Процеси транснаціоналізації як засіб залучення іноземних інвестицій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Черкаський державний технологічний університет

Стаття

на тему: Процеси транснаціоналізації як засіб залучення іноземних інвестицій

Виконала:

Лега Н.Ю.

Проаналізовано залучення міжнародних інвестицій в Україну, визначено переваги й недоліки, які виникають при їх залученні. Досліджено теоретичні аспекти залучення іноземного капіталу через мікро- та макроекономічні процеси укрупнення бізнесу і капіталу. Передумовами процесу злиття і поглинання є глобалізація інформаційного й господарчого обміну, технологічні зміни, лібералізація транскордонного руху капіталів і торговельних режимів, діяльність могутніх фінансових посередників. Викладено теоретичні засади та принципи діяльності транснаціональних корпорацій. Проаналізовано діяльність транснаціональних корпорацій в Україні та виявлено ряд позитивних та негативних чинників, що впливають на економіку країни.

Ключові слова: іноземні інвестиції, транснаціональні корпорації, глобалізація, інтернаціоналізація, злиття, поглинання.

Постановка проблеми. На сучасному етапі світова економіка розвивається в умовах відносно низьких темпів зростання, освоєння інвестицій та погіршення кон'юнктури світових фінансових ринків. Геополітичні ризики, центрами яких є Україна та Близький Схід, мають значний вплив на світову фінансову систему. Події в Україні, а саме політичні та економічні потрясіння, анексія Криму та військові дії на Донбасі призвели до зниження інвестиційної активності, згортання інвестиційних проектів та вивезення іноземного капіталу з українського ринку. В умовах відпливу інвестиційних капіталів без кардинальних реформ, ефективної інвестиційної політики та гарантій безпеки для інвесторів неможливий розвиток малого та середнього бізнесу і значний прогрес України в напрямку притоку іноземних інвестицій. Вивчення особливостей залучення акціонерного капіталу дозволить максимально використати всі позитивні ефекти іноземного інвестування задля розвитку інфраструктури інвестиційної діяльності, поліпшення бізнес-клімату, забезпечення сталого економічного зростання.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема залучення іноземного капіталу належить до актуальних питань, які дискутуються у світовій та вітчизняній економічній літературі. Особливості залучення іноземних інвестицій в економіку України вивчали такі вчені, як Харламова Г. О., Кушлак О. І., Семененко Д. Ю., Бланк І. О., Егоров П. В., Макогон Ю. В. та інші.

Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми. Залучення транснаціональних корпорацій в Україну, а також оптимальний розподіл прямих іноземних інвестицій за видами економічної діяльності. Умови та комплекс заходів покращення інвестиційного клімату в країні.

Метою статті є аналіз залучення міжнародних інвестицій в Україну, а також дослідження переваг і недоліків, які виникають при їх залученні. Іноземні інвестиції є провідником сучасних технологій виробництва та управління, своєрідним провідником на світові ринки товарів та капіталів, дозволяючи при цьому компенсувати дефіцит національних грошових коштів.

Виклад основного матеріалу. Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій по всьому світу виріс у 2015 році на 36% порівняно з попереднім роком і склав $1,7 трлн.

Найпривабливішою країною для інвесторів стали США, лідером по спаду інвестицій стала Росія, де вони скоротилися на 92%, передає Ін- терфакс із посиланням на доповідь про світові інвестиції, підготовлену Конференцією ООН з торгівлі та розвитку (ЮНКТАД). У доповіді зазначено, що в минулому році світові інвестиції досягли максимуму після глобальної економічної та фінансової кризи 2008-2009 років. При цьому США в минулому році повернули собі традиційне перше місце за обсягом отриманих іноземних інвестицій. Загалом приплив прямих іноземних інвестицій в американську економіку склав $384 млрд. Друге місце за обсягом іноземних інвестицій отримав Китай. До найбільш привабливих для інвесторів країн в 2015 році слід віднести також Гонконг (КНР) ($163 млрд), материковий Китай ($136 млрд), Нідерланди, Великобританія, Сінгапур, Індія, Бразилія, Канада і Франція. Основним фактором глобального зростання прямих іноземних інвестицій став приплив грошових коштів в промислово-розвинені країни, що збільшився майже удвічі -- до $644 млрд. Потоки інвестицій у країни, що розвиваються, порівняно з 2014 роком зросли лише на 5% і досягли до кінця 2015 року $741 млрд. В країнах з перехідною економікою потік прямих іноземних інвестицій скоротився на 54%. Цей спад пов'язаний із конфліктами та зниженням цін на сировинні товари. Найбільше скорочення прямих іноземних інвестицій у цій групі було відзначено в РФ і Казахстані -- на 92% і 66% відповідно. [1]

На сьогодні глобалізація стає пріоритетною тенденцією світового розвитку, міжнародної торгівлі й світової економіки, результатом та основною дієвою особою якої є транснаціональні корпорації (ТНК). Зростання їх кількості, філій і дочірніх підприємств, масштабів виробництва відбувається шляхом здійснення прямих іноземних інвестицій (ПІІ). ПІІ потрапляють у країну двома способами: 1) вкладанням у створення нових виробничих потужностей; 2) придбанням функціонуючих підприємств або через злиття з ними.

Саме транскордонні злиття й поглинання посилюють процеси трансна-ціоналізації та суттєвим чином впливають на економіку окремо взятої держави і загальні світові тенденції. Тому на сучасному етапі розвитку економіки України особливо актуальним є аналіз і пошук перспектив розвитку ринку ЗІП.

Під злиттям і поглинанням розуміють мікро- та макроекономічні процеси укрупнення бізнесу й капіталу, це процес об'єднання (на основі участі в акціонерному капіталі) компаній різних країн [3, с. 185].

Передумовами процесу злиття і поглинання є глобалізація інформаційного й господарчого обміну, технологічні зміни, лібералізація транскордонного руху капіталів і торговельних режимів, діяльність могутніх фінансових посередників. Фінансовими посередниками виступають, як правило, великі інвестиційні банки, які розширили свою присутність у багатьох країнах і надаютьширокий діапазон послуг своїм ТНК-клієнтам (від переговорного процесу до здійснення ЗІП) [2, с. 70].

За існуючою методологією ЮНКТАД, до ТНК належать ті міжнародні фірми, показники діяльності яких задовольняють наступними двома критеріями: міжнародні інвестиції транснаціональна корпорація

• наявність материнської компанії і підрозділів за кордоном не менше ніж у 2 країнах світу. Закордонні підрозділи можуть засновуватися компанією на основі прямих іноземних інвестицій через створення виробничих потужностей або через злиття та поглинання інших підприємств;

• контроль активів закордонних підрозділів -- передбачає, що частка акціонерного капіталу в дочірньому підприємстві, що належить материнській компанії в іншій країні, становить 10% або більше. У деяких країнах цей поріг може бути вищим, наприклад, у Великобританії частка іноземного капіталу має становити 20% і більше.

Макроструктура ТНК визначає характер відносин між її структурними елементами: головною компанією та підпорядкованими їй підприємствами. Як правило, у центрі ТНК знаходиться материнська компанія, яка здійснює централізоване планування, управління та контроль за діяльністю інших підрозділів ТНК.

Згідно з методологією ЮНКТАД, закордонні підрозділи транснаціональних корпорацій можуть бути 3 видів:

• Дочірнє підприємство -- це акціонерне підприємство у приймаючій країні, більше половини акцій якого «перебуває у власності іншого підприємства, яке має право призначати або усувати більшість членів адміністративних, управлінських або наглядових органів». Таким чином, дочірнє підприємство повністю контролюється материнською компанією ТНК.

• Асоційована компанія -- це акціонерне підприємство у приймаючій країні, у якому «від 10 до 50% акцій належить іноземному інвестору». При цьому материнська компанія отримує лише частковий контроль за діяльністю асоційованої фірми у межах частки капіталу, що їй належить.

• Філіал -- неакціонерне підприємство, що «повністю або частково перебуває у власності інвестора, при цьому може набувати таких форм:

1) постійне представництво іноземного інвестора у певній країні; 2) неакціонерне спільне підприємство, сформоване іноземним інвестором і третіми сторонами; 3) земельні ділянки та/або нерухоме майно, що прямо належить іноземному резиденту».

ТНК здійснюють свою діяльність, ґрунтуючись на кількох важливих принципах:

• Здійснення прямих іноземних інвестицій з метою створення виробничих потужностей за кордоном.

• Використання різних форм міжнародного поділу праці (предметна, подетальна, технологічна спеціалізація), яка дозволяє розміщувати різні ланки виробничого процесу у різних країнах світу.

• Розробка, передача та використання передової технології у рамках замкнутої корпоративної структури, що дозволяє максимально ефективно використовувати витрати на дослідження і розробки.

• Внутрішньокорпоративна торгівля, яка здійснюється між окремими підрозділами ТНК із застосуванням трансфертних цін. Трансфертні ціни встановлюються ТНК на рівні, що істотно відрізняється від ринкових цін, тобто є значно більшим або меншим за ціни на ті самі товари на світовому ринку.

• Глобальний підхід до управління -- оптимі- зація діяльності корпорації у цілому, а не окремих її складових. Цей принцип означає необхідність субсидувати розвиток окремих підрозділів з метою досягнення максимального прибутку у довгостроковому періоді.

Кожна з 500 найбільших ТНК США має в середньому підприємства 11 галузей, а найбільш могутні охоплюють по 30-50 галузей. У групі з 100 провідних промислових фірм Великобританії багатогалузевими є 96, у Німеччині -- 78, у Франції -- 84, в Італії, -- 90. Кількість і характер вхідних у ТНК підприємств визначається головним чином економічною доцільністю.

ТНК часто діляться на три великі групи:

• Горизонтально інтегровані ТНК -- управляють підрозділами, розташованими в різних країнах, що виробляють однакові або подібні товари.

• Вертикально інтегровані ТНК -- управляють підрозділами в певній країні, які виробляють товари, що поставляються в їх підрозділи в інших країнах.

• Роздільні ТНК -- управляють підрозділами, розташованими в різних країнах, які вертикально або горизонтально не об'єднані.

В цілому ТНК забезпечують близько 50% світового промислового виробництва. На ТНК припадає понад 70% світової торгівлі, причому 40% цієї торгівлі відбувається усередині ТНК, тобто вони відбуваються не за ринковими цінами, а за так званими трансфертними цінами, які формуються не під тиском ринку, а під довгостроковою політикою материнської корпорації. Дуже великі ТНК мають бюджет, що перевищує бюджет деяких країн. З 100 найбільших економік у світі, 52 -- транснаціональні корпорації, інші -- держави. ТНК справляють великий вплив в регіонах, оскільки мають значні кошти, вплив на громадськість, політичне лобі [4].

Проаналізувавши діяльності ТНК в Україні можна виявити ряд позитивних та негативних чинників, що впливають на економіку країни. До позитивних чинників можна віднести:

1) Покращення виробничої бази України. Виробництво іноземними компаніями на території країни товарів та послуг дає поштовх для розвитку економіки, до побудови нових підприємств, модернізації або розширення існуючих.

2) Впровадження досягнень науково-технічного прогресу в країні. Імпорт технологій в країну дозволяє покращити якість продукції, підвищити її рівень конкурентоздатності на світових ринках і, як наслідок, сприяє зростанню експорту. Поява товарів та послуг з прогресивними характеристиками спонукає вітчизняних товаровиробників підлаштовуватись під кон'юнктуру ринку. За певних обставин інноваційні технології дозволяють покращити умови праці робітників та екологічну ситуацію в країні.

3) Сприяння реструктуризації економіки. Діяльність ТНК знаходиться у тісному взаємозв'язку з кон'юнктурою світової економіки, яка визначає попит і пропозицію на товари та послуги. Функціонування міжнародних компаній на території України призвело до зміни у структурі видів економічної діяльності. В першу чергу значного розвитку набули сектори економіки, які пов'язані з харчовою та тютюновою промисловістю, торгівлею, фінансами, енергетикою та телекомунікаціями, тобто з галузями зі швидким оборотом капіталу й забезпеченими ринками збуту.

4) Посилення процесів інтернаціоналізації і глобалізації. Функціонування транснаціональних корпорацій в Україні призводить до активізації залучення вітчизняної економіки у світові процеси та вихід на нові ринки збуту.

Отже, як зазначено вище, діяльність ТНК в Україні є визначним чинником розвитку економіки та джерелом залучення іноземних інвестицій, але потрібно також пам'ятати про те, що повинен витримуватися певний баланс між розвитком національної економіки та транскордонним співробітництвом, так як недоліки діяльності транснаціональних корпорацій в Україні тісно пов'язані з наявними перевагами для країни. До основних недоліків можна віднести:

1) У багатьох випадках транснаціональні корпорації використовують українську економіку як сировинну базу, передаючи українським партнерам не відповідні їхньому рівню розвитку технології з жорсткими обмеженнями на продаж.

2) Ведення бізнесу у видах економічної діяльності, які вигідні міжнародним компаніям, а не економіці України. Поряд з активною діяльністю ТНК у галузях зі швидким оборотом капіталу й забезпеченими ринками збуту спостерігається недостатній рівень інвестицій у інші, дуже важливі для української економіки, види економічної діяльності.

3) ТНК демонструють свою соціальну відповідальності в Україні, проте на практиці дуже часто порушуються певні права національної робочої сили, використовуються недоліки українського законодавства у сфері охорони навколишнього середовища і ін.

4) Міжнародні компанії уникають сплати податків шляхом внутрішнього переливу капіталу в країни з нижчим рівнем оподатковування.

5) Спроможність ТНК впливати на ціноутворення в країні, що призводить до поглинання або банкрутства вітчизняних виробників, а також робить залежною українську економіку від діяльності міжнародних компаній [5].

Залучення транснаціональних корпорацій в Україну, а також оптимальний розподіл прямих іноземних інвестицій за видами економічної діяльності можливий лише за умови покращення інвестиційного клімату в країні. Комплекс заходів для вирішення представленого завдання повинен включати:

1) Подолання бюрократичних бар'єрів та корупції, що дозволить забезпечити чітке правове поле інвестиційної діяльності. Відповідність законодавства України сучасним нормам світової економіки у сфері інвестицій, зрозумілість законодавства та дотримання його норм сприятиме покращенню інвестиційного клімату і, як наслідок, зростанню обсягів прямих іноземних інвестицій.

2) Впровадження податкових та митних пільг, дотацій, субсидій, субвенцій, бюджетних позик. Зазначені заходи дозволять не тільки залучити додаткові іноземні інвестиції, але й стимулюватимуть іноземні компанії розвивати пріоритетні для української економіки види економічної діяльності. Поряд з цим існує необхідність у створенні таких умов, які б не обмежували можливості вітчизняних виробників у наслідок отриманнях певних преференцій іноземними компаніями.

3) Максимальне спрощення процедур, що регламентують взаємовідносини держави і підприємців у сфері залучення іноземних інвестицій.

4) Макроекономічна та політична стабільність, що позитивно вплине на імідж України як інвестиційно привабливої країни.

5) Законодавче створення надійної системи страхування та перестрахування інвестиційних ризиків, залучення в інвестиційну сферу заощаджень іноземних громадян з використанням гарантійних механізмів їх повернення.

6) Створення системи гарантій стабільності для забезпечення довгострокового фінансування інвестиційних проектів.

Висновки і пропозиції. У цілому можна відзначити такі особливості залучення іноземних інвестицій в Україну: стабільні темпи зниження позицій України в глобальному інвестиційному середовищі, пов'язані з військовими діями на Донбасі, зростанням боргового навантаження на бюджет, виснаженням міжнародних резервів; незначні обсяги іноземних інвестицій та зниження їх надходження у формі прямих іноземних інвестицій. Транснаціональні корпорації -- це один з дієвих напрямів підвищення ефективності діяльності в ринковому середовищі.

Процеси злиття і поглинання є вкрай важливими у контексті залучення прямих іноземних інвестицій -- доступ до більш досконалих технологій і додаткового капіталу, міжнародних ринків, створення нових робочих місць, стабілізації валюти та розвитку конкуренції. Поряд з отриманням конкурентних переваг, внаслідок діяльності ТНК українська економіка зазнає негативного впливу від їх функціонування. З метою мінімізації негативних наслідків від діяльності міжнародних компаній в країні та залучення додаткових обсягів прямих іноземних інвестицій, існує потреба у реалізації дієвих заходів щодо покращення інвестиційного клімату та розвитку вітчизняної економіки з наданням пріоритетів стратегічно важливим для країни видам економічної діяльності.

Список літератури

1. Світові інвестиції досягли максимуму за 8 років [Електронний ресурс] .

2. Транснаціональні корпорації: особливості інвестиційної діяльності: Навч. посібник / С. О. Якубовський, Ю. Г. Козак, О. В. Савчук та ін.; За ред. С. О. Якубовського, Ю. Г. Козака, О. В. Савчука. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 488 с.

3. Рогач О. Міжнародні інвестиції: Теорія та практика бізнесу транснаціональних корпора- цій: Підручник. - К.: Либідь, 2005. - 720 с.

4. Слияния и поглощения / Википедия

5. Македон В. В. Формат взаємодії транснаціональних корпорацій та реального сектора національної економіки України [Електронний ресурс].

6. Аналітична записка «Щодо тенденцій розвитку економіки України у 2014-2015 рр.» [Електронний ресурс].

7. Указ Президента України № 5/2015 «Про Стратегію сталого розвитку «Україна - 2020» [Електронний ресурс].

Размещено на Allbest.ru