Форум країн-експортерів газу як новий актор міжнародного ринку газу

Аналіз діяльності нової на міжнародній арені організації - Форуму країн-експортерів газу. Різні політичні та економічні інтереси учасників, що не дозволяють ефективно співпрацювати в рамках організації. Причини конфліктів між державами-членами ФКЕГ.

Рубрика Международные отношения и мировая экономика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 01.12.2017
Размер файла 28,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара

Форум країн-експортерів газу як новий актор міжнародного ринку газу

І.В. БЕСЧДСНД

Авторське резюме

У представленій статті автором аналізується діяльність нової на міжнародній арені організації - Форуму країн-експортерів газу. Встановлено, що на сьогоднішній день об'єднання виробників газу прагне спрямувати свою діяльність на оптимізацію міжнародного співробітництва в сфері видобутку та споживання газу. Крім того, країни-учасниці Форуму відзначають важливість забезпечення міжнародної енергетичної безпеки, що знаходить своє відображення в головних цілях діяльності організації.

Форум країн-експортерів газу дуже часто називають «газовим ОПЕК». Проте суттєва різниця в принципах роботи нафтового та газового ринку не дозволяє говорити про те, що ФКЕГ може перетворитись найближчим часом на «газовий картель».

У статті проаналізовані не лише основні цілі та положення роботи об'єднання, а й ключові проблеми. Зокрема мова йде про конфлікти між державами-членами. Різні політичні та економічні інтереси учасників не дозволяють ефективно співпрацювати в рамках організації. Також значний вплив має позиція ЄС та США, які вважають, що створення Форуму спрямоване на монополізацію світового газового ринку.

Ключові слова: енергетична безпека, ринок газу, «газовий» ОПЕК, газовий картель, країни-вироб- ники, країни-споживачі, зріджений газ.

Gas exporting countries forum as a new actor of international gas market

V. BESCHASNA

The Oles Honchar Dnepropetrovsk national university, Dnepropetrovsk, Ukraine,

Abstract

In the presented article the author analyzes the activity of the new organization in the international arena - Gas Exporting CountriesForum. Today association of gas strives focus its activities on the optimization of international cooperation in sphere of production and consumption. Besides, member countries of the Forum note the importance of ensuring international energy security is reflected in the major purposes of the organization.

Gas Exporting Countries Forum is often called the “gas OPEC». However, a significant difference in the principles of the oil and gas market, cannot say that the GECF could become soon on the “gas cartel».

In the article analyzes not only main objectives and provisions of work association, butalso the key problems. In particular, it is a conflict between member states. Different political and economic interests of the participants cannot effectively work within the organization. Also has a significant influence position of the EU and the US, who believe that the a forum directed at monopolizing global gas market.

Key words: energy security, natural gas market, “gas» OPEC, gas cartel, producer countries, consumer countries, liquefied gas.

експортер ринок газ міжнародний

Постановка проблеми. Для сучасного світу характерною рисою є те, що процеси глобалізації охопили всі сфери. Вони торкнулись всіх галузей людського життя. Давно звичною справою стала генерація зусиль представників різних країн для вирішення проблем глобального характеру.

В останнє десятиріччя на фоні вже давно гострих глобальних проблем (зміна клімату, забруднення навколишнього середовища та інші) з'явилась нова - забезпечення енергетичної безпеки. Постійно зростаючий попит на природні ресурси та нерівномірність їх розташування призводить до посилення напруги не тільки у відносинах між окремими державами, але й між цілими регіонами.

Концептуальні положення та механізми забезпечення міжнародної енергетичної безпеки, перш за все, розробляються в рамках міждержавних відносин. Однак, з огляду на постійно зростаючу роль міжнародних організацій в сві- © І.В. Бесчасна, 2015 товому суспільстві, необхідно зосередити погляд на їх діяльніості в галузі енергетичної безпеки. В таких об'єднаннях, як ООН, ЄС, НАФТА та інших є спеціальні комісії, які займаються сферою енергетичної безпеки. Крім того, значну роль у забезпеченні балансу в зазначеній сфері відіграють країни - експортери природних ресурсів, таких як ОПЕК та Форум країн - експортерів газу (ФКЕГ).

ФКЕГ - новий актор на міжнародній арені. Однак, це не зменшує його значимість серед інших об'єднань, особливо з огляду на членів цієї організації. Попри бажання реорганізувати світовий ринок газу та, певною мірою, його монополізувати, держави - учасниці Форуму виявляють зацікавленість в активній участі у забезпеченні міжнародної безпеки, перш за все, в енергетичній сфері. З огляду на це, тема діяльності ФКЕГ є вкрай актуальною на сьогоднішній день.

Аналіз досліджень і публікацій. Питання діяльності Форуму країн-експортерів газу на сьогоднішній день належить до кола малодослідже- них проблем міжнародних відносин. Головним чином йому приділяють увагу політичні оглядачі та фахівці з питань Сходу. Це пов'язано з тим, що серед учасників Форуму є Росія, Іран, Карат та Оман - країни, які завдяки тому, що є одними з найбільших країн-експортерів природних ресурсів, значно впливають на політичну ситуацію у східному регіоні.

Серед них варто виокремити О. Супоніну - східознавця, радника директора Російського інституту стратегічних досліджень та політичного оглядача багатьох видань (наприклад, «Forbes»). У своїх дослідженнях вона аналізує діяльність Форуму та вплив його на світовий ринок газу, ситуацію на Близькому Сході. Зокрема, у статті «Газові експортери сваряться через революції» О. Супоніна приділила увагу суперечностям, які виникли між учасниками Форуму під час першого саміту.

Хотілось би відзначити також праці А. Аліє- ва. Вивчаючи діяльність об'єднання виробників газу, він порівнює її з роботою ОПЕК. Відзначаючи принципову різницю між організаціями, А.Алієв дійшов висновку, що на сьогоднішній день Форуму лише знаходиться на шляху становлення і найближчим часом не матиме такої політичної ваги, як ОПЕК.

Також хотілось би звернути увагу на дослідження Е. Касаєва, який є експертом у галузі міжнародного права та інвестицій в енергетичній сфері Середнього Сходу та Північної Африки. В своїй праці він відзначає, що вплив геополітики, економіки, географії, внутрішньої конкуренції та інших факторів не дозволяють на сьогоднішній день говорити про спроможність ФКЕГ ефективно впливати на міжнародний газовий ринок.

Важливим джерелом інформації є не лише офіційний сайт Форуму країн-експортерів газу, але й сайт Міністерства енергетики РФ, на якому відведений окремий розділ де висвітлюються основні події в роботі об'єднання.

З огляну на все вище вказане, слід відзначити, що діяльність Форуму на міжнародній арені потребує подальшого дослідження та конкретизації.

Мета дослідження - аналіз роботи Форуму країн-експортерів газу на міжнародній арені та основних протиріч між учасниками, проведення дослідження щодо перспектив перетворення даної організації на впливового гравця на енергетичному ринку.

Виклад основого матеріалу. Форум країн - експортерів газу об'єднання країн, які є провідними в світовому експорті газу. ФКЕГ був створений як міжнародна неурядова організація з метою підвищення рівня координації та зміцнення співробітництва між країнами-членами. Крім того, Форум прагне побудувати механізм для більш конструктивного діалогу між виробниками газу та споживачами.

Члени організації контролюють більше 72% світових запасів та виробляють більше 42% природного газу. На долю держав, які беруть участь у роботі Форуму, припадає близько 62% всіх світових експортно-імпортних постачань газу [7].

Об'єднання було засноване в 2001 р. в Тегерані, а юридично діє з 23 грудня 2008 р. у Москві, де міністри енергетики країн - учасниць прийняли статут ФКЕГ та підписали міжурядову угоду, яка визначає принципи роботи організації: порядок взаємовідносин з країнами-споживачами газу; обмін інформацією щодо прогнозів та реалізації інвестиційних програм виробників, застосуванню нових технологій у газовій галузі; організацію спільної роботи по зрідженому природному газу (ЗПГ).

На даний момент членами організаціє є: Алжир, Болівія, Єгипет, Екваторіальна Гвінея, Іран, Лівія, Нігерія, Катар, Оман, Росія, Тринідад та Тобаго, Венесуела. Спостерігачами є Казахстан, Нідерланди та Норвегія [11].

Головними цілями в діяльності Форуму визначені наступні питання:

Розвиток взаєморозуміння між виробниками, споживачами, урядами та галузями промисловості, які пов'язані з енергетикою.

Створення бази для дослідження та обміну досвідом.

Створення стійкого та прозорого ринку енергії.

Сприяння спільної політики для доступу до капіталу та ресурсів і прозорість у відносинах між країнами-членами;

Заохочення набуття та обмін технологіями і досвідом для раціонального та ефективного використання власних ресурсів газу [6].

У статуті організації містяться три основні положення. Перш за все, країни домовились обмінюватись інформацією та координувати інвестиційні проекти в транспортній галуза таким чином, щоб можливість конфлікту інтересів зводилась до мінімуму. Крім того, учасники будуть спільно досліджувати кон'юнктуру ринку.

Зрозуміло, що в статуті містяться тільки найзагальніші положення Форуму, які мають задовольнити всіх членів організації. Внесення в статут якої-небудь конкретики могло б призвести до суперечностей: все ж таки Форум об'єднує країни з декількох континентів, з різними формами правління та зовсім різним ставленням до споживання палива.

Формальне об'єднання експортерів газу на даний час викликає більше питань, ніж відповідей. В першу чергу споживачам до цих пір не зрозуміло, наскільки постраждають їхні інтереси, коли Форум запрацює на повну силу. Представники організації запевняють, що вони не об'єднались «проти» когось [2]. Однак зрозуміло одне, у разі, якщо ціни на газ будуть падати, «газовий ОПЕК» може розпочати застосовувати все більш рішучі дії. Проте на сьогоднішній день об'єднання не може встановлювати квоти на газ, а його основна ціль у «підтримці суверенних прав країн-членів на їх газові ресурси, а також їх можливостей в самостійному плануванні та управлінні стійким, ефективним та екологічно чистим розвитком, у використанні та консервації газових родовищ на благо їх народів» [10].

Друге з невирішених питань - яким чином Форум буде співпрацювати з іншою організацією експортерів газу. 21 жовтня 2008 р. Росія, Іран та Катар, три найбільші країни світу за запасами газу, оголосили про створення «газової трійки». В рамках цього об'єднання країни будуть координувати свої дії при підписанні експортних контрактів на газ. На сьогодні «газова трійка» планує розвивати своє співробітництво в рамках Форуму

Крім того, Росія претендує на створення ще однієї газової організації під назвою МАННГО (Міжнародна асоціація національних неурядових організацій країн, які виробляють та транспортують природний газ). Передбачається, що асоціація об'єднає виробників з СНД. У січні 2008 р. стало відомо, що обговорити статут МАННГО вже згодились Казахстан та Таджикистан. Передбачається, що ця організація, на відміну від ФКЕГ, не буде міждержавною структурою, а буде об'єднувати неурядові газові організації та провідні газові компанії країн СНД. Мета МАНН- ГО - створення умов для справедливого розподілення доходів між видобуваючими та транспортуючими газ країнами [7]. Проте на сьогоднішній день організація знаходиться лише на стадії формування уставу.

Зрозуміло, що Росія претендує на верховенство в усіх організаціях виробників газу. Намір цей вкрай зрозумілий: за рахунок участі в різноманітних об'єднання Росія підвищить свій міжнародний статус та зможе впливати на газову політику інших країн. Вибір у якості столиці Форуму країн-експортерів газу не Санкт- Петербурга, а Дохи демонструє, що посиленням Росії на світовому ринку можуть бути невдоволе- ні не тільки споживачі палива, але й його постачальники. Враховуючи, що частина членів ФКЕГ також відноситься і до ОПЕК, організацію інколи називають «газовий ОПЕК». Однак, принципова різниця між сферами діяльності організацій не дозволяє ФКЕГ перетворитись на картель на зразок ОПЕК.

Форум країн-експортерів газу може набути значної ваги та впливу у світі, у порівнянні з ОПЕК, у досить віддаленій перспективі. Це пов'язано з рядом причин, серед яких можна виділити:

Ринок газу є більш сегментованим у порівнянні з нафтовим ринком, багато постачальників працюють за довгостроковими контрактами, у тому числі прив'язаними до цін на нафту та нафтопродукти;

Країни-учасниці ФКЕГ у порівняні з країна- ми-засновниками ОПЕК більш різнорідні географічно та економічно, орієнтуються на різні сегменти газового ринку та на різних споживачів;

Все більша частина пропозицій газу в серед- ньостроковій перспективі буде задовольнятись за рахунок «нетрадиційних» джерел, наприклад, за рахунок сланцевого газу, який розповсюджений у світі набагато ширше [1]. Таким чином, можливість впливати на ціни у країн ФКЕГ буде меншою, ніж у країн ОПЕК. Ймовірніше, ФКЕГ буде в більшій мірі платформою для обміну думками, досвідом та технологіями, розробки стратегій, а не механізмом безпосереднього впливу на світовий попит та ціни на газ.

Роль ФКЕГ на світовій арені на даний час досить невизначена. Багато аналітиків вважають, що безперечно ФКЕГ буде грати вагому роль у проведенні газової політики, проте порівнювати його з ОПЕК є недоречним. Останній має довгу історію існування, і це вже стала організація з певним вектором енергетичної політики. А ФКЕГ ще знаходиться на шляху формування свого політичного курсу. І реакція інших країн на ту чи іншу пропозицію або рішення цієї організації буде також впливати як на устрій самої організації, так і на постановку цілей. Можливо однакової політики на ринку газу для всіх країн учасників Форуму і не буде, проте кількість суперечливих питань буде зведено до мінімуму.

Про те, якою буде конфігурація «газового ОПЕК», в даний момент можна лише робити припущення та прогнози. Найактивнішими прихильниками ідеї створення газового об'єднання є, звичайно, Іран. Його духовний лідер аятола Хаменеї став першим у світі, хто офіційно запропонував ідею «газового картелю». Також активну участь у створенні «газового картелю» беруть участь Венесуела. Її тодішній президент УгоЧа- вес вже на той час створив один газовий картель - регіональний. До нього увійшли основні виробники газу в Південній Америці: Венесуела, Болівія та Аргентина. Видобуток газу у Венесуелі поки що невеликий, а експорту поки що немає. Активність Венесуели демонструє, що для неї газові картелі - і регіональний, і світовий - мають в першу чергу політичну, а потім увже економічну цінність.

За своїми можливостями впливати на глобальну політичну та економічну кон'юнктуру ФКЕГ значно поступається ОПЕК. Форум, який об'єднує найбільших представників ринку газу, орієнтований на створення прозорого ринку блакитного палива, спільних досліджень та розвиток взаєморозуміння між постачальниками та споживачами. Тобто, по суті, це певна дискусійна платформа, яка по мірі зростання ролі газу в глобальному споживанні енергоресурсів, подальшої інтеграції світової економіки та її суб'єктів, розвитку вільного ринку газу досить спроможна зміцнити свій авторитет та наблизитись до ступеня впливу до ОПЕК. Проте це є довгостроковим завданням, яке може бути виконане не раніше, ніж через 7-10 років. Неоднорідний склад ФКЕГ, різниця в інтересах країн-учасниць значно впливає на формування єдиної для всіх учасників форуму стратегії поведінки на світовій арені. Проте це завдання є досить посильним у перспективі, коли сторони визначаться зі свою роллю, зонами «впливу», методами поведінки.

15 листопада 2011 р. у Катарі відбувся перший саміт організації. Проте «масштабною та безпрецедентною», як було заявлено, ця зустріч так і не стала, оскільки деякі з керівників одинадцяти держав, які входять до складу Форуму, відмовились від запрошення. На рівні представництва відобразились політичні розбіжності між членами організації, які були викликані арабськими революціями, та велика зайнятість лідерів у зв'язку з наростанням глобальних та внутрішніх проблем.

Зокрема, гострі суперечки викликало питання про те, кого з лівійців запрошувати на заходи ФКЕГ. Мова йшла про період, коли громадянська війна у Лівії буле в самому розпалі, та М.Каддафі був ще живий. Тим не менш, зробивши ставку на його повалення, Катар наполягав, щоб у його столицю Доху, де знаходиться штаб-квартира організації, були запрошені лідери опозиційної Перехідної національної ради. Це викликало незадоволення Венесуели та інших країн, які є учасниками ФКЕГ та які наполягали на продовженні контактів з офіційним урядом Лівії [8].

Більшість дипломатів до цих пір, говорячи про цей випадок, приводять його як приклад того, як політика вносить розлад в ряди експортерів, хоча їх повинні турбувати виключно економічні проблеми.

Зростаючі прибутки від нафти і, головне, газу, дозволяють Катару регулярно проводити численні форуми та конференції в найрізнома- нітних сферах: від проблем освіти до енергетики. Катар щедро витрачає свої нафтогазові прибутки на підтримку революцій, чим насторожує інших виробників палива.

Протиріччя з іншими країнами через близькосхідні проблеми призвели до того, що Катару не вдалось зробити гучним та масштабним перший саміт Форуму країн-експортерів газу (ФКЕГ). З лідерів держав на ньому були присутні лише деякі - це президент Алжиру та Екваторіальної Гвінеї, а також лідер Перехідної національної ради Лівії Мустафа Абдель-Джаліль.

Господар саміту емір Хамадбен Халіфа Аль Тані у вступному слові окреслив ряд дуже важливих проблем, які стоять перед газовими експортерами. Це і необхідність прив'язки цін на газ до нафтових, заради них підтримки на високому рівні, і питання про відповідальність за надійність постачань не тільки продавців, але й країн-транзитерів, і збереження принципу дов- гостроковості контрактів при їх укладанні. Всі ці завдання були прописані у підсумковій декларації. Постачальники знову домовились про те, що будуть, незважаючи на конкуренцію, все більш активніше обмінюватись один з одним інформацією та технологіями.

І все ж таки, незважаючи на глобальність завдань, більшість лідерів на саміт не приїхали. Російські керівники відкладали відповідь до останнього, і в результаті делегували замість себе міністра енергетики С. Шматко.

Іранський президент Махмуд Ахмадинежад спочатку публічно пообіцяв прибути в Доху особисто, проте за день до початку заходу також прийняв рішення направити туди міністра енергетики Ростама Каземи. Не виключно, що його плани змінились у зв'язку з тим, що Катар здійснює все більший тиск на Сирію. Для іранців вона - один з небагатьох союзників через арабів, і Тегеран тим самим продемонстрував своє невдоволення [9].

Як і будь-яке об'єднання країн, діяльність організації спрямована на спільне вирішення певних питань. Інколи прийняття певного рішення не співпадає з власними інтересами країн. В свою чергу це спричинює загострення всередині самої організації та виникнення протилежних таборів. Ця доля не обминула і ФКЕГ.

З першого погляду - серед країн-учасниць панують взаємна згода та порозуміння. Однак, насправді, всередині організації існують суперництво та приховані конфлікти.

Перш за все, слід відзначити різницю в стратегічних інтересах членів Форуму. Політичні відносини в ньому напряму відображаються на процесі співробітництва. Наприклад, Іран неза- доволений зближенням Москви з Ізраїлем у сфері боротьби з тероризмом. Також Тегеран уважно слідкує за позицією Росії у Раді Безпеки ООН стосовно санкцій щодо Ірану.

В організації країни не лише співпрацюють, але й постійно конкурують. Найбільшими конкурентами є Росія, Іран та Катар. ФКЕГ в більшій мірі відповідає інтересам Росії: подібний тип організації надає їй можливість налаштувати співробітництво, розширити територію свого впливу.

Час від часу деякі члени виносять пропозицію щодо перегляду об'ємів видобутку. Однак, ідею про зменшення об'ємів поставок природного газу досить складно здійснити на практиці, так як країни-члени Форуму, як наприклад Катар, пов'язані з країнами-споживачами великими довгостроковими угодами.

Слід відзначити позицію Європейського Союзу та США, які уважно стежать за діяльністю Росії щодо монополізації світового ринку. Ідея створення організації країн-експортерів газу викликала гостру критику ЄС та США, які побачили в ній спробу створення організації на кшталт ОПЕК, але газової, яка б диктувала світові ціни на блакитне паливо [4].

У США перспективи консолідації виробників газу викликали явне незадоволення. Ще більше плани створення «газового ОПЕК» турбують Європу. Євросоюз не проти ідеї створення подібної організації за умови, що вона не стане картеллю. У випадку об'єднання всіх основних постачальників газу в Європу в рамках картелю, ЄС опиниться в досить уразливому становищі. Особливо враховуючи те, що Брюссель розглядає Алжир та Тринідад та Тобаго в якості альтернативних постачальників, які повинні знизити енергозалеж- ність ЄС від Росії.

Європейські експерти досить часто говорять про те, що заяви про створення «газового ОПЕК» робляться лише демонстративно і основною метою засновників картелю є спроба залякати Захід. Одним з розповсюджених аргументів на користь неможливості створення газового картелю є те, що всі контракти на постачання газу довгострокові, а це означає, що відсутня можливість різко змінювати ціну. Тим не менш, всі зарубіжні договори «Газпрому» передбачають можливість перегляду цін раз в квартал або півроку. Ринок газу з певним часовим відставанням від нафтового (ціна на газ прив'язана до цін на нафту та кошик нафтопродуктів) функціонує у повному обсязі. Тобто є питання об'ємів постачань на перспективу та регулювання цін на газ можуть стати предметом домовленостей країн-постачальників газу в рамках нового ОПЕК.

Проте, найслабшою стороною картелю, що створюється, є різні інтереси його майбутніх учасників. Не всі лідери газовидобувних країн так радикально налаштовані, як Іран та Венесуела. Наприклад, Катар вважає союзником США, і відкритий антиамериканізм буде для нього мати значні втрати. Окремі спостерігачі також ставлять під сумнів життєздатність картелю з огляду на відносини між Алжиром та Росією. Незважаючи на меморандум про взаєморозуміння, підписаний між «Газпромом» та Sonatrach 4 серпня 2006 р., відносини двох компаній знаходяться ще на початковому рівні. Підписаний меморандум передбачає можливість обміну активами в сфері розвідки та видобутку, створення спільного підприємства, участь у тендерах з розвідки та видобутку нафти і газу, обмін інформацією про проекти [3].

Тим не менш, глобальний картель постачальників газу може виникнути в незалежності від заяв політиків та очільників газових компаній. Поштовхом до створення «газового ОПЕК» стане глобалізація постачань зрідженого природного газу (ЗПГ), на долю якого до 2020 року припаде близько 38% світового ринку природного газу. До цих пір головна перепона на шляху узгодження дій країн - виробників газу (не зрідженого) при визначенні цінової політики щодо споживачів була прив'язка до трубопроводів. Їх будували, а відповідно розвивали видобуток, вже маючи на руках довгострокові контракти з визначеною заздалегідь ціною. В протилежному випадку споживач міг би відмовитись від поставок газу, мотивуючи це його невигідною ціною або непотрібністю таких постачань. У випадку зі зрідженим газом виробник уже не так прив'язаний до довгострокових контрактів. Більш того, вони йому непотрібні. В будь-який момент він може перенаправити танкер зі зрідженим газом в інший порт і продати тому, хто готовий платити за нього запропоновану ціну. Так що зі створенням масштабного ринку зрідженого газу довгострокові цінові домовленості між виробником та споживачами газу можуть зникнути та виробники зможуть домовлятись між собою про ціновий диктат в оперативному режимі.

Виробництво зрідженого газу - один з найбільш швидкозростаючих секторів ринку енергоресурсів. До 2010 р. його постачання зросли майже вдвічі і становлять близько 40% світової торгівлі природним газом. Глобальний ринок ЗПГ будуть контролювати декілька країн. А до 2020 р. доля газу, який поступає по експортних газопроводах, ще більше зменшиться. На даний момент об'єм продаж ЗПГ складає близько 27% від світових експортних продаж. Основні споживачі енергоносіїв все активніше купують зріджений газ. Багато європейських країн розглядають можливість значних інвестицій в інфраструктуру ЗПГ, зокрема в потужності по транспортуванні зрідженого газу. Саме розповсюдження контрактів на постачання ЗПГ може призвести до створення «газового ОПЕК». Кардинальна зміна структури світового ринку газу веде до появи подібної організації. Світовий ринок зрідженого газу будуть спроможні контролювати Росія, Катар, Алжир, Малайзія та Індонезія. Така ситуація безумовно вплине й на розподіл сил на світовій політичній арені. Відбудеться також зростання постачань ЗПГ з Ірану, Нігерії та Австралії. При цьому зростання постачань з Катару ключовий фактор на глобальному ринку. Постачання з цієї країни можуть здійснюватись як на атлантичний, так і на тихоокеанський ринки. Крім того, розвиток нових потужностей для перевезення ЗПГ заплановано в Ірані, Росії та Йемені.

При цьому є певні ризики, пов'язані з торгівлею ЗПГ. Зокрема, зріджений газ поки не може бути ціноустановчим продуктом на ринку енергоресурсів, навпроти, ціна на ЗПГ залежить від балансу між цінами на нафту, газ та інші енергоносії, наприклад вугілля та ядерне паливо. Розвиток технологій транспортування ЗПГ буде ключовим фактором того, як складеться ситуація на ринку зрідженого газу найближчим часом. Окрім складнощів управління великими інвестиціями в інфраструктуру в несприятливих з геополітичної точки зору регіонах, додатковою складністю у справі розвитку галузі буде стан ринку, який постійно змінюється. Поточна ситуація на ринку досить напружена, але у довгостроковій перспективі постачальники та споживачі можуть отримати доступ до більш значних запасів ЗПГ, розшириться географія сектора та способи доставки стануть більш гнучкими [5].

Висновки

Все вищезазначене дозволяє констатувати, що діяльність міжнародних організацій відіграє провідну роль у забезпеченні міжнародної енергетичної безпеки та рівноваги в розподілі природних ресурсів. Особливо актуальними на сьогоднішній день є об'єднання країн виробників та країн - експортерів природних ресурсів. Серед таких співтовариств слід відзначити діяльність Форуму країн - експортерів газу (ФКЕГ).

Ключовими завданнями ФКЕГ на найближчу перспективу є організація повномасштабної роботи, продовження зміцнення міжнародних позицій, розвиток діалогу з профільними структурами та основними гравцями глобального енергетичного ринку. Крім того, члени Форуму прагнуть завдяки свій співпраці сприяти забезпеченню міжнародної безпеки в енергетичній сфері.

Список літератури

Алиев А. Место для дискуссий. Форуму стран-экспортеров газа пока не удается стать газовым аналогом ОПЕК [Электронный ресурс] / А. Алиев // Эксперт online. - Режим доступа: http://expert.ru/2011/11/16/ mesto-dlya-diskussij/.

Газовая опека. Форум стран - экспортеров газа обзавелся уставом и штаб-квартирой [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://lenta.ru/articles/2008/12/24/gas/.

Газпром и Sonatrach подписали меморандум о взаимопонимании [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.rosbalt.ru/main/2006/08/04/262781.html..

Экспортеры газа согласовали устав организации [Электронный ресурс] // Рынок ценных бумаг. - Режим доступа: http://www.rcb.ru/news/16370/. - Назва з екрана.

Королюк С. Газовый ОПЕК. Сжиженный [Электронный ресурс] / С. Королюк. - Режим доступа: http:// www.mediavektor.org/331-gazovyjj_opek_szhizhennyjj.html.

Официальный сайт Министерства энергетики РФ [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://minen- ergo.gov.ru/activity/co-operation/fseg_contributio/.

Официальный сайт Федерального государственного унитарного предприятия «Центральное диспетчерское управление топливно-энергетического комплекса» [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.cdu.ru/articles/detail.php?ID=293866.

Супонина Е. Газовые экспортеры ссорятся из-за революций [Электронный ресурс] / Е. Супонина. - Режим доступа: http://www.centrasia.ru/newsA.php?st=1321129860.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Дослідження особливостей створення організації країн-експортерів нафти. Аналіз їх економічного потенціалу та місця в світовій економіці. Сучасний склад організації. Характеристика структури імпорту та експорту, темпів зростання ВВП країн-членів ОПЕК.

    презентация [5,7 M], добавлен 31.10.2013

  • Сутність та призначення, особливості використання концепції оцінки вартості грошей у часі. Причини та механізми діяльності інфляції. Сутність і форми міжнародного руху капіталу. Наслідки міграції капіталів для країн-експортерів та країн-імпортерів.

    контрольная работа [241,8 K], добавлен 28.09.2009

  • Класифікація країн за станом соціально-економічного розвитку на сучасному етапі. Оцінка місця та значення Америки, Західної Європи, Японії та країн, що розвиваються, "нових індустріальних країн" та країн з перехідною економікою у світовій економіці.

    реферат [15,5 K], добавлен 10.09.2010

  • Розгляд принципів, якими керується ООН для виділення в особливі групи країн, які потребують особливої уваги з боку міжнародного співтовариства до проблем їх сталого і динамічного розвитку. Аналіз різниці в масштабах і структурі допомоги для цих країн.

    статья [28,1 K], добавлен 19.09.2017

  • Сутність холдингової форми організації міжнародного бізнесу. Питома вага власності міжнародних холдингів в сучасній структурі пивної галузі економіки України. Аналіз діяльності міжнародного холдингу "Baltic Beverages Holding" на ринку виробництва пива.

    дипломная работа [955,8 K], добавлен 16.06.2013

  • Історичні аспекти створення БРІКС - групи з п'яти країн, що розвиваються надшвидкими темпами. Цілі діяльності БРІКС на сучасному етапі розвитку глобалізаційних процесів. Механізм взаємодії країн-членів БРІКС в рамках об’єднання та зі світовою спільнотою.

    курсовая работа [422,6 K], добавлен 04.06.2016

  • Класифікація країн у світовому господарстві. Загальна характеристика найменш розвинених країн (НРК). Аналіз сучасного економічного становища та проблем НРК, рекомендації щодо подолання негативних наслідків цих проблем для подальшого сталого їх розвитку.

    дипломная работа [66,5 K], добавлен 21.08.2010

  • Сутність та структура зовнішньоекономічної діяльності, показники її ефективності. Використання міжнародного маркетингу в управлінні. Аналіз фінансових і маркетингових показників. Методи вдосконалення організації зовнішньоекономічної діяльності фірми.

    курсовая работа [416,3 K], добавлен 20.05.2011

  • Фактори територіальної організації, товарна і географічна структура, закономірності та принципи розвитку зовнішньої торгівлі країн Європейського Союзу. Сутність Європейської інтеграції на початку нового тисячоліття. Розвиток економічних зв’язків країн ЄС.

    курсовая работа [624,7 K], добавлен 28.10.2014

  • Принципи, якими керується ООН, СОТ, МВФ, Світовий Банк для виділення в особливі групи країн, які потребують особливої уваги з боку міжнародного співтовариства до проблем їх сталого і динамічного розвитку. Специфіка поділу країн, що розвиваються.

    статья [37,0 K], добавлен 11.09.2017

  • НАФТА - Північноамериканська зона вільної торгівлі. Економічні показники північноамериканського інтеграційного угруповання. Форми й особливості взаємодії країн у рамках НАФТА. Перспективи розвитку НАФТА. Роль НАФТА у світових глобалізаційних процесах.

    курсовая работа [70,0 K], добавлен 09.05.2007

  • Сучасна характеристика країн третього світу. Грошово-кредитні системі країн третього світу. Економічні стратегії країн Третього світу. Стратегія "економічного дива" в нових індустріальних країнах та Туреччині. Відносини України з країнами Третього світу.

    курсовая работа [83,4 K], добавлен 30.03.2007

  • Історія та передумови освіти, система роботи, опис основних комітетів. Організації об'єднаних націй (ООН). Характеристика роботи Міжнародного торгового центру. Аналіз підсумків роботи конференції Організації об'єднаних націй з торгівлі та її розвитку.

    контрольная работа [31,4 K], добавлен 12.12.2008

  • Інтеграційні об’єднання: поняття та причини створення. Етапи розвитку інтеграційних об’єднань. Динаміка торгівельного співробітництва країн-членів МЕРКОСУР. Економічні зв’язки з традиційними партнерами: міжамериканський і європейський вектори співпраці.

    курсовая работа [150,0 K], добавлен 11.12.2014

  • Стандарти економічної дипломатії, її політичні цілі. Сутність економічної дипломатії. Забезпечення представництва держави при міжнародній організації. Напрями зовнішньої політики України. Тенденції розвитку економічної дипломатії в умовах глобалізації.

    лекция [40,5 K], добавлен 09.08.2011

  • Формування нової системи світового господарювання, в рамках якої складається кілька соціально-економічних ареалів на основі фундаментальних конкурентних переваг. Модель нового геоекономічного світоустрою, яку пропонує Е. Кочетов. Мета геоекономічних війн.

    эссе [16,8 K], добавлен 14.11.2012

  • Напрямки, форми та методи реалізації гуманітарної політики ООН. Аналіз вектору діяльності ООН по вирішенню проблеми надання допомоги та захисту цивільного населення під час конфліктів. Роль гуманітарної інтервенції в урегулюванні збройних конфліктів.

    курсовая работа [62,7 K], добавлен 30.05.2010

  • Технології створення іміджу держави на міжнародній арені: поняття та інформаційна складова іміджу держави. Еволюція створення іміджу США на міжнародній арені. Проблеми та перспективи іміджу України. Стратегічні напрями створення сприятливого іміджу.

    курсовая работа [128,4 K], добавлен 30.04.2008

  • Головні особливості функціонування та структура міжнародного фінансового ринку, його учасники. Аналіз причин виникнення світової фінансової кризи. Досвід країн Азії у регулюванні ринку у кризових умовах. Покращення інвестиційної привабливості України.

    курсовая работа [1,1 M], добавлен 23.11.2013

  • Регіональний підхід в класифікації країн та його характерні риси. Наслідки сучасного соціально-економічного розвитку країн Центральної та Східної Європи для України. Економіка країн Близького та Середнього Сходу до початку 70-х років 20-го століття.

    контрольная работа [25,0 K], добавлен 10.08.2009

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.