Трансформація політики конвергенції доходів населення в процесі розширення Європейського Союзу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Тернопільський національний економічний університет

УДК 517.383

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Спеціальність: 08.00.02 - Світове господарство і міжнародні економічні відносини

Трансформація політики конвергенції доходів населення в процесі розширення європейського союзу

Зварич Роман Євгенович

Тернопіль - 2009

Дисертація є рукописом

Робота виконана в Тернопільськомнаціональному економічному університеті Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент Адамик Вікторія Віталіївна, Національний університет „Львівська політехніка” Міністерства освіти і науки України, доцент кафедри менеджменту і міжнародного підприємництва.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України Будкін Віктор Сергійович, Державна установа „Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України” (м. Київ), головний науковий співробітник кандидат економічних наук, Черненко Світлана Миколаївна, Державна установа „Інститут економіки та прогнозування НАН України” (м. Київ), науковий співробітник

Захист відбудеться „6” листопада 2009 р. о 11⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 58.082.01 Тернопільського національного економічного університету за адресою: 46004, м. Тернопіль, вул. Львівська 11, корпус 11, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Тернопільського національного економічного університету за адресою: 46004, м. Тернопіль, вул. Львівська, 11.

Автореферат розісланий „2” жовтня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради кандидат економічних наук, доцент О.П. Дудкіна.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Вступ нових членів у Європейський Союз став важливим каталізатором ефективних ринкових трансформацій і позитивних структурних зрушень у цих країнах. Впровадження стандартів спільного ринку ЄС сприяло модернізації технологічних основ їх національних економік, додало їм динамічності, підвищило рівень міжнародної конкурентоспроможності. Водночас значною перешкодою для гармонійного розвитку Європейського Союзу є соціально-економічні відмінності між країнами першої, другої та третьої хвиль приєднання, що проявляються у різниці в доходах населення. Подолання цих диспропорцій - мета політики конвергенції доходів.

Використання раціонально трансформованого інструментарію політики конвергенції доходів, адаптованого до соціально-економічних змін в ЄС, викликаних його розширенням, є запорукою підвищення рівня життя населення як дійсних, так і потенційних членів ЄС.

Концептуальні засади конвергенції доходів населення в євроінтеґраційному просторі висвітлені у працях вітчизняних і зарубіжних вчених. Зокрема теоретичні аспекти міжнародних інтеґраційних процесів досліджували Б. Балаші, О. Брайєн, І. Гладій, М. Куллох, Р. Лукас, А. Мокій, Ж. Моне, П. Ромер, Є. Савельєв, А. Філіпенко та інші.

Низка наукових розробок зосереджена на проблемах розширення Європейського Союзу на Схід (Д. Азіз, В. Будкін, О. Гаврилишин, Г. Друзенко, В. Адамик, А. Роуз, Р. Сальгадо, С. Черненко, О. Чугаєв). Питання номінальної і реальної конвергенції та соціально-економічного розвитку Європейського інтеґраційного простору розглядали Ф. Агіон, Р. Арон, Ф. Бачетта, Д. Бен-Давід, С. Биховский, М. Блехер, Г. Брюкер, О. Галор, Д. Гелбрейт, М. Конноллі, П. Кругман, Т. Купманс, М. Обстфельд, Д. Сачс, Е. Сискос, П. Сорокін, Ф. Рамсі, Г. Узава.

Разом із тим, у науковій літературі немає ґрунтовних інтеґрованих досліджень процесів конвергенції доходів населення в умовах розширення Європейського Союзу та проблеми модифікації політики, спрямованої на соціально-економічне зближення дійсних членів ЄС і країн-аплікантів. Також залишаються теоретично і практично невідпрацьованими питання підвищення рівня готовності України, держави, що поступається новим, й особливо старим членам ЄС за економічними та соціальними показниками, рівнем життя населення, до вступу в Європейський Союз - реґіонального блоку, що характеризується найвищими у світі соціальними стандартами. Актуальність окреслених проблем із огляду на євроінтеґраційні прагнення України обумовила вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація пов'язана з виконанням наукових досліджень, передбачених планом НДР Тернопільського національного економічного університету, зокрема введених у координаційний план виконання науково-дослідних робіт Міністерства освіти і науки України тем „Новітні тенденції розвитку світової економіки” (державний реєстраційний номер 0107U012233) і „Дослідження глобальної проблеми бідності та механізмів її розв'язання” (державний реєстраційний номер 0106U006991, особисто автор виконував підрозділ „Конвергенція доходів у Європейському Союзі”).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є виявлення тенденцій, оцінка інституційного та економічного середовища реалізації політики конвергенції доходів населення у процесі розширення ЄС і обґрунтування механізмів оптимізації соціально-економічних пропорцій для ЄС-15, ЄС-10+2 та України.

На основі мети дослідження у роботі окреслені такі завдання:

· дослідити теоретичні основи реалізації політики конвергенції доходів населення в Європейському Союзі для уточнення категоріального апарату і виявлення основних чинників, що обумовлюють трансформацію її цілей та інструментарію;

· виявити зв'язок між номінальною й реальною конвергенцією і конвергенцією доходів та сформувати методичний підхід до визначення тенденцій конвергенції доходів населення в ЄС і країнах-аплікантах;

· проаналізувати тенденції соціально-економічного розвитку ЄС-15 з метою виявлення орієнтирів для трансформації політики конвергенції доходів населення у Розширеному ЄС;

· визначити рівень конвергенції доходів населення в ЄС-27 та оцінити соціально-економічну готовність країн-аплікантів (зокрема Хорватії, Туреччини, України) до вступу в Європейський Союз із метою формування напрямків оновлення політики конвергенції доходів;

· обґрунтувати економіко-політичні важелі забезпечення оптимальних макроекономічних і соціальних показників у ЄС-15 та нових членах ЄС у контексті посилення конвергенції доходів на рівні ЄС-27;

· конкретизувати завдання та функції інституцій, що реалізовуватимуть політику конвергенції доходів на різних рівнях;

· запропоновувати заходи, спрямовані на наближення показників доходів громадян України до рівня Європейського Союзу.

Об'єктом дослідження є процеси конвергенції доходів населення в євроінтеґраційному просторі.

Предмет дослідження - теоретичні, методичні та інституційні засади реалізації політики конвергенції доходів населення в умовах розширення ЄС.

Методи дослідження. Методологічними засадами дисертаційної роботи є положення економічної теорії, наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених-економістів, що стосуються проблематики інтеґраційних процесів, соціальної політики, перспектив конвергенції та зростання доходів населення в Європі. У роботі використано такі методи дослідження: логічно-теоретичний (при побудові структурно-логічної схеми дослідження проблеми, а також виокремленні основних критеріїв, за якими можна охарактеризувати процеси конвергенції доходів населення у розширеному ЄС); класифікації (при систематизації критеріїв номінальної і реальної конвергенції та чинників трансформації політики конвергенції доходів); системного аналізу й синтезу (при дослідженні тенденцій конвергенції доходів населення в ЄС); статистичні та економіко-математичні методи (при визначенні рівня конвергенції доходів у Європейському Союзі та оптимальних соціально-економічних пропорцій у дійсних членів ЄС і країн-аплікантів), зокрема метод зваженого усереднення (при дослідженні рівня конвергенції країн Європи) і метод ідентифікації функції економічної поведінки (при обґрунтуванні заходів із посилення конвергенції доходів населення в європейському інтеґраційному просторі).

Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні теоретико-методологічних та інституційних засад реалізації політики конвергенції доходів населення та розробці науково-практичних рекомендацій щодо її трансформації у напрямку оптимізації соціально-економічних пропорцій в країнах ЄС та розв'язання цієї проблеми для України.

Наукову новизну засвідчують такі конкретні наукові результати:

вперше:

· сформовано теоретичну модель політики конвергенції доходів у ЄС, у якій відображено зміст політики (згідно з авторським трактуванням), її мету (поліпшення і конвергенція соціально-економічних показників країн-членів ЄС-27), рівні реалізації (загальноєвропейський, національний, регіональний), інструментарій (важелі монетарної, фіскальної, реґіональної, соціальної та зовнішньоторговельної політик), інституційну базу та середовище трансформації, утворене під впливом глобальних і внутрішньо-інтеґраційних чинників;

· розроблено комплекс пропозицій щодо впровадження механізмів посилення конвергенції доходів населення України з ЄС-27; зокрема, проведення оцінки готовності країн-аплікантів до вступу в ЄС дало змогу розглядати збільшення валових національних заощаджень як пріоритетний важіль конвергенції доходів; встановлено оптимальні співвідношення для 40 макроекономічних та соціальних показників України; охарактеризовано інституційну базу для реалізації механізмів конвергенції доходів України з ЄС-27;

удосконалено:

· методичний апарат дослідження конвергенції доходів, за допомогою якого здійснено емпіричну перевірку нових членів ЄС і країн-аплікантів на відповідність критеріям номінальної і реальної конвергенції, на основі чого обґрунтовано висновки щодо: (а) необхідності ідентифікації критеріїв номінальної і реальної конвергенції для кожної групи країн, (б) використання методу зваженого усереднення для визначення рівня економічної конвергенції і методу ідентифікації функції економічної поведінки для оптимізації соціально-економічних пропорцій; систематизовано існуючий досвід емпіричної оцінки конвергенції доходів, що дало змогу: (а) розробити теоретичну модель політики конвергенції доходів у ЄС, (б) провести типологію механізмів реалізації політики конвергенції доходів та визначити специфіку їх застосування для поглиблення конвергенції в розрізі країн ЄС-27 і України, (в) сформувати структурно-логічну схему дослідження політики конвергенції доходів ЄС в процесі розширення;

набули подальшого розвитку:

· категорійний та термінологічний апарат об'єкту дослідження, при цьому дано авторське трактування низки термінів: економічного змісту категорії „доходи населення” шляхом доповнення їх кількісних параметрів якісними, зокрема виокремленням економічних, соціальних і демографічних умов, що забезпечують рівень і динаміку доходів; „політики конвергенції доходів” як діяльності національних та наддержавних інституцій у межах інтеґраційного об'єднання, спрямованої на поліпшення та зближення соціально-економічних показників країн-членів ЄС, що характеризують рівень доходів їх громадян; запропоновано застосування категорії „інструментів реалізації політики конвергенції доходів” як засобу, призначеного для впливу на зростання доходів населення країн ЄС з метою їх конвергенції;

· ідентифікація механізмів подальшого зростання доходів населення в ЄС-15 та механізмів конвергенції доходів населення в розрізі груп країн ЄС-27; на основі методу зваженого усереднення проведено емпіричний аналіз і виокремлено тенденції конвергенції доходів в ЄС-15 і ЄС-27, що дозволило довести доцільність подальшого зростання витрат на охорону здоров'я, освіту і стимулювання народжуваності в країнах групи ЄС-15 та доцільність мінімізації інфляції та підвищення зайнятості населення для конвергенції доходів ЄС-10+2 з ЄС-15; на основі методу ідентифікації функції економічної поведінки визначено оптимальні соціально-економічні пропорції для кожної з груп (ЄС-15, ЄС-10+2) і відповідні їм інструменти впливу на зростання доходів та інститути, що забезпечують їх реалізацію.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблені автором пропозиції з модифікації наявних та впровадження нових механізмів підвищення доходів населення нових членів Європейського Союзу і країн-аплікантів, у т. ч. України, можуть слугувати методологічною й практичною основою визначення цілей та інструментарію зовнішньоекономічної політики України, в економіко-аналітичній і прогностичній роботі міністерств економіки, праці та соціальної політики, закордонних справ, управлінь зовнішніх зносин та зовнішньоекономічної діяльності облдержадміністрацій.

Основні результати дослідження теоретичних основ і середовища реалізації політики конвергенції доходів населення в країнах-членах ЄС прийняв до використання при розробленні засад розвитку відносин між Україною та Європейським Союзом в економічній сфері департамент співробітництва з Європейським Союзом Міністерства економіки України (довідка про впровадження № 4701-18/315 від 4. 12. 2008 р.). Висновки щодо необхідності й шляхів посилення конвергенції доходів населення України та ЄС позитивно оцінені департаментом Європейського Союзу Міністерства закордонних справ України (довідка про впровадження № 311/17-110-2497 від 30. 12. 2008 р.). Результати оцінювання готовності країн-аплікантів до вступу у ЄС за критерієм конвергенції доходів населення використано при розробці регіональної цільової програми міжрегіонального та зовнішньоекономічного співробітництва Тернопільської області на 2009 - 2013 роки управлінням зовнішніх зносин, зовнішньоекономічної та інвестиційної діяльності Тернопільської обласної державної адміністрації (довідка про впровадження № 449-2/01-19 від 18. 11. 2008 р.). Результати аналізу тенденцій конвергенції доходів населення у ЄС використано при розробці напрямків соціальної політики України в контексті зовнішньоекономічного співробітництва з Європейським Союзом головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області (довідка про впровадження № 4503/01 від 17. 11. 2008 р.). Результати досліджень еволюції інтеграційних процесів в Європейському Союзі використано в навчальному процесі при викладанні курсів „Міжнародна економіка”, „Теорія міжнародної економіки”, „Міжнародна економічна діяльність України”, „Міжнародна економічна політика” у Тернопільському національному економічному університеті (довідка про впровадження № 126-06/1913 від 7. 11. 2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, які містяться в дисертації і виносяться на захист, отримані автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи пройшли апробацію на 8 міжнародних і всеукраїнських наукових і науково-практичних конференціях і 2 круглих столах, зокрема: „Економічний і соціальний розвиток України у XXI столітті: національна ідентичність та проблеми глобалізації” (м. Тернопіль, 2006 р.), „Особливості інтеграції України в світовий економічний та політико-правовий простір” (м. Маріуполь, 2006 р.), „Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації”(м. Тернопіль, 2007 р.), „Економіка країн Євроазіатського та африканського континентів і Україна” (м. Тернопіль, 2007 р.), „Економічні, правові, інформаційні та гуманітарні проблеми розвитку України в постстабілізаційний період” (м. Тернопіль, 2007 р.), „Проблеми економічної інтеграції України в Європейський Союз: світові економічні кризи” (Туреччина, Анталія, 2007 р.), „Інтеграція України у світовий економічний простір” (м. Тернопіль, 2008 р.), „Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації” (м. Тернопіль, 2008 р.), „Економічні, правові, інформаційні та гуманітарні проблеми розвитку України в постстабілізаційний період” (м. Тернопіль, 2008 р.), „Перспективи участі України в міжнародних інтеграційних процесах” (м. Тернопіль, 2008 р.), „Міжнародна та європейська інтеграція: регіональний аспект” (м. Тернопіль, 2008 р.), „Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації” (м. Тернопіль, 2009 р.), „Формування нового світового економічного порядку” (м. Тернопіль, 2009 р.). Наукові результати дослідження обговорювались і отримали позитивну оцінку на наукових семінарах кафедри міжнародної економіки та маркетингу Тернопільського національного економічного університету у 2005 - 2009 рр.

Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 12 одноосібних наукових праць, у тому числі 4 статті у фахових виданнях і 8 статей і тез у інших виданнях і збірниках матеріалів науково-практичних конференцій. Загальний обсяг опублікованих робіт становить 3,7 д. а.

Структура і обсяг роботи. Дисертація загальним обсягом 237 сторінок складається з вступу, трьох розділів, висновків, містить 21 додаток обсягом 23 сторінки та список використаних джерел із 220 найменувань на 20 сторінках. Дисертаційна робота ілюстрована 32 рисунками, які розміщені на 32 сторінках і містить 30 таблиць на 30 сторінках.

Основний зміст роботи

У першому розділі „Методологічні основи реалізації політики конвергенції доходів населення в Європейському Союзі” досліджено посилення інтеграційних процесів як основної детермінанти впровадження і трансформації політики конвергенції доходів населення в Європейському Союзі; здійснено теоретичне обґрунтування взаємозв'язку конвергенції доходів з номінальною та реальною конвергенцією; запропоновано науково-концептуальні засади формування завдань та інструментарію політики конвергенції доходів в ЄС.

Автором виявлені концептуальні засади реалізації політики конвергенції доходів населення в ЄС, зокрема доведено, що лише на етапі економічного союзу актуалізується питання зближення соціально-економічних показників. Тому конвергенція доходів є феноменом, притаманним лише ЄС як найбільш інтеґраційно розвинутому реґіональному блоку. В ході опрацювання наукових праць провідних вчених визначено, що передумовою конвергенції доходів населення в Європейському Союзі є реальна і номінальна конвергенція. Номінальна конвергенція передбачає уніфікацію макроекономічних параметрів країн-членів ЄС для забезпечення валютної стабільності. На відміну від номінальної, реальна конвергенція окреслює шляхи наближення економічних систем через мінімізацію відмінностей в економічних та соціальних показниках. Однак в сфері доходів населення, максимальна конвергенція можлива лише в умовах застосування важелів політики конвергенції доходів, метою впровадження якої в ЄС є „підтягування” рівня доходів населення менш розвинених країн до членів блоку з вищими соціально-економічними показниками. В процесі дослідження виявлено, що політику конвергенції доходів населення необхідно розглядати як динамічну систему, яка впроваджується як на загальноєвропейському рівні, так і на рівні окремих груп країн та країн, з використанням різних механізмів та інструментів. У дисертації зазначено, що основними механізмами політики конвергенції доходів населення в ЄС є грошово-кредитний, фіскальний, соціальний, зовнішньо-торгівельний і регіональний механізм, реалізація яких потребує використання інституційної бази, до складу якої входять загальноєвропейські, державні і регіональні інституції.

Динамічний процес економічного розвитку старих членів ЄС і одночасне приєднання менш економічно розвинених країн-нових учасників обумовлює необхідність трансформації політики конвергенції доходів населення з метою запобігання посилення розриву між ними. Трансформація політики конвергенції доходів в ЄС відбувається під впливом глобальних і внутрішньо-інтеграційних чинників. Найбільш вагомим серед них є поглиблення участі в інтеграційних процесах країн з неоднаковим рівнем соціально-економічного розвитку. На основі проведеного дослідження сформовано теоретичну модель політики конвергенції доходів населення (рис. 1), яка реалізується за допомогою використання інструментів соціальної і економічної політик та з метою наближення доходів населення країн-учасниць цього процесу. У дисертаційні роботі запропоновано методичні підходи до виявлення тенденцій конвергенції доходів населення та оптимізації соціально-економічних пропорцій у країнах учасницях інтеграційного процесу, а саме методи зваженого усереднення та ідентифікації функції економічної поведінки . Обрана автором методологія дослідження політики конвергенції доходів розкриває суть та особливості розвитку процесів конвергенції доходів населення в євроінтеґраційному просторі, виявляє багатовекторні типи зв'язків між їх елементами та структурами, зводить їх у єдину теоретичну картину, на основі чого розробляється адекватна система шляхів та механізмів трансформації політики конвергенції доходів населення в Європейському Союзі.

У другому розділі „Тенденції конвергенції доходів населення в Євроінтеграційному просторі” досліджено соціально-економічний розвиток ЄС-15 як орієнтир для трансформації політики конвергенції доходів; проаналізовано процеси конвергенції доходів населення у ЄС-27; зроблено оцінку готовності країн-аплікантів до вступу в ЄС за критерієм конвергенції доходів населення.

Аналіз рівня конвергенції країн Європи проведено на основі якісного і кількісного співставлення групи соціальних, економічних та демографічних показників для кожної країни та середнього значення цих показників для тих чи інших груп країн. При цьому середнє значення показників обраховано за допомогою методу зваженого усереднення, в якому вагові коефіцієнти обернено-пропорційні до відстані окремого елементу, тобто до середнього значення, яке шукається.

Оцінювання соціально-економічного розвитку країн ЄС-15 дало змогу змалювати тенденції в сфері конвергенції доходів у цій групі країн і констатувати, що країни економічно розвиваються і це створює додаткові проблеми для реалізації політики конвергенції доходів населення в розширеному ЄС. У роботі доведено, що країни ЄС-15 частково намагаються змінити демографічну ситуацію за рахунок групи ЄС-10+2. Автором зауважено, що імміграція не вирішить питання приросту населення, проте може стати його вагомим пом'якшуючим чинником. Виявлено, що відбулось зростання чистої міграції у всіх країнах групи С-3 (Хорватія, Туреччина, Україна), в основному завдяки поверненню великої кількості заробітчан на батьківщину. В процесі дослідження доведено, що основою для відображення гармонійного функціонування всього Євросоюзу та зближення доходів населення є конвергенція макроекономічних показників членів ЄС-27 (табл. 1). Зокрема, рівень інфляції у країнах ЄС-27 коливається в необхідному для номінальної конвергенції діапазоні, а збільшення доходів населення ЄС-10+2 відбувається за рахунок часткового зростання рівня дефіциту бюджету в ЄС-15. Така тенденція відображає поступове зближення доходів між групами країн та стабілізує виплату соціальних пільг, субсидій, урядових виплат соціально незахищеним верствам населення. Дослідження показало, що збільшення кількості безробітних призводить до зменшення доходів населення. У середньостроковому періоді не відбувається конвергенція зайнятості населення між групами країн ЄС з огляду на різні темпи зростання. Відповідно, пріоритетним напрямком політики ЄС стає забезпечення збільшення рівня зайнятості населення в ЄС-10+2. У роботі емпірично виявлено, що конвергенція продуктивності праці може зменшити різницю в оплаті праці, а відповідно і наблизити доходи населення. Також відзначено дивергенцію показника мінімальної заробітної плати, що в майбутньому може призвести до нового перерозподілу кваліфікованої робочої сили і фрагментації виробництва. Як позитивні наслідки варто виділити зростання конкуренції робочої сили, яка покращить як кінцевий продукт, так і рівень задоволення потреб споживачів. Враховуючи стабільне зростання реальної заробітної плати у ЄС-10+2 в довготривалому періоді, зроблено висновок про дієвість використовуваних цими країнами соціальної, регіональної, зовнішньоторговельної, фіскальної і грошово-кредитної політик. Що стосується України, то тут, як свідчать дані попередніх років, спостерігалось найбільш позитивне зростання даного показника, тому країна серед членів групи С-3 потенційно може найшвидше подолати розрив з ЄС-27. У роботі зазначено, що конвергенція валових національних заощаджень в ЄС стала можливою внаслідок тісного зв'язку банківських систем і чіткої їх координації Європейським центральним банком. Натомість, в Україні спостерігається тенденція, яка вимагає масштабного притоку закордонних інвестицій, зниження рівня інфляції і підвищення рівня продуктивності праці. Зауважено, що рівень цін в країнах-претендентах зростає непропорційно до реального зростання доходів населення. Так, в Хорватії та Туреччині відбувається поступовий їх ріст для населення, на відміну від України, де ціни мають схильність до раптового підвищення, а це вкрай негативно відображається на економіці і соціальній сфері країни в цілому.

Таблиця 1. Тенденції конвергенції доходів в ЄС-27