Підготовка зовнішньоторговельної угоди з імпорту чаю

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана

Факультет міжнародної економіки та менеджменту

Кафедра міжнародного менеджменту

Курсова робота

на тему: «Підготовка зовнішньоторговельної угоди з імпорту чаю»

Студентки Матюх Зоряни

Науковий керівник Жеваго Аліна Володимирівна

Київ 2017



ЗМІСТ

ВСТУП

1. Аналітична маркетингова оцінка ринку чаю

1.1 Аналіз світового ринку чаю

1.2 Аналіз українського ринку чаю

2. Правове обґрунтування можливості здійснення зовнішньоекономічної угоди з імпорту чаю

2.1 Законодавча база

2.2 Нормативно-правові умови здійснення операції

3. Зовнішньоекономічний контракт

4. Оцінка ефективності зовнішньоторговельної операції

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТОК



ВСТУП

Актуальність теми курсового проекту. Сучасний стан світової економіки характеризується високим ступенем економічної взаємозалежності країн, зумовленої змінами в організаційній структурі світового виробництва, розвитком транснаціональної торгівлі та інвестицій, міжнародного поділу праці, наявністю багатонаціональних компаній, тісними інформаційними зв'язками. Актуальність розгляду даної теми пов'язана з отриманням досвіду організації та техніки проведення зовнішньоекономічних операцій, реалізацією та поглибленням практичних навичок та вмінь, визначення ефективності зовнішньоторговельної угоди.

Окрім того, імпорт чаю має важливе значення для України, оскільки вирощування чаю на території нашої держави через відсутність відповідних природних і кліматичних умов є економічно невигідним, а тому недоцільним. Через це виникає необхідність розвитку імпорту цього продукту і розвитку зовнішньоекономічних відносин з країнам-експортерами чаю. Особливістю ринку цього специфічного продукту є те, що пропозиція його безпосередньо пов'язана з природніми умовами.

Таким чином, будь-які несприятливі погодні умови можуть спричинити дефіцит товару на світовому ринку.

Мета й завдання курсового проекту. Метою є моделювання зовнішньоекономічної угоди з імпорту чаю, що є невід'ємною складовою товарної структури імпорту України.

Основні завдання курсового проекту полягають в:

поглибленні і закріпленні теоретичних знань та отриманні практичних навичок з дисципліни «Міжнародна економічна діяльність України»;

формуванні творчого та системно-дослідного підходу до вирішення проблем вибору та реалізації форм та методів зовнішньоекономічної діяльності;

здобутті досвіду організації та техніки проведення зовнішньоекономічних операцій на основі дослідження нормативно-правової бази, що регламентує здійснення зовнішньоекономічної угоди.

Для реалізації поставлених завдань необхідно вивчити та дослідити:

1) маркетинговий аналіз ринку чаю;

2) дослідження нормативно-правової бази, що регламентує здійснення зовнішньоекономічної угоди;

3) зовнішньоторговельний контракт з імпорту чаю;

4) розрахунок ефективності зовнішньоекономічної угоди з імпорту чаю.

Об'єктом дослідження курсової роботи є світовий ринок чаю.

Предметом дослідження є підготовка зовнішньоторговельної угоди з імпорту чаю.

Методологічною основою курсового проекту є сучасні методи пізнання як загальнонаукові, так і спеціальні: системний, структурно-функціональний, порівняльний, метод прогнозування, що дали змогу всебічно розглянути і проаналізувати ряд наукових літературних джерел з метою виконання поставлених завдань в процесі виконання курсового проекту.

Інформаційною основою дослідження є фахові видання та законодавча база, що висвітлюють особливості становлення та розвитку українського та світового ринків чаю, нормативно-законодавче забезпечення діяльності даного ринку, що регламентує здійснення зовнішньоекономічної угоди з імпорту чаю.



1. АНАЛІТИЧНА МАРКЕТИНГОВА ОЦІНКА РИНКУ ЧАЮ

1.1 Аналіз світового ринку чаю

Чай є одним з найбільш популярних гарячих напоїв у світі. Світовий ринок чаю останніми роками розвивався динамічно, спостерігається стабільне зростання чайного виробництва в світі. Світові експерти відзначають, що на світовому ринку сподіваючись багато неякісної продукції. Хороший чай займає не більше 30% загального об'єму ринку, ще 50% - це чай посередньої якості, останні 20% - чай дуже низької якості. У зв'язку з цим, найближчими роками передбачається різко підсилити боротьбу за якість, перш за все - чорного.

На сьогодні чай вирощують близько 37 країн. Основні виробники: Китай, Індія, Кенія, Шрі-Ланка. На ці 4 країни припадає більше 50% від загального обсягу виробництва чаю. Хоча на даному ринку з'являються і нові сильні гравці: Індонезія, В'єтнам, деякі африканські країни (табл. 1.1).

Таблиця 1.1 Провідні експортери чаю за 2009-2015 рр., тис. дол. США

Експортер	2009	2010	2011	2012	2013	2014	2015
Світ	4502489	5382590	5460605	6411478	7085086	6706639	7250113
Шрі-Ланка	1017027	1258557	1175677	1366815	1475038	1403154	1528519
Китай	604033	682248	704947	784145	965080	1042116	1246308
Кенія	698213	931582	893984	1163630	1176308	949057	917610
Індія	433340	560493	554326	694852	865427	685456	816055
ОАЕ	95711	114805	192421	292597	322825	278089	325037

Китай є виробником більше чверті загальносвітового обсягу чаю. Це єдина країна, що виготовляє всі види чаю: білий, зелений, жовтий, червоний та чорний, всі з китайського різновиду чайної рослини. Весь чай - листовий, різання листків не практикується. Також широко налагоджене виробництво ароматизованих чаїв. Індія є другим за величиною виробник (після Китаю), 2-й найбільший споживач і 4-й за величиною експортер чаю з часткою у світовому виробництві 23%, у світовому експорті чаю 12% і споживанням на душу населення близько 725 грамів (2013-2014 роки). Індія експортує чай в більш ніж в 60 країн по всьому світу, найбільшими її споживачами є Росія, Великобританія, країни СНД, ОАЕ та Іран. Азіатсько-Тихоокеанський регіон домінує на світовому ринку і становить 40% від загального попиту на ринку чаю. Найбільше виробництво чаю знаходиться на плантації Індії та Китаю.[ 25] Основне виробництво - чорний чай з асаамського різновиду чайної рослини. Індійський чай характеризується більш яскраво вираженим смаком, але гіршим ароматом, у порівнянні із китайським чорним чаєм. Більша частина індійського чаю випускається різаним або гранульованим. Власне споживання чаю в Індії невелике, його виробництво орієнтовано головним чином на експорт[15, с.14 - 16].

2014 рік став рекордним для одного з найбільших експортерів чаю - Шрі-Ланки і сягнув 1,5 млрд. дол. США. В 2015 році експорт з Шрі-Ланки побив новий рекорд - 327,8 млн. кг чаю вартістю 1,64 млрд. дол., тобто з 2014 року збільшення обсягу становило 3% і збільшення виручки 4%. Відбулося зростання доданої вартості експорту чаю в пакетиках і становило 50% загального експорту (зростання на 1 млн. кг) Загальна додана вартість, включаючи зелений чай, сягнула 61% загального експорту.

При цьому 57% експорту припадає на Близький Схід та Північну Африку. Іншими важливими імпортерами цейлонського чаю є Росія та країни СНД (Азербайджан, Вірменія, Білорусь, Казахстан, Киргизстан, Молдова, Росія, Таджикистан і Узбекистан) - 21%, а також Туреччина - 14%.

В 2015 році відбулось також збільшення порівняно з попереднім роком імпорту Іраку (з 22,5 до 24,8 млн. кг) і Лівії (з 6,6 до 12,9 млн. кг). Найбільше зниження імпорту чаю відбулось в Ірані (з 39,6 до 30,1 млн. кг) , Сирії (з 21 до 12,9 млн. кг) та Кувейті (зменшення до 16,1 млн. кг). Найбільше зростання експорту відзначилось для чаю в пакетиках. Загалом експорт чаю в 2015р. зріс на 0,9%. [20, 24,26] В цілому якість чаїв із західних плантацій характеризувалась невеликим зниженням, у той час як регіони Нувара Елія з UVA / Udapussellawa не показали ніяких істотних змін. Шрі-Ланка виготовляє чорний, зелений та білий чай з асаамського різновиду чайної рослини. Найкращу якість має, як вважається, чай з високогірних плантацій (висота 2000 м над рівнем моря). Чай з інших плантацій - середньої якості, як і в Індії, широко практикується виготовлення різаного та гранульованого чаю.

Японія виготовляє виключно зелений чай з китайського різновиду чайного куща. Об'єм експорту незначний, основна частина споживається всередині країни.

Основними виробниками Індокитаю є: В'єтнам та Індонезія. Виготовляють як чорний, так і зелений чай з усіх різновидів чайної рослини.

В Африці найбільше виробництво чаю зосереджено в Кенії, також чай виробляють в Уганді, Бурунді, Камеруні, Зімбабве, ПАР, Мозамбіку та Мавританії. Всі африканські виробники чаю - колишні англійські колонії, де виготовлення чаю було налагоджено у XIX ст. Африканський чай - виключно чорний, різаний, невисокої якості, з гарною екстрактивністю та різким смаком. Зустрічається у складі куражованих чаїв разом з індійським та/чи цейлонським.

В Туреччині чай виключно чорний, різаний, здебільшого середньої або низької якості, з поганою екстракивністю, для приготування вимагає не заварювання, а кип'ятіння. Крім вищезгаданих, є ще декілька десятків держав, де чай виготовляють, здебільшого для внутрішнього споживання.[15, с.14 - 16] Провідними імпортерами чаю в світі впродовж останніх років залишаються Росія, США, Великобританія, Іран та Пакистан (табл. 1.2).

Таблиця 1.2 Провідні імпортери чаю за 2008-2014 рр., тис. дол. США

	2009	2010	2011	2012	2013	2014	2015
Світ	4,427,996	5,312,278	4,883,710	5,653,390	6,443,433	6,516,189	6,859,451
Росія	432,344	510,872	500,455	563,064	625,186	650,201	657,076
США	309,906	341,056	327,365	400,729	440,206	437,02	476,02
Великобр.	307,886	370,754	369,168	421,339	462,171	437,396	423,085
Іран	дані відсутні	дані відсутні	дані відсутні	153,81	202,346	261,827	323,454
Пакистан	198,269	231,963	223,915	303,05	350,697	361,331	318,39

Протягом 2014-2015 років спостерігалася тенденція до зростання ціни на чай на світовому ринку і у лютому 2015 року ціна набула значення 3 долари за кілограм (Додаток А).

У найближчих 10 років зростання виробництва чаю сповільниться, в основному за рахунок Африки. Чорного чаю буде отримано 3,1 млн т. Найбільшим виробником чорного чаю в світі залишатиметься Індія - приблизно 1,2 млн. т в 2017 році. Далі слідують Кенія - 344 тис. т, Шрі-Ланка - 341 тис. т, Китай - 312 тис. т, Туреччина - 210 тис. т.

У ФАО вважають, що виробництво зеленого чаю випереджає виробництво чорного. Щорічний приріст - 4,5% (для чорного - 1,9%). В основному приріст забезпечуватиме Китай, де зеленого чаю в 2017 році буде загалом отримано приблизно 1,3 млн. т.

Споживання чорного чаю також буде рости. Через 10 років об'єм споживання складе 2,8 млн. т. Більше споживатимуть цього чаю в азіатських країнах. Крім того, серед найбільших імпортерів залишатиметься Росія. У 2017 році вона може купити на світових ринках 328 тис. т чорного чаю. Що стосується зеленого чаю, то його споживання в основному переважатиме в теплих країнах Азії і Африки. Експорт досягне в 2017 році приблизно 397 тис. т. [15с.14 - 16]

1.2 Аналіз українського ринку чаю

На території України чай не вирощують. Усе виробництво чаю в Україні - це розфасовка і упаковка імпортованої сировини. Основними видами чаю є: чорний чай, зелений чай, мате та інші види. Основні постачальники чорного чаю в Україну: Шрі-Ланка, Індія, Індонезія; зеленого - Китай, Шрі-Ланка; мате - Аргентина і Бразилія.

Продаж чаю в Україні продовжував зростати навіть під час світової фінансової кризи 2008-2009 рр. Це пов'язано з тим, що він є найдоступнішим порівняно з іншими гарячими напоями. Для України характерна тенденція до зростання в кількості спеціалізованих торгових точок і закладів, що заробляють на продажі чаю. Цьому сприяють такі чинники: ринок в останні роки характеризується стійким ростом; частота споживання чаю в Україні є високою; середньостатистичний вітчизняний споживач вживає близько 400 г чаю на рік; кількість операторів ринку чаю більше 500 та ін. [.18, с. 114- 119.]

У цілому, обсяг виробництва чаю в Україні за останні 10 років збільшився майже вдвічі. Зниження рівня виробництва спостерігалося лише в 2008 році. Це пов'язано не тільки з кризовими явищами у світовій економіці, а й зі зміною загальносвітових тенденцій ринку чаю. У 2009 і 2010 році спостерігалося значне зростання виробництва чаю в Україні (на 27% і 29% відповідно) [19].

Український ринок чаю повністю залежить від імпортних поставок. Тенденції імпорту в цілому повторюють тенденції виробництва, і до 2008 року характеризуються постійним приростом (рис. 1.1) З 2005 по 2014 рр. обсяг імпорту чаю на територію України збільшився в 1,93 рази. У той же час, ціновий показник імпорту чаю збільшився майже на 81% в 2010 році, щодо рівня 2005 року. Найбільший приріст цінового показника спостерігався в 2008 році (27% щодо аналогічного показника 2007 року). 2008 рік ознаменувався корекцією загальносвітових тенденцій ринку чаю. За даними Продовольчої і сільськогосподарської організації Об'єднаних Націй (Food and Agriculture Organization, FAO), споживання чаю в світі зросло в 2008 році до 3,85 млн. тон (темп приросту 4,8% відносно даних за попередній період), а виробництво збільшилося всього на 1,2% - до 3,78 млн. тонн.

У 2009 році тенденція перевищення попиту над пропозицією зберіглася. Цей рік запам'ятався досягненням історичного максимуму ціни на світовому ринку чаю - 3,75 долара за кілограм на найбільших у світі чайних торгах в кенійському місті Момбаса. Це відбулося на тлі скорочення обсягів виробництва чаю на 10%, спровокованого посухою в найбільших країнах-виробниках: Індії, Шрі-Ланці, Кенії. У 2010 році обсяг імпорту повернувся на докризовий рівень, у той час як ціновий показник залишився нижче рівня 2008 року. Це пов'язано з відданням українцями переваги у бік більш низького цінового сегмента чаю під час кризи.

Рис. 1.1 Динаміка імпорту чаю в Україну за 2005-2014 рр. тис. дол. США

У першому півріччі 2016 року продажі чаю впала до 40096 ц в порівнянні з 47537,7 ц за перше півріччя 2015. У зв'язку з підвищенням цін на продукти і нестабільністю зарплат український споживач віддає перевагу чаю середнього сегмента. Тому популярністю користуються не тільки марки чорного і зеленого чаю з найбільш низькою ціною продукції, але і трав'яні чаї. Їх собівартість невисока, а легенди про користь для здоров'я зміцнюють їх імідж.

Незважаючи на стійке падіння доходів чайних компаній протягом минулих років, 2016-го приписують перші ознаки зростання. Андрій Самусенко, голова наглядової ради компанії Mondelez Україна, називає 2016 першим роком припинення падіння продажів. За його словами, з другого кварталу 2016 роки ринок припинив падати в обсязі. Роздрібний товарооборот за перше півріччя 2016 виріс на 97 051,2 тис. Грн в порівнянні з першим півріччям 2015 (1 311 767,3 тис. Грн проти 1 214 716,1 тис. Грн).

За перше півріччя (січень-травень) 2016 року був імпортовано чаю на суму 116,05 млн. Доларів, експортовано на суму 0,9 млн. Доларів. З осені 2016 року імпорт продовжує демонструвати зростання. За даними Державної фіскальної служби, всього з січня по жовтень було імпортовано 14530 тонн чаю. Всього налічується близько 40 країн, що поставляють чай в Україну. Основна частка імпорту належить Шрі-Ланці. У 2015 році частка імпорту чаю з цієї країни склала 30% від загального обсягу поставок чаю на територію України. Друге місце займає Російська Федерація. Ця країна не вирощує чай, але тут знаходиться великі фасувальні фабрики. Також значна питома вага (від 5 до 11%) в обсязі імпорту чаю в Україну належить Китаю, Індії, ОАЕ (рис. 1.2) За 2005-2014 рр. відбулося збільшення експорту з Шрі-Ланки на 71,9%, з Китаю на 246%, і зменшення з ОАЕ на 90.1%.



Рис. 1.2 Структура імпорту чаю в Україну в 2015 р. , %

Україна займається переробкою імпортованої сировини та постачанням чаю за кордон. Частка експорту невисока і складає близько 1% від обсягу імпорту чаю. До 2008 року спостерігалося стабільне зростання обсягів експорту. Найбільший темп приросту (48%) спостерігався в 2008 році. Після чого в 2009 році пішов спад експорту на 60%, що пов'язано із загальносвітовими тенденціями ринку чаю. У 2010 році обсяг експорту чаю збільшився, проте докризового рівня досяг лише в 2011р., а максимального - в 2013 р.(рис. 1.3)

Основними імпортерами чаю з України є: Молдова, Російська Федерація, Білорусь. Основний напрямок експорту чаю за межі України - Росія. Частка поставок до Росії в 2014 році склала 42% від загального обсягу експорту. Другим за значимістю імпортером чаю з України є Молдова з питомою вагою в 26% від загального обсягу експорту чаю всіх видів (рис.1.4). За 2005-2014 рр.



Рис. 1.3 Динаміка експорту чаю в Україну за 2005-2014 рр. тис. дол. США

Рис. 1.4 Структура експорту чаю з України в 2014 р. , %

З точки зору споживання цих напоїв в регіональному розрізі, лідерські позиції впевнено займає Київ. Так в 2015 році частка Києва в загальному обсязі споживання чаю на території України склала 12% (аналізуючи показники споживання чаю на 100 чол. населення регіону). Друге місце займає Харківська область з показником 9% від загального обсягу споживання. Третє місце ділять Дніпропетровська та Одеська області (по 7% від загального обсягу споживання). В цілому, в територіальному розрізі переважає споживання чаю в Південно-Східній Україні: Харківській, Дніпропетровській, Одеській областях, а також м. Севастополі. Ця закономірність склалася історично, так як Західна Україна більш тяжіє до взаємозамінного напою - кави.

В Україні в структурі імпорту за минулі роки найбільшу частку становить чорний чай. Питома вага зеленого чаю - близько 16% (рис. 1.5) . За останні 10 років в структурі експорту спостерігається тенденція зменшення частки чорного чаю і збільшення частки експорту зеленого чаю на 14%.

Рис. 1.5 Структура споживання чаю залежно від його виду

Ціна за 1 т імпортованого на територію України чаю з 2005 рр. збільшилася в 2 рази, в середньому збільшуючись на 15% в рік. Найбільший стрибок у 35% спостерігався в 2009 році. У той час як в 2010 році зростання цін склало всього 4%.



З упаковок найбільш популярні картонна і фільтр-пакети (рис. 1.6). Причому, в 2011 році обсяг ввезеного пакетованого чаю в Україну значно збільшується відносно попередніх років. (Відповідно до стандарту Британського інституту стандартів «ВS 6008: Метод приготування чайного настою», пакетик повинен містити 2 г чайного листя для заварювання однієї чашки чаю (200 мл)).

Рис. 1.6 Структура споживання чаю в залежності від розфасовки

Найбільш значним гравцем ринку чаю в Україні є ТОВ «Юнілівер-Україна». ТОВ «Юнілівер-Україна» - це представництво в Україні транснаціональної англо-голландської компанії Unilever. З 2001 року ТОВ «Юнілівер-Україна» входить до складу так званого функціонального об'єднання «Unilever RUB» (Росія, Україна, Білорусь). На ринку чаю в Україні компанія представлена наступними брендами: Lipton, Brooke Bond і Бесіда.

Наступна за величиною компанія українського ринку чаю - ТОВ «Ексімтрейд», яка входить до складу торгово-виробничого холдингу «Орімі Трейд Україна». На сьогоднішній день асортимент чаю «Орімі Трейд Україна» представлений торговими марками: «Принцеса Нурі», «Принцеса Ява», «Принцеса Канді», «Принцеса Гіта». А також дана компанія - єдиний представник в Україні преміальних англійських торгових марок чаю «Greenfield» і «TESS». ТОВ «Ексімтрейд» є найбільшим українським виробником.

Ще одним виробником чаю на території України виступає спільне українсько-британське підприємство «Українська чайна фабрика Ахмад Ті», ексклюзивним партнером якого в Україні є українсько-кіпрське підприємство «Піраміда» (дистриб'ютор торгових марок Ahmad Tea, Grace!, ТЕТ). Чай Ахмад Ті продається на ринках більш ніж 70 країн світу на 5 континентах. На українському ринку чай Ахмад Ті з'явився в 1994 році, а в 1999 році в Харкові була відкрита одна з чайних фабрик Ahmad Tea London, яка фасує чай Ахмад Ті для українських споживачів.

До українських виробників чаю відноситься і українсько-англійське спільне підприємство ТОВ «СолоМія», що входять в групу компаній концерну Stoik. Компанія була створена в 1998 році і була першим сертифікованим виробництвом чаю в Україні. На сьогоднішній день ТОВ «СолоМія» займається фасуванням чаю торгових марок «Batik», «Аскольд» і «Домашній чай», а також виробництвом паперу для порційних чайних пакетів.

Значне місце на ринку чаю Україні займають чаї російської компанії «Май» («Майский чай», «Лисма», CURTIS), зареєстрованої в Росії в 1991 році. На ринках України та Молдови компанія представлена підприємством з іноземними інвестиціями ТОВ «Майский чай», що є дочірньою структурою компанії «Май».

Один з досить великих виробників чаю в Україні - ВАТ «Мономах». Компанія представлена на ринку України з 1991 року. На сьогоднішній день чайно-кавова фабрика ТОВ «Мономах» виробляє в місяць більше 300 т продукції. А крім основної діяльності займається виробництвом нейлонових пакетиків-пірамідок. На ринку України компанія представлена торговими марками «Мономах», «Три слона», «Fruits», а також займається виробництвом продукції під приватними торговими марками (Private Label) [19].

За даними виробників, продаж чаю російського виробництва впав в цілому на 20%. У західних і центральних регіонах падіння склало від 40 до 60%. Нерідко відбувається повернення товарних залишків, як через відсутність попиту, так і у зв'язку з позицією власників роздрібних магазинів. За інформацією виробників ряд торгових мереж вже готовий повністю відмовитися від продукції даної групи, виробленої російськими компаніями або на російських заводах. В якості альтернативи рітейлери пропонують змінити логістику і постачати продукцію з інших країн. Деякі імпортери, як крайнього варіанту, припускають припинити поставки з Російської Федерації і продавати тільки чай, який вони фасують в Україні.

Свідченням загостреної боротьби за полиці українських супермаркетів є погіршення викладки і зменшення місця на полиці під продукцію російського походження. Якщо раніше чаї відомих торгових марок займали кращі місця, то тепер вони спустилися вниз. [17] Через невпинне поповнення ринку чаю новими торговими марками та урізноманітнення асортименту чаю, все складніше стає для виробника втримати свого покупця, запобігти переключенню його на конкуруючі марки. Це вимагатиме нових маркетингових підходів до процедури задоволення потреб споживачів.



2. ПРАВОВЕ ОБҐРУНТУВАННЯ МОЖЛИВОСТІ ЗДІЙСНЕННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ УГОДИ З ІМПОРТУ ЧАЮ

2.1 Законодавча база

Правове регулювання зовнішньоторговельної угоди з імпорту чаю на територію України здійснюється на основі таких законів та нормативно-правових актів:

· Конституція України;

· Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» № 959-XII від 16.04.1991;

· Закон України «Про єдиний збір, що справляється у пунктах пропуску через державний кордон України» № 1212-XIV від 04.11.1999;

· Закон України «Про Митний тариф України» № 2371-ІІІ від 05.04.2001;

· Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Митний тариф України» № 1109-V від 31.05.2007;

· Закон України «Про податок на додану вартість» № 403/97 від 27.06.1997;

· Закон ВР України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» № 185/94ВР від 23.09.1994.

Взагалі правове регулювання здійснення зовнішньоекономічної діяльності в Україні здійснюється на підставі Конституції України, Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991, іншими законами, що стосуються тих чи інших аспектів здійснення міжнародних економічних операцій (тарифне і нетарифне регулювання, митні процедури, встановлення заборів, вимог та стандартів до товарів, особливості та умови транспортування, валютне регулювання експортно-імпортних операцій, оподаткування), Декретом КМУ «Про Єдиний митний тариф України» № 4-93 від 11.01.1993, Указами Президента, Постановами Кабінету Міністрів України, іншими підзаконними нормативно-правовими актами Митної служби України, міністерств та відомств.

Основа регулювання діяльності підприємств України на зовнішніх ринках - це Закон "Про зовнішньоекономічну діяльність", ухвалений 16 квітня 1991 р., який дає визначення основним термінам, застосовуваним у практиці зовнішньоекономічної діяльності; закріплює основні принципи і правила здійснення зовнішньоекономічної діяльності; визначає коло суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, їх права та обов'язки; дає перелік можливих видів зовнішньоекономічної діяльності; законодавчо закріплює регулювання зовнішньоекономічної діяльності; регулює економічні відносини України з іншими державами та міжнародними міжурядовими організаціями; захищає права та інтереси держави і суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності; зумовлює відповідальність України як держави і суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності при порушенні ними Законів України чи обов'язків, пов'язаних з виконанням контракту, а також визначає застосовувані до них санкції [1]

Митне регулювання імпорту товарів спирається на Закон України «Про Митний тариф України»”, що в свою чергу базується на прийнятих міжнародних нормах, у першу чергу на рекомендаціях і рішеннях ГАТТ. Він спрямований на забезпечення максимальної відповідності українського законодавства загальноприйнятим у міжнародній практиці принципам і правилам митної справи та являє собою систематизований перелік тарифних ставок, які встановлюються на товари й інші предмети, якщо вони ввозяться на митну територію України або вивозяться за межі цієї території [2].

У серпні 2005 року було різко знижено ввізне мито на фасований чай (норма була визначена згідно з пакетом законів, які необхідні для вступу до СОТ). Раніше мито складало 2 євро/кг, а зараз імпортери мають сплачувати лише 10 % від вартості товару. Для дорогого чаю умови ввезення майже не змінилися, а митна ставка на дешевий пакетований чай знизилася в 10-20 разів.

Нетарифні методи регулювання торгівлі чаєм визначаються в таких основних нормативних актах України, як Декрет КМУ від 10 травня 1993 року №46 - 93 «Про стандартизацію та сертифікацію», Закон України від 17 липня 1997 року №468/97 ВР «Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції» тощо. Згідно з статтею 18 Декрету сертифікована продукція включається до Єдиного реєстру сертифікованої в Україні продукції на підставі: 1)декларації про відповідність, виданої виробником продукції на кожну партію чаю, або 2)сертифікатів відповідності чи свідоцтв про визначення відповідності. [8]

У статті 4 Закону України «Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції» зазначено, що чай, який ввозиться на митну територію України, підлягає санітарно-епідеміологічному, радіологічному контролю. Якщо продукт ввозиться з країни вільної від карантину, за умови наявності на тарі (коробах, упаковках, розфасовках), а у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, безпосередньо на продукті, відомостей про назву продукту, масу(об'єм), склад, із зазначенням переліку використаних у процесі виготовлення інших продуктів харчування, харчових добавок (консервантів), барвників тощо, вмісту хімічних речовин або сполук, а також сертифіката походження таких продуктів, то він може бути випущений з під митного контролю [4, ст 4]

На сьогоднішній день забороненим є ввіз харчових продуктів рослинного походження без маркування державною мовою України, що містить в доступній для споживача формі інформацію.

При виборі базисних умов постачання підприємства використовують Указ Президента "Про використання Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів". При укладенні договорів при здійсненні імпортних операцій контрагенти зобов'язані використовувати затверджені МЗС “Положення про форму зовнішньоекономічного контракту”, яке закріплює основні умови укладання договорів купівлі-продажу. А деякі аспекти цих договорів закріплені у спеціальних правових актах [11]

Здійснення платежів у іноземній валюті регулюється Декретами Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” а також Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» [5]. Перерахованими вище документами встановлений режим здійснення валютних операцій на території України, визначені принципи валютного регулювання, повноваження державних органів, права й обов'язки суб'єктів валютних відносин.

2.2 Нормативно-правові умови здійснення операції

Зовнішньоекономічний договір (контракт) - матеріально оформлена угода двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, якщо інше не встановлено законом або міжнародним договором України, та спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності. Для здійснення зовнішньоекономічної діяльності складається у письмовій формі. Додаткові угоди є невід'ємною складовою зовнішньоекономічного договору (контракту) мають надаватися до митного оформлення разом з зовнішньоекономічним договором (контрактом). [1]. Оскільки чай являється підкарантинним продуктом (окрім розфасованого у вакуумну або металеву упаковку), то він обов'язково підлягає інспектуванню, огляду, аналізу, обстеженню та знезараженню при потребі згідно з Порядком проведення інспектування, огляду, аналізу, обстеження та знезараження підкарантинних матеріалів і об'єктів, що затверджений у Постанові Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року №672. [13]

При ввезені товарів, зазначених у статті 6 Закону України «Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції», не дозволяється: відстрочка сплати мита та НДС; звільнення від сплати ввізного (імпортного) мита фізичних та юридичних осіб, які мають пільги щодо сплати ввізного мита згідно з іншими законодавчими актами України. [4, ст.6] У Законі України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», визначається, що порушення резидентами строків порядку розрахунків в іноземній валюті тягне за собою сплату штрафу за кожен день прострочки у розмірі 0,3% від суми не отриманої виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованій у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. [5]

Сортування ординарних чаїв, як правило, проводиться машинним способом (за принципом звичайного просіювання), а якісних може проводитись і вручну. Після сортування чай оцінюють ті тестери і маркують.

Традиційно чай упаковується по 30 або 50 кг в прокладених фольгою і папером фанерні ящики, хоча останнім часом все більше використовуються пластикові і картонні коробки, паперові мішки і т.п. Для подальшого транспортування, все це поміщається в більш об'ємну тару - пакунки і контейнери. Далі - в шлях, по морю або по залізниці... Чай, що перш ніж виріс і виготовлений, дістанеться до конкретної країни і буде упакований на фабриці в маленькі яскраві коробочки або банки з різними сортовими найменуваннями, даний урожай ще необхідно продати.

Згідно з Податковим кодексом України всі сільськогосподарські продукти, в тому числі і чай, обкладаються податком у розмірі 20% [10, ст.185]

Відповідно до положень Закону України від 28.12.2014 року № 73-VIII тимчасово, строком на 12 мiсяцiв, з товарiв, що ввозяться на митну територiю України у митному режимi iмпорту, незалежно вiд країни походження цих товарiв та укладених Україною угод (договорiв) про вiльну торгiвлю справляється Додатковий iмпортний збiр. Нараховані суми додаткового iмпортного збору включаються до бази оподаткування податком на додану вартiсть імпортних товарів. [6]

світовий ринок чай контракт



3. ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИЙ КОНТРАКТ

ДОГОВІР МІЖНАРОДНОЇ КУПІВЛІ-ПРОДАЖУ № 146547/34 м. Київ «12» квітня 2016р.

ТОВ "Українсько-англійське СП з ІІ "Соломія" (Україна, м. Київ) в особі директора Гончаренко Олени Миколаївни, що діє на підставі статуту (надалі іменується «Продавець») з однієї сторони, та Crescent International Pvt Ltd (Шрі-Ланка, м. Веллампітія) в особі директора Різміра Разіка, що діє на підставі статуту (надалі іменується «Покупець») з іншої сторони, (в подальшому разом іменуються "Сторони", а кожна окремо - "Сторона"), уклали цей Договір міжнародної купівлі-продажу (надалі іменується "Договір") про таке.

1. ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ

1.1 В порядку та на умовах, визначених цим Договором, Продавець зобов'язується передати у власність Покупцеві на умовах FOB 30 (тридцять) тон крупнолистового чорного чаю (надалі іменується «Товар») (згідно з Правилами ІНКОТЕРМС в редакції 2011 р.) .

1.2. Кожна із Сторін гарантує, що на момент укладання цього Договору вона не є жодним чином обмеженою законом, іншим нормативним чи правозастосовчим актом, судовим рішенням або іншим, передбаченим відповідним чинним законодавством, способом в своєму праві укладати цей Договір та виконувати усі умови, визначені у ньому.

1.3. Доставка Товару до Покупця здійснюється Продавцем за власний рахунок. Покупець стає власником майна та несе пов'язані з ним ризики з моменту підписання Сторонами Акту прийому - передачі Товару.

1.4. Товар повинен бути переданим Покупцю у строк, не пізніше ніж через 30 календарних днів з моменту підписання Сторонами цього Договору.

1.5. Товар доставляється Продавцем Покупцю за адресою: Україна, м. Київ, вул. Берковецька, 6а

2.КІЛЬКІСТЬ ТОВАРУ

2.1. Одиниця виміру кількості товару: тони (1000 кг)

2.2. Загальна кількість товару, яка продається за цим договором, складає 30 (тридцять) тон 3. ЯКІСТЬ ТОВАРУ

3.1. Якість товару, який постачається згідно даного Контракту, повинна повністю відповідати стандартам, які діють на території України чи нормам заводу, який виготовляє товар, і підтверджується сертифікатом якості, виданим заводом - виробником.

4. ЦІНА ТА ЗАГАЛЬНА ВАРТІСТЬ ТОВАРУ

4.1. Ціни на товари, що постачаються за даним Договором, встановлені в доларах США.

4.2. Ціна за 1 кілограм товару становить 2 (два) долари США

4.3. Загальна сума даного Договору складає 60000 (шістдесят тисяч) доларів США.

5. УПАКОВКА, МАРКУВАННЯ ТА ТРАНСПОРТУВАННЯ

5.1 Товар має бути упакований в тару, яка збереже гігієнічні, поживні, технологічні та органолептичні властивості продукту. Тара, включаючи пакувальні матеріали, повинна бути виготовлена з підходящих матеріалів, безпечних для використання за призначенням. Вона не повинна вносити в продукт небезпечні речовини або сторонні присмаки і запахи.

5.2 Упакування, в якому відвантажуються товари, повинно забезпечувати, за умови належного поводження, цілісність товарів при транспортуванні. На кожне місце Продавцем наноситься таке маркування: найменування Продавця, номер Договору, номер місця, вага брутто та нетто, номер серії та інші реквізити, завчасно повідомлені Покупцем Продавцеві.

5.3. Товар перевозять транспортом усіх видів відповідно до правил перевезення вантажів, чинних для товару цього виду.

6. ЗДАЧА-ПРИЙМАННЯ ТОВАРУ

6.1. Продавець зобов'язаний передати товар Покупцю у повному обсязі протягом 14 днів з моменту оплати на умовах FOB - порт Одеса, Україна (Інкотермс 2011)

6.2. Продавець несе усі втрати та пошкодження товару до моменту переходу товару через поручні судна у вказаному порту відвантаження

6.3. Прийом-здача поставленої продукції оформлюється двостороннім актом прийому-здачі.

7. ПЛАТЕЖІ

7.1. Загальна вартість Товару, визначеного в п. 4.3. Договору, становить 60 000 (шістдесят тисяч) доларів США і вноситься Покупцем на банківський рахунок Продавця згідно із вказаними в цьому договорі реквізитами протягом семи днів з моменту доставки Товару Продавцем на митну територію України.

7.2. Всі платежі Покупця Продавцеві по цьому Договору здійснюються у доларах США у безготівковій формі.

8. ФОРС-МАЖОРНІ ОБСТАВИНИ

8.1. Сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим Договором, якщо таке невиконання або неналежне виконання спричинено обставинами форс-мажору.

8.2. Під форс-мажорними обставинами розуміють стихійні лиха, війна та воєнні операції будь - якого характеру, блокади, ембарго, заборона експорту та імпорту, епідемія та інші обставини надзвичайного характеру, яких сторони не могли передбачити у ході виконання Договору.

8.3. При виникненні форс-мажорних обставин Сторона, виконанню чиїх зобов'язань перешкоджають такі обставини, повинна письмово сповістити про це іншу Сторону протягом 10 днів з дати їх появи. У цьому разі строк виконання своїх зобов'язань за Договором Стороною, що перебуває під дією форс-мажорних обставин, продовжується на строк дії таких обставин.

8.4. У випадку, якщо дія форс-мажорних обставин триває більш ніж 3 місяці загалом, сторони можуть припинити дію цього Договору, за взаємною письмовою згодою, без сплати будь-яких штрафних санкцій.

9. ГАРАНТІЇ ЯКОСТІ

9.1. Продавець гарантує належну якість Товару за умови дотримання Покупцем правил транспортування, зберігання і експлуатації Товару.

9.2. Гарантійний термін на Товар визначається відповідно до державних стандартів України.

9.3. Претензії можуть бути заявлені щодо якості -- у разі невідповідності якості товарів передбаченим цим Договором вимогам, щодо кількості -- у випадку невідповідності кількості товарів транспортним документам. Покупець має право заявити Продавцеві претензію протягом 60 днів від дати відвантаження продукції Перевізником, яку Продавець розглядає протягом 30 днів та дає відповідь шляхом письмового листа з обов'язковим підтвердженням його отримання Покупцем. Документом, який підтверджує невідповідність якості товару передбаченим цим Договором вимогам або кількості товару документам про відвантаження, Сторони визнають акт, складений за участю Торгово-промислової палати України.

10. САНКЦІЇ

10.1. При необґрунтованій відмові Покупця від одержання передбаченого Договором Товару, він відшкодовує Продавцеві збитки, пов'язані з постачанням.

10.2. У разі несвоєчасної передачі Товару Перевізнику Покупця, Продавець виплачує Покупцю штраф, в розмірі 1% від вартості Товару за кожний день прострочення.

10.3 У випадку невиконання зобов'язань за Договором, Продавець повертає Покупцеві перераховану суму, а також оплачує відсотки за користування грошовими коштами в розмірі 0,2% від суми договору за кожен день затримки.

ЮРИДИЧНІ АДРЕСИ ТА ПІДПИСИ СТОРІН



4. ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНОЇ ОПЕРАЦІЇ

Проведемо оцінку ефективності запропонованого проекту з імпорту чаю: (курс: 1 дол. США = 23,51 грн., курс НБУ станом на 03.01.2015 року)

Витрати, пов'язані з розмитненням імпортного товару:

Сплата мита - 10%= 60000*0,1=6000 дол=141 060 грн

митна вартість = ціна контракту(фіксована) х кількість товару

митна вартість = 2,3*30000=69000 дол= 11 622 190 грн

Акцизний збір - не стягується

Сплата ПДВ = митна вартість х 20% (ставка ПДВ).= 69000*0,2=13800 дол= 324 438 грн

Розрахунок виручки від реалізації імпортного товару:

Виручка від реалізації = ( Ціна реалізації товару на внутрішньому ринку) х ( Кількість товару ) = 400 (ціна кг/т)*30 000 т =12 000 000 грн

Крім того ПДВ20%= 12 000 000*0,2=2 400 000 грн

Розрахунок валового доходу:

Валовий дохід = (Виручка від реалізації - Витрати по імпорту)= 12 000 000 - 473 498= 11 526 502 грн

Витрати по імпорту = мито + акцизний збір + ПДВ20% від митної вартості4.1(б) + інші операційні, адміністративні і витрати на збут = 141 060 + 324 438 + 8 000 = 473 498 грн



Розрахунки з бюджетом :

ПДВ= ПДВ4.2(б) - ПДВ4.1(г) = 2 400 000 - 324 438 = 2 075 562 грн

за умови виконання контракту та продажу товару в одному звітному періоді (місяці). Розрахунок прибутку:

Прибуток = (Валовий доход) - (Витрати, відрахування);

Прибуток = 11 526 502 - 2 075 562= 9 450 940 грн

Сплата податку на прибуток:

Податок на прибуток = Прибуток х 19% = 9 450 940 *0,19 = 1 795 678,6 грн

Розрахунок чистого прибутку:

Чистий прибуток = Прибуток(п. 4.5) - Податок на прибуток(п. 4.6 ) = 9 450 940 - 1 795 678,6 = 7 655 261,4 грн

Розрахунок рентабельності зовнішньоторговельної операції: Рентабельність = (Чистий прибуток(п.4.7)/Виручка від реалізації (п.4.2 (а))) * 100% = (7 655 261,4/12 000 000)*100%= 63,8%

Розрахунок базового і альтернативного коефіцієнту ефективності імпорту

Для того, щоб імпорт товару споживання був вигідний, необхідно, щоб імпортний дохід перевищував імпортні витрати. Це відбиває базовий коефіцієнт ефективності імпорту товарів споживання:



Е

В_і - внутрішній виторг від продажу імпортного товару;

В _іm - вартість імпортного товару;

Т _в - транспортні витрати;

О_в - організаційні витрати.

Якщо Е 1, імпорт товару ефективний.

Базовий коефіцієнт ефективності імпорту товарів споживання дорівнює:

12 000 000 /(60000*23,51+18000+12000)=8,3

де 60000*23,51 - вартість імпортного товару в грн.

Отриманий коефіцієнт більше 1, отже імпорт чаю є ефективним.

Для визначення ефективності імпорту необхідно також розрахувати альтернативний коефіцієнт ефективності імпорту товарів споживання:

Е

де Е - альтернативний коефіцієнт ефективності імпорту товарів споживання,

В - вартість вітчизняного товару, аналогічного імпортному, інші елементи попередньої формули

Якщо Е 1, імпорт товару є ефективним.

Альтернативний коефіцієнт ефективності імпорту товарів споживання дорівнює:

(12 000 000-60000*23,51-18000-12000)/(12000000-6000000)=1,76

Справжнього аналогічного товару вітчизняного виробництва на Україні немає, оскільки на території нашої держави немає відповідних кліматичних умов для вирощування чаю. Тому в якості аналогічного товару вітчизняного виробництва було взято суміш трав , що можуть бути заварені як подібний напій (ромашка - 200 грн/кг, відповідно 30 тон ромашки = 200*30 000= 6 000 000грн).

Як бачимо, альтернативний коефіцієнт ефективності імпорту є також більшим одиниці. Тому імпорт чаю є ефективною зовнішньоторговельною операцією, оскільки згідно з базовим коефіцієнтом ефективності імпорту товару імпортний дохід перевищує імпортні витрати, і згідно з альтернативним коефіцієнтом ефективності імпорту товару споживання реалізація імпортного товару є більш вигідною, ніж аналогічного товару вітчизняного виробництва.



ВИСНОВКИ

Імпорт чаю має важливе значення для України, оскільки вирощування чаю на території нашої держави через відсутність відповідних природних і кліматичних умов є економічно невигідним, а тому недоцільним. Через це виникає необхідність розвитку імпорту цього продукту і розвитку зовнішньоекономічних відносин з країнам-експортерами чаю.

Чай високої якості вирощують тільки 4 країни: Шрі-Ланка, Індія, Кенія та Китай. Саме ці країни і формують ціну на чай на світових ринках. З одного боку, несприятливі кліматичні умови та політико-економічна нестабільність країн-імпортерів можуть спровокувати дефіцит ринку чаю і, отже, збільшення його вартості (як це сталося в 2008 році). З іншого боку, зниження поставок з однієї країни компенсується збільшенням імпорту з інших країн (Кенії, Шрі-Ланки) і дає можливість виходу на світовий ринок нових гравців з відносним збереженням стабільності цін на чай.

На території України чай не вирощують. Усе виробництво чаю в Україні - це розфасовка і упаковка імпортованої сировини. Основними видами чаю є: чорний чай, зелений чай, мате та інші види. Основні постачальники чорного чаю в Україну: Шрі-Ланка, Індія, Індонезія; зеленого - Китай, Шрі-Ланка; мате - Аргентина і Бразилія.

В територіальному розрізі переважає споживання чаю в Південно-Східній Україні: Харківській, Дніпропетровській, Одеській областях, а також м. Севастополі. Ця закономірність склалася історично, так як Західна Україна більш тяжіє до взаємозамінного напою - кави.

Лідерами серед компаній-виробників чаю в Україні виступають: "Пирамида" (торгові марки AhmadTea, Grace!, ТЕТ, kompot); Unilever (Lipton, BrookBond, "Бесіда"); "Май Украина" ("Майский", "Лисма", Curtis); "Орими-Трейд" (Greenfield, Tess, "Принцесса Нури", "Принцесса Ява", "Принцесса Канди", "Принцесса Гита"); "СолоМія" (Batik, Askold, "Домашній чай"). Дані компанії утримують понад 70% ринку в натуральному і близько75% ринку в грошовому вираженні. Правове регулювання здійснення зовнішньоекономічної діяльності в Україні здійснюється на підставі Конституції України, Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991, іншими законами, що стосуються тих чи інших аспектів здійснення міжнародних економічних операцій (тарифне і нетарифне регулювання, митні процедури, встановлення заборів, вимог та стандартів до товарів, особливості та умови транспортування, валютне регулювання експортно-імпортних операцій, оподаткування), Декретом КМУ «Про Єдиний митний тариф України» № 4-93 від 11.01.1993, Указами Президента, Постановами Кабінету Міністрів України, іншими підзаконними нормативно-правовими актами Митної служби України, міністерств та відомств.

В цілому імпорт чаю є ефективною зовнішньоторговельною операцією, оскільки згідно з базовим коефіцієнтом ефективності імпорту товару імпортний дохід перевищує імпортні витрати, і згідно з альтернативним коефіцієнтом ефективності імпорту товару споживання реалізація імпортного товару є більш вигідною, ніж аналогічного товару вітчизняного виробництва. Обидва коефіцієнти перевищують одиницю, що і є свідченням ефективності імпорту.

Зовнішньоекономічна діяльність завжди була і залишається важливою складовою суспільного розвитку України, незважаючи на зміни в політичній ситуації, економічній кон'юнктурі та правовому середовищі країни. Історичний досвід підтверджує вигідність розширення участі країн у міжнародному поділі праці і різноманітних формах міжнародного бізнесу.



СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Закон України “Про зовнішньоекономічну діяльність”//Відомості Верховної Ради УРСР - 1991. - №29. - Ст. 377

2. Закон України «Про Митний тариф України» № 2371-ІІІ від 05.04.2001

3. Закон України “Про внесення змін до Закону України "Про Митний тариф України" (Розділи I-V)”//Відомості Верховної Ради України. - 2010. - № 2829-VI.

4. Закон України «Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції

5. Закон України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”№ 185/94ВР від 23.09.1994.

6. Закон України ВР № 73-VIII від 28.12.2014 Про заходи щодо стабiлiзацiї платiжного балансу України вiдповiдно до статтi XII Генеральної угоди з тарифiв i торгiвлi 1994 року

7. Закон України “Про податок на додану вартість”//Відомості Верховної Ради України - 1997. - № 21. - Ст.156.

8. Декрет КМУ від 10 травня 1993 року №46 - 93 «Про стандартизацію та сертифікацію»

9. Декрет Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю”// Відомості Верховної Ради України - 1993. - №17. - Ст.184.

10. Податковий кодекс України, ст..185

11. Наказ №201 Мiнiстерства економiки та з питань європейської iнтеграцiї України - Про затвердження Положення про форму зовнiшньоекономiчних договорiв (контрактiв) вiд 6 вересня 2001 року]

12. Наказ “ Про затвердження Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа”// Міністерство фінансів - 2015. - № 641.

13. Постанова Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року №672 Про порядок проведення інспектування, огляду, аналізу,обстеження та знезараження підкарантинних матеріалів і об'єктів

14. Постанова Кабінету Міністрів України “Про типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів) і типові форми захисних застережень до зовнішньоекономічних договорів (контрактів), які передбачають розрахунки в іноземній валюті”//Кабінет Міністрів України, Національний банк; Постанова від 21.06.1995 № 444.

15. Алимова А.И. Обзор рынка чая // Маркетинг. - №4, 2008. - с.14 - 16

16. Інформаційне агентство «Колоро» - Маркетингове дослідження ринку: [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://koloro.ua/blog/issledovaniya/analiz-rynka-chaya-v-ukraine-za-2008-2013-gg.html

17. Інформаційний ресурс «ВКурсе» - Українські виробники чаю виграють від конфлікту з Росією: [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://vkurse.ua/ua/events/vyigryvayut-ot-konflikta-s-rossiey.html

18. Король-Королевская А. Отфильтрованная прибыль / А. Король-Королевская // Бизнес. - 2011. - № 1-2. - С. 114- 119.]

19. Союз-інформ. Інформаційно-аналітична агенція - Огляд ринку чаю : [Електронний ресурс]. - Режим доступу:http://www.souz-inform.com.ua/index.php?language=ukr&menu=article/tea

20. HIRU Business news - 7.7 economic growth: [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.hirunews.lk/business/103545/7-economic-growth

21. International trade statistics - List of exporters/importers for the selected product Product: TOTAL All products -Trade Map : [Електронний ресурс]. - Режим доступу:http://www.trademap.org/tradestat/Country_SelProduct_TS.aspx

22. International trade statistics - List of importing markets for a product exported by UkraineMetadata Product: 0902 Tea - : [Електронний ресурс]. - Режим доступу:http://www.trademap.org/tradestat/Country_SelProductCountry_TS.aspx

23. International trade statistics - List of supplying markets for a product imported by Ukraine : [Електронний ресурс]. - Режим доступу:http://www.trademap.org/tradestat/Country_SelProductCountry_TS.aspx

24. Sri Lanka's English Newspaper «Sunday Observer» - Sri Lanka achieves record tea exports: [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.sundayobserver.lk/2015/02/01/fin05.asp

25. World Tea & Coffee Expo Sentinel Exhibitions Asia Pvt Ltd - Industry Overview : [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.worldteacoffeeexpo.com/industry_overview.asp

26. Worldteanews - Record Tea Exports from Sri Lanka in 2014: [Електронний ресурс]. - Режим доступу:http://www.worldteanews.com/insights/industry-insight/record-tea-exports-sri-lanka-2014



ДОДАТОК

Динаміка ціни на чай за вересень 2014-лютий 2015, центів США/кг

Размещено на Allbest.ru

...