Режим генералізованих тарифних преференцій внаслідок укладення Угоди про асоціацію

Размещено на http://www.allbest.ru/

Режим генералізованих тарифних преференцій внаслідок укладення Угоди про асоціацію

Скоропад Т.І.,

магістр факультетуміжнародноїторгівлі та права Київського національного торгоеельно-економічногоуніеерситету

Досліджено сучасний стан режимів зовнішньої торгівлі, що діють в Україні, зокрема режиму генералізованих тарифних преференцій, внаслідок укладення Угоди про асоціацію з ЄС.

Ключові слова: автономні торговельні преференцій, генералізована система преференцій, регламент ЄС, Угода про асоціацію, зона вільної торгівлі.

Исследовано современное состояние режимов внешней торговли, действующих в Украине, в частности режима генерализованных тарифных преференций, в результате заключения Соглашения об ассоциации с ЕС.

Ключевые слова: автономные торговые преференции, генерализованная система преференций, регламент ЕС, Соглашение об ассоциации, зона свободной торговли.

The present state of the foreign trade regimes operating in Ukraine, conclusion ofan association agreement with the EU, is explored.

Key words: autonomous trade preferences, generalized system of in particular the regime of generalized tariff preferences as a result of the preferences, EU Regulations, Association Agreement, Free Trade Area.

Постановка проблеми. Режим тарифних преференцій (пільг) полягає у встановленні у Спільному Митному Тарифі ставок мита, які є нижчими за нормальні, або взагалі у звільненні від мита. Умовою надання преференції є походження товару з певної країни, що має підтверджуватися відповідним сертифікатом походження.

Розрізняють два види преференційного режиму: конвенційний та автономний. Конвенційний режим базується на двосторонніх або багатосторонніх угодах, укладених ЄС із третіми країнами: торговельно-економічних, в тому числі про зону вільної торгівлі (наприклад, з Ізраїлем), про митний союз (наприклад, з Андоррою); про асоціацію (наприклад, із Тунісом, Україною). Конвенційний режим, як правило, передбачає надання пільг товарам на взаємній основі, хоча можлива деяка «асиметрія» щодо певних товарів. Автономні преференції ЄС теж містять односторонні пільги, але відрізняються тим, що пільговий тарифний режим як такий запроваджується в односторонньому, без- договірному порядку і не потребує зустрічного надання преференцій. Таким режимом є режим «генералізованих тарифних преференцій».

У 1993 році декілька розвинених країн розпочали надання преференційного режиму країнам із перехідною економікою колишнього Радянського Союзу. Європейський союз (ЄС) надає Україні генералізовані тарифні преференції з 1993 року. Відповідно до Додатку II до Регламенту Ради ЄС № 978/2012 від 25.10.2012 р. Україна входить до переліку країн, на які поширюється загальний режим генералізованих тарифних преференцій [1,с. 5].

Підписавши з ЄС у червні 2014 року Угоду про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії та їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі - Угода про асоціацію) [2], Україна стала на шлях євроінтеграції, результатом якої стало поступове створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС. Отже, сьогодні в Україні діють різні режими зовнішньої торгівлі, тому слід дослідити вплив підписання Угоди про асоціацію на дію режиму генералізованих тарифних преференцій.

Дослідженню процесу змін режимів зовнішньої торгівлі, їх змісту та завдань присвячена значна кількість наукових робіт, зокрема, О. Кравчук О. Нечипоренко, Н. Микольська, Ю. Панченко, І. Товкун, Г. Шамборовський прогнозували та оцінювали окремі аспекти наслідків євроінтеграції, тарифного квотування, а також загалом особливостей доступу української продукції на ринок ЄС, проте не було приділено належної уваги дослідженню режиму генералізованих тарифних преференцій, зокрема впливу Угоди про асоціацію на нього.

Метою статті є дослідження впливу Угоди про асоціацію на режим генералізованих тарифних преференцій в Україні.

Завдання статті - визначити поняття та суть режиму генералізованих тарифних преференцій; дослідити види та ознаки Генералізованої системи преференцій; з'ясувати, які режими зовнішньої торгівлі надаються Україні; дослідити режим зони вільної торгівлі в Україні.

Виклад основного матеріалу. Генералізована система преференцій - це система тарифних преференцій ЄС відносно імпорту товарів походженням із найменш розвинених країн та країн, що розвиваються. Ця система преференцій призначена для сприяння економічному зростанню в країнах, що розвиваються, та покликана збільшити доходи таких країн від експорту, сприяти їх розвитку та прискорити показники економічного розвитку. Відповідна система передбачає, що імпорт певних товарів з визначених країн здійснюється без сплати ввізного мита або зі сплатою мита нижче загального рівня. торгівля генералізований тарифний преференція

У рамках Генералізованої системи преференцій існує три режими преференцій:

«загальний» (general arrangement GSP) - охоплює 6200 (66%) тарифних ліній, які поділяються на «чутливі» (3785) та «нечутливі» (2415) категорії. Для «нечутливих» продуктів застосовується нульова ставка ввізного мита, для «чутливих» ставка ввізного мита в середньому на 3,5% нижча за ставку мита відповідно до «Режиму найбільшого сприяння» СОТ;

«спеціальний» (special incentive arrangement for sustainable development and good governance - GSP+) - охоплює 6270 тарифних ліній. Головною відмінністю від «загального» режиму ГСП є те, що нульова ставка ввізного мита застосовується й до окремих «чутливих» продуктів, а також зняття попередньо накладених обмежень у вигляді виключень з режиму (у ситуації України це колісні пари);

«усе, крім зброї» (special arrangement for the leastdeveloped countries - Everything But Arms (EBA)) - охоплює понад 7000 тарифних ліній, до яких застосовується нульова ставка ввізного мита, за виключенням зброї та товарів військового призначення. Вказаний режим застосовується до країн, що були класифіковані ООН як найменш розвинені країни [7, с. 42].

Для одержання права на отримання преференційного режиму треба виконувати певні умови, а саме: дотримання правил походження товарів та процедур, пов'язаних із ними; дотримання методів адміністративного співробітництва; участь України в ефективному адміністративному співробітництві з ЄС із метою запобігання ризику шахрайства; утримання Україною від введення нових мит або тарифів, що мають еквівалентну дію, та нових кількісних обмежень або заходів, що мають еквівалентний ефект, на імпорт з ЄС або від збільшення існуючих рівнів мит або тарифів, або від введення будь-яких інших обмежень з 23 квітня 2014 року; правило прямого транспортування.

Починаючи з 1 січня 2014 р. в силу вступив новий Регламент Ради ЄС № 978/2012 від 25.10.2012 р. [3], що передбачає меншу кількість країн, на які поширюється режим генералізованих тарифних преференцій, додаткове зниження ввізних мит, збільшення кількості «нечутливих» товарів тощо. Згідно з Додатком II до відповідного Регламенту Україна входить до переліку країн, на які поширюється загальний режим генералізованих тарифних преференцій, тобто Україна є країною-бенефіціаром Генералізованої системи преференцій ЄС. Відповідні тарифні лінії, охоплені «загальним» режимом генералізованих тарифних преференцій, перераховані у Додатку V до згаданого Регламенту. Водночас згідно з новим Регламентом торговельні преференції в межах Генералізованої системи преференцій більше не застосовують для таких країн, як Китай, Росія, Казахстан, Бразилія, Аргентина, ОАЕ, Білорусь та ін., що дає додаткові переваги українським експортерам на ринку ЄС.

У березні 2014 р. під час позачергового Саміту Україна - ЄС український уряд підписав політичну частину Угоди про асоціацію. Повний текст цієї угоди був підписаний Президентом 27 червня 2014 р. та набрав чинності вересня 2017 р. Одночасно аналогічні Угоди ЄС уклав із Грузією та Молдовою.

Основні частини Угоди про асоціацію присвячені ключовим реформам, економічному відновленню та зростанню, а також управлінню та секторальній співпраці у сферах промисловості, енергетики, транспорту, охорони довкілля, соціального розвитку, безпеки населення, рівності прав, захисту споживачів, освіти, молоді та культури. Найважливіші економічні положення Угоди про асоціацію містить Розділ 4 «Торгівля і питання, пов'язані з торгівлею», де у статті 25 зазначено, що «сторони поступово створюють зону вільної торгівлі протягом перехідного періоду, що не перевищує 10 років, починаючи з дати набрання чинності цією Угодою» [2].

Відмінною рисою зони вільної торгівлі (ЗВТ) Україна - ЄС є комплексна програма адаптації регуляторних норм у сферах, пов'язаних із торгівлею, до законодавства ЄС - передбачено як взаємне відкриття ринків, так і стимуляцію конкурентоспроможності українських виробників через запровадження європейських стандартів та інші кроки, потрібні для розвитку внутрішнього ринку та збільшення обсягів зовнішньої торгівлі з ЄС.

З 2016 р. ЄС скасовує ввізне мито для українських товарів майже на 98% кодів товарної номенклатури відповідно до режиму ЗВТ. Графік скасування ввізного мита з боку України передбачає встановлення перехідних періодів для більшості кодів товарної номенклатури від 2 до 7 років. Щодо деяких кодів встановлені тарифні квоти, в межах яких товари імпортуються в ЄС без сплати мита. Також на окремі категорії встановлюються тарифні квоти, тобто такі товари можна буде ввозити в Україну за зменшеною ставкою ввізного мита у межах цих квот [4, с. 42].

Підставою для застосування до українських товарів торговельних преференцій у межах вільної торгівлі з ЄС є наявність сертифікату походження (переміщення) товарів ЕЦК..1, який з 1 січня 2016 р. видають митні органи на безоплатній основі на підставі письмової заяви експортера або під відповідальність експортера його уповноваженим представником. У межах зони вільної торгівлі встановлення безмитних тарифних квот ЄС передбачено для 36 видів товарів (яловичина, свинина, м'ясо баранини, м'ясо птиці, молоко, вершки, йогурти, зернові, висівки, мед, цукор, крохмаль, гриби, часник, солод, виноградний і яблучний соки, вершкове масло, цигарки, етанол, яйця та альбуміни, інші). Причому по 4 видах встановлено додаткові обсяги. Форма сертифікату наведена у Додатку III до Протоколу 1 Угоди про асоціацію.

Підтвердженням походження товарів з України також може бути декларація інвойс, складена затвердженим експортером або експортером будь-якої партії товару, що складається з одного чи декількох місць товарів, сукупна вартість яких не перевищує 6000 євро [5].

Пунктом 1 (Ь) статті 4 Регламенту ЄС № 978/2012 визначено, що Генералізована система преференцій не поширюється на країни, що розвиваються, а також які отримають вигоду від преференційного доступу до ринку ЄС, який забезпечує такий же або кращий рівень преференцій, ніж Генералізована система преференцій. А пунктом(Ь) статті 5 встановлено, що рішення про виключення країни з переліку країн, на які поширюється система тарифних преференцій ЄС, приймається через 2 роки з дати застосування іншого преференційного доступу на ринок ЄС, включаючи укладання відповідної угоди про вільну торгівлю.

З огляду на це ЄС було оприлюднено Регламент ЄК № 2017/217 від 05.12.2016 р. про внесення змін до Додатку II Регламенту ЄС № 978/2012 про застосування Генералізованої системи преференцій (ОБР) ЄС до третіх країн, яким, зокрема, вилучено Україну з переліку країн, на які поширюватиметься режим генералізованих тарифних преференцій [6].

Слід зазначити, що до підписання Угоди про асоціацію, а саме 22 квітня 2014 р., з метою підтримки української економіки в часи економічної та політичної кризи ЄС в односторонньому порядку відкрив свій ринок для української продукції, надавши автономні торговельні преференції, які діяли до кінця 2015 року. Автономні торговельні преференції, які передбачали скасування ввізних мит на 97,4% від усього обсягу промислових товарів та застосування нульових тарифних квот на ряд товарів агропромислового комплексу, з 1 січня 2016 р. припинив дію, оскільки почав діяти режим зони вільної торгівлі між Україною та ЄС [7, с. 350].

Висновки

Отже, сьогодні Генералізована система преференцій діє паралельно з режимом вільної торгівлі до 31 грудня 2017 р. (включно). Тобто українським експортерам надається право вирішувати, в межах якого торговельного режиму здійснювати експорт до ЄС: режиму генералізованих тарифних преференцій або режиму зони вільної торгівлі. Експортерам слід звернути увагу на прийняття внаслідок укладення Угоди про асоціацію та запровадження нею поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі Регламенту ЄС № 2017/217 від 05.12.2016, яким для України з 1 січня 2018 р. припиняється режим генералізованих тарифних преференцій.

Список використаних джерел

Методичні матеріали Генеральної системи преференцій Європейського Союзу з питань визначення країни походження товару. Державна митна служба України: керівництво з правил походження. - Київ. - 2001.-159с.

Угода про Асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони II Угоду від 16.09.2014 / [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/ laws/show/984_011.

Regulation (EU) No 978/2012 of the European Parliament and of the Council of 25 October 2012 applying a scheme of generalised tariff preferences and repealing Council Regulation (EC) No 732/2008 II [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://data.europa.eu/eli/ reg/2012/978/oj.

Шамборовський Г. Зміни режимів зовнішньої торгівлі внаслідок Угоди про асоціацію між Україною та ЄС / Г. Шамборовський II Проблеми і перспективи економіки та управління. - 2016. -№3 (7). - С. 40-46.

О. Єфімов Для чого потрібен сертифікат з перевезення товару EUR.1 II [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://nbuviap.gov.ua/ index.php?option=com_content&view=article&id=819:sertifikat-z-perevezennya-tovaru-eur-1&catid=8&ltemid=350.

FAQ з питань функціонування вільної торгівлі між Україною та ЄС II [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.me.gov.ua/ Documents/Print?lang=uk-UA&id=b142801e-b932-4207-aea9-df3728dad379.

Товкун І.М. Деякі правові аспекти тимчасових преференцій торговельних режимів з країнами ЄС [Електронний ресурс] / І.М. Тов- кун II Порівняльно-аналітичне право. - 2015. №1.С. 349-351. - Режим доступу: http://www.pap.in.ua/1_2015/105.pdf.

Размещено на Allbest.ru