Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЧОРНОМОРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ

ПЕТРА МОГИЛИ

Факультет економічних наук

Кафедра економіки підприємства та землеустрою

Реферат

З дисципліни «Регіональна економіка»

на тему:

Перспективи сталого розвитку продуктивних сил України

Виконав студент 113 групи

зі спеціальності «Фінанси та кредит»

Гриценко В.Ю.

Керівник:

Кузьменко О.Б.

Миколаїв - 2016

ПЛАН

ВСТУП

1. Стан економічного співробітництва України з ЄС та новими державами-членами ЄС

2. Стратегія євроінтеграції та питання участі України у формуванні Єдиного економічного простору (ЄЕП)

3. Нові перспективи для партнерства, економічної інтеграції та інвестиційного співробітництва

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Вступ

Курс на європейську інтеграцію є природним наслідком здобуття Україною незалежності. Його витоки - в історії нашого народу та усвідомленні права жити в демократичній, економічно розвиненій, соціальне орієнтованій країні. Його мета - створення шляхом масштабних внутрішніх перетворень умов для входження до спільноти європейських розвинутих країн. Сьогодні цей курс є домінантою внутрішньої та зовнішньої державної політики.

Інтеграція України в ЄС - ключовий пріоритет розвитку Української держави. Обґрунтуванню і підтвердженню цього стратегічного курсу було присвячене Послання Президента України до Верховної Ради "Європейський вибір". Такий вибір підтримується як переважною більшістю політичних сил, так і українським суспільством.

Посланням Президента України чітко визначено етапи інтеграції в Європейський Союз: повне виконання взятих на себе інтеграційних зобов'язань, вступ до COT і створення зони вільної торгівлі з ЄС, повна участь у митному союзі, досягнення відповідності Копенгагенським критеріям та створення умов для членства в Європейському Союзі.

Ми свідомі того, що досягнення критеріїв членства України в ЄС і внутрішні перетворення в державі - це наше домашнє завдання. Процес інтеграції в ЄС тривалий та складний. Він вимагає концентрації зусиль. У такій ситуації головне для нас - активно продовжувати політику розпочатих системних реформ, постійно доводити реальними справами послідовність щодо обраного курсу, утвердження демократичних цінностей, принципів громадянського суспільства, свободи слова та верховенства права, соціальне спрямованої ринкової економіки.

Вирішення цих завдань вимагає не лише політичної волі керівників держави, а й значних і наполегливих зусиль усього суспільства. Потрібен час. І насамперед - консолідація суспільства. Тільки за таких умов можна розраховувати на успіх. Україна має реальний шанс стати повноправним учасником інтеграційних процесів у Європі. І належить зробити все можливе для цього заради забезпечення заможного та стабільного життя українських громадян.

1. Стан економічного співробітництва України з ЄС та новими державами-членами ЄС

Упродовж наступних років для України розпочнеться новий етап економічного співробітництва з цим угрупованням, оскільки після розширення ЄС його ринок перетвориться для нашої держави на головний і посяде перше місце як ринок збуту українських товарів та друге місце як джерело нашого імпорту. Крім того, більше половини прямих іноземних інвестицій надходить з країн ЄС. А отже, економічна динаміка в ЄС та тенденції економічної співпраці визначатимуть перебіг соціально-економічних процесів в Україні.

Частка зовнішньої торгівлі товарами та прямих Інвестицій України з ЄС, СНД та РФ (у відсотках)

2003 р. - на кінець періоду.

Важливою особливістю співробітництва України з ЄС та його новими державами-членами за останні чотири роки є прискорення темпів зростання взаємної торгівлі, коли щорічний приріст товарообігу складає понад 16-18%. Не в останню чергу це пов'язано з лібералізацією торговельного режиму в Україні на основі принципів COT та європейських стандартів.

Проте частка України у торгівлі ЄС залишається незначною і складає близько 0,5% від загального обсягу зовнішньоторговельних операцій Євросоюзу. Україна поки що не зайняла належного місця як торговельний партнер ЄС. Це зумовлено, передусім, неефективною структурою українського експорту та недостатніми темпами реструктуризації національного виробництва. Таким чином, одним з наших пріоритетів на наступний період залишатиметься вирішення проблеми оптимізації структури торгівлі товарами у напрямі підвищення частки продажу товарів середньої та високої технологічності [3, с. 92].

В експорті України до країн ЄС-15 домінують поставки мінеральних продуктів (25,5% від загального експорту до країн ЄС), неблагородних металів та виробів з них (24,9%), текстилю та текстильних виробів (11,3%), меншою мірою - машин, устаткування та механізмів (8,6%).

За 2003 р. зовнішньоторговельний товарообіг з країнами ЄС склав 10,4 млрд. дол. США, що на 36,9% або на 2,8 млрд. дол. США більше аналогічного періоду

2002 р. Обсяги експорту товарів з України до країн ЄС у 2003 р. порівняно з 2002 р. зросли на 29,2% (на 1031,2 млн. дол. США.) і склали 4,6 млрд. дол. США, а відповідні обсяги імпорту товарів збільшились на 43,7% (на 1763,1 млн. дол. США)і склали 5,8 млрд. дол. США.

Традиційно головними зовнішньоторговельними партнерами України серед країн ЄС (більше половини загального обсягу торгівлі) є Німеччина, Італія та Великобританія.

У загальній структурі імпорту з країн ЄС домінували поставки машин, устаткування, механізмів (28,0% від загального імпорту товарів з країн ЄС), продукції хімічної промисловості та пов'язаних з нею галузей (14,6%), засобів наземного, повітряного та водного транспорту (11,1%), текстилю та текстильних виробів (7,8%).

Українські товари більш конкурентоспроможні на ринках нових держав-членів ЄС - з 1999 р. маємо тут стабільне позитивне сальдо торгівлі товарами. За рахунок кооперації та посилення економічної взаємодії з новими членами ЄС Україна отримає додаткові можливості розширення присутності на внутрішньому ринку Євросоюзу. Тому такі ринки для України є стратегічно важливою ланкою, і їх слід розглядати з позицій реалізації довгострокових національних економічних інтересів.

Зовнішньоторговельний обіг України з 10 новими державами-членами ЄС за 2003 р. склав 5,3 млрд. дол. США, що на 45,8%, або на 1,7 млрд. дол. США більше,ніж за 2002 р.

З новими державами-членами ЄС найбільшу питому вагу в українському експорті займали мінеральні продукти (30,9% від загального експорту товарів до цих країн), неблагородні метали та вироби з них (19,4%), машини, устаткування та механізми (9,5%) та продукція хімічної промисловості і пов'язаних з нею галузей (8,3%) [5, с. 71].

Обсяги експорту товарів з України до 10 нових держав-членів ЄС за 2003 p., порівнюючи з аналогічним періодом 2002 p., збільшилися на 48,2% і склали 3,3 млрд. дол. США, а обсяги імпорту - відповідно на 41,9% і склали 2,0 млрд. дол. США. Основні експортні поставки товарів з України мали місце до Угорщини (849,9 млн. дол. США), Польщі (763,2 млн. дол. США), Естонії (364,0 млн. дол. США), Словаччини (289,1 млн. дол. США), Кіпру (272,6 млн. дол. США).

Характерною ознакою двох останніх років було посилення інтенсивності надходжень прямих інвестицій з нових держав-членів ЄС в Україну. Ряд орієнтованих на експорт виробництв з Чехії, Словаччини, Угорщини, Польщі переміщається на нашу територію. Останнім часом цей процес активізувався з огляду на зміни в регуляторному середовищі зазначених країн. Тепер від України залежить, наскільки ця тенденція посилиться в середньо - та довгостроковій перспективі.

2. Стратегія євроінтеграції та питання участі України у формуванні Єдиного економічного простору (ЄЕП)

економічний співробітництво партнерство інвестиційний

Участь України у формуванні Єдиного економічного простору має розглядатися тільки як процес, органічно підпорядкований стратегічному курсу європейської інтеграції. Це одна з базових позицій Послання Президента України "Європейський вибір", яка чітко й однозначно підтверджена керівництвом України на Ялтинському самміті "Україна - ЄС" у жовтні 2003 р.

У контексті євроінтеграційної стратегії Україна зацікавлена у всебічному розвитку багатостороннього економічного співробітництва з країнами СНД і, зокрема, з Росією. Це передусім передбачає подолання ускладнень, що виникли протягом останніх років у зовнішньоторговельних відносинах. Тут позитивну роль може відіграти реалізація Угоди щодо формування ЄЕП за участю Білорусі, Казахстану, Росії та нашої держави. Головним для України сьогодні є не дилема між інтеграційними альтернативами, а пошук джерел ресурсного забезпечення сталого економічного зростання, утвердження інноваційної моделі розвитку, підвищення конкурентоспроможності економіки, наближення до європейських стандартів соціальної сфери. Основою цих принципів є розуміння того, що лише через співробітництво і партнерство зі своїми сусідами кожна окрема країна може максимально використати свій потенціал, гарантувати реалізацію національних інтересів. Україна зацікавлена в європейській орієнтації нового міждержавного утворення. Посилення інтеграційних процесів між відповідними країнами може сприяти утвердженню у східній частині європейського континенту зони сталого розвитку та високих темпів економічного зростання [4, с. 38].

З євроінтеграційним курсом повністю узгоджується позиція нашої держави у питаннях, які стосуються оптимізації відносин з Російською Федерацією, зміцнення українсько-російського стратегічного партнерства. Європейська спільнота об'єктивно зацікавлена у такому перебігу подій. Йдеться про важливий чинник розширення зони стабільності на європейському просторі, утвердження якої є одним з визначальних пріоритетів Євросоюзу.

Україна зацікавлена у повній реалізації положень Угоди щодо поетапного формування в межах ЄЕП зони вільної торгівлі без вилучень і обмежень. Йдеться про розвиток торгівлі та інвестицій між країнами-учасницями ЄЕП на принципах COT, що гарантують рівність конкурентних можливостей країн-учасниць, їх міжнародний правовий захист.

Утворення зони вільної торгівлі без вилучень і обмежень між країнами ЄЕП, як і у більш широких межах - на рівні СНД, відповідає нашим національним економічним інтересам. Нинішнє місце України у торгівлі з країнами "четвірки" свідчить про високий рівень конкурентоспроможності нашої економіки насамперед на ринках складної продукції, зокрема машинобудування. Цей напрям забезпечує понад половину українського експорту механічного обладнання, машин та механізмів. Отже, є підстави очікувати, що за ліквідації штучних бар'єрів у торговельних відносинах з партнерами по ЄЕП Україна матиме істотні конкурентні переваги і може посісти місце активного постачальника на зазначені ринки виробів машинобудування та продукції з високим рівнем переробки, що сприятиме поліпшенню структури української економіки, збільшенню частки її високотехнологічної складової [1, с. 73].

Утвердження зони вільної торгівлі відкриває нові можливості співробітництва і в енергетичній сфері. Особливо важливим для України є скасування Російською Федерацією, відповідно до принципів COT, експортного мита на нафту й газ. Відповідна корекція цін на зазначені товари в Україні сприятиме відчутному зниженню собівартості національних товарів, підвищить їхню конкурентоспроможність на зовнішніх ринках.

Конче важливим для України є інтенсифікація співробітництва в галузі аграрного виробництва, а також у розвитку транспортної сфери, передусім міжнародних транспортних коридорів, що пролягають територіями наших країн.

Формування зони вільної торгівлі на принципах COT має розглядатися найвищою планкою інтеграційних процесів на пострадянському просторі, у структурах яких можлива участь України. Переступивши цю межу, ми можемо опинитися в ситуації, що докорінно змінить геополітичну парадигму нашої держави, її стратегічний курс на європейську та євроатлантичну інтеграцію, сформований останніми роками згідно з ініціативною позицією Президента України. Йдеться про те, що зона вільної торгівлі є фактично найвищим рівнем наших відносин у межах "четвірки", при якому для України згідно зі ст. 49 Договору про Європейський Союз, зберігається перспектива претендувати на членство у цій європейській структурі.

Водночас участь України у формуванні ЄЕП не повинна знімати з порядку денного питання облаштування кордону між Україною та Росією, Україною та Білоруссю. Це питання набуває першочергового значення у зв'язку з розширенням ЄС та вимогами щодо майбутнього членства України в Євросоюзі [1, с. 76].

Формування ЄЕП не може заперечувати участі України в інших субрегіональних інтеграційних утвореннях, зокрема, у ГУУАМ та ОЧЕС. Перевагою цих векторів міжнародного співробітництва є те, що Україна виступає в них визнаним консолідуючим лідером, ядром регіональної інтеграції. У новій ситуації особливої ваги набуває ініціативна позиція України і щодо інтенсифікації взаємодії з країнами Центральної Азії та Кавказу, зокрема, у розвитку міжнародних транспортно-комунікаційних мереж та освоєнні покладів вуглеводів Каспійського басейну. Поглиблення відповідного співробітництва повною мірою кореспондується з інтересами Євросоюзу. У цих та інших питаннях Україна може стати важливою ланкою між Сходом і Заходом.

3. Нові перспективи для партнерства, економічної інтеграції та інвестиційного співробітництва

Європейська політика сусідства відкриває нові перспективи для партнерства, економічної інтеграції та співробітництва:

? Перспектива просування за рамки партнерства до значного рівня інтеграції, включаючи участь у внутрішньому ринку ЄС та можливість для України брати зростаючу участь у ключових аспектах політик та програм Європейського Союзу

? Розширення рамок та поглиблення політичного співробітництва

? Можливість наближення законодавства в економічній сфері, відкриття економік одна одній та подальше зменшення кількості торговельних бар'єрів, що стимулюватиме інвестиції та зростання

? Збільшена фінансова підтримка: надання ЄС фінансової допомоги Україні сприятиме виконанню заходів, які визначені у даному документі. Крім того, Європейська Комісія розробляє новий Європейський інструмент сусідства та партнерства (ЄІСП), який надаватиме допомогу Україні, у т.ч. у сфері транскордонного та міжрегіонального співробітництва між Україною та державами-членами ЄС. Також через Європейський інвестиційний банк надаватиметься підтримка проектам, що потребуватимуть інвестицій у інфраструктуру

? Можливості поступового відкриття або збільшення участі у певних програмах Співтовариства, що сприятиме розвитку культурних, освітніх, технічних, наукових зв'язків, а також зв'язків у сфері охорони навколишнього природного середовища

? Підтримка в адаптації законодавства до норм та стандартів ЄС, включаючи через надання технічної допомоги, обмін досвідом між державними службовцями (twinning) та цільові консультації і підтримку через механізм обміну інформацією про технічну допомогу (TAIEX)

? Поглиблення торговельних та економічних відносин, включаючи перегляд передумов створення Зони вільної торгівлі після вступу України до СОТ

? Буде розглянута можливість укладення нової посиленої угоди, рамки якої буде визначено за результатами досягнення цілей цього Плану дій та загального розвитку відносин Україна - ЄС. Доцільність нових договірних зобов'язань розглядатиметься у належний час.

Інтеграція України в європейський економічний простір неодноразово проголошувалася як пріоритетний вектор входження нашої держави у світове співтовариство. Цей курс відповідає геостратегічному баченню перспектив розвитку системи співробітництва України із зовнішнім світом. Більше того, така постановка питання є важливою і в контексті пріоритетів внутрішньої реформи.

З огляду на це необхідно найближчим часом розробити та впровадити на практиці дієву та ефективну концепцію міжнародної інтеграційної політики України. У разі її відсутності реальною може виявитися загроза втратити історичний шанс розбудови української державності.

Сьогодні склалися сприятливі умови для покращання режиму торговельних, інвестиційних, усього спектру економічних відносин між Україною та Європейським Союзом. Про це, зокрема, свідчить офіційне "підвищення правового статусу" нашої держави в очах Європи. У 2000 р. Україну нарешті було викреслено зі списку країн з неринковою економікою, які є основним об'єктом антидемпінгових розслідувань. Дедалі частіше висловлюються пропозиції щодо вжиття практичних заходів (поки що переговорних та попередніх) задля створення зони вільної торгівлі між ЄС та Україною [4, с. 40].

Україна здійснює співробітництво з ЄС у різних формах та напрямах. Серед них: торгівля товарами та послугами, забезпечення інвестиційних потоків у потрібних обсягах та достатньо ефективних за якісними параметрами, уніфікація організаційно-інституційних, правових механізмів. ЄС для України - це не тільки важливий ринок збуту, а й джерело високотехнологічних товарів, засіб розвитку спеціалізованого виробництва. ЄС - стратегічний інвестор для нашої держави.

Важливою напрямом розширення співробітництва з ЄС є включення України в субрегіональні економічні проекти. Поглиблення процесів формування та подальшого розвитку єврорегіонів, куди входитимуть і певні території України ("Карпатський Міст", "Буг" та інші) є прискорювачем більш загального процесу, стратегічного наближення України до Євросоюзу. Інтеграційні зв'язки в реальному та монетарному секторах з країнами-кандидатами на вступ до ЄС, передусім у контексті співробітництва з країнами ЦЄІ, можуть стати підґрунтям для більш глибоких контактів України з Європейським Союзом.

Окрім зазначених форм і напрямів взаємодії з ЄС, суперечливі реалії і потреби перехідного періоду висунули на порядок денний питання всебічного розвитку фінансового співробітництва України з Євросоюзом.

Висновки

Наближення ЄС до українських кордонів об'єктивно збільшує вплив європейської спільноти на Україну, модернізує співробітництво з новими членами Союзу. У стратегічному плані цей процес можна розглядати як позитивний - такий, що сприяє запровадженню в Україні європейських стандартів, розширює рамки співробітництва з Європейським Союзом. Необхідно спільно з ЄС відшукати взаємоприйнятні механізми, здатні зберегти та розвинути позитивну динаміку двосторонніх торговельно-економічних та політичних відносин.

Розширення Європейського Союзу, яке відбулося 1 травня 2004 року, призвело до історичних змін політичних, географічних та економічних умов для України та Євросоюзу. Сьогодні Європейський Союз та Україна мають спільний кордон і як безпосередні сусіди будуть посилювати свою політичну та економічну взаємопов`язаність. Розширення дає можливість для України та Європейського Союзу розвивати якомога тісніші відносини, що виходитимуть поза рамки співробітництва до поступової економічної інтеграції та поглиблення політичного співробітництва. Європейський Союз та Україна сповнені рішучості посилити свої відносини та сприяти утвердженню стабільності, безпеки і добробуту. Такий підхід заснований на спільних цінностях, спільній власності та диференціації. Це сприятиме подальшому зміцненню нашого стратегічного партнерства.

Європейський Союз та Україна сповнені рішучості працювати разом шляхом виконання цього Плану дій в рамках Європейської політики сусідства, щоб не допустити появи нових розподільчих ліній в Європі.

Україна та ЄС погодилися інтенсифікувати політичні, безпекові, економічні та культурні відносини, включаючи транскордонне співробітництво та спільну відповідальність у запобіганні та врегулюванні конфліктів.

Швидкість прогресу у відносинах буде повністю залежати від зусиль України та конкретних досягнень у виконанні зобов'язань щодо спільних цінностей.

Цей План дій є важливим новим кроком у цьому процесі. Він охоплює часові рамки у три роки. Його імплементація допоможе реалізації положень Угоди про партнерство та співробітництво (УПС) як діючої основи співробітництва України та ЄС та сприятиме і підтримуватиме мету України щодо подальшої інтеграції до європейських економічних та соціальних структур. Імплементація Плану дій значно наблизить українське законодавство, норми та стандарти до законодавства Європейського Союзу. Він також закладе міцну основу для подальшої економічної інтеграції, включаючи через спільні зусилля у напрямку Зони вільної торгівлі ЄС - Україна після вступу України до СОТ, на основі ухвалення та реалізації економічних та торговельних норм та правил, які сприятимуть посиленню торгівлі, інвестування та зростання. План дій сприятиме розробці та реалізації стратегій та заходів, спрямованих на забезпечення економічного зростання та соціального зближення, зростання життєвого рівня та захисту навколишнього середовища, забезпечуючи тим самим досягнення довгострокової цілі сталого розвитку.

Україна та ЄС спільно працюватимуть з метою виконання Плану дій. Згідно з ухваленою Спільною Стратегією ЄС щодо України, Європейський Союз визнає європейські прагнення України та вітає її європейський вибір.

Список використаних джерел

Абрамов В. І., Голопатюк Л. С., Деменко О. Ф., Демчук П. О., Казенко П. О. Міжнародні відносини і євроатлантична інтеграція України: Підручник для студ. вищ. навч. закл. / Національна академія оборони України / Л.С. Голопатюк (заг.ред.). -- К. : НАОУ, 2005. -- 404с.

Економічна інтеграція України в Європейський Союз. -- Т.: Економічна думка, 2003. -- 185 с.

Копійка В. В. Європейський Союз: Досвід розширення і Україна. -- К.: Юридична думка, 2005. -- 448 с.

Про взаємовідносини та співробітництво України з Європейським Союзом. -- К.: ЦТІ "Енергетика та електрифікація", 2003. -- 254с.

Шемятенков В.Г. Европейская интеграция. - М: Междунар. отношения, 2003. - 400 с.

Размещено на Allbest.ru