Умови входження України в СОТ

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Розвиток національної макросистеми супроводжується поглибленням її інтеграції в глобальний економічний простір. Однією із знакових подій, які засвідчують активну участь економіки у міжнародному поділі праці, став вступ нашої країни до СОТ в квітні 2008 року.

Тема «Входження України в СОТ» надзвичайно актуальна тому, що у сучасному світі основна частина світових торгових відносин здійснюється під спостереженням міжнародних економічних організацій. Також входження в СОТ сприяє подальшому розвитку світових зв'язків між зацікавленими державами, зокрема, шляхом досягнення стабільності і передбачуваності режиму доступу на ринку, що завжди є важливо для економіки країни.

На сьогоднішній день, надзвичайно важко оцінити позитивний чи негативний ефект від вступу в СОТ, так як для українських підприємств нові експортні можливості пов'язані з вступом в СОТ нівелювалися фінансовою кризою. Тому мета мого реферату розкрити ключові поняття вступу України в СОТ.

Відповідно до мети були поставленні наступні завдання:

ь Описати діяльність СОТ;

ь Охарактеризувати мету та функції СОТ;

ь Розглянути процес входження України до СОТ;

ь Визначити основні переваги та недоліки вступу.

Методами дослідження слугували такі економічні функція як: теоретико-пізнавальна, методологічна, практична та прогностична.

Інформаційна база: підручники, економічні посібники та наукові статті.

1. Діяльність СОТ

Світова організація торгівлі (СОТ) (англ. World Trade Organization, WTO) -- це провідна міжнародна економічна організація, членами якої вже є 161 країна, на долю яких припадає більше 96% обсягів світової торгівлі; її функціями є встановлення правил міжнародної системи торгівлі і вирішення спірних питань -членами, що підписані під близько 30-ма угодами організації. Після приєднання ряду країн, які зараз є кандидатами на вступ, у рамках СОТ здійснюватиметься майже весь світовий торговельний обіг товарів та послуг. [1].

Згідно зі статтею VIII Марракеської угоди про утворення Світової організації торгівлі, СОТ є міжнародною міжурядовою організацією, створеною згідно з нормами міжнародного права. СОТ може діяти незалежно від волі кожної країни-члена цієї організації. Проте така діяльність СОТ здійснюється винятково через створені нею органи (Міністерську конференцію, Генеральну раду і Секретаріат). Діяльність СОТ може здійснюватися винятково в рамках її компетенції, визначеної Марракеською угодою і прийнятими на її основі іншими документами.

Згідно з Марракеською угодою, СОТ забезпечує загальну інституційну основу для здійснення торговельних відносин між її членами, тобто утворює міжнародний форум з робочими органами. В його рамках можуть здійснюватися міжнародні переговори як між усіма членами СОТ, так і між окремими учасниками. Сфера регулювання СОТ може бути розширена за рахунок майбутніх угод, які будуть включені в загальну систему СОТ.[2]

Мета:

1. Основне завдання - сприяння безперешкодної міжнародної торгівлі, недопущення при цьому зловживань і негативних наслідків. У багатьох випадках усунення бар'єрів, що перешкоджають торгівлі. Це також означає, що окремі підприємці, підприємства, відомчі організації повинні бути добре знайомі з нормами міжнародної торгівлі, і впевнені в тому, сто ці норми не змінюватися різко і без попередження. Іншими словами, правила повинні бути абсолютно ясними, а їх застосування послідовними.

2. Оскільки тексти угод складаються і підписуються співтовариством країн, що беруть участь у зовнішньоторговельних відносинах, вони часто викликають значні дебати та суперечки. У зв'язку з цим, одна з основних функцій СОТ полягає в тому, щоб служити своєрідним посередником у торговельних переговорах.

3. Третім важливим аспектом роботи СОТ є врегулювання спорів. Часто сторони, що вступають в переговори, підуть різноманітні цілі. Угоди та контакти, включаючи ті з них, які були укладені після тривалих переговорів за посередництва СОТ, часто потребують подальшого тлумачення. Краще всього вирішувати спірні питання в установленому порядку СОТ, заснованому на взаємно узгодженої юридичній базі і забезпечує сторонам рівні права і можливості. Саме з цією метою в тексти угод СОТ, включений пункт про правила врегулювання суперечок.

Основними принципами і правилами СОТ є:

- торгівля без дискримінації, тобто взаємне надання режиму найбільшого сприяння (РНС) у торгівлі і взаємне надання національного режиму товарам і послугам іноземного походження;

- регулювання торгівлі переважно тарифними методами;

- відмова від використання кількісних і інших обмежень;

- транспарентність торговельної політики;

- врегулювання торговельних суперечок шляхом консультацій, переговорів і т.д.

Найважливішими функціями СОТ є:

- контроль за виконанням угод і домовленостей пакета документів Уругвайського раунду;

- проведення багатосторонніх торговельних переговорів і консультацій між зацікавленими країнами-членами;

- врегулювання торговельних суперечок; огляд національної торговельної політики країн-членів;

- технічне сприяння державам, що розвиваються, з питань, що стосується компетенції СОТ;

- співробітництво з міжнародними спеціалізованими організаціями.

Усі країни-члени СОТ приймають зобов'язання щодо виконання основних угод і юридичних документів, об'єднаних терміном "Багатосторонні торговельні угоди" (БТУ). Таким чином, із правової точки зору система СОТ являє собою своєрідний багатосторонній контракт (пакет угод), нормами і правилами якого регулюється приблизно 97% усієї світової торгівлі товарами і послугами [3].

Пакет угод Уругвайського раунду поєднує за сукупністю більш 50 БТУ й інших правових документів, основними з який є Угода про створення СОТ і додані до неї БТУ:

Багатосторонні угоди:

- Генеральна угода з тарифів і торгівлі 1994 р. Визначає основи режиму торгівлі товарами, права і зобов'язання членів СОТ в цій сфері.

- Генеральна угода з тарифів і торгівлі 1947 р. Визначає основи режиму торгівлі товарами, права і зобов'язання членів СОТ в цій сфері.

- Угода про сільське господарство. Визначає особливості регулювання торгівлі сільськогосподарськими товарами і механізми застосування мір державної підтримки виробництва і торгівлі в цьому секторі.

- Угода про текстиль та одяг. Визначає особливості регулювання торгівлі текстилем і одягом.

- Угода про застосування санітарних та фітосанітарних заходів. Визначає умови застосування мір санітарного і фітосанітарного контролю.

- Угода про технічні бар'єри у торгівлі. Визначає умови застосування стандартів, технічних регламентів, процедур сертифікації.

- Угода про пов`язані з торгівлею інвестиційні заходи. Угода містить обмеження застосування мір, що заохочують споживання вітчизняних товарів у зв'язку з капіталовкладенням.

- Угода про застосуванню статті VII ГАТТ 1994 (митна оцінка товарів). Визначає правила оцінки митної вартості товарів.

- Угода про передвідвантажувальну інспекцію. Визначає умови проведення передвідвантажувальних інспекцій.

- Угода про правила визначення походження. Визначає принципи походження товарів.

- Угода про процедури ліцензування імпорту. Установлює процедури і форми ліцензування імпорту.

- Угода про субсидії та компенсаційні заходи. Визначає умови і процедури застосування субсидій і заходів, спрямованих на боротьбу із субсидуванням.

- Угода про застосування статті VI ГАТТ 1994 (антидемпінг). Визначає умови і процедури застосування заходів протидії демпінгу.

- Угода про захисні заходи. Визначає умови і процедури застосування заходів протидії зростаючому імпорту.

- Генеральна угода про торгівлю послугами. Визначає засади режиму торгівлі послугами, права і зобов'язання членів СОТ в цій сфері.

- Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності. Визначає права і зобов'язання членів СОТ в області захисту інтелектуальної власності.

- Домовленість про правила і процедури врегулювання суперечок. Встановлює умови і процедури врегулювання суперечок між членами СОТ у зв'язку з виконанням ними зобов`язань по всіх угодах СОТ.

- Механізм по огляду торговельної політики. Визначає умови і загальні параметри огляду торговельної політики членів СОТ.

Багатосторонні торговельні угоди з обмеженою кількістю учасників:

- Угода про торгівлю цивільною авіатехнікою (визначає зобов'язання сторін по лібералізації торгівлі в цьому секторі).

- Угода про державні закупки (установлює процедури допуску іноземних компаній до національних систем закупок відповідно до державних потреб) [4].

Вищим органом СОТ є Конференція міністрів, що поєднує представників всіх учасників організації. Сесії конференції проходять не рідше одного разу в два роки, на них обговорюються і приймаються рішення щодо принципових питань, пов'язаних з пакетом угод Уругвайського раунду.

2. Вступ України до СОТ

16 травня Україна стала 152-м повноправним членом Світової організації торгівлі.

За 14 років переговорів Україна пройшла шлях економічних і структурних реформ, трансформації від адміністративно-планової до ринкової економіки, завершила двосторонні переговори з країнами-членами СОТ, ухвалила понад 50 необхідних для адаптації українського законодавства до вимог СОТ законів.

Протокол про приєднання України до Маркерської угоди про створення СОТ був підписаний у Женеві 5 лютого 2008 року.

Верховна Рада 10 квітня ратифікувала протокол про вступ України до СОТ. Президент Віктор Ющенко 16 квітня підписав закон про ратифікацію протоколу, у той же день Міністерство закордонних справ спрямувало ноту генеральному секретарю СОТ, у якій повідомило про ратифікацію протоколу про вступ України в організацію.

За даними Міністерства економіки, з моменту вступу України до СОТ країна отримувала такі переваги як поліпшення умов торгівлі зі 151 країною світу, на частку яких припадає понад 95% світової торгівлі. Крім того, такий крок веде до зменшення тарифних і нетарифних обмежень на доступ українських товарів на товарні ринки країн-членів СОТ, до набуття офіційного статусу переговорного процесу зі створення зони вільної торгівлі з ЄС.

Однак, з огляду на те, що Україна набула членство в СОТ не з початку року, розмір членського внеску розраховувавсь на фактичну кількість місяців, які залишилися до кінця 2008 року.

Очікування щодо приєднання.

Приєднання до СОТ вчинить на економіку більшою мірою сприятливий вплив, оскільки передбачає скасування квот на експорт українських металів у Європейський Союз і забезпечує недискримінаційний транзит товарів і послуг.

Водночас, за винятком готельного і ресторанного бізнесу, сектор послуг буде демонструвати помірне зростання сукупного випуску.

При цьому, за оцінкою Мінекономіки, від вступу до СОТ очікується зростання доходів державного бюджету від зовнішньоекономічної діяльності й додаткове щорічне збільшення експорту продукції, щонайменше, на 7-10% (від $1,5-4 млрд).

Крім того, очікується істотне підвищення конкурентноздатності виробництва товарів через суттєве збільшення обсягів іноземного інвестування - до $3-5 млрд щорічно.

Щодо ризиків, які несе для економіки вступ до СОТ, у Мінекономіки зазначають, що може загостритися конкуренція на внутрішньому ринку. [5].

Переваги та недоліки входження до СОТ.

Доступ на ринки. Перша і основна перевага членства у СОТ - можливість отримати кращий доступ на ринки у галузях експорту. Вступ України до Світової організації торгівлі забезпечує лібералізацію доступу українських товарів на ринки світу через: зменшення тарифних і нетарифних обмежень доступу українських товарів практично на всі найважливіші товарні ринки розвинених країн світу і відповідно збільшення валютних надходжень від експорту вітчизняної продукції; одержання режиму найбільшого сприяння у торговельному просторі всіх країн-членів СОТ, тобто одночасне покращення умов торгівлі з 150 країнами світу, на долю яких припадає понад 95% світової торгівлі.

Передбачуваність і транспарентність. Членство у СОТ забезпечує передбачуваність, незмінність і транспарентність доступу на ринки. Тарифи що застосовуються до не - членів можуть змінюватись і переглядатись кожен рік. СОТ забороняє таку практику, і збільшує стабільність.

Інституційна Реформа. Членство в СОТ вимагає створення ряду державних установ та прийняття ряду законів для провадження торгівельної політики. Такі зміни, в свою чергу, прискорюють реформи, підтримують процес лібералізації торгівлі, збільшення прозорості та посилення верховенства права.

Недоліком є те, що створення таких умов та прийняття певних законів надзвичайно затратним для держави. Часто такі реформи вимагають кваліфікованих спеціалістів та перекваліфікації існуючих працівників - яких важко "втримати" в державному секторі.

Механізм Розв'язання Суперечок. Наступною важливою перевагою членства в СОТ є можливість використання Механізму Розв'язання Спорів. Цей Механізм забезпечує "форум" для розв'язання багатьох торгівельних суперечок. Цей механізм Україна може застосувати для вирішення спорів з своїми найбільшими торгівельними партнерами - такими як ЄС, США в майбутньому Росія. Система розв'язання спорів СОТ є найпрозорішою та найдоступнішою системою.

Недоліками використання цього форуму є традиційні недоліки самої системи. Розв'язання спорів: процедура є досить довгою, дорогою. Відсутня компенсація. Багато з членів СОТ ніколи не використовували систему розв'язання спорів для захисту своїх інтересів - це зокрема випадок країн що розвиваються. Станом на 2009 рік з 315 спорів лише 98 були принесені країнами що розвиваються. 90% з цих 98 спорів країнами що є найактивнішими в Азії та Латинській Америці - такими як Індія і Бразилія. Жодна Африканська країна та найменш розвинута країна до сьогодні не була стороною у торгівельному спорі СОТ. Система розв'язання спорів не є найефективнішим інструментом для приватних підприємств. Адже розпочати спір і оскаржити дії іншої держави може державний орган. Часом переконати свій уряд у необхідності розпочати справу може бути надзвичайно важко, зокрема у "політичному" аспекті.

Участь у прийнятті рішень СОТ. Членство у СОТ дає можливість формувати майбутні правила та розвиток світової торгівельної системи. Нові члени зможуть брати участь у міжнародних переговорах і переслідувати свої інтереси та вносити свої корективи у правила СОТ. СОТ надає можливість брати участь у найширшому міжнародному форумі переговорів, правил та напрямків торгівельної політики.

Покращення міжнародного іміджу країни. Вступ у СОТ позбуло Україну клейма "не член СОТ" що має значний політичний вплив у її міжнародних відносинах та значно підвищить стабільність та впевненість в ній як у діловому партнері. Можна передбачати, що членство СОТ принесе збільшення іноземних інвестицій.

Інтеграція з ЄС. Членство у СОТ є передумовою щодо створення зони вільної торгівлі між Україною і ЄС і відповідно - ефективнішою інтеграцією України у ЄС. Вдосконалення законодавства та інституційна реформа що є передумовою членства в СОТ - частково відображає стратегію інтеграції України у ЄС.

Після набуття членства у СОТ було започатковано переговорні процеси з укладення угод про вільну торгівлю між Україною та низкою держав світу і окремими угрупованнями держав. Здійснюється послідовна робота щодо опрацювання проектів угод про вільну торгівлю та проведення відповідних консультацій/переговорів з Сінгапуром, Сербією, Туреччиною, Канадою; продовжується підготовча робота з започаткування відповідних переговорних процесів з Мексикою, Сирією.

Україна використовує договірну базу СОТ для подальшого розвитку зовнішньої торгівлі та збільшення товарообігу з країнами - основними партнерами.

Одним з основних політичних та економічних наслідків вступу України до СОТ стала активізація переговорів з ЄС щодо укладення Угоди про створення зони вільної торгівлі у рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Можливість правового відступу від правил. Кожен член СОТ має право користуватись перевагами системи і одночасно має можливість тимчасово цілком легально відступити від своїх зобов'язань. Така можливість існує у рамках захисних заходів, переобговорень тарифів, обмежень щодо торгового балансу і т.д. Окрім того існує можливість захисту національного ринку завдяки маніпулюванням обмінним курсом. Цей засіб є найменш ефективний ніж тариф хоча і може спричинити інші небажані економічні наслідки.

Реформа податкової та митної системи. У результаті вступу в СОТ тарифи знизилися і відповідно зменшилися надходження у державний бюджет. Для того щоб частково компенсувати цей ефект - реформували податкову систему щоб забезпечити ефективніше надходження податків від збільшення економічної активності пов'язаної з вступом у СОТ. Ця система повинна забезпечити перехід надходжень від тарифу до податків. Необхідною є також реформа митної системи. Надходження повинні забезпечуватись попри існуючі проблеми контрабанди та корупції. Якщо забезпечити обкладання митом виключно усіх товарів що ввозяться і повинні ним обкладатись, то зменшення надходжень не буде таким радикальним. Слід також зауважити, що заміна квот, які заборонені СОТ на тарифи - може збільшити тарифну базу і при ретельному їх зборі підвищить надходження у держбюджет.

Висновки

торговельний світовий економічний

Підводячи підсумок, можна стверджувати, що членство в СОТ несе багато переваг для України. Основні недоліки пов'язані з необхідністю переходу фінансового та людського капіталу з економічно невигідних та неконкурентноспроможних галузей у нові більш вигідні сфери. Для мінімізації таких негативних наслідків необхідно покращити мобільність ресурсів. Основна ідея даної концепцій полягає у тому, щоб як змога ефективніше зменшити кошти трансформацій у короткостроковому періоді. Адже відомо, що членство у СОТ передбачає однозначні переваги у довгостроковому періоді, але ці переваги нівелюються через короткострокові труднощі адаптації національної економіки до відкритої конкуренції. Зменшення таких труднощів та коштів можливе при забезпечені швидкої мобільності капіталу; мобільності трудових ресурсів, у тому числі горизонтальної (географічної) і особливо вертикальної (професійної), тобто можливість нагромадження людського капіталу; внутрікорпоративної мобільності - здатності підприємств до інновацій і гнучкість у зміні організаційних структур; інформаційної мобільності - необхідна умова для зниження транзакційних витрат на ринку продукції, праці і капіталу і підвищення інших видів мобільності.

Переваги для України від членства, в першу чергу залежать від нас самих: від нашої швидкої адаптації до правил світової економіки, внутрішніх реформ, професіоналізму персоналу та службовців, знання та використання правил СОТ. Адже СОТ - велика гра: Україну прийняли у цю гру, навчили грати, вигравати - Україні потрібно навчитись самій.

Література

1. А.Ю. Мартинов. Світова організація торгівлі // Енциклопедія історії України: у 10 т. / редкол.: В.А. Смолій (голова) та ін.; Інститут історії України НАН України. -- К.: Наук. думка, 2012. -- Т. 9: Прил -- С. -- С. 478.

2. Угода про заснування Світової організації торгівлі

3. Бєлашов В. Світова організація торгівлі: прискіпливий погляд напередодні вступу //Політика і час. - 2005. - № 11. - С. 7-16.

4. Бураковський І. Приєднання України до СОТ: підсумки дискусії та погляд у майбутнє //Політика і час. - 2006. - № 11. - С. 14-16.

5. Звернення Президента України до Верховної Ради України у зв'язку з Посланням Президента України до Верховної Ради України «Про внутрішнє і зовнішнє становище України у 2009 році».

Размещено на Allbest.ru