У статті розглянута аграрна політика Європейського Союзу, яка є прикладом найбільш успішної моделі становлення і розвитку аграрної економіки. Західноєвропейське сільське господарство, подолавши за короткий термін післявоєнну розруху, перетворилося в найбільшого виробника продовольства з величезним експортним потенціалом. Все це стало можливим завдяки ефективно розробленій і дієвій аграрній політиці, яка є уніфікованою для всіх країн Союзу. Дослідження європейського аграрного ринку та його конкурентного середовища дасть можливість визначити перспективи для українських аграріїв, які пов'язані з євроінтеграційними процесами в Україні.

Ключові слова: конкуренція, спільна аграрна політика, європейський ринок, Європейський Союз.

В статье рассмотрена аграрная политика Европейского Союза, которая является примером наиболее успешной модели становления и развития аграрной экономики. Западноевропейское сельское хозяйство, преодолев за короткий срок послевоенную разруху, превратилось в крупнейшего производителя продовольствия с огромным экспортным потенциалом. Все это стало возможным за счет эффективно разработанной и действенной аграрной политики, является унифицированной для всех стран Союза. Исследование европейского аграрного рынка и его конкурентной среды позволит определить перспективы для украинских аграриев, связанные с евроинтеграционными процессами в Украине.

Ключевые слова: конкуренция, общая аграрная политика, европейский рынок, Европейский Союз.

In the article the agricultural policy of the European Union, which represents the most successful models of the formation and development of agricultural economy. Western European agriculture, breaking the short term post-war devastation, turned into the largest producer of food with huge export potential. All this was made possible by effectively developed and effective agricultural policy, which is uniform for all countries of the Union. Research European agricultural market and its competitive environment will make it possible to determine the prospects for Ukrainian farmers that are associated with the European integration processes in Ukraine.

Key words: competition, common agricultural policy, the European market, the European Union.

Вступ та постановка проблеми

Рис. 1. Обсяги виробництва в аграрному секторі в розрізі країн ЄС у 2016 році

Ринкові реформи сільського господарства, що здійснюються в межах САП ЄС, спрямовані на модернізацію продуктивних сил та інституційні зміни, адекватні сучасній моделі світового сільського господарства. Засновуючись на перевагах економіки відкритого типу та активній державній підтримці, європейський агробізнес дає можливість сільськогосподарським товаровиробникам реалізовувати свій потенціал у виробництві високорентабельної продукції та досягати конкурентних переваг на зовнішньому ринку.

На рис.1 відображено обсяги виробництва в аграрному секторі в розрізі країн ЄС у 2016 році.

Складено автором на основі [1]

Як ми бачимо, обсяги виробництва сільськогосподарських культур у розрізі країн варіюються: найбільше продукції випускається у Франції, Іспанії, Німеччині, Італії, Нідерландах, Англії, Польщі. Таку тенденцію можна пояснити розвитком цих країн у технологічній сфері, адже високоефективне обладнання, що дає змогу нарощувати виробничі потужності в цих країнах, є більш доступним. Країни з низьким розвитком економіки є швидше сировинними придатками, які випускають незначну кількість продукції, а інколи лише за наявності на їх територіях виробничих потужностей та заводів високорозвине - них країн, а тому рівень випуску продукції в них зростає несуттєво.

У табл. 2 відображено динаміку загальної споживаної потужності робочої сили, задіяної в країнах ЄС та Євро - зони у сфері сільського господарства у 2007-2016 роках.

Скорочення загальної споживаної потужності робочої сили в ЄС можна пов'язати зі впровадженням висо - котехнологічного обладнання. При цьому однозначно можна назвати позитивною динаміку зростання робочих одиниць, які оплачуються, порівняно зі скороченням робочих одиниць, які не оплачуються (на 121,65 робочих одиниць збільшились оплачувані у 2016-2010 роках та на 1076,91 робочих одиниць скоротились неоплачувані у 2016-2010 роках).

Менше однієї десятої частини робочої сили була ефективною в сільському господарстві, полюванні, риболовлі та лісовому господарстві в більшості членів ЄС у 2016 році. Гендерні відмінності в показниках зайнятості повинні бути прийняті до уваги у формуванні цілей ССП - навіть в тих країнах, де частка активних жінок в сільському господарстві вища, ніж частка активних чоловіків, число жінок, що працюють в цьому секторі, нижча, ніж число чоловіків, тому що в цілому кількість працюючих жінок (рівень зайнятості жінок) нижча порівняно з чоловіками.

Табл.3 відображає динаміку виробництва молока та молочних продуктів у країнах ЄС у 2007-2016 роках.

Тоді як у 2016-2010 роках відбулось суттєве зростання обсягу виробленої молочної продукції, порівняно з 2007 роком у 2016 році цей показник скоротився на 3468,90 тис. тонн. Водночас значно нарощені обсяги виробництва жировмісних молокопродуктів за аналізований період, що можна пояснити наявністю попиту на цю продукцію. Позитивною є динаміка скорочення виробництва сухого знежиреного молока та маслянки, адже ці продукти поступаються за своєю корисністю іншим, тому попит на них скоротився. Виробництво цільного молока також зросло на 6403,05 тис. тонн.

Таблиця 2. Динаміка загальної споживаної потужності робочої сили, задіяної в країнах ЄС та Єврозони у сфері сільського господарства у 2007-2016 роках

Рис. 2. Динаміка площ для вирощування/збирання/ виробництва сільськогосподарських культур у країнах ЄС у 2007-2016 роках (1000 га)

Складено автором на основі [4]

На рис.2 відображено динаміку площ для вирощування/збирання/виробництва сільськогосподарських культур у країнах ЄС у 2007-2016 роках (1000 га).

Динаміка площ під зернові культури є різновекторною, найбільшого піку досяг цей показник у 2014 році, становлячи 70 127,31 тис. га. Динаміка площ під сухі боби і білкові культури також різновекторна, найбільшого піку показник досягнув у 2015 році - 2158,40 тис. га. Площі під вирощування/збирання/виробництво ріпаку, ріпи, насіння соняшнику і сої також скоротились до 2016 року, досягнувши найвищого значення у 2015 році - 12 713,47 тис. га. Значного скорочення у 2016 році зазнала площа для вирощування недостиглих рослин на орних землях. Динаміку цього показника не можна назвати негативною, адже очевидним є факт того, що у зв'язку з хорошими погодними умовами урожай зібраний стиглим, що в подальшому вплине на його якісні характеристики та затрати виробників.

У табл.4 наведено динаміку основних показників господарств аграрної сфери країн ЄС у 2007-2016 роках.

Як ми бачимо, кількість господарств в аграрній сфері країн ЄС скоротилася, що могло бути наслідком скорочення кількості зареєстрованих одиниць та високої конкурентності у цій сфері. Водночас зросла площа сільськогосподарських угідь, які використовуються, що

Таблиця 3. Динаміка виробництва молока та молочних продуктів у країнах ЄС у 2007-2016 роках

Складено автором на основі [3]

Таблиця 4. Динаміка основних показників господарств аграрної сфери країн ЄС у 2007-2016 роках

Таблиця 5. Динаміка обсягів виробництва продукції тваринництва в країнах ЄС у 2007-2016 роках

Складено автором на основі [6]

Рис.3. Виробництво зернових у країнах ЄС у 2016 році, млн. тонн.

Складено автором на основі [7] може вказувати на обробку раніше не використовуваних земель і є однозначно позитивним явищем. Площа господарств також зростає, що дає змогу висунути припущення про процеси злиття, поглинання в аграрній сфері країн ЄС, а тому господарства стають більш конкурентоспроможними. Динаміка до скорочення кількості господарств із наявною домашньою худобою негативна, що вказує на зміну пріоритетів виробників сільськогосподарської продукції та перехід від закупівель худоби в господарствах до власного вирощування на фермах та підприємствах. Це дасть змогу знизити ризики щодо якості та сертифікації продукції. Позитивним є зростання до норми випуску продукції серед країн ЄС. Скорочується робоча сила, що може бути пов'язано зі скороченням кількості самих господарств. Також в умовах глобалізації та посиленої співпраці країн ЄС очевидним є факт та тенденція до скорочення кількості ферм, чиї домогосподарства споживають понад 50% вартості кінцевої продукції.

Аналізуючи обсяги виробництва продукції, варто зазначити, що обсяги рослинництва зросли на 12 172,36 млн. євро за досліджуваний період. Зокрема, це може бути пов'язано зі зростанням випуску органічної продукції. Лідерами за випуском є такі країни, як Болгарія, Іспанія, Італія, Угорщина, Нідерланди, Румунія, Англія, Норвегія. Незначна динаміка до зростання є в Бельгії, Греції, Франції, Литві, Португалії, Словаччині, Ісландії. Скорочення випуску продукції рослинництва відбулось у Німеччині, Греції, Хорватії, Кіпрі, Польщі, Фінляндії.

У табл.5 наведено динаміку обсягів виробництва продукції тваринництва в країнах ЄС у 2007-2016 роках.

Загалом динаміка позитивна, незважаючи на чисельність країн-членів ЄС: у 2016-2007 роках відбулось зростання на 14 545,65 млн. євро обсягів виробництва продукції тваринництва, через що відсоток показника до ВВП знизився до рівня 2007 року. Проте це не слугувало єдиним фактором відсутності зміни відносного приросту, адже відбулось також суттєве зростання ВВП.

Лідерами у галузі тваринництва за випуском продукції є Польща, Англія, Німеччина, Ірландія, Іспанія, Франція, Нідерланди. Випуск продукції тваринництва знизився у Болгарії, Греції, Хорватії, Мальті, Румунії, Словаччині.

На рис.3 відображено виробництво зернових у країнах ЄС у 2016 році.

Як ми бачимо, найбільша частка припадає на виробництво зернових - 48,0 млн. тонн. На другому місці за виробництвом - ячмінь (19,6 млн. тонн), на третьому - зернокукурудзи (18,6 млн. тонн.). Рис займає зовсім незначну частку, як і інші культури.

Висновки