Метою статті є дослідження розвитку та реформування фіскальних систем, а також ідентифікація фіскальних відносин у глобальних парадигмах економічного розвитку. Поглиблення глобальних інтеграційних процесів та активізація діяльності міжнародних організацій обумовили тенденцію вирівнювання умов господарювання в різних країнах та міжнародних регіонах за багатьма параметрами. У цьому контексті у статті досліджується роль фіскальних систем як фактора впливу на конкурентоспроможність національних економік, зокрема, обґрунтовано підходи до регулювання цієї сфери завдяки незначній інституційній детермінованості на наднаціональному рівні та збереженню суверенних прав держави. Розглядається процес уніфікації та гармонізації фіскальних систем держав ЄС і нові підходи до розробки національних фіскальних законодавств. Доведено, що в умовах світу, що постійно глобалізується, набуває особливої важливості фіскальне планування - як невід'ємна частина глобального планування. Визначено основні методи фіскального планування в умовах гармонізації фіскальних відносин.

Ключові слова: глобалізація, фіскальна політика, фіскальні системи, гармонізація фіскальних відносин, фіскальне планування.

Целью статьи является исследование развития и реформирования фискальных систем, а также идентификация фискальных отношений в глобальных парадигмах экономического развития. Углубление глобальных интеграционных процессов и активизация деятельности международных организаций обусловили тенденцию выравнивания условий хозяйствования в разных странах и международных регионах по многим параметрам. В этом контексте в статье исследуется роль фискальных систем как фактора влияния на конкурентоспособность национальных экономик, в частности, обоснованы подходы к регулированию этой сферы благодаря незначительной институциональной детерминированности на наднациональном уровне и сохранению суверенных прав государства. Рассматривается процесс унификации и гармонизации фискальных систем государств ЕС и новые подходы к разработке национальных фискальных законодательств. Доказано, что в условиях постоянно глобализирующегося мира приобретает особую важность фискальное планирование - как неотъемлемая часть глобального планирования. Определены основные методы фискального планирования в условиях гармонизации фискальных отношений. Ключевые слова: глобализация, фискальная политика, фискальные системы, гармонизация фискальных отношений, фискальное планирование.

The article is aimed at studying the development and reform of fiscal systems, as well as the identification of fiscal relations in global paradigms of economic development. Enhancing the global integrative processes and vitalization of the international organizations¹ activities have tended to align economic conditions in different countries and international regions in many respects. In this context, the article explores the role of fiscal systems as a factor influencing the competitiveness of the national economies, in particular, approaches to regulating this sphere thanks to the low institutional determination at the supranational level and preserving the sovereign rights of states have been substantiated. The process of unification and harmonization of fiscal systems of the EU Member States and new approaches to the development of national fiscal legislations are considered. It has been proven that in an ever - globalizing world, fiscal planning is particularly important - as an integral part of the global planning. The main methods of fiscal planning in terms of harmonization of fiscal relations have been determined.

Key words: globalization, fiscal policy, fiscal systems, harmonization of fiscal relations, fiscal planning.

фіскальна система національна економіка конкурентоспроможність

Загальна характеристика роботи

У сучасних умовах глобалізації економіки національні фіскальні системи стають активними учасниками міжнародних відносин, перетворюючись на один з важливих чинників перерозподілу факторів виробництва у рамках глобальної економічної системи. Поглиблення глобальних інтеграційних процесів та активізація діяльності міжнародних організацій обумовили тенденцію вирівнювання умов господарювання в різних країнах та міжнародних регіонах за багатьма параметрами. У цьому контексті роль фіскальних систем як фактора впливу на конкурентоспроможність національних економік зростає, зокрема завдяки незначній інституційній детермінованості на наднаціональному рівні та збереженню суверенних прав держави на регулювання цієї сфери. Не можна також недооцінювати роль фіскальної системи як чинника розвитку національної економіки. Таким чином, фіскальні системи окремих країн нині перетворюються на один з важливих елементів конкурентоспроможності національної економіки, а визначальним інтегрованим параметром, яким характеризуються фіскальні системи, є їх здатність не тільки забезпечувати фінансову спроможність держави, гарантувати високу якість надаваних нею суспільних послуг і соціальних зобов'язань, сприяти якісному і кількісному економічному зростанню, а й створювати для країни необхідні конкурентні переваги у боротьбі за залучення до власного господарського середовища додаткових ресурсів у вигляді дедалі мобільніших об'єктів оподаткування. Отже, сьогодні можна констатувати тенденцію до активного розвитку окремої форми суперництва між країнами - міжнародної фіскальної конкуренції.

Серед наукових праць, присвячених проблематиці розвитку й реформуванню фіскальних систем, фіскальних відносин та міжнародної конкурентоспроможності національних господарств, зокрема, необхідно відзначити роботи таких зарубіжних вчених, як: Дж. Вілсон, Дж. Гвортні, М. Гельвановський [1], Д. Ламберт [2], Дж. Мінтц [3], Р. Мертон [4], О. Погорлецький [5], М. Портер [6] та ін. Серед вітчизняних вчених вагомий внесок у дослідження проблематики побудови ефективних фіскальних систем та фіскальних відносин зробили І. Бураковський [7], І. Благун [8], В. Вишневський [9], І. Д'якова [10], Ю. Козак [11], З. Луцишин [12], Ю. Макогон [13], А. Поручник [14], О. Сльозко [15], Є. Савєльєв [16], В. Чужиков [17] та багато інших. Проте, незважаючи на значну кількість праць, проблеми ідентифікації фіскальних відносин у глобальних парадигмах економічного розвитку залишаються актуальними для подальших досліджень.

У світовій економіці з'явилися якісно нові явища і процеси, характерні для епохи глобалізації. Розвиток регіоналізації, інтернаціоналізації та інтеграції зумовлюють появу категорії нової економіки - глобалізація. Поняття "глобалізація" останнім часом є одним з найактуальніших в економічній літературі.

Глобалізація - це загальний термін, що позначає все більш складний комплекс транскордонних взаємодій між фізичними особами, підприємствами, інститутами та ринками, який проявляється в розширенні потоків товарів, технологій і фінансових коштів, у неухильному зростанні і посиленні впливу міжнародних інститутів громадянського суспільства, у глобальній діяльності транснаціональних корпорацій, у значному розширенні масштабів транскордонних комунікаційних та інформаційних обмінів, насамперед через Інтернет, у транскордонному перенесенні захворювань і екологічних наслідків і у все більшій інтернаціоналізації певних типів злочинної діяльності [18].

Також під глобалізацією можна розуміти поступове перетворення світового простору в єдину зону, де безперешкодно переміщаються капітали, товари, послуги, де вільно поширюються ідеї та пересуваються їхні носії, стимулюючи розвиток сучасних інститутів і шліфуючи механізми їхньої взаємодії. Глобалізація, таким чином, має на увазі утворення міжнародного правового й культурно - інформаційного поля, свого роду інфрастуктури міжрегіональних, у тому числі інформаційних обмінів [19].

Таким чином, глобалізація світової економіки являє собою процес інтернаціоналізації та інтеграції всіх аспектів господарського життя, всебічного посилення взаємозалежності і взаємозв'язку різних сфер світового господарства, у результаті чого світове господарство поступово стає єдиним ринком факторів виробництва.

Глобалізація економіки створює додаткові проблеми при проведенні фінансової, а також фіскальної політики. В умовах глобалізації відбувається певна гармонізація фіскальних систем і фіскальної політики, відбувається уніфікація фіскальних систем різних країн, що вимагає узгодження основних показників та механізмів фіскальних систем, фіскального права різних країн, вирішення проблем подвійного оподаткування та оподаткування інвестиційної діяльності.

Економічна інтеграція в рамках Європейського Союзу демонструє, що податки в рамках державного регулювання стали грати якісно нову роль, тобто в податку з'явилася зовнішня функція. Нову функцію податків можна характеризувати як інтеграційну функцію, спрямовану на регулювання зовнішньоекономічних і зовнішньоторговельних операцій. Податки стають одним з інструментів формування єдиного економічного простору для держав, пов'язаних господарськими, регіональними та політичними інтересами.

Гармонізація фіскальних систем - складний і тривалий процес, який передбачає уніфікацію непрямого і прямого оподаткування, гармонізацію фіскального законодавства, розробку єдиної системи класифікації податків, створення різних міжнародних інститутів та організацій, що займаються питаннями фіскальних відносин. У світовій практиці яскравим прикладом гармонізації фіскальних систем можна вважати досвід країн - учасниць Європейського Союзу. Гармонізація фіскальних систем між країнами - членами ЄС почалася з уніфікації непрямого оподаткування. Була уніфікована система податку з обороту в єдиний податок - податок на додану вартість. Встановлена єдина мінімальна ставка ПДВ у розмірі 15 % і пільгова - 5 %. Усередині Євросоюзу з р. діє порядок збору ПДВ, за яким податок стягується в країні - виробнику товару. Наступний напрямок уніфікації непрямих податків у державах - членах ЄС відбувається в уніфікації митних зборів. Країни - учасниці ЄС уклали між собою Митний союз, згідно з Договором про Митний союз мита в товарному обігу між країнами-учасницями не стягуються, за умови, якщо вони зроблені в ЄС. Товари, імпортовані на територію країн - учасниць ЄС з інших держав, підлягають митному обкладенню за Загальним митним тарифом ЄС, який однаково діє у всіх країнах - учасниць ЄС.

Наступним важливим напрямком інтеграції фіскальних систем в умовах глобалізації є уніфікація прямого оподаткування шляхом встановлення єдиного механізму обчислення, єдиних ставок, висновків багатосторонніх і двосторонніх угод про усунення подвійного оподаткування.

В умовах глобалізації економіки відбувається уніфікація фіскальних систем різних країн, тобто фіскальна система інтегрується до країни та її податковий механізм буде адаптований до загальних вимог.

У зв'язку з уніфікацією непрямих і прямих податків визначаються нові підходи до розробки національних фіскальних законодавств. Насамперед у цих умовах значних змін потребує механізм стягування непрямих податків. Без гармонізації ставок податку на додану вартість та митних зборів неможливо здійснити уніфікацію фіскальних систем.

У рамках ЄС для відстеження надходження ПДВ в умовах його уніфікації створюється система клірингових палат, яка через систему національних казначейств забезпечує контроль над сумою надходження ПДВ. З метою вільного переміщення підакцизних товарів через кордони ЄС передбачається створення системи митних складів у країнах - членах ЄС.

Такі заходи, що здійснюються в країнах - членах ЄС, свідчать про створення нових структур в економіці глобалізованого світу. Разом з тим, будуть змінені механізми оподаткування в частині визначення бази оподаткування, ставок податку та надання податкових пільг, визначення амортизації, перенесення збитків і порядку обчислення податків на доходи і майно.

Проте процес уніфікації та гармонізації податкових систем держав ЄС виявився набагато складнішим, ніж очікували, оскільки кожна суверенна держава намагається максимально повністю реалізувати своє право встановлювати і збирати податки, вдаючись при цьому до використання різноманітних фіскальних технологій. Саме це зумовлює значні відмінності у фіскальній політиці країн - членів ЄС, у кожній з яких вона традиційно проводиться з урахуванням національних інтересів. З огляду на це було вирішено привести законодавства країн - членів співтовариства у відповідність, а також підпорядкувати національні фіскальні системи спільним завданням європейської інтеграції. Отже, фіскальна уніфікація в ЄС - тривалий і незавершений процес, метою якого є досягнення таких цілей: усунення перешкод для вільного руху товарів, послуг, капіталів та робочої сили, створення однакових конкурентних умов для суб'єктів господарювання, об'єднання й уніфікація внутрішнього ринку ЄС як рушійного чинника інтеграційних процесів у певному регіоні, приведення до єдиної структури фіскальних систем, порядку справляння основних видів податків у всіх країнах співтовариства.

Поряд з уніфікацією непрямого і прямого оподаткування в умовах глобалізації економіки відбувається гармонізація основ фіскальних систем різних країн. У 1993 р. учасники Міжнародної податкової програми Гарвардського університету розробили документ "Основи світового податкового Кодексу", де надаються рекомендації для розробки національного податкового кодексу законодавства з урахуванням національної особливості держави. Важливе значення для обґрунтованого застосування податків має 'їх класифікація. Уніфікація фіскальних систем різних країн передбачає створення системи податкової класифікації, застосовуваної для міжнародних зіставлень. Слід зазначити, що існує система податкової класифікації Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР); класифікація, яка застосовується Міжнародним валютним фондом (МВФ); класифікація по Системі національних рахунків (СНР) і по Європейській системі економічних інтегрованих рахунків (ЄСЕІР).

Гармонізація фіскальних відносин проявляється у створенні різних міжнародних організацій, що займаються питаннями фіскальної політики. В умовах глобалізації набуває особливої важливості фіскальне планування - як невід'ємна частина глобального планування. Основними методами фіскального планування в умовах гармонізації фіскальних відносин можуть служити:

+ усунення подвійного оподаткування, відображене в положеннях відповідних угод, що містять податкові преференції;

+ фіскальне планування - це, перш за все, досконалі знання законодавства та вміння застосувати їх на практиці.

Глобалізація економіки створює додаткові проблеми при проведенні фінансової, а також фіскальної політики. Для досягнення успіхів у глобалізації економіки обов'язково необхідно враховувати фіскальні наслідки проведених інтеграційних заходів. Досвід розвинутих країн показує, що високий податковий тягар призводить до відтоку податків, тобто до появи офшорних зон. Функціонування офшорних зон обумовлює перенесення об'єктів оподаткування з країн з високим рівнем оподаткування в країни з його низьким рівнем. Термін "офшор" походить від англійського слова "off-shore" і перекладається як "поза берегом", "у відкритому морі", "ізольований", а в широкому економічному і юридичному сенсі - як "користується пільгами при дотриманні певних умов". Основною ознакою офшорної юрисдикції є пільговий характер оподаткування. Податкові пільги для компаній, зареєстрованих в офшорній зоні, дуже значні і, як правило, являють собою повне звільнення від сплати всіх місцевих податків. В офшорній зоні пільги можуть надаватися у вигляді звільнення від митних зборів, вільного вивозу прибутку, скасування валютних обмежень для іноземних інвесторів, низького рівня статутного капіталу та ін. Для країн, що створюють офшорні зони на своїй території, вигода полягає в залученні додаткових іноземних інвестицій, створенні нових робочих місць, припливі в банківський сектор величезних грошових коштів нерезидентів країни.

Спектр офшорного бізнесу, з розвитком глобаліза - ційних тенденцій економіки, стає більш різноманітним, у ньому задіяні не тільки підприємства корпоративного типу, а й інші суб'єкти, що здійснюють інвестиційну та емісійну діяльність. У сучасних умовах перед українськими підприємцями постає питання про вивчення досвіду розвинених країн щодо сприяння ефективній взаємодії із зарубіжними компаніями і якісного управління своїми фінансовими, матеріальними ресурсами.

Висновки