Міжнародна інвестиційна привабливість і зовнішньоекономічний потенціал промислових комплексів

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Продукція українських підприємств посідає помітне місце у зовнішньоекономічних відносинах нашої держави. За попередніми оцінками, майже 37 % від загальних обсягів промислового виробництва України спрямовується на експорт у різні країни світу. Роль нашої держави в міжнародній торгівлі посилюється у зв'язку з процесами інтеграції до європейського і світового співтовариств, вступом до Світової організації торгівлі та розвитком двосторонніх відносин із сусідніми державами в межах єврорегіонів та спеціальних (вільних) економічних зон. Найбільший попит за кордоном мають українські недорогоцінні метали та вироби з них (понад 40 % експорту), механічне обладнання, машини та механізми (10 %), продукція хімічної промисловості та мінеральна сировина і добрива (по 8 %). Імпортує Україна в основному мінеральні продукти (нафту, газ тощо), механічне обладнання і транспортні засоби, продукцію хімічної промисловості, каучук полімери та ін.

Не менш важливою складовою міжнародної інтеграції промислового комплексу України є зростання його ролі на міжнародному ринку інвестицій та цінних паперів, особливо в галузі металургії, машинобудування та виробництва продуктів харчування. Отже, вітчизняні виробники все більше цікавлять міжнародних торговельних партнерів та інвесторів завдяки відносно низькій вартості своєї продукції, достатнім для країн-покупців критеріям якості, а також упровадженню новітніх технологій. Так, за останні роки серед найуспішніших інвестиційних проектів у промисловому комплексі України слід відзначити великий приплив іноземних капіталів у галузі харчової промисловості (ТМ "Легко" у м. Миронівка, ТМ "Торчин" у Волинській області, ЗАТ концерн "Ерлан" у м. Підгородне, ЗАТ "Кетігоі" у Вінницькій області та ін.), виробництва лісопромислової продукції (АТ "Кроно-Україна, у Львівській області), товарів легкої промисловості (АТ "Ролада" у Львівській області), а також у машинобудуванні та металургії (комбінат Криворіжсталь, Харківський авіазавод, завод "Борекс" у Київській області та ін.). Суттєвим для інвестиційних стратегій іноземних партнерів є те, що гроші вкладаються переважно в підприємства, розміщені навколо великих (в основному мільйонних) міст у межах їх промислових агломерацій.

Розвиток міжнародних інвестицій та активізація зовнішньої торгівлі в промисловому комплексі мають украй важливе значення, оскільки забезпечують:

- зростання показників виробництва і збуту промислової продукції, посилення виробничого обігу;

- підвищення престижу товаровиробників країни на міжнародній арені, посилення впливу держави в світі;

- розвиток і загострення конкуренції (в тому числі міжнародної), яка, у свою чергу, сприяє оздоровленню економічної ситуації в промисловому комплексі та зростанню економічних показників його функціонування;

- активізацію науково-технічних інновацій та впровадження новітніх технологій;

- підвищення екологічної безпеки виробництва і готової продукції;

- зростання рівня соціального забезпечення населення країни якісними та дешевими товарами і послугами.

Під час детального аналізу показників експорту та імпорту промислових підприємств окремих областей України одразу чітко визначається різке домінування Донецької, Дніпропетровської та Запорізької областей, а також м. Києва (рис. 1).

Території східних регіонів нашої держави характеризуються значним природно-ресурсним потенціалом та обсягами промислового виробництва, яке на сьогодні становить основу формування ВНП держави (60-65 %). Крім того, там виготовляється основна експортна продукція України (неблагородні метали та вироби з них) та встановлені тісні зв'язки як з каїнами СНД, так і з державами Центральної та Східної Європи. їх різке домінування визначається серйозними структурними зрушеннями в економіці України і характеризується негативним впливом у напрямі значного відставання інших областей у господарському розвитку та зовнішньоекономічній діяльності.

Київська область і власне м. Київ отримали високі показники міжнародного співробітництва в галузі матеріального виробництва за винятково важливий розвиток столичних функцій та інтеграцію у політико-економічне життя Європи та світу. їх частка в загальнодержавному експорті та імпорті товарів становить майже 15 %. У місті працює понад 100 міжнародних організацій та дипломатичних представництв, що зумовлювало формування тільки сприятливих умов для співробітництва та інвестицій.

Рис. 1. Зовнішня торгівля регіонів України

За даними Київського міського управління статистики, в м. Києві відбувається постійне зростання обсягів експорту й імпорту товарів, особливо на європейському векторі. Значно підвищується частка експорту наукомісткої інноваційної продукції, нових конструкційних матеріалів, електроніки та електротехніки. Розвивається співробітництво у машинобудівній, хімічній, будівельній галузях, нематеріальній сфері.

Друге місце за показниками міжнародного співробітництва у сфері матеріального виробництва посідають Львівська, Одеська, Миколаївська, Луганська, Харківська, Волинська області. Головним фактором розвитку їх зовнішньоекономічної діяльності є прикордонне розташування та розвиток партнерських відносин із сусідніми державами Східної Європи. Крім того, переважна більшість цих регіонів характеризується потужним промисловим потенціалом, продукція якого (товари хімічної промисловості, гірничого комплексу, металомісткого машинобудування тощо) має експортну орієнтацію (Львівська, Луганська, Харківська області).

Розвиток міжнародного матеріального співробітництва Одещини та Миколаївщини визначається приморським положенням і значною інфраструктурою портового господарства. Виняткове місце в цьому списку посідає Волинська область. Постійне зростання обсягів зовнішньоекономічних відносин (переважно імпортного спрямування) визначається в ній ефективною діяльністю єврорегіону Буг. Інші області України мають значно нижчі показники економічного співробітництва в матеріальній сфері. їх продукція майже не надходить на міжнародний ринок. Насамперед це аграрні області Поділля, а також Полісся і Передкарпаття.

Розглядаючи розподіл прямих іноземних інвестицій за окремими регіонами та містами України, ми дійшли висновку, що він майже повністю відтворює тенденції, виявлені вище. Найбільший їх обсяг характерний для м. Києва (29,6 % від загальнодержавних показників), а також для ядер найбільших агломераційних утворень України (Дніпропетровськ - 6,44 %, Харків - 3,59, Донецьк - 3,52, Одеса - 3,45 %) та деяких промислових вузлів (Запоріжжя - 5,0 %). Частка решти міст украй незначна і не перевищує 1 %. Це саме стосується і такого потужного промислового міста, як Львів (0,13 % від загального обсягу іноземних інвестицій), який за цим показником поступається навіть менш розвиненим обласним центрам свого регіону: Луцьку, Ужгороду, Рівному та Івано-Франківську. Це значно ослаблює позиції Львівської промислової агломерації, яка відчуває гострий дефіцит іноземних інвестицій і характеризується істотно заниженими показниками розвитку господарства. Однак слід зазначити, що приплив іноземних інвестицій у Львові має хвилеподібний характер і спостерігаються поступові тенденції до їх збільшення, тому в майбутньому варто очікувати на певне зростання його інвестиційної активності на ринку іноземних компаній та організацій.

Отже, активізація міжнародних інвестицій та зовнішньоекономічної діяльності - важлива передумова раціонального розміщення й ефективної територіальної організації промислових комплексів. Чіткий розподіл показників зовнішньоекономічних зв'язків по території країни, як видно із попереднього матеріалу, визначається пріоритетністю різних видів промислової активності в регіонах і, в свою чергу, забезпечує високу ефективність їх господарської діяльності.

Природні передумови.

Роль і значення сировинних баз у формуванні промислових комплексів.

До першої групи належить продукція добувної промисловості, до другої - продукція органічного синтезу. Сировина, що видобувається промисловістю шляхом освоєння природних ресурсів (природна сировина), може бути, у свою чергу, поділена за погодженням на три підгрупи: тваринного, рослинного і мінерального походження. Сировина тваринного походження - це в основному продукція рибної промисловості і мисливського промислу. До природної сировини рослинного походження належить деревина, дикорослі ягоди і гриби; до сировини мінерального походження - природні мінеральні речовини органічного та неорганічного походження, які містяться в земній корі і можуть бути видобуті й ефективно використані у промисловому виробництві. Вони одержали назву корисних копалин. промисловий зовнішньоекономічний інвестиція

До складу сировини сільськогосподарського походження входять дві групи:

1) сировина рослинного походження (зерно, бавовник, льон, соняшник, цукровий буряк, картопля, фрукти та ін.);

2) сировина тваринного походження (вовна, шкіра, хутро, м'ясо, молоко).

Усі види сільськогосподарської сировини належать до агропромислового комплексу. На сьогодні використання такої сировини для промислової переробки розширюється. Створені нові галузі промисловості, які ґрунтуються на переробці найрізноманітніших видів сільськогосподарської сировини. Йдеться про промисловість, що переробляє овочі та фрукти, молочну, сиро- і маслоробну промисловості та ін. Розширення промислової переробки сільськогосподарської сировини свідчить про індустріальний розвиток країни.

Забезпеченість промисловості сировиною - одна з головних умов подальшого розвитку всіх її галузей і формування промислових комплексів. Тому дослідження властивостей природних сировинних ресурсів є важливим завданням учення про територіальну організацію виробництва.

Размещено на Allbest.ru