Правове регулювання використання географічних зазначень в Європейському Союзі в контексті Угоди про асоціацію: практичні аспекти

Размещено на http://allbest.ru

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Правове регулювання використання географічних зазначень в Європейському Союзі в контексті Угоди про асоціацію: практичні аспекти

Ромащенко Дар'я Олегівна --

студентка 2-го курсу магістратури

юридичного факультету

Вступ

Постановка проблеми. Правове регулювання використання географічних зазначень в Україні обумовлює систему охорони зазначень походження, при існуванні якої склалася невелика правозастосовна практика.

На це невелика кількість кваліфікованих зазначення походження товарів, зареєстровані в Україні відповідно до відомостей з Державного реєстру України назв місць походження та географічних зазначень походження товарів і прав на використання зареєстрованих кваліфікованих зазначень походження товарів, доступ до якого здійснюється через офіційний веб-сайт Державної служби інтелектуальної власності.

Після набуття чинності Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони від 27.06.2014 року (далі - Угода), а саме з 01.01.2016 р. на території України отримали правову охорону 3 068 географічних зазначень. Натомість для України встановлено перелік назв географічних місцевостей (населених пунктів), які в майбутньому можуть бути зареєстровані в якості географічних зазначень.

В контексті встановлення Розділом IV Угоди глибокої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі, що забезпечує частковий доступ українських виробників на ринок європейських країн, важливим є дотримання великої кількості правил, встановлених

Угодою та законодавством країн-членів Співтовариства, а також правовими актами sui generis Європейського союзу. Важливе значення в даному контексті мають положення, що стосуються використання географічних зазначень в ЄС, оскільки європейським співтовариством передбачено різні підходи до правової охорони географічних зазначень.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідження питань застосування Угоди в сфері інтелектуальної власності та географічних зазначень зокрема, правового регулювання використання географічних зазначень за законодавством ЄС здійснювали

Капіца Ю. М., Кодинець А. О., Андрощук Г.О., Афян А.А., Очеретна В. В., Михайлюк Г. О., Ковальчук О. О., Нагорна У. В., Д. Гангжі, Еннан Р.Є., Б. О'Коннор, Мантров В. та інші.

Невирішені раніше проблеми. Практика Європейського суду справедливості (European Court of Justice) встановлює новітні тенденції правозастосування та тлумачення норм права, встановлених регламентами ЄС. В даному контексті заслуговують на увагу останні рішення суду стосовно вирішення конфліктів між існуючими географічними зазначеннями та торговельними марками, оскільки такий досвід міг би бути допомогти у вирішенні окремих дискусійних питань в Україні.

Мета. Метою дослідження є виявлення тенденцій правового регулювання використання географічних зазначень в ЄС та порівняння з національною системою правової охорони зазначень походження товарів.

правовий інтелектуальний власність торгівельний географічний

Виклад основного матеріалу

На сьогодні визначальне значення для подальшого розвитку правового регулювання такого об'єкта, як географічні зазначення має Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, ратифікована із заявою Законом № 1678-VII від 16.09.2014, яка набула чинності з 01.01.2016 р., що підтверджується Листом Міністерства закордонних справ України № 72/14-612/1-2980 від 30.11.2015 [3]

Запровадження поглибленої і всеохоплюючої зони вільної торгівлі пов'язане із процесом широкомасштабної адаптації законодавства та повинно сприяти подальшій економічній інтеграції до внутрішнього ринку ЄС. З цією метою Угодою встановлено деталізовані положення щодо обсягу правової охорони географічного зазначення (ст. 202), визначено взаємні зобов'язання щодо надання правової охорони географічним зазначенням сторін.[3]

Власне, в Угоді приділено досить багато уваги співвідношенню географічних зазначень з торговельними марками. Врегулюванню цього аспекту присвячена ст. 206 Угоди. Сторони погодили, що торговельні марки, що порушують обсяг охорони географічних зазначень, встановлений ст. 204 Угоди, не підлягають реєстрації.

Проте нові географічні зазначення, зареєстровані після підписання Угоди сторони не зобов'язані охороняти у випадку, якщо у світлі тієї, що гарно себе зарекомендувала, або добре відомої торговельної марки охорона може ввести в оману споживачів щодо справжньої сутності продукту. Водночас, сторони погоджуються охороняти попередні торговельні марки. Аналогічні положення щодо заборони реєстрації позначень, схожих до охоронюваних географічних зазначень або таких, що вказують виключно на географічне походження товару та/або послуги, закріплено в ст. 193 Угоди. [3]

Правова охорона географічних зазначень в ЄС відрізняється від національної. Так, не існує загальних нормативних положень, які б стосувалися охорони географічних зазначень для усіх видів товарів. В країнах ЄС діють спеціальні регламенти, що стосуються правової охорони географічних зазначень для певних видів товарів. При цьому, згадані нормативні акти мають пряму дію на території всіх країн-членів ЄС, національні законодавства яких мають відповідати положенням регламентів у зазначеній сфері. [6, c. 297; 5, с. 13]

Так, в справі T-659/14 про скасування реєстрації знака для товарів та послуг Інститут вин Дору і Порту стверджував, що ТМ PORT CHARLOTTE, зареєстрована відповідачем Bruichladdich Distillery Co. порушує положення португальського законодавства, а саме Кодексу промислової власності Португалії і повинна бути скасована відповідно до ст. 53(2) Регламента щодо торговельних марок Співтовариства.[1]

У рішенні у справі Інститут вин Дору і Порту v OHIM (PORT CHARLOTTE) Суд постановив, що очевидним є те, що положення регулівних актів не стверджують, що охорона відповідно до них повинна бути всеохоплюючою в розумінні, що недопустимими є будь-які доповнення поза визначеним обсягом охорони іншою системою охорони. З формулювань положень Регламентів слідує, що охорона, що надається зазначенням походження та географічним зазначенням, включає існування «більш ранніх прав» і може бути доповнена відповідним національним законодавством, що надає додаткову охорону».[1]

Таким чином «питання обсягу правової охорони знаку в країні-члені співвідноситься з правом забороняти використання наступних торговельних марок, які повинні бути перевірені у світлі релевантного національного законодавства. У зв'язку з цим до уваги має бути прийнято, зокрема, національне законодавство та судові рішення стосовно досліджуваного питання, прийняті в країні-члені.. .».[1]

Якщо рішення не буде скасовано апеляційною інстанцією, воно встановлює значний прецедент: відхід від усталеної практики та означає, що національні закони про правову охорону географічних зазначень можуть справити значний вплив на можливість реєструвати деякі торговельні марки ЄС. Можливість застосування режиму розширеного правового захисту від розмивання щодо відомих географічних зазначень може вважатися або виправданою.

В тому числі, такий підхід дозволяє застосовувати законодавство України у випадку, якщо воно надаватиме більш широкий обсяг правової охорони для географічних зазначень. Адже національне законодавство не може бути проігнороване або «сховане» якщо немає конкретної правової вказівки щодо його незастосування до відповідних правовідносин.

Обсяг правової охорони торговельних марок у ЄС був протиставлений охоронюваним географічним зазначенням у справі T-624/13 The Tea Board v. OHIM, за участі третьої особи Delta Lingerie, коли Восьма палата Європейського суду справедливості винесла рішення за кількома окремими запереченнями на торговельну марку ЄС щодо схожих позначень, які були поставлені напротивагу в кожному випадку більш раннім позначенням. [2]

Правовий режим колективних торговельних марок є наближеним до правового режиму охорони географічних зазначень. Оскільки колективні торговельні марки вказують на джерело походження товарів або послуг відносно до асоціації виробників і її членів, а не стосовно географічного місця походження.

У цьому випадку основною функцією колективної торговельної марки є зробити акцент на виробнику товарів, а не на географічній місцевості, де фактично виготовлені товари, так як це місце не гарантує наявність у товарів особливих якостей та/або репутації. Не зважаючи на це, колективна торговельна марка передбачає наявність спеціальних вимог до якості товару. Прикладами країн, де географічні зазначення охороняються за допомогою колективних торговельних марок є Австралія, Японія, Норвегія, Філіппіни, Сполучені Штати Америки.[4]

Дарджилінг (Darjeeling) - муніципалітет в Західному Бенгалі, Індія - є географічною місцевістю, яка пов'язується з виготовленням високоякісного чорного чаю. Виробництво та продаж місцевого чаю контролюється Чайною Радою (Tea Board). Чайна Рада, опираючись на раніше зареєстровані словесну та комбіновану торговельні марки ЄС, що включають слово «Darjeeling» для чаю (клас 30), намагалися скасувати рішення Другої апеляційної ради щодо відмови в задоволенні їх заперечення на реєстрацію ТМ ЄС комбінованого позначення, яку французька компанія Delta намагалась зареєструвати. Заявлене позначення включає ідентичний словесний елемент «Darjeeling», але для несхожих товарів та послуг в класах 25, 35 та 38, включаючи спідню білизну.[2]

За словами Чайної Ради, Апеляційна рада помилково прийшла до висновку, що не існувало ризику використання знаку для отримання несправедливих переваг або завдання шкоди, відсутності розрізняльної здатності чи використання ділової репутації раніше зареєстрованих марок. Також позивач вказував на те, що позначення є схожими до ступеня змішування.

В рішенні по справі Європейський суд справедливості зробив ряд важливих з точки зору правозастосування висновків. Перш за все, вказавши, що не можна стверджувати, що колективні торговельні марки ЄС, включаючи ті, які містять позначення, що можуть слугувати для визначення географічного місця походження товарів, мають відмінні суттєві властивості від індивідуальних торговельних марок ЄС (які призначені для відмежування товарів та послуг одного виробника - власника торговельної марки від інших товарів та послуг іншої особи). Колективні торговельні марки в будь-якому разі ні в якому разі не можна вважати гарантією географічного походження товарів та послуг.[2]

Суд наголосив, що твердження про те, що споживачі можуть вважати, що товари та послуги, охоронювані позначенням, фактично мають одне і те ж географічне походження, не слугує критерієм для встановлення тотожності або схожості товарів та послуг, що охоплюються двома індивідуальними торговельними марками.

Досить однозначними є висновки Суду щодо схожості позначень: єдиної можливості того, що середньостатистичний споживач може вважати, що товари та послуги, що позначаються даною ТМ, пов'язані з товарами з походження з географічної місцевості з такою ж назвою недостатньо для встановлення факту схожості або ідентичності товарів та послуг. Отже, одна з загальних умов встановлення схожості до ступеня змішування не виявлена.[2]

При цьому, схожість позначень сама по собі не призводить до схожості до ступеня змішування. Деякий рівень схожості товарів та послуг, хоча б мінімальний, повинен бути встановлений, що може компенсуватися більшим рівнем схожості позначень, і навпаки. В даному випадку існує ризик, що відповідна аудиторія вважатиме, що товари та послуги походять з економічно пов'язаних одиниць - а не те, що аудиторія могла б повірити, що товари, будь-які сировинні матеріали, використовувані в їх виготовленні або послуги можуть мати одне і те ж географічне походження.[2]

Можливе порушення економічної конкуренції Суд оцінив, вказавши на існування трьох різних ризиків, щодо кожного з яких власник раніше зареєстрованої торговельної марки повинен довести його наявність або загрозу виникнення в майбутньому, базуючись на логічних висновках, зроблених на основі аналізу ймовірностей та прийнявши до уваги загальноприйняту практику у відповідній сфері господарювання:

- Чи завдає позначення заявника шкоди розрізняльній здатності раніше зареєстрованому позначенню (розмивання, послаблення), ослаблює здатність позначення ідентифікувати товари та послуги?

- Чи шкодить позначення заявника репутації раніше зареєстрованого позначення (ганьбить, безчестить, зменшує впізнаваність позначення?

- Чи отримує позначення заявника несправедливі переваги завдяки розпізнавальній здатності чи репутації раніше зареєстрованого позначення (паразитизм), експлуатуючи маркетингові витрати власника більш раннього позначення на створення та підтримання репутації позначення?

Оскільки Апеляційною радою не було зроблено належних щодо існування або можливості існування вказаних ризиків, Суд скасував рішення ради в цій частині, вказавши на необхідність прийняття нового рішення в частині оцінки можливості порушення економічної конкуренції.

Тлумачення норм, вказане Судом має важливе значення як для потенційних власників прав, які бажають оцінити сильні та слабкі сторони охорони колективних торговельних марок в ЄС та охоронюваних географічних зазначень, а також для майбутніх заявників, які бажають оцінити обсяг охорони щодо раніше зареєстрованих торговельних марок.

Висновки

Правове регулювання використання географічних зазначень в Україні значно відрізняється від існуючої системи охорони даного об'єкта в ЄС. В контексті положень Розділу VI Угоди в перспективі очікується удосконалення законодавства щодо даного засобу індивідуалізації. Проте встановлення

Глибокої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі, що зумовлює можливість доступу на внутрішній ринок ЄС, зобов'язує власників торговельних марок та/або географічних зазначень враховувати не лише нормативне регулювання, встановлене Європейським Співтовариством, але й судову практику. Справи, проаналізовані в статті встановлюють додаткові вимоги щодо охорони географічних зазначень (в контексті співвідношення з правовою охороною торговельних марок) та встановлюють додаткові можливості здійснення захисту порушених прав інтелектуальної власності на географічне зазначення.

Список використаних джерел

1. Judgment of the General Court (Fourth Chamber) in case T-659/14 - Instituto dos Vinhos do Douroe do Porto v OHIM - Bruichladdich Distillery (PORT CHARLOTTE) of 18 November 2015 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://curia.europa.eu/juris/document/document.jsf?text=&docid=171769&pageIndex=0&doclang=EN&mode= lst&dir=&occ=first&part=1&cid=274586.

2. Judgment of the General Court (Eighth Chamber) in case T-624/13 - The Tea Board v OHIM - Delta Lingerie (Darjeeling) of 5 October 2015 [Ел. ресурс]. - Реж. доступу : http://curia.europa.eu/juris/document.

3. Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами- членами, з іншої сторони від 27.06.2014 (в ред. від 30.11.2015) [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/984_011.

4. Thual D. Q&A Manual European Legislation on Geographical Indications [Електронний ресурс] / D. Thual, F. Lossy. - 2011. - Режим доступу : http://ec.europa.eu/agriculture/events/2011/gi-africa-2011/q-a- manual_en.pdf.

5. Еннан Р. Є. Правове регулювання відносин інтелектуальної власності у Європейському союзі : автореф. дис. канд. юр. наук : спец. 12.00.03 / Р. Є. Еннан ; Нац. ун-т «Одеська юридична академія». - Одеса, 2010. - 20 с.

6. Ковальчук О. О. Особливості правової охорони географічних зазначень за законодавством Європейського Союзу / О. О. Ковальчук // Діяльність органів публічної влади щодо забезпечення стабільності та безпеки суспільства : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, м. Суми, 21-22 травня 2015 р. / за ред. : А. М. Куліша, М. М. Бурбики, О. М. Рєзніка. -- Суми : СумДУ, 2015. -- С. 296-299.

Анотація

Правове регулювання використання географічних зазначень в Європейському Союзі в контексті Угоди про асоціацію: практичні аспекти. Ромащенко Дар'я Олегівна, студентка 2-го курсу магістратури юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка

У статті досліджено останні тенденції правозастосування щодо використання географічних зазначень походження товару в Європейському Союзі на прикладі практики Європейського Cуду Справедливості. Проаналізовано ключові положення Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом з точки зору правового регулювання набуття, здійснення та розпорядження правами інтелектуальної власності на географічні зазначення походження товарів.

Ключові слова: географічні зазначення; Угода про асоціацію; зазначення походження товару; Європейський Суд Справедливості; судова практика; права інтелектуальної власності на географічне зазначення.

Аннотация

Правовое регулирование использования географических указаний в Европейском Союзе в контексте Соглашения об ассоциации: практические аспекты. Ромащенко Дарья Олеговна, студентка 2-го курса магистратуры юридического факультета Киевского национального университета имени Тараса Шевченко

В статье исследуются последние тенденции правоприменения относительно использования географических указаний происхождения товара в Европейском Союзе на примере практики Европейского Суда Справедливости. Проанализированы ключевые положения Договора об ассоциации между Украиной и Европейским Союзом в аспекте правового регулирования возникновения, осуществления и распоряжения правами интеллектуальной собственности на географические указания происхождения товаров.

Ключевые слова: географические указания; Договор об ассоциации; указания происхождения товаров; Европейский Суд Справедливости; судебная практика; права интеллектуальной собственности на географическое указание.

Annotation

Legal Regulation of Geographical Indications Using in European Union in the Context of Association Agreement: Practical Issues. D.O. Romashchenko, student of the 2nd year of the master's degree of law faculty of the Taras Shevchenko National University of Kyiv

This article deals with legal framework established by Association Agreement between Ukraine and European Union regarding geographical indication.

The rules, adopted by Ukraine requires providing serious changes in national legislation because current system of geographical indications protection cannot ensure the holder's interests with maximum positive effect.

Legal system of the EU offers much more reliable legal position for registration and using of geographical indication with no obstruction.

Two cases from the European Court of Justice analyzed in this piece of paper clearly illustrate the whole scope of intellectual property rights to the certain object.

In the first one court concludes that national laws is applicable to the geographical indications registered earlier (through national procedure) if it provides more wide scope of protection for holder.

It is a good news for holders because it gives more options to protect your sign.

In second case Court gives “simple check-list ” related to the community marks, it is similarity to another trademarks and potential ability to fool consumer about geographical origin of goods.

The Court states that in case where trademark points at some specific geographical place (which means that potential consumers possibly may link it to that place) it should not be counted as substantial similarity because the main function of trademarks is identification of producer and his goods and not the place of producing.

There are some other important conclusions appeared in the decision regarding taking unfair advantages of the distinctive character or the repute of the earlier mark.

Keywords: geographical indication, Association Agreement, appellation of origin, the European Court of Justice, court decisions, intellectual property rights to geographical indication.

Размещено на Allbest.ru