Взаємовідносини України з міжнародними фінансовими організаціями

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ

ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

УДК 336.77:339.732. 4

Автореферат дисертації

на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Взаємовідносини України з міжнародними фінансовими організаціями

08.04.01 - фінанси, грошовий обіг і кредит

Шатковська Анна Олегівна

Ірпінь - 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Науково-дослідному фінансовому інституті при Міністерстві фінансів України.

Науковий керівник доктор економічних наук, професор, заслужений економіст України Кравченко Василь Іванович, Міжнародний інститут фінансів, президент.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Кістерський Леонід Леонідович, Інститут міжнародного ділового співробітництва, директор;

кандидат економічних наук, старший науковий співробітник Саакадзе Леван Валер'янович, Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, відділ міжнародних фінансово-валютних відносин, провідний науковий співробітник.

Провідна установа Національний інститут стратегічних досліджень, відділ економічної та соціальної стратегії, м. Київ.

Захист відбудеться «12» жовтня 2006 р. о 16.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 27.855.01 Національної академії державної податкової служби України за адресою: 08201, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Карла Маркса, 31.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної академії державної податкової служби України за адресою: 08201, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Карла Маркса, 31.

Автореферат розісланий «08» вересня 2006 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради С.В. Онишко

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Після набуття державної незалежності у 1991 р. Україна почала формувати взаємовідносини з міжнародними фінансовими організаціями (МФО) - з Міжнародним валютним фондом (МВФ), Групою Всесвітнього банку (Всесвітній банк), Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) та Чорноморським банком торгівлі та розвитку (ЧБТР).

Вступ до зазначених організацій став першим кроком до поглиблення міжнародного співробітництва, відкрив Україні дорогу на міжнародні фінансові ринки.

МФО використовують різні форми співробітництва у взаємовідносинах з Україною, зокрема надають технічну допомогу та кредитні кошти, що залучаються для здійснення різноманітних проектів. Умови надання кредитів МВФ, ЄБРР, Всесвітнього банку, а саме процентна ставка, термін погашення, пільговий період, дуже привабливі для України, бо за багатьма показниками є кращими, ніж можна було б отримати з інших джерел.

Головне завдання при отриманні та використанні кредитів МФО - максимально можливе забезпечення національних інтересів України як позичальника з урахуванням інтересів позикодавців, відстоювання державотворчих інтересів через відповідну стратегію й тактику урядових та бізнесових кіл країни. При залученні зарубіжних коштів Україна має враховувати не лише комерційну сторону отримання доходу для повернення кредиту і загальногосподарську ефективність, а й недопускати порушення національного суверенітету й загрози економічній безпеці. Саме тому на сьогодні особливої уваги потребує визначення принципів та основ побудови взаємовідносин України з МФО, а також основних напрямків їх удосконалення.

Питання міжнародних фінансових відносин, а також діяльності міжнародних фінансових організацій знайшли своє відображення в роботах багатьох російських та зарубіжних дослідників, серед яких Н. Вудс, Дж. Вулфенсон, І. Герчикова, Д. Дріскол, А. Екс, О. Зайцева, А. Кірєєв, В. Кузнєцов, С. Мілднер, Ю. Полунєєв, Н. Рубіні, Д. Смислов, Дж. Стігліц, А. Халевинський, Е. Халевинська, Є. Харрел, Дж. Хорсфілд, Х. Шреплер.

Проблемами співпраці України з МФО займалися такі українські автори, як В. Базилевич, О. Бєлорус, В. Будкін, І. Бураковський, О. Виходцев, А. Гальчинський, В. Геєць, Л. Кістерський, Г. Климко, В. Клочко, Ю. Ковбасюк, В. Колосова, Л. Ларіонова, З. Луцишин, І. Лютий, В. Новицький, Я. Оніщук, А. Пересада, О. Плотніков, Н. Поважна, Г. П'ятаченко, Л. Саакадзе, А. Філіпенко, Г. Циганкова.

Однак багато проблем у сфері взаємовідносин України з МФО залишаються не дослідженими. Зокрема, бракує цілісного аналізу діяльності МФО в Україні, на основі якого можна було б вибудувати стратегію розвитку подальших взаємовідносин з цими організаціями. Крім того, в умовах отримання статусу країни з ринковою економікою, підготовки до вступу до Світової організації торгівлі (СОТ) та проведення курсу на європейську інтеграцію, взаємовідносини України з МФО потребують аналізу з точки зору визначення пріоритетних напрямків їх розвитку.

Актуальність теми дисертаційного дослідження обумовлюється важливим значенням взаємовідносин з МФО як для забезпечення достатніх фінансових ресурсів для здійснення системних та структурних реформ в Україні, так і для зміни відношення до України в світі; необхідністю вдосконалення державної стратегії розвитку взаємовідносин з МФО в контексті визначення основ зовнішньої та внутрішньої політики України на сучасному етапі; відсутністю аналізу факторів, які перешкоджають встановленню взаємовигідного співробітництва з МФО; недостатньою врегульованістю процедур узгодження позицій України та МФО при підготовці відповідних угод, контролю за їх виконанням; необхідністю забезпечення високого рівня ефективності залучення та використання коштів, одержаних від МФО.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Матеріали дисертації є складовою досліджень, здійснених Науково-дослідним фінансовим інститутом при Міністерстві фінансів України, зокрема, таких: «Проблеми і шляхи залучення іноземних капіталів в економіку України» - номер державної реєстрації 0102U006339 (автором досліджено проблеми, що виникають при залученні коштів МФО в економіку України, визначено пріоритетні напрямки співробітництва України з МФО, розроблено пропозиції щодо підвищення ефективності реалізації інвестиційних проектів, що фінансуються за рахунок коштів МФО), «Обґрунтування концепції державної фінансової політики на 2005-2007 роки» - номер державної реєстрації 0104U008686 (автором здійснено аналіз досвіду реалізації антикризової політики МФО в різних країнах світу та надано пропозиції щодо удосконалення державної фінансової політики в частині розвитку співробітництва України з МФО).

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є визначення основних форм та особливостей взаємовідносин України з МФО, характеру проектів, що реалізуються МФО в Україні, впливу цих організацій на соціально-економічний розвиток країни, а також розробка основних напрямків розвитку співробітництва України з цими організаціями.

Для досягнення цієї мети автором були поставлені такі завдання:

класифікувати основні форми співробітництва України з міжнародними фінансовими організаціями залежно від інтересів цього співробітництва;

визначити основні передумови посилення впливу міжнародних фінансових організацій на економіку країн світу і, зокрема, України;

класифікувати міжнародні фінансові організації за їх функціями, повноваженнями, компетенцією, умовами набуття членства, учасниками;

виявити особливості проектів, що реалізуються міжнародними фінансовими організаціями в Україні;

розробити методичні рекомендації щодо підготовки та реалізації інвестиційних проектів, які фінансуються за рахунок коштів міжнародних фінансових організацій в Україні;

розробити пропозиції стосовно основних напрямків розвитку співробітництва України з міжнародними фінансовими організаціями.

Об'єктом дослідження є міжнародні фінансові відносини в умовах економічної інтеграції та глобалізації.

Предметом дослідження є взаємовідносини України з міжнародними фінансовими організаціями.

Методи дослідження. У процесі дослідження було використано загальні методи наукового пізнання, зокрема: для дослідження передумов та причин виникнення міжнародних фінансових організацій - логічний та історичний методи; при оцінці досвіду діяльності МФО в різних країнах світу, а також у процесі аналізу проектів МФО в Україні - метод компаративного аналізу; визначення форм співробітництва України з МФО та їх сутності здійснювалося на основі методу наукової абстракції; при розробці рекомендацій щодо напрямків удосконалення співробітництва України з МФО використовувався метод системного аналізу.

Інформаційну базу дослідження складають наукові праці вітчизняних та зарубіжних авторів, законодавчі та нормативні акти України, статистичні матеріали Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України, меморандуми, проекти, кредитні та грантові угоди та інші інформаційні матеріали Всесвітнього банку, МВФ та ЄБРР.

Наукова новизна одержаних результатів. За результатами комплексного дослідження отримано нові результати, які в сукупності розв'язують важливе наукове завдання - поглиблення взаємовідносин України з міжнародними фінансовими організаціями, підвищення їх ефективності.

Основними результатами, які мають наукову новизну і характеризують особистий внесок автора, є такі:

вперше:

класифіковано основні форми співробітництва України з міжнародними фінансовими організаціями залежно від інтересів суб'єктів такого співробітництва, зокрема:

з боку України: забезпечення національних інтересів держави як рівноправного учасника міжнародного поділу праці, суб'єкта глобальних економічних і фінансових ринків; отримання нових виробничих технологій, інвестицій, інформації та безпосередньої фінансової допомоги;

з боку міжнародних фінансових організацій: розробка та реалізація проектів макроекономічної стабілізації, структурних економічних перетворень, проектів екологічного характеру та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи; моніторинг соціально-економічних і політичних процесів в Україні; надання рекомендацій обов'язкового характеру; надання технічної допомоги;

розроблено методичні рекомендації щодо підготовки та реалізації інвестиційних проектів, що фінансуються за рахунок коштів міжнародних фінансових організацій, які включають: порядок підготовки та реалізації проектів, механізми і особливості проведення фінансових розрахунків, заходи щодо контролю за ходом реалізації проектів;

удосконалено:

визначення передумов посилення впливу міжнародних фінансових організацій на економіку країн світу, зокрема: поглиблення міжнародної економічної інтеграції; глобалізація економічних та фінансових ринків; глобальна інформатизація; наростання економічного домінування транснаціональних корпорацій; посилення наднаціонального регулювання політичних, економічних та соціальних процесів;

класифікацію міжнародних фінансових організацій відповідно до їх функцій, повноважень та компетенції, умов набуття членства, учасників;

обґрунтування основних напрямків розвитку співробітництва України з міжнародними фінансовими організаціями, а саме: підвищення статусу України як суб'єкта міжнародних фінансових відносин; посилення захисту економічних інтересів України; удосконалення практики реалізації інвестиційних проектів, які фінансуються за рахунок коштів міжнародних фінансових організацій;

набуло подальшого розвитку:

формулювання функцій міжнародних фінансових організацій, зокрема таких, як: регулювання міжнародних валютно-фінансових відносин; нагляд за станом міжнародної валютної системи; сприяння макроекономічній стабілізації та структурній перебудові реального сектору економіки, поширенню досвіду трансформаційних перетворень у країнах з перехідною економікою; моніторинг розвитку економіки країн-членів та виконання ними зобов'язань перед МФО;

- визначення основних цілей, механізмів фінансування, особливостей та результатів реалізації проектів співробітництва України з міжнародними фінансовими організаціями, а саме: проектів макроекономічної стабілізації та структурних перетворень, інвестиційних проектів, проектів міжнародної технічної допомоги.

Практичне значення одержаних результатів. Пропозиції та висновки щодо заходів з підвищення ефективності реалізації інвестиційних проектів, які фінансуються за рахунок коштів міжнародних фінансових організацій, були використані Міжнародним науково-навчальним центром інформаційних технологій та систем НАН України та МОН України при виконанні науково-дослідної теми «Дослідження та розробка інформаційних технологій в управлінні економічними системами різних рівнів ієрархії» в частині оптимізації управління економічними системами (довідка № 82/8-60 від 24.05.2005). Результати дослідження в частині аналізу основних принципів реалізації інвестиційних проектів та надання міжнародної технічної допомоги були використані підкомітетом з питань електроенергетики Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки при розробці проектів Законів України, зокрема, Закону України «Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки» (реєстрац. № 2142), який ухвалено Верховною Радою України 24 червня 2004 р. (довідка № 06-17/19-224 від 10.06.05). Висновки автора стосовно обґрунтування необхідності розвитку взаємовідносин України з МФО, визначення пріоритетних напрямків цієї співпраці, а також рекомендації щодо посилення захисту національних інтересів України були використані в Інституті кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України в 2003-2004 рр. при виконанні науково-дослідної теми «Розробка та реалізація економетричних моделей прогнозування компонент кінцевого продукту, зовнішньоекономічних зв'язків і фінансових потоків на базі моделі міжгалузевого балансу» (довідка №53/1-43 від 30.05.2005). Методичні рекомендації щодо підготовки та впровадження інвестиційних проектів використані Державним Комітетом з питань житлово-комунального господарства України для підготовки та супроводження інвестиційних проектів (довідка № 12/1-2-277 від 22.06.05).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є одноосібним науковим дослідженням, у якому викладено авторський підхід до визначення основних напрямків подальших взаємовідносин України з міжнародними фінансовими організаціями. Наукові положення, висновки і рекомендації, які виносяться на захист, одержані автором самостійно.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження, викладені у дисертації, були апробовані на таких науково-теоретичних конференціях: «Проблеми розвитку фінансової системи України» (НДФІ, Київ, 2002 р.); «Проблеми розвитку державних і місцевих фінансів» (НДФІ, Київ, 2003 р.); «Напрями підвищення ефективності фінансової політики в Україні» (НДФІ, Київ, 2005 р.).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 9 наукових праць (з них 8 одноосібних) загальним обсягом 6,5 друк. арк., з них 5 одноосібних статей у наукових фахових виданнях обсягом 2,7 друк. арк.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційне дослідження складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Основний зміст роботи викладено на 175 сторінках. Дисертація містить 5 рисунків, 12 таблиць. Список використаних джерел складається з 185 найменувань і займає 17 сторінок. Робота містить 8 додатків на 50 сторінках.

Основний зміст

У першому розділі «Теоретичні основи становлення та розвитку міжнародних фінансових організацій» визначено об'єктивні передумови та причини виникнення МФО, узагальнено їх основні завдання, класифіковано МФО за їх функціями, повноваженнями, компетенцією, характером набуття членства, учасниками, досліджено роль МФО в умовах глобалізації.

Проведений аналіз показує, що серед основних чинників появи міжнародних фінансових організацій важливе місце посідають міжнародна економічна інтеграція та глобалізація. Поштовхом до створення найбільш впливових сьогодні МФО, а саме МВФ та Всесвітнього банку, стали «Велика депресія» 1929-1933 рр. та наслідки Другої світової війни, які поставили перед світовою спільнотою завдання розробки валютно-фінансової системи, адекватної новим умовам функціонування світового господарства та міжнародних економічних відносин.

Дослідження еволюції діяльності МФО дало змогу встановити, що їх цілі та завдання зазнали змін під впливом тотальних зрушень, що відбулися в світовому розвитку. Якщо одразу після створення МВФ та Всесвітнього банку їх метою було забезпечення збалансованого світового розвитку, запобігання кризовим явищам, подібним до великої депресії, допомога країнам-членам світового співтовариства в налагодженні економічного розвитку та співробітництва, піднесенні економіки країн, які зазнали руйнувань в роки Другої світової війни, то пізніше вони переключили свою діяльність на країни, що розвиваються. Зокрема, з крахом у 90-х роках ХХ ст. світової соціалістичної системи і розвалом колишнього СРСР однією з цільових функцій МФО поряд з фінансовою допомогою на цілі здійснення структурних змін у фінансово-валютній сфері стало надання позик та технічної допомоги з метою підтримання економічних реформ у колишніх соціалістичних країнах, реформування посткомуністичної економіки.

На заснування регіональних банків розвитку вплинули такі чинники, як нерівномірність економічного розвитку та відмінності культурних і політичних реалій країн різних регіонів світу, а також небажання країн «третього світу» виконувати вимоги, необхідні для отримання пільгових кредитів МВФ та Всесвітнього банку. Спільною метою банків розвитку є надання фінансової та технічної допомоги для розбудови та розвитку конкурентоспроможних економік країн-учасниць. Регіональні банки розвитку мають багато спільного не лише між собою, а й з МБРР, організаційна структура якого була взята за основу при їх розбудові.

В умовах глобалізації перед країнами світу постала проблема, як найбільш ефективно здійснювати та координувати економічну політику, аби забезпечити економічне зростання, безпеку і стабільність у межах власних кордонів. Надзвичайно відповідальну роль у цьому процесі покладено на міжнародні фінансові організації.

Основними передумовами посилення впливу МФО на економіку країн світу, зокрема України, стали поглиблення міжнародної економічної інтеграції, глобалізація економічних і фінансових ринків, глобальна інформатизація, наростання економічного домінування транснаціональних корпорацій, посилення наднаціонального регулювання політичних, економічних та соціальних процесів.

Аналіз результатів діяльності МВФ та Всесвітнього банку в країнах, що розвиваються, зокрема, під час таких потужних фінансових криз, як Мексиканська криза 1994-95 рр., Азіатська криза 1997-98 рр., Російська криза 1998 р. показує, що програми структурних перетворень та економічної стабілізації цих організацій не завжди виявляються ефективними. В більшості країн Африки позитивних зрушень дуже мало. Політика МВФ та Всесвітнього банку, спрямована на стимулювання економічного зростання та боротьбу з бідністю, не дала належних результатів. Основними причинами провалу політики МФО під час фінансових криз наприкінці ХХ ст. є домінування в цих організаціях невеликої кількості країн при прийнятті рішень щодо проведення антикризової політики; неврахування регіональних особливостей та недостатнє залучення місцевих спеціалістів для вирішення проблемних питань тої чи іншої країни; вимоги занадто швидкої приватизації та лібералізації ринків; відведення невиправдано великої ролі іноземному інвестуванню; недостатня прозорість при прийнятті стратегічних рішень.

Незадоволення світового співтовариства результатами діяльності МФО поставило перед ними питання щодо вдосконалення принципів їх діяльності та стратегії побудови відносин з країнами-членами відповідних МФО. Звичайно, міжнародні фінансові організації не є досконалими інституціями і не завжди можуть ефективно вплинути на негативні наслідки глобалізації, але їх роль у регулюванні міжнародних фінансових відносин залишається досить значною і, в разі удосконалення принципів та механізмів їх діяльності, може стати вирішальною у регулюванні глобалізаційних процесів.

Вступ України до МФО став об'єктивним наслідком глобалізації, однією з необхідних передумов розвитку ринкової економіки та виходу країни на світові фінансові ринки.

У другому розділі «Основні форми співробітництва України з міжнародними фінансовими організаціями» проаналізовано досвід співробітництва України з МФО, особливості форм співробітництва, розглядаються результати реалізації в Україні проектів макроекономічної стабілізації та структурної перебудови економіки, інвестиційних проектів та проектів міжнародної технічної допомоги.

Форми співробітництва МФО з будь-якою країною можна умовно поділити на дві сфери: безпосередньо фінансове співробітництво, тобто таке, що передбачає виділення фінансових ресурсів МФО і тягне за собою боргові зобов'язання держави чи підприємств та організацій в межах держави; та інші (нефінансові) форми співробітництва, що включають в себе надання консультативної підтримки, проведення наукових досліджень, обмін міжнародним досвідом та інформацією.

Незважаючи на те, що нефінансові форми співробітництва України з МФО досить різноманітні, залучення Україною фінансових ресурсів під реалізацію проектів завжди домінувало над іншими формами.

Пріоритетні напрямки співробітництва України з МФО визначаються у відповідних Стратегіях допомоги Україні, що затверджуються Радами директорів цих МФО. Ці стратегії є своєрідними середньостроковими програмами, які визначають структуру, обсяг та принципи діяльності в Україні міжнародних організацій. У роботі проведено аналіз Стратегій допомоги Україні, що сьогодні реалізуються МФО.

У дослідженні розглянуто форми взаємодії МФО в рамках реалізації спільних інвестиційних програм і проектів у країнах-реципієнтах, якими є спільне, паралельне фінансування, або залучення до фінансування третіх сторін.

Форми співробітництва України з МФО можуть бути класифіковані за різними критеріями: залежно від стадії співробітництва та залежно від суб'єктів співробітництва і його інтересів. До особливостей співробітництва МФО з Україною можна віднести велику увагу з боку міжнародних фінансових організацій до таких форм співробітництва, як моніторинг соціально-економічних і політичних процесів в Україні та надання рекомендацій обов'язкового характеру. Останнє буде наявним у відносинах України з МФО до того часу, поки країна не вийде на інший рівень розвитку і не стане рівноправним членом цих організацій, що на сьогодні бачиться лише в перспективі.

Проекти, що реалізуються в Україні МФО, можуть бути класифіковані як проекти макроекономічної стабілізації економіки та структурних перетворень у окремих секторах (системні проекти); інвестиційні проекти; проекти міжнародної технічної допомоги.

Співпраця України з МФО розпочалася саме з проектів макроекономічної стабілізації економіки. МФО, що співпрацюють з Україною за цим напрямком, є МВФ та МБРР. Виділення коштів під системні проекти передбачає виконання Україною певних умов, що закріплюються в угодах, меморандумах тощо, які є досить жорсткими і не завжди виправданими, тому на теперішньому етапі в співробітництві з МВФ перед Україною постало завдання поступово переносити взаємовідносини з ними у площину безкредитних стосунків.

Пріоритетним напрямком залучення коштів МФО має стати фінансування інвестиційних проектів. У портфелі проектів МФО найбільшу питому вагу мають саме інвестиційні проекти, спрямовані на розвиток різних галузей економіки України. На відміну від системних проектів, інвестиційні проекти передбачають спільне фінансування проекту з боку української сторони.

Основними напрямками, на які виділяються кошти МБРР в Україні, є енергетика, інфраструктура та соціальна сфера, а основними напрямками вкладення ресурсів ЄБРР в економіку України до цього часу були енергетичний, агропромисловий, фінансовий та транспортний сектори. На відміну від МБРР, ЄБРР переважно фінансує приватні установи.

Ефективність позик МФО може бути розглянута в розрізі 3-х складових (рис.1). Ефективність залучення коштів від МФО є досить високою порівняно з іншими можливими джерелами фінансування. Ефективність погашення позики тісно пов'язана з ефективністю її використання, адже якщо проект впроваджується відповідно до графіка, кошти вибираються швидко, тоді доводиться сплачувати меншу суму грошей як комісійні за невикористану частину позики.

Міжнародна технічна допомога та інвестиційні проекти МФО в Україні за своїми завданнями і цілями доповнюють один одне, тому МБРР та ЄБРР, реалізуючі проекти в Україні, зазвичай допомагають бенефіціарам проектів знайти джерело залучення додаткових коштів у вигляді міжнародної технічної допомоги урядів іноземних країн чи іноземних фондів та організацій, чи самі виділяють гранти. Міжнародна технічна допомога стає одним з джерел фінансування підготовчої фази інвестиційних проектів.

Необхідною умовою для залучення кредитних ресурсів МФО та міжнародної технічної допомоги є політична стабільність та проведення екрномічних реформ в Україні, дотримання проголошеного курсу євроінтеграції, виконання умов, що передбачені Угодами про співробітництво між Україною та МФО.

Рис.1. Складові ефективності позик МФО.

У третьому розділі «Основні напрямки розвитку співробітництва України з міжнародними фінансовими організаціями» розглянуто пріоритетні напрямки співробітництва України з МФО та представлено рекомендації для підвищення ефективності співробітництва.

Пріоритетним завданням для України на сучасному етапі розвитку є підвищення її статусу як суб'єкта міжнародних фінансових відносин, що сприятиме зростанню інвестиційної привабливості держави, пожвавленню євроінтеграційних процесів. Від характеру взаємодії з МФО, а також з приватними кредиторами залежить ставлення до України у світі, можливості реальної інтеграції у світову спільноту і специфіка співпраці з окремими державами світу.

Відносини між МФО та Україною, а також багатьма іншими країнами перехідної економіки чи тими, що нещодавно отримали статус країни з ринковою економікою, можуть бути визначені як нерівноправні, що є результатом недостатньо високого рівня розвитку економіки цих країн, їх слабкої позиції у світі. Це дозволяє нав'язувати їм такі форми співробітництва, які не завжди збігаються з національними інтересами.

Для підвищення статусу України як суб'єкта міжнародних відносин в дисертації запропоновано ряд заходів, зокрема, необхідною є адаптація законодавства України до законодавства Європейського Союзу; активна участь України у щорічних консультаціях з питань макроекономічної політики, у формуванні нових завдань, напрямків діяльності МФО та вдосконаленні процедур і принципів їх роботи; розширення представництва України в МФО; використання досвіду МФО щодо проведення економічних реформ; зосередження ресурсів фінансової допомоги МФО для підтримки стратегічно важливих з погляду економічного розвитку загальнодержавних та галузевих програм, якими на сьогодні є проведення податкової та земельної реформ, реформи житлово-комунального господарства, енергозбереження, зміцнення фінансових основ місцевого самоврядування

У процесі розвитку співробітництва України з МФО обов'язково мають бути враховані питання економічної та фінансової безпеки. Важливим елементом економічної безпеки держави є показник її зовнішнього боргу. Сьогодні борг України МФО становить 35,2% зовнішнього боргу України (рис.2). Проблема платоспроможності України і зростання зовнішньої заборгованості є дуже важливою як з погляду можливостей залучення коштів міжнародних фінансових організацій, так і з огляду на збереження національної безпеки України. Тому необхідною є оптимізація управління зовнішнім боргом, зокрема, в частині мінімізації валютних ризиків, що виникають у процесі погашення боргу перед МФО.

Серед програм співробітництва з МВФ найбільш перспективною для України є програма «попереджувальний стенд-бай», оскільки, по-перше, її використання дає можливість оперативно отримати необхідні фінансові кошти в разі виникнення несприятливих для економіки зовнішніх чинників, а, по-друге, утриматися від накопичення обтяжливих боргових зобов'язань, що особливо актуально з огляду на соціальний характер державних бюджетів на 2005 - 2006 рр.

Рис. 2. Структура прямого зовнішнього боргу України на 31.01.2006.

Джерело: за даними Міністерства фінансів України.

При оцінці умов залучення фінансових ресурсів МФО для здійснення системних та структурних перетворень важливо враховувати, як ті чи інші вимоги МФО впливають на національну безпеку України і наскільки цілі того чи іншого проекту виправдовуються збільшенням боргових зобов'язань держави. Необхідно передбачити обов'язковість здійснення оцінки наслідків застосування того чи іншого положення запропонованих умов залучення коштів з боку МФО зважаючи на досягнення стратегічних завдань, що стоять перед країною, запровадити чіткі та зрозумілі процедури аналізу меморандумів, які підлягають підписанню, що передбачає здійснення відповідних аналітичних досліджень.

Проблема неадекватності вимог МФО реаліям економіки України пов'язана із застосуванням щодо України певних шаблонів, які використовуються в інших країнах світу. Багато з проблем у процесі співробітництва України з МФО стали наслідком неповного врахування регіональних та національних особливостей, етапів розвитку країни.

Можливим напрямком подальшої розбудови відносин України з МФО є перехід від безпосереднього отримання фінансових ресурсів під реалізацію системних проектів до отримання консультативної підтримки, що можливо лише за умов відчутного економічного зростання в державі і успішного здійснення ринкових реформ.

Надзвичайно важливими для України залишаються кредити МФО на реалізацію інвестиційних проектів. Але через недоліки організаційного та інституційного характеру не вдалося повністю використати можливості такого кредитування.

У роботі проаналізовано основні проблеми, що виникають під час підготовки та реалізації інвестиційних проектів. Серед них вагомою є проблема забезпечення ефективності управління інвестиційними проектами, а також ретельного планування та контролю за їх реалізацією. Наслідком недостатньої уваги позичальників до цих питань є те, що не завжди вдається освоїти всю суму отриманої від МФО позики (табл.1). У деяких випадках це спричинено прорахунками при підготовці техніко-економічного обґрунтування проекту, іноді неможливість використати повну суму позики обумовлена проблемами, які виникають вже в ході реалізації проекту. При цьому позичальник несе фінансові втрати, адже сплачує відсотки за резервування коштів позики.

Існують також проблеми, пов'язані з пошуком гарантій під кредит, що головним чином стосується підприємств житлово-комунальної сфери, майно яких не можна використовувати як заставу, а знайти інші форми гарантування позики досить складно.

На хід виконання проектів впливають також зовнішні фактори, зокрема загальна економічна та політична ситуація в країні, адже виконання позичальником умов обслуговування позики та її повернення залежить від ефективності роботи його підприємства чи установи. Крім того, серед факторів, що перешкоджають здійсненню ефективного співробітництва з МФО, є недосконала внутрішня політика, відсутність послідовності в діях державних установ. Важливим є і законодавче середовище, податкове та митне регулювання.

Таблиця 1. Проекти, позики МБРР за якими були частково анульовані (станом на листопад 2005 р.)

Назва проекту	Початкова сума позики, млн. дол. США	Анульовано, млн. дол. США	Використання позики, %
Розвиток насінництва	32,00	18,95	40,78
Експериментальний проект у вугільній галузі	15,81	3,04	80,77
Розвиток ринку електроенергії	245,40	169,44	30,95
Позика на розвиток підприємств	310,00	0,18	99,94
Позика на структурну перебудову фінансового сектору	300,00	40,00	86,67
Реабілітація гідроенергетики та управління в системі	114,00	31,49	72,38
Інституційна позика	27,00	0,13	99,52
Реабілітація та розширення централізованого теплопостачання м. Києва	200,00	40,00	80,00
Енергозбереження у громадських будівлях м. Києва	18,29	2,00	89,07
Розвиток приватного сектору	30,00	27,80	7,33

Джерело: розраховано за даними Міністерства фінансів України

З метою підвищення ефективності підготовки та реалізації інвестиційних проектів, що фінансуються МФО, необхідно: спростити процедури погодження інвестиційних проектів в органах державної влади; відмовитися від подвійного і неузгодженого характеру звітності щодо ходу реалізації проектів; створити систему підготовки фахівців груп управління проектами та представників органів виконавчої влади, що задіяні в їх реалізації; налагодити інформування підприємств та організацій, які можуть бути потенційними учасниками проектів, щодо процедур отримання фінансування від МФО; створити та впровадити автоматизовану інформаційну систему для забезпечення супроводження проектів МФО та контролю за їх виконанням, оцінки ефективності позичкових коштів; удосконалити порядок надання гарантій під інвестиційні проекти, зокрема, визначити порядок надання гарантій фінансово неспроможним підприємствам державної та комунальної форм власності; забезпечити комплексне використання різних видів технічної допомоги при підготовці інвестиційних проектів.

У рамках цього напрямку розвитку взаємовідносин між Україною та МФО автором розроблено та апробовано на практиці для здійснення конкретних інвестиційних проектів в енергетиці та житлово-комунальному господарстві Методичні рекомендації щодо підготовки та реалізації інвестиційних проектів, що фінансуються за рахунок коштів МФО, які включають: порядок підготовки та реалізації проектів, механізми і особливості проведення фінансових розрахунків, заходи щодо контролю за ходом реалізації проектів.

міжнародний фінансовий співробітництво україна

Висновки

Після набуття Україною державності та вступу до основних МФО перед нею постали теоретичні та практичні проблеми організації співпраці з міжнародними фінансовими організаціями. На сьогодні Україна є членом таких МФО, як: Міжнародний валютний фонд, Всесвітній банк, Європейський банк реконструкції та розвитку і Чорноморський банк торгівлі та розвитку, з якими нагромаджено певний досвід співробітництва. Формуються взаємовідносини з Північним інвестиційним банком та Європейським інвестиційним банком. У зв'язку з виникненням таких взаємовідносин та необхідністю їх удосконалення автором були визначені мета і завдання дисертації. Результати дослідження дають змогу сформулювати такі висновки та пропозиції.

Взаємовідносини України та МФО формувалися передусім на базі економічних, політичних та соціальних інтересів суб'єктів такого співробітництва. Залежно від цих інтересів можна класифікувати основні форми співробітництва між Україною та МФО, зокрема, з боку України це: забезпечення національних інтересів держави як рівноправного учасника в системі міжнародного поділу праці та суб'єкта глобальних економічних і фінансових ринків; отримання нових виробничих технологій, інвестицій, інформації та безпосередньої фінансової допомоги; з боку міжнародних фінансових організацій: розробка та реалізація проектів макроекономічної стабілізації, структурних економічних перетворень, проектів екологічного характеру та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи; моніторинг соціально-економічних і політичних процесів в Україні; надання рекомендацій обов'язкового характеру; а також надання технічної допомоги.

У сучасних умовах посилився вплив МФО на економіку країн світу, зокрема, України. Основними передумовами посилення такого впливу стали поглиблення міжнародної економічної інтеграції, глобалізація економічних та фінансових ринків, глобальна інформатизація, наростання економічного домінування транснаціональних корпорацій, посилення наднаціонального регулювання політичних, економічних та соціальних процесів.

Міжнародні фінансові організації класифікуються за повноваженнями та компетенцією, характером набуття членства, учасниками та функціями, зокрема, існують МФО загальної чи спеціальної компетенції; з відкритим та закритим членством; координаційного типу, з окремими наддержавними повноваженнями та наддержавні; глобальні та регіональні. Основними МФО глобального характеру є Міжнародний валютний фонд, Всесвітній банк, Банк міжнародних розрахунків, а регіонального характеру - Європейський банк реконструкції та розвитку, Європейський інвестиційний банк, Чорноморський банк торгівлі і розвитку, Міжнародний інвестиційний банк, Міжамериканський банк розвитку, Міжамериканська інвестиційна корпорація, Азіатський банк розвитку, Африканський банк розвитку та ін. Функціями МФО є такі: регулювання міжнародних валютно-фінансових відносин; нагляд за станом міжнародної валютної системи; сприяння макроекономічній стабілізації та структурній перебудові реального сектору економіки, поширенню досвіду трансформаційних перетворень у країнах з перехідною економікою; моніторинг розвитку економіки країн-членів та виконання ними зобов'язань перед МФО.

В процесі співробітництва України з міжнародними фінансовими організаціями виник комплекс системних проблем, зокрема таких:

неповне врахування регіональних та національних особливостей, етапів розвитку країни;

об'єктивний незбіг національних інтересів та інтересів розвинутих країн, які є членами міжнародних фінансових організацій та в них домінують, оскільки перебувають на іншому етапі розвитку;

неготовність країни до ефективного співробітництва в рамках міжнародних фінансових організацій: відсутність належним чином підготовлених кадрів, недосконала внутрішня політика, непослідовність в діях;

об'єктивно існуюча нерівноправність у стосунках, характерна для взаємовідносин МФО та їх нових членів, що є результатом недостатньо високого рівня розвитку економіки цих країн, їх слабкою позицією у світі; зазначене дозволяє нав'язувати Україні такі форми співробітництв, які не завжди відповідають національним інтересам.

Найбільш важливими, з точки зору стратегії соціально-економічного розвитку України, є системні проекти. Основними системними проектами були такі: Системна трансформаційна позика, три позики «стенд-бай», Механізм розширеного фінансування, Реабілітаційна та Інституційна позики, дві Програмні системні позики. Особливістю цих проектів є досить жорсткі і не завжди виправдані вимоги, обов'язкові для отримання чергового траншу. Інвестиційні проекти та проекти технічної допомоги, що фінансуються коштами МБРР, ЄБРР та ЧБТР, реалізуються переважно в енергетиці, транспортному та фінансовому секторі та у сфері екології.

Існує об'єктивна потреба в удосконаленні практики співробітництва України з міжнародними фінансовими організаціями. Основними напрямами розвитку співробітництва України з МФО є підвищення статусу України як суб'єкта міжнародних фінансових відносин; посилення захисту економічних інтересів України та її національної безпеки при прийнятті рішень про залучення фінансових ресурсів; удосконалення практики реалізації інвестиційних проектів, що фінансуються за рахунок коштів МФО.

Потреби підвищення статусу України як суб'єкта міжнародних фінансових відносин обумовлюють необхідність, зокрема, адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу; активної участі України у щорічних консультаціях з питань макроекономічної політики, у формуванні нових завдань, напрямків діяльності МФО та вдосконаленні процедур та принципів їх роботи; розширення представництва України в МФО; використання досвіду МФО щодо проведення економічних реформ; зосередження ресурсів фінансової допомоги МФО для підтримки стратегічно важливих для економічного розвитку загальнодержавних та галузевих програм, якими на сьогодні є проведення податкової та земельної реформ, реформи житлово-комунального господарства, енергозбереження, зміцнення фінансових основ місцевого самоврядування.

Важливим напрямком розвитку співробітництва України з МФО є посилення захисту економічних інтересів нашої держави в процесі такого співробітництва. З цією метою доцільно запровадити процедуру здійснення обов'язкової оцінки можливих наслідків залучення коштів МФО на тих чи інших умовах; удосконалити процедури аналізу меморандумів, що підлягають підписанню, на предмет їх відповідності соціально-економічній стратегії розвитку держави, особливостям соціально-економічної ситуації в Україні; покращити управління зовнішнім боргом, зокрема, в частині мінімізації валютних ризиків, що виникають у процесі погашення боргу перед МФО; поступово переносити взаємовідносини з МФО у безкредитну площину.

З метою вдосконалення практики реалізації інвестиційних проектів, що фінансуються за рахунок коштів МФО, необхідно: спростити процедури погодження інвестиційних проектів в органах державної влади; відмовитися від подвійного і неузгодженого характеру звітності щодо ходу реалізації проектів; створити систему підготовки фахівців груп управління проектами та представників органів виконавчої влади, що задіяні в їх реалізації; налагодити інформування підприємств та організацій, які можуть бути потенційними учасниками проектів, щодо процедур отримання фінансування від МФО; створити та впровадити автоматизовану інформаційну систему для забезпечення супроводження проектів МФО та контролю за їх виконанням, оцінки ефективності позичкових коштів; удосконалити порядок надання гарантій під інвестиційні проекти, зокрема, визначити порядок надання гарантій фінансово неспроможним підприємствам державної та комунальної форм власності; забезпечити комплексне використання різних видів технічної допомоги при підготовці інвестиційних проектів.

Проведений аналіз відносин України з МФО виявив ряд теоретичних та практичних проблем, розв'язання яких виходить за межі даного дисертаційного дослідження і потребує додаткових розробок, зокрема, необхідним є дослідження існуючих можливостей підвищення ефективності інвестиційних проектів, що здійснюються МФО в Україні, а також розроблення методики та показників її оцінки; потребують подальших обґрунтувань шляхи забезпечення рівноправного характеру взаємовідносин України з МФО та мінімізації втрат економіки України, національних товаровиробників у процесі підготовки вступу України до СОТ.

Список опублікованих праць за темою дисертації

у фахових виданнях:

Мар'янович Г.О. Міжнародні економічні організації: Проблеми інтеграції України в міжнародне економічне співтовариство // Наукові праці НДФІ. - 2002. - № 1 (16). - С. 49-56.

Мар'янович Г.О. Проекти, що здійснюються в Україні з використанням коштів міжнародних фінансових організацій // Наукові праці НДФІ. - 2002. - № 2 (17). - С. 96-102.

Мар'янович Г.О. Механізм підготовки та реалізації проектів із залученням коштів міжнародних фінансових організацій на прикладі МБРР // Наукові праці НДФІ. - 2002. - № 4 (19). - С. 69-75.

Шатковська А.О. Роль міжнародних фінансових організацій в умовах глобалізації світової економіки // Наукові праці НДФІ. - 2005. - № 4 (33). - С. 174-181.

Шатковська А.О. Членство України в міжнародних фінансових організаціях: основні форми співробітництва // Економіка АПК. - 2006. - № 1. - С. 81-87.

в інших виданнях

Мар'янович Г.О. Основні напрямки співробітництва України з міжнародними фінансовими організаціями // Наук.-теорет. конф. «Проблеми розвитку фінансової системи України», Київ (22-23 квітня 2002 р.). - К.: НДФІ, 2002. - С. 193-197.

Шатковська Г.О. Підготовка та реалізація проектів, що фінансуються Міжнародним банком реконструкції та розвитку // Наук.-теорет. конф. «Проблеми розвитку державних і місцевих фінансів», Київ (10-11 квітня 2003 р.) - К.: НДФІ, 2003. - С. 371-375.

Шатковская А.О. Роль международных финансовых организаций в урегулировании финансовых кризисов в развивающихся странах // Теория и практика управления. - 2005. - № 6 (23). - С. 7-13.

Державне управління: плани і проекти економічного розвитку: Монографія / О.С. Власюк, Т.В. Дерюгіна, І.В. Запатріна та ін. / За заг. ред. О.Ю. Кучеренка, І.В. Запатріної. - К.: Вид-во «ВІП», 2006. - С. 109-122, C. 264-270, C. 481-493.

Анотація

Шатковська А.О. Взаємовідносини України з міжнародними фінансовими організаціями. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.04.01 - фінанси, грошовий обіг і кредит. - Національна академія державної податкової служби України, Ірпінь, 2006.

У дисертаційній роботі досліджено об'єктивні передумови та причини виникнення міжнародних фінансових організацій та посилення їх впливу на економіку країн світу і, зокрема, України на сучасному етапі.

Виявлено основні форми співробітництва України з міжнародними фінансовими організаціями, класифіковано форми співробітництва залежно від інтересів суб'єктів співробітництва. Проведено аналіз досвіду реалізації проектів міжнародних фінансових організацій в Україні, досліджено їх особливості.

Визначено основні напрямки розвитку співробітництва України з міжнародними фінансовими організаціями та надано пропозиції в межах кожного з цих напрямків. Розроблено методичні рекомендації щодо підготовки та реалізації проектів, які фінансуються за рахунок коштів міжнародних фінансових організацій в Україні.

Ключові слова: міжнародні фінансові організації, фінансові ресурси, фінансові ринки, інвестиційні проекти, глобалізація, фінансові кризи, кредитні механізми, зовнішній борг.

Аннотация

Шатковская А.О. Взаимоотношения Украины с международными финансовыми организациями. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.04.01 - финансы, денежное обращение и кредит. - Национальная академия государственной налоговой службы Украины, Ирпень, 2006.

В диссертационной работе автором исследованы объективные предпосылки и причины возникновения международных финансовых организаций глобального и регионального характера, классифицированы международные финансовые организации в зависимости от их функций, полномочий, компетенции, характера членства, участников, выделены основные задачи международных финансовых организаций, особенности их организационной структуры.

Определена роль международных финансовых организаций в условиях глобализации и основные предпосылки усиления влияния международных финансовых организаций на экономику стран мира и, в частности, Украины, среди которых: углубление международной экономической интеграции; глобализация экономических и финансовых рынков; глобальная информатизация; нарастание экономического доминирования транснациональных корпораций; усиление наднационального регулирования политических, экономических и социальных процессов. Проанализированы факторы, которые обусловили возникновение ряда финансовых кризисов второй половины ХХ века в странах Латинской Америки, России, а также роль международных финансовых организаций в их урегулировании, установлены основные причины провала стабилизационных программ Международного валютного фонда в этих странах, а также странах Африканского континента, среди которых: доминирование в этих организациях небольшого количества стран при принятии решений относительно проведения антикризисной политики; недостаточное привлечение местных специалистов для решения проблемных вопросов той или другой страны; требования слишком быстрой приватизации и либерализации рынков; отведение неоправданно большой роли иностранному инвестированию; недостаточная прозрачность при принятии стратегических решений.

Сегодня Украина является членом таких международных финансовых организаций, как Международный валютный фонд, Группа Всемирного банка, Европейский банк реконструкции и развития, Черноморский банк торговли и развития. Выявлены основные финансовые и нефинансовые формы сотрудничества Украины с этими организациями. Финансовые формы предполагают выделение финансовых средств под реализацию проектов, что приводит к возникновению долговых обязательств государства или предприятия, нефинансовые формы включают в себя предоставление консультационных услуг, проведение научных исследований, обмен международным опытом и информацией и др. Классифицированы формы сотрудничества в зависимости от интересов субъектов сотрудничества: Украины и международных финансовых организаций.

Проведен анализ опыта реализации системных и инвестиционных проектов международных финансовых организаций в Украине, исследованы их основные цели, механизмы финансирования, особенности и результаты реализации. Выделены приоритетные направления финансирования инвестиционных проектов, а также проектов международной технической помощи. Определены главные составляющие эффективности займов международных финансовых организаций, а именно, эффективность привлечения, эффективность использования и эффективность погашения.

В работе предложены и обоснованы основные направления развития сотрудничества Украины с международными финансовыми организациями, а именно: повышение статуса Украины как субъекта международных финансовых отношений, усиление защиты экономических интересов Украины в процессе сотрудничества с международными финансовыми организациями и усовершенствование практики реализации инвестиционных проектов, финансируемых международными финансовыми организациями. Выделены основные проблемы, характерные для каждого из этих направлений и предложены конкретные рекомендации для их решения, предполагающие организационные, институциональные, законодательные и другие мероприятия.

Разработаны методические рекомендации относительно подготовки и реализации инвестиционных проектов, финансирование которых осуществляется за счет средств международных финансовых организаций в Украине, которые включают: порядок подготовки и реализации инвестиционных проектов, механизмы и особенности проведения финансовых расчетов, мероприятия по контролю за реализацией проектов.

Ключевые слова: международные финансовые организации, финансовые ресурсы, финансовые рынки, инвестиционные проекты, глобализация, финансовые кризисы, кредитные механизмы, внешний долг.

Summary

Anna O. Shatkovska. Relationship of Ukraine with International Financial Institutions. - Manuscript.

Dissertation for Candidate Degree of Economic Sciences by speciality 08.04.01 - Finance, Money circulation and Credit. - National Academy of State Tax Agency of Ukraine, Irpin, 2006.

...