Європейська прикордонна колективна безпека

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 341.222

ЄВРОПЕЙСЬКА ПРИКОРДОННА КОЛЕКТИВНА БЕЗПЕКА

к. т. н. Ананьїн О.В.

З розширенням Євросоюзу на Схід перед Україною постали завдання із забезпечення безпеки на суміжному кордоні з країнами Євросоюзу. Для досягнення цієї мети стала необхідною активізація міжнародного співробітництва у прикордонній сфері з державами Євросоюзу, що мають спільний з Україною державний кордон. Це обумовлює зацікавленість сучасних науковців до міжнародного співробітництва, як соціального процесу, здатному в умовах сучасних суспільних трансформацій забезпечити високу ефективність протидії сучасним викликам та загрозам на європейських та українських кордонах. А також, у перспективі, інтеграцію України до загальної системи європейської колективної безпеки.

Метою доповіді є аналіз сучасних підходів у міжнародному співробітництві у прикордонній сфері у контексті забезпечення європейської прикордонної колективної безпеки, що потребують міждисциплінарних досліджень.

В останні десятиліття для України та країн Євросоюзу набула актуальності проблема створення необхідного балансу між захищеністю державних кордонів від викликів і загроз та забезпеченням їх відкритості для законної транскордонної діяльності. В. Назаренко обумовлює виникнення даної проблеми через низку чинників, зокрема: «… розташування України на Сході об'єднаної Європи та у межах євразійських транспортних коридорів; наявність «заморожених» конфліктів у регіонах, що межують з Україною; незаконна міграція та контрабандна діяльність, які набули організованого транскордонного і транснаціонального характеру; складні процеси договірно-правового оформлення кордону; потреби у значних ресурсах для розвитку прикордонної інфраструктури» [1, с.3].

В умовах сучасних соціальних, економічних, політичних та духовних трансформацій, у країнах європейської спільноти впроваджуються у практику різні підходи щодо забезпечення колективної безпеки на кордонах. Так А. Оовел стверджує: «…у сучасних умовах органи державної влади не можуть боротися з проблемами транснаціонального характеру поодинці. Узгоджені міри боротьби з загрозами на кордоні - ось відповідь трансграничній злочинності» [2, с. 14].

В умовах розширення Євросоюзу у бік державних кордонів України виникла потреба у перегляді підходів щодо забезпечення безпеки і на її державному кордоні.

Аналіз концепцій держав Євросоюзу щодо забезпечення колективної європейської прикордонної безпеки показує, що вони складаються з таких елементів: спільний аналіз ризиків та загроз; спільний прикордонний контроль; впровадження спільного прикордонного законодавства; спільний розподіл витрат; проведення спільних операцій на державному кордоні; професійне навчання персоналу державних прикордонних інституцій. Особливої уваги у підходах до забезпечення безпеки на кордонах держав Євросоюзу заслуговують наступні процеси: співробітництво між державами європейської спільноти із здійснення контролю за міграційними процесами у світі; міжвідомча співпраця із здійснення операцій з повернення затриманих нелегальних мігрантів до країн походження; співробітництво безпосередньо на зовнішніх кордонах Євросоюзу з охорони сухопутних ділянок кордону та виключних (морських) економічних зон; співпраця між компетентними у забезпеченні прикордонної безпеки інституціями держав Євросоюзу та держав, що мають з Євросоюзом спільний державний кордон, або не мають спільного кордону. Необхідність створення належних умов для здійснення таких складних процесів та координації зусиль на шляху створення належного рівня прикордонної безпеки, як компоненти європейської колективної безпеки вимагало від європейської спільноти створення особливого координуючого органу. Такий орган було створено під назвою Європейська Агенція Фронтекс. Головне призначення Фронтекс - координація практичної співпраці з метою зміцнення безпеки на зовнішніх кордонах Євросоюзу.

Україна приєдналася до домовленостей щодо встановлення міжнародного співробітництва між головною прикордонною інституцією України і Європейською Агенцією Фронтекс з приводу управління міжнародним співробітництвом на зовнішніх кордонах держав Євросоюзу [3, с.29]. Даний факт свідчить про усвідомлення на державному рівні великого значення для України та держав Євросоюзу процесу міжнародного співробітництва у прикордонній сфері у контексті забезпечення європейської колективної безпеки.

У сучасних умовах Європейська Агенція Фронтекс стала головною міжнародною інституцією, яка координує між соціальними інституціями так званий процес «управління кордонами» на зовнішніх кордонах Євросоюзу. Відбувається це шляхом співпраці з державними інституціями відповідальними за забезпечення прикордонної безпеки країн-сусідів Євросоюзу.

Зі вступом до європейської спільноти нових країн основний тиск на зовнішні східні кордони Євросоюзу припав на ці нові держави-учасниці. Тому новою метою Європейської Агенції Фронтекс у взаємодії з іншими соціальними інституціями стало сприяння двосторонньому та багатосторонньому співробітництву між державами Євросоюзу та сусідніми країнами шляхом координації їхніх дії для досягнення належного стану колективної безпеки на кордонах Євросоюзу. В умовах сучасних соціальних трансформацій для успішного здійснення міжнародного співробітництва у прикордонній сфері та у контексті європейської колективної безпеки постала необхідністю усвідомлення суспільством необхідності такого співробітництва та виконання загальної стратегії забезпечення європейської колективної безпеки.

На думку автора, у сучасних умовах появи нових загроз для суспільства процес міжнародного співробітництва у прикордонній сфері у контексті забезпечення колективної безпеки на кордонах Євросоюзу з Україною повинен ґрунтуватися на принципах: неперервності; колегіальності; постійного удосконалення та адаптації до нових загроз та ризиків. На практиці організації процесу міжнародного співробітництва головна державна прикордонна інституція України у співпраці з прикордонними інституціями держав Євросоюзу, що мають спільний кордон (Польщі, Словаччини, Угорщини, Румунії, Туреччини) повинна керуватися двосторонніми та багатосторонніми чинними договорами про співробітництво та взаємну допомогу з прикордонних питань, а також міжнародними документами з питань забезпечення прикордонної безпеки.

З вивчення вітчизняного та європейського досвіду видно, що пріоритети міжнародного співробітництва у прикордонній сфері та сфері колективної безпеки на кордонах між державами Євросоюзу та Україною повинні відповідати завданням політиці національної безпеки держави. Головні завдання процесу міжнародного співробітництва у прикордонній сфері та у сфері колективної безпеки на кордоні між державами Євросоюзу та Україною повинні визначатися на підставі аналізу загроз ризиків у тих напрямках, що потребують найвищої уваги з погляду загроз стану прикордонної безпеки (нелегальна міграція, контрабандна діяльність, загроза міжнародного тероризму тощо) для європейського та українського суспільств. Сумісність пріоритетів у цих сферах повинні визначатися політикою добросусідства та співробітництва.

На перспективу, у рамках адаптації до європейських стандартів та створення координованого управління системою забезпечення прикордонної безпеки держав Євросоюзу у контексті розвитку єдиної системи європейської колективної безпеки процес міжнародного співробітництва набув інтенсивного розвитку. Даний процес спрямований на аналіз обстановки на кордоні України та зовнішніх кордонах Євросоюзу, проведення спільних заходів боротьби з проявами незаконної діяльності на кордоні та оцінювання здатності України охороняти спільний з Євросоюзом кордон.

У сучасних умовах спільні заходи боротьби з проявами незаконної діяльності на державному кордоні мають здійснюватися на наступних напрямках: здійснення так званих спільних міжнародних прикордонних операцій для посилення прикордонної безпеки; обмін інформацією та аналіз загроз та ризиків; участь України у проектах з підготовки персоналу; обмін практичним досвідом.

Фахівці Європейської Агенції Фронтекс свідчать: «…останнім часом зберігається тенденція значного зменшення незаконної міграції на східному кордоні Євросоюзу з боку України, Білорусі, Росії. Основне навантаження незаконної міграції у напрямку Євросоюзу припадає на турецько-грецький та турецько-болгарський кордон» [3, с.32]. Подібні факти свідчать на користь міжнародного співробітництва на суміжних кордонах України та Євросоюзу.

Враховуючи вищесказане, у перспективі, доцільно приділити міжнародному співробітництву у прикордонній сфері більшу увагу й використовувати цей процес в інтересах забезпечення прикордонної безпеки України та з перспективою майбутньої інтеграції України до європейської спільноти.

Роблячи висновки можна зазначити. Участь України у процесі міжнародного співробітництва у прикордонній сфері з метою забезпечення розвитку системи європейської колективної прикордонної безпеки надасть можливість продемонструвати спроможність України забезпечити відкритість спільного з державами Євросоюзу кордону для законної транскордонної діяльності та захищеність від впливу різних загроз прикордонній безпеці України та держав Євросоюзу. Україна отримає більше можливостей для удосконалення системи охорони кордону з державами Євросоюзу та наблизить час своєї інтеграції до загальноєвропейської системи колективної безпеки. Як стверджують вітчизняні фахівці М. Михеєнко та П. Шишолін: «Співробітництво із суміжними державами має забезпечити створення поясу стабільності навколо нашої держави, а також сприяти реалізації цілей євроінтеграції шляхом розширення участі України в прикордонному та регіональному співробітництві» [4, с.5]. Для цього процес міжнародного співробітництва потребує глибокого теоретичного опрацювання та системних досліджень у пошуку шляхів розв'язання проблем і суперечностей, які існують у цій сфері. Потребують диференціювання та систематизації різні аспекти міжнародного співробітництва у прикордонній сфері: соціальні, економічні, правові, міграційні, політичні, екологічні, військові тощо. У свою чергу систематизація та диференціювання знань і організація наукового підходу у різних галузях науки з метою удосконалення процесу міжнародного співробітництва у прикордонній сфері не можливі без впровадження та здійснення глибоких міждисциплінарних досліджень у наукових установах та навчальних закладах прикордонного профілю.

колективний європейський прикордонний безпека

Список літератури

1. Назаренко В. О. Безпека європейських кордонів: український вимір / В. О. Назаренко // Науково-практичний альманах «Науковий вісник Державної прикордонної служби». - Хмельницький: 2008. - № 1. - С. 3 - 8.

2. Оовел А. Опыт создания ситемы безопасности на границе: Международная конференция [«Интегрированное управление границей: достижения и перспективы»] (Киев, 14 - 15 апреля 2010 г.) . - К: EUBAM, 2010. С. 14 -16.

3. Петрова Ю. М. Стан та перспективи співпраці з європейською агенцією управління оперативним співробітництвом на зовнішніх кордонах держав-членів Європейського Союзу Frontex / Ю. М. Петрова // Науковий вісник Державної прикордонної служби. - Хм.: 2011. - № 1. - С. 28 - 34.

4. Шишолін П. А. Прикордонна безпека України: концептуальні засади / П. А. Шишолін, М. М. Михеєнко // Науково-практичний альманах “Науковий вісник Прикордонних військ”. - Хм.: Видавництво Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького, 2002. - № 1. - С. 3-5.

Размещено на Allbest.ru