Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”

Інститут економіки і менеджменту

Кафедра менеджменту і міжнародного підприємництва

ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ

З курсу «Міжнародні економічні відносини»»

на тему: Тенденції зміни валютних курсів: китайський юань

Виконала:

Керівник:

Львів

2016

Зміст

Вступ

Розділ 1. Динаміка зміни валютних курсів та тенденції їх зміни

Розділ 2. Влив зміни валютних курсів на економіку країн, для яких ці валюти є національними

Розділ 3. Вплив зміни валютних курсів на економіку інших країн

Розділ 4. Вплив зміни валютних курсів на макроекономічні показники країн

Розділ 5. Огляд можливих причин та можливих наслідків коливань валютних курсів

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Здійснення зовнішньоекономічних операцій та пов'язаного з цим обміну однієї національної валюти на іншу потребує встановлення співвідношення обміну між валютами - валютного курсу. Валютний курс - це ціна грошової одиниці однієї країни, виражена в грошових одиницях інших країн або в міжнародних розрахункових одиницях.

Валютний курс є важливим елементом міжнародної економіки. Він є показником, що постійно змінюється під впливом структурних та кон'юнктурних чинників. Валютний курс впливає не лише на національну економіку, а й на стан зовнішньоекономічних зв'язків.

Мета дослідження - прослідкувати тенденції змін валютного курсу китайського юаня, визначити основні його причини та наслідки.

Валютний курс є об'єктивним економічним показником, який відображає тенденції внутрішнього економічного розвитку певної країни та стан і перспективи зовнішньоекономічних відносин.

Девальвація - це зниження обмінного курсу національної валюти відносно іноземних валют або міжнародних розрахункових одиниць.

Ревальвація - це підвищення курсу національної валюти відносно іноземної та міжнародних валютних одиниць.

Функції валютного курсу:

* Забезпечення взаємного обміну валютами під час торгівлі товарами, послугами та під час руху капіталів і кредитів.

* Використовується для порівняння цін світових та національних ринків, а також вартісних показників різних країн, виражених у національних чи іноземних валютах.

* Використовується для періодичної переоцінки рахунків компаній та банків в іноземній валюті.

Багатофакторність валютного курсу -- відображає зв'язок валютного курсу з іншими економічними категоріями: вартістю, ціною, грошима, процентом, платіжним балансом і т. д.

Установлення курсу називається котируванням валюти . Котирування валюти - це встановлення курсу валют. Пряме і непряме котирування єдині за своєю економічною природою, оскільки відображають вартість однієї валюти, виражену через іншу. Пряме котирування - це еквівалент деякої кількості іноземної валюти в одиниці національної валюти. Непряме котирування визначає кількість національної валюти за одиницю іноземної. Валютний курс виступає як ціна валюти однієї країни, виражена у валюті іншої країни.

Цінність валюти визначається співвідношенням купівельної спроможності, реальними процентними ставками, а також політичною і економічною ситуацією в країні. Попит на валюту конкретної країни залежить від попиту на її товари та послуги, а також на фінансові активи, які виражені в цій валюті.

Отже, валютний курс опосередковує абсолютну обмінюваність товарів у межах світового господарства. Вартісна основа валютного курсу обумовлена тим, що в кінцевому підсумку інтернаціональна ціна виробництва як база світових цін будується на національних цінах виробництва в країнах, що є головними постачальниками товарів на світовий ринок.

Розділ 1. Динаміка валютних курсів та тенденції їх зміни

валютний курс китайський

Юань КНР - базова одиниця китайської грошової системи женьміньбі (Renminbi, RMB - кит. «Народні гроші»).Офіційний курс валюти визначається Народним банком Китаю.

З моменту свого введення в 1948 р. юань мав тверду прив'язку до фунта стерлінгів і гонконгівського долара, а з 1974 р. -- до долара США. У другій половині 1970-х рр. офіційний курс становив 2,4-2,5 юаня за долар США. У 1979 р. офіційний курс був підвищений до історичного максимуму -- 1,58 юаня за долар. Проте міцний юань заважав економічних реформ Ден Сяопіна, і для допомоги експортерам влади КНР протягом наступних 15 років плавно знижували офіційний курс. До грудня 1993 р. він досяг 5,8 юаня за долар.

1 січня 1994 р. китайська валюта пережила найбільшу в історії одноденну девальвацію -- її офіційний курс був знижений на 33,3% до 8,7 юаня за долар. Зроблено це було для зрівнювання офіційного та біржового курсів (останній при цьому теж впав, але на 6,7%).

До середини 1995 р. КНР підтримувала плаваючий курс юаня, дозволивши йому зміцнитися до 8,28 за долар (4,8%). Потім Народний банк Китаю приступив до регулярних інтервенцій на біржі, зафіксувавши курс на рівні 8,27-8,28 юаня за долар.

1 грудня 1996 р. в КНР було оголошено про введення конвертованості женьміньбі за поточними операціями згідно з 8-ї статті Статуту МВФ. Перехід до повної конвертованості планувалося здійснити в середньостроковій перспективі по мірі зміцнення національної банківської системи та економіки країни. При цьому влада Китаю підтримували стабільний курс аж до 2005 р.

21 липня 2005 р. в Китаї відмовилися від яка практикувалася довгі роки жорсткої прив'язки юаня до долара США і перейшли до розрахунку його курсу в залежності від котирувань кошика основних світових валют. У ЗМІ зазначалося, що це було зроблено під тиском США, які були незадоволені заниженим курсом китайської валюти.

Відразу після цього юань зміцнився за один день на 2,1% -- до 8,11 одиниці китайської валюти за долар. Ослаблення долара тривало аж до липня 2008 р. коли через початок світової фінансової кризи Народний банк Китаю знов ввів стабільний курс 6,83 юаня за долар. Дана політика діяла аж до 19 червня 2010 р.

У 2010-2013 рр. юань практично безперервно дорожчав по відношенню до долара, досягнувши 30 грудня 2013 р. рекордної з 1990-х рр. вартості в 6,06 юаня за долар. У 2014 і до середини 2015 рр. долар коливався на рівні 6,1-6,15 юаня.

11 серпня 2015 р. з-за кризи на фондових ринках і скорочення імпорту в США і ЄС Народний банк Китаю допустив найбільшу з 1994 р. денну девальвацію національної валюти -- на 1,99%: з 6,12 до 6,23 юаня за долар.

12 серпня юань подешевшав ще на 1,8% -- до 6,33 юаня за долар. Зниження курсу юаня призвело до падіння курсів валют країн азіатсько-тихоокеанського регіону та держав з економікою, що розвивається.

Розділ 2. Влив зміни валютних курсів на економіку країн, для яких ці валюти є національними

В державах-експортерах об'єктивно виникає ревальвація їх національної валюти, внаслідок стабільно позитивного сальдо рахунку поточних операцій платіжного балансу. Підвищення курсу національної валюти, з одного боку, сприяє зміцненню її стабільності, діючи як антиінфляційний чинник. Аналітичні дослідження свідчать, що ревальвація національної валюти на 10% зумовлює зниження інфляції на 2%. Але це справедливо лише для ринкової економіки, тоді як у перехідних може призвести до дестабілізації на валютному ринку . Але, з іншого боку, ревальвація не вигідна експортерам. При її тривалому збереженні створюється потенційна загроза згортання національного виробництва, росту безробіття та наростання інфляції. Механізм негативного розвитку причинно-наслідкових зв'язків ревальвації національної валюти полягає у такому. По-перше, підвищення курсу національної валюти призводить до зниження доходів експортерів при перерахунку їх валютної виручки. Компенсація такого зниження може бути тільки у підвищенні цін на національні товари на світовому ринку, чому власне і сприяє подорожчання національної грошової одиниці щодо іноземних валют. Однак після цього експортери навряд чи зможуть ви- тримати конкуренцію на світовому ринку. Врешті-решт вищеописані явища призведуть до скорочення експортних поставок - і, як наслідок, зменшення обсягів виробництва, що, своєю чергою, зумовить зростання безробіття та знецінення національної грошової одиниці. Руйнуванню внутрішнього виробництва значною мірою буде сприяти інший процес, породжений ревальвацією національної валюти - стимулювання імпорту, оскільки він стає дешевшим. Безперечно, певний зиск від цього є у формі здешевлення імпортованої сировини та товарів широкого вжитку. Однак поряд із тим, що ревальвація робить імпортні товари більш доступними за ціною для населення, це згубно діє на національного виробника, оскільки призводить до зниження його конкурентоспромож- ності та поступового витіснення з внутрішнього ринку. У такий спосіб економіка держави перероджується в імпортоорієнтовану, характерною ознакою якої є дефіцит поточного рахунку платіжного балансу. Фактично це означає формування стабільних каналів відтоку іноземної валюти, одним із основних наслідків якого є знецінення національної грошової одиниці. Тож стабільність національної грошової одиниці, побудованої на її ревальвації, носить тимчасовий, “ілюзорний” характер і згодом обертається реальним падінням її вартості. Такий парадокс притаман- ний національним валютам держав, які, за висловлюванням російського професора С. М. Борісова, мають “комплекс валютної неповноцінності”, сформований на основі їх неповної конвертованості.

Так, наприклад, економічно зумовлена ревальвація китайського юаня в разі переходу до плаваючого курсу оцінюється міжнародними експертами приблизно в 15-20%, що може спричинити зниження експорту та економічну депресію. Для недопущення розвитку таких подій центральний банк Китаю змушений викуповувати значні обсяги іноземної валюти для “штучного” формування девальвації власної національної валюти. Формується парадоксальна ситуація: офіційні валютні резерви Китаю зростають, виробництво та експорт розширюються, а юань девальвує. Цей парадокс коріниться у валютній залежності частково конвертованої валюти - китайського юаня - від вільно конвертованого долара США. Накопичені офіційні валютні резерви використовуються Китаєм для боргового фінансування дефіциту бюджету та дефіциту поточного рахунку платіжного балансу США шляхом придбання їх облігацій зовнішньої державної позики .

http://tyzhden.ua/Economics/160074 Курс юаня відносно долара США почав поступово знижуватися з середини минулого року, втративши до кінця січня 2016-го 7,6% (див. Валютні втрати). Сам по собі масштаб знецінення. Але девальвація юаня важлива тим, що зламала тенденцію до поступового подорожчання грошової одиниці КНР, яка тривала протягом практично 10 років, починаючи від середини 2005-го. Зрозуміло, що злам тенденції кардинально змінює очікування й поведінку економічних контрагентів і тим призводить до деяких негативних наслідків

Девальвація юаня супроводжується швидким зменшенням золотовалютних резервів (ЗВР) китайського центробанку (Народного банку Китаю). Починаючи з середини 2014 року, коли обсяг ЗВР КНР досяг історичного максимуму, центробанк витратив на підтримку юаня та фінансування відтоку капіталу $763 млрд. Ця сума не просто величезна. Вона змусила багатьох говорити про наближення економічної кризи в Піднебесній, а головне - діяти, тобто виводити капітал із країни.

Таким чином, “штучно” забезпечена девальвація грошової одиниці держави підтримується вимушено задля збереження ефективності національних виробників-експортерів через валютні інтервенції центрального банку - і вона не є інфляційною. В її основі не лежать чинники, що підривають купівельну спроможність національної грошової одиниці. Держава внаслідок “штучної” девальвації своєї валюти тільки збагачується, що виявляється у зростанні її золотовалютних резервів. Це дозволяє їй ввійти у світову фінансову архітектоніку у ролі кредитора інших держав, в тому числі й тих, національ- ні валюти яких є вільно конвертованими. Виникнення фінансової залежності інших країн посилює фі- нансову владу і статус держави-кредитора у світовій економіці та виступає своєрідною компенсацією за слабкість (неповну конвертованість) її національної валюти. Однак в умовах “штучної” девальвації національної валюти необхідно проводити виважені грошо- во-кредитну та фіскальну політики, спрямовані на постійну підтримку стабільності грошового обо- роту, зміцнення купівельної спроможності національної грошової одиниці, недопущення розвитку інфляційного процесу. Тобто за “видимою”, на перший погляд, девальвацією національної грошової одиниці має стояти її реальна стабільна купівельна спроможність. Тільки “штучно” створена девальва- ція національної валюти є контрольованою та економічно корисною. Таким чином, “штучна” девальвація національної валюти необхідна для подолання негативних наслідків її ринково зумовленої ревальвації. Однак варто зазначити, що виключно позитивні наслід- ки ревальвації будуть спостерігатися в державах, національні валюти яких є вільно конвертованими. Тоді підвищення обмінного курсу національної валюти щодо іноземних валют, зумовлене розвитком виробництва та зростанням продуктивності праці, буде свідчити про реальний і стабільний темп еко- номічного зростання.

Розділ 3. Вплив зміни валютних курсів на економіку інших країн

Найважливішим елементом валютної системи країни є її національна валюта. Кожною з країн облік макроекономічних операцій здійснюється в національній валюті. Але для розвитку міжнародних відносин країн світу потрібен механізм, який, з одного боку, дозволить порівнювати рівні та показники економічного розвитку, а з іншого - здійснювати розрахунки за товари та послуги, одержані з-за кордону. В ролі такого механізму виступає валютний курс.

Валютний курс є ціною одиниці іноземної валюти, вираженої в одиниці

національної валюти, або, це кількість національної валюти, необхідної для придбання іноземної валюти. Він може бути установленим законодавством або встановлюватись внаслідок взаємного котирування валют.

http://bibliograph.com.ua/valyutno-creditnye-otnosheniya/8.htm Виступаючи інструментом зв'язку між вартісними показниками національного і світового ринку, валютний курс грає активну роль у МЕВ і відтворенні. Використовуючи валютний курс, підприємець порівнює власні витрати виробництва з цінами світового ринку. Це дає можливість виявити результат зовнішньоекономічних операцій окремих підприємств і країни в цілому. При реалізації товару на світовому ринку продукт національної праці отримує загальне визнання на основі інтернаціональної міри вартості. А на світовому валютному ринку виявляється паритет інтернаціональної вартості валют. На основі курсового співвідношення валют, з урахуванням питомої ваги даної країни у світовій торгівлі розраховується ефективний валютний курс. Валютний курс надає певний вплив на співвідношення експортних і імпортних цін, конкурентоспроможність фірм, прибуток підприємств.

Різкі коливання валютного курсу посилюють нестабільність міжнародних економічних, зокрема валютно-кредитних та фінансових, відносин, викликають негативні соціально-економічні наслідки, втрати одних та виграші інших країн.

Зміна курсів валют безпосередньо впливає на вартість товарів у міжнародній торгівлі, на вартість прямих і портфельних інвестицій. Падіння курсу національної валюти призводить до зниження цін національних товарів на світовому ринку, що стимулює їх експорт, оскільки товари стають більш конкурентоспроможними за ціною в порівнянні із зарубіжними аналогами. У той же час ціни на імпортні товари починають зростати, внаслідок чого їх імпорт скорочується. Зростання курсу національної валюти приводить до зростання цін національних товарів на світовому ринку, що стає причиною скорочення їх експорту. Одночасно починає збільшуватися імпорт іноземних товарів, оскільки їх ціни, виражені в національній валюті, знижуються. Отже, зміна валютного курсу впливає на вартісну оцінку експорту й імпорту, що, у свою чергу, впливає на рівень внутрішніх цін в національній економіці, девальвація валюти викликає зростання цін в економіці.

http://library.if.ua/book/13/1173.htmlЧим більші витрати виробництва і ціни в країні (нижча продуктивність праці) порівняно зі світовими, тим більше зростає імпорт порівняно з експортом, що призводить до знецінення національної валюти, і навпаки. Цей чинник отримав назву "паритет купівельної спроможності" (ПКС) валют. При збільшенні обсягу фінансування і зниженні процентних ставок відбувається скорочення іноземних вкладень в економіку і зниження курсу національної валюти. Наприклад, експорт з України буде зростати, а імпорт скорочуватись. Країна втрачає капітал, який могла б використовувати для реалізації внутрішніх програм. Отже, необхідно намагатися досягти оптимальної рівноваги між ціною національної валюти і цінами інших валют. А це залежить і від рішень, які приймають інші держави.

Від нової економічної політики Китаю виграють більшою мірою країни зі зростаючим промвиробництвом. Низькі витрати на працю, занижені відсоткові ставки, недооцінений курс власної валюти - стрижень конкурентоспроможності Китаю. Перехід до іншої моделі підриває ці джерела його конкурентоспроможності, принаймні, в найближчі роки. Тим самим звільняється ніша, яку зможуть зайняти найближчі конкуренти Китаю, забезпечені дешевою робочою силою, наприклад, Мексика. З огляду на процеси, які відбуваються в Китаї впродовж останнього року (2013 - початок 2014 року) КНР чітко усвідомлює термінову необхідність змін, а також можливі наслідки швидкої зміни економічної моделі та, відповідно, політики регулювання валютного курсу й процентних ставок. Тому намагається проводити все зважено та все ж таки, наскільки це є можливим, помірно. Зокрема, у вересні 2013 року Китай оголосив про проведення випробування вільної конвертованості юаня в економічній зоні в Шанхаї . Дозволяється вільна конвертованість для капітальних рахунків, тобто, не тільки у міжнародній торгівлі, як це було раніше. Китай збирається лібералізувати облікову ставку і дозволити торгівлю із зарубіжними компаніями в юанях. Китайські банки отримають можливість вийти на світовий ринок, у той час як частині зарубіжних банків дозволять створити свої представництва на території вільної економічної зони. Термін реалізації планів названий не був. За інформацією Банку міжнародних розрахунків, юань зайняв дев'яте місце в списку найбільш популярних валют світу. У квітні 2013 року щодоби з китайською валютою реєструвалося угод на 120 мільярдів доларів. Для

порівняння, трьома роками раніше на добу з юанем реєструвалося угод на 34 мільярди доларів. Одночасно зростає роль юаню у міжнародних розрахунках. Як відзначив Голова Казначейства Великої Британії Дж. Осборн під час візиту до Китаю, Лондон може стати основним центром для зовнішньої діяльності китайських банків. Відповідно до досягнутих домовленостей, британські інвестори отримають можливість використання китайської валюти з метою прямого інвестування в китайські акції та облігації в обсязі 80 млрд. юанів (13 млрд. дол. США) в рамках програми RQFII1 . Також Велика Британія дозволить китайським банкам створювати підрозділи для обслуговування корпоративних клієнтів (замість створення дочірніх компаній, до яких висуваються вимоги як до місцевих банків).

Таким чином, Китай продовжує забезпечувати свої геоекономічні інтереси за допомогою валютних механізмів, при цьому не підпадаючи під стандартні моделі економічного розвитку. Валютний оптимум полягає в умінні вести свою валютну та процентну політики на фоні економічних змін, незважаючи на тиск з боку «великих гравців». Цей приклад є досить дієвим і для України, адже саме валютні важелі є найбільш ефективні для досягнення компромісних рішень з мінімальними втратами, не поступаючись своїми державними інтересами.

Розділ 4. Вплив зміни валютних курсів на макроеномічні показники країн

Зміни валютного курсу суттєво впливають на розвиток макроекономічних процесів в національній економіці і на зовнішньоекономічні позиції країни. Від валютного курсу залежить стан платіжного балансу, зовнішньої торгівлі, рух довгострокових і короткострокових капіталів і т.д. Тому регулювання валютного курсу враховує цілі макроекономічної політики і конкурентну ситуацію на світовому ринку. Валютне регулювання здійснюється на двох рівнях: міжнародному - через систему міжнародних валютних організацій, спілок і угод; національному - шляхом застосування розглянутих нижче різних методів впливу на валютні курси.

У практиці валютного регулювання на національному рівні застосовуються такі методи, як девальвація і ревальвація валюти, валютна інтервенція, корекція відсоткових ставок Національного банку, валютні обмеження, регулювання платіжного балансу, режим конвертованості валют.

Девальвація має на меті зниження валютного курсу для стимулювання експорту та обмеження імпорту. Основною причиною девальвації є, як правило, криза платіжного балансу.Такі дії стимулюють споживчий попит на внутрішньому ринку, підвищують конкурентоспроможність експортних товарів країни на світовому ринку. Ревальвація має протилежний зміст, означає підвищення валютного курсу з метою утримати на внутрішньому ринку споживчий попит, стимулювати товарний імпорт і приплив іноземних інвестицій.

Причинами девальвації і ревальвації є інфляція і порушення рівноваги платіжного балансу, розрив у купівельній спроможності грошових одиниць різних країн. Валютна інтервенція - це пряме втручання Національного банку у валютний ринок. Вона санкціонована МВФ як норма міждержавних валютних відносин і пов'язана з операціями купівлі або продажу власної валюти і конкурентної валюти іншої держави. Національний банк купує іноземну валюту, коли її пропозиція надмірна, а курс низький, і продає його, коли курс іноземної валюти високий.Національний банк може скуповувати також власну валюту, зменшуючи її пропозицію на валютному ринку і тим самим підвищуючи її курс, і навпаки, продавати національну валюту з метою збільшення її пропозиції і зниження курсу. Такими способами обмежуються коливання курсу національної валюти. Валютна інтервенція може здійснюватися за рахунок: власних резервів валют; отримання на ці цілі короткострокового кредиту від міжнародних організацій та інших країн у валюті цих країн, для чого полягають спеціальні своп-угоди - договори з приводу отримання кредиту; продажу цінних паперів, розміщених в іноземній валюті. Оскільки резерви іноземної валюти для здійснення інтервенції обмежені, її продаж повинен поєднуватися з купівлею. А це можливо тільки тоді, коли нерівновага платіжного балансу є незначною. Поширеним методом впливу на валютні курси є зміна процентних ставок Національного банку з метою впливу на рух іноземних короткострокових капіталів. Підвищення процентних ставок в періоди погіршення стану платіжного балансу сприяє припливу капіталів з країн, де відсоткова ставка нижче. Це підвищує курс національної валюти і покращує стан платіжного балансу. І навпаки. Однак підвищення процентної ставки не завжди є ефективним, так як веде до подорожчання кредиту в самій країні. Оскільки показником прибутковості капіталу є процентна ставка, а країни мають різні темпи інфляції, то в розрахунках визначається реальна процентна ставка з урахуванням «ефекту Фішера»

Якщо реальна процентна ставка зростає, можна отримати більший дохід від вкладених в економіку цієї країни капіталів, отже, вартість її валюти підвищується. Тому в короткостроковому періоді зміни реальних процентних ставок сприяють мобільності вільних капіталів і впливають на валютний курс.

Валютні обмеження -- це система нормативних правил, які регламентують права суб'єктів ринку щодо здійснення різних валютних операцій. Валютні обмеження є проявом прямого втручання держави в процес формування валютних курсів. Вони використовуються для здійснення контролю за рухом капіталу, блокування валютної виручки, регламентації вивозу валюти громадянами тощо.

Валютний курс суттєво залежить від стану платіжного балансу. Якщо експорт перевищує імпорт (активний платіжний баланс), то курс національної валюти підвищується. Якщо ж імпорт перевищує експорт (пасивний платіжний баланс), то виникає перевищення валютних витрат над валютними надходженнями, внаслідок чого курс національної валюти знижується.

Регулювання платіжного балансу з метою впливу на валютні курси здійснюється такими методами: експортних субсидій, митних тарифів, податкових пільг, страхування втрат, зумовлених коливаннями валютних курсів.

Валютне регулювання охоплює також заходи щодо забезпечення конвертованості валюти. Конвертованість -- це здатність національної грошової одиниці обмінюватись на інші валюти. Проблеми конвертованості національної валюти ширше власне валютних відносин, є загальноекономічними і притаманні взагалі ринковій економіці. Конвертованість передбачає відкритість економіки, вільну міграцію капіталу, забезпечення збалансованості експортно-імпортних операцій. Вільно конвертованою вважається валюта тієї країни, яка взяла на себе зобов'язання, передбачені статутом МВФ.

В умовах режиму повної конвертованості всі операції купівлі та продажу валюти здійснюються без будь-яких обмежень. Повну конвертованість валюти мають високорозвинуті, конкурентоспроможні економіки з ефективними грошовими та інвестиційними ринками.

Часткова конвертованість означає існування певних обмежень на операції купівлі та продажу валюти; обмін національної валюти на іноземну дозволяється лише для поточних міжнародних операцій -- це платежі за зовнішньоторговельними операціями, для погашення позик і відсотків тощо. Часткова конвертованість передбачає лібералізацію зовнішньої торгівлі.

За умови зовнішньої конвертованості повна свобода валютних операцій надається тільки іноземним фізичним та юридичним особам. Цей режим сприяє припливу валюти у країну.

За умови внутрішньої конвертованості право обмінних операцій національної валюти на іноземну мають тільки резиденти цієї країни.

Зовнішня і внутрішня конвертованість належить до часткової. Зазначимо, що конвертованість валюти має як позитивні, так і негативні наслідки. До позитивних належать: сприяння процесу демонополізації економіки, подолання кризи платіжного балансу, інтеграції у світову економіку. Негативними наслідками конвертованості є: можливе знецінення національного багатства і робочої сили, банкрутство виробників окремих видів продукції, поглиблення соціального розшарування населення.

Забезпечення конвертованості валюти пов'язане з проблемами валютного регулювання. Наприклад, штучне завищення валютного курсу спричиняє дефіцит платіжного балансу, виснаження валютних резервів, підрив конвертованої національної валюти.

Валютний курс впливає на зміну експорту та імпорту. Так, якщо курс національної валюти зростає, це означає, що зростає ціна національних грошей і попит на них збільшується. Відповідно, попит на іноземну валюту зменшиться, що призведе до скорочення експорту і збільшення імпорту

http://bibliograph.com.ua/valyutno-creditnye-otnosheniya/8.htm Таким чином, зміни курсу валют впливають на перерозподіл між країнами частини валового внутрішнього продукту, яка реалізується на зовнішніх ринках. В умовах плаваючих валютних курсів посилюється вплив курсових співвідношень на ціноутворення і інфляційний процес. За наявними підрахунками, зниження на 20% курсу валюти країни, що має експортну квоту в 25%, викликає підвищення цін імпортованих товарів на 16% і внаслідок цього зростання загального рівня цін у країні на 4-6%. При режимі плаваючих валютних курсів даний фактор впливу на внутрішні ціни придбав постійний характер, в той час як при режимі фіксованих курсів він проявлявся епізодично при офіційної девальвації, посилився вплив їх змін на рух капіталів, особливо короткострокових, що позначається на валютно-економічному стані окремих держав. У результаті припливу спекулятивних іноземних капіталів в країну, курс валюти якої підвищується, може тимчасово збільшитися об'єм позикових капіталів і капіталовкладень, що використовується для розвитку економіки і покриття дефіциту державного бюджету. Відлив капіталів з країни приводить до їх браку, згортання інвестицій, зростанню безробіття.

Розділ 5. Огляд можливих причин та можливих наслідків коливань валюних курсів

Вплив ревальвації китайської валюти на економіки інших країн: по-перше, лібералізація валютної політики призведе до деякої нестабільності банківської структури КНР та можливо позбавить Америку на деякий час від важливого кредитного ресурсу, явно погіршить стан багатьох залежних від китайського імпорту підприємств в самій Америці. По-друге, варто згадати й іноземні підприємства, що агресивно переводять свої виробництва на територію Китаю. Зміцнення китайської валюти також означає зменшення їхніх прибутків. По-третє, можливі зміни на енергетичному ринку. Експерти підрахували, що економіка КНР щорічно споживає більше 7 процентів світового ринку енергоносіїв. Наприклад, половина приросту попиту на російські енергоресурси припадає на Китай. При сповільненні темпів зростання китайської економіки зменшаться й об`єми енергоспоживання, що можливо призведе до зниження цін на нафту. По-четверте, послаблення долару проти інших азійських валют, особливо японської ієни. Якщо фінансова влада Китаю відмовиться від фіксованого валютного курсу або розширить коридор для юаню, то реакцією ринку Форекс стане купівля долара та ієни, тому що США та Японія мають найбільші об`єми торгівельних операцій з Китаєм, а, як наслідок, і самі великі дефіцити торгівельного балансу. Тому зміцнення китайської валюти з цієї сторони вигідне американській та японській економікам. Вже зараз валютний ринок реагує на любі заяви щодо ревальвації юаню. Після квітневих заяв щодо можливих змін в валютній політиці ієна виросла по відношенню до всіх основних валют. Долар впав з рівня Y108.90 до Y104.15 . По-п`яте, зростання юаню буде вигідне таким країнам, як Малайзія, Індонезія та Філіппіни, що виробляють більшість однакових з Китаєм товарів, та що отримають більші конкурентні переваги.

В теорії Китай обіцяє відпустити юань у вільне плавання, коли для того будуть сприятливі умови. На практиці ж треба враховувати той факт, що в Китаї ще з давніх часів вважається великим нещастям жити в часи змін, а відмова від жорсткої фіксації курсу юаню до долара привнесе в економіку елемент невизначеності.

http://www.razumkov.org.ua/upload/1455003986_file.pdf Окремої уваги потребує визначення перспектив китайського юаня. У «звичних» умовах підвищення ставки у США спричинило б девальваційний тиск і на юань (як і на більшість інших валют). Проте майже одночасно з ФРС, МВФ своїм рішенням, з жовтня 2015р. включив юань до кошику Спеціальних прав запозичення (СПЗ), тобто юань отримує статус міжнародної резервної валюти, що може суттєво вплинути на світову валютну структуру. У контексті валютних перспектив це означає, що світовий попит на юань може суттєво підвищитись вже в найближчій перспективі. Більше того, розглядаються сценарії, що юань дедалі більше витіснятиме валюти, які не виправдали очікувань стосовно свого глобального довгострокового статусу міцності. Насамперед, йдеться про євро, яке останніми роками послідовно втрачає вартість (діаграма «Курс євро та юаня до долара»). Так, упродовж 2015р. євро знизився на 13% відносно долара, а центральні банки скоротили частку євро у власних резервах до найнижчого з 2002р. рівня17. Юань же зміцнювався, і навіть останні коригування курсу суттєво не вплинули на його вартість. Підвищення попиту на юань для наповнення резервів, особливо країн, які мають значні торговельно-економічні зв'язки з Китаєм, ставатиме додатковим чинником зміцнення юаня на міжнародних ринках. Утім, суперечливість ситуації з юанем цим не вичерпується. Насамперед, слід зазначити, що Китай останніми десятиліттями реалізував активну політику експортної експансії. Посилення юаню означатиме, що конкурентні умови для китайських виробників погіршаться, а з тим впадуть і експортні надходження, при тому, що для розвитку країна потребує дедалі більше імпортних ресурсів (насамперед, енергетичних і сировинних). Це вже може мати негативний тиск на фінансову та валютну систему Китаю (зокрема, чинні торговельні складові посилення юаню втрачатимуть значимість).

Інша проблема полягає в тому, що, хоча Китай проводить широку економічну експансію, проте країна дотримується значних обмежень у русі капіталів. Щоб юань став «повноцінною» резервною валютою Китай має зняти всі обмеження на рух капіталів. Проте поки не зрозуміло, як у такому випадку вони (капітали) себе вестимуть. Високою є вірогідність посилення відтоку капіталів з Китаю, що вже може мати «зворотній» вплив на динаміку як юаня, так і економіки країни загалом (для висхідних економік значний відплив капіталів може порушити макроекономічну стійкість). Для світових фінансів найближчі роки стануть дійсно періодом пошуку нових валютних балансів. У цьому контексті, звичайно, долар має суттєві переваги перед іншими валютами, оскільки історично саме долар відігравав роль стимулятора економічної динаміки, а також слугував «гаванню» для збереження капіталів у періоди кризових загострень. Тому поки що вплив «китайського фактора» на валютні перспективи глобальної економіки доречно оцінювати досить обережно.

Висновки

Таким чином, можна зробити наступні висновки. Міжнародні економічні операції пов'язані з обміном національних валют. Цей обмін відбувається у певних пропорціях, за певною ціною.

Ціна грошової одиниці однієї країни, виражена в грошовій одиниці іншої країни (або в міжнародній грошовій одиниці), називається валютним курсом.

Валютні курси формуються у повсякденному обороті в процесі зіставлення валют на валютному ринку через механізм попиту і пропозиції. Аналогічно тому, як ціна товару складається на основі його вартості, ціна грошової одиниці формується на основі її купівельної спроможності. Вартісний основою валютного курсу є паритет купівельної спроможності, тобто співвідношення валют за їх купівельної спроможності.

Формування валютного курсу - багатофакторний процес. У числі найбільш істотних курсоутворюючих факторів автори називають різні фактори: темпи економічного зростання (приріст валового внутрішнього продукту, обсягів промислового виробництва); темпи інфляції та інфляційні очікування; стан платіжного балансу країни; рівень процентних ставок і прибутковості цінних паперів; ступінь використання валюти на світовому ринку та ін.

Сила і сталість дії різних факторів, що визначають валютний курс, весь час змінюються. Дані фактори носять економічний, політичний, структурний, кон'юнктурний, правововий, психологічний характер і впливають на формування валютного курсу як прямо, так і побічно.

Важливе економічне значення валютного курсу зумовлює необхідність його державного регулювання. Основні методи регулювання валютного курсу: валютна інтервенція (купівля-продаж іноземної валюти); операції центрального банку на відкритому ринку (купівля-продаж цінних паперів); зміна центральним банком рівня процентних ставок і (або) норм обов'язкових резервів.

Оскільки коливання валютних курсів надають такий сильний вплив на розвиток національної економіки, сучасна держава використовує різні режими валютного курсу. У сучасних умовах реально використовуються наступні режими валютних курсів: вільно коливні курси без жодного офіційного втручання, які передбачають повну відмову від ППС; обмежено плаваючі (чітко фіксовані) курси, коливання яких стримуються державою, якщо воно знаходить ці коливання надмірними; плаваючі курси, засновані на постійному перегляді паритетів в залежності від зміни основних макроекономічних показників або на розширенні допустимих меж коливання навколо паритетів; фіксовані курси.

Таким чином, валютний курс - складна економічна категорія. Він, з одного боку, виражає існуючі виробничі відносини між товаровиробниками і світовим ринком, а з іншого - надає на формування цих відносин безпосередній вплив. Тому в умовах інтернаціоналізації економіки розвиток валютних відносин, проблеми формування валютного курсу набувають все більшого значення.

Список виористаних джерел

1. Національний банк України: офіційне інтернет - представництво[Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.bank.gov.ua

2. KITKO.COM: the world's largest Gold and Precious Metals experts website[Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.kitco.com.

3. Валютний курс: офіційне інтернет - представництво[Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://pidruchniki.com/10611207/finansi/valyutniy_kurs

4. Міжнародний ринок грошей і капіталів: офіційне інтернет - представництво[Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://library.if.ua/book/13/1173.html

5. ТАСС: Біографії та довідки, Динаміка курсу юаня. Досьє: офіційне інтернет - представництво[Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://rfrussia.org/rzne/tass-biografiyi-ta-dovidki-dinamika-kursu-yuanya-dosye/

6. СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО ТА ЕКОНОМІКА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН ВІСНИК МАРІУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНІВЕРСИТЕТУ СЕРІЯ: ЕКОНОМІКА, 2012, Вип. 3

7. ФIНАНСИ Дорошенко І.В., к. е. н., МВА, докторант КНУ ім. Тараса Шевченка

8. ВАЛЮТНІ ПЕРЕТВОРЕННЯ В КИТАЇ - ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАЦІОНАЛЬНИХ ІНТЕРЕСІВ В УМОВАХ ЗОВНІШНЬОГО ТИСКУ УДК 339.74 І. В. Співак

9. ПРИЧИНИ ТА НАСЛІДКИ ЗМІНИ ВАЛЮТНОГО КУРСУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ГРОШОВОЇ ОДИНИЦІ УДК 336. 748. 6: 336. 748. 2 Гудзь Т. П.

Размещено на Allbest.ru