Міжнародна торгівля послугами

Експорт послуг з країн, що розвиваються стрімко зростає, з 1995 року середній приріст експорту становив 10,2 % на рік, у порівнянні з приростом імпорту послуг на 7,5 %. У результаті, ринкова частка країн, що розвиваються у світовому експорті послуг зросла з 22,1 % у 1995 році до 31,3 % у 2014 році. У останні 5 років (2009 - 2014 рр.), середній темп зростання експорту країн, що розвиваються зріс до 12,8 % на рік.

Хоча, такі високі темпи зростання певною мірою пояснюються темпами зростання обсягу експорту послуг з Китаю, інші країни, що розвиваються, загалом, також демонструють темпи зростання вищі за середньосвітові. Крім того, в Азійських та Південноамериканських країнах, що розвиваються а також у найменш розвинених країнах темпи зростання обсягів експорту послуг прискорюються в останні роки (середньорічне зростання експорту послуг більше 13 % на рік). Найбільші експортери послуг серед країн, що розвиваються це Китай та Індія, 5- й і 6 -й найбільший експортер у світі, їх частка у світовій торгівлі послугами становить 4,8 % і 3,5 %, відповідно.

Рис. 2.2 Найбільші імпортери та експортери послуг в 2014 році, млрд. дол. США [14, с. 77]

Слід особливо відзначити, що стати значущими постачальниками послуг вдалося лише небагатьом країнам: найбільшим постачальником послуг є США, Китай, Індія, Сінгапур і Гонконг.

Великі експортери з країн, що розвиваються це Таїланд, Малайзія і Бразилії (близько по 1 % світової торгівлі послугами), Філіппіни і Південна Африка (по 0,5 % світової торгівлі послугами) і Аргентина (0,4 % світової торгівлі послугами). До найбільших, на південь від Сахари, експортерів послуг (за винятком Південної Африки) відносяться Кенія, Маврикій, Ефіопія та Гана. Найбільш швидко зростаючими експортерами послуг за останні 5 років були Маврикій зі середньорічним зростанням експорту на 22,5 % , Філіппіни - 20,3 %, Пакистан - 18,8 %, Індія - 17,1 %, Бангладеш - 16,8 %, Малайзія і Бразилія - 14 %, Таїланд та Ефіопія - 10 %, Колумбія і Чилі - 9 %[7, с. 29].

Значне зростання експорту з країн, що розвиваються справляє значний вплив на їх економічне зростання і процвітання. Втім, протягом останніх п'яти років, зростання обсягів експорту послуг з країн, що розвиваються був вище, ніж в середньому в світі. Однак, це досягнуто лише за рахунок 25 країн, у той час як решта країн, що розвиваються демонстрували темпи зростання нижчі ніж у середньому в світі.

В деяких країнах, що розвиваються сектор послуг перебуває на етапі формування, а в деяких вже є значні успіхи в даній сфері, їм вдалося стати значними експортерами туристичних, будівельних, транспортних, аудіовізуальних, комп'ютерних, інформаційних, ділових та професійних послуг. До того ж країни, що розвиваються експортують не тільки традиційні для себе послуги, такі як туризм, а й сучасні послуги, зокрема, з високим рівнем доданої вартості, наукомістких послуг, таких як комп'ютерних та інформаційних послуг та інших ділових послуг. Загалом серед країн, що розвиваються, країни Азії забезпечують близько 75 % обсягу торгівлі послугами, країни Африки, Латинської Америки і Карибського басейну, відповідно, 10 % і 15 %.

Зростанню обсягів міжнародної торгівлі послугами, в останні десятиліття, сприяв ряд факторів, включаючи значний прогрес в сфері інформаційно-комунікаційних технологій, підвищення міжнародної мобільності робочої сили та деякі інші соціально-економічних фактори (наприклад, демографічні зміни, зміни життєвого рівня населення, і т. д.).

Трьома найважливішими видами послуг є туристичні, транспортні та ділові послуги, на які припадає понад 70% світового експорту послуг (рис. 2.3).

Рис. 2.3 Структура світового ринку послуг за категоріями у 2014 р.[8, с. 24]

До ділових послуг належать найрізноманітніші види діяльності, у тому числі юридичні, рекламні, консалтингові, бухгалтерські послуги та послуги, пов'язані з проведенням НДДКР. Разом з комп'ютерними та інформаційними послугами ділові послуги перетворюються на найдинамічніший вид економічної діяльності.

Таким чином, ефективність і конкурентоспроможність сектору послуг є важливою передумовою загальної конкурентоспроможності та зростання економіки, оскільки послуги вкрай важливі для будь-якої економічної активності.

2.2 Роль України в міжнародній торгівлі послугами

Сучасний розвиток зовнішньоекономічних зв'язків України характеризується зростаючим значенням сфери послуг, що певною мірою відображає загальносвітову тенденцію.

У 2014 році обсяг експорту послуг становив 11273,3 млн.дол. США, імпорту - 5676,1 млн.дол. Порівняно із 2013р. експорт скоротився на20,8% (на 2959,9 млн.дол.), імпорт - відповідно 24,6% (на 1846,9 млн.дол.). Позитивне сальдо становило 5597,2 млн.дол. (у 2013р. - також позитивне 6710,2 млн.дол.) (рис. 2.4).

Рис. 2.4 Динаміка обсягів експорту-імпорту послуг України у 2012-2014рр.[7, с. 2]

На формування позитивного сальдо найбільше вплинули окремі види послуг: транспортні (позитивне сальдо 4666,7 млн.дол.), послуги з переробки матеріальних ресурсів (1262,1млн.дол.), у сфері телекомунікації, комп'ютерні та інформаційні (1116,1 млн.дол.), ділові (263,6 млн.дол.).

Коефіцієнт покриття експортом імпорту склав 1,99 (у 2013р. - 1,89).

Зовнішньоторговельні операції послугами проводилися з партнерами з 218 країн світу(додаток 1).

Протягом 2014р. найактивніше здійснювали зовнішню торгівлю послугами підприємства м.Києва, Одеської, Донецької, Дніпропетровської, Київської, Миколаївської і Львівської областей (табл. 2.2).

Таблиця 2.2 Обсяги експорту-імпорту послуг України за регіонами у 2014 році[7, с. 3]

Структура українського експорту послуг протягом тривалого часу залишається майже незмінною. У 2014р. найбільші обсяги припадали на транспортні послуги, які займали 53,3% від загального обсягу експорту (за рахунок наданих послуг трубопровідного транспорту, повітряного, залізничного та морського), послуги у сфері телекомунікації, комп'ютерні таінформаційні - 14,3%, послуги з переробки матеріальних ресурсів - 11,6% та ділові - 11%(додаток 2).

Порівняно з 2013р. зменшилися обсяги експорту транспортних послуг на 1969,9 млн.дол. (за рахунок скорочення експорту послуг трубопровідного транспорту, залізничного, повітряного та морського), послуг з переробки матеріальних ресурсів - на 408,9 млн.дол., ділових - на304,7млн.дол., а також послуг, пов'язаних з подорожами, - на 134,4 млн.дол. та пов'язаних з фінансовою діяльністю, - на116млн.дол. Одночасно збільшився обсяг послуг у сфері телекомунікації, комп'ютерних та інформаційних послуг на 137,5 млн.дол.

Серед найбільших країн-партнерів в експорті послуг відбулося найбільше зростання обсягів послуг, наданих Нідерландам, на 135,8 млн.дол. (майже у2рази), Латвії - на 83,4 млн.дол. (у2,2 раза), Естонії - на 50,1 млн.дол. (майже у2рази), Кіпру - на 46,9 млн.дол. (на 11,6%), Туркменістану - на26,4млн.дол. (на 18%) та Мальті - на 20,2 млн.дол. (на23,4%)(рис. 2.5).

Рисунок 2.5 Основні країни партнери в експорті та імпорті послуг у 2014р.[7, с. 4]

Натомість зменшилися обсяги експорту послуг Російській Федерації на1736,9 млн.дол. (на 33%), Бельгії - на 254 млн.дол. (у 4,5 раза), Швейцарії - на 198,6 млн.дол. (на 19,5%), Вірґінським Островам - на 127,2 млн.дол. (на 44,3%) та Великій Британії - на 111,6 млн.дол. (на 14,8%).

Експорт послуг країнам Європейського Союзу становив 3889млн.дол., або 34,5% від загального обсягу експорту, та зменшився відносно 2013р. на306,7млн.дол., або 7,3%(табл. 2.3).

Таблиця 2.3 Динаміка експорту та імпорту послуг у країни ЄС у 2014р.[7, с. 5]

Зокрема, серед послуг, наданих країнам ЄС, скоротилися обсяги транспортних послуг на 171,2 млн.дол.(рис. 2.7), ділових - на 135,2 млн.дол., пов'язаних з подорожами, - на 32,1 млн.дол., пов'язаних з фінансовою діяльністю, - на 24,7 млн.дол. Натомість зросли обсяги послуг у сфері телекомунікації, комп'ютерних та інформаційних послуг на 113,9млн.дол.

Щодо освітніх послуг, їх роль зростає. З 2008 р. кількість українських студентів, які проходять навчання за кордоном, зросла на 38%. У країнах Євросоюзу в 2008 р. отримували освіту 18 тисяч українців, в 2013 р. - вже 29 тисяч. Насамперед збільшилася кількість українських студентів у Польщі (з 2,8 до 9,6 тис.), Чехії (з 1 до 1,8 тис.), Італії (з 0,8 до 1,7 тис.), Австрії (з 0,7 до 1,2 тис.), Іспанії (з 0,6 до 1,3 тис.). Крім того, з 2004 до 2013 р. 329 українських студентів скористалися можливостями програми Erasmus Mundus для здобуття вищої освіти в Європі. Однак це досить низькі показники в порівнянні з іншими країнами. Наприклад, кількість турецьких студентів, які навчалися в ЄС з 2000 до 2012 р., перевищує 50 тис. осіб. Але показники України зростають.

Проте за період 2007-2013 рр. зростає експорт та імпорт послуг дослідження та розробок (рис. 2.9). Хоча експорт значно перевищує імпорт, але це пов'язано з досвідом роботи технопарків, малих науково-впроваджувальних фірм, інших інноваційних підприємств, які свідчать про значні можливості нових інноваційних структур у вирішенні проблем впровадження та експорту. Зокрема, реалізуються ініціативи ЄС в сфері науково-технічного розвитку програм (INTAS, ТАСIS, СОРЕRNICUS та ін.), тому експорт значно перевищує імпорт.

Серед країн ЄС найбільші обсяги експорту послуг надавалися Німеччині - 16,5% від загального обсягу експорту послуг країнам ЄС (транспортні, з переробки матеріальних ресурсів, у сфері телекомунікації, комп'ютерні та інформаційні, ділові), Великій Британії - 16,5% (транспортні, у сфері телекомунікації, комп'ютерні та інформаційні, ділові), Кіпру -11,6% (транспортні, у сфері телекомунікації, комп'ютерні та інформаційні, пов'язані з фінансовою діяльністю, ділові).

Структура українського імпорту послуг також залишається майже незмінною протягом останніх років. Найбільшу частку в загальному обсязі імпорту послуг у 2014р. складали транспортні послуги - 23,7% (за рахунок одержання послуг повітряного, залізничного та морського транспорту),ділові -17,2%, послуги, пов'язані з фінансовою діяльністю, - 14,1%, пов'язані з подорожами, - 11,5%, державні та урядові - 10,3%, у сфері телекомунікації, комп'ютерні та інформаційні послуги - 8,8%.

Порівняно з 2013р. зменшилися обсяги імпорту ділових послуг на440,4млн.дол. (за рахунок скорочення професійних та консалтингових, послуг), роялті та інших послуг, пов'язаних з використанням інтелектуальної власності, - на 410,9 млн.дол., транспортних послуг - на344,5млн.дол. (за рахунок скорочення послуг залізничного, повітряного, транспорту), пов'язаних з фінансовою діяльністю, - на 209,6 млн.дол., у сфері телекомунікації, комп'ютерних та інформаційних - на 198,1 млн.дол. Одночасно збільшився обсяг послуг з переробки матеріальних ресурсів на39,5 млн.дол.

Серед головних країн-партнерів в імпорті послуг відбулося найбільше зростання обсягів послуг, одержаних від Мальти, на 85,2 млн.дол. (у 25,3 раза), Білорусі - 82,1 млн.дол. (на 81,5%), Швейцарії - на 30,3 млн.дол. (на 9,5%), Туркменістану - на 28,2 млн.дол. (на 81,8%), Латвії - на 23,9 млн.дол. (на38,8%), та Словаччини - на 14,8 млн.дол. (на 48,1%). Натомість зменшилися обсяги імпорту послуг від Кіпру на 529,1 млн.дол. (у 2,1 раза), Великої Британії - на 374,1 млн.дол. (на 35,3%), Російської Федерації - на 358,9 млн.дол. (на29,1%), Німеччини - на 138,2млн.дол. (на 22,2%) і США - на 97,4 млн.дол. (на 27%)[7, с. 6].

Імпорт послуг від країн Європейського Союзу становив 2945,8млн.дол., або 51,9% від загального обсягу імпорту, та зменшився відносно 2013р. на1266,2млн.дол., або 30,1%. Зокрема, серед послуг, одержаних від країн ЄС, скоротилися обсяги роялті та інших послуг, пов'язаних з використанням інтелектуальної власності, - на 405,2 млн.дол., ділових - на315,9млн.дол., усфері телекомунікації, комп'ютерних та інформаційних - на181,3 млн.дол., транспортних - на 129,4 млн.дол. Натомість зросли обсяги послуг, пов'язаних з подорожами, на 55,4 млн.дол.

Серед країн ЄС найбільші обсяги імпорту послуг були отримані від Великої Британії - 23,3% від загального обсягу імпорту послуг країнам ЄС (пов'язані з фінансовою діяльністю, транспортні, ділові, роялті та інші послуги, пов'язані з використанням інтелектуальної власності), Кіпру - 16,6% (пов'язані з подорожами та з фінансовою діяльністю, роялті та інші послуги, пов'язані з використанням інтелектуальної власності, транспортні), Німеччини -16,4% (транспортні послуги, ділові, послуги з будівництва, у сфері телекомунікації, комп'ютерні та інформаційні).

Розділ 3. Проблеми та перспективи розвитку міжнародної торгівлі послугами

Характерною рисою подальшого розвитку міжнародної торгівлі послугами є те, що останнім часом спостерігається збільшення обсягів потоків прямих іноземних інвестицій, які здійснюються за допомогою ТНК у цю сферу економіки, що призводить до підвищення якості послуг, що надаються, зниженню їх вартості, появі на ринку послуг, які не надаються місцевими постачальниками, тощо.

У 2006 році Міністри ЄС схвалили проект директиви про лібералізацію сфери послуг, який дозволив європейським компаніям вільно працювати на ринках країн-членів Союзу. Обмеження, що діяли в європейській сфері послуг, вважалися однією з основних перешкод економічного розвитку Європи.

В сучасних умовах до основних чинників стрімкого розвитку сектора послуг можна віднести зміну структури споживання, збільшення чисельності зайнятих в цьому секторі, підвищення рівня життя населення і науково-технічний прогрес. Революційні технологічні зміни в засобах зв'язку і на транспорті збільшили частку сфери послуг у міжнародній торгівлі, різке зниження транспортних витрат підвищило ступінь мобільності виробників і споживачів послуг, розширивши таким чином межі міжнародного ринку послуг.

Прискоренню розвитку ринку послуг в останні півтора-два десятиліття значно сприяла політика лібералізації зовнішньоекономічних відносин, реалізована як у багатьох країнах, так і в рамках міжнародних економічних об'єднань і організацій, насамперед СОТ, ОЕСР, ЄС. У системі цих заходів досить рельєфно виражене посилення акцентів на ринки послуг, особливо після вступу в дію в 1995р. Генеральної угоди з торгівлі послугами (ГАТС).

Лібералізація сфери послуг приводить до посилення конкуренції як внутрішньої, так і зовнішньої. Інтенсифікація участі іноземних факторів виробництва та висококонкурентні національні ринки здатні генерувати стимулюючи ефекти економічного зростання [8, с. 63].

Послідовність і синхронність лібералізації в різних секторах послуг певною мірою залежатимуть від прогресу у сфері створення інституційної бази для проведення реформи. В ідеалі реформу слід починати в тих секторах, які дадуть країні найбільш значні ефекти. Це такі сфери послуг, які надають важливі виробничі фактори для всіх секторів економіки, або такі специфічні послуги, які країна бажає розвинути.

Пріоритетні напрями лібералізації слід визначати виходячи з того, що значну частину ефекту від лібералізації торгівлі послугами отримують суміжні галузі, що є споживачами відповідних послуг. Більшу частку загального ефекту лібералізації торгівлі послугами в масштабі всієї економіки дають такі сектори, як послуги зв'язку, транспорту, фінансові послуги та електропостачання. Вони також є постачальниками факторів виробництва, на них припадає суттєва частка витрат при виробництві послуг в інших секторах, лібералізація яких переважно залежить від попередньої лібералізації цих головних проміжних послуг.

Концепція створення єдиного ринку послуг у рамках ЄС базується на ідеї послідовної ліквідації технічних бар'єрів з орієнтацією на принцип взаємного визнання національних норм і правил. Ліквідація технічних бар'єрів, крім усунення найбільш помітних дискримінаційних обмежень, веде до зближення національних систем регулювання.

Основні тенденції розвитку ринку послуг передусім пов'язані з різною динамікою зростання окремих сегментів національних відтворювальних комплексів і підгалузей. Вони, зокрема, зумовлюються подальшим збільшенням обсягів інформаційного бізнесу, поширенням Інтернет-технологій, створенням нових можливостей розвитку комп'ютерних, телекомунікаційних послуг, зростанням міжнародного консультаційного бізнесу (наукові рекомендації, господарські рішення тощо). Різноманітними стають послуги у фінансово-кредитній сфері, що відбувається у зв'язку з поширенням нових форм кооперування виробництва, диверсифікацією попиту, урізноманітненням вимог до платежів і розрахунків (наприклад, за допомогою пластикових карток), страхувальних, кредитних, бухгалтерських та інших операцій.

Останні роки визначаються значним збільшенням масштабів торгівлі послугами. При цьому темпи росту торгівлі послугами удвічі перевищують темпи росту товарообігу. Цей феномен можна пов'язати з дією наступних чинників:

1. революційні технологічні зміни в засобах зв'язку і на транспорті перетворили на товари цілий ряд так званих не факторних послуг. Різке зниження транспортних витрат збільшило ступінь мобільності виробників і споживачів послуг, застосування нових засобів супутникового зв'язку і відеотехніки дало можливість взагалі відмовитися від особистого контакту продавця і покупця послуги;

2. прискорення темпів технологічного прогресу в області телекомунікацій і інформатики призвело до появи нових форм торгівлі послугами. Йдеться про міжнародний комерційний обмін інформацією, у якому або бази даних стають об'єктом зовнішньої торгівлі, або фірма в такий спосіб підтримує контакт із своїми закордонними філіями;

3. технологічний прогрес дав змогу збільшити попит на ті види послуг, що раніше мали товарну форму. Це стосується фінансових послуг, послуг банків і страхових фірм. Застосування сучасних технологій у цій галузі дає змогу значно розширити коло клієнтів фінансових закладів і збільшити спектр наданих ними послуг.

Суттєве розширення участі України у світовій торгівлі послугами потребує розробки відповідної стратегії діяльності в системі міжнародного поділу праці. Для лідерства в конкуренції на цьому ринку необхідно забезпечити переваги за п'ятьма складовими: якість, швидкість, зручність, комплексність і передбачення. Якщо синтезувати сутність якості з багатьох висловів науковців та описів практичного досвіду, то це догоджання клієнтові, потрібно давати йому більше, ніж він очікує. Швидкість послуги спрямована на випередження конкурентів у пропозиції, надання послуги тоді, коли клієнт ще може без неї обійтися, сприяння зароблянню клієнтом додаткових доходів, за допомогою послуги, що надається. Зручність сьогодні стає фактором, що за своїм значенням у конкурентній боротьбі випереджає й ціну, і широту асортименту. Особливо важлива зручність під час надання послуг на європейському ринку. Комплексність передбачає надання найширшої гами послуг, як тих, що належать до спеціалізації фірми, так і споріднених, як тих, що входять у вартість, так і безкоштовних. Послуга має включати все, що може забажатися споживачеві, але при цьому залишатися простою для споживання.

Під час розробки напрямів зростання зовнішньої торгівлі послугами обов'язково мають бути враховані обмеження, що можуть існувати на відповідних ринках. До основних з них належать:

1.кількісні обмеження щодо послуг, які імпортуються (квоти, дозволена частка закордонних постачальників послуг на внутрішньому ринку тощо);

2.обов'язкові розцінки і тарифи;

3.спеціальні правила в'їзду в країну;

4.спеціальні правила реєстрації та діяльності компаній з іноземним капіталом;

5.системи ліцензування для певних видів діяльності [9, с. 26].

В умовах інтеграції України у світове співтовариство та європейський економічний простір розширення її участі в міжнародній торгівлі послугами стратегічними пріоритетами України мають стати такі напрями.

1. Зміна структури експорту України в напрямку наукомістких видів послуг, які сприятимуть формуванню нової економіки та переходу до інформаційного суспільства.

2. Адаптація українських ринків послуг до ринку послуг країн СОТ та ЄС, лібералізація галузей телекомунікаційних, туристичних, страхових, поштових, банківських, освітніх, медичних і транспортних послуг;

3. Розвиток конкурентного середовища на українському ринку з метою підвищення якості послуг та конкурентоспроможності вітчизняних провайдерів на міжнародному ринку послуг; гармонізація інституційного забезпечення торгівлі послугами в Україні відповідно до правил ГАТС-СОТ.

4. Підвищення потенціалу країни за такими напрямками, як кваліфікація робочої сили, володіння іноземними мовами, інформаційно-телекомунікаційна інфраструктура, урядова підтримка.

5. Участь України в міжнародних стратегічних альянсах у галузях інформаційних, комп'ютерних, телекомунікаційних, космічних, авіаційних послуг, послуг із наукових досліджень та розробок.

6. Забезпечення пріоритетності залучення прямих іноземних інвестицій до інфраструктурних галузей послуг: фінансових, інформаційно-телекомунікаційних, транспортних; формування власного транснаціонального капіталу для виходу на міжнародний ринок послуг шляхом комерційної присутності [6, с. 108].

Реалізація стратегії переходу сфери послуг на інноваційно-інвестиційну модель розвитку дозволить активізувати всі види економічної діяльності у виробництві й реалізації послуг, стане однією зі складових економічної безпеки держави і великою мірою підсилить позиції країни та виробників послуг на внутрішньому й зовнішньому ринках.

Висновки

Таким чином, в результаті дослідження теоретичних засад світової торгівлі послугами встановлено, що світовий ринок послуг виступає органічною складовою світового господарства, специфіка якого зумовлює такі механізми здійснення угод з міжнародної торгівлі послугами: мобільність покупця; мобільність продавця; одночасна мобільність продавця й покупця, або мобільний характер самої послуги. Обґрунтовано...