Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія наук України

Інститут світової економіки і міжнародних відносин

УДК 339.56: 338.48(477)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Зовнішньоекономічна діяльність туристичних підприємств України

08.05.01 - Світове господарство і міжнародні економічні відносини

Гонтаржевська Лариса Іванівна

Київ - 2006

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у відділі зовнішньоекономічних досліджень Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України

Науковий керівник:доктор економічних наук, професор Новицький Валерій Євгенович, Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, заступник директора з наукової роботи

Офіційні опоненти:доктор економічних наук, професор Школа Ігор Миколайович, Чернівецький торгово-економічний інститут КНТЕУ, завідувач кафедри міжнародної економіки та економіки підприємства

кандидат економічних наук, доцент Михайліченко Ганна Іванівна, Київський національний торгово-економічний університет, доцент кафедри туризму та готельного господарства

Провідна установа:Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Захист відбудеться 28 березня 2006 р. о 16 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.176.01 в Інституті світової економіки і міжнародних відносин НАН України за адресою: Київ, вул. Леонтовича, 5

Із дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Інституту світової економіки і міжнародних відноси НАН України за адресою: Київ, вул. Леонтовича, 5

Автореферат розісланий 24 лютого 2006 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради к.е.н.

А. М. Хахлюк

зовнішньоекономічний туристичний бізнес економіка

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. На сучасному етапі розвитку міжнародних економічних відносин глобалізаційні процеси охопили всі сфери світового господарства, в тому числі і світовий ринок туристичних послуг. Як наслідок, відбувається зростання рівнів інтегрованості туристичних галузей та окремих підприємств різних країн, з одного боку, та загострення конкурентної боротьби між країнами за розподіл туристичних потоків, з іншого. Водночас, сучасною тенденцією в економіці розвинених країн є зростання частки туристичних послуг як у структурі валового внутрішнього продукту, так і в структурі споживання. Також характерним є інтенсивний розвиток нових інформаційних технологій, електронної торгівлі у сфері туризму. Такі процеси створюють загрози туристичним галузям країн із більш низькою конкурентоспроможністю національних підприємств, несформованістю ринкових механізмів та недосконалою державною туристичною політикою. Це стосується країн із трансформаційною економікою, до яких належить й Україна.

Що стосується рівня інтегрованості туристичної галузі України до світогосподарських зв'язків, то частка міжнародного туризму в структурі туристичних послуг країни не перевищує 35%. До цього слід додати невідповідність туристичної інфраструктури країни міжнародним стандартам, неефективність використання потенціалу туристичних ресурсів та інші негативні чинники. Усе це вимагає пошуку шляхів оптимізації зовнішньоекономічної діяльності туристичних підприємств України, розробки макроекономічної стратегії й тактики виходу національних туристичних підприємств на зовнішні ринки, обґрунтування конкретних заходів щодо впровадження інноваційних форм організації туристичної діяльності.

У вітчизняній економічній науковій літературі питання глобалізації світової економіки відображені в численних працях О.Г.Білоруса, Ю.М.Пахомова, В.Р.Сіденко, О.В.Плотникова, зовнішньоекономічної діяльності України - у роботах В.Є.Новицького, Д.Г.Лук'яненка, А.С.Філіпенка, А.І.Кредісова, проблем переходу до постіндустріальної економіки - А.А.Чухна. Економічні засади дослідження туристичної галузі закладені у працях В.К.Федорченка, В.Г.Герасименка, В.К.Євдокименка, В.Ф.Данильчука, Г.М.Алейникової, Т.І.Ткаченко, Г.І.Михайліченко та ін. Важливе значення мають праці вчених близького та далекого зарубіжжя: Ф.Котлера, М.Портера, П.Кругмена із проблем конкурентоспроможності підприємств на зовнішніх ринках, В.А.Квартальнова, І.В.Зоріна, М.І.Кабушкіна, Г.А.Папіряна, А.П.Дуровича та ін. - із проблем менеджменту туристичної діяльності.

Водночас, зовнішньоекономічний аспект туристичної діяльності залишається менш дослідженим і вимагає поглибленого вивчення, особливо в частині розробки й удосконалення методик оцінки передумов та факторів зовнішньоекономічної діяльності туристичних підприємств, обґрунтування рекомендацій щодо підвищення їх конкурентоспроможності на зовнішніх ринках. Саме на цьому аспекті зосереджено увагу в даному дисертаційному дослідженні, що й визначає його актуальність.

Зв'язок роботи з науковим програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалась у відповідності до тематики, яку розробляє відділ дослідження зовнішньоекономічної діяльності Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України, зокрема наукової теми „Геоеокономічна політика України в контексті світових інтеграційних процесів” (державний реєстраційний номер 01034006310, 2003-2005 рр.).

Об'єктом дисертаційного дослідження є зовнішньоекономічна діяльність туристичних підприємств України.

Предмет дослідження - механізм зовнішньоекономічної діяльності українських туристичних підприємств як суб'єктів світового ринку туристичних послуг, теоретико-методологічні та практичні аспекти визначення шляхів її оптимізації в умовах глобалізації та ринкової трансформації.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є узагальнення вітчизняного та зарубіжного досвіду в дослідженні зовнішньоекономічної діяльності підприємств туристичного бізнесу, оцінка передумов та аналіз результативності зовнішньоекономічної діяльності українських туристичних підприємств, визначення шляхів її покращення в умовах глобалізації світового ринку туристичних послуг. Реалізація поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

- охарактеризувати суть, проаналізувати еволюцію та узагальнити сучасні тенденції розвитку світового ринку туристичних послуг;

- визначити специфіку, виявити чинники та дослідити загрози безпеки зовнішньоекономічної діяльності підприємств туристичного бізнесу за умов глобалізації;

- оцінити організаційно-правові умови зовнішньоекономічної діяльності туристичних підприємств України;

- проаналізувати конкурентні переваги українських туристичних підприємств в умовах формування відкритої економіки;

- проаналізувати структуру та динаміку зовнішньоекономічної діяльності туристичних підприємств України;

- обґрунтувати напрями макроекономічної стратегії виходу українських підприємств на зовнішні ринки туристичних послуг;

- розробити рекомендації щодо вдосконалення зовнішньоекономічної діяльності туристичних підприємств України;

- обгрунтувати науково-практичні засади впровадження інноваційних форм організації туристичної діяльності національних підприємств.

Методи дослідження. Основним методом дослідження є системно-структурний підхід, що передбачає розгляд зовнішньоекономічної діяльності туристичних підприємств як відкритої цілісної структурованої системи, що є одночасно частиною національної економіки та світового ринку туристичних послуг. У роботі використано такі конкретні методи дослідження: логічний, наукової абстракції, порівняльного та економіко-статистичного аналізу і синтезу, систематизації, групування, експертної оцінки, графічний, аналізу динамічних рядів, кореляційно-регресивного, кластерного аналізу та ін.

Інформаційну базу дослідження становлять дані міжнародної та вітчизняної статистики туристичних підприємств, законодавчі акти, наукові публікації у фахових виданнях, матеріали науково-практичних конференцій, дані періодичної преси, а також результати безпосередніх емпіричних спостережень, проведених автором дисертаційної роботи на туристичних підприємствах України.

Наукова новизна дослідження полягає у наступному:

- систематизовано основні підходи до визначення понять “міжнародний туризм” та „світовий ринок туристичних послуг”. Запропоновано уточнене розуміння міжнародного туризму як соціально-економічного процесу, пов'язаного із наданням туристичних послуг особам за межами країни їх постійного проживання і спрямованого на задоволення духовних, фізичних та інших некомерційних потреб, а світовий ринок туристичних послуг пропонується розглядати як систему товарно-грошових відносин, що виникають в процесі купівлі-продажу туристичних продуктів і передбачають міждержавне переміщення споживачів послуг;

- на основі аналізу еволюції світового ринку туристичних послуг запропоновано авторський погляд щодо виділення окремо етапів його становлення та етапів розвитку. Обґрунтовано функції світового ринку туристичних послуг (регулятивну, стимулюючу, оптимізаційну, інформаційну, сануючу) та визначено сучасні тенденції його розвитку, зокрема: високий динамізм, поширення нових форм транснаціоналізації, подальша монополізація, диверсифікація, інформатизація, кооперування малих і середніх туристичних підприємств, звуження спеціалізації, підвищення вимог до якості послуг, посилення державної підтримки туризму;

- конкретизовано специфіку зовнішньоекономічної діяльності туристичних підприємств за умов глобалізації. Запропоновано систематизацію чинників зовнішньоекономічної діяльності туристичних підприємств, зокрема їх поділ на зовнішні (глобальні, національні прямої і опосередкованої дії) та внутрішні (об'єктивні, суб'єктивні). На основі кореляційно-регресивного аналізу визначено найвпливовіші фактори, що обумовлюють результативність зовнішньоекономічної діяльності туристичних підприємств України: ресурсні (забезпеченість трудовими, туристичними ресурсами, закладами туристичної інфраструктури) та рівень внутрішнього платоспроможного попиту;

- за вдосконаленою автором дисертаційного дослідження методикою здійснено порівняльно-економічний аналіз конкурентних переваг українських туристичних підприємств у межах міжнародного регіону, що дозволило визначити сильні, нейтральні та слабкі позиції їх позиції та основних конкурентів на різних сегментах туристичного ринку. На основі кластерного аналізу проведено групування туристичних підприємств України, зокрема за подібністю тенденцій та масштабів зовнішньоекономічної діяльності виділено чотири регіональних кластери;

- обґрунтовано макроекономічну стратегію виходу туристичних підприємств України на зовнішні ринки та конкретні рекомендації щодо оптимізації їх зовнішньоекономічної діяльності. Зокрема, визначено п'ять макроекономічних пріоритетів: удосконалення правових засад регулювання зовнішньоекономічних зв'язків туристичних підприємств, підвищення рівня фінансування привабливих для іноземних туристів туристичних об'єктів та відповідної інфраструктури, забезпечення відповідності рівня якості туристичних послуг міжнародним стандартам, створення національної туристичної рекламно-інформаційної мережі, стимулювання всебічного використання національними підприємствами туристичних ресурсів країни, переваг місцерозташування;

- обґрунтовано доцільність упровадження кластерної моделі організації туристичного бізнесу в Україні. Вперше запропоновано оптимальну структуру туристичних кластерів, у складі яких пропонується створення чотирьох секторів: виробництва туристичних послуг, сервісного, допоміжного та забезпечення життєдіяльності туристичного кластеру. Здійснено класифікацію туристичних кластерів в Україні, зокрема виділено потенційні, стратегічні, стабілізуючі. Розкрито можливості використання в межах кластерної моделі туристичної логістики - як інформаційно-управлінської діяльності, спрямованої на скорочення витрат та узгодження в часі надання всіх складових комплексних туристичних послуг.

Практичне значення одержаних результатів. Зроблені в дисертаційному дослідженні висновки й теоретичні узагальнення можуть бути використані при вдосконаленні та розробці стратегій розвитку туристичної галузі України та окремих її регіонів. У результаті дослідження розроблено практичні рекомендації щодо оптимізації зовнішньоекономічної діяльності туристичних підприємств України.

Науково-практичні рекомендації щодо оптимізації зовнішньоекономічної діяльності туристичних підприємств використані при розробці стратегій туристичними підприємствами: ВАТ „Генеральне агентство по туризму “Інтурс-Київ”” та ПП „ЛІК” . Теоретико-методичні результати дослідження впроваджено у навчальний процес ПВНЗ „Університет туризму, економіки і права “КУТЕП”” та використано при викладанні курсу „Управління міжнародними туристичними проектами” та „Організація туризму”.

Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, що викладені в дисертації й виносяться на захист, отримані автором особисто.

Апробація результатів дослідження. Теоретичні та практичні положення дисертаційної роботи пройшли апробацію на міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях „Наукові і практичні проблеми створення і функціонування туристичних центрів і тематичних парків” (Донецьк, 2005 р.), „Освіченість і духовність молоді як основа стійкого розвитку туристичної індустрії в Україні” (Донецьк, 2005 р.), „Україна в системі духовних, економічних та політичних координат глобалізованого світу” (Київ, 2005 р.), „Молодь, освіта, культура і національна самосвідомість” (Київ, 2005 р.), а також обговорювалися на засіданнях відділу зовнішньоекономічних досліджень Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України протягом 2002-2005 років.

Публікації. Основні положення та результати дослідження опубліковано в чотирьох одноосібних статтях у провідних наукових фахових виданнях загальним обсягом 2,0 д.а., а також у трьох публікаціях в інших виданнях.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку літератури та семи додатків. Загальним обсяг дисертаційної роботи складає 201 сторінок. Список літератури включає 197 найменувань. У роботі вміщено 6 таблиць на 7 стор., 20 рисунків, що обіймають 20 сторінок. Додатки складають 41 сторінку.

Вступ

Розділ 1.теоретико-методологічні основи вивчення зовнішньоекономічної діяльності туристичних підприємств

1.1. Стан дослідження зовнішньоекономічної діяльності у сфері туризму

1.2. Тенденції сучасного розвитку світового ринку туристичних послуг

1.3. Специфіка зовнішньоекономічної діяльності туристичних підприємств за умов глобалізації

Висновки до розділу 1

Розділ 2.особливості зовнішньоекономічної діяльності туристичних підприємств україни

2.1. Організаційно-правові умови зовнішньоекономічної діяльності туристичних підприємств

2.2. Конкурентоспроможність туристичних підприємств в умовах формування відкритої економіки України

2.3. Структура та динаміка зовнішньоекономічної діяльності туристичних підприємств

Висновки до розділу 2

Розділ 3.шляхи вдосконалення зовнішньоекономічної діяльності туристичних підприємств україни

3.1. Макроекономічна стратегія виходу України на зовнішні ринки туристичних послуг

3.2. Інноваційні форми організації туристичної діяльності національних підприємств

Висновки до розділу 3

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі - „Теоретико-методологічні основи вивчення зовнішньоекономічної діяльності туристичних підприємств” - уточнено зміст понять „міжнародний туризм”, „світовий ринок туристичних послуг”, „зовнішньоекономічна діяльність туристичних підприємств”, проаналізовано етапи становлення та розвитку світового ринку туристичних послуг, визначено сучасні тенденції його розвитку, розкрито специфіку та систематизовано чинники зовнішньоекономічної діяльності туристичних підприємств за умов глобалізації.

У результаті аналізу визначень поняття “міжнародний туризм” виділено два підходи до його розуміння: міжнародний туризм як комерційна діяльність, пов'язана із купівлею-продажем туристичних послуг і товарів туристичного попиту, що ґрунтується на міждержавних договорах і супроводжується потоками валютних коштів, та міжнародний туризм як соціально-економічне явище, пов'язане з туристичними поїздками громадян за межі країни постійного проживання, де вони займаються неоплачуваною діяльністю. Автор пропонує уточнене визначення міжнародного туризму як соціально-економічного процесу, пов'язаного із наданням туристичних послуг особам за межами країни їх постійного проживання і спрямованого на задоволення духовних, фізичних та інших некомерційних потреб.

Підприємницькі аспекти міжнародної туристичної діяльності включає економічна категорія „світовий ринок туристичних послуг”, яку пропонується трактувати як систему товарно-грошових відносин, що виникають у процесі купівлі-продажу туристичних продуктів і передбачають міждержавні переміщення споживачів послуг. Світовий ринок туристичних послуг виконує регулятивну, стимулюючу, оптимізаційну, інформаційну та сануючу функції.

Формування світового ринку туристичних послуг у сучасному його розумінні відбулося після другої світової війни (1950-ті роки), коли розвиток засобів перевезення та зростання доходів населення зумовили масовість міжнародного туристичного виробництва та споживання. Відповідно, можна виділити три етапи становлення (зародження туристичної діяльності, перетворення туризму на галузь господарства, формування міжнародної індустрії туризму) та три етапи розвитку світового ринку туристичних послуг. Перший етап припадає на 1950 - 60-ті роки й характеризується переважанням групового туризму, екстенсивним зростанням туристичної активності, поступовою монополізацією; другий етап охоплює 1970 - 80-ті роки й характеризується зростанням рівнів транснаціоналізації, диверсифікації та урегульованості світового ринку туристичних послуг; третій етап триває з 1990-х років і характеризується такими сучасними тенденціями: високий динамізм; розвиток нових форм транснаціоналізації (зокрема створення стратегічних альянсів); подальша монополізація ринку; диверсифікація; кооперація малих і середніх роздрібних туристичних підприємств; інформатизація світового ринку туристичних послуг; звуження спеціалізації, індивідуалізація надання туристичних послуг, підвищення вимог до їх якості як наслідки всезростаючої конкуренції на світовому ринку; посилення державної підтримки туризму; посилення взаємозв'язків світового ринку туристичних послуг з іншими ринками - нерухомості, робочої сили, капіталу, інновацій.

Світовий ринок туристичних послуг має чітко виражений сегментаційний характер. Основними критеріями сегментації є мотиваційний, віковий та регіональний. За мотиваційним критерієм пропонується виділяти пізнавально-розважальний (з метою задоволення духовних потреб), рекреаційний (з метою лікування, оздоровлення чи відпочинку) та діловий (з метою задоволення ділових інтересів) сегменти; за віковим критерієм - дитячо-молодіжний; дорослий; осіб “третього віку”; за регіональним критерієм - інтенсивних зустрічних потоків туристичних продуктів, зустрічних потоків туристичних продуктів з переважанням експорту, зустрічних потоків туристичних продуктів з переважанням імпорту, односторонніх експортних потоків туристичних продуктів.

Зовнішньоекономічна діяльність туристичних підприємств розглядається як вид ЗЕД, що забезпечує надання різного роду туристичних послуг і продаж товарів туристичного попиту іноземним туристам у країні базування та вітчизняним туристам за рубежем з метою задоволення їх культурних, ділових та інших потреб й отримання прибутків. Важливим аспектом управління зовнішньоекономічною діяльністю туристичних підприємств є адекватна, реалістична оцінка чинників та безпеки її здійснення. Всю сукупність чинників, які впливають на характер та особливості зовнішньоекономічної діяльності туристичних підприємств, можна розділити на дві групи: зовнішні (зовнішні по відношенню до туризму умови господарювання, середовище розвитку туристичного бізнесу) та внутрішні (внутрішні фактори, що безпосередньо пов'язані із туристичною діяльністю) (рис.1).

Рис. 1. Чинники зовнішньоекономічної діяльності туристичного підприємства (розроблено автором)

У свою чергу, зовнішні чинники можна поділити на глобальні та національні (прямого й опосередкованого впливу), внутрішні - на об'єктивні та суб'єктивні. Результатом аналізу впливу зовнішніх чинників є оцінка сприятливості середовища розвитку ЗЕД туристичного підприємства, внутрішніх чинників - оцінка його зовнішньоекономічного потенціалу.

У другому розділі - „Особливості зовнішньоекономічної діяльності туристичних підприємств України” - здійснено оцінку організаційно-правових умов зовнішньоекономічної діяльності національних туристичних підприємств, їх конкурентоспроможності в умовах формування відкритої економіки України, проаналізовано структуру та динаміку зовнішньоекономічної діяльності вітчизняних туристичних підприємств.

Згідно рекомендацій міжнародних туристичних організацій національне туристичне законодавство повинне мати комплексний характер, відповідати трьом цільовим спрямуванням: захист туристів, захист країни, розвиток туризму. Позитивними організаційно-правовими передумовами розвитку зовнішньоекономічної діяльності туристичних підприємств України є впорядкування інституційної структури управління туристичною галуззю, ухвалення нової редакції Закону України „Про туризм”, затвердження комплексної цільової програми розвитку туризму України до 2010 року.

Проведений аналіз конкурентних переваг національних туристичних підприємств дозволив визначити в якості сильних позицій рівень забезпеченості туристичними ресурсами для виходу на пізнавально-розважальний та рекреаційно-оздоровчий сегменти зовнішніх ринків; нейтральних - рівень розвитку підтримуючих та пов'язаних галузей (зокрема, громадського харчування, банківських послуг), туристичну політику уряду; слабких - рівень забезпеченості фінансовими ресурсами, умови внутрішнього попиту.

За дев'ятьма індикаторами проведено порівняльний країноцентричний аналіз конкурентних переваг українських туристичних підприємств у межах міжнародного регіону у складі Польщі, Чехії, Словаччини, Угорщини, Румунії, Росії, Білорусі, Молдови та Болгарії. В якості індикаторів було обрано: рівень забезпеченості туристичними ресурсами для виходу на відповідно пізнавально-розважальний, рекреаційно-оздоровчий та діловий сегменти світового ринку; ефективність туристичної діяльності; масштаби туристичної діяльності; напрямок та інтенсивність туристичної діяльності; рівень економічного розвитку країни; рівень розвитку сфери послуг та рівень розвитку пов'язаних та підтримуючих галузей.

Конкурентні позиції туристичних підприємств України на ринку туристичних послуг обраного міжнародного регіону оцінено як нейтральні. Основними конкурентами є туристичні підприємства з Болгарії та Росії, тому зовнішньоекономічну стратегію розвитку туристичної галузі в Україні на державному рівні рекомендовано спрямувати на створення конкурентних переваг порівняно саме із цими країнами.

У географічній структурі туристичних потоків як з України, так і до України домінуюче значення має європейський регіон, а в його межах - передусім країни-сусіди. За останні п'ять років значно скоротилася кількість іноземних туристів із Болгарії, Чехії, Словаччини, Білорусії, водночас зросла кількість туристів із Росії, Угорщини, Польщі. Аналогічна ситуація і з зарубіжним туризмом. Найбільше скоротилася кількість українських туристів, що виїжджали до Болгарії, Словаччини, Білорусі, Молдови, Чехії, збільшилась кількість прибуттів до Росії, Угорщини, Польщі.

На основі аналізу показників масштабів, ефективності, напрямків та динаміки зовнішньоекономічної діяльності виявлено істотні розбіжності в розвитку ЗЕД туристичних підприємств у розрізі регіонів України. З використанням апарату математичної статистики (зокрема, кластерного та дискримінантного аналізів) за подібністю цих показників проведено групування туристичних підприємств регіонів України. Перша група об'єднує туристичні підприємства АР Крим, міст Києва та Севастополя, для яких характерні висока ефективність та значні масштаби зовнішньоекономічної діяльності; друга група включає туристичні підприємства Одеської, Миколаївської, Запорізької, Дніпропетровської, Львівської, Донецької, Харківської, Житомирської та Чернігівської областей, для яких характерні середній рівень ефективності та порівняно великі масштаби зовнішньоекономічної діяльності; третя група об'єднує туристичні підприємства Вінницької, Хмельницької, Полтавської, Черкаської, Київської, Кіровоградської, Херсонської, Луганської, Сумської, Закарпатської, Івано-Франківської областей, що характеризуються низькою ефективністю та незначними масштаби ЗЕД; четверта група включає туристичні підприємства Волинської, Рівненської, Тернопільської та Чернівецької областей, що мають найнижчі значення ефективності та незначні масштаби зовнішньоекономічної діяльності.

У третьому розділі - „Шляхи вдосконалення зовнішньоекономічної діяльності туристичних підприємств України”- обґрунтовано напрями та відповідні заходи макроекономічної стратегії виходу України на зовнішні ринки туристичних послуг, запропоновано механізм впровадження кластерної моделі організації туристичної діяльності національних підприємств.

У роботі проведено аналіз сучасних процесів, що відбуваються у світовій економіці і мають бути враховані при розробці макроекономічної стратегії виходу туристичних підприємств країни на зовнішні ринки (зокрема, зростання ролі зовнішніх чинників, збільшення впливу мікросередовища здійснення ЗЕД туристичних підприємств, посилення взаємозв'язку між розвитком ЗЕД туристичних підприємств та вирішенням соціальних, екологічних проблем), та на його основі визначено відповідні заходи на мікро- і макрорівнях.

Визначено найістотніші проблеми зовнішньоекономічної діяльності у сфері туризму в Україні, що впливають на обґрунтування напрямів макроекономічної стратегії виходу національних підприємств на зовнішні ринки туристичних послуг: недостатній рівень фінансування туристичної галузі, невідповідність стану туристичної інфраструктури міжнародним стандартам, слабкий зв'язок пов'язаних та підтримуючих галузей із туристичною, невизначеність зовнішньоекономічних стратегій більшості національних туристичних підприємств, недосконалість туристичної політики уряду та нормативно-правової бази розвитку туризму, неефективне використання потенціалу туристичних ресурсів.

Обґрунтовано п'ять основних напрямів макроекономічної стратегії виходу України на зовнішні ринки туристичних послуг та відповідні системи заходів. Такими напрямами є:

§ удосконалення правових засад регулювання зовнішньоекономічних зв'язків туристичних підприємств, зокрема уніфікація державних стандартів туристичних послуг відповідно до загальноприйнятих міжнародних норм, надання пільг для вітчизняних туристичних підприємств - експортерів послуг, надання статусу територій з особливим режимом зовнішньоекономічної діяльності перспективним туристичним центрам України, створення правових засад транскордонного співробітництва в галузі туризму;

§ підвищення рівня фінансування привабливих для іноземних туристів туристичних об'єктів та відповідної інфраструктури, передусім у регіонах із достатнім туристичним потенціалом та низьким рівнем його використання (Волинська, Рівненська, Тернопільська, Чернівецька області);

§ забезпечення відповідності рівня якості туристичних послуг міжнародним стандартам шляхом проведення повної інвентаризації об'єктів туристичної інфраструктури, активного розвитку міжнародних пасажирських перевезень мережею міжнародних транспортних коридорів, стимулювання міжнародного франчайзингу, системи логістики в туризмі, істотної зміни системи підготовки кадрів тощо;

§ створення національної туристичної рекламно-інформаційної мережі;

§ стимулювання всебічного використання національними підприємствами туристичних ресурсів країни, переваг місцерозташування шляхом створення державного кадастру туристичних ресурсів України та її регіонів, використання як традиційних на рекреаційно-оздоровчому та пізнавально-розважальному сегментах зовнішніх ринків туристичних ресурсів Кримського, Причорноморсько-Приазовського, Карпатського регіонів, Києва та Львова, так і нових ресурсів зеленого та екологічного туризму.

Світова практика 1990-х років свідчить про високу результативність господарської діяльності значної кількості різноманітних кластерів, підтверджуючи їх конкурентні переваги порівняно із традиційними формами організації бізнесу. Тому з метою підвищення конкурентоспроможності національних туристичних підприємств (передусім малих і середніх) при виході на зовнішні ринки вважається обґрунтованим запровадження туристичних кластерів і в Україні.

Туристичний кластер (від англ. cluster - гроно, букет, блок, пакет, або група, скупчення людей чи предметів) трактується як система інтенсивної виробничо-технологічної та інформаційної взаємодії туристичних підприємств, постачальників базових та додаткових послуг із приводу створення спільного туристичного продукту. До туристичних кластерів відносяться групи підприємств, сконцентрованих географічно в межах регіону, які спільно використовують туристичні ресурси, спеціалізовану туристичну інфраструктуру, локальні ринки праці, здійснюють спільну маркетингову та рекламно-інформаційну діяльність.

Основними перевагами кластерної моделі організації туристичної діяльності національних підприємств є: використання ефекту масштабу (коли економічна ефективність спільної діяльності об'єднаних у туристичний кластер підприємств є вищою порівняно з відокремленою діяльністю, коли отримується можливість формувати необхідну „критичну масу” для вирішення різноманітних організаційно-управлінських питань), розширення доступу до інновацій (досягається за рахунок зустрічних міжфірмових потоків ідей та інформації), формування локального галузевого ринку праці (дозволяє здійснювати обмін співробітниками, їх стажування, підвищення кваліфікації), зменшення собівартості послуг за рахунок спільного використання туристичних ресурсів та туристичної інфраструктури, розширення кола конкуруючих між собою постачальників та споживачів туристичних послуг, розвитку кооперування, договірної спеціалізації.

З урахуванням зарубіжного та вітчизняного досвіду запропоновано типову структуру туристичного кластеру. Виділяється чотири основних сектори туристичного кластеру: сектор виробництва туристичних послуг, сервісний сектор, допоміжний сектор та сектор забезпечення життєдіяльності туристичного кластеру. Сектор виробництва туристичних послуг включає підприємства, що безпосередньо виробляють та реалізують туристичні послуги: туроператорські фірми та турагентства, заклади з розміщення, оздоровлення, перевезення, харчування та організації дозвілля туристів. Сервісний сектор об'єднує банківсько-кредитні та страхові установи, навчальні заклади туристичного профілю, наукові установи, а також бізнес-центри, лізингові компанії. Допоміжний сектор, по-перше, включає різноманітні підприємства з виробництва сувенірів, туристичного спорядження, специфічних для певної місцевості товарів, по-друге, поліграфічні підприємства, картографічні фабрики, періодичні видання, телерадіокомпанії, по-третє, органи державної влади, агенції регіонального розвитку, міжнародні та державні фонди і програми. Сектор забезпечення життєдіяльності туристичного кластеру зв'язує між собою інші сектори і координує їх діяльність. Він включає маркетинговий, рекламно-інформаційний, логістичний та юридично-аудиторський відділи.

Аналіз світової практики діючих туристичних кластерів свідчить про те, що ефективним засобом оптимізації потоків туристичних продуктів, інновацій та кадрів у межах кластерів є впровадження системи логістики. Туристична логістика (від грец. лпгйуфйкз - майстерність лічби, мислення, управління) трактується як інформаційно-управлінська діяльність, спрямована на скорочення витрат та узгодження в часі надання всіх складових комплексних туристичних послуг. Основними сферами застосування логістики в туристичному кластері є інформаційна, транспортна, кадрова та сервісна (рис. 2).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис.2. Місце логістики в туристичному кластері (розроблено автором)

Виходячи із загальноприйнятих класифікацій кластерів, можна зробити висновок, що в Україні конкурентні та зрілі туристичні кластери знаходяться у стадії становлення. Потенційними є туристичні кластери „Південне туристичне кільце”, „Севастополь-кластур”. У разі успішної реалізації кластерної моделі потенційними можуть стати кластери у Києві, Львові, Чернігівській, Закарпатській областях. Стратегічними туристичними кластерами, що мають відігравати істотну роль в економічному розвитку відповідних територій, є туристичний кластер історичних малих міст Західної України, кластер агро-екотуризму „Оберіг” (Хмельницька область), а також ряд інших, які мають бути створені у сфері сільського зеленого туризму по всій території України. До групи стабілізуючих відноситься туристичний кластер у Миргороді, який спрямований на забезпечення диверсифікації в регіоні економічної діяльності.

ВИСНОВКИ

1.У роботі запропоноване уточнене визначення міжнародного туризму як соціально-економічного процесу, пов'язаного із наданням туристичних послуг особам за межами країни їх постійного проживання і спрямованого на задоволення духовних, фізичних та інших некомерційних потреб. Підприємницькі аспекти міжнародної туристичної діяльності включає наукова категорія „світовий ринок туристичних послуг”, яку пропонується трактувати як систему товарно-грошових відносин, що виникають у процесі купівлі-продажу туристичних продуктів і передбачають міждержавне переміщення споживачів послуг. Світовий ринок туристичних послуг виконує регулятивну, стимулюючу, оптимізаційну, інформаційну та сануючу функції.

2.Формування світового ринку туристичних послуг у сучасному його розумінні відбулося у 1950-х роках, коли розвиток засобів перевезення та зростання доходів населення зумовили масовість міжнародного туристичного виробництва та споживання. Сучасними тенденціями на світовому ринку туристичних послуг є високий динамізм, розвиток нових форм транснаціоналізації, подальша монополізація, диверсифікація, інформатизація світового ринку туристичних послуг, кооперування малих і середніх туристичних підприємств, звуження спеціалізації, підвищення вимог до якості послуг, посилення державної підтримки туризму тощо.

3.Характер та особливості зовнішньоекономічної діяльності туристичних підприємств визначають дві групи чинників: зовнішні (глобальні та національні прямої і опосередкованої дії) та внутрішні (об'єктивні та суб'єктивні). В сучасних умовах відбувається зростання ролі глобальних чинників та зменшення значення суб'єктивних внутрішніх чинників.

4.Позитивними організаційно-правовими передумовами розвитку зовнішньоекономічної діяльності туристичних підприємств України є впорядкування інституційної структури управління туристичною галуззю, ухвалення нової редакції Закону України „Про туризм”, затвердження комплексної цільової програми розвитку туризму України до 2010 року; негативними - перманентне реформування інституційно-організаційної структури управління туристичної галуззю в Україні, недосконалість правових аспектів фінансового забезпечення розвитку туристичної галузі, наявність значної кількості візових, митних, прикордонних формальностей, відсутність домовленостей з Європейським Союзом, недосконалість визначення правового статусу іноземних туристів на території України.

5.Сильними позиціями національних туристичних підприємств є рівень забезпеченості туристичними ресурсами для виходу на пізнавально-розважальний та рекреаційно-оздоровчий сегменти зовнішніх ринків, слабкими - рівень забезпеченості фінансовими ресурсами та умови внутрішнього попиту. Конкурентні позиції національних туристичних підприємств у межах обраного міжнародного регіону оцінено як нейтральні. Основними конкурентами визначено туристичні підприємства Болгарії та Росії.

6.Динаміка зовнішньоекономічної діяльності туристичних підприємств України не співпадає в часі із загальносвітовими тенденціями і характеризується стрибкоподібним зростанням обсягів та стабільністю напрямків. Найвпливовішими фактори, що обумовлюють результативність зовнішньоекономічної діяльності туристичних підприємств, є ресурсні (забезпеченість трудовими, туристичними та інфраструктурними ресурсами) та рівень внутрішнього платоспроможного попиту. У географічній структурі туристичних потоків як з України, так і до України домінуюче значення має європейський регіон, а в його межах - країни-сусіди. Виявлено істотні розбіжності у розвитку ЗЕД туристичних підприємств у розрізі регіонів України. За подібністю показників ефективності та масштабів зовнішньоекономічної діяльності виділено чотири групи туристичних підприємств регіонів України.

7.Проаналізовано особливості зовнішніх (сучасні трансформаційні процеси у світовій економіці) та внутрішніх (проблеми ЗЕД у сфері туризму в Україні) факторів, що впливають на формування макроекономічної стратегії виходу національних підприємств на зовнішні ринки туристичних послуг. На їх основі обґрунтовано п'ять стратегічних напрямів: удосконалення правових засад регулювання зовнішньоекономічних зв'язків туристичних підприємств, підвищення рівня фінансування привабливих для іноземних туристів туристичних об'єктів та відповідної інфраструктури, забезпечення відповідності рівня якості туристичних послуг міжнародним стандартам, створення національної туристичної рекламно-інформаційної мережі, стимулювання всебічного використання національними підприємствами туристичних ресурсів країни, переваг місцерозташування.

8.З метою підвищення конкурентоспроможності національних туристичних підприємств при виході на зовнішні ринки запропоновано необхідність впровадження кластерної моделі організації туристичної діяльності. Туристичний кластер трактується як система інтенсивної виробничо-технологічної та інформаційної взаємодії туристичних підприємств, постачальників базових та додаткових послуг із приводу створення спільного туристичного продукту. З урахуванням зарубіжного та вітчизняного досвіду запропоновано типову структуру туристичного кластеру, у складі якої рекомендується створення чотирьох секторів: виробництва туристичних послуг, сервісного, допоміжного та забезпечення життєдіяльності туристичного кластеру. Ефективним засобом оптимізації потоків туристичних продуктів, інновацій та кадрів у межах кластерів є впровадження системи туристичної логістики, що трактується як інформаційно-управлінська діяльність, спрямована на скорочення витрат та узгодження в часі надання всіх складових комплексних туристичних послуг.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У провідних наукових фахових виданнях:

1.Гонтаржевська Л.І. Зовнішньоекономічна діяльність підприємств туристичного бізнесу в структурі світового ринку послуг // Зб. наук. праць. Вип. 44 / Відп. ред. В.Є.Новицький. - К.: ІСЕМВ НАНУ, 2004. - С. 177-185.

2.Гонтаржевська Л.І. Чинники та безпека зовнішньоекономічної діяльності підприємств туристичного бізнесу // Стратегія розвитку України: Науковий журнал (Економіка. Соціологія. Право). - 2004. - №3-4. - С. 565-572.

3.Гонтаржевська Л.І. Конкурентні переваги українських туристичних підприємств у міжнародному регіоні та шляхи їх посилення // Зб. наук. праць. Вип. 45 / Відп. ред. В.Є.Новицький. - К.: ІСЕМВ НАНУ, 2005. - С. 97-109.

4.Гонтаржевська Л.І. Інноваційні форми організації туристичної діяльності національних підприємств // Зб. наук. праць. Вип. 46 /Відп. ред. В.Є.Новицький. - К.: ІСЕМВ НАНУ, 2005. - С. 52-63.

В інших виданнях:

1.Гонтаржевська Л.І. Інноваційні форми в діяльності туристичних підприємств України // Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість: Збірник мат-лів Всеукр. наук.-практ. Конференції. - Т.6. К., 2005. - С. 35 - -37.

2.Гонтаржевська Л.І. Роль туристичних кластерів при формуванні туристичних центрів // Наукові і практичні проблеми створення і функціонування туристичних центрів і тематичних парків: Мат-ли Міжн. нук.практ. конференції. - Донецьк, 2005. - С. 15 - 16.

3.Гонтаржевська Л.І. Регіональна структура зовнішньоекономічної діяльності туристичних підприємств України // Образованность и духовность молодежи как основа устойчивого развития туристской индустрии в Украине: Мат-лы Междун. научн.-практ. конференции. - Донецьк, 2005. - С. 241-242.

Анотація

Гонтаржевська Л.І. Зовнішньоекономічна діяльність туристичних підприємств України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.05.01 - світове господарство і міжнародні економічні відносини. - Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, Київ, 2005.

В дисертації проаналізовано стан наукових досліджень зовнішньоекономічної діяльності у сфері туризму. Уточнено та узагальнено суть, тенденції, структуру міжнародного туризму і світового ринку туристичних послуг. Розкрито специфіку та чинники зовнішньоекономічної діяльності туристичних підприємств в умовах глобалізації.

В роботі здійснено оцінку організаційно-правових умов зовнішньоекономічної діяльності туристичних підприємств України, проведено порівняльно-економічний аналіз їх конкурентних переваг в межах міжнародного регіону. Обґрунтовано макроекономічну стратегію виходу України на зовнішні ринки туристичних послуг та доцільність впровадження кластерної моделі організації туристичної діяльності національних підприємств.

Ключові слова: зовнішньоекономічна діяльність, міжнародний туризм, світовий ринок туристичних послуг, туристичний кластер, туристична логістика.

аннотация

Гонтаржевская Л.И. Внешнеэкономическая деятельность туристических предприятий Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.05.01 - мировое хозяйство и международные экономические отношения. - Институт мировой экономики и международных отношений НАН Украины, Киев, 2005.

Работа посвящена исследованию теоретических и практических аспектов внешнеэкономической деятельности туристических предприятий в условия формирования открытой экономики. Проведено аналитический обзор специальной литературы по данной проблеме, уточнены и обобщены понятия международного туризма, мирового рынка туристических услуг. Определены функции мирового рынка туристических услуг: регулятивная, стимулирующая, оптимизационная, информационная, санирующая.

Обосновано, что мировой рынок туристических услуг в современном его понимании сформировался в 1950-х годах, когда развитие средств передвижения и рост доходов населения предопределили массовость международного туристического производства и потребления. Выделено три этапа становления (зарождения туристической деятельности, преобразования туризма в отрасль хозяйства, формирования международной туристической индустрии) и три этапа развития мирового рынка туристических услуг. Обобщены современные тенденции развития мирового рынка туристических услуг: высокий динамизм, развитие новых форм транснационализации, дальнейшая монополизация, диверсификация, информатизация, кооперирование малых и средних туристических предприятий, сужение специализации, повышение требований к качеству услуг, усиление государственной поддержки туризма и др.

Аргументировано, что важным аспектом управлений внешнеэкономической деятельностью туристических предприятий является адекватная, реалистическая оценка факторов ее реализации. Всю совокупность таких факторов объединено в две группы - внешние (глобальные и национальные прямого и косвенного действия) и внутренние (объективные и субъективные). Проведено оценку организационно-правовых условий внешнеэкономической деятельности туристических предприятий Украины. В результате анализа конкурентных преимуществ национальных туристических предприятий определено их сильные и слабые стороны. На основе интерпретации результатов корреляционно-регрессионного анализа определено наиболее влиятельные факторы, которые обуславливают результативность внешнеэкономической деятельности туристических предприятий Украины: ресурсные (обеспеченность трудовыми, туристическими ресурсами, объектами туристической инфраструктуры) и уровень внутреннего платежеспособного спроса. В результате проведенного сравнительного анализа конкурентных преимуществ туристических предприятий в пределах международного региона в качестве основных конкурентов определены туристические предприятия из Болгарии и России.

В результате анализа факторов, структуры и динамики внешнеэкономической деятельности туристических предприятий Украины обосновано основные направления макроэкономической стратегии их выхода на внешние рынки: совершенствование правовых основ регулирования внешнеэкономических связей туристических предприятий, повышение уровня финансирования привлекательных для иностранных туристов объектов и соответствующей инфраструктуры, обеспечение соответствия уровня качества туристических услуг международным стандартам, создание национальной туристической рекламно-информационной сети, стимулирование всестороннего использования национальными предприятиями туристических ресурсов страны, преимуществ месторасположения.

Обосновано целесообразность внедрения в хозяйственную практику туристических кластеров. Определено преимущества кластерной модели организации туристической деятельности национальных предприятий. С учетом зарубежного и отечественного опыта предложено типичную структуру туристического кластера, в составе которой - четыре сектора: производства туристических услуг, сервисный, вспомогательный и обеспечения жизнедеятельности кластера. Аргументировано необходимость внедрения системы туристической логистики как эффективного средства оптимизации потоков туристических продуктов, информации, инноваций, кадров в пределах кластера.

Ключевые слова: внешнеэкономическая деятельность, международный туризм, мировой рынок туристических услуг, туристический кластер, туристическая логистика.

ANNOTATION

Gontarzhevska L. Foreign economic activity of tourist enterprises of Ukraine. - Manuscript.

Dissertation is for submitted for the Candidate of Economic science degree by speciality 08.05.01 - World Economy and International Economic Relations. - The Institute of World Economy and International Relations of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, 2005.

The dissertation deals with the condition of scientific research of foreign economic activity in tourism sphere. The essence, tendencies and structure of international tourism and world market of tourist services are defined more exactly and generalized. The specialties and factors of tourist enterprises foreign economic activity in conditions of globalization are exposed.

The estimation of organization-legal conditions of tourist enterprises foreign economic activity and analysis of its comparative advantages in international region are maid in this work. The macroeconomical strategy of outlet to foreign markets and expediency of application of cluster model in tourist activity of national enterprises are proved.

Key words: foreign economic activity, international tourism, world market of tourist services, tourist cluster, tourist logistic.

Размещено на Allbest.ru

...