Динаміка трансакційних витрат країни в процесі її регіональної інтеграції

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Спеціальність 08.00.02 - Світове господарство і міжнародні економічні відносини

ДИНАМІКА ТРАНСАКЦІЙНИХ ВИТРАТ КРАЇНИ В ПРОЦЕСІ ЇЇ РЕГІОНАЛЬНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ

ВИКОНАВ ВЕРГУНЕНКО МИХАЙЛО В'ЯЧЕСЛАВОВИЧ

Київ - 2008

АНОТАЦІЯ

трансакційний витрати економічний інтеграція

Вергуненко М.В. Динаміка трансакційних витрат країни в процесі її регіональної інтеграції. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.02 - Світове господарство і міжнародні економічні відносини. - ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана». - Київ, 2008.

Дисертація присвячена дослідженню динаміки трансакційних витрат країни в процесі її регіональної інтеграції, визначенню основних важелів впливу на їх рівень та розробленню механізму їх оптимізації залежно від інтеграційної стратегії країни. Систематизовано методичні підходи до визначення економічної сутності категорії «трансакційні витрати» та запропоновано авторський варіант її дефініції з урахуванням різних ієрархічних рівнів їх виникнення. Вивчено існуючі види трансакційних витрат та розроблено модернізований варіант їхньої класифікації. Досліджено методичні підходи до оцінювання рівня трансакційних витрат на різних ієрархічних рівнях економічної системи країни та запропоновано авторську методику вимірювання трансакційних витрат на макроекономічному рівні з урахуванням можливостей наявного інформаційного забезпечення. Розроблено систему аналітичних показників для планування та аналізу трансакційних витрат на макроекономічному рівні з метою проведення порівняльного аналізу ефектів економічної інтеграції. Досліджено динаміку та обґрунтовано напрями їхньої оптимізації через приєднання країни до інтеграційних угруповань (на прикладі Європейського Союзу). Проаналізовано рівень трансакційних витрат у перехідній економіці України, визначено основні закономірності та фактори, що його визначають. Для прогнозування та регулювання цих витрат розроблено статистичну модель впливу макроекономічних показників розвитку країни на рівень трансакційних витрат та обґрунтовано основні напрями їх державного регулювання через формування відповідних ринкових інститутів.

Ключові слова: міжнародна економічна інтеграція, трансакція, трансакційні витрати, трансакційний сектор, трансформаційний сектор, неоінституціоналізм, ординалістський підхід, кардиналістський підхід, регуляторні витрати, бізнес-середовище.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Рівень міжнародної конкурентоспроможності національної економіки значною мірою залежить від здатності суб'єктів господарювання управляти своїми витратами, серед яких найбільш вагомими є ті, які виникають унаслідок недосконалості реального ринку, а саме трансакційні витрати - категорія, котра в умовах глобалізації світового господарства потребує теоретичного осмислення та практичного розроблення. Сучасна теорія трансакційних витрат є складовою нового напряму в економічній науці - неоінституціоналізму, в якому й досі не визначені достатньо чіткі оціночні критерії коінтеграції країни до економічного союзу, а отже, методологічно необґрунтованими залишаються процедури дослідження характеру, суті та динаміки трансакційних витрат, які несе країна в процесі реалізації своєї передвступної стратегії. Особливої значущості обраному напряму дослідження надає той факт, що держава Україна, визначившись зі своїм євроінтеграційним курсом, має, однак, такі стратегії зближення, які потребують суттєвої корекції та уточнення з огляду на те, що жодна з них не має в своїй основі чіткої ідентифікації трансакційних витрат, які у процесі соціально-економічної конвергенції стають неминучими як з боку ЄС, так і з боку нашої країни.

Вихідний теоретичний матеріал та методичні підходи автора засновані на критичному узагальненні результатів наукових досліджень з міжнародної економіки та неоінституціональної економічної теорії, які представлені у працях таких зарубіжних і вітчизняних учених, як А. Алчіан, Л. Антонюк, С. Архієреєв, О. Білорус, І. Булєєв, В. Геєць, Б. Губський, Г. Демсец, М. Дженсен, Г. Дугінець, Т. Еггертсон, К. Ерроу, Р. Капелюшніков, Дж. Коммонс, І. Коропецький, Р. Коуз, Д. Лук'яненко, Ю. Макогон, Г. Макухін, С. Малахов, П. Мілгром, У. Меклінг, О. Мозговий, У. Ніколсон, В. Новицький, Д. Норт, А. Олефір, Т. Орєхова, Ю. Орловська, Є. Панченко, Ю. Пахомов, Є. Попов, В. Полтерович, А. Поручник, В. Радаєв, Дж. Робертс, Т. Cеменова, С. Степаненко, Дж. Стіглер, О. Уільямсон, Д. Уолліс, А. Філіпенко, Г. Хансманн, Т. Циганкова, С. Чанг, В. Чужиков, А. Шастітко, О. Шепеленко та інших.

Разом з тим, незважаючи на посилення інтересу науковців до теорії трансакційних витрат, дана проблематика ще не дістала вичерпного висвітлення у науковій літературі. На сьогодні поза увагою науковців залишаються проблеми дослідження впливу інтеграційних процесів на динаміку трансакційних витрат країни; не досить глибоко опрацьована методика вимірювання трансакційних витрат як на мікро-, так і макроекономічному рівні, несповна висвітлені особливості державного та наддержавного регулювання цими витратами, дискусійними залишаються питання щодо механізму впливу факторів на рівень трансакційних витрат на різних ієрархічних рівнях управління. Суттєвого уточнення потребує кількісний аналіз переваг та наслідків інтеграційних процесів в ЄС та його периферії. Таким чином, актуальність, наукова значущість та можливе практичне застосування зумовили вибір теми дослідження, його мету, завдання та структуру.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до тематики науково-дослідних робіт кафедри міжнародної економіки ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» у рамках міжкафедральних науково-дослідних тем: «Управління міжнародною конкурентоспроможністю в умовах глобалізації економічного розвитку» (номер державної реєстрації 0101U002948), «Ресурси і моделі глобального економічного розвитку» (номер державної реєстрації 0106U004357) факультету міжнародної економіки і менеджменту. Автором особисто підготовлено розділи «Методологічні підходи до вимірювання трансакційних витрат на макроекономічному рівні» та «Моделі впливу інтеграційних процесів на рівень і динаміку трансакційних витрат країни».

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування економічної сутності та особливостей динаміки трансакційних витрат країни у процесі її коінтеграції з економічним союзом на основі комплексного дослідження їх спільних ідентифікаційних та оптимізаційних механізмів системної конвергенції.

Відповідно до поставленої мети дослідження у роботі визначено і вирішено такі завдання:

- дослідити сутність і характер трансакційних витрат, які несуть країни та їхні коаліції в процесі посилення економічної глобалізації;

- провести системний аналіз характеру трансакційних витрат, їх таксономії та ідентифікаційної бази з метою виявлення їх відповідності динаміці трансформаційних процесів у глобальній економіці;

- з'ясувати відповідність існуючої методики вимірювання трансакційних витрат країн, що перебувають на стадії інтеграції до економічного союзу до системних змін в ідентифікаційній базі;

- провести порівняльний аналіз ефектів економічної інтеграції через розрахунок рівнів трансакційних витрат;

- з'ясувати роль прямих та зворотних зв'язків трансакційних витрат з інтеграційними процесами в Європейському Союзі, дослідити їхню динаміку та обґрунтувати напрями щодо їх оптимізації у процесі розширення цього економічного угруповання;

- проаналізувати рівень, характер та обсяги трансакційних витрат, що виникають у процесі трансформації економіки України та її конвергенції з ЄС;

- розробити мегарегіональну експертну модель дослідження валідизації характеру макроекономічного розвитку та рівня трансакційних витрат України та ЄС, яка б забезпечувала підвищення якості прогнозів щодо їх економічного зближення;

- здійснити економетричне моделювання трансакційних витрат України через їхню оптимізацію в процесі системної конвергенції країни з ЄС.

Об'єктом дослідження є процес оптимізації трансакційних витрат країни в умовах її коінтеграції з економічним союзом.

Предметом дослідження є сутність, особливості, тенденції та закономірності гармонізації трансакційних витрат країн Європейського Союзу в процесі його розширення та економічної конвергенції з державами-сусідами.

Методи дослідження. Теоретичною базою дисертаційного дослідження стали основні принципи та положення неоінституціонального та неокласичного напрямів економічної теорії. У процесі вирішення поставлених завдань у роботі застосовано історико-логічний і системний підходи, загальнонаукові та спеціальні методи, зокрема: природа, сутність та види трансакційних витрат досліджувались за допомогою аналізу та синтезу, індуктивно-дедуктивного методу (п.1.1, 1.2, 1.3); прийом порівняння застосовувався для вивчення впливу інтеграційних угруповань на динаміку трансакційних витрат країн із різним рівнем економічного розвитку (п. 2.2, 2.3, 3.1, 3.2); абстрагування й узагальнення є відправною точкою для обґрунтування методики кількісного вимірювання трансакційних витрат на макроекономічному рівні (п. 2.2); для дослідження динаміки трансакційних витрат у коінтеграційному процесі застосовувалися графічні методи, метод середніх і відносних величин, метод динамічних рядів (п. 2.2, 2.3, 3.2); структурні групування використовувались для аналізу структури трансакційного та трансформаційного секторів економіки країни, структури трансакційних витрат підприємницького сектору (п. 2.1, 2.2, 2.3) прийом моделювання та кореляційно-регресійний аналіз було використано у ході побудови статистичних моделей впливу макроекономічних факторів на рівень трансакційних витрат країни (п. 3.1, 3.2); метод експертних оцінок застосовувався для обґрунтування інституціональних передумов інтеграції України до світової економіки (п. 3.3).

Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативні акти, монографічні дослідження вітчизняних і зарубіжних економістів, публікації вчених у періодичних виданнях, результати наукових досліджень ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», Національного інституту стратегічних досліджень, Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України; статистичні дані Державного комітету статистики України за період 1995-2006 рр.; дані Євростату щодо діяльності країн - членів Європейського Союзу, що були отримані з інтернет-джерел ЄС за 1996-2007 рр.; матеріали Світового банку щодо розвитку підприємницької діяльності країн світу, отримані в межах проекту «Doing Business».

Наукова новизна одержаних результатів. На основі узагальнення, структуризації та системного аналізу економічної сутності трансакційних витрат країни в процесі її коінтеграції з економічним союзом здійснено ідентифікацію конвергентних рівнів, оцінку витрат на дорозширення та виявлено ефективні механізми їх оптимізації.

Нові наукові положення, які були отримані особисто автором і виносяться на захист, полягають у такому:

вперше одержано:

- алгоритм систематизації теорій трансакційних витрат у межах кардиналістського (монетарна економічна теорія, теорія трансакційного сектору економіки) та ординалістського (нова інституціональна економічна теорія, теорія неринкових трансакційних витрат, теорія інститутів та економічного зростання, теорія ідентифікації) підходів через запровадження авторської комбінованої (еклектичної) методики оцінювання трансакційних витрат, що дозволило вибудувати цілісну, ієрархічну систему порівнянь переваг і недоліків коінтеграції країни з економічним союзом;

- кількісну оцінку конкретних економічних ефектів інтеграції держав - членів Європейського Союзу та кандидатів на вступ за допомогою розробленої автором новітньої системи показників динаміки відносного рівня витрат країни. На основі аналізу динамічних рядів доведено погіршення трансакційного ефекту від розширення ЄС для його старих членів у коротко- і середньостроковій перспективі та покращення впродовж цього ж часового лагу для нових учасників при сумарному позитивному ефекті для всього інтеграційного союзу в його довготерміновому розвитку із незначним перебільшенням майбутнього ефекту для держав-засновниць;

- скориговану характеристику стратегічних напрямів євроінтеграційної політики України, яка включає прискорену імплементацію політичних та економічних критеріїв на вступ, «Спільного доробку ЄС», координацію взаємодії між національними та європейськими інституціями на основі запровадження нової моделі дослідження впливу основних макроекономічних факторів на рівень трансакційних витрат держави, що перебуває на стадії конвергенції з економічним союзом;

удосконалено:

- понятійний апарат економічної сутності категорії «трансакційні витрати» через розмежування дефініцій «трансакційні витрати економічних суб'єктів» та «трансакційні витрати держави», що дозволило констатувати: на рівні суб'єкта господарювання такі витрати не пов'язуються з процесом виробництва, а виникають у процесі обміну правами власності та здійснення ринкової координації діяльності економічних суб'єктів. Доведено, що трансакційні витрати країни безпосередньо пов'язані зі сферами їхнього утворення, які охоплюють певні напрями діяльності фірм і окремих галузей невиробничого призначення, та з характером функціонування державних і суспільних інститутів як на рівні країни, так і на міждержавному рівні, що дозволяє вважати трансакційні витрати важливим індикатором рівня розвитку ринкової економіки країни;

- аналітичну модель дослідження динаміки трансакційних витрат країни в умовах її коінтеграції з економічним союзом, яка передбачає виокремлення відповідного (трансакційного) сектору економіки, до якого відносяться оптова та роздрібна торгівля, транспорт і зв'язок, готелі і ресторани, фінансова діяльність, операції з нерухомістю, державне управління та коригування на трансакційні витрати, що несуть суб'єкти господарювання трансформаційних галузей (сільського господарства, промисловості, будівництва, виробничої інфраструктури) з урахуванням ефекту зміни їх обсягів та динаміки у підприємницькому секторі національної економіки;

- класифікацію видів трансакційних витрат через доповнення її такими таксономічними ознаками: за відношенням до суб'єктів трансакції (внутрішні, зовнішні); за відношенням до грошових потоків (монетарні, немонетарні); за можливістю альтернативного вибору (обов'язкові, яких не можна уникнути, і необов'язкові, яких можна уникнути); за значущістю (суттєві, несуттєві); за відношенням до обсягів та масштабів здійснення трансакції (умовно-змінні, умовно-постійні, змішані); за єдністю складу (одноелементні, комплексні); за економічною доцільністю (продуктивні, непродуктивні); за можливістю відображення в обліку (облікові, необлікові);

дістало подальший розвиток:

- система аналітичних показників для планування, контролю та аналізу трансакційних витрат країн - членів ЄС та кандидатів на вступ, до яких пропонується віднести частку трансакційних витрат у загальних витратах на основі виокремлення трансакційного сектору економіки країни; рівень трансакційних витрат на одиницю валового національного доходу країни; питомі загальні витрати у валовому національному доході країни; рентабельність трансакційних витрат; співвідношення темпів зростання трансакційних витрат до темпів зростання валового національного доходу країни;

- багатофакторне моделювання через розробку кореляційно-регресійних моделей впливу макроекономічних чинників на рівень трансакційних витрат країни, яка перебуває на етапі системного зближення з економічним союзом.

Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості використання пропозицій автора щодо оцінювання ефектів регіональної економічної інтеграції через дослідження характеру динаміки трансакційних витрат країни. Нові підходи, а також розроблені в дисертації методики та практичні рекомендації сприятимуть оптимізації інтеграційної стратегії України в процесі її конвергенції з ЄС.

Наукові результати дисертаційного дослідження щодо аналізу тенденцій зміни трансакційних витрат країни у процесі її коінтеграції до міжнародних економічних угруповань було використано Службою віце-прем'єр міністра України під час опрацювання матеріалів до засідань Української частини Комітету Україна - ЄС та під час підготовки до переговорів щодо нової, посиленої Угоди між Україною та ЄС (довідка від 21.05.08). Запропонована дисертантом класифікація трансакційних витрат та система відносних аналітичних показників питомих витрат використовується товариством з обмеженою відповідальністю «РЕХАУ» для середньо- і довгострокового прогнозування з метою забезпечення оперативного контролю їх рівня та розробки заходів щодо їх оптимізації (довідка № 89 від 05.05.08). Авторську концепцію аналітичного дослідження характеру й обсягів трансакційних витрат на макроекономічному рівні в умовах посилення економічної інтеграції країн використано громадською організацією «Фундація сприяння європейській інтеграції» спільно з Лондонським Метрополітан Університетом під час проведення тренінгів «Галузеві політики Європейського Союзу та їх значення для України» для державних службовців (довідка № 114 від 05.05.08). Основні теоретичні положення і висновки дисертаційної роботи використано у навчальному процесі ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» під час викладання дисциплін «Міжнародна економіка» і «Європейська інтеграція» студентам факультету міжнародної економіки і менеджменту та слухачам Центру магістерської підготовки (довідка про впровадження від 10.05.08).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є результатом самостійно виконаного дослідження, у якому викладено авторський підхід щодо вирішення наукового завдання - дослідження динаміки трансакційних витрат країни в процесі її коінтеграції до міжнародних економічних угруповань.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації та її результати відображені в публікаціях автора і доповідались на 8 міжнародних науково-практичних конференціях: міжнародній науковій конференції «Міжнародна інтеграція та інформаційне суспільство» (м. Київ, 20 жовтня 2005 р.), VII науково-практичній конференції «Научное обеспечение процессов реформирования экономических отношений в условиях рыночной экономики» (м. Сімферополь, 21 квітня 2006 р.), VI Міжнародній науково-практичній конференції «Теорія і практика сучасної економіки» (м. Черкаси, 4-6 жовтня 2006 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «На Схід та Південь від ЄС: проблеми формування спільного європейського економічного простору» (м. Київ, 5-7 жовтня 2006 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Пріоритетні напрями розвитку змішаної економіки» (м. Київ, 18-19 жовтня 2007 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Геопросторова стратегія України та її регіонально-інтеграційне спрямування» (м. Харків, 12 квітня 2008 р.), II Міжнародній науково-практичній конференції «Наукове забезпечення процесів реформування соціально-економічних відносин в умовах глобалізації» (м. Сімферополь, 18-20 квітня 2008 р.), VIII Міжнародній науковій конференції «Соціально-економічний розвиток України: європейський вибір» (м. Мелітополь, 17-18 травня 2008 р.).

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено мету, завдання, предмет і об'єкт дослідження, розкрито наукову новизну і практичне значення отриманих результатів, дана інформація щодо їх апробації та впровадження.

У розділі 1 «Методологія дослідження характеру трансакційних витрат у процесі економічної інтеграції» досліджено економічну сутність трансакцій і трансакційних витрат; проілюстрована їхня роль у трансформаційній економіці, запропоновано авторський підхід до визначення цієї категорії; виділено характерні особливості впливу інтеграційних процесів на рівень трансакційних витрат.

Особливий акцент у дисертації зроблено на уточнення сутності ключових дефініцій, зокрема таких, як «трансакція», «трансакційні витрати», «трансакційний сектор». Ураховуючи те, що трансакційні витрати є складною економічною категорією, яка характеризується витратами як на рівні суспільства, галузі, регіону, так і на рівні підприємства, у роботі уточнено трактування їхньої економічної сутності залежно від ієрархічного рівня їх формування. Розмежування понять «трансакційні витрати економічних суб'єктів» і «трансакційні витрати країни» дало можливість виділити їхні основні типологічні особливості. По-перше, вони не пов'язані з процесом виробництва, а отже, на макрорівні слід виділяти зони утворення трансакційних витрат, які охоплюють певні напрями діяльності та окремі галузі невиробничого характеру; по-друге, види та розміри трансакційних витрат на мікрорівні суттєво залежать від напряму основної (виробничої) діяльності суб'єкта господарювання та інституціонального середовища його функціонування, а на макрорівні визначаються структурою видів економічної діяльності, яка залежить від економічної моделі та рівня розвитку економіки країни у цілому. Це дає змогу виокремити основні напрями дослідження трансакційних витрат, що пов'язано в першу чергу з вивченням можливостей їх вимірювання на різних ієрархічних рівнях, дослідженням основних факторів, які впливають на їх стратифікацію, а також на підвищення загальної ефективності економічної діяльності.

Виявлено, що сучасна класифікація трансакційних витрат не має завершеного характеру, а тому пропонується її доповнити такими таксономічними ознаками: за відношенням до суб'єктів трансакції (внутрішні, зовнішні); за відношенням до грошових потоків (монетарні, немонетарні); за можливістю альтернативного вибору (обов'язкові, яких не можна уникнути, і необов'язкові, яких можна уникнути); за значущістю (суттєві, несуттєві); за відношенням до обсягів і масштабів здійснення трансакції (умовно-змінні, умовно-постійні, змішані); за єдністю складу (одноелементні, комплексні); за економічною доцільністю (продуктивні, непродуктивні); за можливістю відображення в обліку (облікові, необлікові).

Для вирішення найскладнішої проблеми неоінституціональної економічної теорії - вимірювання та прогнозування рівня трансакційних витрат - виділено та охарактеризовано два методичні підходи: кардиналістський і ординалістський. Встановлено, що кожен із них має свої недоліки і переваги та може використовуватись у конкретних ситуаціях з урахуванням відповідних обставин та наявної інформаційної бази дослідження. Оскільки на рівень трансакційних витрат впливають як кількісні, так і якісні фактори, автором обґрунтована доцільність застосування еклектичного підходу, який передбачає комбінування кардиналістського й ординалістського методів на поліструктурній основі.

У розділі 2 «Механізм формування та вимірювання рівня національних трансакційних витрат» автором запропоновано новий методичний підхід щодо оцінки і вимірювання трансакційних витрат на макроекономічному рівні та на цій основі проведено статистичний аналіз впливу інтеграційних процесів на динаміку трансакційних витрат на прикладі країн Європейського Союзу.

У роботі продемонстровано, що в країнах з перехідною економікою трансакційні витрати окремих суб'єктів господарювання вирізняються порівняно високим їх рівнем та іншою природою, ніж у підприємств, що функціонують у країнах з розвинутою економікою. Занадто високий рівень непродуктивних витрат на ведення бізнесу у підприємницькому секторі України навіть порівняно з іншими країнами СНД переконливо ілюструє недосконалість існуючої зараз вітчизняної державної трансакційної та регуляторної політики, що не тільки збільшує трансакційні витрати окремих суб'єктів господарювання, а й створює сприятливі передумови для тінізації бізнесу. Автором пропонується рівень невиробничих трансакційних витрат, зокрема їх регуляторної складової, вважати індикатором якості бізнес-середовища в підприємницькому секторі України та критерієм ефективності трансакційної та регуляторної політики, що проводиться державою стосовно підприємницького сектору економіки.

Доведено, що входження країн до нових економічних та політичних угруповань на міждержавному рівні супроводжуються, як правило, збільшенням трансакційних витрат як в абсолютному, так і відносному вимірі, що пояснюється збільшенням кількості організаційних структур, які здійснюють нагляд, регулювання та координацію інтеграційних структур. Водночас зростання трансакційних витрат на макроекономічному рівні створює сприятливі умови для зниження трансакційних витрат окремих економічних суб'єктів, що зрештою веде до зниження загального їх рівня на одиницю доходу.

Спираючись на статистичні дані, дисертантом доведено, що у процесі коінтеграції країни з економічним угрупованням її трансакційні витрати можуть зростати, але трансформаційні або сумарні витрати (трансформаційні і трансакційні) на одиницю доходу знижуються. Запропоновано під час оцінювання ефективності будь-якого інституціонального нововведення або інституціональної структури, що утворюється, використовувати критерій мінімізації загальних витрат, а не тільки трансакційних витрат, котрі в свою чергу передбачають дослідження залежності трансакційних витрат не тільки від діяльності інститутів та організацій, а й від технології.

Доведено, що економічні та соціальні наслідки для учасників інтеграційних процесів не завжди мають тотожний характер. Для країн - нових членів ЄС частка трансакційних витрат у загальних витратах є значно меншою, ніж у країнах з розвинутою ринковою економікою. Так, якщо для країн, що увійшли до складу ЄС до 2004 р., частка трансакційних витрат у загальних витратах перебувала у межах 42-57 %, то для країн, що приєдналися до ЄС у 2004 р., вона коливається в межах 33-37 %. Включення цих держав до інтеграційного процесу створює позивні передумови для зростання трансакційного сектору економіки, що в свою чергу супроводжується зменшенням трансакційних витрат окремих економічних суб'єктів та сприяє підвищенню загальної ефективності економіки загалом.

Дослідження динаміки основних відносних показників, що характеризують характер та ефективність трансакційних витрат окремих країн - членів Європейського Союзу за період 1995-2005 рр., дозволило виявити таку закономірність: для країн - членів ЄС з розвинутою економікою входження нових держав до Європейського Союзу негативно впливає на рівень та ефективність трансакційних витрат. Для країн - нових членів ЄС спостерігається зворотна позитивна тенденція - зниження питомих трансакційних витрат у доходах, зменшення питомих загальних витрат у доходах та підвищення рівня рентабельності трансакційних витрат.

Дисертантом запропоновано показник «питомі загальні витрати у валовому національному доході країни» вважати основним індикатором ефективності інтеграційних процесів, а його зростання - свідченням наближення до кризового стану. За період 1996--2005 рр. динаміка середнього значення цього показника описується функцією гіперболічного котангенса, тобто має позитивну тенденцію до зниження їх рівня у доходах обох груп країн - членів ЄС та по інтеграційному об'єднанню загалом.

Аналіз динаміки показника «рентабельність трансакційних витрат країни», розрахованого як відношення валового прибутку до трансакційних витрат країни, свідчить про ступеневу залежність між фактором часу та його рівнем. При цьому якщо для країн з розвинутою економікою характерною є тенденція до спаду цього показника, то для держав, які перебувають на стадії трансформації своєї економіки, даний показник суттєво зростає, що яскраво свідчить про позитивний вплив коінтеграції країн зі слабкою економікою з державами більш сильними в економічному плані. Тому аналіз рівня трансакційних витрат має слугувати базою для прийняття важливих управлінських рішень на державному та міждержавному рівнях.

У розділі 3 «Моделювання та оптимізація трансакційних витрат країни у процесі її конвергенції з ЄС» проведено аналіз впливу основних макроекономічних факторів на рівень трансакційних витрат країни та розроблено багатофакторну кореляційно-регресійну модель, яка дозволяє моделювати та прогнозувати їх рівень залежно від зміни основних соціально-економічних умов у країні. На підставі проведеного аналізу виділено інституціональні передумови інтеграції України в світову економіку та основні напрями удосконалення її інтеграційної політики.

У дисертаційній роботі на основі методу найменших квадратів розроблена кореляційно-регресійна модель, яка дозволяє дослідити причинно-наслідкові зв'язки між рівнем трансакційних витрат, що характеризується показником «частка трансакційних витрат у загальних витратах» Y, та факторами, що впливають на трансакційний сектор економіки країни. Кількісний аналіз в-коефіцієнтів регресійної моделі у стандартизованому вигляді дав змогу визначити ступінь впливу кожного з факторних показників на рівень трансакційних витрат, які проранжовані таким чином: показник бізнес-клімату в країні за методикою Світового банку в рамках проекту «Doing Business Х₅»; ВВП на душу населення Х₂; середня тривалість життя населення країни Х₁; капіталізація фондового ринку Х₆; щорічні темпи приросту ВВП Х₃. У процесі оцінювання значущості факторів деякі з них, такі як співвідношення частки експорту у ВВП до частки імпорту Х₄, валове нагромадження капіталу Х₁₀, прямі іноземні інвестиції на душу населення X₈ та інші були виключені з моделі внаслідок недостовірної кореляції з результативним показником (рівнем трансакційних витрат країни).

Покроковий відбір факторів, що включені до кореляційно-регресійної моделі, і перевірка достовірності моделей за стандартними критеріями дозволили побудувати таку п'ятифакторну модель рівня трансакційних витрат Y від основних макроекономічних факторів:

Y = 16,23 + 0,43X₁+ 0,0001X₂ - 0,31X₃ - 36,48X₅ + 0,05X₆.

Проведені розрахунки показали, що множинний коефіцієнт кореляції R дорівнює 0,72877. Це свідчить про достатньо тісний взаємозв'язок між рівнем трансакційних витрат і факторами, що відібрані до кореляційної моделі. Множинний коефіцієнт кореляції статистично достовірний за критерієм Фішера F_факт = 15,5838 > F_табл = 2,7014 при k₁ = 5, k_{2 =} 29. Коефіцієнт детермінації D = 0,5576 дає підстави стверджувати, що зміна рівня трансакційних витрат країни на 55,76% пояснює вплив включених до моделі факторів.

Розрахункові значення рівня трансакційних витрат для кожної країни, які увійшли до статистичної вибірки дослідження, несуттєво відрізняються від фактичного значення (табл.1), що підтверджує достовірність запропонованої моделі, яка може бути використана для моделювання та прогнозування рівня трансакційного сектору України та дозволяє виявити основні важелі регулювання його рівня.

Таблиця 1. Розрахункове та фактичне значення рівня трансакційних витрат країн - членів ЄС та пострадянських країн, %

Доведено, що, незважаючи на поступове наближення вітчизняної економіки до ринкового статусу, Україна значно відстає від розвинутих країн. Це дає підстави стверджувати, що подолання такого відриву через перенесення європейської законодавчої бази на український ґрунт само по собі не введе Україну до кола розвинутих країн. З огляду на існуючі тенденції глобалізації та регіоналізації, а також активізацію тиску з боку провідних держав світу на економіки країн, що розвиваються, автором пропонується розробити та запровадити інтеграційну модель для України, яка б враховувала національну специфіку, зокрема, її спеціалізацію, економічний потенціал, а також укладені міжнародні коопераційні угоди з основними стратегічними торгово-економічними партнерами, що вже підписані Україною. Критерієм ефективності такої моделі має слугувати відносний показник зниження трансакційних витрат на одиницю валового національного доходу або валового прибутку.

У дисертаційному дослідженні визначено основні напрями долання економічної асиметрії у відносинах України з ЄС та запропоновано шляхи їх системної конвергенції. Виявлено, що відставання України від країн - членів ЄС за рівнем економічного розвитку набагато перевищує ті порогові величини, які допустимі для учасників інтеграційних угруповань, що потребує докорінної перебудови інституційно-організаційної моделі нашої держави та оптимізації структури трансакційних витрат.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення наукового завдання щодо обґрунтування економічної сутності трансакційних витрат та особливостей їх динаміки у процесі коінтеграції країни з економічним союзом на основі комплексного дослідження їх спільних ідентифікаційних та оптимізаційних механізмів. Результати проведеного дисертаційного дослідження дозволяють зробити такі висновки:

1. Значення трансакційних витрат як основного індикатора соціально-економічного розвитку країни в умовах посилення глобалізації світового господарства постійно зростає. До трансакційних витрат відносять такі витрати, які не пов'язані з процесом виробництва (не трансформують матеріальні ресурси), а виникають у процесі обміну правами власності (операцій з продажу) та здійснення ринкової координації економічних суб'єктів. Специфіка цієї категорії зумовлює необхідність розмежування понять «трансакційні витрати економічних суб'єктів» та «трансакційні витрати країни». Перші з них випливають з особливостей функціонування товарного ринку і включають витрати, пов'язані з підготовкою, укладенням контрактів, подоланням опортунізму і державних бар'єрів у реалізації контрактів, післяконтрактним обслуговуванням, зі сплатою податків, натомість другі - «трансакційні витрати країни» - напряму пов'язані з напрямами економічної діяльності, функціонуванням державних і суспільних інститутів як на рівні країни, так і на міждержавному рівні.

2. Існуюча класифікація трансакційних витрат не є вичерпною і не відповідає сучасним тенденціям у світовій економіці. З метою розроблення стратегій управління та оптимізації цих витрат як на рівні окремих суб'єктів господарювання, так і на макроекономічному рівні пропонується доповнити її такими класифікаційними ознаками: за відношенням до суб'єкта трансакції; за відношенням до грошових потоків; за можливістю альтернативного вибору; за відношенням до обсягів та масштабів здійснення трансакції; за єдністю складу; за значущістю; за економічною доцільністю; за можливістю відображення у відповідних системах обліку.

3. Існуюча зараз у міжнародній економіці методика вимірювання трансакційних витрат не є досконалою, оскільки для її використання не створено відповідного інформаційного забезпечення. З урахуванням сучасних можливостей інформаційної бази запропоновано аналітичну модель вимірювання трансакційних витрат на макроекономічному рівні, сутність якої полягає у такому:

1) включати до трансакційних витрат усі витрати трансакційних секторів економіки, до яких, за даними офіційної статистики, належать такі види діяльності: оптова та роздрібна торгівля, транспорт і зв'язок, готелі та ресторани, фінансова діяльність, операції з нерухомістю, державне управління;

2) до витрат трансакційного сектору економіки країни додавати частину трансакційних витрат, які формуються у трансформаційному секторі економіки і які можуть бути визначені розрахунковим шляхом (при цьому буде врахована лише їх частина - регуляторні витрати);

3) витрати на функціонування державного сектору не виділяти в окрему групу, а враховувати в першій групі як статтю трансакційного сектору - «державне управління».

4. Вплив інтеграційного процесу на динаміку трансакційних витрат для різних його учасників суттєво диференціюється. Доведено, що характер зміни трансакційних витрат для старих і нових членів ЄС у розрізі окремих показників має суперечливий характер. Динаміка рівня трансакційних витрат у нових членів ЄС свідчить про більш швидке зростання трансакційного сектору на етапах, що передують моменту їхнього вступу до інтеграційного угруповання, а також у короткостроковому періоді, після завершення процесу коінтеграції. Хоча темпи зростання трансакційного сектору поступово знижуються, тенденція до зростання в країнах - нових членах ЄС носить більш яскраво виражений характер, аніж у країнах - старих членах ЄС. Визначено, що зростання частки трансакційних витрат є закономірною тенденцією, яка в свою чергу виступає ознакою розвитку ринкових відносин і посилення інтеграційних процесів, проте позитивний ефект від такого зростання має місце лише тоді, коли темпи зростання валового національного доходу випереджатимуть темпи зростання трансакційних витрат (і загальних витрат у цілому). З метою створення більш чітких прогнозів щодо ефекту інтеграції запропоновано використовувати такі відносні показники: частку трансакційних витрат у загальних витратах на основі виокремлення трансакційного сектору економіки країни; рівень трансакційних витрат на одиницю валового національного доходу країни; питомі загальні витрати у валовому національному доході країни; рентабельність трансакційних витрат; співвідношення темпів зростання трансакційних витрат до темпів зростання валового національного доходу країни.

5. Задля підвищення достовірності національних прогнозів щодо оцінки рівня трансакційних витрат слід використовувати кореляційно-регресійні моделі, які дозволяють дослідити причинно-наслідкові зв'язки між рівнем трансакційних витрат і факторами, що впливають на нього. Враховуючи найважливіші статистичні характеристики, на основі логічного аналізу виділено найтиповіші факторні показники, які мають найбільший індикативний ефект та тісний кореляційний зв'язок з трансакційними витратами країни, і за ступенем впливу на них проранжовані у такий спосіб: показник бізнес-клімату в країні, розрахований за методикою Світового банку; ВВП на душу населення; середня тривалість життя населення країни; капіталізація фондового ринку; щорічні темпи приросту ВВП. Ці показники увійшли в мегарегіональну експертну модель дослідження валідизації макроекономічних показників рівня та динаміки трансакційних витрат країни, використання якої сприятиме підвищенню якості прогнозування та регулювання їх рівня в національній економіці.

6. Рівень непродуктивних регуляторних трансакційних витрат у підприємницькому секторі України порівняно з країнами Євросоюзу та країнами СНД є надзвичайно високим, що свідчить про недосконалість вітчизняної державної регуляторної політики, яка приводить до збільшення трансакційних витрат окремих суб'єктів господарювання і створює сприятливі передумови для тінізації бізнесу. Запропоновану оцінку рівня невиробничих трансакційних витрат, особливо їх регуляторної складової, слід вважати індикатором якості бізнес-середовища у підприємницькому секторі України та критерієм ефективності трансакційної та регуляторної політики держави. Аналіз їх структури має стати основою для визначення напрямів державного регулювання бізнесу. Визначальним фактором, котрий стримує розвиток ринкових відносин у пострадянських країнах, є недосконала економічна модель у поєднанні з відсутністю дієвих економічних реформ, що у першу чергу позначається на підприємницькому кліматі, який суттєво відрізняється від країн -- членів Європейського Союзу.

7. Процедуру оптимізації трансакційних витрат слід здійснювати у двох площинах: на макроекономічному рівні та на рівні окремих економічних суб'єктів. Основний постулат, що випливає з результатів аналізу динаміки трансакційних витрат у процесі посилення інтеграційних зв'язків, полягає у тому, що кінцевим ефектом має бути зменшення рівня трансакційних витрат на одну грошову одиницю доходу як на мікро-, так і макрорівні. Оскільки розвиток ринкових відносин в інтеграційних структурах неминуче веде до збільшення частки трансакційних видів економічної діяльності, то можна стверджувати, що певна частина трансаційних витрат перекладається з окремих економічних суб'єктів на державні і міждержавні інститути, а також на ті організації, які традиційно належать до трансакційних, тобто створюють відповідну інфраструктуру для процесів обміну. Результатом посилення інтеграційних процесів має стати зменшення частки трансакційних витрат підприємств трансформаційного сектору економіки за адекватного зростання частки трансакційних витрат макрорівня.

8. Розвиток відносин України з ЄС розглядається як один із стратегічних пріоритетів вітчизняної зовнішньоекономічної політики в її довготривалій перспективі. З метою прискорення коінтеграції нашої держави з Європейським Союзом слід якнайшвидше реформувати соціально-економічну та політичну системи, які б мали чітку перспективу бути ідентифікованими з аналогічними системами в ЄС. Цього можна досягнути за допомогою адекватних міжнародним інтеграційним угрупованням політико-правових, економічних, соціально-культурних та інфраструктурних відносин. Важливою умовою інтеграції України в світову економіку загалом та в європейську зокрема є доведення трансакційного сектору економіки до рівня розвинутих європейських країн за прикладом таких країн Центральної та Східної Європи, як Польща, Угорщина, Чехія та ін. Розвиток міжнародних економічних зв'язків нашої держави в цілому та з країнами ЄС зокрема має органічно вписатися в загальну стратегію трансформації національної економіки, яка б забезпечувала подолання відставання України від країн-лідерів. Держава має синхронно реалізовувати щонайменше чотири завдання: побудувати ринкову інфраструктуру та покращити бізнес-клімат; провести глибоку експортно-орієнтовану структурну перебудову економіки; активно розвивати трансакційний сектор економіки насамперед у сфері послуг; провести радикальну модернізацію наявних виробничих потужностей.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Вергуненко М. В. Методологічні підходи до аналізу інтеграційних процесів / М. В. Вергуненко // Формування ринкової економіки : зб. наук. праць / Київ. нац. екон. ун-т. - 2004. - Вип. №12. - С. 218-224. - 0,38 др. арк.

2. Вергуненко М. В. Плюралізм теоретичних підходів до регіональної політики Європейського Союзу та перспективи її розвитку / М. В. Вергуненко // Формування ринкових відносин : міжвід. наук. зб. / Київ. нац. екон. ун-т. - 2005. - Вип. №13. - С. 114-120. - 0,35 др. арк.

3. Вергуненко М. В. Кількісна оцінка трансакційних витрат в умовах глобалізації / М. В. Вергуненко // Зб. наук. праць / відп. ред. В.Є. Новицький; Ін-т світової економіки і міжнар. відносин НАН України. - 2005. - Вип. 47. - С. 193-205. - 0,74 др. арк.

4. Вергуненко М. В. Класифікація видів трансакційних витрат: проблеми та шляхи її удосконалення / М. В. Вергуненко // Формування ринкової економіки : зб. наук. праць / Київ. нац. екон. ун-т. - 2006. - Вип. №16. - С. 294-302. - 0,49 др. арк.

5. Вергуненко М. В. Інституціональні передумови поглиблення та прискорення європейської інтеграції України / М. В. Вергуненко // Наукові праці Ужгородського національного університету. - 2007. - Вип. 22, ч. 1. - С.103-107. - 0,59 др. арк.

6. Вергуненко М. В. Аналіз трансакційних регуляторних витрат в контексті інтеграції України у світову економіку / М. В. Вергуненко // Наукові праці Донецького національного технічного університету. Серія: економічна. - 2008. - Вип. 33-2 (128). - С. 114-120. - 0,75 др. арк.

7. Вергуненко М. В. Моделювання трансакційних витрат в умовах економічної інтеграції / М. В. Вергуненко // Формування ринкової економіки : зб. наук. праць / Київ. нац. екон. ун-т. - 2008. - Вип. № 19. - С. 233-251. - 1,05 др. арк.

8. Вергуненко М. В. Трансакційні витрати: проблеми та методичні підходи до їх оцінки на макроекономічному рівні / М. В. Вергуненко // Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України. Кластери і конкурентоспроможність прикордонних регіонів : зб. наук. праць / Ін-т регіональних досліджень НАН України. - 2008. - Вип. 3 (71). - С. 363 - 373. - 0,55 др. арк.

9. Вергуненко М. В. Аналіз впливу інтеграційних процесів на динаміку трансакційних витрат країни / М. В. Вергуненко // Економіка: проблеми теорії та практики : зб. наук. праць : в 5 т. - Дніпропетровськ : ДНУ, 2008. - Вип. 240. - Т.ІІ. - С.323-335. - 0,37 др. арк.

10. Вергуненко М. В. Трансакційні витрати економічної інтеграції: фактори впливу та механізм їх державного регулювання / М. В. Вергуненко // Економіка та підприємництво : зб. наук. праць / Київ. нац. екон. ун-т. - 2008. - Вип. № 21. - С. 53-61. - 0,35 др. арк.

11. Вергуненко М. В. Аналіз теоретичних підходів до вивчення трансакційних витрат / М. В. Вергуненко // Міжнародна інтеграція та інформаційне суспільство : матеріали наукової конференції, Київ, 20 жовтня 2005 р. / Науково-дослідний ін-т міжнар. відносин НАУ. - К., 2005. - С. 62-63. - 0,11 др. арк.

12. Вергуненко М. В. Генезис поняття «трансакційні витрати» / М. В. Вер-гуненко // Научное обеспечение процессов реформирования экономических отношений в условиях рыночной экономики / Материалы VIІ научно-практической конференции 21 апреля 2006 г. - Симферополь: издательский центр Крымського ин-та бизнеса, 2006. Т.ІІІ. - С.132- 134. - 0,12 др. арк.

13. Вергуненко М. В. Проблеми оцінки трансакційних витрат в умовах трансформаційної економіки / М. В. Вергуненко // Теорія і практика сучасної економіки : матеріали VIІ Міжнародної науково-практичної конференції, Черкаси, 4-6 жовтня 2006 р. / відп. ред. В. І. Хомяков. - Черкаси : ЧДТУ, 2006. - С. 43-45. - 0,11 др. арк.

14. Вергуненко М. В. Проблеми дослідження трансакційних витрат в умовах регіональної інтеграції: класифікація теорій та методичних підходів / М. В. Вергуненко // На Схід та Південь від ЄС: проблеми формування спільного європейського економічного простору : збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції 5-7 жовтня 2006 р. / Київ. нац. екон. ун-т, Фундація сприяння європейської інтеграції. - К. : КНЕУ, 2006. - С. 253-256. - 0,22 др. арк.

15. Вергуненко М. В. Регулювання трансакційних витрат економічної інтеграції / М. В. Вергуненко // Пріоритетні напрями розвитку змішаної економіки : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, Київ, 18-19 жовтня 2007 р. - К. : КНУТД, 2007. - С. 47-48. - 0,11 др. арк.

16. Вергуненко М. В. Економічна сутність категорії «трансакція» / М. В. Вергуненко // Соціально-економічний розвиток України: європейський вибір: зб. наук. праць учасників VIII Міжнародної наукової конференції молодих учених та студентів, Мелітополь, 17-18 травня 2008 р. / за ред. А. А. Ткача. - Мелітополь: МІДМУ «КПУ», 2008. Ч.1. - С.14-17. - 0,25 др. арк.

17. Вергуненко М. В. Вплив процесів економічної інтеграції на трансакційні витрати / М. В. Вергуненко // Наукове забезпечення процесів реформування соціально-економічних відносин в умовах глобалізації / Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції 18-20 квітня 2008 р. - Сімферополь: видавничий центр Кримського ін-ту бізнесу, 2008. - С.59-61. - 0,15 др. арк.

18. Вергуненко М. В. Аналіз бізнес-середовища в Україні на основі оцінки рівня трансакційних регуляторних витрат / М. В. Вергуненко // Геопросторова стратегія України та її регіонально-інтеграційне спрямування: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції 12 квітня 2008 р. - Харків: ХНУ ім. Каразіна, 2008. - С.18-20. - 0,10 др. арк.

Размещено на Allbest.ru