Аналіз стану розвитку консалтингових послуг в світі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Загальна характеристика консалтингових послуг

2. Світовий та українській ринок консалтингових послуг

2.1 Аналіз світового ринку консалтингових послуг

2.2 Ринок консалтингових послуг в Україні

3. Оцінка факторів ціноутворення на ринку консалтингових послуг

4. Україна у міжнародній торгівлі консалтингових послуг

5. Перспективи розвитку консалтингового ринку в Україні

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Консалтингова послуга - інтелектуальний продукт, що залишається у володінні клієнта після завершення консультування.

Специфіка консалтингової послуги полягає в її удаваній невідчутності, непомітності та, як правило, у відсутності завершеної матеріальної форми. Тому ідентичні консалтингові продукти, виконані двома консалтинговими фірмами, можуть відрізнятися не тільки за формою, але й мати різну методологій розробки та зміст. Клієнт може оцінити якість наданої йому послуги або відразу після завершення процесу консультування, або через деякий проміжок часу.

Окрім того, якість послуги та результативність консультування в цілому безпосередньо залежать від особистої участі та професіоналізму конкретного консультанта. У зв'язку з цим особливого значення набувають взаєморозуміння консультанта і клієнта та їх плідне співробітництво. У разі успіху клієнт схильний його ототожнювати на стільки із змістом та якістю проведених робіт, скільки із особистістю консультанта. Така персоналізація допомоги обумовлює певну специфіку попиту на ринку консалтингу: купують не лише певні послуги, а й окремих консультантів.

Кон'юнктура ринку консультаційних послуг визначається співвідношенням попиту і пропозиції, рівнем ціноутворення і стратегією поведінки продавців та покупців на цьому ринку.

Продуктом виробничої діяльності консалтингової фірми (якщо до виробництва можна віднести процес створення будь-якого кінцевого продукту, навіть послуги) є консультаційна послуга, яка є товаром і має конкретне матеріальне втілення. Як правило, послуги крупної консультаційної фірми охоплюють досить широкий діапазон галузей та функцій підприємства: загальне керівництво, управління фінансами, управління виробництвом, маркетинг, управління працею та кадровим потенціалом і ін.

Актуальність даної теми полягає у тому, що консультаційні послуги відіграють у наш час дує важливу роль у будь якому сегменті світової економіки і без додаткових зусиль (консалтингових послуг) не можливо досягти найвищого, бажаного розвитку міжнародних економічних відносин на світовому ринку.

Предметом у свою чергу є розвиток світового ринку консалтингових послуг.

Метою цієї роботи є предметний аналіз стану розвитку консалтингових послуг в світі.

1. Загальна характеристика консалтингових послуг

Консалтинг - це професійна допомога з боку фахівців з управління господарством керівникам і управлінському персоналу різних організацій (клієнту) в аналізі і рішенні проблем їхнього функціонування і розвитку, здійснювана у формі рад, рекомендацій і спільно вироблюваних із клієнтом рішень. Власне кажучи під консалтингом розуміється те, що в нашій країні раніше називалося "впровадженням науки у виробництво". Консалтинг здійснюється на комерційних початках незалежними виробниками консалтингових послуг в умовах конкурентної боротьби. Це висуває високі вимоги до якості й ефективності таких послуг і викликає їхню орієнтованість на інтереси клієнта. У країнах з ринковою економікою запрошення професіоналів є престижним свідченням того, що фірма володіє достатньою діловою культурою, щоб використовувати запропонований ринком інтелектуальний капітал в області менеджменту. Відсутність фахівців-консультантів при розробці відповідального рішення розглядається так само, як відсутність архітектора при розробці проекту будинку, лікаря при лікуванні хворого чи дизайнера при розробці нової моделі автомобіля. Фахівці, які надають професійну допомогу, називаються консультантами. Розрізняють зовнішніх і внутрішніх консультантів. Зовнішні - це незалежні консультаційні фірми чи індивідуальні консультанти, які надають послуги клієнтам на основі відповідного договору. Внутрішні - це фахівці з економіки і управління, зайняті в штаті тієї чи іншої організації (вони складають аналітичну, "штабну" підсистему організації). [4]

Далі в роботі терміном "консультант" будемо називати будь-яку консультаційну структуру незалежно від того, чи є вона консалтинговою фірмою чи індивідуальним консультантом. Крім того, якщо це не обговорено особливо, то мова буде йти переважно про зовнішніх консультантів.

Переваги консультантів по менеджменту перед менеджерами наступні:

1) незалежність, неупередженість поглядів;

2) більш широкий кругозір, володіння великою інформацією у всіляких областях менеджменту і господарювання (у силу меншої завантаженості проблемами поточного управління);

3) орієнтація на широке вивчення і перенос досвіду інших організацій (в основному це стосується зовнішніх консультантів).

Консалтингові послуги найчастіше здійснюються у формі консалтингових проектів, а не у формі усних, одноразових порад. Вони містять у собі наступні основні етапи:

1) діагностика (виявлення проблем);

2) розробка рішень;

3) впровадження рішень.

Здійснення такого проекту може займати від декількох днів до декількох місяців. Іноді контакти з клієнтами можуть бути і багаторічними. З погляду методів можна розрізняти наступні види консультування: експертне, процесне і навчальне. При експертному консультуванні консультант самостійно здійснює діагностику, розробку рішень і рекомендацій з їх упровадження. Роль клієнта зводиться, в основному, до забезпечення консультанту доступу до інформації й оцінки результатів. При процесному консультуванні консультанти на всіх етапах проекту активно взаємодіють із клієнтом, спонукуючи його висловлювати свої ідеї, розуміння, пропозиції, проводити за допомогою консультантів аналіз проблем і вироблення рішень. При цьому, роль консультантів полягає, в основному, в абсорбції (зборі) цих зовнішніх і внутрішніх ідей, оцінці рішень, отриманих у процесі спільної з клієнтом роботи і приведенні їх у систему рекомендацій. При навчальному консультуванні консультант не тільки збирає ідеї, аналізує рішення, але і підготовляє ґрунт для їхнього виникнення, надаючи клієнту відповідну теоретичну і практичну інформацію у формі лекцій, семінарів і т.д.

Зрозуміло, у конкретних проектах чи на їхніх різних стадіях можуть застосовуватися комбінації всіх трьох перерахованих видів консультування і тоді воно стає експертно-процесним, що процесно-навчає, експертно-навчальним і т.д. У промислово розвинутих країнах переважно здійснюється процесне і експертно-процесне консультування, тоді як в Україні та Росії поки що найбільше поширення одержало експертне й експертно-навчальне консультування. Це пояснюється, у першу чергу, непідготовленістю самих українських клієнтів до творчої роботи з консультантами, бажанням керівників одержати готові рішення. Таке положення часто приводить до негативних наслідків і незадоволеності від підсумків консультаційних проектів, тому що, по-перше, клієнт може взагалі не сприймати готових рішень, якщо вони не вироблені разом з ним; по-друге, деяка істотна інформація не може бути отримана консультантом поза режимом активного діалогу з клієнтом. В Україні, як і в Росії існує багато об'єктів консультування, що можуть бути розділені на наступні групи:

- за формою власності: державні, приватні, акціонерні і змішані підприємства;

- по розмірах: малі, середні і великі підприємства;

- по територіальній ознаці: центральні (федеральні) і регіональні адміністративні утворення.

Відповідно клієнтами консультантів є чи власники менеджери приватних підприємств, керівники державних чи підприємств відповідних відомств, центральні і місцеві органи влади, а також керівники таких територіальних утворень як технопарки, екополіси, технополіси, вільні економічні зони і т.д. Досвід роботи консультантів по економіці і керуванню показує, що за консалтинговими послугами звертаються насамперед наступні види організацій:

1) Молоді, швидко зростаючі частки підприємства і банки.

2) Прогресивно набудовані місцеві органи влади.

3) Державні і колишні державні підприємства, що знаходяться в кризовій ситуації.

Сучасний набір консалтингових послуг склався в 1950-60-і роки. У Європейському довіднику-покажчику консультантів по менеджменту в даний час виділено 84 види консалтингових послуг, поєднуваних у 8 груп:

1. Загальне управління: визначення ефективності система керування; оцінка бізнесу; керування нововведеннями; визначення конкурентоздатності вивчення кон'юнктури ринку; чи диверсифікованість становлення нового бізнесу; міжнародне керування; оцінка керування; злиття і придбання; організаційна структура і розвиток; приватизація; керування проектом; керування якістю; реорганізація інженерних служб; дослідження і розвиток; стратегічне планування.

2. Адміністрування: аналіз роботи канцелярії; чи розміщення переміщення відділів; керування офісом; організація і методи керування; регулювання ризику; гарантії безпеки; планування робочих приміщень і їхнє оснащення.

3. Фінансове управління: системи обліку; оцінка капітальних витрат; оборот фірми; зниження собівартості; неплатоспроможність (банкрутство); збільшення прибутку; збільшення доходів; оподатковування; фінансові резерви.

4. Управління кадрами: професійний рух" і скорочення штатів; культура корпорації; рівні можливості; пошук кадрів; добір кадрів; здоров'я і безпека; програми заохочення; внутрішні зв'язки; оцінка робіт; трудові угоди і зайнятість; навчання менеджменту; планування робочої сили; мотивація; пенсії; аналіз функціонування; психологічна оцінка; винагорода; підвищення кваліфікації працівників.

5. Маркетинг: реклама і сприяння збуту; корпоративний образ і відносини з громадськістю; післяпродажне обслуговування замовників; дизайн; прямий маркетинг; міжнародний маркетинг; дослідження ринку; стратегія маркетингу; розробка нової продукції; ціноутворення; роздрібний продаж і дилерство; керування збутом; навчання збуту; соціально-економічні дослідження і прогнозування.

6. Виробництво: автоматизація; використання устаткування і його технічне обслуговування; промисловий інжиніринг; переробка матеріалів; регулювання внутрішнього розподілу матеріалів; упакування; схема організації робіт на підприємстві; конструювання й удосконалювання продукції; керування виробництвом; планування і контроль за виробництвом; підвищення продуктивності; закупівлі; контроль якості; контроль за постачанням вузлів і деталей.

7. Інформаційна технологія: САПР/АСУ; застосування комп'ютерів в аудиті й оцінці; електронна видавнича діяльність; інформаційно пошукові системи адміністративні інформаційні системи; проектування і розробка систем; вибір і установка систем.

8. Спеціальні послуги: навчальне консультування; консалтинг по керуванню електроенергетикою; інженерний консалтинг; екологічний консалтинг; інформаційний консалтинг; юридичний консалтинг; консалтинг по управлінню розподілом матеріалів і матеріально; технічному постачанню; консалтинг у державному секторі; консалтинг по телекомунікаціях. [6]

Класифікація, приведена, є предметною, тобто відповідно до схеми консалтинг розрізняється по видах відповідно до функцій, що виконують менеджери Консультанти не виконують самих цих функцій, а виробляють рекомендації з їх виконання. Вони радять менеджерам як здійснювати загальне керування, адміністрування, фінансове керування, реалізацію інформаційних технологій і інші функції.

Загалом можна сказати, що міжнародний консалтинг - це вид міжнародної діяльності у сфері послуг, яку здійснюють спеціалізовані фірми одних країн у вигляді надання порад державам, виробникам, продавцям і покупцям інших країн з широкого кола питань економічної діяльності, передусім з консультування у зовнішньоекономічній сфері.

2. Світовий та українській ринок консалтингових послуг

2.1 Аналіз світового ринку консалтингових послуг

За останні десять років спостерігається дуже велике зростання консалтингових послуг. Це пов'язано з глобалізацією світової економіки. Останні досягнення інформаційної технології, глобальні інформаційні мережі змінили уявлення про межі підприємств і про технологію виробництва, управління і ведення бізнесу.

Велика частина провідних консалтингових компаній з'явилася в США, де і до цього дня знаходиться їх штаб-квартири. При цьому результатами їх праці користується все світове співтовариство та найбільші компанії в кожній країні світу.

Консультанти кращих консалтингових компаній з року в рік, враховуючи тенденції глобалізації, урядові рішення, регіональну владу і ще сотню-другу чинників,проводячи якнайширші дослідження і розробляючи складні стратегії, стабільно збільшуючи добробут власних роботодавців, а разом з тим і всього світового співтовариства. Нижче представлені 5 лідируючих компаній (табл.) міжнародного консалтингового ринку (табл.).

Таблиця. Топ-5 лідируючих консалтингових компаній світу

Компанія	Число співробітників, чол.	Кількість офісів, штук	Число країн присутності, шт.
1. McRinsey & Company	16 500	90	51
1. PricewaterhouseCoopers	163 545	770	151
2. Deloitte	170 000	14	9
3. Ernst & Young	141 000	709	140
4. KPMG	138 000	____	150

McRinsey & Company - найвпливовіша консалтингова компанія в світі. ЇЇ знають як компанію, до якої в першу чергу звертаються за допомогою і порадою в разі невдачі в бізнесі. Керуючим директором є Домінік Бартон (Dominic Barton), рік заснування - 1926 р., штаб-квартира в Нью-Йорку. Головна причина фінансової ефективності компанії - відмова від надмірного зростання філіальної мережі, кожен офіс у всьому світі є не представництвом і не членом об'єднання, а частиною McRinsey & Company.

Насичення традиційних ринків товарів зажадало пошуку нових підходів до споживача. Саме тому 81% портфеля замовлень провідних консультаційних фірм складають фактично замовлення на послуги з реорганізації і реструктуризації бізнесу.

В світі налічується близько 1720 фірм, що спеціалізуються в області управлінського консалтингу. По параметрах чисельності фахівців і об'єму річного обороту послуг 40 фірм з цього числа можна вважати великими, 180 фірм - середніми, а 1500 фірм - дрібними.

Світовий ринок управлінських консультаційних послуг при цьому поділений таким чином: 40 найкрупніших консалтингових фірм обслуговують 66% цього ринку, 180 середніх фірм - 25%, 1500 дрібних фірм - 9%. Крупна фірма має від 300 до 30000 професіоналів і річного доходу від 68 млн. до 3 млрд. доларів. У середній фірмі трудиться від 100 до 300 професіоналів, генеруючи річний дохід до 20 млн. доларів. Дрібні фірми - це фірми, в яких в середньому біля 4-х професійних консультантів і річний дохід не більше 0.5 млн. доларів.

Аналіз структури послуг, вироблюваних 40 найбільшими управлінськими консалтинговими фірмами, дав наступні результати (рис1.):

· 31% - консалтингові послуги з питань управління операціями і процесами, включаючи питання реорганізації бізнесу і загального управління якістю (TQM),

· 17% - консультування з питань корпоративної стратегії,

· 17% - консультування з питань інформаційно-технологічної стратегії,

· 16% - консультування з питань розвитку бізнесу,

· 11% - консультування з питань організаційного проектування,

· 6% - фінансове консультування,

· 2% - послуги з питань маркетингу і продажів.

Рис. 1. Аналіз структури консалтингових послуг у світі.

Аналіз консалтингових послуг, що надаються, з різних сфер діяльності має наступний вигляд (рис. 2):

22% - замовлення від підприємств фінансового сектора економіки,

11% - від підприємств по виробництву товарів народного споживання,

11% - від інших промислових підприємств,

10% - від компаній сфери телекомунікацій,

9% - від підприємств енергетичного сектора,

9% - від урядових установ,

9% - від установ охорони здоров'я,

8% - від науково-дослідних установ,

3% - від засобів масової інформації і підприємств шоу-бізнесу,

2% - від підприємств оптової і роздрібної торгівлі,

6% - від інших джерел.



Рис. 2. Аналіз консалтингових послуг, що надаються, з різних сфер діяльності

консалтинговий ринок послуга

Слід зазначити, що США припадає на частку близько 49% всього світового ринку управлінських консалтингових послуг.

В США різним фірмам надали свої послуги в області консалтингу приблизно 80 тис. експертів-консультантів - всього на суму близько 17 млрд. дол. Вартість крупних контрактів з консалтинговими фірмами в тому ж році коливалася в середньому від 30 до 50 млн. дол. Доходи від аудиторських послуг у світовому масштабі склали близько 70 млрд. дол., а об'єм продажів сектора консультаційних послуг досяг 90 млрд дол., де на долю консультування в області інформаційних технологій довелося 60%. За останні три роки зростання об'ємів продажів консалтингових послуг щорічно складає не меншого 10%.

За даними New York Times, 15% компаній користуються послугами консультантів на регулярній основі і 35% вдаються до допомоги консультантів в міру необхідності.

Бізнес-успіх консалтингу пов'язаний із складністю управлінських проблем, які виникають на сучасних підприємствах, та невизначеністю ділового середовища, що спричиняє невпевненість менеджерів та змушує їх звертатися за допомогою. Стрімкий поступ управлінського консалтингу спричинений також відсутністю узгоджених стандартів (на відміну від таких видів консалтингу, як юриспруденція чи бухоблік), що дозволяє практично будь-якому спеціалістові, хоч трохи обізнаному в цій справі, займатися консультуванням.

Серед найважливіших причин стрімкого розвитку управлінського консультування та зростання попиту на консалтингові послуги на світовому ринку слід назвати такі:

· загальну тенденцію глобалізації бізнесу, яка сприяє попиту на консалтингові послуги як серед транснаціональних корпорацій, що захоплюють нові ринки, так і серед щойно створених компаній, які сподіваються позиціонуватися на світовому ринку;

· можливість використання ідей і таланту консультанта як конкурентну перевагу в ринковій боротьбі;

· необхідність впровадження інформаційних технологій, які дозволяють у значній мірі підвищити продуктивність компанії.

Спектр питань, якими займається сьогодні управлінське консультування, є широким і динамічним. Він залежить від попиту на консультаційні послуги та вимог до їх змісту і якості.

Проаналізувавши ринок, можна дійти висновку, що з ростом фінансових та інших ринків в умовах всесвітньої глобалізації, ІТ - консалтинг має мегапотужні можливості. І, навпаки, консалтинг в сфері інформаційних технологій не зможе набути швидкого росту без розвитку інших сфер бізнесу.

2.2 Ринок консалтингових послуг в Україні

Українські оператори консалтингового ринку зазначають, що перші прояви консалтингу на території України з'явилися ще під час легендарної «перебудови». Однак реальний прихід консалтингових послуг на українські терени відбувся з появою великих транснаціональних компаній гравців та організацій міжнародної технічної допомоги на кшталт USAID, TACIS, Know-how тощо. А це -- період з 1990 до 1995 року. Тоді ж з'явилися українські консалтингові центри, які спеціалізувалися передусім на навчанні та тренінгах.

Період становлення національного професійного консалтингу припадає на наступні п'ять років. Тогочасне збільшення попиту пояснюється великою кількістю приватизаційних процесів та відкриттям нових видів бізнесу. Відповідно, -- з'явилося чимало українських консалтингових фірм, а також впроваджувалися декілька міжнародних проектів із залученням вітчизняних консультантів.

За даними маркетингових досліджень в 2008 р., обсяг ринку консалтингових послуг у грошовому еквіваленті скоротився на 40-50%. Помітне пожвавлення почалося приблизно з квітня 2010 р., коли спостерігався приріст звернень до професійних консультантів на 20-30% порівняно з 2009 р. Протягом 2011-2012 рр. політична й економічна ситуація залишається стабільною.

Нині український консалтинг переживає період інтеграції у глобальний ринок. Окрім помітного збільшення кількості операторів та приросту об'єму ринку, відзначається ріст професіоналізму спеціалістів.

За експертними оцінками, нині в Україні працює близько 500 консалтингових фірм. Серед них виділяються представництва так званої «Великої п'ятірки», чиї 4 з 5 офісів знаходяться у Києві: Ernst&Young, KPMG, PW, Delloitte. Активно працюють й інші транснаціональні компанії, однак їх представництва розташовані переважно в Росії: McKeansey, A. T. Kearney, Accenture, BCG, IBM Consulting, Roland Berger та інші. Через суттєву прірву, яка все ще спостерігається між великими транснаціональними та українськими локальними компаніями, конкуренції між ними, практично, немає: кожен конкурує у своїй «ваговій категорії». Щоби працювати якісніше, локальні оператори все частіше об'єднуються у консорціуми для виконання конкретних проектів.

Як правило, споживачі ринку -- це лідери у своїх галузях, компанії, які на власній «шкірі» відчули всі принади роботи у висококонкурентному середовищі. Власне вони першими зрозуміли, що для підтримки конкурентоспроможності їм потрібні досконаліші інструменти управління, вишуканіші підходи до ведення бізнесу.

На відміну від поширеного в розвинутих країнах планомірного співробітництва з консультантами, що здійснюють обслуговування компаній з питань управління, управлінське консультування в Україні використовується епізодично. Це пов'язано з тим, що переважна більшість підприємств, фірм і компаній звертаються за консультаційною допомогою в критичних ситуаціях, коли власними зусиллями не можна вирішити існуючі проблеми.

За даними статистичної інформації можна сказати, що консалтинговий бізнес є дуже прибутковим у наш час і відповідно досить привабливим сегментом ринку послуг.

Сьогодні можна чітко виділити основних постачальників консалтингового продукту в Україні. Це:

· філіали великих іноземних багатофункціональних фірм, що мають консультаційні проекти з українськими державними структурами з питань оподаткування, бюджетного регулювання, удосконалення нормативно-правової бази, а також обслуговуючі спільні та іноземні компанії в Україні банківські структури;

· представництва іноземних консультаційних фірм, які здійснюють стратегію завоювання нових ринків та досліджують привабливість українського ринку;

· іноземні консультаційні фірми, що працюють за програмами донорських організацій та надають технічну допомогу з питань управлінського консультування в пріоритетних галузях народного господарства (енергетика, транспорт, зв'язок, сільське господарство тощо);

· вітчизняні консультаційні фірми, які спеціалізуються на наданні послуг з питань приватизації підприємств, включаючи оцінку майна, підготовку документального супроводження процесу приватизації тощо;

· спеціалізовані консалтингові фірми, котрі надають консультаційні послуги по окремих напрямках управлінського консультування (бізнес-планування, фінансова оцінка, маркетинг, податкове планування, митне регулювання та інше).

В економіці України головний фактор, за яким вибирають консультанта, - низька ціна послуг разом з відносно високою якістю. Перевага українських консультантів в тому, що вони можуть надати кращу консультаційну пораду менеджеру підприємства, яке функціонує у вітчизняній економіці, ніж іноземний спеціаліст, який не стикався з нашими проблемами на практиці. Отже, вітчизняні консультанти мають нагоду підняти якість своїх послуг до світового рівня і скласти конкуренцію світовим консалтинговим фірмам.

3. Оцінка факторів ціноутворення на ринку консалтингових послуг

У тих країнах, де розвинутий бізнес і, відповідно, розвинутий ринок консалтингових послуг, рівень оплати має сталий характер і навіть може рекомендуватися професійною асоціацією у вигляді верхньої і нижньої меж. Рівень коливається залежно від рівня фірми-клієнта (для дрібних підприємств він нижчий), від іміджу консалтингової фірми, від того, наскільки розвинутий даний тип послуг і т. д. Розрізняють такі види оплати за консультаційні послуги:

1. Плата за просування.

2. Плата з урахуванням дотацій.

3. Розцінки, визначені клієнтами.

Рівень винагороди за послуги і засіб установлення розцінок -- елементи професійного іміджу консультанта. Високопрофесійний консультант представників керівництва з прийняття важливих стратегічних рішень буде значно вище оцінювати свої послуги, ніж його колега, зайнятий рутинною реорганізацією конторських операцій.

Консультанти з питань управління користуються декількома засобами встановлення розцінок за свої послуги.

Плата за одиницю часу. Одиниця часу, яку більшість консультантів використовують для підрахунку належної їм винагороди, -- робочий день. Фактичні розцінки за послуги не є результатом простої арифметичної операції, що пропорційно розподіляє одержуваний дохід на заздалегідь сплановану кількість оплачуваних днів. [33]

Розцінки звичайно диференціюються за рівнем або категоріями консультантів. Співвідношення між платою за послуги висококваліфікованого старшого експерта і діючого консультанта може сягати 4 : 1. Праця асистентів у дослідній роботі і молодших консультантів може оплачуватися за ще більш низькими ставками. Основна перевага цього засобу -- легкість і ясність обчислення плати за послуги і виписування рахунка.

Погодинна плата за послуги має свої недоліки. Клієнт отримує рахунок за відпрацьовані години, а не за виконану роботу. Тому він повинен довіряти професійній чесності і компетенції свого консультанта або контролювати хід виконання завдання, причому досить детально, щоб переконатися, що платить не тільки за витрачений час, а й за продукцію, обумовлену контрактом.

Тверда (паушальна) плата. В цьому разі консультанту платять за завершення певного проекту або роботи. Переваги для клієнтів очевидні. Він знає, у скільки йому обійдеться вся робота, термін реалізації проекту, він може затримати оплату або відмовитися від останнього внеску, якщо роботу не закінчено згідно з контрактом. Консультант не завжди може погодитися на такі умови. Зокрема, він повинен бути впевнений, що проект не обійдеться йому дорожче. Така форма оплати неприйнятна, якщо завершення роботи залежить більше від клієнта, ніж від консультанта. Ці умови підходять, наприклад, для вивчення ринку, аналізу економічної доцільності проекту, проектування нового заводу або курсу навчання, але не для реорганізації, завершення якої більше залежить від клієнта.

Ці та інші недоліки простої твердої оплати спонукали до розроблення декількох альтернативних варіантів:

· для захисту клієнта тверда сума встановлюється як верхня межа, яку не можна перевищувати; в середині цієї межі фактична оплата послуг -- погодинна;

· для захисту консультанта у контракті передбачається порядок оплати у разі непередбачених умов або подій;

· можна встановлювати ціни на конкурентній основі, коли декілька консультантів докладно обґрунтовують плату за послуги, після цього клієнт її аналізує, розглядає і вибирає.

Оплата залежно від результату. Ціни, що залежать від результату, або так звана плата за непередбачене: послуги оплачуються тільки тоді, коли отримано певні результати, і розмір плати залежить від ефективності отриманих результатів (економії, прибутків). Теоретично це могло б бути єдиним ідеальним способом оплати праці консультантів.

Однак на практиці виникає багато проблем:

· консультант може сконцентруватися на короткострокових діях, що дадуть негайну економію, і відмовитися від заходів, ефект яких виявляється не відразу (наприклад, профілактичне обслуговування, підготовка персоналу або дослідження і розроблення);

· часто дуже важко визначити і виміряти реальні результати: сторони роблять це по-різному, неминучі розбіжності і конфлікти;

· інколи заплановані результати недосяжні з вини клієнта, і консультант нічого не може зробити;

· важко вирішити, коли платити консультанту, якщо результати його роботи можна буде заміряти тільки через багато часу після виконання ним завдання;

· якщо компанія клієнта зазнає труднощів, заплановані результати, можливо, не будуть досягнуті, а консультант зовсім не отримає винагороди.

Оплата за результатом -- одна з найсуперечливих у практиці управлінського консультування.

Розрахункову базу всіх форм оплати консалтингових послуг (погодинної, фіксованої, залежно від результату) становить ціна консультаційної години:

,

де:

PCH (Price Consulting Hour) - ціна консультаційної години;

FC (Fixed Costs) - постійні витрати за певний період часу (місяць);

WH (Work Hour) - кількість робочих годин за певний період часу (місяць);

VC (Variable Costs) - перемінні витрати виконання контракту;

P (Profit) - прибуток за контрактом;

B (Benefit) - вигоди клієнта;

IR (Intellectual Rent) - інтелектуальна рента;

CH (Contract Hour) - кількість робочих годин, необхідних для виконання контракту.

4. Україна у міжнародній торгівлі консалтингових послуг

На українському консалтинговому ринку нині попит переважає пропозицію, що стимулює ріст цін. Вартість послуг відомих іноземних компаній («Велика п'ятірка» та інші) вимірюється у людино-годинах і становить від 100 до 500 доларів за годину -- залежно від кваліфікації та іміджу консультанта.

Вартість проектів українських фірм найчастіше вимірюється у людино-днях і складає 50--300 доларів за день. Середня вартість консалтингового проекту більшості компаній, що працюють на вітчизняному ринку, складає 1000 доларів. Середня вартість проекту відомих закордонних компаній перевищує 10 тисяч доларів.

Серед найбільших проблем своєї діяльності, оператори ринку консалтингових послуг називають низьку поінформованість потенційних клієнтів про консалтинг, нерозуміння його важливості у бізнесі, низький рівень платоспроможності підприємців.

Щоб вижити в сучасній економіці, потрібно швидко освоювати величезні інформаційні масиви, миттєво реагувати в ситуації; аналізувати зміни, приймати рішення і відразу ж адаптуватися. Вчорашні рецепти успіху сьогодні вже не підходять.

Отже можна сказати, що успіх консультаційних організацій в Україні багато в чому залежить від їх готовності до нововведень, адаптованості набору послуг до потреб клієнтів, пошуку нових продуктів і ринків, застосування нових методів втручання та внесення змін під час реалізації консультаційних пропозицій. Майбутнє консалтингу нерозривно пов'язане з підвищенням професіоналізму консультантів, високою якістю виконання замовлень, дотриманням етичних стандартів, здатних задовольнити потреби клієнтів.

5. Перспективи розвитку консалтингового ринку в Україні

Аналізуючи структурну конфігурацію консалтингового ринку за функціональними ознаками, маємо визнати досить низький рівень управлінської та бізнесової культури українських компаній, які переважно концентрують управлінські зусилля на пошуку шляхів оптимізації податкових платежів та правової підтримки своєї діяльності як способів підвищення ефективності функціонування.

Про це свідчать наступні дані: 30 % вітчизняного консалтингового ринку пов'язано з наданням послуг з податкового і юридичного консалтингу. Прагнення забезпечити прозорість, достовірність інформаційної підтримки прийняття рішень зумовило значний попит на послуги інформаційного консалтингу, які в структурі ринку консалтингових послуг в Україні складають 21 %. Разом з тим, з боку вітчизняних компаній простежується стійка тенденція зростання зацікавленості продуктами фінансового і стратегічного консультування, на які сьогодні приходиться відповідно 17 % та 13 % загального ринку консультування. Прагнення підвищити свою продуктивність сприяло залученню вітчизняними підприємствами і компаніями консультантів з питань управління персоналом та операційного менеджменту (відповідно 11 % і 8 % у структурі консалтингових послуг). [5]

З урахуванням кризових процесів, що розгортаються останнім часом у світовій економічній системі та в межах національної економіки, вважаємо за можливе визначити такі тенденції у подальшому розвитку консалтингового ринку України. Загострення конкурентної боротьби, втрата адміністративного ресурсу призведе до необхідності системної оптимізації діяльності вітчизняних компаній. Етап всеохоплюючого скорочення всіх витрат підприємства має змінитися етапом кардинальних змін, що включатимуть стратегічне позиціонування (або перепозіціонування) компанії, визначення принципів її функціонування та розвитку, проектування її бізнес-моделі. Ці процеси мають стати поштовхом для розширення таких сегментів консалтингового ринку як консультування зі стратегії, а також зростання попиту на такі консалтингові продукти, як формування фінансової стратегії, стратегічне планування, інформаційної стратегії компаній.

Поступовий перехід українських провідних компаній на нові принципи здійснення діяльності, що відповідають умовам інформаційної економіки, сприяє посиленню попиту на консалтингові продукти в сфері розробки і впровадженні інформаційних технологій, які формують жорсткі вимоги до організації відповідної системи підтримки управлінських рішень. Можна очікувати збереження темпів зростання даного сегменту вітчизняного консалтингового ринку, який сьогодні характеризується 30 % щорічного росту. Посилення ролі людського фактору у забезпеченні конкурентних переваг підприємств, ставлення до персоналу як до визначального чинника інтелектуального потенціалу компанії, що формує її ключові компетенції, має сприяти подальшому зростанню попиту на консалтингові послуги з управління персоналом. Спектр питань, які мають вирішувати компанії у цьому аспекті свого розвитку, виходять за межі традиційного розуміння ефективної взаємодії і мотивації персоналу та передбачають комплексні рішення у сфері формування сильної корпоративної культури, управління знаннями компанії, створення і підтримки принципів соціальної відповідальності бізнесу.

Слід зазначити, що конкуренція в галузі є неоднорідною як у регіональних, так і продуктових сегментах. Український ринок консультування демонструє значну концентрацію як за кількістю учасників, що пропонують консалтингові послуги, так і за географічною ознакою. За оцінкою експертів «велика четвірка» аудиторських компаній в Україні має понад 60 % обсягу продажів аудиторських та консалтингових послуг. Понад половини доходів, які генерують вітчизняні консалтингові компанії, отримуються від реалізації послуг з управлінського консультування та ІТ-консалтингу.

Підводячи підсумки аналітичної оцінки стану українського ринку консультування, вважаємо за необхідне зробити такі висновки. По-перше, вітчизняний ринок консультування перебуває на стадії формування. У порівнянні з розвинутими країнами роль управлінського консультування як інфраструктурного інституту економіки України залишається другорядною, його частка у ВВП країни мізерна. Разом з тим, активному становленню вітчизняного консультування сприяють процеси інтеграції українського бізнесу в світовий економічний простір, необхідність впровадження у діяльність вітчизняних підприємств сучасних управлінських інновацій. Партнерство з консультантами надає можливості вітчизняним компаніям оптимізувати часові, фінансові та людські ресурси для забезпечення підвищення ефективності своєї діяльності.

По-друге, виявлено, що визначальними чинниками структурної конфігурації українського консалтингового ринку слід вважати: 1) різноманіття консалтингових продуктів, яке обумовлено багатогранністю проблемних сфер діяльності і розвитку вітчизняних підприємств; 2) кількість консалтингових компаній, які надають ці послуги; 3) масштаб, географічне розташування та приналежність підприємств-клієнтів до певної сфери діяльності або галузі економіки; 4) масштаб і спеціалізацію консалтингових компаній. Аналіз продуктової сегментації українського ринку консалтингових послуг свідчить про значну частку податкового, юридичного та інформаційного консалтингу, зростання зацікавленості з боку вітчизняних підприємств продуктами фінансового і стратегічного консультування. Серед найбільш активних споживачів консалтингових послуг є підприємства швидкозростаючих галузей (металургійної, будівельної, телекомунікаційної галузі, харчової промисловості, торгівлі). Найбільшими за обсягами продажів консалтингових послуг в Україні залишаються аудиторські компанії «великої четвірки».

По-третє, встановлено, що основними детермінантами формування і розвитку вітчизняного консалтингового ринку є: зростання різноманітності та складності проблем, які менеджмент українських підприємств не може вирішити самостійно; прагнення до стратегічного співробітництва підприємств з консалтинговими компаніями; активізація попиту на консалтингові послуги з боку середніх та невеликих підприємств; можливість доступу до унікальних знань, досвіду та знаннєвих технологій, які набуваються менеджментом та персоналом підприємств під час співпраці з консультантами та ін.

Серед перспективних напрямів консалтингової співпраці у майбутньому мають стати кросфункціональні сфери управлінського консультування: впровадження корпоративного управління, розробка і впровадження систем фінансового та процесного управління, ризик-менеджменту, впровадження системи управління вартістю компанії, консультаційне супроводження проектів злиття і поглинання компаній тощо.

Висновки

Консалтинг здійснюється на комерційних початках незалежними виробниками консалтингових послуг в умовах конкурентної боротьби. Це висуває високі вимоги до якості й ефективності таких послуг і викликає їхню орієнтованість на інтереси клієнта. У країнах з ринковою економікою запрошення професіоналів є престижним свідченням того, що фірма володіє достатньою діловою культурою, щоб використовувати запропонований ринком інтелектуальний капітал в області менеджменту.

Консалтингові послуги найчастіше здійснюються у формі консалтингових проектів, а не у формі усних, одноразових порад. Вони містять у собі наступні основні етапи:

1) діагностика (виявлення проблем);

2) розробка рішень;

3) впровадження рішень.

Здійснення такого проекту може займати від декількох днів до декількох місяців.

Внаслідок неможливості наочно продемонструвати вид та якість консультаційної послуги споживач не має чітких критеріїв порівняння її з товарами-аналогами, тому головним завданням маркетингу є надання послузі «матеріального» вигляду. При цьому консультант повинен продавати не послугу, а компетентність, кваліфікацію і досвід персоналу консалтингової фірми, підкреслюючи вигоди і переваги, які отримує користувач послуги. Успішність продажу консультаційних послуг значною мірою залежить від маркетингової кваліфікації консультанта. Основними завданнями маркетингу консультаційних послуг є вивчення та прогнозування ринку (клієнти, конкуренти, партнери), розробка методів пристосування до ринкових умов, визначення ефективної цінової політики. Маркетинг консалтингових послуг - процес, покликаний допомогти клієнтам дізнатись про послуги, оцінити спроможність консультантів вирішувати управлінські проблеми, а клієнтів - купувати консультаційний продукт.

Потенційними споживачами консалтингових послуг виступають будь-які організації, що стикаються з управлінськими проблемами. До них в першу чергу можна віднести приватні компанії, банки, державні установи, професійні асоціації, інвестиційні фонди та ін. Проте проблема трансформації потреб в управлінському консультуванні у тривалий попит на нього є актуальною як для ринку в цілому, так і для кожної конкретної консультаційної фірми.

Консалтингова фірма - підприємство, що займається професійним консалтингом, а саме надає консультаційні послуги клієнтам (виробникам, продавцям та споживачам) за допомогою спеціально навчених осіб відповідної кваліфікації, здатних визначити, проаналізувати та розробити модель вирішення будь-якої управлінської проблеми.

Зараз у діяльності консультаційних фірм України намічаються якісні зміни, пов'язані зі зміною спеціалізації послуг, що надаються. Однак, незважаючи на те, що значна кількість компаній відчуває необхідність консультаційної допомоги з питань управління, попит на консалтингові послуги в Україні залишається низьким.

Останнім часом, зокрема, у зв'язку з приватизацією поширюється консалтингова діяльність спеціальних фірм, компаній з проведення оціночних робіт, надання консультацій, рекомендацій, порад із широкого кола питань економіки, фінансів, зовнішньоекономічної діяльності тощо.

Перевага українських консультантів в тому, що вони можуть надати кращу консультаційну пораду менеджеру підприємства, яке функціонує у вітчизняній економіці, ніж іноземний спеціаліст, який не стикався з нашими проблемами на практиці. Отже, вітчизняні консультанти мають нагоду підняти якість своїх послуг до світового рівня і скласти конкуренцію світовим консалтинговим фірмам.

Список використаних джерел

1. Кацал І. Влучний удар // Консалтинг. - 2006. - №5 (22). - С. 12 -16

2. Козик В.В. Міжнародні економічні відносини Навч. Посіб. / К.: Знання, 2008.

3. Коростельов В.А. Роль консалтингу в управлінні бізнесом. Навч. Посіб. МАУП, Київ. - 2004. Мар'янчик М. ІТ-консалтинг в Україні та стандарти управління інформаційними технологіями для фінансових установ / М. Мар'ячник// Фінансовий ринок України - 2007. - №7

4. Gray D. F. Start and run of profitable consulting firm. - Kogan Page Ltd., 1995 - P.13-35.

5. Офіційний веб-сайт інтернет-журналу про консалтинг в Україні [Електронний ресурс]. - Режим доступу: -www. westdevelopment.com.ua

6. Офіційний веб-сайт інтернет-журналу про розвиток консалтингу в Україні і світі [Електронний ресурс]. - Режим доступу: - www.devbusiness.ru

7. Офіційний веб-сайт інтернет-журналу про консалтинг і консалтингові послуги ProbankConsalt [Електронний ресурс]. - Режим доступу: - http://www.probank.net.ua

8. Офіційний веб-сайт консалтингової компанії PWC [Електронний ресурс]. - Режим доступу: - http://www.pwc.com

9. Офіційний веб-сайт інтернет-журналу про консалтинг [Електронний ресурс]. - Режим доступу: - http://search.ligazakon.ua

10. Офіційний веб-сайт статистичного обзору ринків [Електронний ресурс]. - Режим доступу: - http://www.plunkettresearch.com

11. Офіційний веб-сайт інтернет-журналу Консалтинг-ру [Електронний ресурс]. - Режим доступу: - www.consulting.ru

Размещено на Allbest.ru

...