Можливості та обмеження експорту сільськогосподарських товарів у зоні тарифних квот ЄС

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Можливості та обмеження експорту сільськогосподарських товарів у зоні тарифних квот ЄС

Осташко Тамара Олексіївна,

доктор економічних наук

Проаналізовано можливості розвитку аграрної політики в умовах ЗВТ з ЄС. Доведено, що незбалансованість її зовнішнього та внутрішнього напрямів підсилює ризики втрати вітчизняними виробниками конкурентних позицій на внутрішньому ринку в умовах ЗВТ з ЄС. Зроблено висновок, що в ході імплементації Угоди про асоціацію з ЄС акценти аграрної політики необхідно перемістити на відкриття нових експортних ринків, підтримку експорту малих та середніх підприємств, модернізацію інститутів внутрішнього агропродовольчого ринку, підтримку сільськогосподарських виробників і розвиток сільської місцевості.

Ключові слова: ЗВТ з ЄС, експорт агропродовольчої продукції до ЄС, тарифні квоти, тариф поза квотою.

Ostashko Tamara сільськогосподарський тарифний вільний торгівля

Agricultural export opportunities and limitations due to the EU tariff quotas

The possibilities of agricultural policy development within the EU-Ukraine DCFTA framework are analyzed. It is proved that the imbalance between its external and internal approaches aggravates the local producer's risks to loss their competitive position in the domestic market. It is concluded that during the implementation of the Association Agreement with the EU, agricultural policy must shift the focus on opening new export markets, promoting SMEs' export, modernizing internal agrofood market institutions, supporting farmers and providing rural development.

Keywords: the EU-Ukraine DCFTA, agro-food export to the EU, tariff quotas, outside-the- quota tariff.

Для розвитку сільського господарства України в умовах Зони вільної торгівлі з Європейським Союзом (ЗВТ з ЄС) необхідна збалансована аграрна політика, яка, з одного боку, сприяла би зростанню сільськогосподарського експорту, а з іншого - модернізації інститутів розвитку внутрішнього ринку та сільських територій відповідно до положень Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Нині в аграрній політиці переважає активність, спрямована на розвиток експорту, головними бенефіціарами якої є експортні компанії, серед яких переважають іноземні зернотрейдери. У цьому напрямі зроблено багато: скасовано карантинний сертифікат усередині країни, ліквідовано систему сертифікації зерна та зерносховищ, скорочено до одного дня термін видачі фітосанітарного сертифікату у портах, скорочено заборгованість з відшкодування ПДВ експортерам, завершено сертифікацію потужностей з виробництва молочної продукції для виходу на ринки ЄС, активно відкриваються нові ринки збуту.

Проте напрям політики підтримки експортної діяльності середніх і малих підприємств не настільки результативний. Також не спостерігається особливого прогресу у напрямах модернізації інститутів розвитку внутрішнього агропродовольчого ринку та сільських територій. Уведений мораторій на перевірки суб'єктів господарювання ускладнив боротьбу з африканською чумою свиней, загальмувалося створення системи локальних ринків, передбачене у Коаліційній угоді, через суперечки щодо відомчого підпорядкування ніяк не запрацює новостворена Державна служба України з безпечності продуктів харчування та захисту споживачів, украй повільно просувається приватизація ДП «Укрспирт», відмінено спецрежим оподаткування ПДВ, що погіршить конкурентні позиції вітчизняних виробників на внутрішньому ринку. Чи не єдиним здобутком політики розвитку сільської місцевості є розроблена спільно з іноземними експертами «Єдина комплексна стратегія та план дій розвитку сільського господарства та сільських територій в Україні на 2015-2020 роки»[1]. Незбалансованість зовнішнього та внутрішнього напрямів аграрної політики посилює ризики втрати вітчизняними виробниками конкурентних позицій на внутрішньому ринку в умовах ЗВТ з ЄС. З огляду на обґрунтовані у цій статті доволі обмежені перспективи подальшого нарощування обсягів експорту сільськогосподарських товарів в ЄС, акценти аграрної політики необхідно змістити з підтримки трейдерів до підтримки виробників і сільської місцевості.

В умовах дії з травня 2014 р. односторонніх торговельних преференцій з боку ЄС експорт агропродовольчої продукції в ЄС зріс у 2014 р. на 5,7 %. Проте протягом 8 місяців 2015 р. було експортовано на 32 % менше продукції, ніж у відповідному періоді 2014 р. Нестійкі темпи розвитку агро- продовольчого експорту, зокрема, і в ЄС, пояснюються його товарною структурою, де переважає сільськогосподарська сировина, попит і ціни на яку на світових ринках характеризуються значною волатиль- ністю. Так, у структурі експорту до ЄС вітчизняних агропродовольчих товарів сировинні товари у 2014 р. становили 66,4 %: 38,5 % - зернові, 27,9 % - насіння олійних.

Пріоритетним завданням є нарощування експорту до ЄС продукції з вищою часткою доданої вартості, що зумовлено необхідністю (1) хоча б часткової компенсації втрати ринків Російської Федерації, основу експорту на які становила продукція з вищим рівнем переробки; (2) зменшення залежності від високої волатильності попиту та цін на сільськогосподарську сировину на світових ринках; (3) збільшення обсягів експортної виручки від агропродовольчого експорту.

Шлях вирішення цих завдань полягає у започаткуванні експорту на ринки ЄС вітчизняної продукції вищого ступеня переробки в рамках виділених Україні тарифних квот і поза їх межами, а в перспективі - збільшення обсягів цих тарифних квот.

Оцінки перспектив експорту в межах виділених Україні тарифних квот ЄС. Для багатьох видів продукції на сучасному етапі розвитку відповідних галузей проблема полягає не стільки в украй обмежених обсягах річних квот, скільки у нездатності виконати вимоги щодо якості та безпечності продукції для отримання дозволів на експорт до ЄС. У результаті, якщо експортні квоти в рамках режиму автономних торговельних преференцій ЄС за 9 місяців 2015 р. на кукурудзу, пшеницю, мед, виноградний та яблучний соки, ячмінну крупу, м'ясо птиці були вибрані повністю, на цукор, овес та ячмінь - майже повністю, то квоти на інші товари - в межах від 0 % до 15 % (табл. 1).

Таблиця 1

Використання тарифних квот для експорту до ЄС українських агропродовольчих товарів станом на 1.10.2015 р. і тарифи поза квотами

Джерело: Доповнення до Додатка І-А Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС [2]; дані Міністерства аграрної політики та продовольства України [3] та дані щодо тарифів РНС ЄС за 2015 р. [4].

Деякі продукти конкурентні на ринку ЄС і при експорті поза тарифною квотою. Так, у 2014 р. із 26 тис. т меду тільки 5 тис. т були експортовані в межах тарифної квоти, решта - з 17,3-відсо- тковим митом. Конкурентними на ринку ЄС є виробники сокових концентратів, які у 2014 р. продали на ринку ЄС 86 тис. т своєї продукції, з них тільки 10 тис. т за тарифною квотою, решту - з 18-відсотковою ставкою митного тарифу поза квотою ЄС. Проте високе ввізне мито на м'ясо птиці не дозволяє виробникам курятини вийти на ринки ЄС з обсягами, що перевищують виділені їм украй обмежені квоти.

Мізерною є тарифна квота на кукурудзу порівняно з обсягами вітчизняного експорту до ЄС, який у 2014 р. становив 7950 тис. т, з яких лише 5,0 % були експортовані в межах тарифної квоти з нульвим митом. Проте кукурудза, як і інші зернові, може експортуватися в межах квот для третіх країн з преференційною ставкою ввізного мита, розмір яких залежить від виробництва та запасів зерна в ЄС.

Інформація щодо імпортних тарифів ЄС поза межами тарифних квот, наведена у табл. 1, дає підстави для припущень щодо переліку вітчизняних агропродовольчих товарів, які можуть стати конкурентними на ринку ЄС при експорті поза тарифними квотами. Це мед, кукурудза, сокові концентрати, продукти переробки солоду та крохмалю, оброблений крохмаль, етанол, цукрова кукурудза, оброблена продукція зернових. На решту продуктів, особливо тваринного походження, ввізні мита поза обсягами квот фактично є заборонними. Отже, довгостроковим пріоритетним завданням є збільшення обсягів тарифних квот на ці продукти.

Проте щодо багатьох продуктів, імпорт яких у ЄС квотується, масовий вихід вітчизняних виробників на ринки ЄС є доволі проблематичним навіть після модернізації їх виробництва за стандартами ЄС. Зокрема, за прогнозом, розробленим у Європейській Комісії (ЄК) на основі агроекономічної моделі ЄК [5], імпорт молочних продуктів в ЄС незначний, а споживається переважно місцева продукція. Імпорт сирів та сухого молока не досягає 1 % від обсягів внутрішнього споживання в ЄС, а імпорт масла становить приблизно 2,0 % в обсягах внутрішнього споживання. Не прогнозується збільшення обсягів імпорту молочних продуктів. Отже, отримання дозволів на експорт до ЄС молочних продуктів швидше сприятиме виходу вітчизняних виробників на ринки третіх країн.

Доволі насиченим є ринок свинини ЄС. Тільки 0,08 % обсягів споживання свинини задовольняється за рахунок імпорту. Проте у середньостроко- вій перспективі, згідно з прогнозом ЄК, очікується зростання імпорту свинини з 17 тис. т у 2014 р. до 21 тис. т у 20152020 рр. Розвиватиметься й імпорт у ЄС м'яса птиці та яловичини і телятини. У 2014 р. на ринку ЄС споживалося 6,0 % імпортного м'яса птиці та 4,0 % імпортної яловичини і телятини. Отже, ринки м'яса ЄС перспективні для вітчизняного експорту.

Перспективи нарощування експорту традиційної продукції. Щоб оцінити перспективи збільшення обсягів експорту на ринки ЄС вітчизняних товарів традиційного експорту, необхідно розглянути як динаміку імпорту цих товарів на ринки ЄС (табл. 2), так і прогнози попиту на них.

Таблиця 2 Експорт агропродовольчих товарів з України до ЄС у 2010-2014 рр.

Джерело: офіційний сайт Європейської Комісії [5].

Упродовж 2010-2014 рр. найбільш динамічно розвивався експорт у ЄС зернових (насамперед кукурудзи), пшениці, сої, макухи, меду, горіхів, матеріалів для плетіння, макаронних, кондитерських виробів і соків. Кукурудза є лідером вітчизняного експорту до ЄС. За се- редньостроковим прогнозом на основі агроекономічної моделі ЄК, споживання кукурудзи в ЄС має стійку тенденцію до зростання, особливо за рахунок її використання у біоенергетиці. Проте зростаючий попит буде забезпечуватися переважно за рахунок нарощування власного виробництва ЄС, а обсяги імпорту кукурудзи скорочуватимуться. Ці тенденції не дають змоги розраховувати на зростання експорту кукурудзи з України до ЄС у середньостроковій перс пективі.

В останні роки Україна наростила експорт до ЄС м'якої пшениці. Проте, за прогнозом Європейської Комісії, збільшення споживання та імпорту м'якої пшениці в ЄС не очікується, отже, розраховувати на нарощування експорту пшениці до ЄС також не доводиться. Насіння соняшнику займає незначну частку в імпорті насіння олійних в ЄС (до 4,0 %) і має доволі обмежений, проте стабільний попит. Нарощування обсягів імпорту в ЄС насіння соняшнику не очікується. Більш перспективним сегментом ринку олійних ЄС є соя. Обсяги виробництва сої в ЄС лише приблизно на 10 % забезпечують потреби у внутрішньому споживанні, а Україна має можливості нарощування її експорту до ЄС. Перспективним залишається і ринок ріпаку ЄС, частка України на якому перевищує 40 %, проте подальше збільшення посівів ріпаку в Україні спеціалісти вважають недоцільним. Стосовно рослинних олій, то соняшникова олія на споживчому ринку ЄС має доволі незначний сегмент, що обмежує перспективи нарощування її експорту. Перспективи має експорт макухи (шротів), який динамічно розвивається впродовж останніх років.

Таким чином, із лідерів українського експорту агропродовольчих товарів на ринку ЄС перспективи для нарощування обсягів експорту мають соя, макуха (шроти), казеїн, мед, фруктові соки, горіхи, лоза, макаронні і кондитерські вироби.

Висновки та рекомендації

З урахуванням прогнозних продуктових балансів Європейської Комісії серед вітчизняних товарів традиційного експорту до ЄС перспективи нарощування обсягів експорту мають соя, макуха (шроти), казеїн, мед, фруктові соки, горіхи, лоза, макаронні і кондитерські вироби. Перспективи подальшого нарощування обсягів експорту кукурудзи, пшениці, насіння соняшнику, соняшникової олії обмежені.

Навіть після отримання дозволів на експорт молочної продукції до ЄС перспективи розвитку вітчизняного експорту молока і молочних продуктів обмежені, натомість експорт м'яса і м'ясних продуктів має кращі перспективи.

Після створення ЗВТ з ЄС Уряду необхідно ініціювати переговори щодо збільшення обсягів тарифних квот, які були повністю використані вітчизняними експортерами упродовж дії режиму автономних преференцій ЄС, насамперед на експорт кукурудзи, меду, яблучного та виноградного соку, а також курятини. У більш віддаленій перспективі доцільно буде провести переговори щодо збільшення обсягів тарифних квот на товари, імпортні тарифи на які поза квотами фактично є заборонними, насамперед на м'ясо і м'ясопродукти.

Необхідно сприяти виробникам у сертифікації для експорту до ЄС товарів, які можуть стати конкурентними на ринку ЄС при експорті поза тарифними квотами. Це мед, кукурудза, сокові концентрати, продукти переробки солоду та крохмалю, оброблений крохмаль, етанол, цукрова кукурудза, оброблена продукція зернових.

Зовнішній і внутрішній напрями аграрної політики в ході імплементації Угоди про асоціацію з ЄС мають бути збалансованими. Оскільки перспективи подальшого нарощування обсягів традиційного сировинного експорту вітчизняних сільськогосподарських товарів до ЄС обмежені, а започаткування експорту товарів з вищим рівнем переробки щодо більшості з них не має подальших перспектив торгівлі поза квотами, акценти аграрної політики необхідно перемістити на відкриття нових експортних ринків, підтримку експорту малих та середніх підприємств, модернізацію інститутів внутрішнього агропродовольчого ринку, підтримку сільськогосподарських виробників і розвиток сільської місцевості.

Размещено на Allbest.ru