Поглиблена та всеохоплююча зона вільної торгівлі між Україною та ЄС

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет біоресурсів і природокористування України

Кафедра адміністративного менеджменту та зовнішньоекономічної діяльності

РЕФЕРАТ

з євроінтеграції

Поглиблена та всеохоплююча зона вільної торгівлі між Україною та ЄС

Підготувала:

студентка 3 курсу 7 групи

Панасюк І.О.

Перевірив: к.е.н., доцент Файчук О.М.

м. Київ - 2016 р.

Зміст

Вступ

1. Перші економічні наслідки створення зони вільної торгівлі між ЄС та Україною

2. Загрози створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС

3. Перспективи створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС

Висновки

Література

Вступ

Зовнішня інтеграція України у світовий економічний простір відіграє важливу роль у розвитку вітчизняної економіки, саме тому Україна зацікавлена в сприятливому середовищі, яке спрощувало б доступ до зовнішніх ринків і забезпечувало стабільні торговельні потоки на основі постійного підвищення конкурентоспроможності вітчизняного виробництва. Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом є новим форматом відносин, спрямованим на створення поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі (ЗВТ) Україна - ЄС і поступову інтеграцію України до внутрішнього ринку Євросоюзу.

Поглиблена та всеохоплююча зона вільної торгівлі (ПВЗВТ) є частиною Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом та однією з найамбітніших двосторонніх угод, які укладав будь-коли Євросоюз. Це широкомасштабна за змістом торговельна угода, яка спрямована на зменшення та скасування тарифів, які застосовуються сторонами щодо товарів, лібералізацію доступу до ринку послуг, а також на приведення українських правил та регламентів, що стосуються бізнесу, у відповідність правилам та регламентам ЄС з метою забезпечення вільного руху товарів і послуг між двома сторонами та взаємного недискримінаційного ставлення до компаній, товарів і послуг на території України та ЄС. Інтеграція України до Європейського економічного простору є реальним майбутнім української держави. Тому варто визначити, які переваги отримає наша держава та які можуть виникнути проблеми та недоліки від ЗВТ.

ПВЗВТ надасть Україні можливості для модернізації її торговельних відносин та економічного розвитку. Інструментами для цього є відкриття ринків шляхом поступового скасування митних тарифів, надання безмитного доступу в рамках квот, а також масштабна гармонізація українських законів, норм та стандартів з тими, що діють у ЄС у різних прямо або опосередковано пов'язаних із торгівлею секторах. Це створить умови для гармонізації стандартів України та ЄС у ключових галузях.

Переговорний процес між Україною та ЄС щодо створення ЗВТ започатковано у лютому 2008 року, після завершення процесу вступу України до СОТ, що було необхідною передумовою початку перемовин щодо Угоди про зону вільної торгівлі.

27 червня 2014 року у Брюсселі Угода про асоціацію між Україною та ЄС була підписана головами країн-членів ЄС та Президентом України Петром Порошенко. Тимчасове застосування Угоди розпочалось 1 листопада 2014 року. Для того, щоб засвідчити свою підтримку українським експортерам, ЄС продовжить застосування автономних торгових преференцій (що набули чинності 23 квітня 2014) до кінця цього терміну.

Дія автономних торгівельних преференцій покликана сприяти виконанню тарифних зобов'язань в рамках ЗВТ. Іншими словами, ЄС вже розпочав знижувати або усувати митні тарифи на товари, що мають українське походження. Завдяки цьому українські експортери отримують кращий доступ до європейського ринку вже сьогодні.

Запровадження режиму вільної торгівлі відбуватиметься у форматі “ЗВТ+”, що передбачає скорочення та ліквідацію торговельних обмежень, що стосуються не тільки лібералізації виключно двосторонньої торгівлі товарами, а також обумовлені згодою сторін лібералізувати додатково такі сфери як торгівля послугами, режими прямих іноземних інвестицій та державні закупівлі.

1. Перші економічні наслідки створення зони вільної торгівлі між ЄС та Україною

Головний наслідок підписання Угоди про Асоціацію між Україною і ЄС - це утворення Зони Вільної Торгівлі. Так вважає чи не більшість людей.

Створення ЗВТ із Україною з погляду європейських партнерів передбачає:

повну лібералізацію торгівлі товарами, насамперед промисловою продукцією, у тому числі енергоносіями, а також сільськогосподарськими товарами, продуктами рибальства тощо, тобто вільний і безперешкодний доступ на відповідні ринки;

зменшення нетарифних обмежень в Україні у торгівлі промисловими товарами шляхом гармонізації та/або взаємного визнання оцінки відповідності технічним стандартам ЄС (АСАА+);

зменшення нетарифних обмежень у торгівлі сільськогосподарською продукцією у рамках співробітництва у сфері санітарних та фітосанітарних заходів;

значну лібералізацію ринків послуг;

ефективне регулювання стосовно заохочення та захисту прямих іноземних інвестицій;

свободу заснування компаній;

запровадження заходів, спрямованих на поступове забезпечення вільного руху капіталу та здійснення платежів;

прозорість і передбачуваність регулювання внутрішнього ринку України згідно з європейськими та міжнародними стандартами;

наближення внутрішньої економічної політики України, зокрема у сфері конкуренції, корпоративного управління, захисту прав інтелектуальної власності, державних закупівель тощо до загальноприйнятих правил міжнародної та європейської практики [1].

Таке широке охоплення напрямків економічного співробітництва згодом неодмінно приведе сторони до необхідності зняття бар'єрів й на шляху руху робочої сили, особливо з України до ЄС.

Попередні оцінки економічних результатів створення ЗВТ між Україною та ЄС провели економісти різних країн. Одним із перших було дослідження П. Брентона. Він показав, що за умов ЗВТ можливе зростання імпорту промислової продукції з ЄС до України приблизно на 10%, експорту з України до ЄС - на 15%; імпорт сільськогосподарської продукції з ЄС до України може збільшитися на 60%, експорт з України до ЄС - на 50% [2].

Дослідження «Аналіз перспектив торговельних відносин між Україною та ЄС у контексті переговорів щодо розширеної угоди», здійснене на замовлення Генерального директорату з торгівлі Єврокомісії, також засвідчує перевагу позитивних економічних ефектів для обох сторін. Найцікавіші результати цього дослідження наводяться у таблиці 1

Таблиця 1. Основні економічні ефекти зони вільної торгівлі ЄС-Україна

Результати показують, що у довгостроковій перспективі можна досягти позитивних змін у добробуті населення в усіх визначених секторах. Вони становитимуть 5,285% для України, на відміну від ЄС, - там лише 0,011%. Загалом передбачається, що ЗВТ не стане грою з нульовою сумою, а поглиблена зона вільної торгівлі підвищить добробут населення порівняно з більш обмеженими сценаріями. Спостерігатиметься значне зростання фактичної заробітної платні як кваліфікованої, так і некваліфікованої робочої сили в Україні та ЄС. Порівняно з 2014 роком відповідне зростання становитиме у довгостроковій перспективі 4,355% для кваліфікованої та 4,970% - для некваліфікованої робочої сили і 2,817% і 3,093%, відповідно, у короткостроковій перспективі. Щодо транспортного устаткування в Україні сценарії вказують на зменшення цін на 10,8% та 10,9%, відповідно. Значне зниження цін передбачається у галузі переробки рису та цукру (-3,8%, -3,7% та-2,1% за умов поглибленої угоди у довгостроковій та короткостроковій перспективі та у короткостроковій перспективі обмеженого сценарію, відповідно), готового одягу (-3,8%, -3,7% та -2,8%) і шкіряної продукції (-6,7%, -6,7%, -5,8%). Також слід зазначити, що загальний макроекономічний аналіз свідчить про більш адекватне зростання заробітної платні некваліфікованої робочої сили порівняно із такою у кваліфікованих кадрів. Зрозуміло, що суттєве обмеження доступу українсько-сільськогосподарської продукції на внутрішній ринок ЄС значним чином зменшить позитивні ефекти для економіки України в цілому.

Зауважимо, що вигоди для ЄС будуть досить незначними через асиметричність економічних відносин: на Україну припадає дуже мала частка торгівлі ЄС (у 2005 р. вона становила 0,7% імпорту та 1,2% загального експорту товарів ЄС). Ефект від ЗВТ для України буде сильнішим, хоча, можливо, й не одразу відчутним для всієї економіки. Здобутки для добробуту будуть зумовлені скасуванням субсидій, відкриттям місцевих ринків та зниженням тарифів. Істотно більший ефект спостерігатиметься лише у разі глибшої інтеграції між ЄС та Україною.

Хоча в існуючих моделях розрахунку ефектів від створення ЗВТ перевага надається визначенню ефектів насамперед за рахунок скасування мит, отже, короткострокові ефекти, не враховуються повною мірою зміни еластичності попиту та пропозиції після створення зони вільної торгівлі, залишається відкритим питання про кореляцію різних факторів економічного зростання тощо, вони в своїй сукупності показують загальний характер ефектів від лібералізації торгівлі.

Проте основний потенційний наслідок вільної торгівлі між ЄС та Україною - це сигнал для інвесторів, який, у поєднанні з поглибленням економічних та політичних реформ в Україні, може привести до значних структурних зрушень у вітчизняній економіці, стати основою внутрішньогалузевої та внутрішньоукладної технологічної моделі інтеграції українських виробників і споживачів до Єдиного внутрішнього ринку Співтовариства [3].

2. Загрози створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС

На сьогодні існує низка перешкод, які ускладнюють повномасштабний процес, наприклад:

* недостатнє координування позицій урядових і ділових кіл України на переговорах;

* намагання третіх сторін вплинути на включення до текст у Угоди невигідних для України умов;

* надмірна утаємниченість переговорного процесу з української сторони (українські бізнес - асоціації отримують інформацію про деталі переговорів від європейських бізнес-асоціацій, а не від Міністерства економіки України);

* міжвідомча неузгодженість: між Міністерством економіки України, Міністерством аграрної політики України та Держспоживстандартом України у сфері прискорення гармонізації стандартів та технічних регламентів України щодо вимог законодавства Європейського Союзу.

* обмежене фінансове забезпечення процесу адаптації стандартів України до стандартів ЄС. Зокрема, cумарні витрати на адаптацію до стандартів ЄС тільки м'ясної промисловості Польщі сягнули 2 млрд євро;

* обмежене фінансово-ресурсне забезпечення процесу переговорів (Південна Корея, чисельність населення якої така ж, як в Україні, залучала до подібних переговорів уп'ятеро більше фахівців, ніж Україна)

* некваліфікована підготовка тарифних пропозицій (деякі тарифи, які вдалося відстояти Україні шляхом переговорів з питань вступу до СОТ, виявилися або зависокими (30 % для соняшникової олії), або непотрібними (мито на імпорт йогуртів з Європи, коли 99 % їх ввозиться з РФ). На переговорах щодо створення ЗВТ Україна і ЄС уже визначилися з консолідованими тарифними пропозиціями [4].

Серед інституційних перешкод на шляху ЗВТ+ варто відзначити як внутрішні (інституційна нереформованість українських державних структур, політична нестабільність в Україні), так і зовнішні (забюрократизованість процедури прийняття рішень в ЄС, обмежені обсяги фінансування технічної допомоги Україні з боку ЄС, відсутність єдиної енергетичної і міграційної політики ЄС).

3. Перспективи створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС

Ключовою відмінністю ЗВТ+ з ЄС від класичних зон вільної торгівлі є поширення режиму вільної торгівлі на сектор послуг та (частково) лібералізація руху робочої сили, а також широка програма адаптації економічного та секторального законодавства України до норм та стандартів Європейського Союзу, яка дозволить усунути нетарифні бар'єри для українського експорту до внутрішнього ринку ЄС.

Зона вільної торгівлі, з одного боку, розширює доступ українських товарів та послуг до потужного ринку ЄС, полегшує доступ європейських інвестицій в Україну. Однак, з іншого боку, полегшений доступ імпорту високоякісних товарів і послуг з ЄС в Україну створює додаткову конкуренцію українським виробникам. У зв'язку з цим, виникає об'єктивна необхідність проведення оцінки впливу підписання угоди, що дозволить визначити переваги та можливі ризики, які матимуть негативні наслідки для економіки України [5].

Серед основних здобутків від укладення Угоди загалом можна виділити:

· покращення умов експорту до ЄС української продукції в першу чергу за рахунок скасування увізного мита, а також зменшення нетарифних обмежень у торгівлі сільськогосподарської продукцією.

Запровадження зони вільної торгівлі надасть додаткові переваги вітчизняним експортерам на ринку з достатньо високим захистом. Згідно досягнутих домовленостей лібералізація охоплює більш ніж 97% тарифних ліній (або більше 95% обсягу двосторонньої торгівлі між Сторонами). При цьому, скасування увізних мит ЄС по більшості товарів відбудеться вже в перший рік дії угоди (по 99% тарифних ліній).

Крім того, українські експортери матимуть додаткову перевагу по товарах по яких ЄС запропонував встановлення тарифних квот. Зокрема йдеться про м'ясо свинини, курятини, цукор то тощо. Зазначені товари є чутливими для ЄС та зазвичай вилучаються з режиму лібералізації при укладенні Угод про вільну торгівлю тобто підпадають під загальний режим оподаткування при митному оформленні. Водночас в результаті переговорів Україна отримала можливість завозити певні обсяги даних товарів без справляння увізних мит. При цьому мова не йде про обмеження обсягів імпорту, а лише про те, що імпорт зазначених товарів понад визначений обсяг підпадатиме під загальний режим імпорту, тобто оподатковуватиметься за тими ж умовами які діють для України сьогодні.

· прискорення темпів економічного зростання.

Додаткове зростання очікується в основному за рахунок таких видів економічної діяльності, як сільське господарство та харчова промисловість, текстильна та шкіряна промисловість, металургія та оброблення металу, транспортні послуги, послуги юридичним особам;

· збільшення кількості зайнятих економічною діяльністю

Приріст відносно базового рівня очікується в основному, за рахунок таких видів економічної діяльності, як сільське господарство та харчова промисловість, торгівля та ремонт, транспорт. Водночас очікується незначне зменшення кількості зайнятих у хімічній промисловості, виробництві машин та устаткування;

· розширення доходної частини державного бюджету.

З урахуванням міжнародного досвіду функціонування ЗВТ, короткострокова втрата бюджетних надходжень у зв'язку з лібералізацією митних тарифів буде компенсована за рахунок зростання інших статей бюджетних надходжень за рахунок внутрішніх податків;

· заохочення прямих іноземних інвестицій в Україну: створення ЗВТ+ з ЄС стане потужним додатковим аргументом на користь прямих іноземних інвестицій у виробництво товарів чи послуг, орієнтованих на експорт до країн ЄС, використовуючи наявні конкурентні переваги української економіки;

· покращення ділового та інвестиційного клімату для національних бізнес-операторів: процес адаптації законодавства в рамках ЗВТ+ та підвищення якості його імплементації матиме результатом покращення умов для ведення бізнесу в Україні в цілому;

· переваги для українських споживачів: поступове усунення наявних митних тарифів та нормативно-правових бар'єрів підвищить розмаїття та якість продуктів та послуг, доступних для споживачів. Окрім цього, конкурентний тиск, що його породжуватиме лібералізація доступу до ринків, спонукатиме до спеціалізації, в такий спосіб стимулюючи інновації та знижуючи вартість виробництва;

· відмова ЄС від застосування експортних субсидій в торгівлі з Україною.

Крім цього, результатом завершення адміністративних реформ, які мають бути впроваджені для реалізації зобов'язань України за Угодою, буде підвищення ефективності роботи системи державного управління у сфері безпечності харчових продуктів та приведення її у відповідність до вимог ЄС [6].

Отже, потенційними перевагами створення поглибленої зони вільної торгівлі України і ЄС є:

• сприяння подоланню наслідків світової фінансово-економічної кризи (через пожвавлення експортної діяльності, припливу інвестиційних ресурсів, використання європейського досвіду антикризових програм і кредитів ЄС);

• надання додаткового прискорення темпам зростання ВВП;

• поліпшення структури експорту і сальдо платіжного балансу України;

• покращення розвитку експортоорієнтованих галузей (металургії, хімічної промисловості, сільського господарства), рибної і легкої промисловості;

• зростання надходжень іноземних інвестицій;

• одержання доступу до передових високих технологій;

• поліпшення доступу до якісніших і дешевших товарів і послуг;

• прискорення зростання добробуту населення.

Також основними перевагами від створення ПВЗВТ є:

• збільшення кількості зайнятих економічною діяльністю;

• розширення доходної частини державного бюджету;

• заохочення прямих іноземних інвестицій в Україну;

• покращення ділового та інвестиційного клімату для національних бізнес-операторів;

• поступове усунення наявних митних тарифів та нормативно-правових бар'єрів, що підвищить розмаїття та якість продуктів та послуг, доступних для споживачів;

• підвищення ефективності роботи системи державного управління у сфері безпечності харчових продуктів та приведення у відповідність до вимог;

• модернізації виробництва для забезпечення випуску продукції згідно з вимогами технічних регламентів;

• залучення досвіду та ресурсів Євросоюзу ;

• гарантування вільного руху капіталу, пов'язаного з прямими інвестиціями;

• подальше сприяння цілям розширення торгівлі між Україною та ЄС, врахування та взаємоузгодження економічних, соціальних та екологічних інтересів у розвитку держави та суспільства [7].

Висновки

економічний торгівля міжнародний інтеграційний

Угода про асоціацію між Україною та ЄС є без перебільшення найбільш масштабним пакетом домовленостей в історії незалежної України. Економічна частина Угоди тією чи іншою мірою охоплює основні сфери та галузі економіки. Сам факт узгодження Сторонами такого різнопланового за змістом та кількістю взаємних домовленостей сукупності дій є свідченням того, що Україна та ЄС мають серйозний намір не тільки перевести співпрацю на якісно новий рівень, але й суттєво наблизити економічну систему України до економічної системи Євросоюзу на основі взаємної лібералізації, передусім руху товарів, капіталів та послуг, гармонізації підходів та принципів, на яких будуються галузеві політики та системи регулювання виробничо-комерційної діяльності.

Угода про асоціацію також передбачає розвиток інтенсивного діалогу між Україною та ЄС, який охоплюватиме широке коло питань - від обговорення перспектив розвитку тих чи інших галузей до консультацій із питань регулювання тих чи інших сфер та вирішення суперечок. Тож, підписання та ратифікація Угоди - це лише початок нового етапу співпраці її Сторін, тоді як про реальний вплив Угоди на Україну в різних вимірах можна буде конкретно говорити, коли відповідні домовленості будуть впроваджені на практиці. Але вже зараз можна й треба детально аналізувати парафований Україною та ЄС текст Угоди, щоб у майбутньому реалізувати зобов'язання в найбільш ефективний спосіб.

Зона вільної торгівлі, з одного боку, розширює доступ українських товарів та послуг до потужного ринку ЄС, полегшує доступ європейських інвестицій в Україну. Однак, з іншого боку, полегшений доступ імпорту високоякісних товарів і послуг з ЄС в Україну створює додаткову конкуренцію українським виробникам. Секторами, які найбільше виграють від створення ПВЗВТ з ЄС, є сільське господарство, харчова промисловість та легка промисловість. Аналіз впливу створення ПВЗВТ засвідчив, що, хоча від створення ПВЗВТ виграють всі категорії домогосподарств, ці виграші розподілені нерівномірно. Зокрема, найбільш помітним є розрив між бідними і небідними домогосподарствами.

Крім того, українські експортери матимуть додаткову перевагу по товарах по яких ЄС запропонував встановлення тарифних квот. Зокрема йдеться про м'ясо свинини, курятини, цукор то тощо. Для українських виробників найсуттєвішим буде зниження тарифних обмежень з боку ЄС у таких галузях, як: легкова промисловість, хімічна промисловість, машинобудування, харчова промисловість, що сприятиме покращенню доступу українських виробників на відповідні ринки.

Література

1. Вплив створення зони вільної торгівлі з ЄС на економіку України. Аналітичне дослідження. Міжнародний центр перспективних досліджень - Київ, 2015. - 197 c.

2. Brenton P. Trade policies in the EU and Ukraine: Implications for a free trade agreement/ Prepared under EES Project UK 26: Study on the economic feasibility, general economic impact and implications, of a free trade agreement between the European Union and Ukraine according to the Partnership and Cooperation Agreement. - Brussels, 2013.

3. Аналіз перспектив торговельних відносин між Україною та ЄС у контексті переговорів щодо розширеної угоди« Ref: TRADE06/D01. Підготовлений ECORYS (research and consulting) Роттердам, 13 груд. 2012 р.

4. Стратегія економічного та соціального розвитку України на 2004 -2015 роки «Шляхом європейської інтеграції» / А. С. Гальчинський, В. М. Геєць [та ін]. - К.: ІВЦ Держкомстату України, 2004. - 416 с.

5. Emerson M. (Pr. Director) and others. The prospect of Deep Free Trade between the European Union and Ukraine. - Brussels, 2012.

6. Економічна складова Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС: наслідки для бізнесу, населення та державного управління /Бетлій O., Риженков М., Кравчук К., Кравчук В., Коссе І., Галько С., Науменко Д., Мовчан В., Бураковський І., Кузнецова Г. -- К., «Альфа-ПІК» 2014. --140с.

Размещено на Allbest.ru