Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Спеціальність 08.05.01 - світове господарство і міжнародні економічні відносини

УДК 339.727.22

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

УПРАВЛІННЯ ІНВЕСТИЦІЙНИМИ ПРОЦЕСАМИ КРАЇН, ЩО РОЗВИВАЮТЬСЯ

Аль Хазалех Маджид Мохаммад Халед

Донецьк 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі економіки підприємств Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник - доктор економічних наук, професор Аптекар Савелій Семенович, Донецький національний університет, професор кафедри економіки підприємств.

Офіційні опоненти:

- доктор економічних наук, професор Новицький Валерій Євгенович, Інститут світової економіки і міжнародних економічних відносин НАН України (м.Київ), заступник директора;

- кандидат економічних наук, доцент Орєхова Тетяна Вікторівна, Донецький національний університет МОН України, доцент кафедри міжнародної економіки.

Провідна установа - Тернопільський державний економічний університет, кафедра міжнародної економіки.

Захист відбудеться 27 квітня 2006 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д11.051.03 у Донецькому національному університеті за адресою: 83015, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 186, ауд. 409.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького національного університету за адресою: 83005, м. Донецьк, вул. Університетська, 24.

Автореферат розісланий 23 березня 2006 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради к.е.н., доцент С.П. Калініна

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

міжнародний інвестиційний іноземний

Актуальність теми. Однією з головних тенденцій розвитку сучасного світу є інтернаціоналізація економічного життя. Інтернаціоналізація скасовує бар'єри міжнародних відносин, активізує економічні стосунки країн, дії країн щодо захисту суверенітету і одержання доступу до ресурсів розподілу світового доходу. У цьому аспекті зовнішня і внутрішня політика сучасних держав визначена зовнішніми факторами та їх розвитком у часі. Роль рівня економічного розвитку у визначенні національних політик розвитку при цьому буде зростати.

Процеси міжнародної інвестиційної діяльності є передумовою взаємозв'язків і взаємодії економічних систем у масштабах держав і регіонів, переплетення їх господарського життя. В цей процес залучено країни з різним рівнем економічного, політичного і культурного розвитку. Процес економічного розвитку країн, що розвиваються, супроводжується їх поступовим входженням до світового співтовариства і пошуками місця в сучасному світі, розвиток якого все більше детермінують чинники міжнародного інвестування.

Інтернаціоналізація світогосподарських зв'язків носить об'єктивний характер, і з огляду перспектив розвитку країн питання їх участі в міжнародних інвестиційних процесах залишається актуальним як в теоретичному, так і в практичному плані.

Дослідженню особливостей і сутності міжнародної інвестиційної діяльності присвячено праці провідних вітчизняних і зарубіжних вчених С.Аптекаря, О.Білоруса, В.Будкіна, І.Бузько, Б.Губського, Д.Лукьяненка, Ю.Макогона, В.Новицького, Т.Орєхової, Ю.Пахомова, А.Поручника, О.Шниркова, Є.Кочетова, В.Максименка, В.Соколова, Д.Медоуза, В.Леонтьєва, Л. Брауна, К.Боулдінга, Е.Пестеля, К.Нордстрема та інших.

В наукових роботах аналізується роль і функції інвестицій як найважливішого чинника економічного розвитку, однак дослідження питань розвитку міжнародної інвестиційної діяльності з урахуванням рівня економічного розвитку держав носять фрагментарний характер.

У той же час висвітлення особливостей міжнародної інвестиційної діяльності в країнах, що розвиваються, а також встановлення можливостей активізації участі зазначених держав в глобальному економічному середовищі вимагає подальших досліджень у цьому напрямку.

Вищезазначене обумовило актуальність теми дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до напрямків науково-дослідної роботи кафедри економіки підприємств Донецького національного університету за держбюджетною темою: “Соціально-економічні взаємовідносини суб'єктів підприємництва в аспекті структурно-інвестиційного розвитку регіону” (номер теми Г-05/8, номер державної реєстрації -

0105 U 007294) - проаналізовано роль іноземних інвестицій для економік країн, що розвиваються.

Мета і задачі дослідження. Мета дослідження полягає в удосконаленні методологічних основ і розробці науково-практичних рекомендацій щодо становлення організаційно-економічних умов міжнародної інвестиційної діяльності в країнах, що розвиваються, з метою забезпечення їх сталого економічного розвитку.

Відповідно до поставленої мети в дисертаційній роботі поставлено і вирішено такі задачі:

здійснити аналіз теоретичних основ міжнародної економіки;

дослідити особливості сучасного етапу міжнародної інвестиційної діяльності;

проаналізувати роль іноземних інвестицій для економік країн, що розвиваються;

дослідити процес руху прямих іноземних інвестицій,

проаналізувати перспективи іноземного інвестування в світі,

проаналізувати особливості інвестиційних процесів в країнах, що розвиваються;

обґрунтувати напрямки удосконалення організаційно-економічних умов міжнародної інвестиційної діяльності в країнах, що розвиваються.

Об'єктом дослідження є процес міжнародної інвестиційної діяльності країн, що розвиваються.

Предметом дослідження є економічні та організаційні засади участі країн, що розвиваються, в процесах міжнародної інвестиційної діяльності.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дисертаційної роботи виступають положення сучасної економічної теорії, наукові праці провідних вітчизняних і зарубіжних учених в області дослідження проблем інноваційного розвитку і функціонування інноваційної інфраструктури.

У процесі дослідження використано діалектичний метод наукового пізнання, а також загальнонаукові методи пізнання: методи теоретичного узагальнення, системного аналізу (для дослідження сутності та закономірностей міжнародної інвестиційної діяльності, а також організаційно-економічних засад залучення іноземних інвестицій); методи статистичного аналізу (для дослідження стану інвестиційної діяльності в світі); методи порівняльного аналізу (для встановлення особливостей процесів іноземного інвестування в різних регіонах світу).

Інформаційну основу дослідження становлять офіційні звіти та аналітичні публікації провідних міжнародних економічних організацій, статистичні дані Державного комітету статистики України, результати власних досліджень автора.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в розробці концептуальних положень щодо державного регулювання і управління інвестиційною діяльністю в країнах, що розвиваються, спрямованого на покращення інвестиційного клімату через використання нових підходів міжкраїнового економічного і технологічного співробітництва.

Основні результати, які мають наукову новизну, полягають у такому:

вперше:

розроблено методику розрахунку показника чистого дисконтованого доходу держави від здійснення інвестиційного проекту, використання якої дозволяє визначити ефективність реалізації інвестиційного проекту з точки зору збалансованості доходів і витрат держави як гаранта, інвестора або кредитора;

здійснено групування країн на основі використання інтегрального індексу індустріальної розвиненості територіальних утворень, що дозволило надати рекомендації щодо розробки стратегії інвестиційного співробітництва з кожним угрупованням;

удосконалено:

підходи до розробки інвестиційної стратегії країн, що розвиваються, за рахунок використання коефіцієнтів якості економічного зростання, що дозволило визначити пріоритетні напрямки інвестиційного співробітництва між Україною і Йорданією: в енергетичній сфері і металургійній промисловості;

отримали подальшого розвитку:

методи аналізу структурних змін макроекономічних показників за рахунок використання критерію Пірсона при здійсненні регресійно-кореляційного аналізу залежності обсягів зростання ВВП країн від різних факторів на основі приведення бази даних у відповідність до критерію Колмогорова, що дало можливість визначити нелінійний характер скорочення аграрної складової формування валового внутрішнього продукту в країнах на користь частки сфери послуг по мірі розвитку промисловості і зростання обсягів ВВП на душу населення;

визначення тенденцій в сфері прямого іноземного інвестування на сучасному етапі, а саме: встановлено, що скорочується приплив капіталу до країн, що розвиваються, і збільшується взаємне інвестування всередині групи розвинених країн; посилюється інвестиційна привабливість країн, які орієнтуються на експортний розвиток своєї економіки; відбувається розподіл окремих регіонів світу на сфери впливу з боку ТНК розвинених країн.

Практичне значення отриманих результатів полягає в розробці науково-практичних положень і рекомендацій щодо удосконалення розвитку міжнародної інвестиційної діяльності країн, що розвиваються, через створення організаційно-економічних умов залучення прямих іноземних інвестицій.

Рекомендації автора було використано Донецькою торгово-промисловою палатою (довідка №17-285 від 19.09.2005р.), Консульством Королевства Йорданії в Україні (довідка №НК-346 від 23.09.2005р.), ЗАО “Новокраматорський машинобудівний завод” (довідка №001.1/8815 від 05.09.2005р.).

Результати досліджень, що містяться в дисертації, також використано в навчальному процесі кафедри “Економіка підприємств” та кафедри “Міжнародна економіка” Донецького національного університету при створенні науково-методичних комплексів та викладанні дисциплін “Інвестиційний менеджмент”, “Управління проектами”, Міжнародна інвестиційна діяльність (довідка № 335/01-26/7.9.0 від 05.09.2005 р.).

Особистий внесок здобувача. Усі результати, викладені в дисертаційній роботі, отримані здобувачем самостійно і знайшли відображення в опублікованих працях.

Апробація результатів дослідження. Основні результати дослідження доповідались і отримали схвалення на міжнародних і всеукраїнських конференціях і семінарах: “Дні науки - 2005” (м.Дніпропетровськ, 2005 р.); VI Міжнародній науковій конференції студентів і молодих вчених “Економіка і маркетинг в XXI столітті” (м.Донецьк, 2005 р.), “Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв'язків і залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект” (м.Донецьк - Святогірськ - 2003-2005 рр.).

Публікації результатів дослідження. За темою дослідження опубліковано 8 наукових робіт загальним обсягом 3,2 д.а., з яких особисто автору належить 2,8 д.а., у тому числі у наукових фахових виданнях 6 робіт загальним обсягом 2,8 д.а., з яких особисто автору належить 2,4 д.а.

Обсяг і структура дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, 3 розділів, висновків, списку використаної літератури зі 180 найменувань, додатків. Зміст дисертації викладено на 178 сторінках друкованого тексту, включаючи 21 таблицю на 17 сторінках, 13 рисунків на 5 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету і задачі дослідження, його об'єкт і предмет, наукову новизну і практичне значення роботи.

У першому розділі “Теоретичні основи дослідження міжнародної економічної діяльності” досліджено теорії міжнародної економіки, особливості сучасного етапу міжнародної інвестиційної діяльності, роль іноземних інвестицій для економік країн, що розвиваються.

Ринкова економіка, розвиваючись, активізувала мобільність капіталу. При переході до відкритої економіки циркуляція капіталу долає національні кордони і виходить на світову арену.

Експансія капіталу спричинена економічним розвитком суспільства, виробництво якого переросло національні кордони. Вивезення капіталу стало потужним стимулом подальшого розвитку ринкових відносин. Іноземне інвестування виконує місію інтернаціоналізації господарського життя. Процес іноземного інвестування може здійснюватись за певних передумов: наявність вільних капіталів; їх мобільність; умови розміщення капіталу за кордоном мають бути кращими, ніж у власній країні.

На основі дослідження теорій міжнародної економіки запропоновано класифікацію іноземних інвестицій:

за сферами прикладання - спрямовані в матеріальну і нематеріальну сфери;

за роллю в капіталоутворенні - реальні і фінансові інвестиції;

за ступенем ліквідності - високоліквідні і низьколіквідні;

за формами власності інвесторів - приватні (недержавні, включаючи акціонерні товариства), державні (включаючи муніципальні), іноземні, спільні;

за джерелами інвестування - власні, запозичені (кредити банків і інших установ), змішані;

по відношенню до характеру використання ресурсів - екстенсивні, інтенсивні.

Головним в інвестиційному процесі має стати забезпечення оптимального використання наявних ресурсів при максимально можливих темпах зростання добробуту населення.

На основі галузевого показника зростання пропонується розраховувати коефіцієнт якості економічного зростання за формулою (1):

(1)

Де Кk - коефіцієнт якості економічного зростання;

Qі - галузевий обсяг виробництва;

K di - галузевий показник зростання (і-ї галузі).

Використання даного показника дозволило поділити галузі на дві основні групи: галузі, що негативно впливають на якісне зростання ВВП (сільське господарство, мисливство, рибальство, лісоводство, видобувна промисловість); галузі, що позитивно впливають на якісне зростання ВВП (промисловість, енергетика, будівництво торгівля і ресторани, транспорт і зв'язок, фінансові і банківські послуги інші послуги), а також визначити нелінійний характер скорочення аграрної складової формування валового внутрішнього продукту в країнах на користь частки сфери послуг по мірі розвитку промисловості і зростання обсягів ВВП на душу населення.

Дослідження ролі іноземних інвестицій для економік країн, що розвиваються, дозволило розробити методику розрахунку показника чистого дисконтованого доходу держави від здійснення інвестиційного проекту (NPVS):

 (2)

де Nd - норматив відрахування на дивіденди від прибутку після сплати полатків;

Qt - відтоки з консолідованого бюджету країни в t-му році;

Qlt - обсяг продукції, виробленої і реалізованої в результаті здійснення проекту;

Ct - витрати на сировину і матеріали, без ПДВ;

Npt - податок на прибуток, отриманий від реалізації продукції, виробленої в t-му році в результаті здійснення проекту;

Pt - оподаткований прибуток підприємства в t-му році;

n - число років функціонування проекту;

Чt - чисельність персоналу в t-му році;

Зt - середня заробітна плата в t-му році;

Vt - сума кредиту, що повертається, в t-му році;

Пt - відсотки за кредит, що поступають до бюджету в t-му році;

It - інвестиції з бюджету в проект в t-му році;

Wt -кредити з бюджету, виділені в проект в t - му році;

i - ставка дисконтування, що приймається для оцінки проектів, здійснюваних за підтримки держави;

t - рік.

Використання запропонованої методики дозволяє визначити ефективність реалізації інвестиційного проекту з точки зору збалансованості доходів і витрат держави як гаранта, інвестора або кредитора.

Аналіз теоретичних положень щодо міжнародної інвестиційної діяльності дозволив встановити, що роль держави в цій галузі зводиться до двох основних моментів: по-перше, створення необхідних економічних, соціальних і політичних умов для здійснення інвестиційної діяльності, по-друге, спрямування інвестицій в такі сфери, які сприяють прискоренню і підвищенню якості економічного зростання і покращенню структури ВВП.

У другому розділі “Аналіз тенденцій прямого іноземного інвестування в світі” досліджено процес руху прямих іноземних інвестицій, перспективи іноземного інвестування в світі, проаналізовано особливості інвестиційних процесів в країнах, що розвиваються.

Прямі іноземні інвестиції представляють собою життєво важливий фактор в довгостроковій економічній перспективі для країн світу, що розвиваються, містячи величезний потенціал для створення робочих місць, підвищення продуктивності, розширення експорту і передачі технологій. Як свідчить аналіз, глобальний приплив інвестицій в світі суттєво знизився - з 1,4 трлн. дол. в 2000р. до 610 млрд. дол. в 2004р. Скорочення ПІІ було нерівномірним в різних регіонах і країнах.

Нерівномірним було воно і в галузевому аспекті: потоки інвестицій в оброблювальну промисловість і сферу послуг скоротились, тоді як в первинний сектор - зросли. Такі компоненти ПІІ як вкладення в акціонерний капітал і внутрішньокорпоративні займи, зменшились сильніше, ніж доходи, що реінвестуються.

Приплив інвестицій в приймаючі країни шляхом злиттів і поглинань пережив більш глибоке падіння, ніж ввезення інвестицій через нові проекти. З географічної точки зору, приплив ПІІ і в розвинуті країни, і в країни, що розвиваються, зменшився на 21% (відповідно до 440 і 142 млрд. дол.). Половина цього зменшення в країнах, де приплив інвестицій скоротився, припадає на долю США і Великобританії. Серед регіонів, що розвиваються, серйозно постраждали країни Латинської Америки і Карибського басейну, стикнувшись з п'ятим підряд річним скороченням ПІІ - на 23% в 2004р. В Африці цей показник зменшився на 31%. В групі країн, що розвиваються, менш за все скоротився приплив ПІІ в регіони Азії і Тихоокеанського басейну - через Китай, який завдяки рекордному припливу інвестицій в обсязі 68 млрд. дол. став найбільшою приймаючою країною в світі. Серед усіх регіонів найкращі результати продемонстрували країни Центральної і Східної Європи, які досягли збільшення надходжень ПІІ до рекордного рівня в 39 млрд. дол.

Основними тенденціями по регіонах були наступні.

Спостерігалось суттєве зниження припливу ПІІ в розвинуті країни, що супроводжувалось зменшенням показника корпоративного інвестування, падінням біржових котирувань і зниженням активності в області консолідаційної діяльності в ряді галузей внаслідок повільної динаміки в економіці. В цілому приплив ПІІ скоротився в 16 із 24 розвинутих країн. Найбільший приплив ПІІ в 2004р. було зареєстровано в Австралії, Німеччині, Фінляндії і Японії.

Вивезення ПІІ з розвинутих країн в 2004р. теж скоротилось - до 590 млрд. дол., перш за все в Великобританії, Нідерландах і Франції. В той же час потік інвестицій із Австрії, США, Фінляндії і Швеції посилився. І за ввезенням, і за вивезенням інвестицій списки найбільших приймаючих країн і країн базування очолив Люксембург (в силу особливих причин).

Різке скорочення припливу ПІІ відчула Африка - з 19 млрд. дол. в 2001р. до 8 млрд. дол. в 2004р., перш за все, внаслідок високих показників припливу в 2001р. (зокрема в ПАР і Марокко). Приплив інвестицій знизився в 23 із 53 країн континенту. Домінуючими залишались ПІІ в нафтову галузь. Більше половини припливу інвестиційних коштів в 2004р. припадало на Алжир, Анголу, Нігерію, Туніс і Чад. Значні капіталовкладення за кордоном здійснювали тільки підприємства ПАР.

Азіатсько-Тихоокеанський регіон в 2004р. також відчув вплив глобальної тенденції скорочення припливу ПІІ. Цей показник зменшувався впродовж останніх чотирьох років - з 107 млрд. дол. в 2001р. до 85 млрд. дол. в 2004р., темпи зменшення не були однаковими в різних субрегіонах, країнах і галузях. У всіх субрегіонах, за виключенням Центральної і Південної Азії, потік ПІІ був меншим, ніж в 2001р. Приплив ПІІ скоротився в 31 з 57 країн регіону. Тим не менш деякі країни отримали значно більші обсяги інвестицій. Внутрішньорегіональні інвестиційні потоки, особливо в Південно-Східній і Північно-Східній Азії зберегли високу динаміку, у тому числі завдяки перебазуванню виробництв, розширенню регіональних виробничих структур і подовженню зусиль з регіональної інтеграції. ПІІ в електронну промисловість продовжували зменшувались з причини раціоналізації виробничої діяльності в регіоні і адаптації до уповільнення світового попиту.

В Латинській Америці і Карибському басейні п'ятий рік поспіль відбувалось скорочення припливу ПІІ - з 84 млрд. дол. в 2001р. до 46 млрд. в 2004р., - в 28 із 40 економік регіону. Певною мірою цей спад було обумовлено специфічними для регіону факторами, перш за все гострою економічною кризою в Аргентині, а також економічною і політичною невизначеністю в ряді інших країн. Найвищою мірою відчув зменшення обсягу ПІІ сектор послуг. ПІІ в оброблювальну промисловість виявились більш стійкими, їх обсяг практично не змінився, незважаючи на уповільнення зростання на основному експортному ринку регіону - в США - і розширення переведення трудомістких виробництв в Азію.

Країни Центральної і Східної Європи знову відрізнялись на фоні глобальної тенденції, досягнувши нового високого припливу ПІІ - з 39 млрд. дол. проти 25 млрд. в 2001р. Тим не менш це зростання показників містить різноспрямовані тенденції: в 10 країнах приплив ПІІ зменшився, а в 9 - зріс. Потік ПІІ розрізнявся також і за галузями: найбільший їх обсяг припадав на автомобільну промисловість, а електронна промисловість відчувала їх нестачу. Окрім того, серед країн регіону, які вступили і прагнуть вступити до ЄС, серед місцевих фірм (у тому числі філіалів іноземних кампаній) відмічалась тенденція до скорочення діяльності, заснованої на використанні некваліфікованої праці, і розширення виробництв з більш високою доданою вартістю на основі використання переваг високого освітнього рівня місцевої робочої сили.

В 2001-2004рр. лідерами за індексами реальної динаміки ввезення ПІІ були Бельгія і Люксембург, за індексом потенціалу ввезення ПІІ - США (табл.1). За прогнозами ЮНКТАД, потоки ПІІ в найближчому майбутньому стабілізуються: приплив інвестицій в країни, що розвиваються, і промислово розвинуті країни залишиться на рівні 2004р., а в країнах ЦСЄ буде продовжувати зростати. В більш довгостроковій перспективі глобальні потоки ПІІ мають збільшитись і повернутись до тенденції підвищення. Перспективи майбутнього зростання залежать від ряду чинників на макро-, мікро- і інституціональному рівні.

Таблиця 1. Рейтинг за індексом реальної динаміки ввезення ПІІ і за Індексом потенціалу ввезення ПІІ , що розраховується ЮНКТАД, 2001- 2004рр.

Позиція за індексом реальної динаміки ввезення ПІІ	Позиція за Індексом потенціалу ввезення ПІІ
Місце	Країна	Місце	Країна
20 провідних економік
1	Бельгія і Люксембург	1	США
2	Ангола	2	Сінгапур
3	Гонконг (Китай)	3	Норвегія
4	Ірландія	4	Великобританія
5	Мальта	5	Канада
6	Сінгапур	6	Німеччина
7	Швеція	7	Швеція
8	Нідерланди	8	Бельгія і Люксембург
9	Данія	9	Нідерланди
10	Бруней Даруссалам	10	Фінляндія
11	Чеська Республіка	11	Ірландія
12	Гамбія	12	Японія
13	Нікарагуа	13	Гонконг (Китай)
14	Болівія	14	Франція
15	Казахстан	15	Швейцарія
16	Конго, Республіка	16	Данія
17	Гайана	17	Ісландія
18	Молдова, Республіка	18	Корея, Республіка
19	Чилі	19	Тайвань (Китай)
20	Кіпр	20	Катар
20 “останніх” економік
121	Нігер	121	Бангладеш
122	Камерун	122	Того
123	Гаїті	123	Судан
124	Зімбабве	124	Ефіопія
125	Бангладеш	125	Буркіна-Фасо
126	Руанда	126	Нігер
127	Конго	127	Кенія
128	Японія	128	Киргизька Республіка
129	Оман	129	Пакистан
130	Непал	130	Танзанія, Об'єд. Респ
131	Іран	131	Грузія
132	Кувейт	132	Бенін
133	Малаві	133	Непал
134	Лівійська Арабська Джамахерія	134	Замбія
135	Саудівська Аравія	135	Гаїті
136	ОАЕ	136	Таджикистан
137	Йемен, Республіка	137	Зімбабве
138	Індонезія	138	Руанда
139	Габон	139	Конго, Д.Р.
140	Сурінам	140	Сьєрра-Леоне

Фундаментальні економічні сили, що визначають зростання ПІІ, значною мірою залишаються незмінними. Інтенсивна конкуренція продовжує спонукати ТНК здійснювати інвестиції в нові ринки і шукати доступ до дешевих ресурсів і факторів виробництва. Політика урядів стає більш відкритою і передбачає все більшу кількість стимулів і адресних стратегій заохочення інвестицій, а також участь у все більшій кількості інвестиційних і торгових угод: із 248 змін, внесених до систем правового регулювання в 70 країнах, 236 були спрямовані на полегшення ПІІ. Одним із приймаючих регіонів, де лібералізація відбувається найбільш швидко, є Азія.

На розвинуті країни припадає дві третини світового сумарного обсягу ПІІ - і за власністю, і за місцем розміщення. Найбільшими власниками вивезених ПІІ стали компанії ЄС - близько 4,4 трлн. дол. в 2004р., що більше ніж вдвічі перевищує відповідний показник США. В країнах, що розвиваються, в 2004р. сумарний обсяг вивезених ПІІ дорівнював майже одній третині їх ВВП проти 13% у 1980р. Вивезення ПІІ з країн, що розвиваються, зросло ще сильніше - з 3% ВВП в 1980р. до 14% у 2004р.

Як свідчать результати проведеного дослідження, прямим іноземним інвестиціям на сучасному етапі розвитку економіки притаманні такі основні тенденції:

- скорочується приплив капіталу до країн, що розвиваються, і збільшується взаємне інвестування всередині групи розвинених країн;

- посилюється інвестиційна привабливість країн, які орієнтуються на експортний розвиток своєї економіки;

- відбувається розподіл окремих регіонів світу на сфери впливу з боку ТНК розвинених країн.

В роботі здійснено групування країн на основі використання інтегрального індексу індустріальної розвиненості територіальних утворень: 1 група - Бразилія, Іран, Ірак, Йорданія, Ліван, Лівія, Малайзія, Мексика, Польща, Росія, Саудівська Аравія, ПАР, Туреччина; 2 група - Австралія, Австрія, Бельгія, Канада, Данія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Гонконг, Італія, Японія, Нідерланди, Сінгапур, Швеція, Швейцарія, Великобританія, США; 3 група - Чехія, Греція, Ізраїль, Південна Корея, Кувейт, Нова Зеландія, Португалія, Іспанія, ОАЕ; 4 група - Китай, Єгипет, Гвінея, Гаїті, Індія, Індонезія, Північна Корея, Мавританія, Мозамбік, Сірія, Україна; 5 група - Афганістан, Камбоджа, ЦАР, Чад, Ефіопія, Ліберія, Непал, Руанда, Сомалі, Судан, Танзанія, Уганда. Здійснене групування дозволило надати рекомендації щодо розробки стратегії інвестиційного співробітництва з кожним угрупованням.

У третьому розділі “Удосконалення інвестиційної діяльності в країнах, що розвиваються” розглянуто напрямки державного стимулювання розвитку інвестиційного клімату Йорданії як країни, що розвивається; надано пропозиції щодо підвищення якості економічного зростання держав з перехідною економікою на прикладі Йорданії, пропозиції щодо інвестиційного партнерства держав на прикладі Йорданії й України.

Королівство Йорданія характеризується політичною і економічною стабільністю, надійністю банківського сектору, провідним становищем держави в регіоні за показниками приватизації основних галузей, наявністю вільної економічної зони, має сприятливий інвестиційний клімат, крупний морський порт Акаба, розвинуте авіа- і автотранспортне сполучення. За ступенем економічної свободи Королівство Йорданія наближається до умов Південної Кореї, займаючи 51 місце зі 155 можливих.

Економіка Йорданії орієнтована на ринкові відносини з переважанням приватної власності (виключенням є тільки видобувні галузі промисловості). Наявність різних галузей промисловості створює передумови для успішної діяльності змішаних підприємств із виробництва продукції, орієнтованої на місцеві, регіональні і міжнародні ринки. Як дозволили встановити проведені дослідження, це є основою економічного зростання навіть за несприятливих регіональних і міжнародних умов.

Проведене дослідження, з урахуванням переваг географічного і геополітичного розташування Йорданії, дозволяє стверджувати, що ідеальною є модель розвитку регіону як йордано-палестинсько-ізраільського трикутника, подібного країнам Бенілюксу.

Для підвищення інвестиційної привабливості країн, що розвивається, необхідним є формування нової якості економічного зростання, для чого необхідним є зв'язок із здійсненням глобальних перетворень, проведення ринкових реформ, покликаних стимулювати ділову активність в суспільстві, спрямованість останньої на зростання задоволеності споживачів і розвиток творчої ініціативи як підприємців, так і найманих працівників. Залучення інвестицій розглядається як інструмент розвитку народного господарства, забезпечення створення нових робочих місць, розвитку людських ресурсів, необхідних для здійснення економічних реформ. При цьому залучення наднаціональних капіталів через можливості транснаціональних компаній дозволить перенести розробку продукції високого технологічного рівня із сугубо наукової сфери в область реального бізнесу.

Використання коефіцієнтів якості економічного зростання країн дозволило визначити пріоритетні напрямки інвестиційного співробітництва між Україною і Йорданією: в енергетичній сфері і металургійній промисловості.

Формами державного регулювання інвестиційної діяльності в країнах, що розвиваються, мають стати:

державна підтримка на тимчасовій основі нових і найновіших галузей, особливо наукомістких, до освоєння цими галузями рентабельного масового виробництва принципово нової продукції;

удосконалення кредитно-грошової політики, забезпечення стабільності курсу національної валюти по відношенню до провідних вільно конвертованих валют;

податкові пільги, зокрема у вільних економічних зонах, на реінвестований прибуток, надання права на прискорену амортизацію (на суму амортизації зменшується оподаткований прибуток).

ВИСНОВКИ

В дисертаційній роботі вирішено важливу наукову задачу теоретичного обґрунтування і розробки науково-практичних рекомендацій щодо удосконалення міжнародної інвестиційної діяльності країн, що розвиваються.

У результаті проведеного дослідження зроблено такі висновки.

1. Іноземне інвестування виконує місію інтернаціоналізації господарського життя. Процес іноземного інвестування може здійснюватись за певних передумов: наявність вільних капіталів; їх мобільність; умови розміщення капіталу за кордоном мають бути кращими, ніж у власній країні.

2. На основі дослідження теоретичних основ міжнародної економічної діяльності запропоновано класифікацію іноземних інвестицій: за сферами прикладання, за роллю в капіталоутворенні, за ступенем ліквідності, за формами власності інвесторів, за джерелами інвестування, по відношенню до характерів використання ресурсів.

3. Встановлено, що фундаментальні економічні сили, що визначають зростання ПІІ, значною мірою залишаються незмінними: інтенсивна конкуренція продовжує спонукати ТНК здійснювати інвестиції в нові ринки і шукати доступ до дешевих ресурсів і факторів виробництва. Політика урядів стає більш відкритою і передбачає все більшу кількість стимулів і адресних стратегій заохочення інвестицій, а також участь у все більшій кількості інвестиційних і торгових угод.

4. Світові тенденції іноземного інвестування зазнали певних змін. Потоки інвестицій в оброблювальну промисловість і сферу послуг скоротились, тоді як в первинний сектор - зросли. Вкладення ПІІ в акціонерний капітал і внутрішньокорпоративні займи зменшились сильніше, ніж доходи, що реінвестуються. Приплив інвестицій в приймаючі країни шляхом злиттів і поглинань пережив більш глибоке падіння, ніж ввезення інвестицій через нові проекти.

5. Головним в інвестиційному процесі має стати забезпечення оптимального використання наявних ресурсів при максимально можливих темпах зростання добробуту населення. Із використанням коефіцієнта якості економічного зростання, який дозволив поділити галузі на дві основні групи: галузі, що негативно впливають на якісне зростання ВВП і галузі, що позитивно впливають на якісне зростання ВВП, визначено нелінійний характер скорочення аграрної складової формування валового внутрішнього продукту в країнах на користь частки сфери послуг по мірі розвитку промисловості і зростання обсягів ВВП на душу населення.

6. Дослідження ролі іноземних інвестицій для економік країн, що розвиваються, дозволило розробити методику розрахунку показника чистого дисконтованого доходу держави від здійснення інвестиційного проекту, використання якої дозволяє визначити ефективність реалізації інвестиційного проекту з точки зору збалансованості доходів і витрат держави як гаранта, інвестора або кредитора.

7. Прямим іноземним інвестиціям на сучасному етапі розвитку економіки притаманні такі основні тенденції: скорочується приплив капіталу до країн, що розвиваються, і збільшується взаємне інвестування всередині групи розвинених країн; посилюється інвестиційна привабливість країн, які орієнтуються на експортний розвиток своєї економіки; відбувається розподіл окремих регіонів світу на сфери впливу з боку ТНК розвинених країн.

8. Для підвищення інвестиційної привабливості країн, що розвиваються, необхідним є формування нової якості економічного зростання, для чого необхідним є зв'язок із здійсненням глобальних перетворень, проведення ринкових реформ, покликаних стимулювати ділову активність в суспільстві, спрямованість останньої на зростання задоволеності споживачів і розвиток творчої ініціативи як підприємців, так і найманих працівників. Роль держави в цій галузі зводиться до двох основних моментів: по-перше, створення необхідних економічних, соціальних і політичних умов для здійснення інвестиційної діяльності, по-друге, спрямування інвестицій в такі сфери, які сприяють прискоренню і підвищенню якості економічного зростання і покращенню структури ВВП.

9. З урахуванням переваг географічного і геополітичного розташування Йорданії, запропоновано модель розвитку регіону як йордано-палестинсько-ізраільського трикутника, визначено пріоритетні напрямки інвестиційного співробітництва між Україною і Йорданією: в енергетичній сфері і металургійній промисловості.

Публікації автора за темою дисертації

Публікації у наукових фахових виданнях:

1. Аль-Хазалех М. Перспективы развития экономики в развивающихся странах // Прометей. Регіональний збірник наукових праць з економіки. № 1 (16), 2005. - С.35-38. (0,4 д.а.)

2. Аль-Хазалех М. Методика расчета показателя качества валового внутреннего продукта // Економіка: проблеми теорії та практики. Випуск 203. Том.3, 2005. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2005. - С.709 - 714. (0,4 д.а.)

3. Аптекар С.С., Аль-Хазалех М. Методологічні аспекти оцінки економічної ефективності інвестицій // Вісник ДонДУЕТ. - Сер. “Економічні науки”. №3 (23), 2004. - С.189-196. (0,8 д.а.)

Особистий внесок здобувача: розроблено підхід до економічної оцінки інвестиційних проектів, запропоновано підходи до оцінки вартості капіталу.

4. Аль-Хазалех М. Закономерность изменения структуры ВВП при развитии экономики стран // Вісник Донецького університету. Сер. В. “Економіка і право. №1/2004. - С.249-252. (0,4 д.а.)

5. Аль-Хазалех М. Роль категорії якості в макроекоомічному процесі // Вісник ДонДУЕТ. - Сер. “Економічні науки”. Спеціальний випуск. №3 (23). Частина друга. 2004. - С.52-56. (0,4 д.а.)

6. Аль-Хазалех М. Разделение стран мира на кластеры по степени экономической развитости // Прометей. Регіональний збірник наукових праць з економіки. № 1 (13), 2004. - С.155-159. (0,4 д.а.)

Публікації в інших виданнях:

7. Аль-Хазалех М. Оценка эффективности инвестиционных проектов // Економіка і маркетинг в ХХІ сторіччі. Матеріали VI міжнародної наукової конференції студентів і молодих учених. Частина 1. - Донецьк: ДонНТУ, 13-15 травня 2005р. - С.7-8. (0,2 д.а.)

8. Аль-Хазалех М. Использование кластерного анализа для классификации стран по уровню экономического развития. // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Розвиток економіки в трансформціний період: глобальний та національний аспекти”. Том.2. 20 квітня 2005р., м.Запоріжжя. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. - С.137-138. (0,2 д.а.)

АНОТАЦІЯ

Аль Хазалех Маджид Мохаммад Халед. Міжнародна інвестиційна діяльність в країнах, що розвиваються. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.05.01 - світове господарство і міжнародні економічні відносини. - Донецький національний університет Міністерства освіти і науки України, Донецьк, 2006.

Дисертацію присвячено розробці теоретичних і науково-практичних рекомендацій щодо удосконалення міжнародної інвестиційної діяльності країн, що розвиваються.

Досліджено теорії міжнародної економіки, особливості сучасного етапу міжнародної інвестиційної діяльності, роль іноземних інвестицій для економік країн, що розвиваються.

Проаналізовано тенденції прямого іноземного інвестування в світі, досліджено процес руху прямих іноземних інвестицій, перспективи іноземного інвестування в світі, проаналізовано особливості інвестиційних процесів в країнах, що розвиваються.

Розглянуто напрямки державного стимулювання розвитку інвестиційного клімату Йорданії як країни, що розвивається; надано пропозиції щодо підвищення якості економічного зростання держав з перехідною економікою на прикладі Йорданії, пропозиції щодо інвестиційного партнерства держав на прикладі Йорданії й України.

Ключові слова: міжнародна економічна діяльність міжнародна інвестиційна діяльність, іноземні інвестиції, інвестиційна привабливість, країни, що розвиваються.

АННОТАЦИЯ

Аль Хазалех Маджид Мохаммад Халед. Международная инвестиционная деятельность в развивающихся странах. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.05.01 - мировое хозяйство и международные экономические отношения. - Донецкий национальный университет Министерства образования и науки, Донецк, 2006.

Диссертация посвящена разработке теоретических и методических рекомендаций по совершенствованию международной инвестиционной деятельности развивающихся стран.

Исследованы теории международной экономики, особенности современного этапа международной инвестиционной деятельности, роль иностранных инвестиций для экономик развивающихся стран.

Предложена классификация иностранных инвестиций по сферам приложения, по роли в капиталообразовании, по степени ликвидности, по формам собственности инвесторов, по источникам инвестирования, по отношению к характеру использования ресурсов.

Предложена формула для расчета коэффициента качества экономического роста, разработана методика расчета показателя чистого дисконтированного дохода государства от осуществления инвестиционного проекта.

Раскрыта роль государства в осуществлении международной инвестиционной деятельности.

Проанализированы тенденции прямого иностранного инвестирования в мире, проанализированы особенности инвестиционных процессов в развивающихся странах. Установлено, что приток инвестиций в принимающие страны путем сияний и поглощений пережил более глубокое падение, чем ввоз инвестиций посредством новых проектов. Определены тенденции инвестирования по регионам мира, установлено, что потоки прямых иностранных инвестиций в ближайшей перспективе стабилизируются. Приведен индекс реальной динамики ввоза ПИИ и индекс потенциала ввоза ПИИ. Установлено, что на развитые страны приходится две трети мирового суммарного объема ПИИ.

Выявлены особенности экономики Иордании с учетом преимуществ географического и геополитического расположения страны, обоснована модель развития региона как иордано-палестинско-израильского треугольника. Определены направления инвестиционного сотрудничества между Украиной и Иорданией.

Обосновано, что для повышения инвестиционной привлекательности развивающихся стран необходимым является формирование нового качества экономического роста. Предложены формы государственного регулирования инвестиционной деятельности в развивающихся странах. Выделена роль транснациональных компаний в привлечении наднациональных капиталов.

Ключевые слова: международная экономическая деятельность, международная инвестиционная деятельность, иностранные инвестиции, инвестиционная привлекательность, развивающиеся страны.

ANNOTATION

Al Khazalekh Magid Mahammad Khaled. The International Investment Activity in Less Developed Countries. - Manuscript.

The dissertation on competition of a scientific degree of the candidate of economic sciences on a speciality 08.05.01 - World Economy and International Economic Relations. - Donetsk National University, Donetsk, 2006.

The dissertation is devoted to development of theoretical and methodical recommendations on perfection of the international investment activity of less developed countries.

Theories of the international economy, feature of the present stage of the international investment activity, a role of foreign investments for economics of underdevelopment are investigated.

Tendencies of direct foreign investment in the world are analysed, features of investment processes in less developed countries are analysed.

Directions of the state stimulation of development of an investment climate of Jordan as less developed country are considered; offers on improvement of quality of economic growth of the states with transitive economy are given by the example of Jordan, the offer on investment partnership of the states by the example of Jordan and Ukraine.

Key words: the international economic activities, the international investment activity, foreign investments, investment appeal, less developed countries.

Размещено на Allbest.ru

...