competitiveness of national branches and increase of the general competitiveness of national economies of the countries are offered.

Keywords: competition, global development, system of global competition, competition environment, metallurgical industry, world market, globalization, strategy.

Размещено на Allbest.ru

...