Саміт Україна - ЄС у Брюсселі
Дослідження питання, пов’язаного з міжнародно-політичною подією - самітом Україна - ЄС. Незмінність позиції Євросоюзу по відношенню до України. Процедура прийняття безвізового режиму на саміті. Прогнозування наслідків прийняття безвізової лібералізації.
Рубрика | Международные отношения и мировая экономика |
Вид | доклад |
Язык | украинский |
Дата добавления | 22.10.2017 |
Размер файла | 24,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Міністерство освіти та науки України
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Інститут міжнародних відносин
Доповідь
з дисципліни:основи міжнародних відносин
на тему: “Саміт Україна - ЄС у Брюсселі”
Виконала: студентка 1 курсу 3 групи
факультету міжнародні відносини
Горбач Анастасія Юріївна
Перевірив:
проф. Манжола Володимир Андрійович
Київ 2016
Вступ
Метою даної роботи є дослідження питання пов'язаного з міжнародно-політичною подією, а саме: саміт Україна - ЄС. Для повного розуміння тематики необхідно, спочатку дати визначення самого поняття “ саміту”, під яким розуміють зустріч глав держав або голів урядів з потужним висвітленням в засобах масової інформації, підвищеними заходами безпеки та узгодженим попередньо порядком денним. Саміти в Європейському Союзі скликаються коли бюрократична робота вже зроблена і є важливі рішення про які готові оголосити лідери. Також варто зазначити, що такий формат зустрічей дає можливість високопосадовцям й представникам різних країн світу обговорювати актуальні економічні, соціальні, політичні питання й проблеми з метою їхнього подальшого вирішення та розроблення плану активних колективних дій.
Актуальність даної тематики обґрунтовується тим, що вирішення поставленої проблеми, на мою думку, має вагоме значення не лише для України, оскільки питання, що виносились на обговорення саміту мають великий вплив на подальше співробітництво між країнами Європи.
З політичної точки зору саміт Україна -ЄС повинен був мати серйозні та позитивні результати, оскільки він є важливим дійством у двосторонніх відносинах між вищезазначиними учасниками процесу. Крім того, переважна більшість людей мала великі сподівання, що саміт підтвердить незмінність позиції Євросоюзу по відношенню до України та подальшої його допомоги в протидії агресивній Росії.
Представлення події
24 листопада 2016 року на території Королівства Бельгії у місті Брюссель відбувся 18-й саміт Україна-ЄС, на якому було обговорено низку важливих питань, що мали значний вплив на подальшу долю стосунків України з європейським простором, а також на економічний, соціальний стан безпосередньо на території самої держави. Представниками сторін виступали: президент Європейської Ради - Дональд Туск, президент Єврокомісії - Жан-Клод Юнкер та президент Європарламенту - Мартін Шульц, інтереси нашої держави захищав президент України - Петро Порошенко.
В рамках саміту було передбачено розглянути угоди щодо:
· надання безвізового режиму Україні;
· перспективи вступу в силу Угоди про асоціацію з ЄС;
· виділення додаткових 16 мільйонів євро у межах угоди про надання допомоги Україні в реалізації антикорупційних заходів;
· виділення 104 мільйонів євро на реформу системи державного управління.
Однак, на самому саміті було вирішено лише два питання, а саме, підписано:
1. Меморандум про взаєморозуміння щодо співпраці у сфері енергетики, метою якого є оновлення меморандуму 2005 року щодо повної інтеграції енергетичних ринків України та ЄС в інтересах споживачів і необхідності взаємного посилення безпеки енергопостачання та охорони довкілля в енергетичній галузі.
2. Угоду про допомогу Україні в боротьбі з корупцією про виділення 16 мільйонів євро на виплату інтституціям, діяльність яких, спрямована на боротьбу з цим явищем, а також журналістським організаціям, які проводять антикорупційне розслідування.
Безвізова лібералізація. Процедура прийняття безвізового режиму
Загалом запровадження безвізового режиму, базується на позиції трьох стовпів ЄС: Єврокомісії, Європарламенту та Ради ЄС (тобто країн-членів).
Інститути ЄС, що беруть участь в ухваленні рішення:
· Європейська Комісія (ЄК), є єдиною інституцією, яка має право вносити поправки до нормативного акту ЄС, що містить два додатки: у Додатку І перераховуються ті країни, громадяни яких повинні мати візу для в'їзду на територію Шенгенського простору (чорний список), та Додаток IІ, так, званий, «білий список» - перелік країни, громадяни яких звільнені від необхідності мати візу.
· Рада ЄС, в якій представлені усі 27 країн-членів ЄС. За постанову та внесення змін до неї (після відповідного рішення ЄК) Рада повинна голосувати кваліфікованою більшістю (повний консенсус не є жорстко необхідним). Певною мірою це полегшує завдання для країн-претендентів, адже опозиція однієї чи навіть кількох країн-членів може бути перекрита голосами кваліфікованої більшості.
· Європейський Парламент, з яким необхідно провести консультації перш ніж Рада проголосує. В той же час Рада не зобов'язана виконувати рішення парламенту.
Що ж стосується процесу прийняття безвізу в Україні, то офіційна підтримка Єврокомісії у нас була ще від квітня, цей орган послідовно наполягав на лібералізації. З Європарламентом ще простіше, тому що цей орган протягом останніх років, наполягав на потребі скасування віз для українців, і з ним не було питання, "чи підтримує", а було лише питання, "коли вони пройдуть всі процедури".
Ключова затримка була у країнах-членах, оскільки, деякі з них виявилися дуже скептичними щодо українського безвізу. Так, приблизно більше п'яти тижнів тому, Франція та Бельгія проголосували проти будь-якого прогресу у скасуванні віз для України, обгрунтовуючи свою позицію, тим, що: "Україна не довела, що вона бореться з корупцією; навіть, електронне декларування на межі зриву". Та 17 листопада опір країн-членів нарешті було подолано. Отже, ми мали підтримку всіх органів ЄС, відповідальних за скасування віз.
Це, звісно, не означало, що безвіз запрацює вже на наступний день, але, по-перше, необхідно було завершити процедуру голосування в Європарламенті (де в нас переконлива більшість голосів), по-друге, вже після ЄП, питання мало знову бути схвалене Радою ЄС, можливо, навіть у письмовому режимі, щоб пришвидшити процес, оскільки позиція Ради, і так, вже була офіційно встановлена. Необхідно зазначити, що на шляху до безвізового режиму, було навіть знято політичні перешкоди, і лишилися - тільки процедурні.
Та головним чинником що затримував безвізову лібералізацію був не наш процедурний процес, а "сусідній". Як і очікувалося, Рада ЄС прив'язала скасування віз до запровадження "механізму призупинення", який узгоджувався в Брюсселі, що не стало для нас великою новиною. Рішення про те, що ЄС не даватиме безвіз жодній країні до розробки такого механізму призупинення, було схвалене ще наприкінці весни. Відтоді і експерти, і політики намагалися переконати європейських лідерів переглянути його, але марно. Ідея полягала в тому, що ЄС мав заспокоїти своїх виборців: «ми скасовуємо візи, але лишаємо моніторинг за міграцією». У разі, якщо потік біженців або порушників безвізових правил (приміром, кількість нелегальних працівників) зросте в рази і триматиметься високим протягом тривалого періоду (встановлений ліміт у три місяці), ЄС отримує право запустити процедуру призупинення безвізу. Причому автоматизму не буде, тут також знадобиться політичне рішення.
Українські експерти щодо безвізового режиму
україна євросоюз саміт безвізовий
«Питання про зупинення безвізового режиму напряму не пов'язано з Україною, це внутрішньоєвропейські процедури. Хочеться вірити, що цей механізм буде прийнято в найближчий час, але європейська бюрократична система дуже складна, тому песимісти говорять, що «безвіз» ми отримаємо десь в лютому - березні наступного року. Оптимісти ж вірять, що це відбудеться в цьму році», - зазначає заступник директора Агенції з моделювання ситуацій Олексій Голобуцький. На його думку, бюрократія бюрократією, а завершення нескінченного безвізового серіалу не за горами.
Іншої точки зору дотримується політолог, керівник аналітичного центру «Третій сектор» Андрій Золотарьов. Він вважає, що Україна навряд чи отримає «безвіз» найближчим часом: «Саміт в черговий раз звіре позиціїї, вочевидь, обміняється думками, але ніяких кардинальних рішень я не очікую», - переконаний експерт. Питання тут навіть не в механізміпризупинення «безвізу», а в тому, що, Україна - це країна колосального міграційного ризику і цей фактор є ключовим в плані того, щоУкраїну не дужехочутьбачити на просторах Європи».
Разом з тим, за словами Голобуцького, якщо надання безвізового режиму все ж таки відбудеться, то це буде зроблено лише для того, щоб не втратити обличчя, оскільки рішення по “безвізу” було обіцяне давним - давно.
Як пояснюють дипломати деякі європейські країни дійсно шукають привід, щоб затягнути надання “безвізу” громадянам України. Вони дуже чутливі до критики української влади неурядовими організаціями. Вони використовують будь-яку критичну ремарку як привід для того, щоб відтягти рішення про прийняття безвізового режиму. Зокрема, мова йде про Францію, Бельгію і Німеччину, які більше ніж інші країни страждають від напливу емігрантів. Однак, якщо французи готові відтягувати з “безвізом” для України до особистих президентських виборів весною наступного року, то німці готові відкласти вирішення цього питання до парламентських виборів восени 2017-го року.
Прогнозування прийняття безвізової лібералізації
Називати конкретну дату скасування віз було б безвідповідально. Так як, навіть, саме проведення саміту було проблемним у тому плані, що дату його проведення постійно переносили. Але, можна з впевненістю сказати, що у 2016 році безвізовий режим на практиці не запрацює. Саме такої думки дотримуються спеціалісти, з якою, виходячи з останніх подій, не можна не погодитись.
Навіть за умови якщо ЄС надшвидко домовиться про механізм призупинення і вже в середині грудня його проведуть через Європарламент (що є, малоймовірним), а наприкінці місяця, рішення затвердять в Раді ЄС - практичне скасування віз відбудеться не раніше ніж в середині січня.
Що ж залишається нам, так це вірити або в оптимістичні прогнози запуску безвізу десь у лютому, або в песимістичні - на кілька місяців пізніше. Від нас, тобто від України, цей процес тепер не залежить.
Наслідки прийняття «безвізу»
Не забуваймо і про прямі позитивні наслідки. І для бізнесу, і для подорожуючих, і для тих, хто має родичів у ЄС. І для європейських оукост-авіакомпаній, яких зупиняє не лише відсутність "відкритого неба", але й те, що квиток не можна купити "просто так", на завтра.
Але найголовніше те, що боротьба за безвізову лібералізацію дозволила Україні провести реформи, які без того ще довго лишалися б нереалізованими. Це і антикорупційне законодавство, і комплекс законів про спецконфіскацію, і антидискримінація, і чимало іншого. Згадаймо хоча б про електронне декларування, яке, без сумніву, відкрило новий етап і впливатиме на країну та на її шлях ще не один рік.
Висновок
Отже, враховуючи вищевикладене, можна стверджувати, що отримання Україною безвізового режиму можливе за умови виконання таких пунктів як: ефективна протидія корупції (адже використання самого терміну «боротьба з корупцією» є не досить коректним і юридично правильним, оскільки історично, «корупція» як явище, виникає одночасно з виникненням самої держави та розподілом влади і продуктів праці серед її громадян. Тому, на мій погляд, доцільніше використовувати саме термін «протидія») та запровадження заходів, які б дозволили переконати Європейське співтовариство щодо відсутності міграційних ризиків з боку України.
Список використаних джерел
1. На саміті Україна-ЄС підпишуть чотири документи - Єврокомісія
2. 2014-2016, Європейська правда. Електронний документ.- http://www.eurointegration.com.ua/news/2016/11/23/7057885/ Перевірено: 23 листопада 2016
3. Саммит Украина - ЕС чуда не будет
http://www.unian.net/politics/1640382-sammit-ukraina-es-chuda-ne-budet.html Перевірено: 23 ноября 2016
4. Коли безвіз стане реальним: все про рішення Ради ЄС та його наслідки2014-2016
http://www.eurointegration.com.ua/articles/2016/11/18/7057631/ Перевірено: 3 грудня 2016 року.
5. Процес прийняття рішень у Європейському Союзі щодо надання безвізового режиму http://eu.prostir.ua/library/236045.html - Перевірено: 18-06-2009
6. Саммит полупобеды: что получит и что потеряет Украина на встрече в Брюсселе http://www.eurointegration.com.ua/rus/articles/2016/11/24/7057907/view_prin - Перевірено: 24 ноября 2016
7. Топ-10 новин про саміт Україна-ЄС та його результати http://24tv.ua/top10_novin_pro_samit_ukrayinayes_ta_yogo_rezultati_n753152 - Перевірено: 25 листопада 2016
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Значення угоди та загальний стан переговорів. Цілі, принципи асоціації. Оцінка стану інтеграційних процесів і економічної взаємодії ЄС та України. Останні досягення саміту в Брюсселі 25 лютого 2013 року. Умови та зобов’язання, що повинна виконати Україна.
курсовая работа [33,5 K], добавлен 07.10.2013Аналіз показників в країнах Центральної та Східної Європи після завершення переговорів і прийняття рішення про їх вступ до НАТО. Методологія інтеграції: досвід Польщі в євроінтеграційному процесі. Порівняння макроекономічних показників Польщі і України.
реферат [32,1 K], добавлен 15.01.2011Розвиток і нинішній стан відносин Україна-НАТО. Практичне обговорення підходів України та НАТО. Процес входження. Переваги членства. Процес вироблення і прийняття рішень щодо подальшого розвитку європейської і євроатлантичної безпеки. Фінансовий аспект.
статья [15,8 K], добавлен 04.01.2009Історія створення СОТ. Вплив приєднання України до СОТ на рівень захисту внутрішнього ринку. Можливі наслідки приєднання України до СОТ. Узагальнена оцінка можливих наслідків вступу до СОТ за секторами та галузями економіки України.
курсовая работа [27,7 K], добавлен 17.09.2007Геополітичне становище сучасної України. Співробітництво України з міжнародними організаціями. Україна в рамках регіональної політики Європейського Союзу. Інтеграція України на Схід в рамках ЄЕП. Нормативно-правова база відносин України і НАТО.
курсовая работа [40,9 K], добавлен 27.05.2004Сутність та необхідність міжнародних економічних організацій (МЕО). Співпраця України з МЕО. Основні напрямки співпраці. Взаємодія України з торговими організаціями. Україна та СОТ. Історія сворення. Поточний стан відносин. Переваги участі в СОТ.
курсовая работа [69,9 K], добавлен 08.09.2008Стосунки України та Росії в енергетичній сфері, стратегічні напрями зовнішньої енергетичної політики двох держав. Україна та МАГАТЕ. "Газові переговори": наміри і результати. Особливості та характер позиціювання сторін у "трикутнику": ЄС – Україна-Росія.
курсовая работа [75,0 K], добавлен 30.11.2013Етимологія терміну "інтеграція". Аналіз взаємовідносин у трикутнику Україна-Європейський Союз-Росія. Євроінтеграція як зовнішньополітичний вектор розвитку України. Дослідження залежності євроінтеграційного розвитку України від впливу російського фактору.
дипломная работа [133,3 K], добавлен 01.06.2015Особливості входження України в систему світового фінансового ринку в сучасних умовах. Інтеграція як економічне явище. Мета лібералізації валютного ринку. Економіко-правові документи, які регламентують розвиток зовнішньоекономічної діяльності України.
реферат [11,1 K], добавлен 03.06.2015Дослідження основних тенденцій фінансової глобалізації. Україна у контексті глобалізації світової економіки. Україна та СОТ: основні тенденції у зовнішній торгівлі України товарами. Україно-китайські економічні взаємовідносини останнього десятиріччя.
дипломная работа [1,3 M], добавлен 29.03.2012Європейський вектор відкритої економіки України. Правові засади співробітництва України з ЄС. Україна в системі єврорегіонів. Інтеграційно-дезінтеграційні контроверсії СНД: на шляху від "розлучення" до співіснування.
реферат [33,7 K], добавлен 05.01.2004Короткі історичні відомості створення Організації Об'єднаних Націй (ООН). Україна як один із засновників ООН. Участь незалежної України в офіційних засіданнях ООН. Здійснення соціальних і економічних реформ в Україні під впливом представництва ООН.
реферат [20,8 K], добавлен 07.10.2010Загальна характеристика світогосподарських зв’язків України. Стан зовнішньоторговельного режиму України з країнами СНД: міжнародні економічні взаємовідносини з Росією, Білорусією, Молдовою, Туркменістаном, Казахстаном, Туркменістаном, країнами Кавказу.
реферат [32,6 K], добавлен 16.12.2014Метою створення та головними принципами СОТ є лібералізація торгівлі. Реальний стан долучення економіки України до світогосподарських процесів і регіональних структур у якості члена СОТ та підводні камені, які загрожують Україні у цьому процесі.
реферат [36,2 K], добавлен 13.03.2008Правова основа існування та принципи діяльності НАТО. Можливі шляхи гарантування безпеки України. Умови вступу до Організації північноатлантичного договору. Результати та перспективи співробітництва з НАТО. Розвиток та нинішній стан відносин Україна–НАТО.
реферат [101,8 K], добавлен 18.12.2010Державна гуманітарна політика. Правова база гуманітарного співробітництва України та Румунії. Роль культурно-інформаційного центру в українсько-румунських відносинах. Міжнародна наукова конференція "Україна-Румунія-Молдова". Українська меншина в Румунії.
контрольная работа [18,6 K], добавлен 28.11.2010Нормативно–правова база відносин України і НАТО. Основи функціонування НАТО. Можливі негативні наслідки вступу України до НАТО та перешкоди. Наслідки вступу України до НАТО для взаємовідносин з Росією. Скільки коштуватиме українцеві членство в НАТО.
реферат [51,2 K], добавлен 21.10.2008Стан економічної інтеграції України і Європейського Союзу та перспективи на майбутнє. Створення конкурентоспроможної економіки України в умовах глобалізації. Європа і Україна: проблеми інтеграції. Участь українських ВНЗ в європейських освітніх програмах.
реферат [24,0 K], добавлен 16.11.2010Світова торгівля та стан кон’юнктури зовнішніх ринків для України. Характеристика позицій України на світовому ринку товарів та послуг. Геостратегічна специфіка національної участі в міжнародній торгівлі. Досвід країн з розвинутою ринковою економікою.
курсовая работа [33,5 K], добавлен 19.10.2010Декларація про державний суверенітет України. Головні напрями зовнішньополітичної діяльності. Геополітичні орієнтири. Визнання державності українського народу. Членство України в ООН. Відносини з Радою Європи та НАТО. "Безнадійний" пошук місця в ЄС.
реферат [33,9 K], добавлен 13.06.2010