Позитивні і негативні прояви глобалізації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Позитивні і негативні прояви глобалізації

1. Поняття глобалізації

Глобалізація (англ. globalization) - процес всесвітньої економічної, політичної та культурної інтеграції та уніфікації. У ширшому розумінні - перетворення певного явища на планетарне, таке, що стосується всієї планети Земля. Основними наслідками глобалізації є міжнародний поділ праці; міграція в масштабах усієї планети капіталу, людських та виробничих ресурсів; стандартизація законодавства, економічних та технічних процесів; а також зближення культур різних країн. Це об'єктивний процес, який носить системний характер, тобто охоплює всі сфери життя суспільства. В результаті глобалізації світ стає більш зв'язаним і залежним від усіх його суб'єктів. Відбувається збільшення як кількості спільних для груп держав проблем, так і кількості та типів інтегрованих суб'єктів.

Глобалізацією простими словами, називається процес, під час протікання якого світ перетворюється в об'єднану систему. В кінці минулого століття глобалізація стала актуальною темою для роздумів; дискусії щодо її перспектив та наслідків не лише не припинилися, а навпаки - посилилися. Глобалізація передбачає інтеграцію в культурній, політичній і релігійній сферах, однак найгучнішою та найбільш обговорюваною є глобалізація економіки.

Об'єднання простору в одну зону і необмежене переміщення по ній інформаційних ресурсів, капіталу, робочої сили, товарів і послуг, вільне вираження думки, розвиток, зміцнення та взаємодія соціальних інститутів - це і є світова економічна глобалізація. Розвиток високих технологій і засобів комунікації призвели до зближення країн і народів. Переходу на світові рейки розвитку економіки багато в чому сприяли транснаціональні корпорації, які поширилися по всьому світу: «General Motors», «Coca-Cola», «Nestle», «McDonald's» та інші. При всьому цьому, приблизно половина країн, що розвиваються, все ще живуть в замкнутій економічній системі, не порушеній світовими обмінними рухами.

2. Джерела глобалізації

1. Науково-технічний прогрес, зокрема розвиток Інтернету, за допомогою якого відстань між державами стирається. Сьогодні ми маємо можливість дізнаватися новини з будь-якої точки світу, як тільки вони відбулися, дивитися знімки і відео з супутників в режимі реального часу. Також стало доступним дистанційне навчання в освітніх закладах будь-якої країни.

2. Світова торгівля, яка стала «більш вільною» як наслідок реалізації політики ліберальних заходів: за минулі 30 років значно знизилися тарифи на торгівлю товарами і послугами з-за кордону.

3. Транснаціоналізація, яка по суті своїй є обміном між країнами тими благами, які в одній державі є в достатку, а в іншій - відсутні. Транснаціональні компанії сьогодні захопили фінансовий і інформаційний ринок. Економіка всіх країн перетворюється в глобальну.

4. Перехід до ринкових відносин, який в більшій чи меншій мірі стався в країнах Європи і колишнього СРСР, тим самим підтримавши економічні погляди США.

5. Об'єднання культурних традицій. Засоби масової інформації стають однорідними, глобалізованими. Англійська мова перетворилася в мову міжнародного спілкування, як свого часу російська була головною для країн Радянського Союзу.

економіка глобалізація інтеграція

3. «Плюси» глобалізації

Глобалізація, зумовлена доцентровими тенденціями світових інтеграційних процесів, покликана консолідувати планетарне співтовариство на ґрунті єдиного в глобальному масштабі економічного простору. Процес інтернаціоналізації виробництва настільки втягує народи, країни, регіони у єдиний світовий мегасоціум, що це явище в майбутньому нівелює суть і обрис національно-державних утворень. Вже зараз всеохоплююча економічна інтеграція в геометричній прогресії формує єдину транснаціональну систему господарства - глобальний соціоекономічний «моноліт» з єдиним наднаціональним центром координації, управління і контролю…

Перспектива формування цілісного, неподільного світу в процесі глобальної економічної інтеграції - об'єктивна неминучість, зумовлена природним ходом суспільної еволюції. Отже, глобалізація є виправданою. Насамперед тому, що в міру формування соціально-економічного «моноліту» зникнуть будь-які підстави для міжнаціонального суперництва, ворожнечі і конфліктів. Цілісний неподільний світ на ґрунті єдиного економічного простору тим хороший, що він виключить з життя людського можливість зіткнення у вигляді руйнівних війн. Відтак, доцентрова тенденція глобалізаційних процесів об'єктивно покликана забезпечити самовиживання людської цивілізації і її прогрес.

Крім цього, глобалізація має такі позитивні прояви:

+ Глобалізація породила міжнародну конкуренцію. Конкуренція, в свою чергу, це стимулятор виробництва: чим більш жорсткою вона є, тим вище рівень якості виробленої продукції. Адже кожен виробник намагається зайняти вигідне місце в сфері міжнародної торгівлі, тому намагається зробити все, щоб його товари були більш привабливими, ніж у конкурентів.

+ Глобалізація спровокувала економію виробничих масштабів, що посприяло уникненню стрибків в економіці і зниженню цін.

+ Міжнародна торгівля вигідна всім суб'єктам ринкових відносин, при цьому створення торгівельних спілок ще більше прискорює процес глобалізації.

+ Впровадження сучасних технологій сприяє підвищенню продуктивності.

+ Країни, що знаходяться на стадії розвитку, можуть наздогнати передові держави, глобалізація дає їм «фору» поліпшити своє економічне становище і твердо зміцнитися на світовій арені.

+ Глобалізація створює базис для вирішення загальних завдань людства за допомогою об'єднаних зусиль.

+ Передбачається, що в результаті глобалізації зросте загальний світовий добробут.

4. «Мінуси» глобалізації

Прискорення темпів глобалізації призвело до виникнення у світі опозиційного до неї політичного руху - антиглобалізму. Антиглобалісти звинувачують глобалізацію у збільшенні соціальної нерівності, зникненні традиційного суспільного устрою (зокрема доморобництва) та деградації довкілля. Невдоволення глобалізацією характерне як серед населення країн, що розвиваються, так і в економічно розвинутих країнах. Перенесення виробництва з країн Заходу в «Третій» світ через дешевшу робочу силу призводить до ліквідації робочих місць і безробіття у світі «Першому».

Глобалізацію критикують не тільки антиглобалісти і деякі політики (наприклад, Уго Чавес), але також ряд економістів і вчених. Наприклад, відомий економіст Джозеф Стігліц написав кілька книг, в яких міститься гостра критика ряду сучасних тенденцій глобалізації. Стігліц демонструє на численних фактах і прикладах, як глобалізація руйнує промисловість, сприяє зростанню безробіття, бідності, гальмує науково-технічний прогрес і посилює екологічну катастрофу на планеті. Дехто також вбачає зростаючу загрозу у впливі глобалізації на культуру. Адже поруч з глобалізацією економіки та торгівлі відбувається процес імпортує та експорту культури. Проблема полягає в тому, що більші й потужніші держави, такі як США, здатні асимілювати культури слабших, призводячи до того, що їх традиції та цінності просто зникнуть. Цей процес інколи називають «американізацією» або «макдональдизацією».

Необхідно також усвідомлювати той факт, що «плюси» глобалізації не можуть розподілятися рівномірно по всьому світу. Деякі промислові галузі від міжнародної торгівлі отримують величезну вигоду, приплив кваліфікованої робочої сили з-за кордону, фінансування… А інші, навпаки, втрачають конкурентоспроможність, стають «непотрібними». Забутим галузям потрібен час і фінанси, щоб реконструюватися та підлаштуватися під нові умови життя. У багатьох це не виходить, в результаті власники втрачають гроші, люди - роботу. Такі зміни значним чином зачіпають національну економіку кожної окремої країни, вносять зміни в господарські структури, призводять до збільшення рівню безробіття.

Виникає питання: хто виграє від глобалізації? Адже основну частину переваг отримують багаті країни або індивіди. Деякі опоненти говорять про можливість глобальної конвергенції доходів, аргументуючи це тим, що економіка бідних держав розвивається більш високими темпами, ніж багатих. Насправді ж, швидке зростання характерне лише для невеликої групи країн Південно-Східної Азії («азіатських тигрів»), тоді як найменш розвинені в економічному відношенні країни відрізняються набагато більш низькими темпами зростання, ніж багаті держави. Їх вигоди від глобалізації мінімальні. Радикальні противники глобалізації вважають аксіомою, що від неї виграють лише багаті країни. Тому, як наслідок, лунають заклики до Заходу «поділитися» багатством і технологіями, списати борги і т. п. До речі, такі заклики знаходять підтримку і на самому Заході. Тому в деяких сферах господарства та міжнародних відносин склалося таке становище, яке цілком можна трактувати як дійсні поступки чи, навіть, філантропію, які, в свою чергу, також неоднозначно сприймаються соціумом.

Глобалізація має такі яскраво виражені негативні прояви:

- Деіндустріалізація економіки - обробні галузі втрачають позиції, натомість на арену виходить процвітаюча сфера послуг. Людям доводиться перекваліфіковуватися, щоб знайти собі місце в цій глобальній мінливій ??системі.

- Конкуренція породжує велику прірву між кваліфікованими і некваліфікованими працівниками. Зарплата перших суттєво зростає, в той час як останні отримують копійки або взагалі втрачають джерело доходу. Така ситуація породжує безробіття та «розхитує» глобалізацію.

- Глобалізація значно впливає на екосистему світу. Конфлікти щодо використання природних ресурсів розгораються зі стабільною періодичністю. Світ перебуває на межі екологічної катастрофи, причина якої - нераціональне використання благ планети. Воно може завдати непоправної шкоди людству і глобальній екосистемі в цілому.

- Зростання імовірності регіональної або глобальної нестабільності через взаємозалежність національних економік на світовому рівні. Локальні економічні коливання чи кризи в одній країні можуть мати регіональні або навіть глобальні наслідки.

- Висока імовірність того, що контроль над економікою окремих країн може повністю перейти від суверенних урядів до найбільш сильних держав, багатонаціональних чи глобальних корпорацій і міжнародних організацій.

- Глобалізаційні процеси «розв'язують» руки транскордонним злочинним угрупованням та сприяють поширенню міжнародного тероризму і наркотрафіку.

- Масова робоча міграція іноді стає причиною загострення міжнаціональних конфліктів.

Висновок

Підсумовуючи викладений вище матеріал, слід зазначити, що глобалізація - дуже серйозний процес, який впливає на світову економіку і життя всіх країн без винятку. Глобалізація, як і будь-який суспільний процес, має свої переваги і недоліки. Головний двигун глобалізації на світовому ринку - конкуренція. Вона впливає буквально на всі сфери виробництва, залишаючи на світовій арені лише найбільш конкурентоспроможні компанії. Головний мінус глобалізації полягає в тому, що країни, які зараз перебувають за межею бідності, скоріше за все, не лише там і залишаться, а взагалі, можуть перетворитися в абсолютно відсталі.

Для України глобалізація - і велика спокуса, і великий ризик. Але насправді альтернативи немає, адже залишатися в світовій ізоляції неможливо, це шлях «в нікуди» і лише ілюзія самостійності і захищеності. Можливість нашої держави інтегруватися в процес глобалізації багато в чому залежить від здатності держави України переглянути саму модель розвитку.

Перелік використаних джерел

1. Глобальна економіка: навч. Посіб. / Т.В. Кальченко. - К.: КНЕУ, 2009. - 364 с.

2. К чему приводит глобализация и выгодна ли она Украине? Режим доступу: http://fin-sovet.com.ua/faq/447

3. Глобализация плюсы и минусы. Режим доступу: http://estplusi.ru/kategorii/dengi/item/105-globalizatsiya-plyusy-i-minusy.html

4. Азроянц Э.А. Глобализация: катастрофа или путь к развитию? Современные тенденции мирового развития и политические амбиции. - М.: Новый век, 2002. - 416 с.

5. Джозеф Стиглиц. «В тени глобализации». Режим доступу: http://www.r-reforms.ru/indexpub216.htm

Размещено на Allbest.ru