Оцінки перспектив експорту вітчизняних сільськогосподарських товарів в ЄС

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Після підписання та ратифікації Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС і введення з травня 2014 р. односторонніх торговельних преференцій на експорт в ЄС вітчизняної продукції перед вітчизняними експортерами сільськогосподарської продукції (групи 1-24 УКТ ЗЕД) відкрилися нові можливості зростання обсягів та розширення номенклатури експорту в ЄС. Диверсифікація експорту необхідна також для нівелювання втрат внаслідок закриття ринків Російської Федерації. Актуальною проблемою є оцінка перспектив експорту в ЄС як традиційних товарів, так і товарів з вищою часткою доданої вартості. Мета цієї статті полягає в обґрунтуванні рекомендацій щодо напрямів підтримки експорту сільськогосподарських товарів з урахуванням оцінок їх перспектив на ринках ЄС. Поставлене завдання вирішується на основі аналізу динаміки і структури експорту вітчизняних сільськогосподарських товарів в ЄС;торговельних режимів ЄС; прогнозів попиту на окремих товарних ринках ЄС.

Рис.1. Експорт сільськогосподарської продукції (гр. 01-24 УКТ ЗЕД) з України в ЄС-28 у 2008 р.- 8 міс. 2015 р.

Динаміка і структура експорту вітчизняних сільськогосподарських товарів в ЄС. Експорт вітчизняної сільськогосподарської продукції в ЄС протягом 2008-2014 рр. розвивався динамічно (рис. 1). Частка експорту в ЄС в останні роки перевищує чверть сільськогосподарського експорту України. В умовах дії з травня 2014 р. односторонніх торговельних преференцій з боку ЄС експорт сільськогосподарської продукції в ЄС зріс у 2014 р. на 5,7%, Проте протягом 8 місяців 2015 р. було експортовано на 32% менше продукції, ніж у відповідному періоді 2014 р. Нестійкі темпи розвитку сільськогосподарського експорту, зокрема, і в ЄС, пояснюються його товарною структурою, у якій переважає сільськогосподарська сировина, попит і ціни на яку на світових ринках характеризуються значною волатильністю. Так, у структурі експорту в ЄС вітчизняних сільськогосподарських товарів сировинні товари у 2014 р. склали 66,4%: 38,5% сільськогосподарського експорту склали зернові, 27,9% - насіння олійних.

Таким чином, пріоритетним завданням є нарощування експорту в ЄС продукції з вищою часткою доданої вартості, що зумовлено необхідністю (1) хоча б часткової компенсації втрати ринків Російської Федерації, основу експорту на які становила продукція з вищим рівнем переробки; (2) зменшення залежності від високої волатильності попиту та цін на сільськогосподарську сировину на світових ринках; (3) збільшення обсягів експортної виручки від сільськогосподарського експорту.

Шлях вирішення цих завдань полягає у започаткуванні експорту на ринки ЄС вітчизняної продукції вищого ступеню переробки в рамках виділених Україні тарифних квот, а у перспективі - збільшення обсягів цих тарифних квот.

Для багатьох видів продукції на сучасному етапі розвитку відповідних галузей проблема полягає не стільки у вкрай обмежених обсягах річних квот, скільки у нездатності виконати вимоги щодо якості та безпечності продукції для отримання дозволів на експорт в ЄС. У результаті якщо експортні квоти в рамках режиму автономних торговельних преференцій ЄС за 9 місяців 2015 р. на кукурудзу, пшеницю, мед, виноградний і яблучний сік, ячмінну крупу, м`ясо птиці були вибрані повністю, на цукор, овес та ячмінь - майже повністю, то квоти на інші товари - в межах від 0% до 15%. Деякі продукти конкурентні на ринку ЄС і при експорті поза тарифною квотою Так, у 2014 р. із 26 тис. меду тільки 5 тис. т були експортовані в межах тарифної квоти, решта - з 17,3% -м митом. Конкурентними на ринку ЄС є виробники сокових концентратів, які у 2014 р. продали на ринку ЄС 86 тис т своєї продукції, з них тільки 10 тис т за тарифною квотою, решту - з 18% ставкою митного тарифу поза квотою ЄС. Проте високе ввізне мито на м'ясо птиці не дозволяє виробникам курятини вийти на ринки ЄС з обсягами, що перевищують виділені їм вкрай обмежені квоти.

Мізерною є і тарифна на кукурудзу порівняно із обсягами вітчизняного експорту в ЄС, який склав у 2014 р. 7950 тис. т, з яких лише 5% були експортовані в межах тарифної квоти з нульовим митом. Проте кукурудза, як і інші зернові, може експортуватися в межах квот для третіх країн з преференційною ставкою ввізного мита, розмір яких залежить від виробництва та запасів зерна в ЄС.

Інформація щодо імпортних тарифів ЄС поза межами тарифних квот дає підстави до припущень щодо переліку вітчизняних сільськогосподарських товарів, які можуть стати конкурентними на ринку ЄС при експорті поза тарифними квотами. Це мед, кукурудза, сокові концентрати, продукти переробки солоду та крохмалю, оброблений крохмаль, етанол, цукрова кукурудза, оброблена продукція зернових. На решту продуктів, особливо тваринного походження, ввізні мита поза обсягами квот фактично є забо- після модернізації їх виробництва за стандартами ЄС. Зокрема, за прогнозом, розробленим у Європейської Комісії (ЄК) на основі агроекономічної моделі ЄК, імпорт молочних продуктів в ЄС незначний, а споживається переважно місцева продукція. Імпорт сирів та сухого молока не досягає 1% від обсягів внутрішнього споживання в ЄС, а імпорт масла становить приблизно 2% в обсягах внутрішнього споживання. Не прогнозується збільшення обсягів імпорту молочних продуктів. Отже, отримання дозволів на експорт в ЄС молочних продуктів скоріше сприятиме виходу вітчизняних виробників на ринки третіх країн.

Досить насиченим є ринок свинини ЄС. Тільки 0,08% обсягів споживання свинини задовольняється за рахунок імпорту. Проте у середньостроковій перспективі згідно із прогнозом ЄК очікується зростання імпорту свинини з 17 тис. т у 2014 р. до 21 тис. т у 2015-2020 рр. Буде розвиватися й імпорт м'яса птиці та яловичини і телятини в ЄС. У 2014 р. на ринку ЄС споживалося 6% імпортного м'яса.

Проте по багатьох продуктах, імпорт яких в ЄС квотується, масовий вихід вітчизняних виробників на ринки ЄС є досить проблематичним навіть птиці та 4% імпортної яловичини і телятини. Отже ринки м`яса ЄС є перспективними для вітчизняного експорту.

Перспективи нарощування експорту традиційної продукції. Щоб оцінити перспективи збільшення обсягів експорту на ринки ЄС вітчизняних товарів традиційного експорту, необхідно розглянути як динаміку імпорту на ринки ЄС цих товарів, так і прогнози попиту на ці товари на ринку ЄС.

Протягом 2010-2014 рр. найбільш динамічно розвивався експорт в ЄС зернових (насамперед, кукурудзи), пшениці, сої, макухи, меду, горіхів, матеріалів для плетіння, макаронних, кондитерських виробів і соків.

Кукурудза є лідером вітчизняного експорту в ЄС. За середньостроковим прогнозом ЄК на основі агроекономічної моделі ЄК споживання кукурудзи в ЄС має стійку тенденцію до зростання особливо за рахунок її використання у біоенергетиці. Проте зростаючий попит буде забезпечуватися в основному за рахунок нарощування власного виробництва ЄС, а обсяги імпорту кукурудзи будуть скорочуватися. Ці тенденції не дозволяють розраховувати на зростання експорту кукурудзи з України в ЄС у середньостроковій перспективі. волатильність експорт тарифний імпортний

В останні роки Україна наростила експорт м'якої пшениці в ЄС. Проте за прогнозом Європейської Комісії не очікується збільшення споживання та імпорту м'якої пшениці в ЄС, отже розраховувати на нарощування експорту пшениці в ЄС також не доводиться. Насіння соняшнику займає незначну частку в імпорті насіння олійних в ЄС (до 4%) і має досить обмежений, але стабільний попит. Нарощування обсягів імпорту в ЄС насіння соняшнику не очікується. Більш перспективним сегментом ринку олійних ЄС є соя. Обсяги виробництва сої в ЄС лише приблизно на 10% забезпечують потреби у внутрішньому споживанні, а Україна має можливості нарощування експорту сої в ЄС. Перспективним залишається і ринок ріпаку ЄС, частка України на якому перевищує 40%, проте подальше збільшення посівів під ріпаком в Україні спеціалісти вважають не доцільним. Що стосується рослинних олій, то соняшникова олія має досить незначний сегмент на споживчому ринку ЄС, що обмежує перспективи нарощування її експорту. Перспективи має експорт макухи (шротів), який динамічно розвивається протягом останніх років.

Таким чином, із лідерів українського експорту сільськогосподарських товарів на ринку ЄС перспективи для нарощування обсягів експорту мають соя, макуха (шроти), казеїн, мед, фруктові соки, горіхи, лоза, макаронні і кондитерські вироби.

Висновки та рекомендації:

1. З урахуванням прогнозних продуктових балансів Європейської комісії серед вітчизняних товарів традиційного експорту в ЄС перспективи нарощування обсягів експорту мають соя, макуха (шроти), казеїн, мед, фруктові соки, горіхи, лоза, макаронні і кондитерські вироби. Перспективи подальшого нарощування обсягів експорту кукурудзи, пшениці, насіння соняшнику, соняшникової олії обмежені.

2. Навіть після отримання дозволів на експорт молочної продукції в ЄС перспективи розвитку вітчизняного експорту молока і молочних продуктів обмежені, натомість експорт м`яса і м`ясних продуктів має кращі перспективи.

3. Після створення ЗВТ з ЄС Уряду необхідно ініціювати переговори щодо збільшення обсягів тарифних квот, які повністю були використані вітчизняними експортерами протягом дії режиму автономних преференцій з боку ЄС, насамперед, на експорт кукурудзи, меду, яблучного та виноградного соку, а також курятини. У більш віддаленій перспективі доцільно буде провести переговори щодо збільшення обсягів тарифних квот на товари, імпортні тарифи на які поза квотами фактично є заборонними, насамперед, на м`ясо і м`ясопродукти.

Необхідно сприяти виробникам у сертифікації для експорту в ЄС виробництв товарів, які можуть стати конкурентними на ринку ЄС при експорті поза тарифними квотами. Це мед, кукурудза, сокові концентрати, продукти переробки солоду та крохмалю, оброблений крохмаль, етанол, цукрова кукурудза, оброблена продукція зернових.

Размещено на Allbest.ru