Формування договірно-правових засад українсько-австрійських відносин (1991-2016 рр.)

Размещено на http://www.allbest.ru/

ФОРМУВАННЯ ДОГОВІРНО-ПРАВОВИХ ЗАСАД УКРАЇНСЬКО-АВСТРІЙСЬКИХ ВІДНОСИН (1991-2016 рр.)

Євгеній Сафар'янс

У статті розглядається процес формування договірно-правових засад українсько-австрійських відносин упродовж останніх двадцяти п'яти років. Проаналізовано міждержавні документи, що були підписані між Австрією та Україною. Висвітлено взаємозалежність між динамікою розвитку українсько-австрійських відносин та їхнього наповнення нормативними договірними документами, які спрямовані на розвиток секторального співробітництва. Досліджено причини неузгодженості українських та австрійських документів.

Ключові слова: Україна, Австрія, українсько-австрійські відносини, договірно-правові засади, міждержавні домовленості.

Процес формування договірно-правових засад українсько-австрійських відносин можна розділити на декілька періодів. Перший етап -- від здобуття Незалежності України (1991), а закінчується вступом Австрії до ЄС (1995). Другий період -- від 1995 р. до підписання Угоди про асоціацію України та ЄС (2014). Третій період розпочався після підписання Угоди про асоціацію і триває донині. Під час першого етапу головним чином було сформовано фундамент договірних документів, які дали позитивний старт українсько-австрійським відносинам. На другому етапі формування, після вступу Австрії до ЄС, нові угоди вже враховували вимоги європейської правової системи. Третій період пов'язаний із подальшою адаптацією договірно-правових складових українсько- австрійських відносин до норм і правил Євросоюзу. В переліку міжнародних угод України з Австрією є й такі, які були підписані ще радянською владою. Проте в силу різних обставин дія цих домовленостей була подовжена вже українськими урядами: Угода між Республікою Австрія і Союзом Радянських Соціалістичних Республік про урегулювання технічних і комерційних питань судноплавства на Дунаї від 14.06.1957 р. та Угода між Республікою Австрія і Союзом Радянських Соціалістичних Республік про взаємну охорону авторських прав від 16.12.1981 р. Зокрема, судноплавство Дунаєм блоковано внаслідок бомбардувань Сербії 1999 р. і складно відновлюється, захист авторських прав доповнений законодавством Євросоюзу та зобов'язаннями України перед Світовою організацією торгівлі.

Першою важливою угодою вважається «Спільне Комюніке про встановлення консульських відносин між Україною та Австрійською Республікою», яке міністри закордонних справ України та Австрії підписали у Нью-Йорку 26 вересня 1991 р. Цікаво те, що цей документ був підписаний ще задовго до офіційного визнання міжнародною спільнотою факту незалежності України. 15 січня 1992 р. Австрія однією з перших офіційно визнає Україну. Через дев'ять днів встановлюються дипломатичні відносини між Україною та Австрією, а генеральне консульство Австрійської Республіки, яке було відкрите ще 1 грудня 1991 р., перетворюється на Посольство Республіки Австрія в Україні. На цьому етапі розпочався процес укладання ключових угод, які визначають інтенсивність та якість співробітництва. австрійський нормативний економічний інвестор

Між Україною та Австрійською Республікою 31 серпня 1993 р. була підписана Угода про двосторонні торгівельно-економічні зв'язки. З цього часу розпочинається міждержавне економічне співробітництво на офіційному рівні. Період характеризується декількома важливими аспектами: Австрія займала вичікувальну позицію, хоча саме вона проявляла в цей період дипломатичну ініціативу у відносинах з Україною. До того ж Республіка Австрія відносилася з пересторогою до країни з мільйонною армією, ядерною зброєю та працюючою аварійною Чорнобильською АЕС. В свою чергу -- шахтарські страйки та гіперінфляція відволікали українське політичне керівництво від вирішення зовнішньополітичних питань. Сильно впливала на рішучість нашого дипломатичного відомства і розмитість зовнішньополітичної доктрини. Спостерігалася певна «політична апатія» офіційного Києва, про що не раз зазначав тодішній посол України в Австрії М. Макаревич. Наступного року виникла потреба впорядкувати авіазв'язок, саме тому була підписана Угода між Урядом України та Австрійським Федеральним урядом про повітряне сполучення. Певну роль у покращенні комунікації між Австрією та Україною відіграла в свій час авіакомпанія «Австрійські авіалінії». Ще в 2002 р. цей авіаперевізник надавав можливість австрійцям літати в чотири українських міста: Київ, Харків, Одеса,

Дніпропетровськ. В наш час Харків поступився місцем Львову. Для українських пасажирів окрім австрійських напрямків у Відень, Зальцбург, Інсбрук, Грац, Лінц також пропонують маршрути в такі міста: Женева, Амстердам, Венеція, Мілан, Будапешт, Болонья, Ларнака, Париж, Прага, Цюріх, Тель-Авів, Лондон, Нью-Йорк, Вашингтон, Торонто, Чикаго, Маямі, Коломбо, Мале та до аеропорту острова Маврикій.

Крім розв'язання проблем комунікацій, які дали можливість встановлювати безпосередні зв'язки, не менший вплив на двосторонні відносини мали тенденції до ядерного роззброєння України. У грудні 1994 р. було підписано Будапештський меморандум, який за відмову від радянської ядерної зброї надав Україні декларативні гарантії безпеки.

На відміну від Договору про постійний нейтралітет Австрії (1955), який надав Відню чіткі міжнародні гарантії, Будапештський меморандум є міжнародно-правовим документом, який надав би Україні безумовні страхові механізми від країн-гарантів.

З підписанням Будапештського меморандуму українські політики були впевнені, що іноземні інвестиції поллються рікою до нашої держави. Саме тому варто згадати про важливу угоду, яка була підписана міністрами закордонних справ Г. Удовенко та В. Шюсселем в рамках саміту країн-членів ЦЄІ в листопаді 1996 р. у м. Грац. Тоді була укладена домовленість про сприяння та взаємний захист інвестицій. Саме ця угода забезпечила подальший стрімкий розвиток взаємного торгівельно-економічного співробітництва. В квітні 1997 р. відбувся перший офіційний візит делегації Верховної Ради України на чолі з О. Морозом. Взаємодія в рамках цієї зустрічі також позитивно позначилася на збільшенні австрійських інвестицій в українську економіку.

Зазначимо, що в середині 1990-х рр. австрійські банки поступово стають “сейфами” для українських капіталів олігархічного походження. Причини цього полягали у тісних зв'язках австрійської банківської системи з офшорами сусідніх Ліхтенштейну та Швейцарії. З часу вступу 1 січня 1995 р. Австрії до ЄС ситуація не змінилася: це засвідчили скандали 2014-2015 рр. довкола українських олігархів Дмитра Фірташа та Олексія Азарова.

Наприкінці 1990-х рр. збільшився обсяг надходження австрійських інвестицій до України. Тодішній заступник торгового радника Ґрегор Постль запевняв, що після закриття Чорнобильської АЕС пролунав символічний старт на економічний підйом. У період з 1997 по 2000 р. українська влада намагалася вирішити важливі питання полегшення митного контролю, а також впорядкування транскордонного пересування. Між урядами обох держав було узгоджено низку домовленостей. Зокрема, були підписані: Конвенція між Урядом України і Урядом Республіки Австрія про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно від 16.10.1997 р., Угода між Міністерством транспорту України та Федеральним Міністерством науки і транспорту Республіки Австрія про міжнародні перевезення вантажів від 13 листопада 1997 р., Угода між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Австрія про адміністративну допомогу та співробітництво у митних справах від 17.05.2000 р., Угода між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Австрія про перевезення пасажирів у міжнародному регулярному автомобільному сполученні від 17.05.2000 р.

Виникає потреба узгодити між обома державами питання землекористування, інвестиційного та торгівельно-економічного співробітництва. Заради цього сторони підписали: Меморандум про співробітництво в галузі сільського господарства від 24 листопада 1997 р., Меморандум про співробітництво у галузі лісового господарства від 24 листопада 1997 р., Угода про співробітництво між Торгово-промисловою палатою України і Федеральною палатою економіки Австрії від 15 жовтня 1998 р., Меморандум про співробітництво між УСІ IIІ і Федеральною палатою економіки Австрії від 9 листопада 2006 р. Особливої уваги заслуговує співробітництво у енергетичній сфері: Меморандум про взаєморозуміння між Міністерством палива та енергетики України та Федеральним міністерством сільського, лісового, водного господарства та захисту навколишнього середовища Республіки Австрія щодо співробітництва в енергетичній сфері від 09.11.2000 р. Держави узгодили питання в сфері наукових досліджень: Угода про науково-технічне співробітництво між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Австрія від 06.06.2003 р.

Загалом протягом 1991-1999 рр. було підписано 26 двосторонніх угод.

В контексті торгівельно-економічних стосунків між обома державами велику роль відіграла діяльність Змішаної комісії з питань торговельно-економічних зв'язків, діяльність якої була передбачена в Статті 12 міжурядової Угоди про двосторонні торговельно-економічні зв'язки. В період з 1999 по 2009 рр. було проведено дев'ять спільних засідань Комісії.

17 червня 2009 р. у Відні відбулася зустріч представників з питань туризму. У процесі роботи було проведено аналіз реалізації Меморандуму про українсько-австрійське співробітництво в галузі туризму (був підписаний 4 листопада 2004 р. у м. Зальцбург). Сторони акцентували увагу на взаємній зацікавленості поглиблення двосторонніх туристичних зв'язків. Під час зустрічі зазначалося, що розробка спільних українсько-австрійських проектів та залучення Україною австрійських інвестицій у розбудову туристичної інфраструктури сприяло б розвитку туристичної сфери нашої держави.

29 квітня 2013 р. у Відні відбулись політичні консультації заступників міністрів закордонних справ України та Австрії. Консультації стосувалися виконання Порядку денного Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Генеральний секретар Федерального міністерства з європейських та міжнародних справ (МЗС) Республіки Австрія Йоганнес Кірле підтвердив зацікавленість та підтримку Австрії в підписанні Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Під час перемовин основний акцент надавався підписанню Зони вільної торгівлі (ЗВТ) у ході Вільнюського саміту «Східного партнерства» 28-29 листопада 2013 р.

Анексія РФ в Криму, російська агресія на Донбасі негативно позначилися на динаміці українсько-австрійських відносин. Австрія, як країна-член Євросоюзу, приєдналася влітку 2014 р. до секторальних економічних санкцій щодо РФ. Австрія не лише ратифікувала Угоду про асоціацію між Україною та ЄС (2014), а й наполягає на якісній імплементації положень цієї Угоди. Водночас криза, спричинена біженцями з Близького Сходу та Північної Африки, які влітку 2015 р. «балканським традиційним шляхом» масово прибували на територію Австрії, ускладнила реалізацію Угоди про безвізовий режим для громадян України Шенгенській зоні. Відповідні рішення на рівні ЄС приймались у червні 2015 р.

Австрія, на відміну від Угорщини, Греції та Фінляндії, не дуже активно виступає за скасування санкцій проти РФ, орієнтуючись у цьому питанні на Німеччину. Проте і в наш час успішному процвітанню України заважають громіздкий бюрократичний апарат та недосконале економічне законодавство. Вони потребують термінового реформування. Попри усі негаразди, наша держава зацікавлена у подальшому розвитку торгівельно-економічних відносин з Австрією та створенні сприятливого бізнес-середовища для іноземних інвесторів.

Размещено на Allbest.ru