Роль документарних акредитивів у розвитку міжнародних розрахунків комерційних банків

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ І МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН

АВТОРЕФЕРАТ

на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

РОЛЬ ДОКУМЕНТАРНИХ АКРЕДИТИВІВ У РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНИХ РОЗРАХУНКІВ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ

08.00.02 - світове господарство і міжнародні економічні відносини

ОЗЕЛЬ Дмитро Миколайович

Київ-2009

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Особливе місце в системі міжнародних розрахунків займають документарні операції, які, незважаючи на складність та високу вартість, є досить популярними в усьому світі завдяки уніфікованому характеру, захисту інтересів всіх учасників операцій, злагодженому механізму їх здійснення та додатковим перевагам, які отримують експортери та імпортери щодо оптимізації та розвитку бізнесу. Сучасний розвиток документарних операцій в Україні, зокрема акредитивів, характеризується зростанням зацікавленості серед вітчизняних експортерів та імпортерів цим методом міжнародних розрахунків, а провідна роль у поширенні акредитивних операцій належить комерційним банкам, як посередникам у здійсненні трансакцій. Актуальність дослідження полягає у необхідності роз'яснення інноваційної ролі документарних акредитивів як інструментів мобілізації фінансових ресурсів, забезпечення консультаційної підтримки вітчизняних суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності щодо проведення операцій за акредитивами, удосконалення відповідної нормативно-правової та методологічної бази, яка б не суперечила міжнародним документам та банківській практиці проведення та регулювання цих операцій, розробки ефективних моделей управління акредитивами, визначення перспективних напрямків розвитку цього методу міжнародних розрахунків. Все це сприятиме підвищенню авторитету України як учасника міжнародних розрахунків.

Дослідженню проблематики здійснення міжнародних розрахунків (зокрема розрахунків за допомогою акредитивів) присвячено роботи таких українських та російських авторів, як: О.І.Береславська, С.Я.Боринець, С.М.Бровков, Б.С.Івасів, І.С.Гринько, Ю.М.Лисенков, З.О.Луцишин, Д.М.Михайлов, А.М.Мороз, О.І.Рогач, І.В.Співак, А.А.Суетін, Л.В.Руденко, З.В.Михайлів, З.П.Гаталяк, Н.І.Горбаль, В.Є.Рибалкін, І.Т.Балабанов, Л.М.Красавіна, М.І.Савлук, А.С.Філіпенко, А.П.Румянцев, С.А.Циганов та інші. Проте більшість дослідників розглядають головним чином загальні теоретичні та методологічні питання здійснення міжнародних розрахунків (у т.ч. механізм здійснення акредитивних операцій), обходячи увагою практичні аспекти їх здійснення та удосконалення. Більшою повнотою інформації та практичною спрямованістю відзначаються праці деяких іноземних авторів (Вінсент О'Браен, Е.Бабушіо). Також дослідження з міжнародних розрахунків і акредитивних операцій зокрема нерідко характеризуються відсутністю системного підходу до розгляду всіх аспектів та етапів проведення документарних операцій, немає єдиного погляду на класифікацію міжнародних розрахунків, різняться трактування природи та особливостей їх еволюції, недостатньо опрацьовано таке важливе питання, як нормативно-правове забезпечення акредитивних операцій. Все це обумовлює актуальність теми дисертаційного дослідження та потребу у системному опрацюванні проблеми вдосконалення окремих форм та механізмів здійснення міжнародних розрахунків.

Зв'язок роботи із науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до програми наукових досліджень кафедри менеджменту зовнішньоекономічної діяльності “Пріоритетні напрями розвитку зовнішньоекономічної діяльності України в умовах глобалізації”, яка є складовою наукової програми Київського економічного інституту менеджменту “Соціально-економічні фактори та фінансові методи економічного зростання” (державний реєстраційний № 0104U009550). Дисертантом досліджено проблематику використання документарних акредитивів вітчизняними експортерами та імпортерами в якості інструментів фінансування торгівлі і розроблені практичні рекомендації для підвищення ефективності документарних операцій.

Мета та завдання дослідження. Метою дослідження є визначення ролі документарних акредитивів у розвитку міжнародних розрахунків для розробки практичних рекомендацій щодо впровадження нових механізмів та методологічних підходів у роботі українських банків з вітчизняними експортерами та імпортерами.

Для досягнення зазначеної мети дисертаційної роботи поставлено наступні завдання:

визначити особливості міжнародних розрахунків на сучасному етапі розвитку глобальної економіки, їх характерні риси, чинники, що впливають на стан міжнародних розрахунків, а також специфіку здійснення міжнародних розрахунків в українських умовах, основні завдання щодо розвитку міжнародних розрахунків на Україні;

удосконалити основні підходи до систематизації міжнародних розрахунків та уточнити класифікацію методів міжнародних розрахунків з позиції їх привабливості й вигідності для експортерів та імпортерів;

комплексно проаналізувати теорії міжнародних розрахунків;

розкрити вплив міжнародних та вітчизняних нормативних документів на процес здійснення акредитивних операцій українськими банками;

розробити практичні рекомендації для вітчизняних експортерів та імпортерів щодо визначення оптимальних платіжних умов у зовнішньоекономічному контракті, розрахунки за яким відбуваються за допомогою акредитивних операцій;

уточнити механізм здійснення акредитивних операцій, розробити практичні рекомендації щодо проведення цих операцій на всіх стадіях, в тому числі сформулювати основні вимоги до складання документів за акредитивами та розробити модель перевірки документів за акредитивами, модель (блок-схему) дій банку-емітента у разі отримання документів з розбіжностями;

обґрунтувати основні критерії для побудови українськими банками ефективної тарифної політики банку за документарними акредитивами;

розробити ефективні моделі управління акредитивними операціями з використанням кореляційно-регресійного аналізу та прогнозування тенденцій на основі трендів;

виділити світові та вітчизняні пріоритетні напрямки та моделі управління акредитивними операціями, а саме: використання акредитивів в якості інструментів фінансування торгівлі та застосування електронного представлення документів при здійсненні акредитивних операцій.

Об'єкт дослідження - система міжнародних розрахунків в умовах глобалізації.

Предмет дослідження - документарні акредитиви в механізмі міжнародних розрахунків комерційних банків.

Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою дисертаційного дослідження стали загальнонаукові та спеціальні економічні методи пізнання економічних процесів та явищ. Для вивчення та аналізу теорій міжнародних розрахунків, систематизації міжнародних розрахунків, виявлення співвідношення результатів світових досліджень та результатів аналізу документарних операцій ВАТ “Укрексімбанк” (підрозд. 1.1, 1.2, 3.1) використано метод порівняння; для виявлення особливостей еволюції теорій міжнародних розрахунків (підрозд. 1.2) - історичний метод; для систематизації міжнародних розрахунків, виявлення тенденцій їх розвитку, побудови моделі перевірки документів, розкриття інноваційної ролі документарного акредитива як інструмента мобілізації фінансових ресурсів (підрозд. 1.1, 2.2, 3.2) - системний підхід; для розгляду окремих складових процесу перевірки документів та вартісних важелів регулювання акредитивних операцій (підрозд. 2.1, 2.2, 2.4) - метод аналізу; для виявлення тенденцій розвитку розрахунків за допомогою акредитивів (підрозд. 3.1, 3.2) - метод екстраполяції; для побудови моделей прогнозу обсягів акредитивних операцій (підрозд. 3.1) - методи кореляційно-регресійного аналізу та прогнозування на основі трендів, в тому числі методи механічного згладжування (метод укрупнення інтервалів), методи аналітичного вирівнювання (метод найменших квадратів) тощо. Завдяки статистичному та графічному методам побудовано моделі, схеми, графіки, таблиці.

Фактологічною базою дослідження є статистичні дані річних та фінансових звітів, інтернет-сторінок комерційних банків (зокрема ВАТ “Укрексімбанк”), Національного банку України та інших державних органів України, статистичні дані та маркетингові дослідження Міжнародної торгової палати.

Наукова новизна дисертаційної роботи. Основними результатами дисертаційного дослідження, які отримані у процесі вирішення поставлених завдань та відзначаються науковою новизною, є наступні:

вперше:

розкрито інноваційну роль документарного акредитива у різних формах його прояву, а саме: як форми залучення міжнародного кредиту, перерозподілу позичкового капіталу для пріоритетного забезпечення потреб розширеного відтворення в інформаційно-містких секторах економіки; як інструменту мобілізації фінансових ресурсів, що полягає у максимальному прискоренні процесів концентрації та централізації капіталу, а також у додаткових перевагах для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, передусім для експортерів в плані відкриття нових можливостей щодо співпраці з новими партнерами, збільшення обсягів продажів, оптимізації фінансових потоків за рахунок економії власних оборотних коштів, більш оперативного доступу та здешевлення фінансових ресурсів у порівнянні з кредитами, зменшення ризиків, спрощення валютного контролю тощо;

обґрунтовано стадіальний підхід (трирівневий) до визначення критеріїв оптимізації документарного забезпечення акредитивних операцій. На першому рівні виділено пріоритетні платіжні умови зовнішньоекономічного контракту, які передбачають розрахунки за допомогою акредитивів та мають бути узгоджені суб'єктами господарювання на стадії переговорного процесу (вид, валюта та сума, термін виставлення акредитива; найменування банку-емітента, авізуючого, виконуючого, підтверджуючого, рамбурсуючого банків; визначення засобу комунікації; можливість коливання по сумі акредитива, кількості чи інших характеристик товару; спосіб виконання, термін дії акредитива; остання дата відвантаження продукції; перелік документів за акредитивом та вимоги до них, термін для їх представлення; дозвіл на часткове відвантаження та перевантаження, місце призначення та відвантаження товару; можливість рамбурсу; підпорядкованість Уніфікованим правилам та звичаям для документарних акредитивів; розподіл комісій). На другому рівні на стадії реалізації акредитивної операції визначено три групи вимог до оформлення документів за акредитивом (відповідність умовам акредитива, положенням Уніфікованих правил та звичаїв для документарних акредитивів та міжнародній банківській практиці); На третьому рівні для стадії перевірки документів за акредитивом розроблена відповідна функціональна модель, яка передбачає: а) основні етапи їх перевірки банком, б) процес встановлення банком розбіжностей у документах за акредитивом, в) алгоритм дій банку-емітента в разі виявлення таких розбіжностей;

удосконалено:

класифікацію методів міжнародних розрахунків, зокрема п'ятирівневу класифікаційну модель здійснення міжнародних платежів, суть якої полягає у виділенні та ранжуванні методів міжнародних розрахунків з точки зору привабливості та вигідності одночасно як для експортера, так і імпортера та яку запропоновано розширити за допомогою ранжування акредитивів за видами в залежності від: а) способу їх виконання, б) надання додаткових зобов'язань, в) наявності покриття; а також видів інкасо в залежності від умов оплати;

визначення основних напрямів впливу наявної нормативно-правової бази на реалізацію операцій за акредитивами; напрями впливу досліджено з позицій міжнародних та вітчизняних особливостей нормативних документів, регулювання стадій проведення акредитивних операцій, визначення стандартних процедур в процесі реалізації цих операцій, міжнародної банківської практики, а також надання роз'яснень положень нормативних документів та практики проведення акредитивних операцій;

методичні підходи до оцінки економічної ефективності акредитивних операцій, зокрема, щодо виділення тенденцій розвитку, оцінки географічної структури імпорту та експорту цих операцій, здійснення кореляційно-регресійного аналізу, а також з точки зору прогнозування на основі трендів та побудови відповідних моделей;

набули подальшого розвитку:

визначення чинників, що впливають на стан розвитку міжнародних розрахунків, зокрема, серед них виділені такі: ступінь використання та ефективність державних заходів щодо зовнішньоекономічного регулювання; характер політичних та економічних відносини між країнами; позиція країни на товарних та грошових ринках; особливості валютного законодавства; банківська практика; міжнародні торговельні правила та звичаї; різниця в темпах інфляції в окремих країнах; конвертованість валют; стан платіжних балансів; умови зовнішньоторговельних контрактів і кредитних угод; регулювання міждержавних товарних потоків, послуг і капіталів;

обґрунтування заходів, спрямованих на розвиток акредитивних операцій у сфері міжнародних розрахунків за участю вітчизняних суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, зокрема доведено необхідність застосування комплексного підходу, що передбачатиме вироблення й реалізацію цілеспрямованої тактики популяризації акредитивних операцій серед вітчизняних експортерів та імпортерів, уточнення цільових державних програм з підтримки міжнародного бізнесу в частині організації консалтингової підтримки вітчизняних імпортерів та експортерів та мобілізації фінансових ресурсів; приведення нормативно-правової бази для регулювання операцій за акредитивами у відповідність до міжнародних норм та правил, стимулювання розробки вітчизняними банками нових та удосконалення існуючих банківських продуктів з використанням акредитивних операцій.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що науково-практичні положення, висновки та рекомендації дослідження можуть бути використані для організації та проведення міжнародних розрахункових операцій з використанням акредитивів, розробки методологічних положень та вказівок щодо здійснення цих операцій та формування національної нормативно-правової бази в цій царині, вироблення та реалізації ефективної політики комерційних банків з метою розвитку документарного бізнесу, а також для регулювання та контролю цих операцій органами державної влади і розробки державних програм сприяння й підтримки суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності. Особливе значення та практичний інтерес результати дослідження представляють для вітчизняних експортерів та імпортерів, оскільки в дисертаційній роботі наведені конкретні практичні рекомендації щодо складання зовнішньоекономічних контрактів, які передбачають розрахунки за допомогою акредитивів, порядок та вимоги складання документів, передбачених умовами акредитива. Окрім того, положення дослідження становлять інтерес для вищих навчальних закладів щодо їх використання в навчальному процесі з метою поглибленого вивчення сучасних форм міжнародних розрахунків та документарних операцій зокрема.

Окремі положення дисертаційної роботи отримали практичне впровадження у діяльності ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України» (наказ ВАТ «Укрексімбанк» від 12.05.2004 р. №267); у діяльності ЗАТ «Український координаційний центр “Укрспецснаб”», зокрема для визначення платіжних умов зовнішньоекономічних контрактів з передбаченням акредитивної форми розрахунків, а також методичних рекомендацій щодо оформлення документів за акредитивом (довідка від 19.12.2008 р. №127). Результати дисертаційної роботи використовуються у навчальному процесі Київського економічного інституту менеджменту у лекційних курсах “Міжнародна економіка”, “Міжнародний менеджмент”, “Міжнародна торгівля”, “Міжнародні кредитно-розрахункові та валютні операції” (довідка від 10.09.2007 р. №35/114).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаним науковим дослідженням. Усі результати, висновки та рекомендації, які викладені у дисертації та виносяться на захист, отримані автором особисто. Із наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертації використані лише ті ідеї та положення, що є результатом особистої роботи автора.

Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні результати дисертаційного дослідження апробовано на наступних вітчизняних та міжнародних науково-практичних і науково-теоретичних конференціях та семінарах: 1) другій внутрішньобанківській конференції ВАТ “Укрексімбанк” “Молоді банкіри - погляд на проблеми/завдання банку та шляхи їх вирішення” (Київ, 2004 р.); 2) семінарі “Документарний бізнес та торговельне фінансування” (Київ, 2004 р.); 3) конференції молодих вчених “Актуальні проблеми міжнародних відносин” (Київ, 2004 р.); 4) міжнародній науково-практичній конференції “Україна у пост-біполярній системі міжнародних відносин” (Київ, 2004 р.); 5) першій міжнародній науково-практичній конференції “Розвиток зовнішньоекономічної діяльності в умовах глобалізації” (Симферополь, 2005 р.); 6) на всеукраїнській науково-практичній конференції вчених та спеціалістів “Проблеми управління підприємництвом у сучасних умовах” (Ялта, 2005 р.); 7) конференції молодих вчених “Актуальні проблеми міжнародних відносин” (Київ, 2006 р.); 8) п'ятій внутрішньобанківській конференції ВАТ “Укрексімбанк” “Конкурентні переваги ВАТ “Укрексімбанк”: програми, механізми та інструменти їх формування” (Київ, 2007 р.); 9) семінарі “Краща практика UCP600” (Москва, 2007 р.); 10) четвертій міжнародній науково-практичній конференції “Украина и мировое сообщество: теория и практика хозяйствования” (Симферополь, 2008 р.).

Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 11 наукових праць, зокрема 6 одноосібних наукових статей та 2 статті у співавторстві у провідних наукових фахових виданнях та 3 публікації тез виступів на конференціях та інших виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів (9 підрозділів), висновків, списку використаних джерел із 326 найменувань на 30 с. та 48 додатків на 89 с. Основний текст дисертації викладено на 198 с., він містить 8 таблиць на 6 с. та 26 рисунків на 26 с.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, подано загальну характеристику роботи, ступінь розробки досліджуваної проблеми, зв'язок роботи з науковими темами, мету, завдання, об'єкт, предмет та методи дослідження, наукову новизну, а також теоретичне і практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі роботи “Теоретичні основи аналізу міжнародних розрахунків” розкрито еволюцію теорій міжнародних розрахунків та їх особливості, вплив міжнародних розрахункових операцій на розвиток зовнішньої торгівлі, виділені чинники, які впливають на характер міжнародних розрахунків, проаналізовано ризики, що визначають особливості їх організації та здійснення на сучасному етапі розвитку глобальної економіки, а також визначено апробовані у практиці міжнародного бізнесу шляхи їх мінімізації. У розділі систематизовано й класифіковано форми, методи та інструменти міжнародних розрахунків, здійснено їх порівняльну оцінку, виявлено передумови розвитку міжнародних розрахунків на Україні та розроблено пропозиції щодо оформлення платіжних умов зовнішньоекономічних контрактів (для розрахунків за акредитивами). Крім того, розглядаються також питання встановлення та розвитку кореспондентських відносин банків, використання банками системи СВІФТ, що безпосередньо впливають на здійснення міжнародних розрахунків.

Еволюція міжнародних розрахунків характеризується з різних позицій, зокрема з позиції загального розвитку виділяються чотири етапи розвитку міжнародних розрахунків: оплата готівкою, безготівкові розрахунки (зокрема вексельні форми міжнародних розрахунків), розрахунки з використанням золота, резервних валют. Теоретичні концепції міжнародних розрахунків увійшли в якості невід'ємного елементу до низки визначальних напрямів економічної теорії, зокрема меркантилізму, класичної теорії, німецької національної політичної економії, нової німецької історичної школи, марксистської економічної теорії, теорії маржиналізму, кейнсіанської та неокейнсіанської теорій, неокласичної теорії, теорії інституціоналізму, теорії індустріального та постіндустріального суспільства. У розвитку систем міжнародних розрахунків традиційно виділяють систему золотого стандарту, Бреттон-Вудську валютну систему, Ямайську валютну систему та Європейську валютну систему.

В сучасних умовах розвиток світової економіки характеризується подальшим поглибленням та зміцненням взаємозв'язків між національними економіками. Крім того, серед ознак та тенденцій сучасної світової економіки та міжнародних економічних відносин можна виокремити в якості визначальних: підвищення ролі науково-технічного прогресу, інформатизацію та комп'ютеризацію; загострення проблеми навколишнього середовища; посилення впливу геополітичних змін; зростання рівня конкуренції на світовому фінансовому ринку. Такі тенденції зумовлюють зростання попиту та пропозиції на нові ефективні міжнародні фінансові методи та інструменти, серед яких одну з ключових ролей відіграють документарні акредитиви, які можуть виступати в якості фінансування міжнародної торгівлі. Фінансовий ринок та банківська система України не можуть лишатися осторонь загальносвітових процесів, оскільки ефективність роботи на міжнародних фінансових ринках багато в чому залежить від здатності українських підприємств, організацій, фінансових установ оперативно реагувати на стрімкі постійні зміни ситуації на цих ринках.

Важливим моментом при здійсненні міжнародних розрахунків є вибір їх форм, методів та інструментів. При виборі конкретного методу платежу експортер та імпортер повинні враховувати цілий ряд факторів: платоспроможність і позиція на ринку експортера та імпортера; вид товару, який є об'єктом зовнішньоекономічного контракту; рівень попиту та пропозиції на даний товар; політичні та економічні відносини в країнах експортера та імпортера; ступінь довіри між експортером та імпортером; торгові звичаї та валютні нормативні вимоги; можливість отримання кредиту та його ціна тощо. Проте врахування тільки факторів впливу недостатньо - необхідно проводити комплексний аналіз самих методів розрахунків. З метою виділення та ранжування методів міжнародних розрахунків з позиції привабливості та вигідності як для експортера, так і імпортера була удосконалена п'ятирівнева класифікаційна модель здійснення міжнародних платежів” (рис. 1.).

Рисунок 1. Схема п'ятирівневої класифікаційної моделі здійснення міжнародних платежів

Другий розділ “Механізм здійснення міжнародних розрахунків за документарними акредитивами на Україні” присвячено розкриттю сутності механізму організації та проведення операцій за акредитивами, класифікації їх видів із зазначенням особливостей роботи банків з кожним видом акредитива, переваг та недоліків акредитивів для експортерів та імпортерів. Проводиться аналіз нормативно-правового забезпечення здійснення акредитивних операцій, розглядаються основні положення та вплив міжнародних та вітчизняних документів на механізм здійснення цих операцій. Окрім того, в роботі порівнюються останні редакції міжнародних правил з попередніми, аналізується тарифна політика банків за акредитивами та надаються пропозиції щодо побудови оптимальної та ефективної тарифної політики банків.

Здійснення акредитивних операцій вимагає міжнародного співробітництва в усій банківській системі, тому в інтересах розвитку міжнародної торгівлі повинні застосовуватися стандартні процедури, визнані міжнародною спільнотою. Саме такі процедури і сформульовані в Уніфікованих правилах та звичаях для документарних акредитивів №600, Уніфікованих правилах для міжбанківського рамбурсування по документарних акредитивах №725, Міжнародній стандартній банківській практиці для перевірки документів за документарними акредитивами №681, Міжнародній практиці стенд-бай №590, Доповненні до Уніфікованих правил та звичаїв для документарних акредитивів для електронного представлення документів, а також в інших міжнародних документах. У вітчизняному законодавстві з питань регулювання операцій за акредитивами наразі існує дві Постанови Правління Національного банку України: “Про затвердження Положення про порядок здійснення уповноваженими банками операцій за документарними акредитивами в розрахунках за зовнішньоекономічними операціями” (№514 від 03.12.2003) та “Про затвердження Правил бухгалтерського обліку операцій з документарними акредитивами в розрахунках за зовнішньоекономічними операціями в банках України” (№549 від 17.11.2004).

За даними Міжнародної торгової палати акредитиви у зовнішній торгівлі знаходяться на другому місці за обсягами використання (близько 9%) після банківських переказів (90%) завдяки тому, що останнім притаманні такі характерні риси, як простота використання, мінімізація витрат та документообігу. Тому здійснення операцій за акредитивами потребує досконалого методичного забезпечення, яке охоплює всі етапи, починаючи з попередньої стадії узгодження з банком платіжних умов зовнішньоекономічних контрактів і закінчуючи отриманням товару та закриттям валютного контролю. При цьому перевірка документів за акредитивом, механізм якої представлено на рисунку 2, постає основним завданням банків. Ця технічна операція потребує значних витрат часу, оскільки більше половини комплектів документів, що надаються банкам за акредитивами, містять розбіжності. Згідно результатів міжнародного дослідження, проведеного Міжнародною торговою палатою, показник кількості документів з розбіжностями коливається від 52% до 85-90% пакетів документів.

При здійсненні акредитивних операцій необхідно враховувати особливості проведення того або іншого виду акредитива. Акредитиви класифікуються в залежності від способу виконання (акредитиви, які виконуються шляхом платежу за пред'явленням, шляхом платежу з відстрочкою, шляхом акцепту, шляхом негоціації), в залежності від валюти (у національній та іноземній валюті), в залежності від можливості внесення змін чи ануляції (відкличні та безвідкличні), в залежності від надання додаткових зобов'язань (підтверджені та непідтверджені), в залежності від наявності покриття (покриті та непокриті), в залежності від виду зовнішньоекономічної діяльності суб'єктів господарської діяльності (експортні та імпортні), специфічні види акредитивів (трансферабельні, компенсаційні, револьверні, резервні, акредитиви з червоною смугою).

Рисунок 2. Схема перевірки документів банком-емітентом за акредитивом у зовнішньоекономічній діяльності

Процес реалізації акредитивних операцій пов'язаний з проблемою вартісних важелів їх регулювання. Акредитив є досить дорогим методом міжнародних розрахунків, що пов'язано з високим рівнем ризику, оскільки банк бере на себе зобов'язання здійснити платіж за акредитивом, та значними витратами, які несе банк при організації та проведенні таких операцій. Проте для забезпечення конкурентоспроможності на ринку банківських послуг банку недостатньо встановити привабливі тарифи комісійних винагород - необхідно проводити й інші заходи, що створюють переваги перед конкурентами: здійснювати операції за акредитивами швидше та більш кваліфіковано, ніж інші банки; проводити постійний моніторинг на ринку документарних операцій та швидко реагувати на зміни й тенденції цього ринку; проводити роботу як з існуючими та потенційними клієнтами щодо їх залучення на обслуговування за акредитивами.

Третій розділ роботи “Оптимізація та розвиток акредитивних операцій комерційних банків України” присвячено методиці розрахунку ефективності міжнародних розрахунків за акредитивними операціями. Проводиться аналіз діяльності ВАТ “Укрексімбанк” на ринку акредитивних операцій України (визначення тенденцій за останні роки, місця акредитивних операцій серед інших документарних операцій банку, визначення конкурентоспроможності банку на українському ринку цих операцій), при цьому використовуються такі прогресивні методи, як кореляційно-регресійний аналіз та прогнозування на основі трендів. Також приділяється увага таким пріоритетним напрямам та моделям управління акредитивними операціями банків України, як операції торговельного фінансування, та перспективам використання електронних документів.

Використання методів кореляційно-регресійного аналізу дає змогу виявити характер, силу зв'язку та вплив показників, а застосування методики прогнозування показників на основі трендів дозволяє обрати найкращу форму залежності між показниками. Враховуючи дані, отримані від застосування додаткових статистичних показників, для прогнозу тенденції щодо кількості експортних акредитивів (Y) обрано ступеневий тренд Y = 50,072x^0,2861, імпортних акредитивів (Z): Z = 0,2979x² - 4,4804x + 61,274, де x - періоди, що досліджуються. При визначенні основних коефіцієнтів зазначених моделей враховувалися дії факторів, які мали найбільший вплив на обсяги акредитивів, в тому числі: активізація міжнародної торгівлі з іншими країнами, державне регулювання експортно-імпортних операцій, використання акредитивів в якості інструментів залучення міжнародних кредитів, зміни тарифної політики банку тощо. З використанням отриманих моделей встановлено, що кількість експортних акредитивів на 3 квартали вперед майже не зміниться у порівнянні з попередніми періодами, що досліджуються. Натомість, існує тенденція щодо стрімкого зростання кількості імпортних акредитивів (майже на 40%).

На сьогоднішній день у різних галузях економіки України залишається декілька бурхливо зростаючих сегментів, на яких попит на нетрадиційні фінансові послуги значно перевищує пропозицію. Тому у проведенні експортно-імпортних операцій важливу роль відіграє організація та здійснення операцій з торговельного фінансування (узагальнену схему видів таких операцій представлено на рис. 3). Для банку такі операції дають змогу збільшити свою ресурсну базу, розширити спектр банківських послуг, а суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності - зменшити ризики, відкрити нові можливості щодо співпраці з новими партнерами, збільшити обсяги продажу, оптимізувати фінансові потоки за рахунок економії власних оборотних коштів, спростити валютний контроль, здешевити ресурси у порівнянні з кредитами тощо. Згідно даних журналу “Експерт Україна”, Укрексімбанк станом на 01.01.2007 знаходився у лідерах серед українських банків за обсягами торговельного фінансування і посідав 2-3 місця в залежності від виду фінансування. За останні 3 роки обсяги операцій Укрексімбанку з торговельного фінансування поряд з іншими операціями щодо обслуговування експортерів та імпортерів зросли майже у 5 разів, що підтверджує зацікавленість вітчизняних експортерів та імпортерів у таких операціях.

Рисунок 3. Узагальнена схема видів фінансування міжнародної торгівлі

Проведення аналізу основних видів фінансування, де інструментами виступають документарні акредитиви, дозволяє надати пропозиції щодо проведення та удосконалення цих операцій в українських умовах. Серед усіх видів фінансування особливого значення набувають саме операції з фінансування експорту як операції з підтримки вітчизняних експортерів, в тому числі постекспортне фінансування шляхом негоціації документів за акредитивом. В міжнародній практиці негоціація документів за експортними акредитивами отримала широке застосування, що зумовлює перспективність реалізації цього банківського продукту на Україні, особливо в інформаційно-містких галузях економіки.

Електронне представлення документів за акредитивом є пріоритетним напрямком розвитку акредитивних операцій. Вже сьогодні багатьма банками використовуються інформаційні системи, які спрощують процес роботи банків з клієнтами та з іншими банками щодо обміну та передачі інформації (документів), забезпечують передачу документів в електронному вигляді і в цілому покращують механізм документообігу. Проте в українських умовах представлення документів в електронному вигляді, навіть, у поєднанні з документами на паперових носіях, є доволі проблематичним у зв'язку з відсутністю програмного забезпечення, що повністю відповідало б вимогам до захисту та збереження інформації.

ВИСНОВКИ

Результати проведеного дисертаційного дослідження дозволяють зробити наступні висновки та сформулювати рекомендації, які характеризуються науковою новизною і мають теоретико-методологічне та науково-практичне значення.

На стан міжнародних розрахунків впливає цілий комплекс чинників, до яких відносяться: ефективність державних заходів щодо зовнішньоекономічного регулювання, політичні та економічні відносини між країнами, позиція країни на товарних та грошових ринках, валютне законодавство, конвертованість валют, стан платіжних балансів, банківська практика, різниця в темпах інфляції в окремих країнах, міжнародні торговельні правила та звичаї, регулювання міждержавних товарних потоків, послуг і капіталів, умови зовнішньоторговельних контрактів і кредитних угод. Це зумовлює необхідність виокремлення міжнародних розрахунків в самостійну систему з виділенням таких елементів, як форми, методи та інструменти міжнародних розрахунків. Такій системі, яка опосередковує обмін товарно-матеріальних цінностей, притаманна низка специфічних рис: уніфікований та документарний характер, проведення операцій у різних валютах, застосування валютних обмежень.

Процес становлення та розвитку міжнародних розрахунків в Україні відрізняється специфікою, яка зумовлена історичними подіями розпаду СРСР, що призвели до розриву існуючих зовнішньоекономічних зв'язків, відсутності підготовлених управлінських кадрів, здатних приймати відповідні рішення в нових умовах, відсутності ефективного банківського сектору, а також відповідних структур для регулювання зовнішньоекономічних відносин тощо. Оскільки негативний вплив зазначених факторів відчувається і понині, на сучасному етапі розвитку міжнародних розрахунків в українських умовах необхідно вирішити такі стратегічні завдання, а саме: перехід до активної експортоорієнтованої стратегії економічного розвитку на базі цілеспрямованого формування експортного потенціалу у пріоритетних галузях економіки, забезпечення ефективної структури експорту та імпорту, послідовна лібералізація сфери зовнішньоекономічної діяльності різних форм власності й управління з ефективною роллю держави у цій сфері, удосконалення відповідних законодавчих актів, динамізація інтегрованого входження України у світове господарство, проведення виваженої політики диверсифікації торгових партнерів для країни, залучення інвестицій та кредитів, вирішення проблеми інформаційної відкритості комерційних банків, активна популяризація всіх форм, методів та інструментів розрахунків для українських експортерів та імпортерів.

Розвиток міжнародних розрахунків характеризується з позицій загального розвитку міжнародних розрахунків, теорій міжнародних розрахунків та систем міжнародних розрахунків. Такий підхід підтверджує, що у різних конкретних соціально-економічних умовах, особливо на міжнародних ринках, формується синтез теорій, які найбільше відповідають даній ситуації, для побудови стратегії та механізмів реалізації інституційної політики держави стосовно регулювання міжнародних розрахункових операцій.

Міжнародні розрахунки систематизуються за формами платежу (готівкова - безготівкова; документарна - недокументарна), методами платежу (аванс, оплата по факту відвантаженої продукції, акредитив, інкасо, оплата за відкритим рахунком), інструментами платежу (чек, вексель, банківський переказ, пластикові картки). При цьому роль документарного акредитива в системі міжнародних розрахунків полягає в тому, що він є провідним методом розрахунків, який враховує інтереси як експортера, так і імпортера завдяки унікальному поєднанню таких функцій, як гарантійна, платіжна, кредитна. Така особливість акредитива відображається у п'ятирівневій класифікаційній моделі здійснення міжнародних платежів, суть якої полягає у виділенні та ранжуванні методів міжнародних розрахунків з позиції привабливості та вигідності одночасно як для експортера, так і імпортера.

Документарні акредитиви класифікуються в залежності від способу виконання, валюти, можливості внесення змін чи ануляції, надання додаткових зобов'язань, наявності покриття, виду зовнішньоекономічної діяльності суб'єктів господарської діяльності, а також виділяються специфічні види акредитивів. При проведенні такої класифікації повинен застосовуватися принцип вигідності та прийнятності того чи іншого виду акредитива для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності.

З метою оформлення оптимальних платіжних умов зовнішньоекономічного контракту, який передбачає розрахунки за допомогою акредитивів, необхідно виділяти такі критерії: вид акредитива та термін його виставлення; найменування банку-емітента, авізуючого, виконуючого, підтверджуючого, рамбурсуючого банків; валюта та сума акредитива; визначення засобу комунікації; можливість коливання по сумі акредитива, кількості чи інших характеристик товару; спосіб виконання та термін дії акредитива; остання дата відвантаження продукції; перелік документів за акредитивом та вимоги до них; термін для представлення документів; дозвіл на часткове відвантаження та перевантаження товару; місце призначення та місце відвантаження товару; можливість рамбурсу; підпорядкованість Уніфікованим правилам та звичаям для документарних акредитивів; розподіл комісій.

Національне законодавство у сфері здійснення акредитивних операцій повинно узгоджуватися з міжнародними правилами та нормами (зокрема з УПДА №600 - Уніфікованими правилами та звичаями для документарних акредитивів №600 та іншими документами), а також враховувати специфіку та особливості проведення таких операцій в Україні. Положення НБУ, які регулюють операції за акредитивами, містять посилання на застарілі міжнародні правила, не передбачають та не узгоджуються з новими термінами, поняттями, формулюваннями УПДА №600, не враховують нові строки, передбачені УПДА №600, для перевірки документів за акредитивами та повідомлення про розбіжності у таких документах, а також строки для закриття акредитивів банком-емітентом, не передбачають бухгалтерської моделі обліку операцій з негоціації документів тощо. Крім того, на порядок проведення операцій з акредитивами впливають також встановлені обмеження валютного законодавства, а також вимоги щодо обов'язкового резервування за такими операціями. Тому з метою усунення цих невідповідностей необхідно негайно вносити зміни або скасовувати деякі положення НБУ з питань регулювання акредитивних операцій.

Перевірка документів за акредитивом є основним завданням банків та характеризується значними витратами часу. Для оптимізації роботи з акредитивами перевірка документів повинна проводитися за трьома напрямками: відповідність умовам акредитива, положенням Уніфікованим правилам та звичаям для документарних акредитивів та міжнародній банківській практиці. З метою визначення основних етапів перевірки банком документів та встановлення алгоритму дій банку-емітента в разі виявлення розбіжностей у документах за акредитивом розроблена відповідна функціональна модель.

Тарифна політика банку за документарними акредитивами має бути направлена, по-перше, на укріплення конкурентної позиції банку на ринку документарних операцій у відповідності з його стратегічними пріоритетами та завданнями, по-друге, на створення сприятливих для клієнтів умов співробітництва з банком і, по-третє, на підвищення ефективності діяльності банку загалом. При цьому варто враховувати, що на досить високу вартість акредитивних операцій для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності впливають, перш за все, фактори ризиковості та затратності цих операцій для банку.

Лінійна модель залежності між факторами (обсяги експорту товарів та послуг з України, обсяги імпорту товарів та послуг в Україну, розмір активів ВАТ “Укрексімбанк”) та показником обсягів документарних операцій завдяки проведеному кореляційно-регресійному аналізу не підходить для обґрунтування тенденцій розвитку та прогнозування обсягів документарних операцій. Тому, використовуючи інший метод - метод прогнозування тенденцій на основі трендів, застосовуючи додаткові статистичні показники, а також враховуючи дії факторів, які мали найбільший вплив на обсяги акредитивів (в тому числі: активізація міжнародної торгівлі з іншими країнами, державне регулювання експортно-імпортних операцій, використання акредитивів в якості інструментів залучення міжнародних кредитів, зміни тарифної політики банку тощо), для прогнозу тенденції щодо кількості експортних акредитивів (Y) обрано ступеневий тренд, який описується наступною функцією від часу (х): Y = 50,072x^0,2861, а для кількості імпортних акредитивів (Z) функцією від часу (x): Z = 0,2979x² - 4,4804x + 61,274. З використанням отриманих моделей встановлено, що кількість експортних акредитивів на 3 квартали вперед майже не зміниться у порівнянні з попередніми періодами, що досліджуються. Натомість, існує тенденція щодо стрімкого зростання кількості імпортних акредитивів (майже на 40%).

У проведенні експортно-імпортних операцій важливу роль відіграє організація та здійснення операцій з торговельного фінансування. Для банку це дає змогу збільшити свою ресурсну базу за мобілізації фінансових ресурсів, розширити спектр банківських послуг. Але особливого значення такі операції набувають на загальнодержавному рівні, оскільки сприяють розвитку торговельно-економічних відносин з іншими країнами. Для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності операції торговельного фінансування вигідні, оскільки вони призводять до: зменшення ризиків, відкриття можливостей щодо співпраці з новими партнерами, збільшення обсягів продажів, оптимізації фінансових потоків за рахунок економії власних оборотних коштів, спрощення валютного контролю, здешевлення ресурсів у порівнянні з кредитами тощо. Крім того, переуступка виручки також розглядається як варіант використання акредитива в якості фінансового інструмента. Вона більш ефективна, ніж трансферабельний акредитив та може бути цікавою не тільки посереднику та використовуватися для покриття, наприклад, фрахтових зборів.

Пріоритетним напрямом в сфері розвитку акредитивних операцій є електронне представлення документів за акредитивом. Проте в українських умовах представлення документів в електронному вигляді, навіть, у поєднанні з документами на паперових носіях, дуже проблематичне у зв'язку з відсутністю розробленого безпечного програмного забезпечення. Лише поява такого програмного продукту, який би врахував всі вимоги до електронної системи, був зручним, доступним та забезпечив безпроблемне її функціонування, дозволить банкам та суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності раціонально та ефективно поєднувати інформаційні та фінансові ресурси, а також забезпечити ефективну організацію та успішне виконання контрактів, що передбачають розрахунки за акредитивами.

З метою розвитку акредитивних операцій у сфері міжнародних розрахунків за участю вітчизняних суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності необхідно застосовувати комплексний підхід, що передбачатиме вироблення й реалізацію цілеспрямованої тактики популяризації акредитивних операцій серед вітчизняних експортерів та імпортерів, уточнення цільових державних програм з підтримки міжнародного бізнесу в частині організації консалтингової підтримки вітчизняних імпортерів та експортерів; приведення нормативно-правової бази для регулювання акредитивних операцій у відповідність до міжнародних норм та правил, стимулювання розробки вітчизняними банками нових та удосконалення існуючих банківських продуктів з використанням акредитивних операцій.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У провідних наукових фахових виданнях:

Озель Д. Акредитив у сучасній практиці господарювання / Д.М.Озель // Банківська справа. - 2005. - №3(63) - С. 76-82; №4(64). - С. 89-94.

Озель Д.М. Ризики у зовнішній торгівлі та їх вплив на організацію та здійснення міжнародних розрахунків / Д.М.Озель // Культура народов Причерноморья. - 2005. - №59. - С. 146-148.

Озель Д.М. Особливості узгодження платіжних умов зовнішньо-економічного контракту та розрахунків за документарним акредитивом / Д.М.Озель // Культура народов Причерноморья. - 2005. - №71. - С. 93-99.

Озель Д.М. Механізм перевірки документів за акредитивами при здійсненні зовнішньоторговельних операцій / А.П.Румянцев, Д.М.Озель // Стратегія розвитку України (економіка, соціологія, право) : Наук. журн. - К., 2005. - №3. - С. 9-22 (особистий внесок дисертанта: розроблена блок-схема перевірки документів банком-емітентом за акредитивом, детально наведені вимоги та рекомендації щодо складання документів, які найчастіше передбачаються умовами акредитивів у зовнішньоекономічній діяльності).

Озель Д.М. Розвиток та перспективні моделі розрахунків за документарними акредитивами суб'єктів ЗЕД / Д.М.Озель // Актуальні проблеми міжнародних відносин : [зб. наук. пр.] Вип. 51, ч. 2 / Інститут міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка. - К., 2005. - С. 141-144.

Озель Д.М. Особливості розробки та затвердження тарифної політики банків для акредитивних операцій суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності / А.П.Румянцев, Д.М.Озель // Фінанси України. - 2006. - №11(132). - С. 133-142 (особистий внесок дисертанта: наведено механізм розрахунку та встановлення комісійних винагород банків за документарними акредитивами, розглянуто та проаналізовано ключові принципи та фактори, що впливають на вартість послуг банків за документарними акредитивами, проведено порівняльний аналіз існуючих тарифів за документарними акредитивами як вітчизняних, так і іноземних банків, а також детально розглянуто характеристики основних комісій банків за акредитивними операціями).

Озель Д. Міжнародні аспекти нормативно-правового забезпечення здійснення акредитивних операцій / Д.М.Озель // Збірник наукових праць. Вип. 48./ Ін-т світової економіки і міжнародних відносин НАН України; відп. ред. В.Є.Новицький - К.: ІСЕМВ НАН України, 2006. - С. 163-191.

Озель Д.М. Перспективи використання електронних документів при здійсненні акредитивних операцій / Д.М.Озель // Стратегія розвитку України (економіка, соціологія, право) : Наук. журн. - К., 2007. - №7. - С. 10-23.

В інших виданнях:

Озель Д.М. ВАТ «Укрексімбанк» на ринку документарних операцій України: тенденції та перспективи розвитку / Д.М.Озель // Молоді банкіри - погляд на проблеми/завдання банку та шляхи їх вирішення : друга конференція ВАТ «Укрексімбанк», 23 квітня 2004 р. : мат-ли конф. - К., 2004. - С. 38-43.

Озель Д.М. Передумови та особливості здійснення міжнародних розрахунків на Україні / Д.М.Озель // Проблеми управління підприємництвом у сучасних умовах : Всеукр. наук.-практ. конф. вчених та фахівців : мат-ли конф. - Симферополь: ПП «Кільбер», 2005. - Ч. 2. - С. 41-44.

Озель Д.М. Розвиток нормативно-правового забезпечення здійснення акредитивних операцій у зовнішньоекономічній діяльності / Д.М.Озель // Украина и мировое сообщество: теория и практика хозяйствования : четверта міжнар. наук.-практ. конф., 31 жовтня - 01 листопада 2008 р. : мат-ли конф. - Симферополь: ПП «Підприємство Фенікс», 2008. - С. 75-77.

АНОТАЦІЯ

Озель Д.М. Роль документарних акредитивів у розвитку міжнародних розрахунків комерційних банків. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук, 08.00.02 - Світове господарство і міжнародні економічні відносини. Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, Київ, 2009.

У дисертації досліджено теоретичні та практичні аспекти проведення акредитивних операцій, здійснено комплексний аналіз цих операцій. Обґрунтовані передумови та особливості проведення міжнародних розрахунків в Україні; систематизовані форми, методи, інструменти міжнародних розрахунків; удосконалено п'ятирівневу класифікаційну модель здійснення міжнародних платежів; розроблені методологічні підходи до побудови оптимальної стратегії тарифної політики банку за акредитивами; досліджено концептуальні напрями вдосконалення нормативно-правового забезпечення операцій за акредитивами. Розроблені вимоги до складання основних документів за акредитивом та наведено методичні положення щодо оцінки економічної ефективності документарних операцій.

Розроблені критерії щодо оформлення оптимальних платіжних умов зовнішньоекономічного контракту, який передбачає розрахунки за допомогою акредитивів; запропонована функціональна модель процесу перевірки документів та дій банку-емітента у разі представлення документів з розбіжностями. Розкрита інноваційна роль акредитива як інструмента фінансування торгівлі та розглянуті перспективи електронного представлення документів за акредитивами.

Ключові слова: документарний акредитив, банк-емітент, виконуючий банк, авізуючий банк, аплікант, бенефіціар, рамбурс, підтвердження акредитива, торговельне фінансування, негоціація

АННОТАЦИЯ

Озель Д.Н. Роль документарных аккредитивов в развитии международных расчетов коммерческих банков. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.02 - Мировое хозяйство и международные экономические отношения. - Институт мировой экономики и международных отношений НАН Украины, Киев, 2009.

В диссертации исследованы теоретические и практические аспекты осуществления аккредитивных операций, проведен комплексный анализ этих операций с учетом международного опыта и украинских условий.

Рассмотрен и усовершенствован целый комплекс теоретических вопросов, в том числе определение критериев эволюции международных расчетов, а также определение факторов, которые влияют на состояние развития международных расчетов. Обоснованы предпосылки и особенности проведения международных расчетов в украинских условиях; систематизированы формы, методы и инструменты международных расчетов на основе практического опыта и теоретического анализа с применением принципа определения места (роли) документарного аккредитива в системе международных расчетов; выделены и проранжированы методы международных расчетов с точки зрения привлекательности и выгодности одновременно как для экспортера, так и импортера, что стало основой для усовершенствования пятиуровневой классификационной модели осуществления международных платежей; определены категории рисков при осуществлении международных расчетных операций. Разработаны методологические подходы к построению оптимальной стратегии тарифной политики банка по аккредитивам.