Підготовка зовнішньоторговельної угоди з експорту соків

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана

Факультет міжнародної економіки та менеджменту

Кафедра міжнародного менеджменту

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

на тему: Підготовка зовнішньоторговельної угоди з експорту соків

Студента: Лебедівського В.В.

Науковий керівник: Дворник І.В.

Київ 2015

ЗМІСТ

• ВСТУП
• 1. АНАЛІТИЧНА МАРКЕТИНГОВА ОЦІНКА РИНКУ СОКУ
• 1.1 АНАЛІЗ СВІТОВОГО РИНКУ СОКУ
• 1.2 АНАЛІЗ УКРАЇНСЬКОГО РИНКУ СОКУ
• 2. ПРАВОВЕ ОБҐРУНТУВАННЯ МОЖЛИВОСТІ ЗДІЙСНЕННЯ ДАНОЇ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ УГОДИ
• 2.1 ЗАКОНОДАВЧА БАЗА
• 2.2 НОРМАТИВНО ПРАВОВІ УМОВИ ЗДІЙСНЕННЯ ДАНОГО КОНТРАКТУ
• 3. ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИЙ КОНТРАКТ
• 4. ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАПРОПОНОВАНОГО ПРОЕКТУ
• ВИСНОВКИ
• СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
• ВСТУП
• Найважливішим соціально-економічним завданням сьогодення є створення в світі, і зокрема в Україні, необхідних умов для становлення та стабільного функціонування продовольчого ринку, що забезпечить задоволення потреб населення в продуктах харчування повсякденного попиту, таких як плодово-ягідні соки.

Сік (лат. succus, англ. juice) - рідкий продукт, одержаний з фруктів та овочів шляхом їх механічної обробки. Фруктовий сік - сік, одержаний із доброякісних, дозрілих, свіжих фруктів, не зброджений (проте здатний до бродіння), призначений для безпосереднього вживання у їжу або для промислової переробки. Соком може називатися лише стовідсотково натуральний продукт, отриманий із фруктів чи овочів шляхом прямого віджиму або відтворений із концентрату. До того ж у натуральному соці не допускається присутність жодних консервантів, барвників, штучних ароматизаторів чи ароматизаторів, що ідентичні натуральним. Використовувати як ароматизатори в натуральних соках дозволяється лише натуральні речовини, отримані з фруктів чи ягід.

Якість соку - сукупність властивостей соку, що визначають його здатність забезпечувати потреби людини в вітамінах та мікроелементах, енергії, поживних речовинах, безпеку для її здоров'я, стабільність складу і споживчих властивостей протягом строку придатності до споживання та відповідають вимогам державних та міжнародних стандартів, технічних умов, санітарних норм та інших нормативних документів.

Ринкова економіка орієнтована на споживача, а виробництво і пропозиція в ній так або інакше підпорядковуються закономірностям та специфічним особливостям формування споживчого попиту, хоча, безумовно вплив тут взаємний. Ініціатива в організації виробництва та пропозиції нових товарів, активне просування їх на ринок можуть сприяти виникненню та розвитку попиту на ці товари. Таким чином, під час дослідження ринку основна увага повинна приділятися таким визначальним його ознакам, як попит і пропозиція.

Актуальність розгляду зовнішньоторговельного контракту по експорту соку зумовлена існуванням економічних передумов на українських підприємствах щодо можливості завоювання зовнішніх ринків соку.

Мета дослідження - вивчення зовнішньоторговельного контракту по експорту соку.

Об'єкт дослідження - ринок соку. Предмет дослідження - зовнішньоторговельний контракт по експорту соку.

Завдання дослідження:

· ознайомитися з маркетинговим аналізом світового та українського ринку соків;

· визначити законодавче регулювання ринку соку та його експорту;

· визначити економічну доцільність експорту українського соку на зарубіжний ринок.

При написанні даної курсової роботи використовувалися загально-наукові та емпіричні методи дослідження, зокрема, порівняльного, аналітичного, причинно-наслідкового, системного аналізу, діалектичний підхід в дослідженні предметів та явищ.

Інформаційною та статистичною базою дослідження є підручники, наукові посібники та публікації, що відповідають даній тематиці, а також доповіді, звіти та документи, статистичні та економіко-політичні публікації офіційних органів країн світу та міжнародних організацій. Також була використана інформація, зібрана в мережі Інтернет.



• 1. АНАЛІТИЧНА МАРКЕТИНГОВА ОЦІНКА РИНКУ СОКУ
• 1.1 АНАЛІЗ СВІТОВОГО РИНКУ СОКУ
• Об'єм світового виробництва плодових соків оцінюється на теперішній час в 30 млрд. літрів на рік при обігу вище 30 млрд. доларів
• Світовий ринок концентрованих соків представлений різноманітними видами цієї продукції. Основними являються апельсиновий та яблучний сік. Серед інших соків можна виділити грейпфрутовий, виноградний та ананасовий.
• У виробництві цитрусових соків, передусім апельсинового, домінують Бразилія та США. На долю цих країн припадає близько 38% світового збору всіх цитрусових, який склав майже 107 млн. т. в 2012 році. Великими за обсягом продуцентами цитрусових виступають також Китай, три західноєвропейські країни (Італія, Іспанія та Греція), Мексика, Аргентина та деякі інші країни.
• Переважна частка апельсинів вирощується в бразильському штаті Сан-Паулу та у Флориді. Урожай апельсинів у Бразилії в 2012 році оцінювався в 300 млн. ящиків. Близько 100 млн. ящиків цих фруктів було реалізовано у свіжому вигляді, а приблизно 200 млн. ящиків направилось на переробку, і з них було отримано 800 тис. тонн апельсинового соку з концентрацією 66 (по Бріксу). В попередні роки випуск соку в країні перевищував 1 млн. тонн. У Флориді в 2010 році збір апельсинів склав 224 млн. ящиків (9,1 млн. тонн). Як правило, приблизно 95% зібраних тут фруктів переробляється на сік. У Флориді виробництво апельсинового концентрату досягає 850 тис. тонн.
• Однак, оцінюючи статистичні дані сезону (2013 рік), на торгах в Нью-Йорку 10 січня заморожений концентрований апельсиновий сік додав у ціні майже 10%, до $2,1275 за фунт (454 г). Причина подорожчання: попередження американських регуляторів про заборону ввезення апельсинового соку з Бразилії, в них виявили вміст пестициду карбендазиму, використання якого для обробки апельсинів в США заборонене. Слід зазначити, що Бразилія забезпечує 60% поставок апельсинового соку на світовий ринок.
• Паніку на ринку підсилює і холодна погода у Флориді. Апельсинові сади можуть постраждати від різких заморозків. Зауважимо, що ціни на апельсиновий сік на Нью-Йоркській біржі вже зросли на 25%.
• Важливе місце на світовому ринку соків займає інший вид цитрусового соку - грейпфрутовий. Однак у його виробництві та експорті домінує одна країна - США. На долю цієї держави припадає 2/3 світового випуску даної продукції. Найважливішим експортним ринком для американських продуцентів є країни Європейського Союзу, де різко знизилися позиції ізраїльських виробників. Експорт грейпфрутового соку з США в ЄС щорічно росте в арифметичній прогресії. Разом з тим в останні роки на західно-європейському ринку грейпфрутового концентрату помітно укріпили свої позиції експортери з Куби, де експорт цього продукту зростає.
• Основними причинами збільшення попиту на грейпфрутовий сік в Західній Європі стали недостача власних ресурсів цієї продукції та зміна смаків населення, який раніше вживав більш солодкі соки. Важливе значенння для розширення експортної діяльності мав і витратний фактор. В окремі періоди ціни на грейпфрутовий сік знижувалися до 900 долларів за тонну, а максимальний рівень досягав 2250 долларів за тонну.
• Категорію цитрусових концентратів доповнюють також лимонний та лаймовий соки. Світовий збір лимонів в 2010 році досяг 10 млн. тонн. Це приводить до висновку, що на ринку лимонного соку, де попит переважав над пропозицією, встановилася відносна рівновага.
• Ріст урожаю лимонів та лаймів в минулому році був особливо помітним у Мексиці, Бразилії, Перу, Ірані, Турції, Китаї, Іспанії, Італії, а скорочення - в США та Греції. Аргентина, котра займає друге місце по виробництву цих фруктів, зберігає свої лідируючі позиції на світовому ринку. В цій країні у виробництві вказаних видів продукції переважають лимони, при чому приблизно ѕ їх урожаю переробляється на сік. Аргентина - найбільший експортер лимонного соку в США. Доля її поставок в імпорті лимонного соку в США складає 87%. Аргентина займає досить міцні позиції також на західноєвропейському ринку лимонного соку, виступаючи загрозою для італійських виробників, котрі не можуть успішно конкурувати з південноамериканським експортером через більш високі витрати виробництва. Поряд з цим іспанські виробники успішно протидіють натиску аргентинських компаній. Ціни на лимонний сік на європейському ринку стабілізувалися на рівні 1300 доларів за тонну.
• На ринку яблучного соку провідну роль відіграє Китай. На долю цієї країни припадає близько половини світового виробництва яблук (48 млн тонн). Переробка яблучного концентрату в останні роки збільшується, і це завдає тиску на ціни, які останнім часом зберігаються на зниженому рівні. Китай - найбільший експортер концентрату яблучного соку: в світовому експорті цього продукту його частка наближується до 13%. Збільшення експорту в останні роки стримувалося шляхом обмеження китайських поставок на американський ринок, де вони були визначені як демпінгові, і на ввіз концентрату було введено антидемпінгове мито. Через ці проблеми Китай переорієнтував свій експорт на європейські країни. В останні роки на цьому ринку для виробників яблучного соку ситуація складається досить сприятливо. Ріст виробництва яблук в Європі не є високим. В європейських країнах лише Німеччина, Італія, Франція та Польща можуть задовольнити власний попит в межах країни. В минулому році врожай яблук в Європі знизився на половину. В результаті з серпня 2010-го по серпень 2012-го яблучний концентрат подорожчав з 850-900 дол./т. до 1500-1560 дол./т.
• В Західній Європі останнім часом відбувається збільшення попиту на виноградний сік. Головними його постачальниками тут виступають Італія та Іспанія. Як правило, вони задовольняють переважну частину попиту ЄС в концентраті виноградного соку. Втім, відбувається також процес збільшення імпорту цього продукту з Аргентини, яка є найбільшим продуцентом соку в Південній півкулі. Дещо порушуються традиційні зв'язки аргентинських постачальників з ринком США, який є імпортером даної продукції, незважаючи на те, що США самі виробляють значну кількість виноградного концентрату, що обмежує можливості аргентинських компаній з його збуту на американському ринку.
• В поточному році в країнах Західної Європи виріс також попит на вишневий сік. Після минулорічних весняних заморозків середня ціна на польський концентрат вишневого соку збільшилася з 3000 до 5500-6500 євро/т EXW (без витрат на доставку). Тому експортери вишневого соку повністю розпродали залишки своєї продукції на кінець року. Іранські постачальники пропонували свій концентрат (65 по Бріксу) в країнах Європейського Союзу.
• Ананасовий сік - основний в групі так званих тропічних соків. Головним його експортером виступає Таїланд. Його частка в світовому експорті складає 50-55%. Великими постачальниками ананасового соку є також Філіппіни, Кенія та Індонезія. В останні роки ананасова галузь розвивалася під впливом різких змін цін на кінцеву продукцію та несприятливих погодних умов. Ціни на концентрований сік коливалися в межах від 600 до 2500 доларів США. При збільшенні ціни багато імпортерів втрачало інтерес до його закупок, оскільки деякі виробники змінювали склад продукції, яку випускали, замінюючи ананасовий сік альтернативними інгредієнтами. Об'єм таїландського експорту ананасового соку при достатніх ресурсах та прийнятних цінах досягає 100 тис. тонн в рік, а в несприятливих - знижується до 60 тис. тонн.
• Становище з урожаєм ананасів та їх переробкою також залишається неясним через збитки, що були нанесені плантаціям фруктів через несприятливу погоду. Внаслідок скорочення ресурсів первинної сировини деякі фірми-переробники Таїланду припинили випуск продукції раніше встановленого терміну. Крім того, в результаті підвищення цін на ананаси виросли витрати виробництва, і це позначилось на вартості готового соку.
• Тропічні соки на світовому ринку представлені також концентрованим і неконцентрованим соком манго, попит на котрий росте. Він знаходить широке використання в змішаних соках та напоях. Популярними, наприклад, стали яблучно-манговий та апельсиново-манговий соки. Монополію на ринку цього соку утримує Індія, незважаючи на появу нових постачальників продукції. Індія задовольняє 70% світових потреб в манговому соці. В поточному сезоні в країні дозрів хороший урожай манго. В результаті ціни на манговий концентрат дещо знизилися, і ціни на нього склали 1000 - 1100 доларів за тонну.
• 1.2 АНАЛІЗ УКРАЇНСЬКОГО РИНКУ СОКІВ
• Середньостатистичний українець випиває близько 11 літрів соків на рік, росіянин -- 22, європеєць -- 40-50, американцю вистачає 60 літрів. Але потенціал вітчизняного споживача обмежений його достатком, тому виробники соків за останній рік відмічають поступове уповільнення нарощування обсягів продукції. Впровадження нових маркетингових технологій дозволяє покращити позиції окремого виробника на ринку лише на декілька відсотків. Але, як стверджують експерти, найближчим часом не виключається перерозподіл українського сокового ринку.
• Сучасний український ринок соків нагадує футбольну прем'єр-лігу, де за золоті медалі змагаються лише кілька клубів, а решта мріють бачити себе серед обраних. «Були часи, коли з полиць розмітали будь-який сік, на торгову марку ніхто не дивився, а реклама грала чи не останню роль. Тоді необхідна була присутність у максимальній кількості торгових точок. Нині -- інша ситуація. Ми бачимо надзвичайно жорстку конкуренцію між виробниками», -- розповідає директор з постачання компанії «Вінніфрут» Олег Гончарук (м. Калинівка Вінницької області).
• Український ринок соку протягом 2012 року продемонстрував негативну динаміку розвитку, що підтверджують офіційні дані Державного Комітету Статистики. За даними відомства, за 12 місяців 2012 року виробництво натуральних соків (включно з апельсиновим) склало 277 тис. тонн, і це на 5- 6% нижче за показник січня-грудня 2011 року, а купажованих соків - 315 тис. тонн, що відповідно на 12,1% нижче показника січня-грудня 2010 року. Як зазначає провідний фінансовий аналітик агентства «Кредит-Рейтинг» Ірина Пузенко, споживання соків в Україні в 2012 році склало лише 11 літрів на душу населення, тоді як в 2008 році цей показник був на рівні 14 літрів. При цьому на китайському ринку споживання соку складає 1 літр на душу населення, а в Західній Європі - 40-50 літрів.
• На зниження споживчого попиту в минулому році продовжували впливати економічна криза та ріст видатків населення, в тому числі збільшення комунальних платежів. Варто відмітити і той факт, що сік не є продуктом першої необхідності і, відповідно, люди не готові та не можуть збільшувати витрати на його придбання і споживання. Але для виробників ця ситуація є досить неоднозначною. З одного боку, відбувається скорочення доходів громадян, а з іншого - ринок соку все ще залишається далеким від насичення та має потенціал росту як мінімум на 30-35%. Питання в тому, як поведуть себе основні гравці. Чи готові вони вкладати кошти в розвиток бізнесу, розширення асортименту продукції, робити переорієнтацію на більш платоспроможну частину населення чи знижувати ціну за рахунок якості.
• А поки що ціни лише ростуть. Як зазначає керівник групи з розвитку сокових брендів «Кока Кола Беверіджис Україна» Поліна Мариненко, в 2011 році ціни на продукти сокової категорії виросли на 14-18%. В основному, це пов'язано зі збільшенням вартості сировини. За прогнозами експертів та аналітиків, тенденція росту цін на сировину збережеться і в 2012 році. Протягом року в середньому за кожен місяць ціна на соки збільшувалася на 10%. В листопаді 2011 року ціна за тонну склала близько 5,3 тис. грн.. В січні 2012 року - 5, 4 тис. грн. При цьому ціновий попит зосереджений переважно в середньому ціновому сегменті.
• Незважаючи на не надто оптимістичні підрахунки, учасники ринку прогнозували в 2013 році позитивну динаміку розвитку ринку. Загостриться конкуренція, великі виробники боротимуться за увагу споживачів. При цьому на ринку залишається достатньо незаповненою ніша соків прямого віджиму, яку в поточному році планують зайняти як «Сандора», так і T.B.Fruit («Яблуневий дар»). До речі, плани останньої виходять далеко за межі України. «Ми в першу чергу сподіваємося на те, що в 2012 році будуть підписані угоди з Європейським Союзом щодо зон вільної торгівлі, які відкриють для українських виробників європейські ринки. А враховуючи той факт, що споживання соків в Європі набагато вище, ніж в Україні та Росії, це дасть можливість збільшити обсяги продажів для наших компаній», - зазначив керівник групи компаній T.B.Fruit Тарас Барщовський.
• За даними державної служби статистики України продаж соків у торговій мережі підприємств у 2013р. за підсумками першого півріччя склав 10,9 млрд. літрів, що на 1% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Аналітики продовольчого ринку стверджують, що спостерігається тенденція наповнення внутрішнього ринку власною органічною продукцією за рахунок налагодження власної переробки органічної сировини. Зокрема, це крупи, соки, сиропи, повидло, сухофрукти, мед.
• Як світовий, так і український ринок соків динамічно розвиваються. За останній час вони істотно поповнились - як за обсягами продажу, так і за багатьма якісними характеристиками.
• Український ринок структурно поділений між більше ніж 400 виробниками, хоча більша його частина, а це понад 95% обсягів продажів, належить усього 15-20, а левова частина виробництва доводиться лише на троє.
• Основними виробниками соків в Україні є ТОВ "Сандора", СП "Вітмарк-Україна" та ЗАТ "Ерлан", на частку яких доводиться дві третини валового виробництва фруктових і овочевих соків та нектарів.
• Оскільки на українському ринку соків досить жорстка конкуренція, виробники, намагаючись утримати свою ринкову долю та привабити покупців, активно розширюють асортимент своїх торгових марок і впроваджують пропозиції так званих функціональних напоїв, пропонують нові більш зручні варіанти упаковок, підвищують якість продукції.
• Росте і частка експорту вітчизняних соків за кордон. На даний час близько 10% продукції, виготовленої в Україні, йде на експорт. У поточному році виробники розраховують збільшити експортні постачання на 30%.
• Незважаючи на це, український соковий ринок скоротився за підсумками 2012 року на 10% в натуральному вираженні. В минулому році ринок соку в Україні скоротився майже на стільки ж. Зменшення попиту на сік пов'язано із ростом витрат населення, в тому числі й скороченням спрощеної системи оподаткування.
• Об'єм споживання напоїв в Україні все ще відстає від європейського, де показник споживання на душу населення перевищує 20 літрів, і таким чином у ринку є суттєвий потенціал росту.
• 2. ПРАВОВЕ ОБГРУНТУАННЯ МОЖЛИВОСТІ ЗДІЙСНЕННЯ ДАНОЇ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ УГОДИ
• 2.1 ЗАКОНОДАВЧА БАЗА
• Закон України «Про виробництво та обіг соків в Україні» визначає загальні правові, економічні та соціальні засади здійснення підприємницької діяльності (підприємництва) суб'єктами господарювання у галузі виробництва та обігу соків, встановлює гарантії свободи підприємництва та його державної підтримки у зазначеній галузі на території України. Він також спрямований на забезпечення високої якості соків для людини та її здоров'я.
• Соком може називатися лише стовідсотково натуральний продукт, отриманий із фруктів чи овочів шляхом прямого віджиму або відтворений з концентрату. До того ж у натуральному соці не допускається присутність жодних консервантів, барвників, штучних ароматизаторів чи ароматизаторів, що ідентичні натуральним. Використовувати як ароматизатори в натуральних соках дозволяється лише натуральні речовини, отримані з фруктів чи ягід.
• Соки поділяються на п'ять видів у залежності від способу виробництва та обробки плодів:
• Сік прямого віджиму - сік, що вироблений безпосередньо зі свіжих або збережених свіжими фруктів і/або овочів шляхом їх механічної обробки.
• Свіжовіджатий сік - сік прямого віджиму, що вироблений зі свіжих або збережених свіжими фруктів і/або овочів у присутності споживачів і не піддавався консервації.
• Відновлений сік - сік, що вироблений з концентрованого соку чи соку прямого віджиму та питної води.
• Концентрований сік - сік, що вироблений шляхом фізичного видалення з соку прямого віджиму частини води, що міститься в ньому, з метою збільшення вмісту розчинних сухихи речовин не менше, ніж у два рази, по відношенню до вихідного соку прямого віджиму. У концентрований сік можуть бути додані натуральні речовини, що створюють ароматЮ вироблені з однойменного соку або фруктів/овочів.
• Дифузійний сік - сік, що вироблений шляхом вилучення з допомогою питної води екстрактивних речовин зі свіжих фруктів і/або овочів, або висушених фруктів/овочів одного виду, сік з яких не може бути отриманий шляхом їх механічної обробки. Дифузійний сік може бути підданий концентруванню, а потім відновленню. Вміст розчинних сухих речовин в ньому має бути не нижче рівня, встановленого для відновлених соків.

Промислове виробництво соку - організаційні та технологічні прийоми приготування соку компаніями-виробниками незалежно від форми власності та організаційно-правової форми господарювання з метою його продажу і одержання прибутку.

Обіг соку - закупівля, в тому числі імпорт, а також поставка, в тому числі експорт, транспортування, зберігання, оптова та роздрібна торгівля соком.

Оптова торгівля соком - діяльність із придбання соку для наступної його реалізації підприємствам роздрібної торгівлі та громадського харчування, іншим суб'єктам підприємницької діяльності.

Роздрібна торгівля соком - діяльність з продажу соку безпосередньо кінцевим споживачам цього напою для їх особистого некомерційного використання, у тому числі на розлив у підприємствах громадського харчування, незалежно від форми розрахунків.

Якість соку - сукупність властивостей соку, що визначають його здатність забезпечувати потреби людини в вітамінах та мікроелементах, енергії, поживних речовинах, безпеку для її здоров'я, стабільність складу і споживчих властивостей протягом строку придатності до споживання та відповідають вимогам державних та міжнародних стандартів, технічних умов, санітарних норм та інших нормативних документів.

Ідентифікація соку - визначення відповідності показників якості соку показникам, встановленим у нормативній та технічній документації виробника соку чи наведеним в інформації про цей напій.

Сертифікація соку - процедура документального посвідчення якості соку і відповідності його державним та міжнародним стандартам спеціально уповноваженим на те, згідно з чинним законодавством, органом шляхом надання соку сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання іноземного сертифіката.

Суб'єкти господарювання у галузі виробництва та обігу соку - підприємства незалежно від форми власності та організаційно-правової форми господарювання, їх об'єднання (резиденти та нерезиденти), установи, організації та їх об'єднання, громадяни-підприємці, які здійснюють діяльність у сфері промислового виробництва та обігу соку в Україні.

Виробники сокової продукції під час її маркування дозволяють собі використовувати напис «100 % натуральний продукт» і апелюють, що він не суперечить чинному законодавству. І неможливо з ними не погодитися, оскільки у нормативній та законодавчій базах взагалі не стандартизоване поняття «натуральний продукт», тому написи на маркуванні сокової та харчової продукції взагалі у вигляді «100 % НАТУРАЛЬНИЙ ПРОДУКТ», «ПРОДУКТ НАТУРАЛЬНИЙ. НЕ МІСТИТЬ КОНСЕРВАНТІВ», «НАТУРАЛЬНИЙ ПРОДУКТ БЕЗ КОНСЕРВАНТІВ», згідно з ДСТУ 4518:2006, дозволені лише за наявності у виробника документального підтвердження цієї інформації відповідними центральними органами виконавчої влади. Виробники дійсно можуть підтвердити документально лише наявність чи відсутність деяких консервантів, барвників, ароматизаторів (тих, які можна визначити в Україні, а скільки їх існує і яких саме -- взагалі невідомо, а підтвердити натуральність ніхто і не намагається, бо хто ж буде підтверджувати те, що не є обов'язковим і на що не визначено критерії оцінювання.

Відносини, пов'язані з виробництвом та обігом пива в Україні, регулюються Конституцією України, цим Законом, законами України "Про підприємництво", "Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини", "Про захист економічної конкуренції", "Про стандартизацію", "Про підтвердження відповідності" та іншими, а також міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Закон України «Про виробництво та обіг соків та безалкогольних напоїв в Україні» регулює відносини між суб'єктами підприємницької діяльності незалежно від форми власності та організаційно-правової форми господарювання та державою, що виникають в результаті діяльності у галузі виробництва та обігу соку з метою стимулювання державою цієї галузі.

Завданнями Закону України «Про виробництво та обіг соків та безалкогольних напоїв в Україні» є:

· визначення напрямів стимулювання промислового виробництва та обігу вітчизняного соку;

· забезпечення населення України якісним соком у належних обсягах;

· забезпечення функціонування виробництва соку на засадах поєднання вільної конкуренції та державної підтримки;

· запровадження економічних механізмів підтримки та розвитку галузі з виробництва соку;

· забезпечення рівних умов вітчизняним та іноземним суб'єктам господарювання у здійсненні діяльності із промислового виробництва та обігу соку;

· підвищення ефективності торговельних операцій із соком.

Основними засадами державної політики у галузі виробництва та обігу пива є:

· підтримка галузі виробництва та обігу соку в Україні та його конкурентоспроможності;

· гарантування суб'єктам господарювання у галузі виробництва та обігу соку вільного вибору напрямів реалізації власної продукції та визначення цін на неї;

· сприяння збільшенню обсягів виробництва соку, в тому числі через розширення високоякісної сировинної бази;

· створення економічних механізмів для підвищення ефективності промислового виробництва соку;

· формування стабільної законодавчої та нормативно-правової бази для забезпечення передбачуваних умов розвитку галузі виробництва та обігу соку;

· невтручання держави у підприємницьку діяльність суб'єктів господарювання у сфері виробництва та обігу соку, крім випадків, передбачених законами України;

· координація дій органів виконавчої влади при розробленні і реалізації політики по забезпеченню належної якості соку і сировини для галузі виробництва та обігу соку;

· державний контроль і нагляд за промисловим виробництвом, транспортуванням, зберіганням та реалізацією соку;

· контроль за якістю соку;

· запобігання реалізації продукції, небезпечної для життя, здоров'я громадян і навколишнього природного середовища;

· створення умов для участі вітчизняних підприємств та інших суб'єктів підприємницької діяльності в міжнародному економічному, науково-технічному співробітництві та міжнародній торгівлі.

Держава підтримує і стимулює розвиток галузі виробництва та обігу соку шляхом:

· організаційного сприяння матеріально-технічного забезпечення суб'єктів господарювання у галузі виробництва та обігу соку;

· створення сприятливих умов для діяльності сільськогосподарських товаровиробників та інших суб'єктів господарювання у сфері виробництва якісної сировини для галузі виробництва та обігу соку;

· стимулювання виробництва якісної сировини для галузі виробництва та обігу соку шляхом надання державних дотацій на вирощування продукції, що являється сировиною для виробництва соків;

· державний контроль і нагляд за виробництвом сировини для соків;

· забезпечення державної підтримки наукових досліджень по створенню та впровадженню нових технологій виробництва соку.

До органів державного управління у галузі виробництва та обігу соку відносять Кабінет Міністрів України, центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом, місцеві органи виконавчої влади зі спеціальним статусом в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах.

Кабінет Міністрів України, центральні та місцеві органи виконавчої влади зі спеціальним статусом у межах їх компетенції здійснюють державне регулювання виробництва та обігу соку шляхом:

· створення нормативної бази для регулювання відносин у галузі виробництва та обігу соку;

· державної реєстрації суб'єктів господарювання у галузі виробництва та обігу соку та ліцензування вперше введених в дію підприємств по промисловому виробництву соку;

· встановлення державних стандартів і затвердження технічних, санітарних норм та правил у галузі виробництва та обігу соку;

· встановлення (нормування) показників якості соку;

· сертифікації соку та систем якості виробництва цієї продукції;

· встановлення порядку ввезення в Україну соків;

· ліцензування імпорту соків;

· квотування імпорту соків;

· забезпечення контролю за додержанням встановленого порядку ввезення в Україну імпортного соку;

· визначення комплексу заходів по захисту здоров'я та безпеки споживачів соків;

· здійснення державного нагляду за додержанням державних стандартів, норм і правил;

· здійснення державного метрологічного нагляду;

· здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду;

· забезпечення державного контролю за додержанням законодавства України про захист прав споживачів,

· здійснення акредитації органів із сертифікації продовольчої сировини для галузі виробництва та обігу соку та випробувальних лабораторій у державній системі сертифікації, а також атестації (включаючи метрологічну) лабораторій підприємств, установ, організацій та закладів;

· встановлення відповідальності виробників, продавців (постачальників) соку та сировини для його виробництва за неналежне забезпечення їх якості та безпеки для здоров'я людини під час виготовлення, транспортування, зберігання та реалізації, а також за реалізацію цієї продукції у разі її невідповідності стандартам, санітарним та фітосанітарним нормам.

Господарська діяльність у галузі виробництва та обігу соків - самостійна, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву соку та його реалізації, виконанню робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб'єкти господарювання у галузі виробництва та обігу соку у порядку, встановленому законодавством.

Суб'єкти господарювання мають право без обмежень приймати рішення і здійснювати самостійно будь-яку підприємницьку діяльність у галузі виробництва та обігу соку, що не суперечить чинному законодавству.

Підприємницька діяльність суб'єктів господарювання у галузі виробництва та обігу соку здійснюється на основі таких принципів, як:

· вільний вибір видів діяльності у галузі виробництва та обігу соку;

· залучення на добровільних засадах до здійснення підприємницької діяльності у галузі виробництва та обігу соку майна та коштів юридичних осіб і громадян;

· самостійне формування суб'єктами господарювання у галузі виробництва та обігу соку програми підприємницької діяльності та вибір ними постачальників і споживачів пива, встановлення цін відповідно до законодавства;

· вільний найм працівників для галузі виробництва та обігу соку;

· залучення і використання для галузі виробництва та обігу соку матеріально-технічних, фінансових, трудових, природних та інших видів ресурсів, використання яких не заборонено або не обмежено законодавством;

· вільне розпорядження прибутком від виробництва і обігу соку, що залишається після внесення платежів, установлених законодавством;

· самостійне здійснення суб'єктом господарювання у галузі виробництва та обігу соку, що є юридичною особою, зовнішньоекономічної діяльності, використання будь-яким суб'єктом господарювання у галузі виробництва та обігу соку належної йому частки валютної виручки на свій розсуд.

Суб'єкти господарювання у галузі виробництва та обігу соку здійснюють підприємницьку діяльність в будь-яких організаційних формах, визначених законами України, на вибір суб'єкта господарювання. Порядок створення, діяльності, реорганізації та ліквідації окремих організаційних форм підприємництва для суб'єктів господарювання у галузі виробництва та обігу соку визначається відповідними законодавчими актами України.

Державна реєстрація суб'єктів господарювання у галузі виробництва та обігу соку - підприємців, крім об'єднань юридичних осіб, що здійснюють свою діяльність в Україні на умовах угод про розподіл продукції, проводиться в місцевих державних адміністраціях за місцезнаходженням суб'єкта, якщо інше не передбачено законом. Забороняється реєстрація суб'єктів господарювання у галузі виробництва та обігу соку - підприємців, найменування яких суперечать вимогам чинного законодавства у цій сфері.

Відомості про зареєстрованих суб'єктів господарювання у галузі виробництва та обігу соку - підприємців вносяться до Реєстру суб'єктів господарювання у галузі виробництва та обігу соків та безалкогольних напоїв. Порядок ведення Реєстру суб'єктів господарювання у галузі виробництва та обігу соків та безалкогольних напоїв визначається Кабінетом Міністрів України. Положення про державну реєстрацію суб'єктів господарювання у галузі виробництва та обігу соків та безалкогольних напоїв затверджується Кабінетом Міністрів України.

Реклама суб'єктами господарювання у галузі виробництва та обігу соків та безалкогольних напоїв власного виробництва здійснюється відповідно до вимог, встановлених Законом України "Про рекламу".

Суб'єкти господарювання у галузі виробництва та обігу соків, що здійснюють підприємницьку діяльність у зазначеній галузі, підлягають обов'язковій реєстрації у відповідних органах Державної податкової служби України за місцезнаходженням цих суб'єктів як платників акцизного збору.

Відносини між суб'єктами господарювання у галузі виробництва та обігу соків, що здійснюють підприємницьку діяльність у зазначеній галузі, та сільськогосподарськими підприємствами, які вирощують сировину для виробництва соків, а також між суб'єктами господарювання в сфері виробництва та обігу соків, що здійснюють підприємницьку діяльність у зазначеній галузі, та покупцями соків здійснюються на основі договорів, які укладаються ними відповідно до вимог господарського та цивільного законодавства.

Державні гарантії діяльності суб'єктів господарювання у галузі виробництва та обігу соків та безалкогольних напоїв - українських виробників соку, що здійснюють підприємницьку діяльність у зазначеній галузі, передбачають здійснення таких заходів, як:

· вільне ціноутворення;

· внутрішнє та зовнішнє інвестування галузі виробництва;

· пільгове оподаткування;

· використання різноманітних механізмів пільгового кредитування;

· митне, тарифне і нетарифне регулювання.

Захист та охорона авторських прав, прав промислової власності та торгової марки виробника соку здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України, Паризькою конвенцією з охорони промислової власності, іншими міжнародними договорами у сфері охорони промислової власності та авторських прав, учасниками яких є Україна. Фірми-виробники соків мають право ініціювати контроль на предмет перевірки факту фальсифікації продукції, виробництво якої здійснюється під торговою маркою цього підприємства. У цих випадках орган державного контролю зобов'язаний терміново провести перевірку відповідності продукції оригіналу в присутності представника товаровиробника - ініціатора перевірки.

За наявності документів, які підтверджують факт фальсифікації, товаровиробник має право звернутися за захистом своїх прав до суду.

Метрологічні центри і територіальні органи Держстандарту України за договорами з фірмами-виробниками соків можуть проводити калібрування і ремонт засобів вимірювальної техніки, метрологічну експертизу документації, акредитацію вимірювальних лабораторій, атестацію методик виконання вимірювань та надавати інші метрологічні послуги у галузі виробництва та обігу соків та безалкогольних напоїв відповідно до Закону України "Про метрологію і метрологічну діяльність".

Для забезпечення достовірності і відтворюваності результатів випробувань продукції обов'язковій атестації підлягає обладнання, яке застосовується під час випробувань соку з метою його сертифікації.

Атестація проводиться уповноваженим органом із стандартизації згідно із законодавством про атестацію та стандартизацію.

Якість, що виробляється фірмами-виробниками соків з комерційною метою, повинна відповідати вимогам Закону України "Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини", національним та міжнародним стандартам ISO серія 9000 за умов сертифікації.

Для організації інформування споживачів (замовників) соку про номенклатуру та якість соку, що виробляється, контролю відповідності технічних умов обов'язковим вимогам державних, а в передбачених законодавством випадках - галузевих стандартів, технічні умови на сік та зміни до них підлягають державній реєстрації в уповноважених на те органах із стандартизації. Технічні умови та зміни до них, які не пройшли державної реєстрації, вважаються недійсними.

Перевірки підприємств-виробників соків та безалкогольних напоїв за додержанням стандартів виробництва, зберігання та реалізації соку здійснюється згідно з чинним законодавством за планами у межах компетенції контролюючого органу. Планові перевірки проводиться не частіше одного разу на рік. Позапланові перевірки проводяться виключно на підставі скарг споживача, письмових звернень органів місцевого самоврядування. Результати перевірки оформляються актом, форма і порядок складання якого визначаються центральним органом виконавчої влади із стандартизації.

Документальним підтвердженням належної якості та безпеки соку є:

· сертифікат відповідності;

· внесення запису про сік до Державного реєстру або наявність висновку про якість соку державної санітарно-гігієнічної експертизи.

Після проведення сертифікації у разі позитивного рішення органу з сертифікації заявникові видається сертифікат та право маркувати сокову продукцію національним знаком відповідності.

Технологічне обладнання для виробництва соків та безалкогольних напоїв підлягає обов'язковій сертифікації в уповноважених органах із сертифікації, акредитованих центральним органом виконавчої влади у сфері стандартизації згідно встановленого ним порядку.

Державне регулювання галузі виробництва соків в України

Діючими міжнародними нормами щодо правових основ виробництва, оцінки якості та продажу соків у державах-членах Світової організації торгівлі (СОТ), до якої у 2008 р. приєдналась Україна, хоч на сьогоднішній день членом СОТ Україна не являється, сьогодні є:

- фрагментарні стандарти Codex Alimentarius;

- відповідні технологічні вимоги щодо виробництва соків, методи аналізу і перелік дозволених харчових добавок, технологічних речовин, залишкових кількостей пестицидів і забруднювачів, затверджених Комісією СА ФАО/ВООЗ;

- методи фізико-хімічного і мікробіологічного аналізу Міжнародної феде-рації виробників фруктових соків (International Union of Fruit Juice Producers, IFU). У якості стандарту для оцінки фруктових і овочевих соків в ЄС використовується Code of Practice. AIJN -- Звід правил для оцінки якості фруктових та овочевих соків Асоціації сокової промисловості Європейського Союзу (A.I.J.N.) (далі -- Звід правил) та ін.

В Україні також формується фундаментальна підтверджувальна база для ідентифікації сокової продукції, однак в державі відсутній нормативний документ, який би регламентував визначені показники якості фруктових та овочевих соків та їх значення. Саме Звід правил, що встановлює критерії фізико-хімічного складу для конкретних видів фруктових та овочевих соків і пюре, і є вдалим прикладом такого документу європейського рівня.

2.2 НОРМАТИВНО ПРАВОВІ УМОВИ ЗДІЙСНЕННЯ ДАНОГО КОНТРАКТУ

Державний контроль і нагляд за якістю та безпекою соків та безалкогольних напоїв при їх виробництві, зберіганні, транспортуванні, реалізації, торгівлі, використанні, здійсненні експортно-імпортних операцій здійснюють спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади у галузі охорони здоров'я, захисту прав споживачів, стандартизації, метрології та сертифікації, ветеринарної медицини, карантину рослин, їх органи в Автономній Республіці Крим, областях, районах, містах Києві та Севастополі у межах їхньої компетенції.

Сік, упакований для оптового та роздрібного продажу на території України, підлягає маркуванню відповідно до Закону України "Про якість та безпеку харчових продуктів та продовольчої сировини" та чинної нормативної документації..

Забороняється реалізація і використання вітчизняного та ввезеного в Україну імпортного соку без маркування його державною мовою України.

Працівникам, які здійснюють державний контроль і нагляд, для проведення перевірки відповідності виробництва, зберігання, транспортування, реалізації, використання соків та безалкогольних напоїв вимогам, нормам і правилам щодо їх якості та безпеки, встановленим нормативними документами підприємства та підприємці, які приймають участь у виробництві, реалізації, зберіганні, транспортуванні, фасуванні соків та безалкогольних напоїв, інших видах діяльності, пов'язаних із виробництвом чи обігом соків та безалкогольних напоїв, зобов'язані надавати зазначеним вище працівникам, які здійснюють державний контроль і нагляд, безоплатно необхідні для виконання їхніх функцій нормативні документи та інші відомості, а також зразки (у кількості, визначеній нормативною документацією) використаної продовольчої сировини, супутніх матеріалів і соку, що випускаються;

Оптова та роздрібна торгівля соком на внутрішньому ринку України може здійснюватися юридичними та фізичними особами, які у встановленому законодавством України порядку зареєстровані як суб'єкти підприємницької діяльності.

Роздрібна торгівля соком може здійснюватися суб'єктами підприємницької діяльності всіх форм власності, у тому числі її виробниками через заклади торгівлі та громадського харчування. Виробники соку, які здійснюють його виробництво з комерційною метою, мають право реалізації власної продукції через систему фірмової торговельної мережі. Господарсько-торговельна діяльність у галузі виробництва та обігу соку може здійснюватися суб'єктами господарювання у галузі виробництва та обігу соку в різних формах, зокрема, у формі:

· матеріально-технічного постачання у галузі виробництва та обігу соку;

· збуту соку;

· заготівлі сировини для соку;

· оптової торгівлі соком;

· роздрібної торгівлі соком;

· громадського харчування;

· продажу і передачі в оренду засобів виробництва соку;

· комерційного посередництва (агентської діяльності) у здійсненні торговельної діяльності у галузі виробництва та обігу соку;

· іншої допоміжної діяльності по забезпеченню реалізації соку.

Господарсько-торговельна діяльність, пов'язана із товарним обігом соку на зовнішньому ринку, є зовнішньою торгівлею соком.

Зовнішня торгівля соком здійснюється на підставі цього Закону та інших актів законодавства, що регламентують діяльність з питань зовнішньої торгівлі. Імпорт соку на митну територію України здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності незалежно від форм власності за наявності ліцензії на право імпорту підакцизної продукції. Порядок ввезення в Україну соку встановлюється Кабінетом Міністрів України. Іноземні види соку допускаються на митну територію України за умови виконання постачальником правил їх реєстрації та сертифікації. Дозволяється імпортування лише тих видів соку, виробники та торгові марки яких зареєстровані у країні походження.. Дозволяється імпорт тих видів соку, що відповідають вимогам з якості та безпеки харчових продуктів, встановлених чинним законодавством України.

Дозволяється імпорт соку на митну територію України у тарі та упаковці, що відповідає вимогам екологічної безпеки і технологічної переробки, встановлених органами центральної виконавчої влади з питань стандартизації, метрології та сертифікації і з питань охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки.

Контроль за наявністю в контрактах (договорах) іноземних соків, що ввозяться на митну територію України, показників якості та безпеки здійснюється відповідними органами виконавчої влади, які проводять обов'язкову сертифікацію та державну санітарно-гігієнічну експертизу харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів.

Експорт соку, що виробляється фірмами-виробниками соку в Україні, здійснюється відповідно до законодавства України з додержанням вимог Законів України "Про зовнішньоекономічну діяльність" та "Про метрологію і метрологічну діяльність". Комерційне посередництво у галузі виробництва та обігу соку є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання у галузі виробництва та обігу соку при здійсненні ними господарської діяльності у галузі виробництва та обігу соку шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє (наприклад, в питаннях реалізації пива, його рекламування тощо).

маркетинговий сік зовнішньоекономічний контракт

3. ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИЙ КОНТРАКТ

Зовнішньоекономічний контракт з поставки соку

Контракт купівлі - продажу натурального соку № 1

м. Київ, Україна “15” березня 2015

Акціонерне підприємство “Be fruit”, надалі “Покупець”, з одного боку, та підприємство "T.B.Fruit" , надалі “Продавець”, з другого боку, уклали цей Контракт про наступне:

1. Предмет контракту

1.1. Продавець продає, а Покупець купує, натуральний сік (надалі «Товар») в кількостях та за цінами, передбаченими даним Контрактом.

1.2. Кожна із Сторін гарантує, що на момент укладання цього Контракту вона не є обмеженою законом у своєму праві укладати цей Контракт та виконувати всі його умови.

1.3. Продавець та Покупець відповідно підтверджують, що укладання цього Контракту та виконання передбачених ним умов для Продавця і Покупця не суперечить нормам чинного законодавства та статутним цілям діяльності Сторін.

2. Кількість товару

2.1. Одиниця виміру кількості товару: тонна

2.2. Загальна кількість Товару становить 20 тонн

2.3. Термін усунення нестач або заміни товару в межах гарантійного терміну 30 днів з моменту їхнього виявлення

3. Якість товару

3.1. Продавець гарантує високу якість Товару.

3.2. У випадку невідповідності Товару обумовленим Сторонами вимогам та стандартам, Продавець зобов'язаний компенсувати Покупцю завдані цим збитки обумовленим Сторонами способом.

4. Ціна та загальна сума контракту

4.1. Базовою валютою контракту є долар.

4.2. Ціна за одну тонну складає 1600 доларів по курсу 1 долар=25 грн.

4.3. Загальна сума Контракту становить 32000 доларів, або 800000 гривень.

5. Умови та строки поставки

5.1. Поставка товару за даним Контрактом повинна бути здійснена протягом 10 днів з моменту повідомлення Покупця про надходження на рахунок Продавця.

5.2. Датою поставки вважається дата прибуття вантажу на умовах EXW.

5.3. При отриманні від Покупця письмової заяви про зміни будь-яких позицій у Специфікації до даного Контракту в період дії даної Специфікації, Продавець залишає за собою право перегляду як ціни, так і строків поставки, викликаного внесенням змін з боку Покупця.

6. Умови платежу

6.1. Оплата вартості Товару здійснюється шляхом 100% передоплати вартості товару.

6.2. Днем оплати вважати день списання коштів з рахунку Покупця.

6.3. Всі витрати, які пов'язані з проведенням взаємних розрахунків та платежів, несе Покупець.

7. Пакування та маркування

7.1. Товар має бути упакований в контейнери.

7.2 . На кожен контейнер повинна бути нанесена наступне маркування, де вказується:

– найменування Продавця,

– найменування Покупця;

– товарний знак чи найменування підприємства виробника, його адреса;

– найменування продукту та сорту;

– маси нетто в одиниці соку;

– порядковий номер ящика (на протязі року);

– дата виготовлення;

– кількість одиниць фасовки в одному ящику;

– позначення стандарту.

8. Гарантії

8.1. Продавець гарантує, що поставлений за цим Контрактом товар виготовлений згідно із стандартами країни-виробника. У підтвердження цього Продавець надає Покупцю Сертифікат якості виробника.

8.2. Строк гарантії становить 7 місяців з дати поставки кожної партії товару.

8.3. Покупець зобов'язаний надати Продавцю претензії як щодо якості, так і щодо кількості товару протягом 10 днів з дати поставки товару.

8.4. Покупець зобов'язаний скласти та передати Продавцю підтверджений Торговою палатою Рекламаційний акт, із якого будуть виявлені характер дефекту, день його виявлення та причина.

9. Санкції

9.1. У випадку порушення своїх зобов'язань за даним Контрактом Сторони несуть відповідальність, визначену даним Контрактом, положеннями Конвенції Організації Об'єднаних Націй про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11 квітня 1980 року, а у частині, що залишилася неврегульованою, - нормами чинного законодавства України.

9.2. При затримці Продавцем відвантаження на строк, що перевищує дві доби після дати відкриття акредитива, Продавець сплачує пеню на користь Покупця в розмірі 0,1% від вартості Товару за кожен день затримки.

9.3. Продавець несе матеріальну відповідальність за можливі збитки Покупця у випадку несвоєчасного або неправильного оформлення експортної документації.

9.4. Усі спірні питання, що можуть виникнути під час/у зв'язку з виконанням даного Контракту, мають бути вирішені шляхом переговорів між Сторонами.

9.5. Всі суперечки, які Сторони не зможуть вирішити шляхом переговорів, підлягають розгляду в Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-Промисловій Палаті України. Рішення цього суду є остаточним для Сторін Контракту.

10. Форс-мажор

10.2. Обставини форс-мажору (пожежа, повінь, землетрус та інші природні лиха, військові дії, ембарго на експорт та імпорт, інші обставини, які не залежать від сторін) співрозмірно відсувають строки поставки, оскільки вони значною мірою впливають на виконання у строк Контракту або його частини.

10.3. Продавець протягом доби повідомляє Покупця про початок та закінчення обставин форс-мажору, причому повідомлення про наявність та тривалість обставин форс-мажору повинно бути підтверджено Торговою палатою.

10.4. При невиконанні Контракту понад 2 місяців Покупець має право анулювати весь Контракт або його частину.

11. Арбітраж

11.2. Будь-яка суперечка, що виникає за цим договором або у зв'язку з ним, підлягає передачі на розгляд у арбітражному порядку.

...