Основні напрями та пріоритети надання електронних послуг в країнах Європейського союзу: на прикладі Данії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», м.Київ

Основні напрями та пріоритети надання електронних послуг в країнах європейського союзу: на прикладі Данії

С. А. Чукут,

доктор наук з державного управління, професор, в.о. завідувача кафедри теорії та практики управління

В. Л. Полярна,

студентка 6 курсу факультету соціології і права

Анотація

данія електронний послуга світовий

У статті досліджується досвід надання електронних послуг в Данії. Проаналізовані звіти з електронної готовності ООН за період з 2003 по 2016 роки щодо індексів та стадій зрілості електронних послуг Данії. Відзначено, що у 2014 році Данія мала значне погіршення індексу розвитку електронних послуг, що вплинуло на її місце в рейтингу найрозвинутіших країн світу з електронного урядування. Проаналізовано основні кроки, які були зроблені урядом Данії щодо удосконалення надання електронних послуг громадянам та бізнесу. Зокрема, прийняття у 2011 році «Об'єднаної громадської цифрової стратегії: цифровий шлях до майбутнього процвітання 2011-2015 рр.», а також розробленої спільними зусиллями Данського уряду, місцевими урядами та Данськими регіонами «Стратегії електронного добробуту на 2013-2020 рр.». Досліджено можливості отримання та надання е-послуг завдяки порталу - Borger.dk. Розкрито важливу роль електронного цифрового підпису «NemID» для отримання та надання електронних послуг. Проаналізовано портал електронних закупівель та систему електронних платежів “NemHandel”, яка є обов'язковою для постачальників послуг будь-яким представникам влади чи установам. У висновках відзначено відповідність данського досвіду надання електронних послуг сучасним світовим тенденціям та можливості використання його в Україні. Зокрема, зазначена соціальна мережева платформа для досвіду і обміну знаннями з суспільних оцифрувань Данії Digitalisйr.dk.

Ключові слова: електронне урядування, електронні послуги, стадії зрілості електронних послуг, портал електронних послуг, електронні закупівлі, електронний підпис, оцифрування.

Annotation

The article examines the experience of electronic service delivery in Denmark. Analyzed reports on e-readiness of the UN for the period from 2003 to 2016 on indices and stages of maturity of e-services in Denmark. Noted that in 2014, Denmark had significant deterioration index of development of e-services that affect its place in the ranking of the most developed countries in the world with electronic control. The basic steps that were made by the Danish government for the improvement of e-services to citizens and business. In particular, the adoption in 2011, "the joint public digital strategy: the digital road to future prosperity 2011-2015", as well as developed jointly by the Danish government, local governments and Danish regions "Strategy for e-prosperity for 2013-2020 gg". Investigate the possibility of obtaining and the provision of e-services through the portal - Bцrger.dk. Revealed the important role of the electronic digital signature "NemID" for receiving and providing electronic services. Analyzed the portal of e-procurement and electronic payment system “NemHandel”, which is mandatory for service providers to any authorities or institutions. In conclusion, the correspondence with the Danish experience of electronic services modern world trends and the possibility of using it in Ukraine. In particular, this social networking platform for experience and knowledge exchange and public digitize Denmark Digitalisйr.dk.

Keywords: e-government, e-services, stage of maturity of e-services e-services portal, e-procurement, digital signature, digitization.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Серед публікацій щодо аналізу зарубіжного досвіду впровадження електронного урядування, зокрема і надання електронних послуг, можна віднести збірки відповідних праць [1-2], однак серед країн, які в них розглядаються, відсутня Данія. Дана проблема, вже багато років вивчається науковцями різних галузей - інформатики, документознавства, інформаційної безпеки, державного та муніципального управління та ін.. Зокрема, досліджується вплив інформаційно-комунікаційних технологій на розвиток надання електронних послуг громадянам, аналізують як оптимізувати та поліпшити доступ громадян до порталів електронних послуг, та який вплив за собою несе е-урядування на рівень розвитку інформаційного суспільства загалом. До найбільш повних і ґрунтовних зарубіжних досліджень щодо стану та розвитку електронного урядування в Данії, зокрема і процесу надання електронних послуг, можна віднести праці Birgit Jжger & Karl Lцfgren [3]. Окрім того, до аналізу цієї проблеми долучалися такі дослідники, як: Fountain (2001); Eifert & Pьschel (2004); Pedersen, J.S.; Ejersbo, N. & Greve, C. (2008); Jensen, L., & Kдhler, H. (2006) Johansson, S. Також в своїх дослідженнях розглядали питання розвитку електронного урядування в Данії: Sulik, R., Espersen, L,. Holte, H., Larsen T. Серед вітчизняних дослідників ще не приділялася достатня увага дослідженню досвіду надання електронних послуг в Данії.

Окремо, слід також зазначити важливу роль фахівців ООН щодо визначення індексів розвитку електронного урядування в світі. Кожні два роки підрозділ публічного управління та управління розвитком Департаменту Економічних та Соціальних зв'язків (UNDESA) Організації Об'єднаних Націй публікує Звіти з е-урядування [4-7]. Одним із трьох компонентів дослідження, поруч з визначенням рівнів розвитку телекомунікаційної інфраструктури та людського капіталу, є визначення ступеня зрілості онлайн послуг. Зокрема, в цих Звітах можна простежити динаміку надання електронних послуг та їх зрілість в Данії.

Мета статті. Метою статті є дослідження основних напрямів та пріоритетів надання електронних послуг в Данії та можливість застосування данського досвіду в Україні.

Виклад основного матеріалу дослідження. Розпочинаючи з 2000 року, в Європейському Союзі регулярно відстежується й оцінюється онлайнова доступність 20 послуг (12 - для громадян і 8 - для бізнесу) [8]. Усі послуги були поділені на чотири категорії: 1) послуги, за допомогою яких держава одержує фінансові ресурси від громадян і бізнесу (в основному це сплата податків, внески в системі соціального страхування); 2) реєстраційні послуги; 3) послуги, що надаються громадянам і бізнесові на основі сплачених податків і внесків; 4) дозволи і ліцензії. Окрім того, визначалися чотири рівні розвитку онлайнової доступності: 1) онлайнова доступність інформації про послугу; 2) однобічна онлайнова взаємодія (онлайнові форми); 3) двостороння онлайнова взаємодія (онлайнове подання форми); 4) повний цикл одержання послуги, доступний он-лайн.

У 2003 році фахівцями ООН було запропоновано виділяти п'ять стадій розвитку електронних послуг - присутність, що розвивається; розширення присутності; інтерактивна присутність; транзакційна присутність; мережева присутність [4, 14], розпочинаючи з 2010 році і по теперішній час - чотири стадії [5; 9]:

1) Нові інформаційні послуги: - громадяни мають можливість легко отримувати інформацію про нове в діяльності національного уряду та міністерств, а також можуть переходити за посиланнями до архіву інформації; 2) Розширені відомості про послуги - надана можливість посиленої односторонньої або простої двосторонньої електронної комунікації між урядом і громадянином, таких як завантажуванні форми для державних послуг і додатків; 3) Транзакційні послуги - на урядових веб-сайтах є можливість, двостороннього зв'язку уряду з громадянами; 4) Підключені послуги - інформація, данні та знання передаються від урядових установ через інтегровані програми.

Досліджуючи індекси розвитку електронного урядування, встановлено, що за Звітом ООН з е-урядування 2014 року - Данія суттєво знизила свої позиції і погіршила загальний рейтинг з е-урядування саме завдяки зниженню індексу е-послуг (див. Таблиця 1.).

Таблиця 1.Індекси розвитку е-урядування Данії у звітах ООН

В таблиці 2 наведені показники розвитку електронних послуг в Данії протягом 2003-2016 років, які були прораховані експертами ООН та опубліковані у відповідних Звітах з розвитку електронного урядування.

Таблиця 2.Стадії зрілості е-послуг Данії у звітах ООН

Розвиток електронного урядування в Данії розпочався з 2001 року, коли була затверджена «Програма формування електронного уряду на 2002-2007 роки». У лютому 2003 року вперше був запущений портал електронного уряду Данії [10]. На початковому етапі він містив лише матеріали про державні послуги інформаційно-довідкового характеру. У період з 2004-2007 роки була сформована інфраструктура електронного уряду. Створено базові компоненти: портал і шлюз електронного уряду, платіжний шлюз електронного уряду, електронний міжвідомчий документообіг, інфраструктура відкритих ключів, єдине транспортне середовище державних органів, національні реєстри ідентифікаційних номерів, реалізовані електронні державні послуги. У 2008 році на порталі з'явилися перші транзакційні послуги, які передбачають можливість проведення онлайн-платежів. Так, в першу чергу була реалізована онлайн оплата податків, державних зборів, мита та штрафів за порушення правил дорожнього руху, в 2009 році - оплата послуг житлово-комунального господарства.

Протягом 2010 року на порталі було запущено низку інших соціальних державних послуг, серед яких послуги, Міністерства охорони здоров'я, Міністерства внутрішніх справ та Міністерства освіти. Крім того, було створено мобільний додаток для отримання найпростіших послуг, таких як адресна довідка, постановка в чергу в дитячий садок і оплата податків. З метою спрощення процедури навчання населення роботі з порталом була розроблена мультимедійна навчальна програма. У квітні 2010 року відбувся запуск послуги по запису електронного цифрового підпису на чіпи посвідчень особи нового зразка з метою збільшення безпеки зберігання та використання електронного цифрового підпису. З початку року були запущені послуги з реєстрації юридичних осіб та підприємців. У пілотному режимі відбувся запуск електронних послуг з видачі паспортів, посвідчень особи, водійських прав, а також по реєстрації населення за місцем проживання. Крім цього було запущено безліч допоміжних сервісів для юридичних осіб та за тематикою земельних відносин [10].

Одним із основних та пріоритетних напрямів уряду Данії стала затверджена 20 червня 2011 р. «Об'єднана громадська цифрова стратегія: цифровий шлях до майбутнього процвітання 2011-2015 рр.», яка зосередилася на впровадженні простих та ефективних електронних послуг. Головною метою стратегії стало досягнення до 2016 р. того, щоб цифрове самообслуговування було запроваджене як звичайна процедура взаємодії громадськості з державним сектором. Також важливою для запровадження та надання якісних доступних електронних послуг є розроблена спільними зусиллями Данського уряду, місцевими урядами та Данськими регіонами «Стратегія електронного добробуту на 2013-2020 рр.» для загального державного сектору [11]. Метою стратегії стало збільшення через конкретні ініціативи використання інформаційно-комунікаційних технологій, а також технологій добробуту у наданні державних послуг, зокрема в таких галузях, як охорона здоров'я, догляд за літніми людьми, соціальні послуги та освіта.

Громадський портал Borger.dk [13] вперше запущений в січні 2007 року, став єдиною точкою входу до інформації та електронних послуг державного сектору для громадян на всіх рівнях - місцевому, регіональному та державному. Портал спільно керується і спонсорується державою, регіональною та місцевими владою. Портал надає загальну, а також в залежності від розташування конкретну муніципальну чи регіональну і персоніфіковану інформацію, дані та електронні послуги для громадян. Він має безліч лінок «самообслуговування», що дозволяє громадянам ефективно вести спілкування з державним сектором.

Портал borger.dk був оновлений у жовтні 2008 р. і містив першу версію лінки «Моя сторінка», де громадяни могли знайти персональну інформацію щодо податків, догляду за здоров'ям, житла та фінансового стану. Друга і більш повна версія «Моєї сторінки» була запущена у 2010 у співпраці з муніципалітетами Копенгагена, Фредеріксберга, Альборга і Нестведа (наприклад 5% муніципалітетів представляють приблизно 24% населення) і в березні 2012 р. понад 50% муніципалітетів (що представляли понад 60% населення) підписалися на базовий стартовий пакет персоналізованих послуг від LGDK. Окрім того, технологія єдиного входу дозволила громадянам отримувати інформацію та послуги від декількох агентств без повторної автентикації.

У травні 2012 року відбулося чергове оновлення порталу. Була представлена повністю мобільна платформа для громадян та оновлена версія інформаційної архітектури, графічного дизайну й системи менеджменту контенту порталу. Користувачам надана можливість більшої персоналізації та синдикації контенту, представникам влади - гнучкість щодо додавання специфічно-локального контенту на портал, чи переміщення контенту на веб-сторінки громадян. Наразі портал містить понад 600 рішень з самообслуговування, і проводить понад 1,2 млн користувацьких операцій на місяць (при кількості населення в 5,5 млн чоловік)

Веб-сайт IT-formidler.dk був створений з метою підтримки ініціатив, спрямованих на поліпшення данських навичок у сфері інформаційних технологій. Насамперед передбачена можливість кожному вчителеві в країні поділитися досвідом, створити освітні матеріали та підтримувати та забезпечувати навчальні модулі. Сайт було створено в березні 2009 року як частину проекту «Laer Mere» («Вивчи більше»). Слід відзначити, веб-сайт і мережа є частиною програми створеної подолати цифрову нерівність, а саме - допомогти датчанам, які не мають можливості обслуговувати себе онлайн. Це зумовлено тим, що Стратегія електронного урядування 2012-2015 рр. зробила електронне спілкування між владою, громадянами і бізнесом обов'язковим [12].

Boligejer.dk - портал нерухомого майна, що містить нормативно-правові акти, покрокові інструкції, інструменти та документи, створені задля того, щоб полегшити й зробити безпечнішим для користувачів процес купівлі та продажу житла. Він також надає огляд процесів купівлі та продажу і подробиці про людей, що ними користуються. Деякі інструменти та документи дають змогу власникам нерухомості проводити частину операцій з житлом самотужки, але також є способом доступу до державної бази даних, що містить дані про нерухомість [18].

«NemLog-In» - це сучасний сервіс єдиного входу, створений під егідою громадського керування користувачами задля того, щоб електронний простір Данії був безпечнішим і для надання кращих послуг громадянам. Використовуючи цей сервіс, датчани роблять єдиний вхід для отримання різноманітних послуг. Вхід відбувається або за допомогою електронного підпису чи NemID, що є ключем до публічного самообслуговування онлайн, в той час, як Nem Log-In діє як отвір для ключа [12].

Сховище даних та платформа для співпраці Digitalisйr.dk [19] - це центральне сховище інформації стосовно обміну даними для державного та приватного секторів та засіб співпраці задля розвитку інформаційного суспільства в Данії. Запущене Данським Міністерством науки, технології та інновацій у жовтні 2008 року, як попередник Infostructurebase (ISB), воно є ключовим стратегічним елементом в структурі електронного урядування країни. Його головна мета полягає у підтримці обміну та повторного використання даних, що мають відношення до надання державних та приватних послуг, включаючи співпрацю, бізнес-реінжиніринг та вирівнювання супутніх послуг. Важливою частиною змісту є стандарти, ухвалені Данським комітетами з IT-“архітектури” електронного урядування та XML.

Digitalisйr.dk також виступає як соціальна мережева платформа для обміну знаннями і досвідом з суспільних оцифрувань Данії, що містить різноманітні каталоги. Будь який громадянин може створити групу на Digitalisйr.dk, якщо має бажання обмінятися знаннями або досвідом щодо різноманітних аспектів оцифрування, запропонувати власний новий проект, орієнтований на співпрацю або щось інше.

Digitalisйr.dk може бути використаний як соціальна мережа, де можна створити як відкриту групу для членства, що дозволяє кожному приєднатися, чи закриту групу, яка може запропонувати стати членом групи. Окрім того, кожен може брати участь чи створити обговорення, новини або події у відповідній групі, або тільки бути членами групи чи задавати параметр, коли лише адміністратори можуть створювати контент. Ця платформа об'єднала як представників IT-сектору (розробників системи, інженерів-програмістів, IT-архітекторів тощо), так і фахівців з комунікації (редакторів, веб-майстрів, керівників проектів, агентів зв'язку, продавців тощо). Таким чином, ця мережа, яка охоплює широку аудиторію, є унікальною міждисциплінарною мережею оцифрування Данії.

В системі надання електронних послуг Данії, особливе місце посідає електронна пошта - послуга, що надає людям змогу отримати доступ до електронних листів як від приватних компаній, так і від представників влади в єдиній електронній поштовій скриньці на borger.dk - I virk.dk. Завдяки електронній пошті стало можливим легке та безпечне спілкування між громадськістю, бізнесом та владою. Окрім відправлення та отримання електронних листів, електронна пошта діє ще і як електронне сховище. Електронна пошта стала основним елементом в Стратегії електронного урядування 2011-2015 рр. Так, ще у 2011 р. понад 180 млн. листів було надіслано громадянам та підприємствам в електронному вигляді [12].

Бізнес-портал Virk.dk є каналом електронних послуг для представників бізнесу, що дозволяє їм виконувати свої зобов'язання звітувати перед державним сектором, надаючи актуальну інформацію про державні послуги. Головна мета virk.dk - позбавити данський бізнес від адміністративного тягаря і запровадити єдиний вхід до державного сектора. Virk.dk надає повністю цифрові рішення для підприємств та адміністрації, незалежно від компетентного адміністративного органу. Портал містить понад 200 електронних форм [14]. Virk.dk пропонує перехресний потік робіт, налаштованих таким чином, що потік автоматично знаходить форми, що є найбільш доречними для кожного окремо взятого користувача. Вартим уваги аспектом є початковий потік робіт компанії: користувачам автоматично демонструють форми й запити стосовно того, що їх цікавить, таким чином уникаючи непотрібних форм.

Електронний підпис «NemID» [16] - з 1 липня 2010 року надає можливість легко та безпечно отримувати доступ до широкого спектру рішень публічного та приватного самообслуговування в мережі, включаючи електронні банківські операції, нерухомість, страхування та пенсійні фонди. З цим електронним підписом, громадяни використовують один і той же ID і той самий пароль для онлайн-банкінгу, як на урядових веб-сайтах, так і для приватних послуг онлайн. «NemID» став результатом співпраці між державою, муніципалітетом та регіонами, фінансовим сектором та приватним підрядником. Понад 70% населення Данії, віком від 15 років, користується цим підписом. Було також розроблено спеціальне рішення для людей з вадами зору, спільно з Данською Асоціацією людей з проблемами зору [17].

Портал електронних закупівель Данії надає державним та приватним постачальникам знання та інструменти, необхідні для надання тендерних послуг. Метою порталу є сприяння співпраці між підприємствами та населенням як засобу ефективного просування державних послуг. Данія є активним членом NES(Північно-європейської підгрупи) - ініціативи групи країн, до якої входять Швеція, Норвегія, Ісландія та Фінляндія, за підтримки Сполученого Королівства - з метою полегшення взаємодії та створення спільної платформи для електронних закупівель серед країн-учасників. У січні 2007 року країни-учасники домовилися щодо загального запровадження стандарту електронних закупівель UBL 2.0 [15].

Електронні платежі “NemHandel” - в Данії з 2011 р. електронне виставлення рахунку за стандартами NemHandel [18] є обов'язковим для постачальників послуг будь-яким представникам влади чи установам. “NemHandel” - це технологія, що дозволяє данським підприємствам надсилати стандартизовані електронні рахунки прямо зі своїх комп'ютерів через інтернет, зручним і надійним способом. Оскільки NemHamdel заснований на відкритих стандартах і компонентах з відкритим кодом, будь-який продавець IT чи постачальник послуг IT можуть вільно додавати технологію в свої товари і приєднуватися до відкритої інфраструктури, що забезпечує поширення і поглинання, а також швидко нарощує критичну масу.

Всі громадяни та представники бізнесу в Данії повинні мати акаунт NemKoto («Easy Account» - з анг. «легкий акаунт»), а саме звичайний банківський акаунт, на який надходитимуть платежі від державних закладів через Easy Account System (EAS). EAS - це база даних з номерами акаунтів, компаній і соціального страхування [17]. Так, коли державний заклад здійснює платіж громадянину чи компанії, платіж виконується на номер страховки чи компанії. Тоді він йде від системи платежів закладу до EAS, яка приєднує номер аканту, потім до банку закладу, і вже потім - на банківський рахунок громадянина/компанії. Таким чином всі платежі здійснюються електронним чином на банківський рахунок - не потрібно жодних чеків чи готівки. Можна встановити, змінити чи видалити будь-який Easy Accountдля громадян чи державних установ у режимі онлайн. Працівники в державних установах можуть входити під іменем користувача на сайт і зупиняти платежі, чи шукати платежі, здійснені їхньою установою. Доступ отримується через вхід на сайт за допомогою підпису OCES.

Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямі

Для України, що обрала шлях до європейської інтеграції та демократичного розвитку, впровадження електронного урядування, особливо налагодження ефективної мережі надання електронних послуг, є нагальним першочерговим питанням в умовах децентралізації влади, залучення громадськості до процесу управління державними справами, та задля покращення діалогу між державою та її громадянами. При запровадженні електронних послуг в Україні, слід обов'язково звернути увагу на подоланні «бар'єрів на шляху ефективного надання державних послуг, пов'язаних головним чином з діяльністю уряду та публічних адміністрацій» [20]. Для ефективного надання публічною адміністрацією державних послуг громадянам і бізнесу необхідно використовувати нові методи роботи, бек-офіси трансформації та ефективного використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій. Крім того, відповідно до того, яким чином здійснюються економічні відносини громадськості з підприємницькими структурами через мережу Інтернет (наприклад, резервування авіаквитків, купівля книжок тощо), необхідно створити можливість проведення аналогічних операцій в електронному (інтерактивному) режимі, також легко і доступно, як і взаємовідносини між громадськістю та публічною адміністрацією через мережу Інтернет. Це вимагає від уряду надавати як інформацію, так і послуги, розроблені за принципом “клієнт орієнтованих офісів”.

Особливу зацікавленість при впровадженні електронного урядування в Україні, викликає данська соціальна платформа Digitalisйr.dk, яка водночас виступає як унікальна соціальна мережа, яка покликана задовольнити різноманітні потреби громадян та бізнесу щодо обговорення, надання пропозицій та удосконалення інструментів та технологій електронного урядування та електронної демократії, поліпшити якість надання електронних послуг, наблизити громадян до влади і навпаки. Особливо цей досвід може бути врахований підчас впровадження електронного урядування на місцевому та регіональному рівнях в нашій країні. Корисним також для України є досвід подолання цифрової нерівності серед громадян, шляхом проведення освітніх кампаній з метою оволодіння сучасними інформаційними технологіями для осіб літнього віку, людей робітничих професій, для людей з особливими потребами та для людей, які не мають можливості використовувати IT-технології у себе вдома. В Данії, розуміючи цю проблему, була розроблена комплексна мультимедійна навчальна програма, яка значно спростила використання державних веб-сайтів та загалом підвищила комп'ютерну грамотність населення.

В умовах мережевої війни, викликає зацікавленність данський досвід використання електронного цифрового підпису, зберігання та надійного захисту персональних даних [21]. Тому що, самі ці ланки є найбільш вразливими підчас хакерських атак, маніпулювання різноманітною інформацією з баз даних, розсилкою «фейкових» повідомлень, які можуть призвести до дестабілізації ситуації в Україні та підірвати довіру громадян до технологій та інструментів електронного урядування, зокрема і щодо безпечного отримання якісних електронних послуг.

Література

1. Кращі практики впровадження електронного урядування: зарубіжний досвід. / за заг. ред.: С.А. Чукут, О.В. Загвойської. - К., 2010.- 144 с.

2. Інституційні та організаційні засади впровадження електронного урядування: кращі зарубіжні практики. / за заг. ред.: С.А. Чукут, О.В. Загвойської. - К.: НАДУ -К., 2011. - 172 с.

3. Jжger, B. and Lofgren, K. The history of the future: Changes in Danish e-government strategies 1994-2010. - 30 pp. [Електронний ресурс] - Режим доступу:https://www.scss.tcd.ie/disciplines/information_systems/egpa/docs/2010/ABS%20-%20Jaeger%20Lofgren.pdf

4. United Nations E-Government Survey. [Електронний ресурс] - Режим доступу: https://publicadministration.un.org/egovkb/Portals/egovkb/Documents/un/2003-Survey/Complete-survey.pdf

5. United Nations E-Government Survey 2012. E-Government for the People. [Електронний ресурс] - Режим доступу: https://publicadministration.un.org/egovkb/Portals/egovkb/Documents/un/2012-Survey/Complete-Survey.pdf

6. United Nations E-Government Survey 2014. E-Government for the Future We Want [Електронний ресурс] - Режим доступу: https://publicadministration.un.org/egovkb/Portals/egovkb/Documents/un/2014-Survey/E-Gov_Complete_Survey-2014.pdf

7. United Nations E-Government Survey 2016: E-Government in Support of Sustainable Development [Електронний ресурс] - Режим доступу:https://publicadministration.un.org/egovkb/en-us/Reports/UN-E-Government-Survey-2016

8. Почепцов Г.Г., Чукут С.А. Інформаційна політика. Навч. посіб. - К.: Вид-во «Знання», 2008. - 665 с.

9. Чукут С.А. Аналіз кращих практик надання електронних послуг в Об'єднаних Арабських Еміратах / С. А. Чукут, М. С. Шуляк // Державне управління: удосконалення та розвиток: електронне фахове видання. - 2016. - № 4. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.dy.nayka.com.ua/?op=1&z=962

10. Полярна В.Л. Електронне урядування як показник успішної організації державного управління. Досвід Данії /Сучасні проблеми управління: діалектика централізації та децентралізації. Матеріали VIII міжнародної наук.-практ. конф. (м. Київ,10 грудня 2015 р.) / Укладачі: А.А. Мельниченко, І.В. Виселко. - К: ТОВ НВП "Iнтерсервic", 2015. -С.111-112

11. E-government strategy 2011-2015. The digital path to future welfare: [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.digst.dk/servicemenu/english/policy-and-strategy/egov-strategy

12. Denmark - Efficient E-Government for Smarter Public Service Delivery. [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.oecd.org/gov/public-innovation/denmark-efficiente-governmentforsmarterpublicservicedelivery.htm

13. Портал державних послуг Данії [Електронний ресурс] - Режим доступу: http: // www.border.dk/home

14. Портал бізнес послуг Данії [Електронний ресурс] - Режим доступу: https://indberet.virk.dk/

15. Портал електронних закупівель [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.oioubl.info/classes/EN/index.html

16. Портал електронних платежів [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.nemhandel.dk/#/forside

17. Портал Європейської комісії з питань електронного урядування в Данії. - [Електронний ресурс] - Режим доступу: https://joinup.ec.europa.eu/sites/default/files/egov_in_denmark_-_january_2015_-_v_17_0_final.pdf

18. Портал нерухомого майна Данії [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://boligejer.dk/

19. Соціальна платформа для обміну досвіду і знаннями з суспільних оцифрувань [Електронний ресурс] - Режим доступу: https://digitaliser.dk/resource/432458

20. Чукут С. Європейські виміри підготовки магістрів з електронного урядування для забезпечення сумісності е-послуг // С. Чукут, О. Загвойська / Вісн. держ. служби України. - 2009. - Т. 1. - С. 78-81.

21. Чукут С.А. Впровадження електронного урядування в умовах мережевої війни // Публічне управління та адміністрування: збірник наукових праць. - 2015. - №1. - С. 159-162.

References

1. Chukut, S.A. and Zahvojs'ka, O.V. (2010), Kraschi praktyky vprovadzhennia elektronnoho uriaduvannia: zarubizhnyj dosvid [Best practices in implementing electronic government: foreign experience], Kyiv, Ukraine, available at: http://ktpu.kpi.ua/?page_id=4160 (Accessed 17 December 2016).

2. Chukut, S.A. and Zahvojs'ka, O.V. (2011), Instytutsiyni ta orhanizatsiyni zasady vprovadzhennya elektronnoho uryaduvannya: krashchi zarubizhni praktyky [Institutional and organizational basis for implementation of electronic governance: best foreign practices], NADU, Kyiv, Ukraine, available at: http://ktpu.kpi.ua/?page_id=4160 (Accessed 17 December 2016).

3. Jжger, B. and Lofgren (2010), “The history of the future: Changes in Danish e-government strategies 1994-2010”, Information Polity, vol. 15, pp. 253-269

4. United Nations E-Government Survey. available at: https://publicadministration.un.org/egovkb/Portals/egovkb/Documents/un/2003-Survey/Complete-survey.pdf (Accessed United Nations E-Government Survey. available at: https://publicadministration.un.org/egovkb/Portals/egovkb/Documents/un/2003-Survey/Complete-survey.pdf (Accessed 19 April 2016).2016).

5. United Nations E-Government Survey 2012. “E-Government for the Future We Want” available at (2012):

https://publicadministration.un.org/egovkb/Portals/egovkb/Documents/un/2012 -Survey/E-Gov_Complete_Survey-2012.pdf , (Accessed 17 December 2016).

6. United Nations E-Government Survey 2014. “E-Government for the Future We Want”, available at (2014):https://publicadministration.un.org/egovkb/Portals/egovkb/Documents/un/2014 -Survey/E-Gov_Complete_Survey-2014.pdf, (Accessed 17 December 2016)

8. Pocheptsov, H.H. and Chukut, S.A. (2008), Informatsijna polityka [Information policy], Znannia, Kyiv, Ukraine.

9. Chukut, S.A. and Shuliak, M. S. “Analysis of the best practices of electronic services in United Arab Emirates”, Derzhavne upravlinnia: udoskonalennia ta rozvytok: elektronne fakhove vydannia, vol. 4, available at: http://www.dy.nayka.com.ua/?op=1&z=962 (Accessed 15 December 2016).

10. The official site of Agency for Digitisation (2010), “E-government strategy 2011-2015. The digital path to future welfare”, available at:

http://www.digst.dk/servicemenu/english/policy-and-strategy/egov-strategy (Accessed 17 December 2016).

11. Poliarna, V.L. (2015), “E-governance as an indicator of a successful government organization. The Experience Of Denmark”, Suchasni problemy upravlinnia: dialektyka tsentralizatsii ta detsentralizatsii [Modern problems of management: the dialectic of centralization and decentralization], Materialy VIII mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii [Materials of the VIII international scientific-practical conference], Kyiv, Ukraine, 10 December 2015, pp. 111 -112

12. The Organisation of Economic Co-operation and Development (OECD) (2010), “Denmark - Efficient E-Government for Smarter Public Service Delivery”, available at:http://www.oecd.org/gov/public-innovation/denmark-efficiente governmentforsmarterpublicservicedelivery.htm (Accessed 17 December 2016).

13. The portal of public services of Denmark (2008), available at: http: // www.border.dk/home, (Accessed 17 December 2016).

14. Portal business services Denmark (2010), available at: https://indberet.virk.dk/ , (Accessed 17 December 2016).

15. The portal of e-procurement (2009), available at: http://www.oioubl.info/classes/EN/index.html, (Accessed 17 December 2016).

16. The e-payments (2011), available at: http://www.nemhandel.dk/#/forside, (Accessed 17 December 2016).

17. The portal of the European Commission on e-government in Denmark (2015), available at:

https://joinup.ec.europa.eu/sites/default/files/egov_in_denmark_-_january_2015_-_v_17_0_final.pdf, (Accessed 17 December 2016).

18. The portal of real estate of Denmark (2007), available at: http://boligejer.dk/ , (Accessed 17 December 2016).

19. Social platform for sharing experiences and knowledge on public digitized (2009), available at: https://digitaliser.dk/resource/432458, (Accessed 17 December 2016).

20. Chukut S. and Zahvojs'ka, O. (2009) Yevropeys'ki vymiry pidhotovky mahistriv z elektronnoho uryaduvannya dlya zabezpechennya sumisnosti e-posluh [European dimensions of preparation of masters of e-governance to ensure the compatibility of e-services], Visn. derzh. sluzhby Ukrayiny, vol. 1., S. 78-81.

21. Chukut, S. A. (2015) Vprovadzhennia elektronnoho uriaduvannia v umovakh merezhevoi vijny [The Implementing of e-Governance under Network war.], Public management and administration: collection of scientific works. Kyiv, Ukraine

Размещено на Allbest.ru