Торговельна позиція українських підприємств на світовому ринку зерна

Размещено на http://www.allbest.ru/

Університет економіки та права «КРОК»

Торговельна позиція українських підприємств на світовому ринку зерна

Чорний В. М., аспірант

Київ

Анотації

Стаття присвячена визначенню основних факторів, що сприяють аграрним підприємствам утримувати торговельну позицію на світовому ринку зерна, та проблем, що заважають подальшому розвитку України як провідного світового експортера зерна.

Утвердження України як провідного постачальника зернових у світі почалося з 1991 року після становлення України як незалежної держави.

У статті визначено, що в 2016 році Україна зайняла одну з лідируючих позицій на світовому ринку ? 3-тє місце за обсягом експорту зернових (ринкова частка 10,9%, обсяг експорту 38,7 млн. тон). Основними конкурентами України на світовому ринку зерна виступають США (частка ринку 22,6% в 2016 р.), країни ЄС (13,2%), Бразилія (10,2%), Аргентина (9,5%).Основними споживачами української пшениці виступили країни Азії (Китай, Ізраїль, Таїланд), Північної Африки (Єгипет, Туніс, Марокко), ЄС (Іспанія, Нідерланди, Італія).

Частка України в світовому експорті пшениці в 2015 році склала 10,1%, фуражного зерна ? 11,5%, ячменю - 12,2%. Основним конкурентом на ринку пшениці та ячменю виступають країни ЄС (ринкова частка 20,1% та 35,2%). На сегменті ринку фуражного зерна основними конкурентами виступають Аргентина (13,5%) та Бразилія (19,2%).

Основними споживачами вітчизняних зернових виступають Єгипет (4,7 млн. тон у 2015 році українського зерна), Іспанія (3,9 млн. тон) та Китай (3 млн. тон).

Виявлено, що основними позитивними факторами для виходу вітчизняних підприємств на світовий ринок зерна стали наступні: сприятливі природно-кліматичні умови, вигідне географічне розташування, низькі ціни на зерно, зростання попиту на зерно в світі, формування агрохолдингів.

Встановлені наступні проблеми подальшого розвитку експортного потенціалу українських виробників зерна: недостатні потужності логістичної системи (кількість елеваторів, якість доріг, нестача залізничних вагонів та портових потужностей, недосконале державне регулювання, несприятливі умови кредитування бізнесу тощо.

Ключові слова: зерновий ринок, світовий ринок, експорт, конкуренти, споживачі зерна, конкурентні переваги, агрохолдинг.

The article is devoted to defining the main factors contributing to agricultural enterprises to hold a trading position on the world grain market and problems hindering the further development of Ukraine as a leading world grain exporter.

The establishment of Ukraine as a leading supplier of grain in the world began in 1991 after the formation of Ukraine as an independent state.

The article identifies that in 2016 Ukraine took a leading position on the world market ? a 3-rd place on volume of grain exports (market share of 10.9%, the export volume of 38.7 million tons). The main competitors of Ukraine on the world grain market are the US (market share of 22.6% in 2016), the EU (13.2%), and Brazil (10.2 percent), Argentina (9.5 percent). The main consumers of Ukrainian wheat were made by the countries of Asia (China, Israel, Thailand), North Africa (Egypt, Tunisia, Morocco), the EU (Spain, Netherlands, Italy).

Ukraine's share in world wheat exports in 2015 amounted to 10.1% of coarse grains% and 11.5%, barley - by 12.2%. The main competitor on the market of wheat and barley are the EU countries (market share of 20.1% and 35.2%). On the segment of the market of coarse grains, the main competitors are Argentina (13.5%) and Brazil (19.2 per cent).

The main consumers of Russian grain are Egypt (4.7 million ton in 2015, the Ukrainian grain), Spain (3.9 million tons) and China (3 million tons).

It is revealed that the main positive factors for the domestic enterprises on the world grain market were the following: favorable climatic conditions, good geographic location, low grain prices, rising demand for grain in the world, the formation of agricultural holdings.

Set the following issues for further development of export potential of Ukrainian grain producers: insufficient capacity of the logistic system (number of elevators, the quality of roads, lack of rail cars and port capacity, inadequate government regulation, unfavorable credit conditions of the business.

Key words: grain market, the world market export competitors, consumers of grain, competitive advantages, agricultural holding.

Зерно є одним із найважливіших товарів в світовій економіці, оскільки формує продовольчу безпеку країн світу. З часів набуття незалежності Україна була експортером зернових. Значним фактором розвитку аграрного виробництва в Україні є наш природний потенціал: великі площі землі високої якості, сприятливий клімат тощо. Безпосередньо зернове виробництво є основою аграрної економіки України із значним внеском у ВВП (63,4 млрд. грн. або 3,2% ВВП). Під вирощування зернових використовується близько 10,7 млн. га, що складає 57,3% від загальної посівної площі сільськогосподарських підприємств України в 2015 році.

Не дивлячись на значний потенціал конкурентоспроможності, вітчизняні виробники потерпають від сильного тиску конкуренції на світовому ринку зерна. Саме тому актуальним є питання вивчення конкурентних переваг вітчизняних виробників на цьому ринку та проблем подальшого розвитку експортного потенціалу України.

Аналізу світового ринку зерна та оцінці торгової позиції на ньому України присвячено чимало праць вітчизняних науковців. Зокрема слід відзначити праці І. Кобута, А. Сикачина, В. Жигадло, М. В. Присяжнюка, М. В. Зубця, П. Т. Саблука, статті Міщенко Н. М., Антоненко К. В, Саковської О. М., Маслак О. тощо. Однак, ситуація на світовому та вітчизняному ринку змінюється щороку, тому існуючі дослідження потребують постійної актуалізації та уточнень.

Мета дослідження полягає у визначенні основних факторів, що сприяють аграрним підприємствам утримувати торговельну позицію на світовому ринку зерна, та проблем, що заважають подальшому розвитку України як провідного світового експортера зерна.

Становлення України як провідного постачальника зернових у світі відбувалось наступними етапами. Початковий період (1991-1994 рр.), під час становлення України як незалежної держави, характеризувався низьким рівнем експорту зернових, який складав менше 1%, при цьому рівень виробництва зернових сягав 38,5 млн. т [3, с.80].

Періодом формування реального зернового ринку в Україні можна вважати 1995-1996 роки, коли було дозволено приватизувати більше ніж 400 підприємств хлібно-продуктової галузі. В ці часи перші незалежні приватні компанії почали експортні поставки. Провідну роль в становленні України як світового експортера зерна відіграли великі транснаціональні корпорації, зокрема «Альфред С. Топфер Україна», «Cargill», «W.J. Україна», «Серна» та інші. Вітчизняні трейдери також були присутніми на ринку, але виконували здебільшого посередницькі функції між виробниками та крупними зернотрейдерами, які і були безпосередньо експортерами. [1]

Період 1996-2000 рр. характеризується значним зростанням експортних поставок та зниженням середнього рівня виробництва зерна майже на третину (до 27,1 млн. т).

Тенденція зростання валового збору зерна на початку 2000-их років в результаті підвищення врожайності призвела до утворення надлишку зерна та значного збільшення обсягів експорту. Факторами зростання українського зернового експорту в 2001/2002 роках стали нагромадження запасів зерна (7 млн. тон на кінець 2001 року) та відсутність врожаю в основних гравців ринку через погодні умови (США, Канада, Аргентина, ЄС втратили частину врожаю і знизили обсяги експорту зернових) [3, с. 80].

У період 2005-2006 рр. Україна увійшла до найкрупніших експортерів зерна: майже третина валового збору зерна була направлена на експорт. Врожай зерна 2005 року в обсязі 13,9 млн. тон зерна продано на світовому товарному ринку, що дозволило Україні вийти на 3-тє місце в світі серед експортерів фуражного зерна (після США та Аргентини) та на 6-те місце серед експортерів пшениці. Експортна виручка в 2005 році склала близько 1,3 млрд. дол. США. (рис. 1).

Рис. 1. Динаміка експорту зернових та частки України на світовому ринку зерна за 1990-2016 рр.

Протягом 2012-2016 рр. відбувалося постійне зростання обсягів експорту зерна. Максимального обсягу експортної виручки України від реалізації зернових досягнуто в 2012 році (7 млрд. дол. США). Максимальний обсяг зернових реалізовано в 2015/2016 маркетинговому році (38,7 млн. тон) завдяки високому врожаю в цей період. Однак, виручка від експорту не є рекордною в цьому році через значне зниження цін на всі види зерна.

У 2016 оці Україна потрапила до п'ятірки найбільших експортерів, посівши 3-тє місце за обсягом експорту зернових (ринкова частка 10,9%). Основними конкурентами України на світовому ринку зерна виступають США (частка ринку 22,6% в 2016 р.), країни ЄС (13,2%), Бразилія (10,2%), Аргентина (9,5%). Основним конкурентом на цьому ринку для України є США, які багато років поспіль залишаються найбільшим експортером зерна із загальною ринковою часткою 22,6%, в тому числі 12,7% ринку пшениці та 31,8% ринку фуражного зерна (рис. 2).

Рис. 2. Основні конкуренти України на світовому ринку зерна в 2015-2016 рр., частка ринку в %

Серед основних конкурентів України на ринку пшениці ? також країни ЄС (ринкова частка 20,1%), Канада (14,8%), Російська Федерація (14,8). На сегменті ринку фуражного зерна основними, окрім США, конкурентами є Аргентина (ринкова частка 13,5%) та Бразилія (19,2%).

Окрім пшениці, значні обсяги в експорті зернових культур з України традиційно займають ячмінь та кукурудза (рис. 3). Частка України в експорті кукурудзи максимально в 2011 році складала 66,2%, однак за період 2012-2016 рр. знизилась до 42,6%. Основними конкурентами України на світовому ринку кукурудзи виступають США (частка ринку 35,3% у 2016 році), Бразилія (24,7%), Аргентина (14,9%).

Стабільний попит на ячмінь на світовому ринку зерна є визначним фактором зростання обсягу посівних площ, виділених під цю культуру, в Україні. Ячмінь є одним із важливих елементів кормової бази, використовується в харчовій промисловості, є кормом в галузі тваринництва, а також має технічне використання.

Рис. 3. Основні конкуренти України на світовому ринку кукурудзи та ячменю в 2015-2016 рр., частка ринку в %

Частка України у світовій торгівлі ячменем максимально складала 12,2% в 2015 році. Основними конкурентами на цьому сегменті ринку для України є країни ЄС (частка ринку 35,2%), Австралія (18,1%), Російська Федерація (12,9%), Аргентина (9,7%).

Основними споживачами безпосередньо вітчизняної пшениці є країни Азії (Китай, Ізраїль, Таїланд), Північної Африки (Єгипет, Туніс, Марокко), ЄС (Іспанія, Нідерланди, Італія), зручністю поставок та постійним попитом на цей вид зернових. При цьому для азійського та африканського регіону характерний попит на борошномельну пшеницю, а для європейських країн - попит на фуражну пшеницю. Географія експорту вітчизняних зернових за 2015-2016 маркетинговий рік показана на рис. 4. Найкрупнішим споживачем вітчизняних зернових виступає Єгипет, який імпортував у 2015 році 4,7 млн. тон українського зерна. Значним покупцем вітчизняних зернових є Іспанія (3,9 млн. тон) та Китай (3 млн. тон). Слід відмітити, що Китай декілька останніх років є одним з найперспективніших ринків для вітчизняної кукурудзи (2,3 млн. тон) та ячменю (0,7 млн. тон).

Рис. 4. Структура експортних поставок зернових з України за країнами призначення за 2015/2016 маркетинговий рік, млн. тон.

Ключовими факторами успіху при становленні України як провідного світового постачальника зернових стали наступні.

1. Основним фактором, що сприяє великим обсягам виробництва та експорту зернових, є, перш за все, багаті природні ресурси України. Родючі землі та сприятливий клімат дають можливість отримувати значні урожаї всіх видів зернових.

2. Вигідне географічне розташування для експорту продукції зернового виробництва, наявність виходу на морські шляхи, стали конкурентними перевагами вітчизняних виробників на ринку Близького Сходу та Північної Африки. експортер зерно ринок світовий

3. Невисокі ціни на зерно вітчизняних виробників, які утворились внаслідок низької орендної плати за землю та низького рівня заробітної плати в країні, також стають конкурентною перевагою на світовому ринку.

4. На зростання українського експорту зернових також впливає зростання попиту на зернові в світі, що пов'язано із зростанням чисельності населення.

5. Ключову роль в завоюванні зовнішнього ринку зернових відіграли вітчизняні агрохолдинги, які вклали значні капітали в сільськогосподарську галузь. Завдяки ефекту від масштабу, агрохолдинги мають можливість акумулювати значні обсяги ресурсів (земельні, технічні, фінансові, кадрові) та більш ефективно їх використовувати. Наразі агрохолдинги мають більш розвинену інфраструктуру для зберігання та транспортування зерна, більш високопродуктивну техніку та сучасні технології (врожайність зернових культур в великих підприємствах традиційно на 25-30% вище середнього показника) та капітал, який дозволяє сформувати економічно безпечну позицію при виході на світовий ринок зерна.

Не дивлячись на існуючі позитивні фактори розвитку ринку зернових, існують значні перешкоди для подальшого зростання обсягів виробництва та експорту, серед яких потрібно відмітити наступні.

1. Основним вузьким місцем для збільшення обсягів експорту зернових є логістична інфраструктура. Зокрема, можна назвати такі існуючі проблеми зернової інфраструктури, що можуть загрожувати економічній безпеці українських експортерів: недостатність ємностей для зберігання зерна (елеваторів, складів); неможливість проконтролювати якість зерна в процесі зберігання через слабку забезпеченість елеваторів лабораторіями якості; затримання вантажів через нестачу та поганий технічний стан залізничних вагонів; висока вартість транспортних послуг; невисокий потенціал портових потужностей.

Особливої уваги заслуговують ризики дефіциту транспортних потужностей для всіх видів транспорту з урахуванням можливостей зростання обсягів виробництва та експорту зернових. Згідно окремих досліджень до 2030 року обсяг експорту зернових має перевищити 61 млн. тон, а отже пропускна спроможність зернової логістичної системи України до цього періоду має забезпечити обробку зазначеного обсягу вантажів.

2. Несприятливі умови кредитування аграрного бізнесу, які наразі існують в Україні, стримують зростання обсягів виробництва зернових.

3. Підвищити потенціал зернового ринку можна також за рахунок запровадження виробництва пшениці більш високої якості. Слід відмітити, що в структурі експортованої на світовий ринок української пшениці переважають фуражні сорти. В середньому за період 1995-2010 роки в загальній структурі поставок пшениці на світовий товарний ринок сегмент низької та середньої якості складав 50%, а в окремі роки доходив до 75-88% [4].

4. Проблемним питанням є також державне регулювання, економічна і політична нестабільність в країні. Для розвитку вітчизняного аграрного бізнесу необхідні державна підтримка, ефективна грошово-кредитна політика, сприятливе податкове та митне регулювання.

Висновки

Експорт зернових виступає важливим джерелом формування доходів сільськогосподарських підприємств України. В 2016 році Україна зайняла одну з лідируючих позицій на світовому ринку - 3-тє місце за обсягом експорту зернових (ринкова частка 10,9%, обсяг експорту 38,7 млн. тон).

Основними конкурентами України на світовому ринку зерна виступають США (частка ринку 22,6% в 2016 р.), країни ЄС (13,2%), Бразилія (10,2%),Аргентина (9,5%). Основними споживачами української пшениці виступили країни Азії (Китай, Ізраїль, Таїланд), Північної Африки (Єгипет, Туніс, Марокко), ЄС (Іспанія, Нідерланди, Італія).

Основними сприятливими факторами для виходу вітчизняних підприємств на світовий ринок зерна стали такі: сприятливі природно-кліматичні умови, вигідне географічне розташування, низькі ціни на зерно, зростання попиту на зерно в світі, формування агрохолдингів.

Не дивлячись на позитивну динаміку експортних поставок пшениці, необхідно відмітити, що існує цілий ряд внутрішніх та зовнішніх проблем, що ускладнюють вихід та утримання українських підприємств на світовий ринок зерна. Зокрема, слід відмітити проблеми недостатніх потужностей в логістичній системі: зберігання зернових (кількість елеваторів), перевезення зернових (залізничні вагони), портові потужності. Також, перешкоди для подальшого розвитку експортного потенціалу становлять такі проблеми, як: недосконале державне регулювання, несприятливі умови кредитування бізнесу тощо.

Список літератури

1. Баюра Д. Кому принадлежит Украина. Зернотрейдеры [Електронний ресурс] / Д. Баюра // Інформаційно-політичний портал «Четверта влада». - 11 червня 2003. - Режим доступу : http://4vlada.net/politika-i-biznes/komu-prinadlezhit-ukraina-zernotreidery

2. Зерновая политика ЕЭП+ : Доклад № 9. - СПб : Евразийский банк развития, 2012. - С. 120.

3. Міщенко Н. М. Перспективи зернового ринку України / Н. М. Міщенко // Економіка і прогнозування. - 2005. - № 2. - С. 79-92.

4. Рясная Т. Кто покупает украинское зерно? Топ-20 стран-импортеров [Електронний ресурс]. - 2016. - Режим доступу : http://delo.ua/business/kto-pokupaet-ukrainskoe-zerno-top-20-stran-importerov-319774/

5. Экономика экспорта пшеницы в Украине [Електронний ресурс] / И. Кобута, А. Сикачина, В. Жигадло // ФАО Региональное бюро по Европе и Центральной Азии ; Исследования по политике перехода сельского хозяйства. - 2012. - № 5. - Режим доступу : http://www.fao.org/fileadmin/user_upload/Europe/documents/Publications/Policy_Stdies/Ukrain_wheet_2012_ru.pdf

6. Сорокун С. С. Аналіз динаміки розвитку ринку пшениці / С. С. Сорокун // Агроінформ. - № 11-12. - 2008. - С. 10-12.

7. Grain: World Markets and Trade // United States Department of Agriculture. - October, 2016 [Електронний ресурс]. - Режим доступу :http://apps.fas.usda.gov/psdonline/circulars/grain.pdf

8. Grain: World Markets and Trade // United States Department of Agriculture. - December 2006 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://usda.mannlib.cornell.edu/usda/fas/grain-market//2000s/2006/grain-market-12-01-2006.pdf

9. The Outlook for Farm Commodity Program Spending // The Congress of the United States. - 1992 [Електронний ресурс]. - Режим доступу :https://www.cbo.gov/sites/default/files/102nd-congress-1991-1992/reports/1992_06_theoutlookforfarmcommodity.pdf

10. Ukraine: Grain and Feed Update. Production is Stable, Domestic Consumption is Sliding // USDA Foreign Agricultural Service. - Kiev, 2016 - р. 18.

Размещено на Allbest.ru