Моделювання впливу інформаційно-комунікаційних технологій на економіку країн
Аналіз впливу інформаційно-комунікаційних технологій на розвиток економіки держав. Дослідження залежностей між індексом мережевої готовності й валовим внутрішнім продуктом за паритетом купівельної спроможності в країнах-лідерах та пострадянських).
| Рубрика | Международные отношения и мировая экономика |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 31.12.2017 |
| Размер файла | 38,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Національна академія державного управління при Президентові України
Кафедра економічної політики та управління національним господарством
Моделювання впливу інформаційно-комунікаційних технологій на економіку країн
Л.О. Матвейчук, кандидат економічних наук, доцент, докторант
Анотація
У статті проаналізовано вплив використання інформаційно-комунікаційних технологій на економіку країн, досліджено залежності між такими показниками, як індекс мережевої готовності й валовий внутрішній продукт за паритетом купівельної спроможності в межах двох груп (країни - лідери та пострадянські країни міжнародного рейтингу за індексом мережевої готовності). Використання методу кореляційно-регресійного аналізу уможливило встановлення форм функціональної залежності між показниками різних за змістом груп. Виявлено лінійну залежність показників у пострадянських країнах, у тому числі й в Україні, та з'ясовано наявність зворотного зв'язку цих показників. Установлена взаємозалежність свідчить про результативність упровадження інформаційно-комунікаційних технологій у розвитку національної економіки.
Ключові слова: інформаційно-комунікаційні технології, індекс мережевої готовності, валовий внутрішній продукт за паритетом купівельної спроможності, інформаційне суспільство.
Постановка проблеми. Як свідчить світова практика, активне впровадження інформаційно-комунікаційних технологій (далі - ІКТ) у національні економіки забезпечує їх розвиток та конкурентоспроможність на світовому рівні. Стрімкий розвиток ІТ-сфери, трансформація економіки в стадію інформаційної та її глобалізаційні процеси тощо вимагає нині поглибленого аналізу впливу ІКТ на економічний розвиток держав.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питанням впливу ІКТ на економіку та її окремі галузі були присвячені праці вітчизняних вчених В. Гейця [1], О. Кузьоми [2], В. Тронько [5], З. Яремко [6] та ін. Фактично комплексних досліджень проблематики наслідків застосування ІКТ немає, тому, з огляду на недослідженість проблеми, нами запропоновано власну методику.
Мета цієї статті - дослідження впливу використання ІКТ на економічний розвиток країн.
Виклад основного матеріалу. Для оцінювання впливу використання ІКТ у країнах світу пропонуємо власний методичний підхід із застосуванням кількісного аналізу для встановлення залежності між глобальними показниками країн. У процесі дослідження застосовувалися економетричні методи аналізу, а саме: статистичні рівняння залежності, кореляційно-регресивний та факторний аналіз. Розрахунки здійснено з використанням комп'ютерного забезпечення методу статистичних рівнянь залежностей Р.Кулинича, який має прикладне значення під час проведення аналізу функціональних та кореляційних взаємозв'язків і ґрунтується на статистичних коефіцієнтах порівняння.
Метод статистичних рівнянь залежностей, розроблений у 80-х рр. ХХ ст. доктором економічних наук, професором Кулиничем Омеляном Івановичем, дістав широке міжнародне визнання, оскільки має істотну перевагу - вирішує обернену економічну задачу та застосовується разом із математичним методом кореляційно-регресійного аналізу. Сьогодні професор продовжує роботу в цьому напрямі [4], зокрема ним розроблено авторські комп'ютерні програми методу статистичних рівнянь залежностей, які є у вільному доступі для використання та розміщені на персональному сайті [3].
Метод статистичних рівнянь залежностей ґрунтується на обчисленні коефіцієнтів порівняння, які визначають через відношення окремих значень однойменної ознаки до його мінімального або максимального рівня. Метод кореляційно-регресивного аналізу використовується для визначення щільності зв'язку між показниками, які не перебувають в однозначно визначеній функціональній залежності. Використання методу кореляційно-регресійного аналізу уможливило встановлення форм функціональної залежності між показниками різних за змістом груп.
У ролі чинникової ознаки можна обрати показник електронного врядування або індекс мережевої готовності. Проте, за даними офіційної статистики, перший із показників розраховується з частотою один раз на два роки, що не дає достатньої інформаційної бази для аналізу. Тому доцільно обрати найбільш комплексний вимірювач, який показує здатність країн світу ефективно використовувати переваги ІКТ для підвищення конкурентоспроможності та якості життя, а саме індекс мережевої готовності (Networked Readiness Index), який оцінює рівень розвитку ІКТ. Цей показник формується за такими групами індикаторів:
• навколишнє середовище - наявність умов для розвитку ІКТ;
• готовність - готовність громадян, ділових кіл і державних органів до використання ІКТ;
• використання - рівень використання ІКТ у суспільному, комерційному та державному секторах.
Розрахунок індексу здійснюється на підставі статистичних даних ООН, Міжнародної спілки електрозв'язку, Світового банку та інших, а також результатів опитування Всесвітнього економічного форуму.
У ролі результативної ознаки проаналізуємо валовий внутрішній продукт (далі - ВВП) на душу населення країни, що найбільш загально характеризує економічний стан та розвиток країни. Для проведення міжнародних порівнянь використовується показник ВВП на душу населення, який вимірюється в поточних доларах США за паритетом купівельної спроможності (далі - ПКС).
Інформаційною базою досліджень виступають дані офіційної міжнародної статистики глобальних показників Світового банку [7] (додаток А), офіційні матеріали Всесвітнього економічного форуму [8-17] (додаток Б).
Етапи застосування методичного підходу до визначення зв'язку індексу мережевої готовності (чинникова ознака) з показником ВВП на душу населення за ПКС (результативна ознака) передбачають послідовність таких кроків:
1) визначення періоду дослідження - 20062014 рр.;
2) розподіл країн на дві групи за індексом мережевої готовності - країни з вищою мережевою готовністю (10 країн, які впродовж останніх років очолювали рейтинг) та пострадянські країни з нижчою мережевою готовністю (10 країн);
3) виявлення кола допустимих функцій, визначення характеру функціонального зв'язку та рівня його стійкості на основі методу статистичних рівнянь залежностей (умова відбору - наявність кола допустимих функцій, серед яких бажаною є лінійна);
4) побудова одночинникових рівнянь залежності результативної ознаки від чинникової з використанням методів кореляційно-регресійного аналізу;
5) визначення та інтерпретація коефіцієнтів еластичності для встановлення чутливості зміни результативної ознаки від динаміки чинникової;
6) визначення зворотного впливу ВВП на душу населення за ПКС на індекс мережевої готовності для України та інтерпретація отриманого результату.
У процесі реалізації запропонованого вище методичного підходу визначено дві групи країн (рис. 1).
Країни за значенням індексу
|
Країни з вищою мережевою готовністю |
Пострадянська країни з нижчою мережевою готовністю |
|||
|
1. |
Сінгапур |
1. |
Естонія |
|
|
2. |
Фінляндія |
2. |
Литва |
|
|
3. |
Швеція |
3. |
Латвія |
|
|
4. |
Нідерланди |
4. |
Казахстан |
|
|
5. |
Норвегія |
5. |
Росія |
|
|
6. |
Швейцарія |
6. |
Азербайджан |
|
|
7. |
США |
7. |
Вірменія |
|
|
8. |
Великобританія |
8. |
Грузія |
|
|
9. |
Люксембург |
9. |
Україна |
|
|
10. |
Японія |
10. |
Киргизстан |
Рис. 1. Країни за значенням індексу мережевої готовності
Застосування методу статистичних рівнянь залежностей та методу розрахунку еластичності уможливило систематизацію результатів за першою групою країн та формулювання відповідних висновків (табл. 1).
Таблиця 1. Залежність ВВП на душу населення за ПКС (результативна ознака у) від індексу мережевої готовності (чинникова ознака х) для першої групи країн*
|
Країна |
Характер зв'язку |
Функція |
Еластичність Ка - Ьа * ЈУ |
|
|
Сінгапур |
Лінійна пряма залежність |
y = 32477x - 11600 Зростання індексу на 1 приведе до зростання ВВП на душу населення (в поточ. доларах) за ПКС на 32 477 дол. США |
Еа - 32477 * (5744/70552,3)= 2,644 У разі зростання індексу на 1% ВВП на душу населення (в дол. США) за ПКС зросте на 2,644% |
|
|
Норвегія |
Лінійна пряма залежність |
y = 17066x - 32912 Зростання індексу на 1 приведе до зростання ВВП на душу населення (в поточ. доларах ) за ПКС на 17 066 дол. США |
Еа - 17066 *5,5- 1,540 60952,47 У разі зростання індексу на 1% ВВП на душу населення (в дол. США) за ПКС зросте на 1,540% |
|
|
Люксембург |
Лінійна пряма залежність |
y = 24639x - 40765 Зростання індексу на 1 приведе до зростання ВВП на душу населення (в поточ. доларах) за ПКС на 24 639 дол. США |
Еа - 24639 * 5,19 - 1,468 а87081,7 У разі зростання індексу на 1% ВВП на душу населення (в дол. США) за ПКС зросте на 1,468% |
|
|
Фінляндія |
Обернена парабола, лінійна функція відібрана бути не може |
|||
|
Швеція |
Стійкого зв'язку немає |
|||
|
Нідерланди |
Стійкого зв'язку немає |
|||
|
Швейцарія |
Стійкого зв'язку немає |
|||
|
США |
Стійкого зв'язку немає |
|||
|
Великобританія |
Стійкого зв'язку немає |
|||
|
Японія |
Стійкого зв'язку немає |
* Розроблено автором на основі розрахунків із використанням [3; 4] на підставі даних [7-17] (додатки А та Б).
Досить інтенсивний вплив на економічне зростання використання ІКТ спостерігається в Сінгапурі, де уряд постійно приділяє увагу розвиткові інформаційного суспільства, ефективному використанню досягнень ІТ-галузі. У Норвегії та Люксембурзі вже є досвід формування інформаційного суспільства, проте активні заходи урядової політики в цьому напрямі повсякчас ураховують економічну ефективність, що відповідає поточній кон'юнктурі. Це є причиною виявлення в процесі аналізу лінійного функціонального зв'язку між ознаками. Сім інших країн цієї групи відзначаються сформованістю інформаційного суспільства, яке розвивається на основі “вбудованих” стабілізаторів. Тому тісного зв'язку між двома досліджуваними ознаками за допомогою цього методичного підходу не виявлено.
Застосування методу статистичних рівнянь залежностей та методу розрахунку еластичності уможливило систематизацію результатів за другою групою країн та формулювання відповідних висновків (табл. 2).
У Литві, Латвії, Росії та Казахстані на постійній основі реалізуються державні цільові програми розвитку інформаційного суспільства, створені функціональні ланки державного підпорядкування та приватні ініціативи, приділяється увага урядів країн розвитку ІТ-галузі. Серйозні кроки з розвитку інформаційного суспільства зроблено в Азербайджані: прийнята Національна стратегія розвитку ІКТ та Програма “Електронний Азербайджан”; цей напрям визначено пріоритетним для розвитку країни. Інші країни групи перебувають на початковому етапі формування інформаційного суспільства, що зумовлює помітний економічний ефект від зростання ІКТ.
Таблиця 2. Залежність ВВП на душу населення за ПКС (результативна ознака у) від індексу мережевої готовності (чинникова ознака х) для другої групи країн*
|
Країна |
Характер зв'язку |
Функція |
Еластичність |
|
|
Литва |
Лінійна пряма залежність |
y = 10938x - 27515 Зростання індексу на 1 приведе до зростання ВВП на душу населення (в поточ. доларах) за ПКС на 10 938 дол. США |
E. - 10938 * (4,489/21585,8)= 2,275 У разі зростання індексу на 1% ВВП на душу населення (в дол. США) за ПКС зросте на 2,275% |
|
|
Азербайджан |
Лінійна пряма залежність |
y = 8193x - 17427 Зростання індексу на 1 приведе до зростання ВВП на душу населення (в поточ. доларах) за ПКС на 8193 дол. США |
E. = 8193 *(3933/14802,3)= 2,177 У разі зростання індексу на 1% ВВП на душу населення (в дол. США) за ПКС зросте на 2,177% |
|
|
Росія |
Лінійна пряма залежність |
y = 10053x - 18328 Зростання індексу на 1 приведе до зростання ВВП на душу населення (в поточ. доларах) за ПКС на 10 053 дол. США |
Eя - 10053 * (3911/20990,6)= 1,873 У разі зростання індексу на 1% ВВП на душу населення (в дол. США) за ПКС зросте на 1,873% |
|
|
Киргизстан |
Лінійна пряма залежність |
y = 1659x - 2362 Зростання індексу на 1 приведе до зростання ВВП на душу населення (в поточ. доларах) за ПКС на 1659 дол. США |
E. -1659 * (3111/ 2801,8)=-1,842 У разі зростання індексу на 1% ВВП на душу населення (в дол. США) за ПКС зросте на 1,842% |
|
|
Латвія |
Лінійна пряма залежність |
y = 6799x - 9402 Зростання індексу на 1 приведе до зростання ВВП на душу населення (в поточ. доларах) за ПКС на 6799 дол. США |
E. = 6799 *( 4,244/19456,6)=-1,483 У разі зростання індексу на 1% ВВП на душу населення (в дол. США) за ПКС зросте на 1,483% |
|
|
Грузія |
Лінійна пряма залежність |
y = 2478x - 2926 Зростання індексу на 1 приведе до зростання ВВП на душу населення (в поточ. доларах) за ПКС на 2478 дол. США |
Eя - 2478 * (3 644/ 6106,2)1,479 У разі зростання індексу на 1% ВВП на душу населення (в дол. США) за ПКС зросте на 1,479% |
|
|
Казахстан |
Лінійна пряма залежність |
y = 7198x - 8896 Зростання індексу на 1 приведе до зростання ВВП на душу населення (в поточ. доларах) за ПКС на 7198 дол. США |
E„ - 7198 * (3 989/ 19817,4)=-1,449 У разі зростання індексу на 1% ВВП на душу населення (в дол. США) за ПКС зросте на 1,449% |
|
|
Україна |
Лінійна пряма залежність |
y = 2607x - 1724 Зростання індексу на 1 приведе до зростання ВВП на душу населення (в поточ. доларах) за ПКС на 2607 дол. США |
E. = 1607 * 3,467 = 0,813 °6848,3 У разі зростання індекса на 1% ВВП на душу населення (в дол. США) за ПКС зросте на 1,213% |
|
|
Вірменія |
Лінійна пряма залежність |
y = 1607x + 1274 Зростання індексу на 1 приведе до зростання ВВП на душу населення (в поточ. доларах) за ПКС на 1607 дол. США |
E. = 2607 * 3,756 = 1,213 °8065,7 У разі зростання індексу на 1% ВВП на душу населення (в дол. США) за ПКС зросте на 0,813% |
|
|
Естонія |
Стійкого зв'язку немає |
Розроблено автором на основі розрахунків із використанням [3; 4] на підставі даних [7-17] (додатки А та Б).
Незважаючи на позитивну динаміку розвитку інформаційного суспільства, Україна за показником еластичності посідає передостаннє місце (у разі зростання індексу на 1% ВВП на душу населення (в дол. США) за ПКС зросте на 1,213%). Це свідчить про фрагментарну увагу з боку уряду до цього питання, декларативність програм розвитку, а також про низький рівень інформаційної грамотності українського суспільства.
Естонія є визнаним лідером пострадянських країн за індексом мережевої готовності, входить у Топ-25 країн світу за розвитком електронного врядування. Еволюція інформаційного суспільства в Естонії відбувається автономно. При цьому економічне зростання країни відбувається під впливом інших чинників.
У свою чергу, зростання індексу мережевої готовності в пострадянських країнах залежить від економічної кон'юнктури, тому забезпечується стабільним приростом реального ВВП на душу населення. З огляду на це доцільним є виявлення зворотного зв'язку між результативною ознакою та чинниковою для України (табл. 3)
Рис. 2 Функція x = 0,000351y + 0,917
Таблиця 3. Вплив результативної ознаки на чинникову для України
|
№ з/п |
Рівняння залежності |
Показник |
|||||
|
Параметр залежності |
Коефіцієнт стійкості зв'язку |
Коефіцієнт кореляції |
Індекс кореляції |
Сума відхилень |
|||
|
b |
K |
R |
\Уі - Ух |
||||
|
1 |
Лінійна ЛПЗ № 1 |
0,606 958 |
0,81 |
0,98 |
0,98 |
0,437 |
|
|
2 |
Лінійна ЛПЗ № 2 |
0,887 363 |
0,787 |
0,98 |
0,98 |
0,47 |
|
|
3 |
Парабола |
0,887 363 |
0,787 |
0,98 |
0,98 |
0,47 |
|
|
4 |
Гіпербола ГПЗ № 1 |
5088,744 |
0,797 |
0,98 |
0,98 |
0,467 |
|
|
5 |
Гіпербола ГПЗ № 2 |
6718,548 |
0,75 |
0,98 |
0,97 |
0,55 |
|
|
6 |
Логічна ЛОГПЗ № 1 |
1303,848 |
0,807 |
0,98 |
0,98 |
0,458 |
|
|
7 |
Логічна ЛОГПЗ № 2 |
1869,639 |
0,767 |
0,98 |
0,97 |
0,471 |
Формування організаційних, правових і технічних механізмів розвитку інформаційного суспільства потребує залучення фінансових ресурсів держави і приватного сектору. Можливості для цього забезпечує економічне зростання. Проте протягом досліджуваного періоду ВВП на душу населення за ПКС зростав досить повільно і розміри його були невисокими, що негативно позначалося на фінансуванні зазначених механізмів. Цю проблему ускладнює також відволікання фінансових потоків на погашення міжнародних кредитів, фінансування соціальної сфери та нецільове використання державних коштів.
Потрібно враховувати, що показник еластичності (0,754%) є досить низьким, що вимагає додаткової уваги з боку держави, зокрема визначення пріоритетним напрямом розвитку України формування інформаційного суспільства, що, у свою чергу, викличе інтерес до нього з боку вітчизняного бізнесу, державних органів, населення та іноземної спільноти (табл. 4).
Таблиця 4. Залежність індексу мережевої готовності (результативна ознака х) від ВВП на душу населення за ПКС (чинникова ознака у) для України
|
Характер зв'язку |
Функція |
Еластичність |
|
|
Лінійна пряма залежність |
x = 0,000351 y - 0,917 Зростання ВВП на душу населення (в поточ. дол.) за ПКС на 1 дол. США приведе до зростання індексу на 0,000351 |
E. - 0,000351- 8068,7 - 0,754 °3,756 У разі зростання ВВП на душу населення (в дол. США) за ПКС на 1% індекс зросте на 0,754% |
Висновки і перспективи подальших досліджень. За результатами досліджень виявлено лінійну залежність ВВП на душу населення за ПКС від індексу мережевої готовності для першої групи країн, а саме: Сінгапур, Норвегія, Люксембург. Для інших країн стійкого зв'язку не виявлено, що пояснюється сформованим інформаційним суспільством, при цьому зростання ВВП відбувається на основі “вбудованих” стабілізаторів. У результаті дослідження пострадянських країн (друга група) виявлено лінійну пряму залежність цих показників у всіх дев'яти країнах, крім Естонії, яка є визнаним лідером цієї групи за індексом мережевої готовності та входить у Топ-25 країн світу за розвитком електронного урядування.
Для України наявний прямий зв'язок між ВВП на душу населення за ПКС та індексом мережевої готовності, як і для більшості пострадянських країн. Водночас має місце зворотний зв'язок між досліджуваними показниками.
Використання розробленого методичного підходу підтвердило наявність прямого взаємозв'язку між ВВП на душу населення за ПКС й індексом мережевої готовності для більшості пострадянських країн. Така залежність характерна і для України. Водночас для неї характерний і зворотний зв'язок між досліджуваними показниками. Тому побудова інформаційного суспільства має супроводжуватися дієвими заходами економічної політики держави із залученням приватного сектору.
Отже, ураховуючи існуючу взаємозалежність цих показників в Україні, необхідно: приділити увагу використанню потенціалу інформаційних технологій державою, бізнесом і громадянами; ужити державних заходів щодо розвитку електронної України, підтримуючи вітчизняну ІТ- сферу; у стратегії розвитку країни виділити цей напрям пріоритетним.
Подальші дослідження використання ІКТ планується провести у сфері публічного управління щодо розвитку напряму електронного урядування.
економіка інформаційний мережевий
Список використаних джерел
1. Геєць В.М. Економіка знань та ії перспективи для України: наук. доп. / В.М. Геєць, В.П. Александрова, Ю.М. Бажал та ін.; Ін-т екон. прогнозування НАН України. - Київ, 2005. - 168 с.
2. Кузьома О.Ю. Використання інформаційно-комунікаційних технологій як фактор підвищення конкурентоспроможності приватного сектора в Україні / О.Ю. Кузьома // Вісн. Київ. нац. ун-ту ім. Тараса Шевченка. - 2013. - № 151. - С.101-104.
3. Кулинич Роман Омелянович : персонал. сайт
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Поняття купівельної спроможності валюти, теорія довгострокового рівноважного обмінного курсу, заснованого на відносних рівнях цін двох країн. Розрахунок обмінного курсу по паритету купівельної спроможності, закон єдиної ціни, поняття "споживчий кошик".
контрольная работа [105,3 K], добавлен 29.10.2010Аналіз діяльності транснаціональних корпорацій та впливу наукомістких технологій на проблеми стандартизації та уніфікації. Дослідження ролі України у контексті глобалізації світової економіки та азіатський вектор зовнішньоекономічної політики країни.
дипломная работа [1,3 M], добавлен 22.07.2011Сприяння інтернаціоналізації грошових відносин, об'єднанню та стабільному розвитку фінансових ринків. Порівняння рівнів та структури цін, а також результатів виробничої діяльності в окремих країнах. Теорія паритету купівельної спроможності валюти.
контрольная работа [476,8 K], добавлен 06.08.2009Аналіз сучасного стану сфери переробки відходів у країнах Європейського Союзу, провідні методи та принципи управління ними. Позитивні економічні, соціальні, екологічні ефекти ресайклінгу побутових відходів, оцінка його впливу на сталий розвиток країн.
статья [350,3 K], добавлен 21.09.2017Перебудова світу у зв'язку із зростанням ролі нових індустріальних держав. Форми господарської діяльності у країнах Східної Азії. Особливості управління державним сектором економіки в Японії і Китаї. Банківська та фінансова система азіатського регіону.
курсовая работа [491,2 K], добавлен 20.12.2015Оцінка впливу умов торгівлі на розвиток виробництва в окремих секторах економіки України на основі регресійної моделі. Дослідження впливу умов торгівлі на обмінний курс на основі тесту Гренджера та регресійного аналізу. Втрати ВВП внаслідок змін умов.
курсовая работа [73,4 K], добавлен 28.02.2013Фактори впливу на формування та розвиток країн Великої вісімки. Аналіз основних макроекономічних показників країн, визначення чинників, що сприяють їх розвитку. Дефіцит сукупного державного бюджету. Аналіз загальносвітових глобалізаційних тенденцій.
курсовая работа [700,0 K], добавлен 22.11.2013Аналіз проблеми ефективності програм кредитування МВФ у сфері забезпеченні валютної безпеки країн-членів. Особливості впливу зростання глобальної дестабілізації на валютну стабільність країн, що розкриваються. Інституційні драйвери розвитку Фонду.
статья [56,0 K], добавлен 19.09.2017Сутність ринку технологій та його роль у світовій економіці. Економічна доцільність імпорту технології. Аналіз сучасного стану України на світовому ринку технологій, позитивні та негативні аспекти. Шляхи ефективного розвитку трансферту технологій України.
реферат [28,4 K], добавлен 30.10.2011Вплив на економіку фінансової глобалізації. Центри економічного впливу та стимулювання вирівнювання розвитку країн. Україна на світових фінансових ринках: взаємодія з зарубіжними фінансовими інститутами для залучення інвестиційних і кредитних ресурсів.
реферат [39,6 K], добавлен 30.05.2009Теоретичні підходи до визначення макроекономічних показників. Міжнародні порівняння макроекономічних показників у системі національних рахунків країн світу. Загальні принципи та програма міжнародних порівнянь. Паритет купівельної спроможності країн світу.
курсовая работа [52,1 K], добавлен 22.11.2010Дослідження теоретичних і практичних аспектів впливу економічних факторів на платіжний баланс країни. Основні причини виникнення глобального дисбалансу й шляхи його усунення. Аналіз основних механізмів зрівноваження зовнішніх дисбалансів розвинутих країн.
автореферат [44,2 K], добавлен 13.04.2009Сутність ринку інформаційних технологій та його роль у світовій економіці. Аналіз його розвитку та основні складові. Проблеми та шляхи розвитку міжнародного ринку інформаційних технологій. Основні фактори, які забезпечують доходи від продажу баз даних.
курсовая работа [170,6 K], добавлен 26.01.2015Поняття, структура та створення Європейської валютної системи. Характеристика змін в структурі і тенденціях розвитку ринку капіталів в ЄВС у зв'язку з введенням євро. Аналіз впливу країн-кандидатів на вступ до ЄС на стан валютного ринку об'єднаної Європи.
курсовая работа [65,1 K], добавлен 07.05.2017Чинники впливу на розвиток економічного глобалізму, його форми. Дослідження прояву форм економічного глобалізму країн світу. Реалізація основних форм глобалізму в економічному потенціалі розвитку США. Місце України в системі економічного глобалізму.
курсовая работа [118,4 K], добавлен 26.03.2015Світове господарство та його сутність. Процес формування економічного розвитку Китаю. Аналітична оцінка впливу зовнішньоекономічної експансії Китаю на світові ринки. Феномен конкурентоспроможності китайської економіки в умовах доступності ведення бізнесу.
дипломная работа [2,4 M], добавлен 14.07.2013Питання щодо ступеня впливу імпорту на розвиток національної економіки. Темпи приросту виробництва і зовнішньої торгівлі у порівнянних цінах до попереднього року. Втрати митних платежів від тіньового імпорту. Перенесення обмінного курсу на споживчі ціни.
статья [59,3 K], добавлен 09.03.2013Проблеми визначення причин старіння нації в Японії. Напрямки впливу демографічної ситуації на економіку. Негативні тенденції низьких темпів економічного зростання країни, зменшення обсягів, від'ємної величини чистого експорту за останнє десятиріччя.
статья [24,5 K], добавлен 13.11.2017Розвиток європейського геополітичного простору. Дослідження впливу внутрішніх і зовнішніх геополітичних чинників на безпекові процеси в Європі. Аналіз безпекової ситуації та позицій США, Росії, НАТО, ЄС та ОБСЄ відносно питань європейської безпеки.
статья [23,8 K], добавлен 27.07.2017Рахунок операцій з капіталом та фінансових операцій. Вклад інвестицій в сучасну економіку України. Аналіз участі країни в процесах міжнародного трансферу високих технологій. Структура світового експорту та імпорту товарів. Економічна ситуація в країні.
контрольная работа [1,0 M], добавлен 18.04.2015
