Управління міжнародними інвестиційними ризиками

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний вищий навчальний заклад «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»

УДК 339.727.22.005.334

Управління міжнародними інвестиційними ризиками

Спеціальність 08.00.02 - світове господарство і міжнародні економічні відносини

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Дамаскіна Марина Валеріївна

Київ 2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі міжнародного менеджменту ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» Міністерства освіти і науки України, м. Київ

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Панченко Євген Григорович, ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», професор кафедри міжнародного менеджменту

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Луцишин Зоряна Орестівна, Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, професор кафедри світового господарства і міжнародних економічних відносин

кандидат економічних наук, старший науковий співробітник Сльозко Олена Олександрівна, Інститут світової економіки та міжнародних відносин НАН України, провідний науковий співробітник відділу валютно-фінансових відносин

Захист відбудеться «19» лютого 2009 р. о 12⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.02 у ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» за адресою: 03680, м. Київ, проспект Перемоги, 54/1, ауд. 203.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» за адресою: 03113 м. Київ, вул. Дегтярівська, 49 г, ауд. 601.

Автореферат розіслано «16»січня 2009 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, доктор економічних наук, професор Л.Л.Антонюк

інвестиційний ризик менеджмент транснаціональний

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. В умовах глобалізації управління інвестиційними ризиками відіграє все більш значну роль в ефективному функціонуванні будь-яких організацій і, насамперед, транснаціональних корпорацій, які оперують величезними матеріальними і нематеріальними активами, мультинаціональними фінансовими потоками. Витрати на страхування ризиків лише у 43% випадків дозволяють запобігти банкрутства відділень ТНК. Тому керівництво міжнародних компаній приділяє все більше уваги пошуку інших нефінансових інструментів ризик-менеджменту, нових моделей прийняття інвестиційних рішень, розвитку персоналу інвестиційних підрозділів, використання синергічного ефекту крос-культурних відмінностей у корпораціях.

Важливо зважувати на істотне зростання масштабів інвестиційної діяльності ТНК у приймаючих країнах, оскільки це сприяє нарощенню їх міжнародної конкурентоспроможності. Однак, прагнення корпорацій збільшувати обсяги прямих і портфельних інвестицій у країни з нестабільними політичними і економічними системами наштовхується на загрози втрати цих інвестицій через непередбачувані зміни у законодавстві чи невиконання положень нормативних актів, відсутності правонаступності у діяльності органів державної влади і управління, неочікуваної поведінки керівників зарубіжних відділень або місцевих партнерів.

Ризик-менеджмент органічно пов'язаний з іншими сферами, зокрема фінансами, маркетингом, зв'язками з громадськістю, оперативним управлінням виробництвом, матеріально-технічним постачанням, дослідженнями і розробками, юридичним захистом. Однак, у практиці управління міжнародними інвестиційними ризиками зазначені зв'язки часто порушуються, що викликає значні втрати компаній. Така ситуація потребує ретельного дослідження причин зазначених порушень і обґрунтування дієвих управлінських інструментів упередження інвестиційних ризиків.

В умовах сучасної глобальної фінансової кризи знижується надійність системи оцінки ризиків на всіх рівнях фінансової архітектури: від держави до компаній. Про це було заявлено в Декларації «Великої двадцятки», прийнятої восени 2008 року. Однією з вагомих причин цієї кризи є той факт, що «учасники ринку не проводили належного попереднього аналізу ризиків». Високі оцінки «іменитих» рейтингових агентств напередодні обвалу фінансових ринків провідних західних країн влітку 2008 року були визначені тим банкам і фінансовим компаніям, що невдовзі збанкрутували. Таким чином, корпоративні моделі оцінки ризиків не дозволяють визначити рівень безпечності інвестицій. Для вироблення нових інструментів і механізмів управління інвестиційними ризиками потрібні нові підходи і моделі. Наразі навіть ті інвестори, яким вдалось зберегти хоча б частину своїх капіталів, не поспішають вкладати їх навіть у найстабільніші країни і галузі бізнесу. Інтуїція та психологічні дослідження стають більш корисними інструментами ніж найобгрунтованіші оціночні моделі, автори яких свого часу були нобелевськими лауреатами. Про це зокрема переконливо свідчить гучний крах міжнародного хедж-фонду Long-Term Capital Management у вересні 1998 року, який оперував капіталом у розмірі 1,25 трлн. дол. США і ледве не призвів до колапсу світової фінансової системи. В числі його засновників були два нобелевських лауреати 1997 року - автори знаменитої формули для оцінки опціонів Майрон Шоуз та Роберт Мертон, а також легендарний трейдер облігаціями із Solomon Brothers Джон Мерівезер та колишній віце-президент правління ФРС США Девід Малінз.

Особливої актуальності проблематика інвестиційного ризик-менеджменту набуває для міжнародних корпорацій, що діють в Україні та інших країнах Східної Європи. Конфлікти, що виникли між «Венко Інтернешнл» та урядом України у зв'язку з освоєнням континентального шельфу Чорного моря, припиненням діяльності міжнародної корпорації «Моторола» (США) у складі технопарку «Київська політехніка» внаслідок втрат у впровадженні інноваційних розробок цієї компанії, та інші переконливо свідчать про низьку компетентність вітчизняних урядовців та менеджерів у сфері управління міжнародними інвестиційними ризиками. Ця ситуація стає причиною не лише значних фінансово-економічних втрат, а й вагомим дестабілізуючим фактором поліпшення міжнародного іміджу України.

Різноманітні аспекти управління міжнародними інвестиційними ризиками тривалий час перебувають у полі зору багатьох вчених і дослідницьких інституцій. Серед зарубіжних вчених варто зазначити праці Р. Вернона, Г. Грубера, Г. Куликова, Д. Лейбсона, Г. Марковіца, Р. Мертона, М. Міллера, Дж. Сакса, Дж. Сороса, Дж. Стігліца, Дж. Тоді, Д. Хемитона, Є. Чонга, У. Шарпа та ін. Серед вітчизняних вчених цій темі присвятили праці О. Гаврилюк, В. Геєць, Б. Губський, Д. Лук'яненко, З. Луцишин, О. Мертенс, О. Мозговий, В. Новицький, Є. Панченко, О. Плотніков, О. Рогач, О. Сльозко, А. Філіпенко та інші. Варто відзначити внесок низки транснаціональних корпорацій у розвиток практики інвестиційного ризик-менеджменту. В їх числі «Дженерал Електрик», (підрозділ ДЕ Кепітал), «Едвардс Ризик Менеджмент Текнікс», «Квантрум фанд», «МакКінсі Глобал Інститут», Міжнародний Інститут Ризик-менеджменту, «Морган Стенлі Кепітал Інтернешнл» та інших міжнародних організацій.

Разом з тим, багато аспектів цієї наукової проблеми залишаються недостатньо дослідженими. Аналітичне оцінювання наукових джерел і світової практики інвестиційного ризик-менеджменту дозволяє зробити висновок про наявність багатьох напрямів, що потребують подальших досліджень. Недостатньо обґрунтованою є система управління міжнародними інвестиційними ризиками в частині поєднання корпоративних та регулятивних механізмів. Удосконалення вимагають сучасні методологічні підходи до розвитку інструментів ризик-менеджменту транснаціональних корпорацій, насамперед з урахуванням поведінкових, крос-культурних факторів. Потребують поглибленого дослідження та обґрунтування перспектив ефективного використання в Україні сучасних інструментів інвестиційного ризик-менеджменту, які дозволяють якісно поліпшити вітчизняний інвестиційний клімат.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в рамках міжкафедральної науково-дослідної теми «Ресурси і моделі глобального економічного розвитку» (номер державної реєстрації 0106V004357) факультету міжнародної економіки і менеджменту. Особисто автором у підрозділі 1.3 «Система управління міжнародними інвестиційними ризиками» було сформульовано поведінкову парадигму інвестиційного ризик-менеджменту та запропоновано організаційні інструменти прийняття ефективних інвестиційних рішень. Автор безпосередньо брав участь у виконанні науково-дослідної теми «Управління міжнародною конкурентоспроможністю в умовах глобалізації економічного розвитку» (номер державної реєстрації 0101U002948), в рамках якої розроблені рекомендації щодо використання в Україні сучасних концепцій та механізмів управління міжнародними інвестиційними ризиками з метою якісного поліпшення інвестиційного клімату та нарощування обсягів прямих іноземних інвестицій.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертації є комплексне дослідження на базі новітніх економічних концепцій сутності міжнародних інвестиційних ризиків, розкриття ключових компонентів системи управління інвестиційними ризиками в транснаціональних корпораціях, а також розроблення науково обґрунтованого механізму управління міжнародними інвестиційними ризиками в Україні.

Виходячи з мети дисертації, автором поставлено низку конкретних дослідницьких завдань:

· висвітлити та узагальнити сучасні теоретичні підходи у дослідженні міжнародного інвестиційного ризик-менеджменту;

· дослідити внутрішню природу міжнародних інвестиційних ризиків та її модифікацію в умовах інвестиційного глобалізму;

· ідентифікувати основні типи міжнародних інвестиційних ризиків;

· виявити основні складові системи управління міжнародними інвестиційними ризиками та взаємозв'язки між ними;

· обґрунтувати основні характеристики сучасної парадигми інвестиційного ризик-менеджменту;

· розкрити передумови та напрями підвищення ролі хедж-фондів в системі управління міжнародними інвестиційними ризиками для їх диверсифікації;

· провести порівняльний аналіз організаційних інструментів управління міжнародними інвестиційними ризиками для підвищення ефективності ризик-менеджменту;

· визначити особливості управління інвестиційними ризиками транснаціональних корпорацій в Україні;

· запропонувати шляхи підвищення ефективності інвестиційного ризик-менеджменту в Україні;

Об'єктом дослідження є сучасні процеси взаємодії факторів міжнародного середовища, які викликають інвестиційні ризики транснаціональних корпорацій.

Предметом дослідження є механізм функціонування системи управління міжнародними інвестиційними ризиками транснаціональних корпорацій. .

Методи дослідження. Методологічну і теоретичну основу дослідження сформували роботи провідних вітчизняних й зарубіжних вчених і фахівців з міжнародного інвестиційного менеджменту. В процесі вирішення поставлених завдань у роботі застосовано методи наукової абстракції, аналізу і синтезу (для обґрунтування інструментів управління міжнародними інвестиційними ризиками - підрозділ 1.3 та професіоналізації міжнародного інвестиційного ризик-менеджера - підрозділ 1.1), системного узагальнення (для визначення природи та ідентифікації міжнародних інвестиційних ризиків та їх типів - підрозділ 1.2; для виявлення функцій хедж-фондів в управлінні міжнародними інвестиційними ризиками - підрозділ 2.2), порівняльного аналізу (для визначення особливостей сучасної парадигми міжнародного інвестиційного ризик-менеджменту та дослідження культурно-інвестиційного потенціалу вітчизняних ризик-менеджерів - підрозділи 2.1 та 3.2), факторного аналізу (для обґрунтування особливостей контагіальних ризиків - підрозділ 1.2 та ідентифікації інвестиційних ризиків в Україні - підрозділ 3.1), методи соціологічних досліджень (для діагностики типів культури ризик-менеджерів в Україні - підрозділ 3.2).

Інформаційною базою дослідження стали широке коло вітчизняних і зарубіжних літературних джерел, фактологічна інформація державних органів влади, експертні оцінки, результати наукових досліджень ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», Інституту світової економіки та міжнародних відносин НАН України, Міжнародного інституту бізнесу, комісій ООН, зокрема UNCTAD, Гарвардської школи бізнесу, Лондонської школи економіки, міжнародних консалтингових компаній, включаючи МакКінсі, Морган Стенлі Кепітал Інтернешнл, інформаційні матеріали ряду міжнародних асоціацій, національних і зарубіжних дослідницьких і рейтингових агентств, аналітичні доповіді на електронних носіях.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що на підставі проведеного теоретико-методологічного та прикладного аналізу управління інвестиційними ризиками в транснаціональних корпораціях визначено ключові напрями його трансформації під дією процесів інвестиційної глобалізації та формування в міжнародних і українських компаніях інтегрованих систем ризик-менеджменту.

Нові наукові результати, що отримані особисто автором і виносяться на захист, полягають у наступному:

вперше:

· обґрунтовано сучасну поведінкову парадигму міжнародного інвестиційного ризик-менеджменту, для якої притаманні непередбачуваність рішень інвесторів, різке посилення ролі контагіальних ризиків, стадна поведінка ключових міжнародних інвесторів, інтуїтивне поєднання когнітивної та маніпулятивної функцій у діяльності значущих інвесторів, посилення значення «агентської проблеми» (суперечностей між акціонерами та вищими менеджерами корпорації), завищені очікування синергії міжнародних злиттів та поглинань, використання крос-культурних технологій для подолання інвестиційно-когнітивного дисонансу та реалізації потенціалу міжкультурних відмінностей учасників інвестиційних команд. Ціль діяльності менеджерів з інвестиційних ризиків ТНК у контексті нової парадигми полягає не у пошуку страхових гарантів, (надійність міжнародних страхових компаній може бути сумнівною, а страхові виплати стають все більш пасивними при зростаючих преміях і непередбаченості коливань валютних курсів), а у запобіганні неминучих втрат шляхом: 1) розвитку і навчання відповідних фахівців, 2) ретельного відстеження змін міжнародного середовища, 3) надійного прогнозування ділової поведінки ключових міжнародних інвесторів;

· запропоновано модель інтегрованого міжнародного ризик-менеджменту транснаціональних корпорацій, яка включає два блоки інструментів: фінансові (традиційні інструменти, що пов'язані з хеджуванням ринкових, валютних та інших ризиків, а також нетрадиційні інструменти: стратегії хедж-фондів, стратегії фондів хедж-фондів, кредитно-дефолтні свопи) та управлінські (функціональні інструменти, до складу яких входять: інвестиційні стратегії, РАМП-підхід, дорожня карта, інвестиційні стандарти, рішення, процедури; а також поведінкові інструменти: корпоративна культура, крос-культурна відповідність, технологія дружніх поглинань, крос-культурні тримірні команди, культура ризик-менеджменту, інвестиційна психологія, рефлексивні інвестиційні рішення);

· досліджено еволюцію системи управління міжнародними інвестиційними ризиками від фінансового типу (прийняття інвестиційних рішень виключно з позицій співвідношення витрат та прибуткових ризиків на основі інвестиційного програмування та самострахування ТНК прибуткових ризиків); через конкурентний тип (важливою складовою якого вважається міжнародний конкурентний аналіз і пов'язане з ним деривативне інвестиційне хеджування глобальних ринкових ризиків і використання різноманітних інвестиційних процедур); до сучасного інтеграційного типу, у складі якого використовується комплекс інструментів управління міжнародними інвестиційними ризиками: фінансового, валютного, контагіального (інфекційного), ринкового, стратегічного та крос-культурного характеру. В основі системи управління міжнародними інвестиційними ризиками сучасного інтегративного типу лежать не лише традиційні фінансові та управлінські інструменти, а й крос-культурні технології формування прозорих та відповідальних відносин між учасниками інвестиційних процесів;

удосконалено:

· механізм використання хедж-фондів в якості інструменту управління міжнародними інвестиційними ризиками, для якого притаманні: по перше, формування збалансованого інвестиційного портфелю довгих та коротких позицій, що забезпечує вищу дохідність інвестицій компаній у порівнянні із діяльністю на міжнародних фондових ринках; по друге, використання транскорпоративних інвестиційних стратегій таких, наприклад як міжнародні злиття, поглинання, утворення самостійних компаній на базі підрозділів корпорацій, реструктуризації; по-третє, залучення фондів хедж-фондів для зниження та уникнення міжнародних інвестиційних ризиків;

· теоретичні засади міжнародних контагіальних ризиків, що стають передумовою валютного дефолту країни під впливом поведінкових та мікроекономічних факторів: поведінкові фактори із непередбаченими рішеннями та поведінкою ключових міжнародних інвесторів, а мікроекономічні фактори знаходять свій прояв у асиметрії між запозиченим та власним капіталом національних корпорацій та фінансово-промислових груп;

· методику оцінки культурно-інвестиційного потенціалу вітчизняних фахівців шляхом співставлення їх інвестиційної ментальності із міжнародними стандартами тримірної моделі інвестиційної культури: прагнення ризику, усвідомлення ризику, етичність інвестиційної поведінки;

дістало подальший розвиток:

· класифікація міжнародних інвестиційних ризиків з поділом на дві групи: а) базові ризики, що носять переважно об'єктивний характер, віддзеркалюють непередбачений вплив змін макроекономічних параметрів країн на світові фінансові потоки та включають валютні, фінансові і політичні ризики; б) поведінкові ризики, що виникають внаслідок неочікуваних рішень та дій ключових міжнародних інвесторів та вищих менеджерів ТНК на світових інвестиційних ринках і включають корпоративно-культурні, крос-культурні та контагіальні ризики;

· організаційні технології управління міжнародними інвестиційними ризиками, пов'язаних із запровадженням крос-культурного проект-менеджменту, основою якого є формування тримірної моделі мультикультурних команд з управління міжнародними інвестиційними ризиками корпорацій (продавця та покупця зарубіжних активів): по-перше, керівником команди є розпорядник ресурсів - представник лінійного менеджменту; по друге, до складу команди включаються фахівці різних функціональних підрозділів; по-третє, розподіл ролей між членами команди базується на врахуванні крос-культурних відмінностей між продавцем та покупцем зарубіжних активів;

· система регулювання інвестиційних ризиків транснаціональних корпорацій в Україні шляхом посилення відповідальності і підзвітності вищих керівників компаній та аудиторських фірм, а також прозорості їх діяльності і об'єктивності отриманих результатів; запровадження новітніх інструментів інвестиційного ризик-менеджменту, зокрема арт-банкінгу, алгоритму розробки етично виважених інвестиційних рішень і т.і.

Практичне значення одержаних результатів. Отримані в результаті дисертаційного дослідження висновки та розроблені автором рекомендації мають важливе практичне значення, оскільки вони використовуються українськими підприємствами для розробки програм удосконалення управління міжнародними інвестиційними ризиками в умовах загострення конкуренції з боку іноземних компаній, насамперед ТНК. Вони можуть бути корисними для розробки загальнодержавних заходів щодо удосконалення регулювання інвестиційної діяльності в Україні та поліпшення вітчизняного інвестиційного клімату. Практичне значення отриманих результатів підтверджується довідками Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України (№ 02-50 від 24.06.2008 року), Фінансової компанії «Укранет» (довідка від 24.06.2008 р.).

Основні теоретичні положення та висновки дисертаційної роботи використовуються у навчальному процесі при викладанні дисциплін «Міжнародний менеджмент» та «Міжнародна інвестиційна діяльність» студентам факультету міжнародної економіки і менеджменту та слухачам Центру магістерської підготовки ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» (довідка від 30.06.2008 р.).

Основні положення дослідження пройшли апробацію на міжнародних науково-практичних конференціях, зокрема: VII Міжнародній науково-практичній конференції «Стратегія інвестування промислового виробництва в Україні» (14-15 квітня 2006 р., м. Київ), VIIІ Міжнародній науково-практичній конференції «Конкурентоспроможність національної економіки» (23-24 березня 2007 р., м. Київ), Х Міжнародній науково-практичній конференції «Новітні тенденції і стратегії розвитку міжнародної торгівлі: фінансово-економічний та правовий аспекти» (30 травня 2007 р., м. Київ), Науково-практичному семінарі «Проблеми менеджменту українських підприємств» (2 листопада 2007 р., м. Київ).

Публікації. Основні положення та результати дисертації опубліковані автором у 6 наукових працях, в тому числі 4 - у наукових фахових виданнях. Загальний обсяг публікацій становить 3,5 друкованого аркуша, особисто авторові належить 3,3 друкованого аркуша.

Структура дисертаційної роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів і висновків. Загальний обсяг роботи становить 192 сторінки комп'ютерного тексту. Робота містить 10 рисунків на 8 сторінках, 31 таблицю на 22 сторінках, 15 додатків на 51 сторінці. Список використаних джерел містить 240 найменувань на 19 сторінках.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено мету і завдання, предмет, об'єкт і логіку дослідження, розкрито наукову новизну і практичне значення отриманих результатів, дана інформація щодо їх апробації та впровадження.

У розділі 1 «Теоретичні основи управління міжнародними інвестиційними ризиками в умовах глобальних трансформації» узагальнено внутрішню природу міжнародних інвестиційних ризиків, проведено їх ідентифікацію, розкрито складові системи управління міжнародними інвестиційними ризиками та взаємозв'язки між ними.

Проведений в роботі аналіз дозволяє стверджувати, що фундаментальна передумова посилення нестабільності на міжнародних інвестиційних ринках пов'язана насамперед із різким зростанням вартості фінансових активів, яке перевершує темпи росту світового ВВП. Наприкінці минулого століття показник фінансової глибини, а саме відношення загальносвітової вартості фінансових активів до світового ВВП, був менше 100%, а після 1980 року він почав різко зростати, що видно із нижченаведеної табл. 1.

Згідно експертних оцінок лише 5-7% операцій на світовому інвестиційному ринку пов`язані з реальним сектором економіки, а решту складають спекулятивні транзакції. Саме зазначений відрив інвестиційних операцій від створення доданої вартості в реальному секторі і являє собою одну з фундаментальних основ перетворення поведінкових ризиків у надзвичайно загрозливий чинник фінансової нестабільності на початку ХХІ століття.

Таблиця 1 Динаміка загальносвітової вартості фінансових активів, трлн. дол. США

Джерело: McKinsey Global Institute

Особливістю сучасних міжнародних інвестиційних ризиків є інвестиційний глобалізм, тобто нарощування масштабів інвестиційної діяльності на світових ринках та прискорення її географічної та галузевої диверсифікації. Ключовою особливістю інвестиційного глобалізму є нестабільність світових фінансових ринків. Причиною цієї нестабільності на мікрорівні є надмірне переважання позикового капіталу із зарубіжних джерел над власним капіталом. На макрорівні до цих причин відноситься недосконалість інституціональних механізмів регулювання інвестиційних потоків. Окрім того фінансова нестабільність пов'язана із хаотичним рухом інвестицій по всьому світі з-за феномену стадної реакції на відсутність достовірної інформації. Суттєвий вплив на дестабілізацію фінансових ринків спричиняє зовнішній тиск міжнародних організацій, впливових керівників американського істеблішменту та ключових гравців біржового ринку.

Розвиток інвестиційного глобалізму вимагає нових підходів до ідентифікації міжнародних інвестиційних ризиків. Зазначені ризики доцільно поділяти на дві групи: базові та поведінкові. Базові міжнародні інвестиційні ризики є достатньо вивченими і носять переважно об'єктивний макроекономічний характер. До числа цих ризиків входять політичні, фінансові та валютні ризики. В системі ризик-менеджменту транснаціональних корпорацій використовуються численні інструменти управління такими ризиками. Хоча їх надійність не може бути вичерпною, все ж таки в цій сфері проведені численні дослідження і накопичено ґрунтовний управлінський досвід. Все це дає можливість досить надійно прогнозувати ці ризики та вживати різноманітні інструменти управління цими ризиками. Поведінкові міжнародні інвестиційні ризики є новим явищем для сучасного бізнесу, а тому недостатньо дослідженими. Інструменти управління цими ризиками також мало відпрацьовані. А тому саме поведінкові ризики наносять найбільшої шкоди інвестиційній діяльності транснаціональних корпорацій. В результаті проведеного дослідження встановлено три види поведінкових інвестиційних ризиків: корпоративно-культурні, крос-культурні та контагіальні.

В розділі на основі узагальнення досвіду управління інвестиційними ризиками в транснаціональних корпораціях запропоновано модель інтегративного міжнародного інвестиційного ризик-менеджменту. Ця модель включає два блоки: фінансовий та управлінський. Перший з них включає традиційні фінансові інструменти управління міжнародними інвестиційними ризиками, пов'язаними із хеджуванням цих ризиків, та хедж-фонди. Другий блок включає функціональні та поведінкові інструменти управління цими ризиками (рис. 1).

Перевагами запропонованої моделі інтегрованого міжнародного інвестиційного ризик-менеджменту є: відповідність складу елементів моделі сучасній класифікації міжнародних інвестиційних ризиків (принцип ізоморфізму), наявність конкретних інструментів ризик-менеджменту в кожній з ланок, характеристика взаємозв'язків між окремими ланками та відповідність моделі господарській практиці.

Рис. 1 Модель інтегрованого міжнародного інвестиційного ризик-менеджменту (ІМІРМ) транснаціональних корпорацій

У розділі 2 «Формування і розвиток системи інтегрованого міжнародного інвестиційного ризик-менеджменту» досліджено еволюцію парадигм міжнародного ризик-менеджменту, посилення ролі хедж-фондів в системі управління міжнародними інвестиційними ризиками та сучасні організаційні інструменти інвестиційного ризик-менеджменту.

На підставі узагальнення досвіду інвестиційної діяльності транснаціональних корпорацій у розділі визначено наступні парадигми управління міжнародними інвестиційними ризиками:

1) фаталістична парадигма ризик-менеджменту, яка полягає у тому, що несприятливі ситуації розглядаються як явище, яке не піддається прогнозуванню, а тому кожна компанія повинна бути готовою до настання таких ситуацій. Концепція фаталізму в міжнародній інвестиційній діяльності включала як найважливішу ланку самострахування транснаціональних корпорацій. Ризик-менеджмент ґрунтувався на такому інструменті як корпоративні страхові фонди, які утворювались міжнародними компаніями на випадок загрози своїм зарубіжним інвестиціям. Фактично ризик-менеджмент в інвестиційній сфері нічим не відрізнявся від страхування природних стихійних лих. Як окрема управлінська діяльність міжнародний інвестиційний менеджмент не існувала;

2) математична парадигма ризик-менеджменту. Ключовою характеристикою цієї парадигми є спроба кількісно визначити рівень інвестиційних ризиків, в тому числі і міжнародних, і заздалегідь унебезпечити ТНК від втрат, пов'язаних і з цими ризиками;

3) «погодна» парадигма ризик-менеджменту, суть якої пов'язана із ретельним врахуванням змін світового фінансового середовища, все більш частішими випадками «шахрайської торгівлі» (rogue trading), учасники якої порушували не лише встановлені правила торговельних транзакцій, а й пропонували покупцям неіснуючі товари та послуги. В цей період різко збільшився розрив у фінансовій стабільності розвинутих та інших країн за рахунок відмінності цін на кредитні ресурси;

4) органічна парадигма ризик-менеджменту, яка пов'язана із використанням різноманітних управлінських технологій, в тому числі антикризових процедур та вимог міжнародної банківської угоди «Базель-2», чіткого структурування учасників і факторів, що визначають ринкові позиції компаній на інвестиційних ринках;

5) поведінкова парадигма ризик-менеджменту, ключовою ознакою якої стає вирішальний вплив рішень і дій провідних міжнародних інвестиційних гравців на стан і динаміку змін світових фінансових ринків.

Настання нової поведінкової парадигми інвестиційного ризик-менеджменту доведено в розділі аналізом змін у структурі втрат ТНК від різних типів ризиків, наведених у табл. 2.

Як видно з наведеної таблиці, за часів органічної парадигми чільне місце посідали ринкові ризики, які пов'язані із макроекономічними факторами (32%). У наступне десятиліття найбільш вагому роль відіграють операційні ризики (35%), у складі яких перебувають поведінкові фактори міжнародних ризиків. Це також свідчить про виникнення поведінкової парадигми ризик-менеджменту.

Таблиця 2 Структура втрат транснаціональних корпорацій по типах ризиків в 1986-2007 рр. (%)

Джерело: Jorion P. Fallacies about the effects of market risk management systems. - Bank of England Financial Stability Review. - 2008. - May. - P. 24.

Посилення ролі хедж-фондів в управлінні міжнародними інвестиційними ризиками пов'язується у розділі із розвитком стратегічного управління цими фондами в останні 25 років. Замість надзвичайно ризикованих макростратегій, які були поширені в 1980-і роки, все частіше використовуються більш зважені мультистратегії, а також збалансований портфель довгих та коротких позицій (табл. 3). Такий підхід дає можливість отримувати порівняно високі доходи при суттєво менших ризиках, а тому транснаціональні корпорації все частіше вдаються до використання хедж-фондів в якості дієвого інструмента управління міжнародними інвестиційними ризиками.

Таблиця 3 Стратегії хедж-фондів за розміром активів під їх управлінням в 1996-2007 рр., %

Джерело: MSCI Hedge Invest Index Perfomance Summery. - December 2007. - www.mscibarra.com

В розділі 3 «Особливості управління міжнародними інвестиційними ризиками в Україні» проведено діагностику інвестиційних ризиків транснаціональних корпорацій в Україні, досліджено культурно-інвестиційний компонент підвищення ефективності вітчизняних ризик-менеджерів.

У дисертаційній роботі досліджено рівень та динаміку прямих іноземних інвестицій в Україні, розміщення цінних паперів українських підприємств на зарубіжних фондових ринках, а також міжнародні злиття та поглинання за участю українських підприємств. У зв`язку із настанням в Україні фінансової кризи в розділі досліджується запозичення українськими підприємствами коштів на зарубіжних фондових ринках.

На основі статистичного опрацювання проведеного нами в 2005-2008 рр. крос-культурного дослідження п`яти груп ризик-менеджерів з усіх регіонів країни різних галузей бізнесу у кількості 164 чол. у розділі доведено суттєве відставання вітчизняних фахівців у галузі інвестиційних компетенцій та етичності рішень від колег із транснаціональних корпорацій. Якщо переважна частина ризик-менеджерів провідних ТНК мають культуру «сови», за класифікацією Британського інституту актуаріїв (середнє бажання ризику, глибоке його розуміння та високу етичність поведінки), то вітчизняним фахівцям притаманна культура «орла» чи «сороки» (сильне прагнення ризику, глибоке його усвідомлення при нейтральній, або ж вкрай неетичній поведінці). Якщо в ТНК понад 80% ризик-менеджерів дотримуються інвестиційної культури «сови» за показником абсолютної компетентності, то серед вітчизняних фахівців він становив в середньому лише 12,7%, зокрема для працівників Фонду державного майна України 14,5%, Харцизького трубного заводу (Донецька область) - 8,9%, корпорації «Агросоюз» (Дніпропетровська область) - 8,7%.

Виходячи з результатів проведеного дослідження в дисертації обґрунтовано ряд напрямів розвитку культурно-інвестиційного потенціалу українських ризик-менеджерів. Вони пов`язані, з одного боку із удосконаленням нормативно-правової бази інвестиційної діяльності, зокрема посилення відповідальності, підзвітності і прозорості у діяльності вищих лінійних та фінансових менеджерів компаній, а також аудиторських фірм, забезпечення об'єктивності фінансової документації. З іншого боку, вітчизняним менеджерам вкрай необхідно опанувати новітні інструменти міжнародного інвестиційного ризик-менеджменту, насамперед, алгоритм розробки етично виважених інвестиційних рішень, арт-банкінг, валютно-дефолтний своп і т.і.

Висновки

У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення наукового завдання щодо обґрунтування економічної сутності інвестиційних ризиків в умовах глобальних трансформацій та формування інтегрованих систем управління міжнародними інвестиційними ризиками транснаціональних корпорацій на основі використання комплексу фінансових та управлінських інструментів. Результати проведеного дисертаційного дослідження дозволяють зробити такі висновки.

1. Значення управління міжнародними інвестиційними ризиками в умовах глобальної фінансової кризи зростає у зв`язку з руйнуванням наявних систем оцінки цих ризиків та посиленням ролі соціально-психологічних факторів у прийнятті інвестиційних рішень. Посилення валютно-фінансової нестабільності пов`язано із випереджаючим зростанням загальносвітової вартості фінансових активів у порівнянні із світовим ВВП, або показника фінансової глибини із 120% в 1980 р. до 355% у 2007 році. Поєднання функціонального та географічного підходів в дослідженні міжнародних інвестиційних ризиків дозволяє вивити їх специфічні особливості, які пов`язані із пошуком раціональної збалансованості між ступенем невизначеності ситуації та упевненістю менеджерів в інвестиційних рішеннях. Переважна більшість міжнародних інвестиційних рішень приймається в зоні ризику, для якої притаманно два типу ймовірності настання прогнозованих та неочікуваних подій: об'єктивна, що піддається математичному обчисленню надійних історико-статистичних даних, та суб'єктивна, яка ґрунтується виключно на досвіді та інтуїції корпоративних ризик-менеджерів. Відповідно потребує подальшого розвитку і класифікація міжнародних інвестиційних ризиків, які доцільно поділяти на дві групи: а) базові ризики, що носять переважно об'єктивний характер, віддзеркалюють непередбачений вплив змін макроекономічних параметрів країн на світові фінансові потоки та включають валютні, фінансові і політичні ризики; б) поведінкові ризики, що виникають внаслідок неочікуваних рішень та дій ключових міжнародних інвесторів та вищих менеджерів ТНК на світових інвестиційних ринках і включають корпоративно-культурні, крос-культурні та контагіальні ризики.

2. В умовах інвестиційної глобалізації критичного значення набувають контагіальні (інфекційні) ризики, які знаходять свій прояв у міжрегіональному процесі руйнування обмінних валютних курсів (ефект «валютного доміно»), валютному дефолту країни під впливом поведінкових та мікроекономічних факторів. Поведінкові фактори пов`язані із непередбаченими рішеннями та діями ключових міжнародних інвесторів, а мікроекономічні фактори ґрунтуються на суттєвому перебільшенні національними корпораціями та фінансово-промисловими групами співвідношення між запозиченим та власним капіталом. На підставі кореляційно-регресивного аналізу показників зовнішньоекономічної діяльності та фінансової нестабільності країн Південно-Східної Азії в 1960-1996 рр. доведено вирішальну роль інвестиційних факторів у виникненні та швидкому розгортанні валютно-фінансової кризи в цих країнах, яка згодом охопила Росію, Україну, Болгарію та Румунію. Разом з тим «азійська» валютно-фінансова криза 1997-1998 рр. у значній мірі була спричинена тиском міжнародних організацій та вищих світових фінансових кіл, яка отримала в літературі назву «система Уолл-стріт-міністерство фінансів». Зазначені учасники мають величезний авторитет у фінансовому світі, а тому виступають неформальними юридично безвідповідальними, однак надзвичайно впливовими порушниками вельми крихкої рівноваги на світових валютно-фінансових ринках.

3. Використовувані у практиці міжнародного менеджменту моделі управління інвестиційними ризиками не є досконалими, оскільки не виключають численних помилок корпоративних ризик-менеджерів у прийнятті рішень у зарубіжному інвестуванні, особливо при міжнародних злиттях та поглинаннях. З урахуванням сучасних можливостей інформаційної бази транснаціональних корпорацій та розвитку поведінкових наук запропоновано модель інтегрованого міжнародного ризик-менеджменту транснаціональних корпорацій, яка включає два блоки інструментів: 1) фінансові (традиційні інструменти, що пов'язані з хеджуванням ринкових, валютних та інших ризиків, а також нетрадиційні інструменти: хедж-фонди, фонди хедж-фондів, кредитно-дефолтні свопи); 2) управлінські (функціональні інструменти, до складу яких входять інвестиційні стратегії, РАМП-підхід, дорожня карта, інвестиційні стандарти, рішення, процедури; а також поведінкові інструменти: корпоративна культура, крос-культура відповідність, технологія дружніх поглинань, крос-культурні тримірні команди, культура ризик-менеджменту, інвестиційна психологія, рефлексивні інвестиційні рішення).

4. Підвищення ефективності інвестиційної діяльності транснаціональних корпорацій в умовах глобальної фінансово-економічної кризи потребує зміни парадигми управління міжнародними інвестиційними ризиками. В цьому зв`язку обґрунтовано нову сучасну поведінкову парадигму міжнародного інвестиційного ризик-менеджменту. Цій парадигмі притаманні такі риси як непередбачені рішення інвесторів, різке посилення ролі контагіальних ризиків, стадна поведінка ключових міжнародних інвесторів, інтуїтивне поєднання когнітивної та маніпулятивної функції у діяльності ключових інвесторів, нарощування значення «агентської проблеми» (суперечностей між акціонерами та вищими менеджерами корпорації), завищені очікування синергії міжнародних злиттів та поглинань, використання крос-культурних технологій для подолання інвестиційно-когнітивного дисонансу та реалізації потенціалу міжкультурних відмінностей учасників інвестиційних команд. Ціль діяльності менеджерів з інвестиційних ризиків ТНК в контексті нової парадигми полягає не у пошуку страхових гарантів, (надійність міжнародних страхових компаній може бути сумнівною, а страхові виплати стають все більш пасивними при зростаючих преміях і непередбаченості коливань валютних курсів), а у запобіганні неминучих втрат шляхом розвитку і навчання відповідних фахівців, ретельного відстеження змін міжнародного середовища, надійному прогнозуванні ділової поведінки ключових міжнародних інвесторів та використанні потенціалу крос-культурних відмінностей членів інвестиційних команд в процесі прийняття ними управлінських рішень.

5. Сучасна інтегрована система міжнародного ризик-менеджменту транснаціональних корпорацій є результатом тривалої еволюції від фінансового типу (прийняття інвестиційних рішень виключно з позицій співвідношення витрат та прибуткових ризиків на основі інвестиційного програмування та самострахування ТНК прибуткових ризиків); через конкурентний тип (важливою складовою якого вважається міжнародний конкурентний аналіз і пов'язане з ним деривативне інвестиційне хеджування глобальних ринкових ризиків і використання різноманітних інвестиційних процедур); до сучасного інтеграційного типу, у складі якого використовується комплекс інструментів управління міжнародними інвестиційними ризиками фінансового, валютного, контагіального (інфекційного), ринкового, стратегічного та крос-культурного характеру. В основі системи управління міжнародними інвестиційними ризиками сучасного інтегративного типу лежать не лише традиційні фінансові та управлінські інструменти, а й крос-культурні технології формування прозорих та відповідальних відносин між учасниками інвестиційних процесів; при цьому роль зазначених крос-культурних технологій різко зростає в останнє десятиліття, а їх ігнорування загрожує стабільності світової фінансової системи.

6. Розвиток міжнародного інвестиційного ризик-менеджменту ТНК включає використання хедж-фондів різних типів, які являють собою специфічне інвестиційне товариство, яке поєднує у своїй діяльності операції «довгої позиції» (купівля цінних паперів в розрахунку на майбутнє зростання їхньої вартості) та «короткої позиції» (продаж цінних паперів, взятих у брокера у позику, в розрахунку на падіння їх вартості, за якою ці папери викупають на ринку і повертають брокеру). На підставі статистичного аналізу діяльності міжнародних хедж-фондів доведено їх вищу дохідність та стабільність, які і визначають доцільність інвестування коштів ТНК в ці фонди як інструмент диверсифікації політичних та поведінкових ризиків. Механізм використання хедж-фондів в якості інструменту управління міжнародними інвестиційними ризиками включає: по-перше, формування збалансованого інвестиційного портфелю довгих та коротких позицій, що забезпечує вищу дохідність інвестицій компаній у порівнянні із діяльністю на міжнародних фондових ринках; по-друге, використання подійних транскорпоративних інвестиційних стратегій таких, наприклад як міжнародні злиття, поглинання, утворення самостійних компаній на базі підрозділів корпорацій, реструктуризації, по-третє, залучення фондів хедж-фондів для зниження та уникнення міжнародних інвестиційних ризиків.

7. Нарощування кількості і масштабів міжнародних злиттів та поглинань викликає відповідне зростання ризиків портфельного корпоративного інвестування. Узагальнення практики ризик-менеджменту ТНК дозволяє зробити висновок про якісний розвиток організаційних інструментів управління міжнародними інвестиційними ризиками, які пов'язані із запровадження крос-культурного проект-менеджменту. Основою такого менеджменту є формування тримірної моделі мультикультурних команд з управління міжнародними інвестиційним ризиками корпорацій (продавця та покупця зарубіжних активів): по-перше, керівником команди є розпорядних ресурсів - представник лінійного менеджменту; по-друге, до складу команди включаються фахівці різних функціональних підрозділів; по-третє, розподіл ролей між членами команди базується на врахуванні крос-культурних відмінностей між продавцем та покупцем зарубіжних активів. Не менш важливим стає використання моделі прийняття інвестиційних рішень упереджувального типу, яка дозволяє мінімізувати ризики за рахунок поєднання двох інструментів управлінського аналізу: з одного боку, досягнення стратегічної та крос-культурної відповідності в процесах міжнародних злиттів та поглинань; а з іншого боку, послідовна постановка ключових інвестиційних питань ризикового спрямування, які пов'язані із інгредієнтами інвестування, відбором заявок на фінансування та відстежування бюджетного процесу.

8. Значні масштаби зовнішньоекономічної діяльності вітчизняних компаній, з одного боку, та активні інвестування в Україну коштів ТНК потребують діагностики інвестиційних ризиків в нашій країні. З метою розроблення сучасних інвестиційних стратегій пропонується доповнити класифікацію інвестиційних ризиків в Україні ризиками іноземних запозичень, які досягли значних масштабів і загрожують валютно-фінансовій стабільності. Враховуючі важливість опанування вітчизняними менеджерами досвіду інвестиційного менеджменту провідних ТНК, запропоновано методику оцінки їх культурно-інвестиційного потенціалу шляхом співставлення інвестиційної ментальності українських ризик-менеджерів зі стандартами тримірної моделі інвестиційної культури: прагнення ризику, усвідомлення ризику, етичність інвестиційної поведінки.

9. Гостра потреба поліпшення інвестиційного клімату в Україні задля якісного нарощування обсягів прямих і портфельних інвестицій ТНК потребує удосконалення вітчизняна система регулювання інвестиційних ризиків. В цьому зв'язку на макрорівні необхідні прийняти законодавчі акти, які забезпечать відповідальність і підзвітність вищого менеджменту компаній та аудиторських фірм за об'єктивність матеріалів фінансової звітності. На мікрорівні важливо запровадити новітні інструменти інвестиційного ризик менеджменту, зокрема арт-банкінгу, алгоритму розробку етично виважених інвестиційних рішень і т.ін.

Список опублікованих праць за темою дисертації

У наукових фахових виданнях:

1. Дамаскіна М.В. Рейтингова оцінка інвестиційного клімату в Україні / Дамаскіна Марина // Економіка та підприємництво. - 2007. - № 4. - С. 47-55 (1,0 д.а.).

2. Дамаскіна М.В. Хедж-фонди в системі управління міжнародними інвестиційними ризиками / Дамаскіна Марина // Інвестиції: Практика та досвід. - 2008. - № 14. - С. 7-11 (0,5 д.а.).

3. Панченко Є.Г., Дамаскіна М.В. Міжнародний інвестиційний ризик-менеджмент: крос-культурні аспекти / Панченко Є.Г., Дамаскіна М.В. // Інвестиції: практика та досвід. - 2008. - № 16. - С. 6-10 (0,5 д.а.).

4. Дамаскіна М.В. Управління інвестиційними ризиками транснаціональних корпорацій в Україні / Дамаскіна Марина // Зовнішня торгівля: право та економіка. - 2007. - № 4. - С. 39-43 (0,5 д.а.).

В інших виданнях:

5. Дамаскіна М.В. Стратегічні інструменти управління міжнародними інвестиційними ризиками: Збірник матеріалів Х міжнародної науково-практичної конференції [«Новітні тенденції і стратегії розвитку міжнародної торгівлі: фінансово-економічний та правовий аспекти»]. (Київ, 30 травня 2007 р.) / УАЗТ. - К.: УАЗТ, 2007. - С. 202-204 (0,2 д.а.).

6. Дамаскіна М.В. Реалії та умови існування інвестиційних ризиків в Україні / Дамаскіна Марина // Науковий вісник Київського гуманітарного інституту. - 2008. - № 1. - Серія: економічні науки. - С. 90-93 (0,3 д.а.).

Анотації

Дамаскіна М.В. Управління міжнародними інвестиційними ризиками - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.02 - світове господарство і міжнародні економічні відносини. - ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана». - Київ, 2009.

Дисертація присвячена дослідженню управління міжнародними інвестиційними ризиками в умовах глобальних трансформацій, визначенню основних складових системи інтегрованого міжнародного інвестиційного ризик-менеджменту транснаціональних корпорацій, розробленню механізму управління міжнародними інвестиційними ризиками в Україні. Систематизовано методичні підходи до визначення економічної категорії «міжнародні інвестиційні ризики» та запропоновано авторський варіант їх класифікації з урахуванням різної їх природи. Визначено дві основні групи міжнародних інвестиційних ризиків: базові ризики (політичні, фінансові, валютні) та поведінкові (корпоративно-культурні, крос-культурні, контагіальні). Виявлено основні складові ключові ланки системи управління міжнародними інвестиційними ризиками.

Досліджено еволюцію міжнародного ризик-менеджменту та обґрунтовано сучасну поведінкову парадигму управління міжнародними інвестиційними ризиками, яка дозволяє врахувати поведінкові інвестиційні ризики та використовувати крос-культурні технології прийняття інвестиційних рішень. Показано передумови та механізм посилення ролі хедж-фондів в системі управління міжнародними інвестиційними ризиками. Систематизовано організаційні інструменти міжнародного інвестиційного ризик-менеджменту.

Проведено діагностику інвестиційних ризиків транснаціональних корпорацій в Україні. Запропоновано напрями підвищення ефективності міжнародного ризик-менеджменту в Україні, які пов'язані із розвитком законодавчого забезпечення інвестиційної діяльності компаній та використанням новітніх інструментів міжнародного ризик-менеджменту.

Ключові слова: міжнародні інвестиційні ризики, політичні ризики, поведінкові ризики, крос-культурні ризики, контагіальні ризики, міжнародний інвестиційний ризик-менеджмент, транснаціональні корпорації, ф'ючерси, опціони, ризик-аналіз, арт-банкінг, інвестиційна поведінка.

Дамаскина М.В. Управление международными инвестиционными рисками. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.02 - Мировое хозяйство и международные экономические отношения. - ГВУЗ «Киевский национальный экономический университет имени Вадима Гетьмана». - Киев, 2009.

Диссертация посвящена исследованию управления международными инвестиционными рисками в условиях глобальных трансформаций, определению основных составляющих системы интегрированного международного инвестиционного риск-менеджмента, разработке механизма управления международными инвестиционными рисками в Украине.

Систематизированы различные деффиниции экономической сущности категории «инвестиционные риски» и предложен авторский вариант, который учитывает их природу. Базовые инвестиционные риски связаны с изменением макроэкономических показателей стран, включенных в мировые финансовые потоки, они носят традиционный характер и поддаются количественной оценке со стороны инвестиционных аналитиков и менеджеров. В составе базовых инвестиционных рисков выделены валютные, финансовые и политические риски. Другая группа рисков - поведенческие международные инвестиционные риски. Они порождаются действиями и решениями крупных инвесторов и высших менеджеров ведущих транснациональных корпораций. Эти риски предложено разделить на корпоративно-культурные, кросс-культурные и контагиальные.

В диссертации исследованы различные подходы к управлению международными инвестиционными рисками транснациональных корпораций с учетом вертикальной и горизонтальной менеджерских дилемм. Первая заключается в необходимости сочетания перспективных оценок с принятием инвестиционных решений. Вторая дилемма связана с различными вариантами подчинения службы риск-менеджмента. На основе анализа опыта разрешения отмеченных дилемм в практике управления инвестиционными рисками в транснациональных корпорациях в работе предложена система интегрированного международного инвестиционного риск-менеджмента. Она включает два вида инструментов: финансовые и управленческие. Финансовые инструменты делятся на традиционные (хеджирование рыночных, финансовых и валютных рисков) и нетрадиционные (хедж-фонды, валютно-кризисные свопы, арт-банкинг). Управленческие инструменты также делятся на два класса: функциональные (инвестиционные стратегии, процедуры, стандарты, решения и др.) и поведенческие(корпоративная культура, кросс-культурное соответствие, технология дружественных поглощений, культурные типы риск-менеджеров и т.д.).