Основні тенденції розвитку Греції в міжнародному економічному інтеграційному просторі

Темпи росту імпорту, %

2008

44,3

-

2009

48,6

109,71

2010

40,12

82,55

2011

44,64

111,27

2012

51,85

116,15

2013

57,92

111,71

Темпи росту імпорту зменшувалися протягом всіх п'яти років, тільки у 2011 році відбулося зростання порівняно з 2010 роком.

Темпи росту зовнішньоторговельного обігу

Тр.зт.об. = ЗТОз.р. / ЗТОб.р. * 100%,

де Тр.зт.об. - темпи росту зовнішньоторговельного обігу;

ЗТОз.р. - обсяг зовнішньоторговельного обігу за звітний рік;

ЗТОб.р. - обсяг зовнішньоторговельного обігу за базисний рік.

Рік	Обсяг ЗТО, млрд. доларів США	Темпи росту ЗТО, %
2008	59,4	-
2009	65,2	109,76
2010	55,52	85,15
2011	64,5	116,17
2012	76,4	118,45
2013	84,59	110,72

Темпи росту ЗТО зменшувалися протягом досліджуваного періоду, адже відбувалося зменшення темпів росту експорту та імпорту.

Темпи приросту експорту

Тпр.е. = Тр.е.з.р. / Тр.е.б.р. * 100%,

де Тпр.е. - темпи приросту експорту;

Тр.е.з.р. - темпи росту експорту за звітний рік;

Тр.е.б.р. - темпи росту експорту за базисний рік.

Рік	Темпи росту експорту, %	Темпи приросту експорту, %
2009	104,40	-
2010	92,77	88,86
2011	128,96	139,01
2012	123,62	95,86
2013	108,64	87,88

З таблиці видно, що темп приросту експорту у 2011 році різко зріс порівняно з 2010 роком, а потім знижувався з кожним роком.

Темпи приросту імпорту

Тпр.і. = Тр.і.з.р. / Тр.і.б.р. * 100%,

де Тпр.і. - темпи приросту імпорту;

Тр.і.з.р. - темпи росту імпорту за звітний рік;

Тр.і.б.р. - темпи росту імпорту за базисний рік.

Рік	Темпи росту імпорту, %	Темпи приросту імпорту, %
2009	109,71	-
2010	82,55	75,24
2011	111,27	134,79
2012	116,15	104,39
2013	111,71	96,18

Аналізуючи вище подану таблицю, можна зробити висновок, що протягом досліджуваних років відбувалося зниження темпів приросту імпорту.

Темпи приросту зовнішньоторговельного обігу

Тпр.зто = Тр.зто.з.р. / Тр.зто.б.р. * 100%,

де Тпр.зто - темпи приросту зовнішньоторговельного обігу;

Тр.зто.з.р. - темпи зовнішньоторговельного обігу за звітний рік;

Тр.зто.б.р. - темпи зовнішньоторговельного обігу за базисний рік.

Рік	Темпи росту ЗТО, %	Темпи приросту ЗТО, %
2009	109,76	-
2010	85,15	77,58
2011	116,17	136,43
2012	118,45	101,96
2013	110,72	93,47

ПОКАЗНИКИ РЕЗУЛЬТАТІВ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ

Оцінка платіжного балансу країни. Платіжний баланс - це співвідношення суми платежів, здійснених даною країною за кордоном, і надходжень, отриманих нею з-за кордону, за певний період (рік, квартал, місяць). Крім того, платіжний баланс фіксується на певну дату (день) для відстеження стану та співвідношення платежів і надходжень. За методологією МВФ, платіжний баланс - це систематичний перелік усіх економічних операцій, що були здійснені за певний проміжок часу між резидентами даної країни та нерезидентами (резидентами всіх інших країн світу).

Тривожний момент - постійне збільшення і без того гігантського дефіциту платіжного балансу. У 2006 р. він склав близько 5 % ВВП, а у 2007 р. має зрости до 5,5 % ВВП, переступивши ще далі за кризову, за мірками МВФ, межу (5 % ВВП). Фактично такий показник дефіциту платіжного балансу означає, що Греція щорічно протягом останніх років споживають на 5-5,5 % більше, ніж виробляють, що в абсолютних цифрах становить майже 40 млрд. доларів Якщо подивитися на поточний платіжний баланс Греції, то єдиним «сильним» експортним рядком у ньому є сировина. ВВП країни росте винятково за рахунок досить хитких доходів фінансового сектора економіки.

Значною мірою поточна світова криза стала прогнозованим наслідком стану економіки та фінансів Греції. Одним з найважливіших факторів неврівноваженості світової економіки є вже згадуваний хронічний дефіцит платіжного балансу Греції, основна причина якого - значне негативне сальдо зовнішньої торгівлі. У 1985-2009 рр. середньорічне від'ємне сальдо становило -45,3 млрд дол., у 2009 р. цей показник склав 31,25 млрд дол. Як відомо, джерелами покриття зовнішньоторговельного дефіциту можуть служити як позики в різій формі, так і емісія націнальної валюти. Загалом, очевидні прояви контролю з боку Греції можна описати наступним чином: 1) за останній час обсяг міжнародних ліквідних зобов'язань Грецію постійно зростає; 2) сукупний обсяг заборгованості держави, нефінансових корпорацій і населення збільшився за період з 1983 по 2009 р. у 2,4 рази, перевищивши 13,77 млрд дол

Сальдо торгового балансу Греції було дефіцитним, починаючи з 1984 р.

Дефіцит торгового балансу Греції за підсумками 2012 р. збільшився на 14,6% і склав 31,25 млрд дол. - це найвищий показник з 2009 р. У 2011 р. торговельний дефіцит Греції становив 28,5 млрд дол.

Сальдо балансу послуг - це різниця між вартістю послуг, які надає країна, і вартість послуг, які вона імпортує.

Дефіцит зовнішньої торгівлі товарами і послугами Греції в III кварталі 2012 р. скоротився до 31,25 млрд дол. порівняно з 26,74 млрд дол. в попередньому кварталі.

Сальдо балансу поточних операцій: Дефіцит рахунку поточних операцій Греції впав у II кварталі 2013 р. сильніше прогнозу. Негативне сальдо рахунку поточних операцій за квітень-червень склало 28,4 млрд дол.,

Згідно з уточненими даними, дефіцит в I кварталі дорівнював 26,6 млрд дол., а не 28,3 млрд дол., як повідомлялося раніше

Обсяг експорту, по всій видимості, буде скорочуватися через спад в єврозоні і Китаї. Дефіцит платіжного балансу також говорить про те, що найбільша у світі економіка залежить від іноземних інвестицій.

У попередньому кварталі дефіцит рахунку поточних операцій платіжного балансу становив 3% від ВВП. Кварталом раніше - 3,5%. Історичний максимум був зафіксований в IV кварталі 2006 р.: тоді показник досяг історичного максимуму. Негативне сальдо балансу зовнішньої торгівлі Греції в II кварталі скоротилося до 28,3 млрд дол. з 31,4 млрд дол. в I кварталі 2013 р.

Індекс «умови торгівлі» -- відношення експортних цін країни до її імпортних цін. Якщо розглядати випадок, коли країна експортує та імпортує один товар, то умови торгівлі показують, яку кількість товару А отримує країна за кожну одиницю проданого товару В. Якщо індекс розраховується по відношенню до великої сукупності товарів, то він визначається як співвідношення індексів експортних та імпортних цін. Для цього розраховується індекс експортних цін (в одиницях національної чи іншої валюти):

Рх=?хі*рі

де Рх-- індекс експортних цін;

Хі -- частка кожного і-го товару в загальній вартості експорту в базовому році;

Рі -- відношення поточної експортної ціни на цей товар до його ціни в базовому році.

Розраховую індекс експортних цін в 2013 році

Px=16,3

Аналогічно розраховується й індекс імпортних цін:

Рім=?імі*рі

Рм=14,7

де Pm -- індекс імпортних цін;

ті -- частка кожного і-го товару в загальній вартості імпорту в базовому році;

Рі -- відношення поточної імпортної ціни на цей товар до його ціни в базовому році.

Остаточно індекс «умови торгівлі» розраховується як співвідношення двох індексів:

Т=Рх/Рім,

де Рх -- індекс експортних цін (в одиницях національної чи іншої валюти);

Pm -- індекс імпортних цін

T=16,3/14,7 =1,08

Отже, у даному випадку ми можемо спостерігати, що величина експортних цін перевищує величини імпортних цін на 10,8%, можемо зробити висновок про покращення умов торгівлі порівняно з базовим періодом.

Індекс географічної концентрації експорту (або імпорту) товару характеризує стан світового ринку конкретного товару за такими ознаками, як кількість експортерів (імпортерів) та питома вага основного експортера (імпортера). Цей індекс, відомий в економічній літературі як індекс Херфіндаля-Хіршмана, тим вищий, чим менша загальна кількість експортерів (імпортерів) та чим вищою є питома вага основного експортера (імпортера). Індекс географічної концентрації експорту (або імпорту) розраховується за формулою:

де Sk - індекс географічної концентрації експорту (імпорту) товару k;

- обсяг експорту (імпорту) товару к країною і; - світовий експорт (імпорт) товару к; n - кількість країн-експортерів (або імпортерів).

Розраховую індекс географічної концентрації експорту (індекс Хіршмана) на прикладі сільськогосподарських товарів в 2013 році

=0,21 /0,84=0,25

Отже, у загальному експорті товарі країною, продукція сільського господарства становить 25%

Коефіцієнт імпортної залежності країни -- відношення обсягу імпорту певного товару до обсягу його споживання в країні. Імпортну залежність можна охарактеризувати як залежність країни від зовнішнього ринку в яких-небудь товарах або їх групах, внаслідок відсутності в країні необхідних для виробництва потужностей, сировини, кваліфікованих кадрів, або за умов економічного та політичного характеру.

Коефіцієнт імпортної залежності (Zij) розраховується за формулою:

де Iij -- обсяг імпорту і-го товару в країну j;

Pij -- обсяг споживання (реальна місткість ринку) і-го товару в країні j.

Визначимо коефіцієнт імпортної залежності країни на прикладі cільськогосподарського товару в 2013 році

Zij=17,2/55,7=0,30*100%=30%

Обсяг споживання, в свою чергу, розраховується за формулою:

де Qij -- обсяг виробництва товару і в країні j;

Iij -- обсяг імпорту товару i в країні j;

Eij -- обсяг експорту товару і з країни j.

Pij=94,4 +17,2 -16,7 =94,9мільярди $.

Індекс «чистої торгівлі» -- показує по кожному з товарів (або товарній групі) рівень перевищення експорту над імпортом (за позитивного значення індексу) або рівень перевищення імпортом експорту (при від'ємному значенні індексу):

де NT -- показник чистої торгівлі;

Ei -- експорт товару і;

Ii -- імпорт товару j.

NT=(1612.0-2357.0)/ (1612.0+2357.0)=-0,1877мільярди $

Отже, експорт товарів перевищує імпорт на 0,1877млрд.$/

Індекс диверсифікації експорту -- це індекс відхилення товарної структури експорту країни від структури світового експорту. Використовується, як правило, для визначення відмінностей у структурі зовнішньої торгівлі країн, експорт яких є достатньо різнобічним. Розраховується на базі абсолютного відхилення частки того чи іншого товару в експорті країни від його частки в світовому експорті. Для цього використовується формула:

де Sj -- індекс диверсифікації експорту країни j;

hij -- частка товару і в загальному експорті країни j;

hi -- частка товару і в загальному світовому експорті

Розраховую індекс диверсифікації експорту за допомогою даних: частка сільськогосподарської продукції в загальному експорті CША - 0,044, частка сільськогосподарської продукції в загальному світовому експорті - 0,00008.

Sj=(0,044-0,00008)+ (0,044-0,00008)/2=0,0439.

Порівнявши частку сільськогосподарської продукції в загальному експорті США та у світому експорті, можна зробити висновок , що відхилення товарної структури становить 4,4%.

Експортна квота. У міжнародних зіставленнях експортна квота використовується не тільки для характеристики рівня інтенсивності зовнішньої торгівлі країни, а й з метою оцінки рівня відкритості національного господарства, участі в міжнародному розподілі праці. Вона розраховується за формулою:

Ке = Е/ВВП*100%,

де Ке - експортна квота;

Е - обсяг експорту в звітному році;

ВВП - валовий внутрішній продукт.

Рік	Обсяг експорту, млрд. доларів	ВВП, млрд. доларів	Експортна квота, %
2009	16,6	373,5	4,44
2010	15,4	354,2	4,35
2011	19,86	325,08	6,11
2012	24,55	280.8	8,74
2013	26,67	266,4	10,01

Отже, експорта квота збільшувала протягом кожного року.

Імпортна квота як частка імпорту в валовому внутрішньому продукті країни характеризує також рівень залежності країни від імпорту товарів та послуг. Вона розраховується за формулою:

Кі = І/ВВП*100%,

де Кі - імпортна квота;

І - обсяг імпорту в звітному році;

ВВП - валовий внутрішній продукт.

Рік	Обсяг імпорту, млрд. доларів	ВВП, млрд. доларів	Імпорта квота, %
2009	48,6	373,5	13,01
2010	40,12	354,2	11,33
2011	44,64	325,08	13,73
2012	51,85	280.8	18,47
2013	57,92	266,4	21,74

З таблиці видно, що імпортна квота зростала протягом кожного року, адже відбувалося зростання обсягу імпорту в країні.

Квота зовнішньоторговельного обігу

Кзто = (Е+І)*0,5 / ВВП * 100%,

де Кзто - квота зовнішньоторговельного обігу;

Е, І - річний обсяг, відповідно, експорту та імпорту країни;

ВВП - валовий внутрішній продукт країни за аналогічний період.

Рік	Обсяг ЗТО, млрд. доларів	ВВП, млрд. доларів	Квота ЗТО, %
2009	65,2	373,5	8,73
2010	55,52	354,2	7,84
2011	64,5	325,08	9,92
2012	76,4	280.8	13,60
2013	84,59	266,4	15,88

Квота зовнішньоторговельного обігу зростала з кожним роком починаючи з 2010 року.

Показники інтенсивності міжнародної торгівлі. У світовій практиці для виміру зовнішньоторговельної інтенсивності країн використовується два типи показників: обсяг зовнішньої торгівлі (або експорту, або імпорту окремо) на душу населення країни та відношення експорту (або імпорту, або зовнішньоторговельного обігу окремо) до валового внутрішнього продукту (ВВП) країни. Обсяги експорту, імпорту та зовнішньоторговельного обігу на душу населення розраховуються за формулою:

Ед.н. = Е/Ч,

де E -- вартість національного експорту за рік;

Ч - чисельність населення країни на відповідний рік.

Рік	Обсяг експорту, млрд. доларів	Чисельність населення, млн. чоловік	Обсяг експорту на душу населення
2009	16,6	11,16	1,49
2010	15,4	11,18	1,38
2011	19,86	11,24	1,77
2012	24,55	11,28	2,18
2013	26,67	11,3	2,36

Отже, обсяги експорту на душу населення зростали з кожним роком.

Обсяг імпорту на душу населення

Ід.н. = І/Ч,

де I - вартість національного імпорту за рік;

Ч - чисельність населення країни на відповідний рік.

Рік	Обсяг імпорту, млрд. доларів	Чисельність населення, млн. чоловік	Обсяг імпорту на душу населення
2009	48,6	11,16	4,35
2010	40,12	11,18	3,59
2011	44,64	11,24	3,97
2012	51,85	11,28	4,60
2013	57,92	11,3	5,13

Отже, з таблиці видно, що кожного року обсяги імпорту на душу населення зростали.

Зовнішньоторговельний обіг на душу населення

ЗТОд.н.=ЗТО/Ч,

де ЗТО - зовнішньоторговельний обіг країни за рік (Е + І);

Ч - чисельність населення країни на відповідний рік.

Рік	Обсяг ЗТО, млрд. доларів	Чисельність населення, млн. чоловік	Обсяг ЗТО на душу населення
2009	65,2	11,16	5,84
2010	55,52	11,18	4,97
2011	64,5	11,24	5,74
2012	76,4	11,28	6,77
2013	84,59	11,3	7,49

З таблиці видно, що обсяг зовнішньоторговельного обігу на душу населення з кожним роком зростав, крім 2010 року, адже у ньому відбулося падіння.

9. ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ГРЕЦІЇ В МІЖНАРОДНОМУ ЕКОНОМІЧНОМУ ІНТЕГРАЦІЙНОМУ ПРОСТОРІ

Згідно прогнозу, економіка Греції здійснює позитивні кроки на шляху до одужання.

Після шести років глибокої рецесії , очікується зростання економіки Греції воно буде позитивним в 2014 році і навіть отримає додатковий імпульс в 2015-2016 роках. Але для того, щоб забезпечити підтримку відновлення потрібно звернути увагу на : експорт, інвестиційї та конкурентоспроможность.

Ключ до сталого розвитку полягає у швидкій перебудові балансів банків з поліпшенням доступу до кредитів і позик, і це в поєднанні зі збереженням темпів структурних реформ.

Поліпшення первинного балансу країни очікується на 0,3% ВВП в 2015 році і 2016 році. Рівень безробіття, хоча як і раніше високий 26% в 2014 році, він почав несміливо, але стабільно почав падати, і знизиться до 24% в 2016 році. Хоча рівень безробіття в Греції знизився з рекордних значень (у листопаді 2013 він становив 28%), безробітні і раніше займають 25,9% в економічно активному населенні країни. За роки кризи в Греції закрилося близько 100 тис. підприємств, і майже чверть грецьких домогосподарств живуть на межі бідності.

За прогнозами зниження цін і заробітної плати, як очікується, продовжиться, з негативною інфляцією споживчих цін, і зменшення витрат на робочу силу,це вплине на підвищення конкурентоспроможності.

Державний борг зростає, за прогнозами, перевищить 175% в 2014 з цієї причини, не виключено, що може знадобитися додаткове полегшення, можливе розширення термінів і зниження процентних ставок по простроченій заборгованості. великий борг, залишається серйозною проблемою для Греції.

Одним із драйверів грецької економіки став рекордний потік туристів цього року. За даними Конфедерації грецьких підприємств у сфері туризму (СЕТ), цього року країну відвідали рекордні 19 млн чоловік (не рахуючи 2,2 млн, які висаджувалися в Греції на короткий час в рамках морських круїзів). «Цього року ми спостерігали двозначне зростання бронювання з таких країн, як США, Великобританія, Німеччина, Франція та Італія», - пояснив The Guardian президент SETE Андреас Андреадіс.

У 2009 році саме туристична галузь Греції першою відчула на собі наслідки кризи: що спалахнули на грецьких вулицях протести проти жорстких умов МВФ відлякали туристів, особливо сильно це відбилося на столиці країни і континентальних туристичних напрямках.

На сьогоднішній день на частку туризму припадає близько 15% грецького ВВП. За прогнозами сеті, до 2021 року число туристів повинно буде вирости до 24 млн осіб, які приноситимуть до бюджету близько € 44 млрд щорічно (або близько 20% від ВВП країни. За словами експертів в індустрії, таке зростання дозволить створити як мінімум 1 млн робочих місць. Це важливо для Греції, де 1,5 млн осіб раніше не зайняті.

На думку професора економіки Афінського університету Панагіотіса Петракіса, ВВП Греції цього року досягне цільових показників зростання, проте економічне відновлення буде захмарюватися політичною нестабільністю. І пов'язані з політикою ризики нікуди не подінуться ні в 2015, ні в 2016 році.

ВИСНОВОК

Економіка Греції в докризовий період істотно відрізнялася від нинішньої. Господарське зростання в 2000-і роки було досить значним, що дозволило країні відповідати т.з. "Маастрихстським стандартам" і вступити в Європейський Союз. До того ж, показник зростання грецької економіки з 1994 виявив прискорення на 3.2% в рік і перевищував середню норму, досягнуту ЄС. У 2000 ВВП збільшив показники на 4.1% залишаючись, таким чином, вище середнього показника ЄС. Рівень інфляції так само був невеликий і складав 3.2% в 2000 і 3.4% в 2001 роках, зростання промислового виробництва також було істотним.

Незважаючи на вказані вище позитивні сторони, надалі розвиток ситуації погіршувався і до справжнього моменту істотно змінилася не в кращу сторону. Так, хоча і на початку 2008 року ВВП продемонстрував збільшення на 3,6% в річному вираженні, вже в перші місяці року сталося 1% скорочення іноземних інвестицій, а ввезення зарубіжних товарів в Грецію зменшилося на 4,6%. В цих "дивних ознаках" ніхто не розгледів симптоми проблем. З початку року втрати фондового ринку Греції склали близько 70%. По цьому показнику країна виявилася в одному ряду з Росією, Індією і Китаєм, випереджаючи Францію, Великобританію і США. Надлишок капіталів, що підтримували за рахунок доступних кредитів зростання купівель населенням, змінився дефіцитом у банків платіжних засобів. Міжнародні морські і океанські перевезення скоротилися. Склади країн "Третього світу" - індустріальній периферії планети стали заваленими товарами, для яких не було покупців.

На початок 2010 року Греції загрожувала широкомасштабна економічна і політична криза. Так, за повідомленням інформаційного агентства "РІА-новини" сукупний борг Греції перевищив 300 мільярдів євро, причому тільки в 2009 році країна позичила близько 80 мільярдів євро, або 30% ВВП. Бюджетний дефіцит склав рекордні для єврозони 12,7% ВВП. Уряд оголосив про заходи по зниженню витрат і підвищенню зборів податків, проте провідні профспілки країни не погодилися з цими заходами і попередили про масові страйки в лютому.

Як бачимо, фінансова криза сильно торкнулася колись сильної і розвиненої економіки Греції, що ще раз підтверджує висновок про те, що від торби до в'язниці не зарікаються. Подібна ситуація може послужити хорошим прикладом того, що сподіватися тільки на краще не варто.

Варто також звернути увагу на те, що колись колишні партнери у рамках єдиного економічного співтовариства по-різному можуть віднестися до держави-боржника. Звідси витікає, що порятунок потопаючих частенько є справою рук самих потопаючих.

Як би то не було, Греції вдалося уникнути великомасштабної економічної, а можливо, соціальної і політичної кризи. Хай і великою ціною, але стан справ вдалося врятувати. Думається, цей урок може сказати багатьом країнам про те, що необхідно проводити аналіз поточного стану справ, іншими словами, профілактика часом виявляється дієвішим засобом, ніж лікування довгої і затяжної хвороби.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Сайт Світового банку [Электронный ресурс] / Режим доступа: <http://data.worldbank.org/indicator/NY.GDP.MKTP.CD/countries>

2. Сайт Міжнародного валютного фонду (МВФ) [Электронный ресурс] / Режим доступа: <http://elibrary data.imf.org/DataReport.aspx?c=1449311&d=33061&e=169393>

3. Сайт Всемирной торговой организации (ВТО) [Электронный ресурс] / Режим доступа: (http://www.wto.org/english/res_e/statis_e/its2011_e/its11_toc_e.htm)

4. Сайт Конференции по торговле и развитию ООН (ЮНКТАД) [Электронный ресурс] / Режим доступа: <http://unctadstat.unctad.org/ReportFolders/reportFolders.aspx>

5. Сайт Программы развития ООН (ПРООН) [Электронный ресурс] / Режим доступа: http://hdr.undp.org/en/data/profiles/

6. Сайт Организации экономического сотрудничества и развития (ОЭСР) [Электронный ресурс] / Режим доступа: http://stats.oecd.org/Index.aspx

7. Сайт «Форбс» [Электронный ресурс] / Режим доступа: http://www.forbes.com/2009/04/08/worlds-largest-companies-business-global-09-global_land.html

8. http://www.eurointegration.com.ua/rus/news/2014/11/14/7027809/

9.http://www.rbc.ua/ukr/top/economic/dolgovye-problemy-gretsii-prichiny-posledstviya-perspektivy-19032012091000

10. http://news.in.gr/economy/article/?aid=1231346085

11. http://ru.tradingeconomics.com/greece/indicators

12. http://www.ereport.ru/stat.php?razdel=country&count=greece

Размещено на Allbest.ru

...