Регламентування операцій із давальницькою сировиною

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Національний університет «Львівська політехніка»

Навчально-науковий інститут економіки і менеджменту

Кафедра зовнішньоекономічної та митної діяльності

Індивідуальна контрольна робота

із дисципліни «Зовнішньоекономічна діяльність підприємства»

Виконала

ст. гр. МЕ-34

Мичко Катерина

Перевірив:

Стасюк Н.Р.

Львів - 2017



Зміст

зовнішньоекономічний експорт давальницький сировина

1. Обрання на підставі проведених розрахунків найбільш економічно вигідних варіантів закупівлі товару вітчизняним підприємством

2. Аналіз обсягу експорту послуг на 1 особу в Україні

3. Особливості здійснення зовнішньоекономічних операцій на давальницькій сировині

4. Сутність зовнішньоекономічних операцій на давальницькій сировині

4.1 Загальна характеристика зовнішньоекономічних операцій на давальницькій сировині

4.2 Митне оформлення операцій із давальницькою сировиною

5. Правове регламентування операцій із давальницькою сировиною

5.1 Нормативне регулювання операцій із давальницькою сировиною в Україні

5.2 Міжнародний рівень правового регулювання

Висновок

Список використаної літератури



1. Обрання на підставі проведених розрахунків найбільш економічно вигідних варіантів закупівлі товару вітчизняним підприємством

Український імпортер має потребу в закупівлі партії вина «Кабарне» витримки 3 роки іноземного виробництва. Суб'єкт ЗЕД має два варіанти здійснення зазначеної імпортної операції.

Перший варіант. Підприємство має змогу отримати через торгового посередника пропозицію на поставку 87 000 л. грузинського вина, вартість 3,50 євро за 1 л. Постачальник - підприємство в Російській Федерації. Комісійні посередника - 7,7 % від загальної вартості партії (23446,5 євро). Транспортні витрати - 10 640 євро, в тому числі 40 % до території України (4256 євро). Витрати на страхування 7710 євро. Витрати на митне очищення в Росії - 443 євро, а інші витрати пов'язані із сертифікацією, ліцензуванням, і інші- 410 євро. Базисні умови поставки - CPT - Київ. Оплата може бути здійснення у формі документарного інкасо протягом 2 днів після отримання документів банком «ВТБ».

Крім цього, імпортер до складу своїх майбутніх витрат додає:

Втрати на підготовку товару до продажу - 1200 євро;

Природні втрати вина на складі - 625 л.;

Витрати на упакування та маркування - 13280 євро;

Інші витрати - 1,8 % від заг. кількості;

Величина прибутку - 16%.

Вартість партії формується на умовах EXW.

EXW = 87 000*3,50 = 304 500 євро.

Митна вартість = EXW + Комісійні посередника + Транспортні витрати до тер. України + Митне очищення в Росії + Інші витрати + Витрати на страхування до т. України



МВ = 304 500+23446,5+4256+443+410+6090=339 145,5 євро.

Фактурна вартість на умовах поставки DAT = EXW + Транс. витрати + Митне очищення + Інші витрати

ФВ (DAT) = 304 500+10640+443+410=315 993 євро.

Нараховуємо митні платежі:

Мито = 0,4 євро/л * 87 000 = 34 800 євро.

АЗ = (11,65 *87 000)/31,22=32 464,76 євро.

ПДВ = (339145,5 + 34800 +32464,766)*0,2= 81 282,053 євро.

Визначаємо собівартість партії вина.

СВ пар. в. = ФВ +Витрати на підготовку до продажу+ Вит. па пакування та маркування+Митні платежі+Ком. посередника + Страхові витрати

СВ пар. В.= 315993+1200+13280+34800+32464,76+81282,05+

+23446,5+9900=512366,31 євро

Природні втрати вина = 87 000-625=86 375 л.

Втрати при розливі = 86 375*0,984 = 84 993 л.

Кількість пляшок = 84 993/0,7= 121 418,57 пл. вина.

Розраховуємо собівартість пляшки вина.

СВ пл. в. = СВ пар. в./кі-сть пляшок

СВ пл. в. = 512 336,31/121 418,571 = 4,21 євро.

Визначаємо вартість однієї пляшки вина у національній грошовій одиниці.



Р пл. в. = СВ п. в. *очікуваний прибуток * курс гривні

Р пл. в = 4,21*1,8*31,22=236,58 грн.

Другий варіант. Підприємство має змогу отримати через торгового посередника пропозицію на поставку 87000 л. грузинського вина, вартість. 3,20 євро за 1 л. Постачальник - підприємство в Болгарії. Комісійні посередника - 1,5 % від загальної вартості партії (4176 євро). Транспортні витрати - 9900 євро, в тому числі 31 % до території України (3069 євро). Витрати на страхування 5278 євро. Витрати на митне очищення в Болгарії - 381 євро, а інші витрати пов'язані із сертифікацією, ліцензуванням, і тд - 690 євро. Базисні умови поставки - DAT - Одеса. Оплата може бути здійснення у формі документарного інкасо протягом 5 днів після отримання документів банком «RBS».

Крім цього, імпортер до складу своїх майбутніх витрат додає:

Втрати на підготовку товару до продажу - 1200 євро;

Природні втрати вина на складі - 625 л.;

Витрати на упакування та маркування - 13280 євро;

Інші витрати - 1,8 % від заг. кількості;

Величина прибутку - 16%.

Вартість партії формується на умовах EXW.

EXW = 87 000*3,20 = 278 400 євро.

Митна вартість = EXW + Комісійні посередника + Транспортні витрати до тер. України + Митне очищення в Росії + Інші витрати +Страхові витрати до території України

МВ = 278 400+4176+3069+381+690+8352=295 068 євро.

Фактурна вартість на умовах поставки DAT = EXW + Транс. витрати + Митне очищення + Інші витрати

ФВ (DAT) =278 400 +9900+381+690=289 371 євро.

Нараховуємо митні платежі:

Мито = 0,4 євро/л * 87 000 = 34 800 євро.

АЗ = (11,65 *87 000)/31,22=32 464,76 євро.

ПДВ = (210825+ 28000+26122)*0,2=52989,4 євро.

Визначаємо собівартість партії вина.

СВ пар. в. = ФВ +Витрати на підготовку до продажу+ Вит. па пакування та маркування+Митні платежі+Ком. посередника + Страхові витрати

СВ пар. В.=211679+400+13290+28000+26122+52989,4+3045+

+5278=340803,4 євро

Природні втрати вина = 70000-597=69403 л.

Втрати при розливі = 69403*0,988 = 68570 л.

Кількість пляшок = 68570/0,7=97958 пл. вина.

Розраховуємо собівартість пляшки вина.

СВ пл. в. = СВ пар. в./кі-сть пляшок

СВ пл. в. = 340803,4 /97958 = 3,47 євро.

Визначаємо вартість однієї пляшки вина у національній грошовій одиниці.

Р пл. в. = СВ п. в. *очікуваний прибуток * курс гривні

Р пл. в = 3,47*1,19*31,22=128,91 грн.

Отже, на основі проведених розрахунків, аналізуючи вартість поставки в різних країнах, можна вважати, що найбільш економічно вигідним варіантом є закупівля вина у суб'єкта господарювання Російської Федерації. Оскільки, фактурна вартість, яка виника в результаті даної поставки є меншою від аналогічної в Болгарії [6].

Розглянемо детальну схему проведення імпортної операції їз закупівлі вина в російського суб'єкта господарювання на умовах CPT - Київ (рис. 1).

Рис. 1. Схема здійснення імпорту вина з Росії на умовах СРT - Київ (форма платежу - документарне інкасо)

Замовник направив зовнішньоторговельній фірмі (ЗТФ) проект договору на закупівлю червоного грузинського сухого вина, сорту «Кабарне», підписавши його в двох примірниках.

ЗТФ розглянула його, підписала і один примірник повернула замовнику.

ЗТФ запросила в АБД - автоматизовані банки даних, інформацію про ринок вина і його фірмову структуру.

ЗТФ зібрала інформації, проаналізувала її, склала конкурентний лист.

ЗТФ направила запити можливим постачальникам (Експортер 1, Експортер 2).

ЗТФ шляхом листування, телеграфом або факсом одержала пропозиції можливих постачальників.

ЗТФ, проаналізувавши пропозиції, вибрала потенційного постачальника - російського суб'єкта господарювання (Експортер 2) і підписала з ним контракт.

Експортер повідомив ЗТФ, що товар готовий до відвантаження і просить прийняти документарне інкасо.

ЗТФ дає доручення Приватбанку прийняти документарне інкасо.

Приватбанк приймає документарне інкасо від банку «ВТБ».

«ВТБ» повідомляє експортера, що документарне інкасо на його користь надійшло.

Експортер дає доручення транспортно - експедиційній фірмі (ТЕФ) доставити вино в порт Туалсе, здійснити усі формальності з експорту, тобто заповнити митну декларацію, оплатити мита і портові збори, і тд., зафрахтувати судно і відвантажити вино в Київ.

Товар навантажений, вантаж спрямований в порт Одеси.

Експортер сам або через ТЕФ надсилає «ВТБ» рахунок - фактуру, сертифікацію, сертифікат якості, і якщо треба інші документи для відвантаження вина.

Експортер одержує гроші з документарного інкасо проти пред'явлених товарних документів.

Експортер протягом 24 годин після відплиття судна дає сповіщення про відвантаження товару.

«ВТБ» пересилає товаросупровідні документи Приватбанку, який передає їх ЗТФ.

ЗТФ за 72 години до прибуття судна надсилає в ТЕК АЛ у порту Одеса рознарядки на відвантаження товару.

Вино відповідно до рознарядки поставляється замовнику.

Таким чином, імпортна операція завершена, вино надійшло замовнику, і російська фірма одержала розрахунки за документарним інкасо протягом 2 днів після отримання документів від банку «ВТБ».

Контракт купівлі-продажу вина №15/11/17

м. Київ «15» листопада 2017 року

Приватне підприємство «Сонячний промінь», Україна, м. Київ (надалі - «Покупець»), в особі директора п. Ярини Петришин, що діє на підставі Статуту, з однієї сторони

Та

ПП «РіверРоу», Росія, м. Ростов - на - Дону (надалі - Продавець), в особі Директора п. Павла Соколовського, що діє на підставі Статуту, з другої сторони,

уклали даний Контракт про наступне:

ПЕРЕДМЕТ ДОГОВОРУ

Продавець зобов'язується передати у власність Покупця Вино, а Покупець зобов'язується прийняти Вино та оплатити його на умовах даного Контракту.

Грузинське червоне сухе Вино, з виноградного сорту «Кабарне», витримкою 3 роки, вартістю 2,94 ЄВРО за 1 л, ємністю 70000 л.

ЦІНА ТА ЗАГАЛЬНА ВАРТІСТЬ КОНТРАКТУ

Загальна вартість Вина, що продається згідно цього Контракту становить 189384 ЄВРО.

УМОВИ ПЛАТЕЖУ

Оплата Вина здійснюється Покупцем в ЄВРО шляхом документарного інкасо на рахунок Продавця.

Покупець оплачує повну вартість Вина протягом 2 (двох) календарних днів від дати отримання документів банком Продавця.

Всі витрати, пов'язані з перерахунком коштів Продавцеві, відносяться за рахунок Покупця.

УМОВИ ПОСТАВКИ

Поставка Вина здійснюється Продавцем на умовах DAT - Одеса у відповідності до правил «ІНКОТЕРМС» редакції 2010 року.

Продавець зобов'язаний розвантажити товар з прибулого транспортного засобу та поставити його в розпорядження Покупця шляхом надання на пойменованому терміналі в порту або в місці призначення в погоджену дату або період.

Поставка товару здійснюється морським транспортом.

Місце призначення - порт Одеса.

ЯКІСТЬ ВИНА

Якість Вина відповідає всім діючим стандартам країни Продавця та країни Покупця, що засвідчено сертифікатом якості.

ПЕРІОДИ ПОСТАВКИ ТОВАРУ

Товар постачається окремими партіями протягом дії даного контракту.

Періодичність поставки - 1 раз в квартал.

Графік поставки Вина - 20 листопада 2017 року.

УПАКУВАННЯ ТА МАРКУВАННЯ

Упаковка Вина відповідає характеру Вина і забезпечує його збереження за уомви належного поводження від всякого роду пошкоджень при транспортуванні з урахуванням можливих перевантажень, а також довготермінового зберігання.

На кожну упаковку наноситься таке маркування:

Найменування Продавця;

Номер Контракту;

Номер упаковки, вага брутто та нетто;

Інші реквізити, повідомлені Покупцем Продавцеві завчасно.

ТЕРМІН ДІЇ КОНТРАКТУ

Даний Контракт набирає чинності з монету його підписання та діє до моменту остаточного виконання сторонами своїх обов'язків.

ПРЕТЕНЗІЇ

Претензії можуть бути заявлені щодо:

Якості Вина

Кількості Вина

Покупець має право заявити продавцеві претензії протягом 10 календарних днів від дати поставки, яку Продавець розглядає протягом 20 календарних днів та дає письмову відповідь по суті, документом, який підтверджує невідповідність якості чи кількості Вина документам про відвантаження.

Претензії заявляються в письмовій формі рекомендаційним листом з поданням усіх необхідних , які підтверджують претензії.

Продавцю надається право перевірки на місці через свого представника обґрунтованості претензії.

ОБОВ'ЯЗКИ ПРОДАВЦЯ

Надати Покупцеві товар, рахунок-фактуру або інші документи, що свідчать про відповідність товару договору. Документи в електронній формі надаються тільки при наявності домовленості між Сторонами або це є звичайним.

За свій рахунок і на свій ризик отримати експортну ліцензію або інше офіційне дозвіл і виконати всі митні формальності, необхідні для вивезення товару і його транспортування через будь-яку країну до поставки товару.

За свій рахунок укласти договір перевезення товару до пойменованого терміналу в узгодженому порту або місці призначення.

На прохання Покупця, на його ризик і за його рахунок (за наявності витрат) надати йому інформацію, необхідну Покупцеві для страхування товару.

Направити Покупцеві повідомлення, що дозволяє йому вжити заходів, звичайно необхідних для того, щоб він міг здійснити приймання товару. Повідомлення може бути передано в будь-якій формі, в тому числі з використанням електронних засобів.

За свій рахунок надати Покупцеві документ, що підтверджує відповідність товару цим договором (комерційний рахунок-інвойс), а також документ, що містить інформацію про безпеку товару.

Своєчасно надати Покупцеві або надати йому сприяння в отриманні, на прохання Покупця, на його ризик і за його рахунок документів та інформації, включаючи інформацію з безпеки, яка може знадобитися Покупцеві для ввезення товару і / або його транспортування до кінцевого пункту призначення.

Відшкодувати Покупцеві всі витрати і збори, понесені Покупцем при отриманні або наданні сприяння в отриманні документів та інформації, як передбачено в пункті 5.10 цього договору.

ОБОВ'ЯЗКИ ПОКУПЦЯ

Сплатити передбачену цим договором ціну товару.

Прийняти поставку товару від Продавця, коли вона здійснена у відповідності з умовами пункту 3.2 цього договору.

Якщо буде потрібно, отримати за свій рахунок і на свій ризик імпортну ліцензію або інше офіційне дозвіл і виконати всі митні формальності, необхідні для ввезення товару.

Надати Продавцю на його прохання і за його рахунок необхідну для укладення договору страхування інформацію.

Передати Продавцю належне повідомлення про час для відвантаження товару та / або місце призначення або пункт отримання товару в цьому місці.

Прийняти документ поставки.

Нести витрати по обов'язковому інспектування товару перед відвантаженням, за винятком випадків, коли таке інспектування здійснюється за приписом влади країни вивезення.

Своєчасно повідомляти Продавцеві про вимоги щодо інформації з безпеки з тим, щоб Продавець міг діяти відповідно до пункту 4.7. справжньої угоди.

Відшкодовувати Продавцю усі витрати і збори по наданню або надання сприяння в отриманні документів та інформації, як це передбачено в пункті 4.7 цього договору.

Якщо буде потрібно, своєчасно надати Продавцю або сприяти в отриманні Продавцем на його прохання, на його ризик і за його рахунок документів та інформації з безпеки, яка може знадобитися Продавцю для перевезення, вивезення товару і для його транспортування через будь-яку країну.

РОЗПОДІЛ ВИТРАТ

Продавець зобов'язаний оплатити:

всі витрати, які стосуються товару до моменту його поставки, крім витрат, оплачуваних Покупцем;

якщо буде потрібно, витрати, пов'язані з виконанням митних формальностей для експорту, оплатою всіх мит, податків та інших зборів, що стягуються при вивозі, а також витрати з транспортування через будь-яку країну до поставки.

Покупець зобов'язаний сплатити:

все що відносяться до товару витрати з моменту його поставки у відповідності з умовами поставки;

все додатково понесені продавцем витрати, що виникли внаслідок невиконання Покупцем своїх обов'язків відповідно до пункту 5.3 цього договору або ненаправлення Продавцю сповіщення про дату і пункті прийому товару;

якщо це може бути застосовано, витрати по оплаті податків, зборів та інших офіційних зборів, а також щодо виконання митних формальностей, що підлягають оплаті при ввезенні товару.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СТОРІН

У випадку порушення умов даного Контракту кожна із сторін несе відповідальність згідно чинного цивільного законодавства України.

Покупець Продавець

Керівник ПП «Сонячний промінь» Керівник ПП «РіверРоу»

Я.П. П.С.

(Підпис) (Підпис)



2. Аналіз обсягу експорту послуг на 1 особу в Україні

Обсяг експорту послуг - це виражений у натуральних чи вартісних одиницях обсяг наданих і вивезених за межі національного кордону послуг.

Обсяг експорту послуг на одну особу - показує, який обсяг експорту послуг в абсолютному значені припадає на одну особу країни. Розраховується як співвідношення експорту до загального населення країни [3].

Дані про обсяг експорту послуг на одну особу подані в таблиці 1. [4].

Таблиця 1. Обсяг експорту послуг в розрахунку на одну особу

№ з\п	Показники	Значення показників
		2008	2009	2010	2011	2012	2013	2014	2015	2016	2017
1.	Обсяг експорту послуг, усього (тис. дол. США)	12260120,9	10129730,1	12324180,0	11936316,7	14180342,0	14096178,1	14233226,1	11520850,7	9736654,2	9867999,7
2.	Обсяг експорту послуг, на одну особу (тис. дол. США)	264,38	219,52	268,13	260,74	310,73	309,45	313,33	268,38	227,7	231,73

Динаміка обсягу експорту послуг в розрахунку на одну особу відображена графічно на рисунку 2.

Рис. 2. Динаміка обсягу експорту послуг на одну особу протягом 2008 - 2017 років, тис. дол. США

На сьогоднішній день можна зауважити значне зростання ролі торгівлі послугами, що в останні роки забезпечує Україні позитивне сальдо торговельного балансу, на відміну від зовнішньої торгівлі товарами.

Упродовж останніх п'яти років спостерігається нестабільність обсягів експорту (рис. 1). Найкращі показники експорту послуг припадають на 2012 - 2013 роки.

Проте у 2014 році відбувся спад експорту послуг на 19%. Така тенденція пов'язана з нестабільністю внутрішньої економічної ситуації України.

Ми бачимо тенденцію до зменшення обсягу експорту послуг з 2010 по 2011 рік, а також з 2014 по 2016. Це можна посянити тим, що інформація за 2010-2013 наведена без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, за 2014-2016 - без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, м. Севастополя та частини зони проведення антитерористичної операції.

Основним та найбільш вагомим фактором, що вплинув на скорочення обсягу експорту послуг є агресія із сторони Російської Федерації. Оскільки, Російська Федерація залишається найбільшим торговельним партнером України (41,1% від загального обсягу експорту).

Також зменшення експорту на одну особу можна пояснити тим, що в Україні склалася несприятлива демографічна ситуація. Свідченням цього є зменшення чисельності несення, посилення еміграційних і депопуляційних процесів, що відбуваються як за рахунок істотного підвищення смертності, так і через стрімке падіння народжуваності, поступове «старіння» населення, деформація вікової структури, збільшення економічного навантаження на працездатних. Наприклад чисельність населення у 2008 році приблизно з 47 млн. зменшилася до 45 млн.

Для того щоб покращити експортний потенціал України слід сформувати цілісну систему заходів державного стимулювання експорту, головною метою якої повинно стати не тільки формування в країні сприятливих економічних, організаційних, правових та інших умов для розвитку експортного потенціалу, щоб всіляко сприяти підвищенню ефективності його використання, а й створення механізмів надання державної фінансової, податкової, інформаційно-консультативної, дипломатичної та інших видів допомоги вітчизняним експортерам послуг.

Також для підвищення експортного потенціалу України необхідно поліпшити інформаційне забезпечення зовнішньоторговельної діяльності. Так, українським експортерам насамперед не вистачає інформації про репутацію майбутніх партнерів за кордоном і особливості чинного законодавства країни, на ринок якої вони виходять.

Враховуючи, що основним партнером України була Російська Федерація, а у зв'язку із агресією та окупацією українських території, співпраця між країнами погіршилася. Отже, відбувся різкий спад експорту послуг до РФ. Для того щоб відновити попередній рівень експорту послуг, Україні насамперед слід розширювати межі експорту, тобто шукати нові ринки збуту та встановлювати контакти із новими партнерами.

Отже, виважена державна політика стимулювання експорту послуг, організація оперативної роботи державних органів щодо активного просування українських експортних послуг на зовнішні ринки та захист інтересів вітчизняних експортерів за кордоном зможуть зміцнити позиції України на світових ринках.



3. Особливості здійснення зовнішньоекономічних операцій на давальницькій сировині

Обмін між виробниками різних країн здійснюється через зовнішньоторговельні операції. Під зовнішньоторговельною операцією треба розуміти комплекс дій контрагентів різних країн, спрямованих на здійснення торгового обміну.

Обєктом дослідження є зовнішньоекономічні операції на давальницькій сировині.

Під давальницькою сировиною розуміють сировину, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, енергоносії, ввезені на митну територію України іноземним замовником (чи закуплені іноземним замовником за іноземну валюту в Україні) або вивезені за її межі українським замовником для використання у виробленні готової продукції.

Операція з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах - операція з перероблення (оброблення, збагачення чи використання) давальницької сировини (незалежно від кількості замовників та виконавців), а також етапів (операцій з перероблення цієї сировини), ввезеної на митну територію України (чи закупленої іноземним замовником за іноземну валюту в Україні) або вивезеної за її межі з метою отримання готової продукції за відповідну плату. До О. д. с. належать операції, в яких сировина замовника, на конкретному етапі її переробки, становить не менше 20% загальної вартості готової продукції.

Метою дослідження є дослідити особливості здійснення операцій на давальницькій сировині.

Осовними завданнями дослідження є: проаналізувати особливості здійснення операцій із давальницькою сировиною, тенденції розвитку, а також правове регламентування.



4. Сутність зовнішньоекономічних операцій на давальницькій сировині

4.1 Загальна характеристика зовнішньоекономічних операцій на давальницькій сировині

Операції на давальницькій сировині або толінг, є видом зустрічної торгівлі, який передбачає постачання однією стороною сировини, напівфабрикатів, комплектуючих виробів для їхньої подальшої переробки і /або зборки в країні торгового партнера та зворотне постачання готових виробів у країну первісного експорту (рисунок 3) [12].

Рисунок 3. Давальницька схема переробки сировини

Особливість здійснення операцій на давальницькій сировині полягає в тому, що власник сировини, який не має потужностей з її переробки, надає її переробному підприємству в обсязі, що є необхідним не тільки для забезпечення виробництва заданої кількості готової продукції, а також для покриття переробнику витрат, пов'язаних з переробкою і для забезпечення норми прибутку переробному підприємству [7]

Сторонами контракту є власник, постачальник сировини, напівфабрикатів і покупець переробленої продукції, з одного боку, і переробне підприємство -- з іншого. Предметом контракту є здійснення переробки сировини, напівфабрикатів тощо у готову продукцію за погодженими між контрагентами техніко--економічним нормами, умовами, показниками. Вартість сировини, напівфабрикатів і готової продукції, виробленої з них, визначається па базі світових цін. Виплата штрафних санкцій та відшкодування збитків передбачається в контракті в основному в товарній, а не грошовій формі. Якщо постачальник сировини винний у затримці постачання або в постачанні сировини неналежної якості, то він за вимогою переробника має поставити додаткову кількість сировини, вартість якої покриє суми штрафів і/або відшкодування збитків [1].

Переробка сировини, напівфабрикатів тощо у готову продукцію здійснюється під митним контролем, що передбачає звільнення сторін толінгової угоди від заходів економічного впливу держави, сплати ввізних і вивозних митних зборів, але за умови, якщо під час виробничого процесу переробки митний контроль підтвердить, що продукція, яка підлягає вивезенню, виготовлена саме з зазначеної в контракті давальницької сировини і відповідно до встановлених і погоджених норм виходу готової продукції з цієї сировини.

Право власності на давальницьку сировину на кожному етапі її переробки, а також на вироблену з неї готову продукцію належить замовнику і не переходить до виконавця [1].

Додаткові особливості здійснення операції з переробки давальницької сировини, що випливають з цього визначення, окреслюють такі можливі дії з готовою продукцією: повернення готової продукції у країну, де знаходить ся власник давальницької сировини; еалізація готової продукції на територїї країни ви конавця; продаж готової продукції у «третю» країну.

Термін переробки давальницької сировини на готову продукцію визначено Законом 179. Він становить 90 календарних днів з моменту оформлення ввізної/вивізної вантажної митної декларації на імпорт чи експорт давальницької сировини. Водночас, на виконання вимог Закону, на окремі види давальницької сировини встановлено інші терміни переробки і конкретизовано, на яку саме готову продукцію може бути" перероблено ту чи іншу давальницьку сировину. Так, наприклад, у разі вивезення відходів, брухту, сплавів та шламів металів платинової групи як давальницької сировини з метою отримання готової продукції - каталізаторних сіток для виробництва сірчаної кислоти на основі платини та металів платинової групи, термін переробки становить 180 календарних днів. Термін переробки ввезеного цукру-сирцю на готову продукцію на митній території України становить 180 днів. Найтриваліший термін переробки - 600 днів встановлено на переробку давальницької сировини для виготовлення яхт та вітрильних суден [11].

Рис. 4. Модель взаємодії учасників операцій з давальницькою сировиною

На рисунку 4 ми бачимо, що замовник, насамперед, є власником давальницької сировини і передає її у переробку для виготовлення готової продукції, яка теж є його власністю. Виконавець, володіючи відповідними виробничими потужностями, здійснює лише переробку чужої сировини за відповідну плату [2].



4.2 Митне оформлення операцій із давальницькою сировиною

Усі операції з давальницькою сировиною можливо умовно розподілити на три групи:

1. Ввезення на митну територію України давальницької сировини іноземного замовника та вивезення з неї готової продукції або реалізація готової продукції на митній території України.

2. Закупівля на митній території України іноземним замовником давальницької сировини за іноземну валюту та вивезення готової продукції за межі митної території України або реалізація готової продукції на митній території України.

3. Вивезення давальницької сировини українського замовника за межи митної території України та повернення в Україну готової продукції або грошових засобів за реалізовану за межами митної території України готової продукції [5]

Розглянемо етапи наведених вище операцій з давальницькою сировиною та схеми їх митного оформлення.

1. Ввезення на митну територію України давальницької сировини іноземного замовника та вивезення за межи митної території України готової продукції або її реалізація на митній території України.

Давальницька сировина, що ввозиться на митну територію України іноземним замовником, обкладається ввізним митом за ставками Єдиного митного тарифу України, податками та зборами, що справляються у разі ввезення товарів. Сплата ввізного мита, податків та зборів (крім митних зборів) проводиться українським виконавцем шляхом видачі простого векселя державній податковій інспекції за місцезнаходженням виконавця з терміном платежу що дорівнює терміну здійснення операції з давальницькою сировиною але не більш як на 90 календарних днів з моменту оформлення ввізної ВМД. Сума, обумовлена векселем, визначається у валюті контракту на переробку давальницької сировини. Якщо ввозяться ті види давальницької сировини, які не обкладаються ввізним митом, податками та зборами, український виконавець подає державній податковій інспекції письмове зобов'язання щодо вивезення готової продукції. Виходячи з технологічних особливостей виробництва, Кабінет Міністрів України може встановлювати інші терміни виконання окремих видів операцій з давальницькою сировиною [7]

У разі вивезення готової продукції в повному обсязі, передбаченому в контракті, за межі митної території України у період до 90 календарних днів, вексель або письмове зобов' язання погашається і ввізне мито, податки та збори (крім митних зборів) не справляються. Якщо не вивозиться обумовлений у письмовому зобов' язанні обсяг готової продукції, з виконавця до бюджету, до якого він сплачує податок на прибуток, стягується пеня у валюті України за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка митної вартості давальницької сировини, але не більше контрактної вартості невивезеної готової продукції. Готова продукція, що вироблена з давальницької сировини, ввезеної іноземним замовником на митну територію України і вивозиться з митної території України, не обкладається вивізним (експортним) митом, іншими податками і зборами (крім митних зборів), які справляються при експорті товарів, і не підпадає під режим ліцензування та квотування. На готову продукцію, яка вироблена з використанням давальницької сировини, ввезеної на митну територію України іноземним замовником, і належить йому, не поширюється спеціальний режим експорту товарів, за винятком товарів спеціального призначення, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України. За частину давальницької сировини або готової продукції, отриманої як оплату за виконану роботу, український виконавець сплачує ввізне мито, податки та збори, що справляються при бартерних (товарообмінних) операціях [8]

Реалізація готової продукції, виробленої з давальницької сировини ввезеної іноземним замовником на митну територію України, може здійснюватися на митній території України через зареєстроване ним в Україні постійне представництво, яке оформляє ввізну ВМД на готову продукцію (без фактичного її ввезення на митну територію України) і сплачує ввізне мито, інші податки та збори передбачені законодавством для аналогічних імпортних товарів. Підставою для погашення векселя (письмового зобов'язання), у разі реалізації продукції на митній території України, є подання українським виконавцем органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням копії ввізної ВМД на готову продукцію (без фактичного ввезення її в Україну). Схема митного оформлення цієї операції наведена на рисунку 5 [13].

Рис. 5. Схема митного оформлення давальницької сировини ввезеної на митну територію України іноземним замовником та вивезення готової продукції або реалізація готової продукції на Україні



Основні документи на митне оформлення частини давальницької сировини що перероблятиметься: ввізна ВМД на частину давальницької сировини, що підлягає переробці, вексель (письмове зобов'язання за відсутності податків на імпорт давальницької сировини) на сплату мита, податків та зборів (крім митних зборів), взятий на облік (авізований) у податковій адміністрації за місцем держреєстрації підприємства, контракт на переробку давальницької сировини, укладений між іноземним замовником та українським виконавцем, рахунок-фактура (інвойс), товаросупровідні документи на вантаж, документ контролю доставки вантажу, (САІШЕТ-ТІІІ), дозвіл ДСЕК на ввезення давальницької сировини (у разі потреби), дозволи інших держорганів на ввезення давальницької сировини, експертний висновок ТПП про вихід готової продукції із давальницької сировини [5]

Основні документи на митне оформлення готової продукції що вивозиться з митної території України: вивізна ВМД на готову продукцію, копія векселя (письмового зобов'язання), контракт на переробку давальницької сировини, укладений між іноземним замовником та українським виконавцем, копія ВМД на ввезення давальницької сировини, картка реєстрації-обліку контракту (у разі потреби), дозвіл ДСКК на вивезення готової продукції (у разі потреби), дозволи інших держорганів на вивезення готової продукції (ст. 18 МКУ) [8]

Основні документи на митне оформлення готової продукції що реалізується на митній території України: ввізна ВМД на готову продукцію (без фактичного ввезення, надається покупцем готової продукції), контракт на купівлю готової продукції, укладений між резидентом України - покупцем та іноземним замовником-продавцем, контракт на переробку давальницької сировини, укладений між іноземним замовником та українським виконавцем, копія векселя (письмового зобов'язання), копія ВМД на ввезення давальницької сировини, рахунок-фактура (інвойс), акт здачі-приймання готової продукції [7]

2. Закупівля на митній території України іноземним замовником давальницької сировини за іноземну валюту та вивезення готової продукції за межи митної території України або реалізація готової продукції на Україні.

Давальницька сировина може закуповуватися іноземним замовником на митній території України у суб'єктів підприємницької діяльності України за іноземну валюту. Період здійснення операцій з давальницькою сировиною, закупленою іноземним замовником за іноземну валюту на митній території України у суб'єктів підприємницької діяльності, становить 90 днів. Продовження цього строку та вивезення готової продукції здійснюються Кабінетом Міністрів України виходячи з технологічних особливостей виробництва [5].

Готова продукція, що вироблена з давальницької сировини, закупленої іноземним замовником на митній території України, і належить йому, при вивезенні з митної території України не обкладається вивізним (експортним) митом, іншими податками та зборами (крім митних зборів), які справляються при експорті товарів з України. Іноземний замовник має право реалізувати готову продукцію, виготовлену з давальницької сировини, закупленої ним на митній території України, шляхом укладення контрактів з покупцями готової продукції лише за умови попередньої реєстрації його представництва в Україні [13].

Підставою для погашення векселя (письмового зобов' язання) у разі реалізації готової продукції або її частини на митній території України є подання українським виконавцем державній податковій інспекції ввізної ВМД на готову продукцію (без фактичного ввезення її в Україну) [8]

Схема митного оформлення цієї операції наведена на рис. 6.



Рис. 6. Схема закупівлі на митній території України іноземним замовником давальницької сировини за іноземну валюту та вивезення готової продукції за межі митної території України або реалізація готової продукції на митній території України

Основні документи на митне оформлення готової продукції, що вивозиться з митної території України: контракт на купівлю давальницької сировини, укладений між іноземним замовником та українським резидентом-продавцем давальницької сировини, довідка уповноваженого банку про надходження валютних коштів на рахунок продавця давальницької сировини, контракт на переробку давальницької сировини, укладений між іноземним замовником та українським виконавцем, вексель (письмове зобов' я зання) на сплату мита, податків та зборів (крім митних зборів). Векселедавець - український резидент-виконавець, вивізна ВМД на готову продукцію, картки реєстрації-обліку контракту (у разі потреби), дозвіл ДСЕК на вивезення готової продукції, експертний висновок ТПП про вихід готової продукції, дозволи інших держорганів на вивезення давальницької сировини [13].

Основні документи на митне оформлення готової продукції що реалізується на митній території України: довідка про реєстрацію представництва іноземного замовника в Україні. контракт на купівлю давальницької сировини, укладений між іноземним замовником та українським резидентом-продавцем давальницької сировини, довідка уповноваженого банку про надходження валютних коштів на рахунок продавця давальницької сировини, контракт на переробку давальницької сировини, укладений між іноземним замовником та українським х виконавцем, контракт купівлі-продажу готової продукції, укладений між іноземним замовником-нерезидентом та українським покупцем-резидентом, копія векселя на сплату мита, податків та зборів (письмового зобов'язання). Векселедавець - український резидент-виконавець, ввізна ВМД на готову продукцію (без фактичного ввезення подається покупцем готової продукції), рахунок-фактура (інвойс), акт здачі-приймання готової продукції, експертний висновок ТПП про вихід готової продукції із давальницької сировини [8]

3. Вивезення давальницької сировини українського замовника за межі митної території України та повернення в Україну готової продукції або грошових засобів за реалізовану за межами митної території україни готової продукції.

Давальницька сировина, що не обкладається вивізним (експортним) митом, податками та зборами, вивозиться з митної території України на підставі подання українським замовником органові митного контролю письмового зобов' язання щодо повернення в Україну готової продукції, виробленої з цієї сировини (або повернення в Україну валютної виручки від реалізації готової продукції), не пізніш як через 90 календарних днів з моменту оформлення вивізної ВМД. У разі, коли давальницька сировина, яка вивозиться за межі митної території України українським замовником, підлягає обкладенню вивізним (експортним) митом, податками та зборами, їх сплата (крім митних зборів) провадиться українським замовником шляхом видачі простого векселя з відстроченням платежу на період здійснення операції з давальницькою сировиною, але не більш як на 90 календарних днів з моменту оформлення вивізної ВМД. Виходячи з технологічних особливостей виробництва Кабінет Міністрів України може встановлювати інші терміни виконання окремих видів операцій з давальницькою сировиною. Контрактна вартість готової продукції, яка підлягає ввезенню на митну територію України, має бути не меншою митної вартості давальницької сировини [5].

У разі ввезення готової продукції або повернення в Україну валютної виручки від реалізації готової продукції у повному обсязі у період, на який надається відстрочення платежу, вексель погашається і вивізне мито, податки та збори (крім митних зборів) не справляються. Якщо не ввозиться обумовлений в контракті обсяг готової продукції (валютна виручка) у визначений строк, український замовник зобов' язаний оплатити вексель. У разі ввезення готової продукції або повернення в Україну валютної виручки від реалізації готової продукції у повному обсязі у період до 90 календарних днів, письмове зобов'язання погашається. Якщо не ввозиться обумовлений в контракті обсяг готової продукції (валютна виручка), з замовника стягується до бюджету до якого він сплачує податок на прибуток, пеня за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка вартості не ввезеної в Україну готової продукції або не переведеної в Україну валютної виручки, але не більше контрактної вартості не ввезеної готової продукції [8]

Підставою для погашення векселя (письмового зобов'язання) є подання українським замовником державній податковій інспекції копії ввізної ВМД на готову продукцію або довідки уповноваженого банку України про повернення валютної виручки. Вивезення за межі митної території України давальницької сировини (у тому числі її частини, що використовується українським замовником для розрахунків з іноземним виконавцем) не підлягає ліцензуванню і квотуванню, за винятком тих видів сировини, на які поширюється спеціальний режим експорту, а також випадків, коли контрактом передбачено реалізацію готової продукції в країні виконавця або вивезення її до іншої країни. За частину давальницької сировини або готової продукції, що використовується для оплати виконаної роботи, український замовник сплачує вивізне (експортне) мито, податки та збори, що справляються при бартерних (товарообмінних) операціях [5].

Готова продукція, вироблена з давальницької сировини українського замовника, що ввозиться на митну територію України, звільняється від обкладення митом, податками та зборами (крім акцизних та митних зборів), які справляються при імпорті товарів, і не підпадає під режим ліцензування і квотування.

Схема митного оформлення цієї операції наведена на рисунку 7 [13].

Рис. 7. Схема вивезення давальницької сировини українського замовника за межи митної території України та повернення в Україну готової продукції або грошових засобів за реалізовану за межами митної території України готової продукції



5. Правое регламентування операцій із давальницькою сировиною

5.1 Нормативне регулювання операцій із давальницькою сировиною в Україні

Детальний розгляді особливостей нормативних документів України, які регулюють операції з давальницькою сировиною відображено у таблиці 2[10].

Таблиця 2. Характеристика нормативних документів України, якими регулюються операції з давальницькою сировиною (ДС)

№ з\п	Нормативний документ	Характеристика
1	Господарський кодекс України	Визначаються загальні положення щодо договірного регулювання операцій з давальницькою сировиною, при цьому окремого виду договору, що оформлюється для здійснення таких операцій не виділяється
2	Цивільний кодекс України
3	Митний кодекс України	Регулює загальні питання переробки давальницької сировини на митній території України, а також її переробки за межами митної території України
4	Податковий кодекс України	Регулює порядок оподаткування операцій з давальницькою сировиною
5	Закон України “Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічни х відносинах”	Основний документ, що регулює порядок здійснення операцій з ДС у зовнішньоекономічних відносинах. Визначає порядок ввезення на митну територію України ДС іноземного замовника та вивезення виробленої з неї готової продукції; порядок реалізації на митній території України готової продукції, що вироблена з ДС, ввезеної іноземним замовником; порядок закупівлі на митній території України іноземним замовником ДС та порядок реалізації або вивезення виробленої з неї готової продукції; порядок вивезення ДС українського замовника за межі митної території України та повернення в Україну готової продукції; порядок розрахунків за переробку, обробку, збагачення чи використання ДС; визначення операцій з ДС у зовнішньоекономічних відносинах; облік і статистична інформація про операції з ДС у зовнішньоекономічних відносинах, відповідальність за порушення здійснення операцій з ДС; державні гарантії у разі здійснення операцій з ДС; обмеження використання природних ресурсів під час здійснення операцій з ДС
6	Закон України “Про зовнішньоекономічну діяльність”	Визначає загальні положення ведення зовнішньоекономічної діяльності, в т.ч. операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах
7	Положення про вантажну митну декларацію	Визначає вимоги щодо заповнення вантажної митної декларації, що є необхідною для здійснення митного оформлення давальницької сировини та продуктів переробки у режимі переробки
8	Закон України “Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності”	Визначає основні положення операцій з давальницькою сировиною при формі розрухунку за їх здійснення частиною давальницької сировини або готовою продукцією, виготовленою з давальницької сировини замовника
9	Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів)	Визначає основні вимоги до форми зовнішньоекономічних договорів. Зокрема, зазначено, що у додатку до договору (контракту) про переробку давальницької сировини зазначається відповідна технологічна схема такої переробки. Технологічна схема переробки давальницької сировини повинна відображати: - усі основні етапи переробки сировини та процес перетворення сировини в готову продукцію; - кількісні показники сировини на кожному етапі переробки з обгрунтуванням технологічних втрат сировини; - втрати виконавця переробки на кожному етапі переробки. У разі бартерного (товарообмінного) договору (контракту) або контракту на переробку давальницької сировини визначається також точне найменування (марка, сорт) зустрічних поставок (або назва товару, що є кінцевою метою переробки давальницької сировини). У договорі (контракті) про переробку давальницької сировини крім того зазначається її заставна вартість, ціна та загальна вартість готової продукції, загальна вартість переробки
10	Порядок видачі, обліку, відстрочення та оплати (погашення) векселя (письмового зобов'язання), що видається суб'єктом підприємницької діяльності при здійсненні операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах	Визначає порядок видачі векселя, що видається суб'єктом підприємницької діяльності при здійсненні операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах, його облік, а також порядок погашення та відстрочення оплати
11	Порядок застосування митних режимів переробки на митній території України та переробки за межами митної території України	Визначає порядок отримання дозволу на переробку давальницької сировини на митній території України та за межами митної території України; вимоги щодо строків переробки давальницької сировини; порядок митного оформлення давальницької сировини у режимі переробки, а також порядок митного оформлення продуктів переробки; загальні положення щодо контролю за дотриманням режиму переробки за межами митної території України та на митній теориторії України

На основі проаналізованої нормативної бази України щодо рівня регулювання операцій з давальницькою сировиною слід відмітити виявлені недоліки чинного законодавства, що потребують подальшого вивчення та усунення (рис. 8). [10].



Рис. 8. Проблемні аспекти нормативного регулювання операцій з давальницькою сировиною

5.2 Міжнародний рівень правового регулювання

На міжнародному рівні операції з давальницьуою сировиною регулюються так званими МСФЗ, МСБО.

Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ; англ. IFRS -- International Financial Reporting Standards) -- стандарти, що затверджуються Радою з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку.

Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (МСБО) -- система принципів, методів та процедур ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності.

Текст Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ), включаючи Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (МСБО) та Тлумачення (КТМФЗ, ПКТ), виданий Радою з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку зі змінами станом на 1 січня 2012 року.

Конкретно операції регулюються такими міжнародними стандартами, як:

МСБО 2 “Запаси”

Метою цього Стандарту є визначити підхід до обліку запасів. Головним питанням обліку запасів є визначення суми собівартості, яка повинна визнаватися як актив та переноситися на майбутні періоди до моменту визнання відповідних доходів. Цей Стандарт надає рекомендації щодо визначення собівартості та подальшого визнання витрат, включаючи будь-яке часткове списання до чистої вартості реалізації. Він також надає рекомендації щодо формул собівартості, що застосовуються для визначення собівартості запасів.

МСФЗ 11 “Спільна діяльність”

Мета цього МСФЗ - визначити принципи складання та подання фінансової звітності суб'єктів господарювання, які мають частки участі в діяльності, що спільно контролюється (тобто, у спільній діяльності).

МСБО 18 “Дохід”

Метою є дохід у Концептуальній основі складання та подання фінансових звітів* визначено як збільшення економічних вигід протягом облікового періоду у вигляді надходження або збільшення корисності активів чи зменшення зобов'язань, що веде до збільшення власного капіталу, крім випадків, пов'язаних із внесками учасників власного капіталу. Дохід включає як дохід від звичайної діяльності, так і прибуток від інших операцій. Дохід від звичайної діяльності є доходом, який виникає в ході звичайної діяльності суб'єкта господарювання і позначається різними назвами, а саме: продаж, гонорари, відсотки, дивіденди та роялті. Метою цього Стандарту є визначення облікового підходу до доходу, який виникає в результаті певних типів операцій та подій.

МСБО 21“Вплив змін валютних курсів” [12]

Мета:

1. Суб'єкт господарювання може здійснювати зовнішню діяльність двома шляхами - проводячи операції в іноземній валюті або маючи закордонні господарські одиниці. Крім того, суб'єкт господарювання може подавати свою фінансову звітність в іноземній валюті. Мета цього Стандарту - встановити, як включати операції в іноземній валюті і закордонні господарські одиниці у фінансову звітність суб'єкта господарювання та як переводити фінансову звітність у валюту подання.

2. Основні проблеми полягають у тому, який валютний курс (валютні курси) використовувати та як відображати вплив змін валютних курсів у фінансовій звітності [11].



Висновок

Суспільні відносини з переробки давальницької сировини в своєму історичному розвитку пройшли три періоди: 1) доіндустріальний; 2) радянський; 3) сучасний (міжнародний). Було виявлено особливості, притаманні відносинам з переробки давальницької сировини на всіх етапах розвитку. На всіх етапах розвитку давальницькій сировинні притаманні такі особливості: економічна свобода цих відносин, можливість розрахунку за договором у натуральній формі або у поєднанні з грошовою. Відносини з переробки давальницької сировини відіграють важливу роль в економіці у часи кризових явищ.

Міжнародне регулювання операцій з давальницькою сировиною здійснюється на підставі міжнародний договорів, угод, міжнародних правил ділового обороту.

У зовнішньоекономічній діяльності договір переробки давальницької сировини є вищою формою кооперації праці та коштів. Застосування транснаціональної переробки давальницької сировини обумовлено процесом міжнародного поділу праці та збільшенням мобільності економічного життя планети.

Операції з безмитного ввозу іноземної давальницької сировини для переробки та вивозу готової продукції за кордон отримали назву «толлінг». Такі операції мають взаємовигідний економічний характер та відіграють значну роль у сучасному процесі економічного розвитку України.



Список використаної літератури

1. Адамович Н.М. Договір на переробку давальницької сировини: важливі моменти / Н.М. Адамович. // Податки та бухгалтерський облік. - 2017. - № 20.

2. Акт прийому-передачі давальницької сировини [Електронний ресурс]. - 2017. - Режим доступу до ресурсу: https://akt-akt.jimdo.com/.

3. Види ЗЕД: експорт послуг [Електронний ресурс] - Режим доступу до ресурсу: http://pidruchniki.com/14900125/ekonomika/vidi_zed.

4. Динаміка структури експорт упослуг [Електронний ресурс] - Режим доступу до ресурсу: http://www.ukrstat.gov.ua/.

5. Закон України від 15 вересня 1995 р. «Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах» // Відомості Верховної Ради України. - 1995. - № 32. - ст. 255.

6. Інкотермс 2010. Міжнародні правила тлумачення торговельних термінів// Урядовий кур'єр. - 2010. - № 63 - ст. 44.

7. Карпова В.О. Операції з давальницькою сировиною між резидентами на території України: документальне оформлення й облік / В.О. Карпова. // БУХГАЛТЕР & ЗАКОН. - 2016. - № 43.

8. Митне оформлення операцій з давальницькою сировиною [Електронний ресурс] - Режим доступу до ресурсу: http://pidruchniki.com/12590605/ekonomika/mitne_oformlennya_operatsiy_davalnitskoyu_sirovinoyu.

...