Контрманіпулятивний вектор оцінювання сучасної зовнішньої політики США

5. Всі відгалуження американської політичної думки виходять з того, що війна з режимом С.Хусейна з кожним витком загострення спричиняла нові проблеми для реалізації зовнішньополітичної стратегії 2002 р., зосередженої на попередженні і протидії міжнародному тероризму. Вона стала ключовим об'єктом критики адміністрації Дж.Буша-молодшого з боку представників контрманіпулятивної школи. З середини першої декади ХХІ ст. спостерігається консолідація американської політичної думки на засадах критичного оцінювання планів і дій адміністрації Білого дому на міжнародній арені. Маніпулятивна школа, де-факто, перестає існувати у визначених парадигмальних рамках, а її функції перебирають на себе колишні відомі науковці, які одержали посади в Білому домі та інших відомствах.

Потреба у новій стратегії національної безпеки, яка була затверджена 2006 р., зумовлена спробою забезпечити зв'язок між антитерористичною і водночас демократизаційною домінантами у міжнародному курсі та послабленням гегемоністських можливостей у сенсі впливу і контролювання міжнародних відносин. Контрманіпулятивна школа на тлі радикального падіння рейтингу адміністрації Дж.Буша-молодшого набуває домінантних ознак. Паралельно набуває вирішальності праксеологічний вимір: поточні документи і практичні дії США на міжнародній арені опиняються у центрі уваги оцінювань політичної науки. Суперечності між дослідниками згасають, коли йдеться про зовнішню політику, спостерігається консенсус поміж науковцями з базових питань зовнішньої політики, який порушується тільки різновимірними оцінками передвиборних програм кандидатів у президенти. Одновимірності у прагненні до зваженості набуває критика курсу адміністрації В. Путіна, затухає бурхливе неприйняття китайського варіанту авторитаризму, близькими за змістом та оцінками стають підходи колись непримиренних опонентів, коли мова йде про ситуацію на Близькому Сході. Ведеться пошук консенсусу в оцінюванні перспектив розв'язання регіональних конфліктних ситуацій. Все це можна тільки частково пояснити відсутністю серйозних мотивацій для апологетики внутрішньої і зовнішньої політики адміністрації Дж.Буша-молодшого на тлі невизначеності наслідків іракської війни, явними ознаками економічної рецесії та падіння курсу долара, розладом у механізмах забезпечення єдності у трансатлантичній спільноті, проблемами з реалізацією американських планів у НАТО, ОБСЄ, ООН тощо. У контрманіпулятивній школі проводиться зв'язок між такою ситуацію в науці, з одного боку, та деякими обмеженнями на демократію після подій 11 вересня 2001 року. Важливим є висновок про те, що після майже восьми років правління Дж. Буша-молодшого влада в США після виборів 2008 року змушена буде внести корективи в механізми прийняття, розробки і реалізації стратегічних рішень світового і регіонального значення.

6. За продуманих дій після виборів у США 2008 року Україна одержує шанс скористатися ситуацією для переведення у практичне русло низки своїх заморожених проектів. Демократи за певних умов готові запропоновувати для України нову програму розширення, яка 1993-1994 рр. була покладена РНБ США в основу Стратегії національної безпеки і залишається принциповою ідеєю демократичних кандидатів у президенти. Може з'явитися реальна можливість аргументованої постановки українською дипломатією питання про повернення до активної роботи американо-української міжурядової комісії, фактично проігнорованої республіканською адміністрацією.

Оскільки республіканська і демократична партії поки що не мають цілісної ідеї щодо пострадянського простору і України, зокрема, постає необхідність висунення українською стороною своєї концепції стратегічного партнерства та винесення її на міжнародні конференції і «круглі столи». В підходах української дипломатії важливо враховувати незадоволення американських виборців войовничою і витратною зовнішньою політикою республіканців. Але демократи у випадку перемоги на виборах 2008 року не підуть на надто радикальні зміни курсу у зовнішній сфері. У випадку постановки «українського питання» Дж.Маккейном як єдиним кандидатом у президенти від республіканської партії демократи можуть скористатися цим для нападок на відповідні дії республіканців в українському напрямі.

Інститутам влади в Україні слід брати до уваги такі пріоритети та вимоги кандидатів у президенти США, як відкритість і прозорість влади та управління державою, безпека суспільства і держави, енергетична незалежність, економічне процвітання і поліпшення якості освіти, модернізація системи охорони здоров'я, що має бути доступною тощо. У зовнішній політиці пріоритети демократів полягають в ефективному партнерстві з ЄС та державами-членами, розробленні нової стратегії розширення і реформування НАТО, застосуванні дипломатичних та торгово-економічних важелів впливу на близькосхідні держави, в яких домінують ісламські фундаменталісти, спробах відновити режим багатосторонності, активізації захисту прав людини в інших державах із залученням політико-ідеологічних впливів на противагу силовим методам, модернізації безпекової стратегії. Зберігатимуть популярність апокаліптичні сценарії розвитку подій на міжнародній арені, а тому Україна має шанс опинитися поза рамками стратегічних інтересів США, тому слід взяти до уваги, що вирішальними для нового президента, незалежно від його партійної належності, залишаться проблеми внутрішньої безпеки. Українські ж проекти, що можуть зацікавити американську сторону, мають зважати на окреслену позицію керівництва і суспільства глобальної держави.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Семенюта Т.В. Україна в міжнародних економічних відносинах: проблеми економічної безпеки //Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць. Випуск 44 (у двох частинах). І частина. - К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут міжнародних відносин, 2003. - С. 138-147.

2. Семенюта Т.В. Маніпулятивні технології іміджування та лобіювання міжнародно-політичних стратегій США //Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць. Випуск 68 (у двох частинах). І частина. - К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут міжнародних відносин, 2007. - С. 140-146.

3. Семенюта Т.В. Застосування маніпулятивних технологій республіканської партії США в українському напрямі //Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць. Випуск 69 (у двох частинах). ІІ частина. - К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут міжнародних відносин, 2007. - С. 265-268.

4. Семенюта Т.В. Маніпулятивні складова у зовнішньополітичній стратегії Дж. Буша - молодшого //Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць. Випуск 70 (у двох частинах). ІІ частина. - К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут міжнародних відносин, 2007. - С. 127-131.

5. Семенюта Т.В. «Гіперреальність» як маніпулятивна концепція в американській політичній думці //Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць. Випуск 73 (у двох частинах). І частина. - К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут міжнародних відносин, 2008. - С. 141-145.

Размещено на Allbest.ru