До дискусії щодо правової природи інтернаціоналізованих збройних конфліктів неміжнародного характеру
Зміст поняття "інтернаціоналізований збройний конфлікт неміжнародного характеру". Основні причини та обставини, що призводять до виникнення процесів інтернаціоналізації. Проблематика зовнішньої допомоги сторонам у внутрішніх збройних конфліктах.
| Рубрика | Международные отношения и мировая экономика |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 22.09.2017 |
| Размер файла | 29,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Національний університет «Одеська юридична академія»
До дискусії щодо правової природи інтернаціоналізованих збройних конфліктів неміжнародного характеру
Кузьмін Е.Е., аспірант
кафедри міжнародного права та міжнародних відносин
Анотація
У статті робиться спроба узагальнення основних теоретичних ідей стосовно розкриття змісту поняття «інтернаціоналізований збройний конфлікт неміжнародного характеру», досліджується його правова природа, а також причини та обставини, що призводять до виникнення процесів інтернаціоналізації. Окремо аналізується проблематика зовнішньої допомоги сторонам у внутрішніх збройних конфліктах, виокремлюються підходи стосовно права, що підлягає застосуванню в таких збройних конфліктах.
Ключові слова: інтернаціоналізація внутрішнього збройного конфлікту, інтернаціоналізований збройний конфлікт неміжнародного характеру, зовнішня допомога сторонам внутрішніх збройних конфліктів.
збройний конфлікт інтернаціоналізація
Аннотация
В статье осуществляется попытка обобщения основных теоретических идей касательно раскрытия содержания понятия «интернационализированный вооруженный конфликт немеждународного характера», исследование его правовой природы, а также причин и обстоятельств, приводящих к возникновению процессов интернационализации. Отдельно анализируется проблематика внешней помощи сторонам во внутренних вооруженных конфликтах и выделяются подходы относительно права, подлежащего применению в таких вооруженных конфликтах.
Ключевые слова: интернационализация внутреннего вооруженного конфликта, интернационализированный вооруженный конфликт немеждународного характера, внешняя помощь сторонам внутренних вооруженных конфликтов.
Annotation
Kuzmin E.E. TO THE ISSUES OF THE LEGAL NATURE OF INTERNATIONALIZED ARMED CONFLICT OF NON-INTERNATIONAL CHARACTER
An attempt to generalize the basic theoretical ideas regarding the disclosure of the meaning of “internationalized armed conflict of non-international international character” has been made in the article, examining its legal nature, causes, and circumstances that lead to the processes of internationalization. A separate analysis of the problems of external assistance to the parties of internal armed conflicts has been made. Moreover, the approaches to law, which has to be applied in such armed conflicts, have been distinguished.
Key words: internationalization of the internal armed conflict, internationalized armed conflict of noninternational character, foreign assistance to the parties of internal armed conflict.
Постановка проблеми. Реальність сьогодення показує, що передбачений міжнародним гуманітарним правом поділ збройних конфліктів на міжнародні збройні конфлікти та збройні конфлікти неміжнародного характеру не відображає в повній мірі того, що відбувається фактично [1, с. 61]. І дійсно, тенденції інтернаціоналізації збройних конфліктів неміжнародного характеру почали проглядатися ще з 70-х рр. XX ст. Саме з цього часу в ході численних громадянських війн іноземні збройні сили почали суттєво втручатися у внутрішні збройні конфлікти, займаючи сторону того чи іншого учасника, намагаючись тим самим вплинути на результат протистояння [2, с. 6-7]. Таким чином, проводячи політику «війни чужими руками», світові держави активно приймали участь у багатьох внутрішніх збройних конфліктах, тим самим інтернаціо- налізуючи їх. Яскравим підтвердженням цього факту є практика останніх локальних збройних конфліктів, яка свідчить про те, що втручання третіх сторін поступово стає невід'ємною рисою внутрішніх конфліктів. У зв'язку із цим таке становище більше не дозволяє залишатися в рамках правової дихотомії, пропонованої Женевськими конвенціями про захист цивільного населення під час війни (1949 р.), тому що з моменту їх прийняття характер збройних конфліктів, як вище вказувалось, зазнав значних змін. Саме тому поступово в доктрині міжнародного права стали виокремлюватися такі, відносно нові, види збройних конфліктів, як «транскордонні», «асиметричні», «змішані», «інтернаціоналізовані» та ін. [3, с. І25]. Таким чином, нагальна проблема правової регламентації інтернаціоналізованих збройних конфліктів неміжнародного характеру зумовлює необхідність дослідження правової природи даного поняття.
Ступінь розробленості проблеми. Питання правової природи інтернаціоналізованих збройних конфліктів неміжнародного характеру та проблематика зовнішньої допомоги сторонам внутрішніх збройних конфліктів були предметом дослідження таких вітчизняних та зарубіжних вчених: Ж.М. Аманжоло- ва, С.О. Єгорова, А.Ф. Кастро, Є.О. Кожина, М.В. Остроухова, Ю.В. Северинчика, Є.Л. Стрельцова, Д. Стюарта (J. Stewart), Д. Шиндлера (D. Schindler) та ін.
Окремі аспекти даної проблематики заходять своє відображення в таких працях Є.Л. Стрельцова, як «Міжнародні конфлікти: спроба визначення» [4, с. 227-234], «До питання про сутність та види міжнародних конфліктів» [5, с. 133-137] та ін.
Перша спроба окреслення даної проблеми була раніше зроблена автором у власній статті «Поняття збройного конфлікту: первісні роздуми» [6, с. 187-190].
Мета роботи полягає в комплексному аналізі наукових думок щодо правової природи інтернаціоналізованих збройних конфліктів неміжнародного характеру, у всебічному дослідженні проблематики зовнішньої допомоги сторонам внутрішніх збройних конфліктів, а також у вирішенні питань, які виникають стосовно права, що підлягає застосуванню в таких збройних конфліктах.
Виклад основного матеріалу. На сьогодні жоден міжнародний документ, ані договір, що має юридичну силу, ані джерело «воПІа'м» не містить поняття інтернаціоналізованого збройного конфлікту [3, с. 126]. Якщо більш детально, то потрібно сказати, що ні Гаазькі конвенції 1907 р., ні Женевські конвенції 1949 р. не містять будь-яких положень щодо інтернаціоналізованих збройних конфліктів неміжнародного характеру. Не розглядають це явище і Додаткові протоколи до Женевських конвенцій 1949 р. Внаслідок цього правова кваліфікація таких збройних конфліктів «змушена» ґрунтуватися, головним чином, на вже існуючій практиці держав та загальній доктрині міжнародного права [7, с. 43-44]. При цьому в доктрині міжнародного права також ще недостатньо обґрунтованих думок для того, щоб дати однозначне визначення даному поняттю [3, с. 126].
У загальному значенні «інтернаціоналізованим збройним конфліктом» позначають військові дії всередині окремої держави, які в силу певних обставин приймають у певній мірі характер міжнародних [8, с. 131], а в об'єктивному розумінні інтернаціоналізований збройний конфлікт займає місце між міжнародним збройним конфліктом та збройним конфліктом неміжнародного характеру, носить «проміжний» характер та є в цьому сенсі «змішаним» [3, с. 126-127]. І дійсно, в загальному значенні під «інтернаціоналізованим збройним конфліктом» розуміють військові дії всередині окремої держави, які в силу певних обставин приймають характер міжнародних [8, с. 131]. Важливо при цьому зазначити, що ключовим терміном тут є саме «характер» (як його зміст), оскільки очевидно, що інтернаціоналізований збройний конфлікт «внутрішньо» носить міжнародний характер, але, в той же час, формально не є міжнародним збройним конфліктом в повному обсязі. Іншими словами, саме «міжнародний характер» розширює інтернаціоналізований конфлікт за рамки внутрішньодержавного, однак не сприяє його перетворенню в суто міжнародний. Таким чином, інтернаціоналізований збройний конфлікт в об'єктивному розумінні займає місце між міжнародним збройним конфліктом та збройним конфліктом неміж- народного характеру, носить «проміжний» та «змішаний» характер [3, с. 126-127].
Словник міжнародного права визначає «інтернаціоналізований збройний конфлікт» як збройний конфлікт неміжнародного характеру, в якому на боці однієї або декількох сторін конфлікту беруть участь іноземні війська або направлені іноземною державою або від її імені збройні іррегулярні формування чи найманці. Обставини виникнення ситуації інтернаціоналізованого збройного конфлікту - численні, різноманітні і не мають міжнародно-правової кваліфікації. До таких конфліктів, зокрема, можна віднести: триваючий між внутрішніми угрупованнями збройний конфлікт, в який втрутилися іноземні держави на боці різних угруповань; військові дії, що виникають між іноземними державами, які здійснили втручання у внутрішній збройний конфлікт на підтримку різних протиборчих сторін;
збройний конфлікт з іноземним втручанням на підтримку повстанського угрупування, що бореться з існуючим урядом. Потрібно підкреслити, що додаткова складність гуманітарного характеру, що виникає в зазначених ситуаціях, пов'язана з необхідністю визначення права з метою захисту встановлення правового становища осіб, прямо або побічно залучених до бойових дій, і надання їм відповідного захисту [9, с. 41].
Таким чином, слід констатувати той факт, що підхід міжнародного гуманітарного права, відповідно до якого збройні конфлікти можуть бути тільки міжнародними або внутрішніми, потребує свого подальшого вдосконалення. Це виражається в тому, що практично в усіх внутрішніх збройних конфліктах, які відбувалися після Другої світової війни, так чи інакше прослідковується наявність т. зв. «іноземних елементів», які в кінцевому підсумку сприяють посиленню інтенсивності конфлікту та призводять до набагато більшої кількості жертв, тим самим виводячи даний збройний конфлікт із розряду суто внутрішніх у розряд «змішаних».
Є.О. Кожин та Ж.М. Аманжолов говорять про те, що процес включення подібного іноземного елементу у внутрішній збройний конфлікт слід називати «інтернаціоналізацією», а сам конфлікт - «інтернаціоналізованим». Говорячи про фактичні обставини, за яких може проходити така інтернаціоналізація, фахівці акцентують увагу на їх складності та чисельності. Що ж до основи процесу «інтернаціоналізації» збройного конфлікту, то тут наголошують про наявність одного або кількох критеріїв, таких як суб'єктний та територіальний критерії, а також критерій матеріальної допомоги [1, с. 61]. Крім основних, ще виділяють ряд додаткових критеріїв, які можуть бути використані при кваліфікації збройного конфлікту в якості «інтернаціоналізованого» в разі, якщо застосування основних критеріїв не здатно дати однозначну відповідь або ж коли наявна присутність іноземного елемента, але інтенсивність конфлікту залишається відносно низькою [1, с. 62-63]. До таких критеріїв, як правило, відносять: критерій засобів ведення війни, а саме види застосовуваної збройної техніки і зброї; критерій смертності; критерій усвідомленості; критерій організації сторін; критерій зовнішньої оцінки тощо [1, с. 62-63]. Слід наголосити на тому, що перераховані вище критерії не є вичерпними в силу того, що існуючі у світі збройні сутички мають своєю специфіку та унікальність [1, с. 63].
Слід зазначити, що останнім часом проблематика інтернаціоналізації збройних конфліктів неміжнародного характеру все частіше розглядається в контексті тлумачення принципів міжнародного права та аналізу концепції «гуманітарної інтервенції» [10, с. 6]. І дійсно, питання «інтернаціоналізації» внутрішніх збройних конфліктів тісно пов'язані з такими принципами міжнародного права, як принцип незастосування сили і загрози силою та принцип невтручання у внутрішні справи [11].
Так, А.Ф. Кастро у своїх дослідженнях, виділяє проблему зовнішньої допомоги сторонам (втручання) у внутрішніх збройних конфліктах [12, с. 60]. Описуючи проблему зовнішньої допомоги або втручання у внутрішні збройні конфлікти, вчений висловлює обурення по відношенню до невиконання міжнародно-правових заборон, щодо застосування сили і втручання у внутрішні справи держав. Описуючи «авантюри надвеликих держав», він повністю погоджується з Ю.Д. Ільїним, який справедливо зазначав, що посилання на міжнародне право в цих випадках просто «убогі» [13, с. 50]. Дійсно, раніше за неправомірні акції давали розгорнуту аргументацію «неминучого» порушення принципів і норм міжнародного права. А зараз все дуже «просто»: робиться загальне посилання на гуманітарну інтервенцію, необхідність запобігання гуманітарної катастрофи або етнічних чисток [12, с. 60].
Разом із цим відзначається, що одним з основних факторів, які прямо впливають на характер внутрішніх збройних конфліктів, є «іноземна допомога» повстанському руху всередині країни, а також уряду, проти якого ведеться збройна боротьба.
Справа в тому, що сама наявність такого явища, як внутрішній збройний конфлікт передбачає визнання державного суверенітету та певного кола питань, що відносяться до внутрішньої компетенції даної держави. Однак під час внутрішнього збройного конфлікту виникає цілий комплекс відносин, частина з яких є внутрішніми за характером, а частина - міжнародними, за участю міжнародного, іноземного елемента.
Говорячи про зовнішню допомогу у випадку внутрішніх збройних конфліктів, слід зазначити, що в міжнародно-правовій літературі, зокрема західній, є спроби поділу її на т. зв. «допомогу» та «інтервенцію». При цьому висловлюється думка, що нібито термін «інтервенція» повинен бути використаний як нейтральний із тим, щоб залежно від конкретних обставин інтервенція могла б бути визнана законною або незаконною [14]. У зв'язку з цим Л. Оппенгейм виділяв два випадки втручання у внутрішні справи інших держав: «пробачливе втручання» та «втручання без таких» [15, с. 285-286]. Йшлося, насамперед, про інтервенцію, у вигляді прямого та безпосереднього втручання збройними силами іноземної держави з метою підтримки уряду за раніше укладеними угодами або на підставі простого прохання цього уряду. Примітним є те, що Е. Кастрен (Е. Саэ1гёп) допускає можливість такої допомоги уряду тільки в разі наявності угод, укладених до виникнення внутрішніх збройних конфліктів, і в розумних межах [16, с. 111].
Незважаючи на окремі спроби ділити збройне втручання на допомогу і інтервенцію з метою виправдання протиправних дій, слід нагадати, що сучасне міжнародне право в цілому забороняє будь-яке втручання у внутрішні справи інших держав з будь-якого приводу [12, с. 61-62].
Але така позиція не є єдиною. Багато авторів виходять із того, що внутрішній збройний конфлікт може трансформуватися в міжнародний лише в тому випадку, коли збройне втручання відбувається на стороні повстанців. Отже, можна припустити, що допомога уряду не призводить до трансформації внутріш-
нього збройного конфлікту в міжнародний [12, с. 64-65]. Щодо допомоги повстанцям слід зазначити, що, як правило, міжнародне право категорично забороняє зовнішню допомогу повстанцям. Саме така допомога, на думку багатьох спеціалістів, здатна змінити характер внутрішнього збройного конфлікту, перетворивши його на міжнародний [12, с. 67].
При цьому потрібно підкреслити, що відсутність у міжнародному праві норм, що забороняють громадянські війни, означає, що інші держави не обмежені у своїй свободі взяти участь у громадянській війні через допомогу одній із сторін. Із цього питання в міжнародно-правовій доктрині сформувалися три основні позиції: 1) держави володіють дискреційною владою у визначенні «справедливої» сторони в конфлікті і, відповідно, в наданні допомоги цій стороні; 2) держави вправі надати допомогу лише уряду, а не повсталій стороні; 3) держави повинні бути нейтральними стосовно обох учасників конфлікту [17, с. 57-58].
В офіційних документах перевага віддається саме третій позиції, про що свідчить текст формулювання принципу невтручання в Декларації про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин і співробітництва між державами відповідно до Статуту ООН від 24 жовтня 1970 р.: «Жодна держава не повинна <...> втручатися у внутрішню боротьбу в іншій державі» [17, с. 58].
Хоча принцип невтручання забороняє і не всі види допомоги сторонам внутрішнього конфлікту, очевидно, що сучасне міжнародне право захищає їх учасників від втручання інших держав і цим створює принципово інший правовий режим цих конфліктів у порівнянні з режимом міжнародних збройних конфліктів.
Однак є рідкісні випадки, коли сторонам у конфлікті вдається уникнути звернення за допомогою (насамперед, за військовою, яка має на меті зміну ходу внутрішньої боротьби) до іноземних держав, а державам, відповідно, - утримуватися від надання такої допомоги,, яка кваліфікувалася би як втручання у внутрішні справи іншої держави, порушення її незалежності та суверенітету. Але у зв'язку з міжнародно-правовою оцінкою участі третіх держав у збройних конфліктах неміжнародно- го характеру ще існують значні складнощі. Для визначення правомірності поведінки держави відносно внутрішнього конфлікту в іншій державі необхідно встановити, які форми «залу- ченості» третіх держав у внутрішній конфлікт є порушенням принципу невтручання і чи захищає цей принцип обидві сторони внутрішнього конфлікту в рівній мірі [17, с. 58-59].
Таким чином, практичний досвід показує, що допомога ззовні, якщо вона не є виключно гуманітарною, надає конфлікту великий розмах і, як правило, збільшує кількість жертв.
Висновки. Реалії сьогодення свідчать про те, що закон війни не має спеціальних положень, які мають бути застосовані до інтернаціоналізованих збройних конфліктів неміжнародного характеру. На практиці внутрішні конфлікти з іноземним втручанням незмінно є предметом запеклих суперечок, які, як правило, мають політичний характер. Результатом є те, що думки про такі фактичасто сильно відрізняються. Зацікавленість окремого уряду може навіть піти так далеко, що він буде із самого початку заперечувати саме існування збройного конфлікту, який є предметом регулювання законів війни. У цих умовах будь-яка загальна правова кваліфікація навряд чи буде доречною. Саме тому нагальною проблемою сьогодення є відсутність чіткої юридичної процедури щодо юридичної кваліфікації збройних конфліктів, яка потребує свого обов'язкового вирішення.
У зв'язку із цим особливо актуальною сьогодні, на нашу думку, також залишається проблематика зовнішньої допомоги сторонами у внутрішніх збройних конфліктах (інтернаціоналізація збройних конфліктів неміжнародно- го характеру) та питання права, що підлягає застосуванню в таких збройних конфліктах. Доцільно виділити два можливих підходи: 1) змішаний (дуалістичний) підхід, що полягає в застосуванні норм міжнародного гуманітарного права, з урахуванням того, що конфлікт одночасно розглядається як внутрішній та міжнародний, залежно від сторін, які беруть участь у ньому; 2) сингулярний (моністичний) підхід, який передбачає, що в разі інтернаціоналізації збройних конфліктів міжнародне гуманітарне право повинно застосовуватися в повному обсязі.
Література
1. Кожин Е.А. Международно-правовые признаки, требования и условия, в соответствии с которыми квалифицируются «интернационализированные» вооруженные конфликты / Е.А. Кожин, Ж.М. Аманжолов // Международный фонд правовых исследований «Аспекты права» : Ежемесячный научный журнал. - Москва. - № IV(9). - 2015. - С. 60-64.
2. Лебедева М.М. Политическое урегулирование конфликтов : [учеб. пособие] / [М. М. Лебедева]. - М. : Аспект Пресс, 1999. - 271 с.
3. Аманжолов Ж.М. К вопросу о некоторых аспектах юридической квалификации «интернационализированных» вооруженных конфликтов / Ж.М. Аманжолов, Е.А. Кожин // Эл-Фараби атындаты ^азҐУ Хабаршысы. Хальщаральщ цатынастар жэне халыцаралыц цуцыц сериясы = Вестник КазНУ им. Аль-Фараби. Серия международные отношения и международное право = Al-Farabi Kaz NU Bulletin. International Relations and International Law Series. - 2014. - № 2. - С. 125-129.
4. Стрельцов Є.Л. Міжнародні конфлікти: спроба визначення / Є.Л. Стрельцов // Актуальні проблеми держави і права. - 2015. - Вип. 75. - С. 227-234.
5. Стрельцов Є.Л. До питання про сутність та види міжнародних конфліктів / Є.Л. Стрельцов // Наукові праці Національного авіаційного університету. Серія : Юридичний вісник «Повітряне і космічне право». - 2014. - № 4(33). - С. 133-137.
6. Кузьмін Е.Е. Поняття збройного конфлікту: первісні роздуми / Е.Е. Кузьмін // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія : Юриспруденція. - Одеса, 2014. - Вип. 12. - Т 2. - С. 187-190.
7. Егоров С.А. Вооруженные конфликты и международное право : дис. докт. юр. наук : 12.00.10 / С.А. Егоров. - Москва, 1999. - 285 с.
8. Стюарт Д. Г К единому определению вооруженного конфликта в международном гуманитарном праве : анализ интернационализированного вооруженного конфликта / Джеймс Г. Стюарт // Международный журнал Красного Креста / пер. с англ. и фр. - М. : МККК, 2004. - С. 129-175.
9. Словарь международного права / ред. кол. : С.В. Чер- ниченко, А.Н. Вылегжанин, Б.Р. Тузмухамедов ; отв. ред. С.А. Егоров. - [3-е изд., перераб. и доп.]. - Москва : Статут, 2014. - 495 с.
10. Бисмиллах М. Международно-правовые механизмы урегулирования внутригосударственных конфликтов как юридическая основа политики национального примирения в Афганистане : дис. канд. юр. наук : 12.00.10 / М. Бисмиллах ; [Моск. гос. ин-т междунар. отношений (ун-т) МИД России]. - Москва, 2014. - 159 с.
11. Декларація про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин і співробітництва між державами відповідно до Статуту ООН // ООН ; Декларація, Міжнародний документ від 24.10.1970 [Електронний ресурс] - Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_569.
12. Кастро А.Ф. Международно-правовая регламентация внутренних вооруженных конфликтов : дис. канд. юр. наук : 12.00.10 / Альберто Гваделупе Фернандеш де Кастро. - Москва, 1999. - 166 с.
13. Ильин Ю.Д. Международное право и война в наши дни / Ю.Д. Ильин // Московский журнал международного права. - 1996. - № 1. - С. 48-62.
14. Schindler D. The Principle of Non-Intervention in Civil Wars / The Institute of International Law. - 1975 [Електронний ресурс] - Режим доступу : http://www.justitiaetpace.org/idiE/ resolutionsE/1975_wies_03_en.pdf.
15. Оппенгейм Л. Международное право : в 2-х т. / Л. Оп- пенгейм. - Москва, 1949. - Т 2, п/т. 1. - 387 с.
16. Castren E. Civil War / Erik Johannes Sakari Castren. - Suomalainen Tiedeakatemia : Helsinki, 1966. - 244 p.
17. Северинчик Ю.В. Международно-правовые проблемы вооруженных конфликтов немеждународного характера : дис. канд. юр. наук : 12.00.10 / Ю.В. Северинчик. - Москва, 2000. - 196 с.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Напрямки, форми та методи реалізації гуманітарної політики ООН. Аналіз вектору діяльності ООН по вирішенню проблеми надання допомоги та захисту цивільного населення під час конфліктів. Роль гуманітарної інтервенції в урегулюванні збройних конфліктів.
курсовая работа [62,7 K], добавлен 30.05.2010Гарячі точки планети та жертви збройних конфліктів. Ставлення України до збереження стабільності на території колишнього СРСР. Участь України в миротворчій діяльності міжнародного співтовариства. Участь України в місії ООН по відновленню миру в Анголі.
контрольная работа [36,5 K], добавлен 10.12.2010Поняття "міжнародний конфлікт", його структура і фази. Особливості конфліктів за сферою суперечностей, засобами, географічними масштабами, складом конфліктуючих сторін, тривалістю. Можливості врегулювання міжнародних спорів за допомогою різних засобів.
курсовая работа [45,7 K], добавлен 07.03.2010Характеристика Організації Об'єднаних Націй як гаранту миру і безпеки на Землі. Практика створення збройних сил ООН та участь України в міжнародних миротворчих операціях. Роль Ради Безпеки ООН у зміцненні стабільності в євроатлантичному регіоні.
реферат [26,8 K], добавлен 19.07.2011Зміст та завдання інституції Уповноваженого уряду з питань євроінтеграції та закордонної допомоги. Аналіз зовнішніх і внутрішніх чинників, що впливали на хід переговорів щодо вступу Польщі до ЄС; визначення фінансово-економічних наслідків інтеграції.
реферат [31,2 K], добавлен 11.10.2011Головні чинники визначення зовнішньої політики. Новий зовнішньополітичний курс України. Традиції суспільної дискусії щодо міжнародної стратегії держави. Співробітництво в межах СНД. Перспективи зовнішньої політики України. Глобальна міжнародна політика.
контрольная работа [33,0 K], добавлен 18.10.2012Розгляд і особливості розпаду Югославії в його внутрішніх і міжнародних аспектах. Загострення міжнаціональних відносин у югославській федерації. Причини та розвиток громадянської війни 1991-1995 рр. Участь міжнародних організацій у врегулюванні конфлікту.
курсовая работа [51,9 K], добавлен 19.09.2010Складні форми міждержавної взаємодії: від кооперації й співробітництва до різних видів конфліктних ситуацій. Дослідження проблем поняття, сутності та ознак міжнародних конфліктів, характеристика їх видів. Аналіз ознак неміжнародних озброєних конфліктів.
статья [42,2 K], добавлен 17.08.2017Сутність та причини виникнення транснаціональних корпорацій, їх основні властивості. Форми транснаціональних корпорацій. Позитивні та негативні сторони ТНК, їх роль у сучасній світовій економіці. Шляхи протидії негативним сторонам іноземного інвестування.
реферат [27,6 K], добавлен 09.05.2012Питання міжнародної правової допомоги у кримінальних справах. Європейська конвенція про видачу правопорушників. Загальна характеристика правової допомоги у кримінальному провадженні. Видача злочинців (екстрадиція). Передача кримінального провадження.
реферат [36,2 K], добавлен 05.10.2008Поняття, класифікація та основні форми зовнішньої торгівлі. Регулювання зовнішніх торгових відносин. Роль зовнішньої торгівлі для економічного розвитку країни в умовах глобалізації. Місце і роль розвинутих країн у міжнародному товарному обміні.
курсовая работа [293,8 K], добавлен 14.10.2014Закінчення холодної війни і змінення ролі Африки в міжнародних відносинах. Спричинення несприятливих наслідків для інтересів міжнародної безпеки, які утворюються внаслідок внутрішніх й міждержавних конфліктів, спалахуючих в різних районах Африки.
реферат [28,4 K], добавлен 31.01.2010Перенесення локальних конфліктів з регіону Близького Сходу до Середнього Сходу на початку 80-х років. Основні передумови до Ірано-іракської війни 1980-1988 років. Перші спроби врегулювання конфлікту. Виникнення загрози війни для суспільних держав.
контрольная работа [22,0 K], добавлен 08.09.2011Глобалізація в соціально-економічній сфері. Головні особливості та національність капіталізму. Джерела внутрішніх і зовнішніх конфліктів як основні фактори процесу глобалізації. Глобалізація з точки зору економіки, її основні негативні наслідки.
реферат [29,6 K], добавлен 08.11.2011Сутність міжнародної технічної допомоги, її види. Подальші напрямки співробітництва з фондами, іншими країнами, щодо технічної допомоги Україні. Програми та проекти міжнародної технічної допомоги, що спрямовані на покращення економічного стану в Україні.
реферат [34,4 K], добавлен 26.10.2008Особливості сучасного етапу міжнародних відносин. Тенденція до зниження загальної кількості конфліктів на планеті. Бідність та нерівність у добробуті народів різних країн. Поняття міжнародної кризи. Відносини між державними та недержавними суб'єктами.
презентация [952,9 K], добавлен 25.01.2014Сутність, форми і система показників зовнішньої торгівлі. Основні проблеми та суперечності у розвитку зовнішньої торгівлі України та вироблення рекомендацій щодо вдосконалення торгівельних відносин. Роль і місце України в світовому господарстві.
курсовая работа [97,3 K], добавлен 18.01.2011Поняття глобальних проблем людства або проблем, що торкаються складних взаємовідносин між країнами світового суспільства. Основні природні ресурси. Нафтова промисловість. Енергія річок та атомів. Причини виникнення сировинної та енергетичної проблем.
презентация [5,4 M], добавлен 11.10.2013Ключові поняття. Причини та етапи міжнародної міграції робочої сили. Сучасні основні центри притягання робочої сили. Наслідки переміщення трудових ресурсів. Регулювання міжнародних міграційних процесів. Міжнародна Організація Праці, її діяльність.
реферат [29,3 K], добавлен 17.11.2007Ключові поняття та причини міжнародної міграції робочої сили. Основні етапи цього процесу та сучасні центри притягання робочої сили. Наслідки міжнародної міграції трудових ресурсів. Регулювання міграційних процесів та Міжнародна Організація Праці.
презентация [547,9 K], добавлен 23.01.2011
