Дослідження міжнародних економічних відносин груп країн

Загальна характеристика Польщі, Словаччини, Чехії. Ґрунтований аналіз міжнародної торгівлі між країнами. Дослідження тенденцій взаємної торгівлі товарами і послугами. Аналіз неторгових міжнародних відносин. Методи покращення міжнародного співробітництва.

Рубрика Международные отношения и мировая экономика
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 04.03.2018
Размер файла 375,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дослідження міжнародних економічних відносин груп країн

Анотація

міжнародний торгівля чехія польща

У курсовому проекті проведено ґрунтований аналіз міжнародної торгівлі між заданими країнами (Польща, Словаччина, Чехія), який складається з трьох розділів: загальна характеристика досліджуваних країн, дослідження тенденцій взаємної торгівлі товарами і послугами, аналізування неторгових міжнародних відносин та наведено висновки і пропозиції щодо методів покращення міжнародного співробітництва між цими країнами.

У першому розділі подано результати аналізу зібраної інформації щодо основних показників економічного розвитку заданих країн за останні 9 років за такими напрямками:

* географічне розташування та забезпеченість природними ресурсами.

* демографічні показники.

* основні макроекономічні показники.

У другому розділі на основі проведених досліджень представлено динаміку зміни показників взаємної торгівлі даних країн за планом:

2.1. Динаміка показників загального експорту та імпорту

2.2. Тенденції зміни показників взаємної торгівлі..

У третьому розділі описано неторгові міжнародні відносини заданих країн, а саме: міжнародне технічне співробітництво, спільна участь у міжнародних організаціях, участь в інтеграційних об'єднаннях, спільні економічні, екологічні, політичні, громадські та інші події.

Вступ

Світова економіка - сукупність національних економік об'єднаних системою міжнародних зв'язків. При виділенні цих підсистем використовують багато критеріїв. При визначенні структири CE використовуються такі критерії: рівень економічного розвитку (НД або ВВП на душу населення), соціально-економічна структура господарства (власність), тип економічного росту, рівень і критерії ЗЕ зв'язків. За рівнем ВВП на душу населенняя (Світовий Банк) розрізняють: розвинуті (більше 6000$), середньо розвинуті (2400$ - 6000$), слабо розвинуті ( 800$ - 2400$), найменш розвинуті країни (до 800$). Розподіл країн по критеріям ООН промислово розвинуті, з перехідною економікою, що розвиваються.

Кінець ХIХ ст. Міжнародна економіка визначалась як сукупність національних економік. В 30-х рр. виникає позиція: Міжнародна економіка - сукупність міжнародних економічних відносин (МЕВ). Міжнародна економіка - цілісна система, яка вкладає в себе декілька підсистем. При виділенні їх використовується багато критеріїв :

* рівень економічного розвитку (ВВП на душу населення, або ВНП на душу населення);

* соціально-економічна структура господарства;

* рівень і характер зовнішньоекономічних зв'язків;

Міжнародні економічні відносини (МЕВ) -- відносини, які виникають та існують між людьми з різних країн із приводу виробництва, обміну і споживання товарів, послуг та ідей на основі міжнародного поділу праці, в умовах безмежності людських потреб і обмеженості ресурсів.

Основними характеристиками сучасних МЕВ є розвинута сфера: 1) міжнародного обміну товарами і послугами; 2) руху капіталів, роб.сили, технологій; 3) міжнародні форми вар-ва; 4) наявність системи міжнаціональних механізмів регулювання МЕВ; 5) самостійна міжнародна фін.сфера, незв'язна з обслуговуванням товарів і факторів виробництва; 6) економічна політика держав, яка виходить з принципів відкритої економіки; Фактори впливу на МЕВ: міжнародний поділ праці, НТП, лібералізація економічної політики, інформаційні системи, транспорт, TV, реклама.

Метою курсової роботи є дослідження заданих країн, а саме Болгарії, Молдови, Польщі, з'ясування їхньої загальної характеристики, економічного стану та аналізування певної тенденції в торгівлі.

Об'єктом курсової роботи є міжнародні економічні відносини країн.

Предметом є аналіз даних та на підставі них з'ясування певних особливостей міжнародних економічних відносин в періоді 2008-2016рр.

Польща-- держава у Центральній Європі, унітарна парламентська республіка, що має в своєму складі 16 воєводств. Польща має державний кордон з сімома країнами Європи: на північному сході вона межує з Росією (Калінінградська область) та Литвою, на сході -- з Білоруссю та Україною, на півдні -- з Чехією та Словаччиною, на заході -- з Німеччиною. Польща -- індустріально-аграрна країна. Основою польської економіки є промисловість, а саме машинобудівна, металургійна, гірнича та хімічна промисловість. Вагому роль відіграє й сільське господарство: країна є великим виробником картоплі, пшениці, яблук та хмелю, розвинене свинарство, птахівництво та скотарство. Грошовою одиницею є злотий. Польща -- демократична країна на чолі з президентом, головним законом якої є Конституція 1997 р. [1]

Словаччина -- держава на сході центральної Європи, межує на північному заході з Чехією, на півночі з -- Польщею, на сході -- з Україною, на півдні -- з Угорщиною та на заході -- з Австрією. Площа країни становить 49 035 кмІ (126 місце у світі). Населення: 5,4 млн осіб (108 місце у світі), переважно словаки, що належать до групи західнослов'янських народів. Словаки здебільшого сповідують католицизм. Державна мова: словацька. Столиця: місто Братислава. Унітарна держава, що поділяється на 8 самоврядних країв. За формою правління: парламентська республіка з широкими правами глави держави -- президента. У північній частині країни розташовані Західні Карпати (Словацькі Рудні гори, Татри й Бескиди), вкриті дубовими й буковими лісами; на півдні -- частина Середньодунайської рівнини в долині Дунаю.[3]

Чемхія , повна назва Чемська Респумбліка, з 2016 року також використовується друга офіційна назва «Чехія» -- держава на території Європи, що межує на півночі і заході з Німеччиною, на північному сході -- з Польщею, на південному сході -- зі Словаччиною, на півдні -- з Австрією. До складу сучасної Чехії входять історичні області Богемія Площа держави -- 78864 кмІ. Населення -- 10,32 млн. (1982), 10,25 млн. (2003). Столиця -- Прага. Офіційні мови -- Чеська. Рельєф -- частково гористий. Основні річки: Морава, Лаба (Ельба), Влтава, Сазава. Індустріально-аграрна країна, яка має обмежену паливно-енергетичну і мінерально-сировинну базу. [5]

Розділ 1. Загальна характеристика досліджуваних країн

Інформаційна довідка досліджуваних країн та забезпеченість природними ресурсами (площа загальна і площа суходолу, вихід до моря, сусідні держави, обсяг водних, лісових, мінеральних ресурсів, наявність руд кольорових металів, енергетичних джерел тощо).

У табл. 1.1 наведено інформацію щодо географічного розташування та ресурсного забезпечення Польщі, Словаччини та Чехії.

Таблиця 1.1Показники географічного розташування та ресурсного забезпечення країн

Показники

Одиниці виміру

Країни

Польща

Словаччина

Чехія

Офіційна назва[1,3,5]

-

Республіка Польща

Словацька Республіка

Чеська Республіка

Столиця[1,3,5]

-

Варшава

Братислава

Прага

Валюта[1,3,5]

гр.од

Злотий (PLN)

Євро (EUR)

Чеська крона (CZK)

Загальна площа[1,3,5]

тис.кв.км

312,685

49,036

78,866

Площа суходолу[1,3,5]

тис.кв.км

312,679

48,105

78,864

Сусідні країни[2,4,6]

-

На півніочі вона межує з Литвою та Росією (Калінінградська область), на сході -- з Білоруссю та Україною, на півдні- з Чехією та Словаччиною, на заході з Німеччиною. На півночі Польща омивається водами Балтійського моря

На півночі з -- Польщею, на північному заході з -- Чехією, на сході -- з Україною, на півдні -- з Угорщиною та на заході -- з Австрією.

На півночі і заході -- з Німеччиною, на північному сході -- з Польщею, на південному сході -- зі Словаччиною, на півдні -- з Австрією.

Розвідані корисні копалини[7,8,9]

-

Вугілля, срібло, золото, мідь, буре вугілля, нафта, свинець, нікель, цинк та гірничохімічна сировина

Буре вугілля, нафта, газ, залізна, марганцева та поліметалева руда, сурма, магнезит, уран, кам'яне вугілля і сланцевий газ.

Залізо, марганець, барит, золото, олово, флюорит, уран, молібден, свинець, цинк, мідь, графіт, діатоміт

Обсяг розвіданих покладів корисних копалин[7,8,9]

млн.т

нафти бл. 2 млн т,природного газу 121 млрд мі,вугілля бл. 65 млрд т, кам'яного вугілля 16 млрд т,буре вугілля бл. 42 млрд т, мідь 15.4 тис. т, сірка 629 млн т, кам'яна сіль 80 млрд т, [6 ]

Запаси нафти оцінюються в 1,2 млн.т., проте видобувається близько 0,02 млн.т. Запаси газу становлять 18 млрд.куб.м., Є запаси бурого вугілля, видобуток якого склала 3 млн. т. 2006 року, а також запаси залізних руд.

Найбільший вугільний бас. -- Остравсько-Карвінський кам'яновугільний. Сер. потужність 2,4-3 м. Буре вугілля зосереджене г.ч. у Північно-Чеському басейні..Загалом 1155млн. т.. в рік.

Демографічні показники (загальна кількість населення, кількість працездатного та економічно активного населення, розподіл за віком та статтю, рівень безробіття тощо).

У табл. 1.2 наведено інформацію демографічних показників Польщі, Словаччини та Чехії.

Таблиця 1.2 Демографічні показники країн за 2008-2016 рр. [5]

Показники

Одиниці виміру

Польща

Словаччина

Чехія

2008

2011

2013

2016

2008

2011

2013

2016

2008

2011

2013

2016

Загальна кількість населення[10-12]

млн. осіб

38,13

38,06

38,04

37,95

5,379

5,398

5,413

5,429

10,38

10,5

10,51

10,56

Кількість працездат-ного населення[10-12]

млн. осіб

17,21

16,65

15,43

13,79

53,7

50,8

51,1

5,5

8,6

9,6

10,3

11,2

Рівень безробіття[13]

%

7,9

9,5

10,5

6,8

11,4

13,8

14,3

10,4

6,5

6,9

7,1

4,3

Приріст населення[10-12]

осіб на 1 тис.

0,87

0,78

0,67

0,55

0,1

0,2

0,1

0,1

-1,87

-2,03

-2,13

-2,74

Гендерна структура:[10-12]

- чоловіки

- жінки

млн. осіб(%)

49,4

50,2

49,6

50,4

48,9

50,5

48,3

51,8

48,5

51,5

48,5

51,6

48,6

51,5

48,7

51,4

50,1

50,1

50,2

50,4

50,5

50,7

50,8

60

Середня тривалісь життя[10-12]

роки

75,54

77

77,6

78,2

74,70

75,96

77,21

77,3

76,98

78,18

79,47

79,81

Основні макроекономічні показники (ВВП, ВНП, ВВП на душу населення, показники бюджету, розмір державного боргу, рівень інфляції).

У табл.1.3 наведено інформацію макроекономічних показників Польщі, Словаччини та Чехії.

Таблиця 1.3 Макроекономічні показники країн за 2008-2016 рр.

Показники

Одиниці виміру

Польща

Словаччина

Чехія

2008

2011

2013

2016

2008

2011

2013

2016

2008

2011

2013

2016

ВВП[14-16]

млрд.дол

533,8

528,8

524,2

469,5

100,2

98,18

98,48

89,55

235,2

227,9

209,4

192,9

ВНП[17]

млрд.дол

685,9

838,3

908,8

100,16

125,1

134,4

149,6

162,4

269,8

279,4

301,4

345,5

ВВП на душу населення[14-16]

тис.дол

14,01

13,89

13,78

12,372

18,65

18,18

18,19

16,49

22,64

21,71

19,91

18,266

Зовнішній борг[18]

% ВВП

40,60

54,40

53,9

50,2

70,4

70

66,7

52,5

67,2

66,4

52

52,7

Розмір державного боргу[19]

% ВВП

46,6

54,1

55,7

54,4

55,2

54,1

52,5

52,3

63,2

60,1

58,6

59,1

Рейтингування країн, визначення їх ролі у міжнародному поділі.

У табл. 1.4 наведено інформацію щодо рийтингування Польщі, Словаччини та Чехії, а також визначення їх ролі у міжнародному поділі праці.

Таблиця 1.4 Рейтингування країн

Назва рейтингу

Організація чи джеррело

Кількість досліджуваних країн

Місце у рейтингу

Коментар

Польща

Словаччина

Чехія

2008

2011

2013

2016

2008

2011

2013

2016

2008

2011

2013

2016

За базовими статистичними показниками

За кількістю населення

ООН[20]

237

34

33

33

36

117

118

117

116

71

74

79

84

1 місце-КНР

31 місце-Україна

237 місце-Піткерн

За величиною площі

ООН[21]

270

70

70

70

70

128

128

128

128

116

116

116

116

1 місце-Росія

142 місце-Україна

270 місце-Ватикан

За густотою населення

ЦРУ[22]

193

94

94

94

94

99

99

99

99

87

87

87

87

1 місце-Монако

96 місце-Україна

193 місце-Монголія

За соціальними індексами та оцінками

Індекс розвитку людського потенціалу (ІРЛП)

ООН[23]

188

35

35

34

36

39

39

40

40

28

28

30

31

1 місце Норвегія

81 місціе-Україна

188 місце-Нігер

Індекс освіти

ООН[24]

188

19

19

18

20

28

27

26

26

21

18

16

15

1 місце-Австралія

40 місце-Україна

188 місце-Нігер

Індекс свободи преси

ЦРУ[25]

180

18

18

18

18

15

14

13

12

16

23

16

21

1 місце-Фінляндія

129 місце-Україна

180 місце-Еритрея

Частка користувачів інтернету

International Telecommunication Union[26]

182

30

49

30

27

54

57

56

58

38

40

41

43

1 місце-Китай

29 місце-Україна

182 місце-Науру

Індекс задоволеності життям

ООН[27]

178

99

80

58

46

48

45

42

40

30

34

36

39

1 місце-Данія

174 місце-Україна

178 місце-Бурунди

За очікуваною тривалістю життя

ООН[28]

190

55

45

40

43

77

78

80

82

60

61

63

66

1 місце-Гонконг

111 місце-Укрвїна

190 місце-Свазіленд

За часткою ув'язненого населення

ООН[29]

221

59

68

70

76

91

93

95

95

60

61

64

66

1 місце- США

86місце-Україна

221 місце-Центральноафриканська Республіка

Індекс верховенства права

WJP[30]

113

20

20

21

22

28

30

29

29

56

62

64

66

1 місце-КНР

78 місце-Україна

113 місце-Венесуелла

Індекс демократії

WJP[21]

167

46

45

48

48

38

38

41

43

27

25

26

28

1 місце-Норвегія

88 місце-Україна

167 місце-Північна Корея

Індекс сприйняття корупції

Transparency

International[32]

176

26

26

29

29

50

56

55

54

39

37

36

33

1 місце-Данія

131 місце-Укрїна

176 місце-Сомалів

За економічними індексами та оцінками

ВВП на душу населення

Міжнародний валютний фонд[33]

187

54

44

45

43

40

42

43

44

39

41

40

45

1 місце-Катар

112 місце-Україна

187 місце-Центральнаафриканська Республіка

Індекс економічної сводоби

Heritage Foundation[34]

172

70

98

57

39

53

56

55

56

19

19

20

21

1 місце-Гонконг

86 місце-Україна

172 місце-Туркменіста

Індекс конкурентноспроможності

World Economic Forum [35]

174

46

41

38

36

63

62

64

67

29

28

30

31

1 місце-Швейцарія

85 місце-Україна

174 місце-Туркменістан

Індекс легкості ведення бізнесу

World Bank[36]

185

95

90

55

25

37

38

37

36

56

63

65

36

1 місце-Сінгапур

142 місце-Україна

185 місце-Чад

Глобальний інноваціний індекс

Cornell University[37]

172

32

36

36

38

35

36

36

36

20

21

23

24

1 місце-Китай

111 місце-Україна

172 місце-Перу

Отже у першому розділі подаються результати аналізів зібраної інформації щодо основних показників економічного розвитку заданих країн з 2008-20016 рр. за такими напрямками:

1.1 Географічне розташування та забезпеченість природними ресурсами (площа загальна і площа суходолу, вихід до моря, сусідні держави, обсяг водних, лісових, мінеральних ресурсів, тощо).

1.2 Демографічні показники(загальна кількість населення, кількість працездатного та економічного населення, розподіл за віком та статтю, кількість міського та сільського населення, рівень безробіття, структура зайнятості за галузями економіки, рівні народжуваності, смертності та еміграції тощо).

1.3 Основні макроекономічні показники (валовий внутрішній продукт(ВВП),валовий національний продукт(ВНП), ВВП на душу населення, розмір державного боргу, рівень інфляції)

1.4 Рейтингування країн, визначеності їх ролі у міжнародному поділі праці

Проаналізувавши одержані результати можна дійти висновку ,що, Чехія має менш потужну національну економіку, ніж Словаччина, Польща. Польща має найбільші показники Потрібно звернути увагу, що показники ВВП та держбюджет з кожним роком то зростає, то спадає, а ВНП з кожним роком зростає.

Розділ 2. Дослідження тенденцій взаємної торгівлі товарами і послугами

Динаміка показників загального експорту та імпорту (окремо за товарами), з виділенням основних товарних груп.

У табл. 2.1 наведено інформацію щодо зовнішньої торгівлі Польщі, Словаччини та Чехії, впродовж 2008-2016 рр.

Таблиця 2.1Динаміка зовнішньої торгівлі країн за 2008-2016 рр.

Показники

Польща

Словаччина

Чехія

2008

2011

2013

2016

2008

2011

2013

2016

2008

2011

2013

2016

Загальний експорт[14-16]

25,3 млрд

28,6 млрд

29,9 млрд

31,5 млрд

23,3 млрд

20,9 млрд

27.7 млрд

30 млрд

30,5 млрд

37,2 млрд

41,7 млрд

44,3 млрд

Загальний імпорт[14-16]

30,6 млрд

34,3 млрд

37,6 млрд

40,2 млрд

30 млрд

33,2 млрд

34.9 млрд

36,2 млрд

38,5 млрд

40,6 млрд

42,9 млрд

45 млрд

Зовнішньоторговий оборот

55,9 млрд

62,9 млрд

61,5 млрд

71,1 млрд

53,3 млрд

54,1 млрд

62,6 млрд

66,2 млрд

69 млрд

77,8 млрд

84,6 млрд

89,3 млрд

Сальдо зовнішньої торгівлі

-5,3 млрд

-5,7 млрд

-7,7 млрд

-8,7 млрд

-5,3 млрд

-6,8 млрд

-7,2 млрд

-6,2 млрд

-8 млрд

-3,4 млрд

-1,2 млрд

-0,7 млрд

Експорт товарів[14-16]

5,26 млрд

5,4 млрд

5,9 млрд

6,12 млрд

61,3 млрд

59,3 млрд

57,4 млрд

56,39 млрд

4,9 млрд

5,1 млрд

5,6 млрд

6,1 млрд

Імпорт товарів[14-16]

5,6 млрд

5,9 млрд

6,4 млрд

16,9 млрд

56,4 млрд

55,1 млрд

54,8 млрд

53,3 млрд

5,31 млрд

5,4 млрд

5,9 млрд

6,3 млрд

Експорт продукції машинобудування[14-16]

3,9 млрд

4,2 млрд

4,9 млрд

5,4 млрд

3,4 млрд

3,9 млрд

4,4 млрд

5,1 млрд

4,7 млрд

4,9 млрд

5,2 млрд

5,7 млрд

Імпорт нафтопродуктів[41,15,16]

5,8 млрд

6,3 млрд

6,8 млрд

7,3 млрд

3,2 млрд

4,4 млрд

3,8 млрд

3,6 млрд

4,3 млрд

4,9 млрд

5,2 млрд

5,8 млрд

Тенденції зміни показників взаємної торгівлі.

У табл. 2.2 наведено інформацію щодо зміни показників взаємної торгівлі Польщі, Словаччини та Чехії впродовж 2008-2016 рр.

Таблиця 2.2 Матриця взаємної торгівлі країн за 2008 р.

Експорт

Імпорт

Польша

Словаччина

Чехія

Польща

Словаччина

Чехія

Таблиця 2.3Матриця взаємної торгівлі країн за 2011 р.

Експорт

Імпорт

Польща

Словаччина

Чехія

Польща

Словаччина

Чехія

Таблиця 2.4Матриця взаємної торгівлі країн за 2013 р.

Експорт

Імпорт

Польща

Словаччина

Чехія

Польща

Словаччина

Чехія

Таблиця 2.5Матриця взаємної торгівлі країн за 2016 р.

Експорт

Імпорт

Польща

Словаччина

Чехія

Польща

Словаччина

Чехія

Отже, враховуючи усі дані можна зробити висновок, що динаміка кожної з країн в більшості спадає. На економічний ріст впливатиме, насамперед низький рівень експорту і імпорту, зменшення негативного впливу.

Розділ 3. Аналізування неторгових міжнародних відносин

Неторгові міжнародні відносини Польщі

Республіка Польща -- держава в Центральній Європі, що є членом Європейського союзу і НАТО. За останні роки Польща значно розширила свою роль і зміцнила позиції у відносинах з країнами Європи і Заходу, підтримуючи і встановлюючи дружні відносини, як з Західним світом, так і з іншими європейськими державами.В останні час Польща глибоко просунулася вперед на шляху економічної реінтеграції з Заходом. Польща була активним поборником європейської інтеграції. Польща є членом таких міжнародних організацій: ООН, НАТО, ОБСЄ, Організація економічного співробітництва та розвитку, СОТ, МВФ, Європейський Інвестиційний Банк, ЄС, МБРР, ЄБРР, Рада Балтійських Держав, Європейська Асоціація Вільної Торгівлі, Центрально-Європейське Об'єднання Вільної Торгівлі

У 1994 р Польща домоглася статусу асоційованого члена Європейського союзу (ЄС) і його оборонної підструктури Західноєвропейського союзу. У 1996 р Польща отримала статус повноправного члена Організації економічного співробітництва та розвитку (OECD) і надала попередню документацію на повне членство в ЄС. У 1997 р на липневому саміті НАТО в Мадрид е в рамках першої хвилі політики розширення Польща була запрошена до вступу в Північноатлантичний союз. 12 березня 1999 року Польща офіційно стала повноправним членом НАТО. Республіка просувала свою кандидатуру шляхом участі в програмі «Партнерство заради миру» і за допомогою інтенсивного індивідуального діалогу з НАТО. У травні 2004 р Польща разом з іншими членами Вишеградської групи була прийнята в Європейський союз.

Спецпідрозділ Війська Польського «ГРІМ»(пол. Wojskowa Formacja Specjalna GROM) брало участь у вторгненні коаліційних сил в березні-квітні 2003 року в Ірак. Сюди було направлено 2,9 тис. Польських військовослужбовців, п'ятий за чисельністю контингент у складі коаліції. У 2008 р Польща вивела свої війська з Іраку.

Події 1989 р повністю змінили карту Центральної Європи, і Польщі довелося встановлювати відносини з сімома новими сусідами. Польща досягла хороших взаємин з усіма своїми партнерами, підписавши угоди про дружбу і співробітництво, які замінили зв'язку, розірвані з крахом Варшавського договору. Були встановлені особливі відносини з Литвою і особливо Україна з прагненням зблизити ці країни з Заходом.

Внаслідок свого трагічного історичного досвіду з постійними прикладами невірних союзників і одночасної агресії більш могутніх сусідів (наприклад, Розділи Польщі, Друга світова війна), польська зовнішня політика слід курсу тісної співпраці з сильним партнером, здатним надати достатньо сильну військову підтримку під час критичних ситуацій. Це створює передумови близьких відносин Польщі з Сполученими Штатами і їх надчутливість у відносинах з головним партнером в Євросоюзі, Німеччиною. У той же час, в рівній мірі насторожене ставлення до Росії має результатом дуже напружені дипломатичні відносини, які постійно погіршувалися з часу приходу до влади Володимира Путіна. Це є важливим фактором особливої уваги, яку Польща приділяє політичної переорієнтації всіх своїх східних сусідів. [1,7,38]

Неторгові відносини Словаччини

Словацька республіка є членом ООН (з 1993 року; Чехословаччина була в числі членів-засновників цієї організації в 1945 році) і складається в ряді спеціалізовних установ сімейства ООН (ЮНЕСКО, ЮНІДО, ВООЗ, ФАО, МОП, ІКАО, МСЕ, ВПС, ВОІВ, ВМО, МАГАТЕ, МБРР, МФК, МВФ, МАР та ін.) Словаччина є членом ЄС (з 2004 року), НАТО (з 2004 року), СОТ (з 1995 року), ОЕСР, ОБСЕ, Центральноєвропейської ініціативи, Інтерполу та ін. У зовнішній політиці Словаччини виділяються два основних напрямки -- інтеграція в європейські структури, а також діяльність всередині ЦСЄ. У концепції розвитку зовнішньополітичного курсу Словаччини до 2015 року ці два напрямки розглядаються як пріоритетні.

Головним зовнішньополітичним контрагентом Словаччини є Чехія. Ці країни пов'язує історія, спільність народів, довгий період співіснування в одній державі. Відносини між Словаччиною і Чехією знаходяться на дуже хорошому рівні. Чехія є одним із основних торговельних і економічних партнерів Словаччини. Чехія підтримувала політику інтеграції Словаччини до Європи і неодноразово висловлювалася за вступ Словаччини до НАТО.

Другим за значимістю партнером Словаччини в Європі є Німеччина, яка після 1993 року є головним інвестором в економіку Словаччини і головним торговим партнером. Згідно з дослідженням німецької Торговельної плати, проведеним в березні 2004 року, близько половини німецьких інвесторів розглядали Словаччину як краще місце для інвестицій. Німеччина активно підтримувала Словаччину при вступі в ЄС. В рамках цієї організації Німеччина розглядається Словаччиною як стратегічний патнер.

З усіма оточуючими країнами Словаччини підтримує добрі стосунки. Інтенсивні двосторонні взаємини пов'язують країну з Польщею, Україною і Австрією. Як проблемного зовнішньополітичного контрагента як і раніше виступає Угорщина. Непрості відносини між країнами пояснюються складною історією співіснування двох народів (до того ж нині найбільшою етнічною машиною в Словаччині є угорці). З 1997 року тривають переговори по завершенню недобудованого гідровузла і гідроелектростанції Габчіково на річні Дунай -- спільного проекту двох країн. Це питання розглядалося в Міжнародному суді, рішення було винесено на користь словацької сторони, однак для Угорщини результат судового розгляду має тільки рекомендаційний характер.

Вільні економічні зони та порти були скасовані в 2006 році. Однак створені в країні умови інвестування та оформлені дипломатичні відносини з 173 країнами, що створюються партнерства охоплюють переважно країни ЄС. Основними напрямками співпраці з країнами Східної Європи є спільна реалізація інфраструктурних проектів (що можна пояснити прагненням до вдосконадення транспортного потоку з метою просування обміну з європейськими країнами на територію Східної Європи і здешевлення цих шляхів) і участь країн в триваючих процесах приватизації.

Прикладом останніх тенденцій є нові ускладнення в 2015 році домовленості в рамках словацько-словенських відносин. Особливо активними є ініціативи країни в рамках членства в ЄБРР, зокрема -- в сфері фінансування проектів енергоефективності. На сьогодні ЄБРР вклав275 млн.євро у формі надання кредитних ліній словацьким банкам на реалізацію проектів ресурсозберігаючої енергетики. Програми реалізуються через спеціально засновані фонди і програми ЄБРР в Словаччині (Муніципальна організація фінансування ресурсозберігаючої енергетики MunSEFF). Згідно затвердженої стратегії 2012 року, в пріоритеті ЄБРР для Словаччини входять підтримка інвестицій в інфраструктурі і транскордонні операції в країнах ЄБРР з метою підвищення рівня присутності місцевих виробників.

З липня 2016 року Словаччина почне своє представництво в Раді Європи. У травні Генеральним Секретарем Ради Європи було проведено ряд тренінгів для Міністрів. Участь країни в процесах міжнародної інтеграції засновано на підтримці таких напрямків, як підключення до ініційованих розвиненими країнами європейських програм з енергоефективності та екології, поглиблення і розвиток інфраструктури та підтримка виробництв, що створюють високу додатну вартість. Останнє здійснюється переважно в рамках кооперацій з країнами Східної Європи і Білоруссю: так, в 2017 році в Вітебську планується будівництво спільного підприємства з переробки електротехнічних і енергетичних відходів, створюються проекти з впровадженням в нових завод деревопереробки інноваційних технологічних ліній. В рамках кооперацій з країнами Східної Європи ключовим напрямком є взаємне надання послуг по ремонту енергетичних споруд, що також характерно для російсько-словацьких відносин. [3,8,39]

Неторгові вдносини Чехії

У 2010р.Чеська Республіка продовжує розвивати співробітництво з міжнародними економічними і фінансовими організаціями. Найбільш важливе значення для розвитку економіки Чехії має її членство в ЄС, СОТ, ОЕСР, а також участь в роботі МВФ.

З моменту вступу ЧР до ЄС (01.05.2004 р.) припинено дію всіх багатосторонніх регіональних і двосторонніх торговельних угод, укладених нею раніше. На Чехію, як на члена ЄС, повністю поширюються двосторонні та багатосторонні, а також регіональні торговельні угоди, укладені Євросоюзом, у тому числі, преференційні угоди. Завдяки багаторічній і цілеспрямованій підготовці активно здійснюється економічна інтеграція Чехії в Європейський Союз. Одним з найважливіших завдань ЧР у сфері взаємин з ЄС є створення ефективного механізму отримання фінансування зі структурних фондів Євросоюзу.

Чеська Республіка є членом Світової організації торгівлі (СОТ) з моменту її заснування (з 1995 року) і учасником всіх його багатосторонніх угод. З моменту членства Чеської Республіки в ЄС, будучи членом СОТ, Чехія не виступає у цій міжнародній економічній організації самостійно, оскільки єдина зовнішньоторговельна політика ЄС формується в Брюсселі.

ЧР зацікавлена в подальшому зниженні тарифів і лібералізації регулювання нетарифних заходів у сфері торгівлі промисловими товарами у розвинених країнах і країнах, які розвиваються; усуненні тарифних бар'єрів, що перешкоджають чеським підприємствам у просуванні їх продукції на закордонні ринки.

У торгівлі сільськогосподарської продукцією Чехія вважає важливим досягти згоди про належний рівень підтримки сільгоспвиробників в окремих країнах. Водночас, ЧР зацікавлена в максимально широкому відкритті ринку послуг, що послужило б новим імпульсом для розвитку підприємницького сектора в країні.

У відповідності до цих принципів, Чехія активно бере участь у виробленні спільної стратегії Євросоюзу в переговорному процесі СОТ. Однією з чеських ініціатив, реалізованих нею в СОТ, стало рішення про початок переговорів ЧР щодо застосування додаткових заходів по захисту географічних назв, якими маркується харчова продукція. Зобов`язання та рішення, що випливають з угод СОТ, відбиваються на чеській економіці у зв'язку з проведенням єдиної торговельної політики ЄС. На Чехію, як країни-члена ЄС, повністю поширюються всі рішення СОТ, прийняті з торговельних спорів, що проводяться в рамках СОТ з ініціативи Євросоюзу чи проти нього, оскільки ЄС виступає в цій організації як єдиний член.

Чехія є державою-членом Організації економічного співробітництва та розвитку з 1995 року, від свого імені (не в рамках свого членства в ЄС) бере активну участь у роботі над проектами в області державної підтримки експорту, розвитку електронної торгівлі, вдосконалення управлінських структур компаній та інше. Особливу увагу ЧР приділяє діяльності ОЕСР у сфері міжнародної інвестиційної співпраці, надання експортних кредитів, захисту навколишнього середовища. Чехія надає рекомендаціям ОЕСР важливе значення, оскільки вони заповнюють недостатній рівень власних економічних досліджень і розробок зі створення сучасної моделі ринкової економіки і дозволяють заощаджувати фінансові та матеріальні ресурси.

ЧР прийняла критерії ОЕСР з оцінки впливу господарських об'єктів на екологію. Уряду Чехії були адресовані конкретні рекомендації щодо поліпшення екології, включаючи проведення відповідної податкової реформи і скасування дотацій на проекти, які несприятливо впливають на навколишнє середовище і здоров'я населення. Більшість рекомендацій ОЕСР включається до концептуальних документів Уряду ЧР та окремих державних органів виконавчої влади.

У поточному році Чехія продовжує активне співробітництво з Міжнародним валютним фондом та Світовим банком. На даний час, Чеська Республіка отримує від МВФ технічну допомогу, яка полягає в наданні рекомендацій Міністерству фінансів ЧР і Чеському національному банку з питань валютно-фінансової політики країни. Світовий банк також представляє Чехії технічну допомогу на різні проекти (зокрема, з реформи пенсійного забезпечення) і Чеська Республіка має право претендувати на гранти по проектах захисту навколишнього середовища. Співпраця з Міжнародним банком являє собою, в основному, проведення експертами банку досліджень чеської економіки, насамперед фінансового ринку, з подальшим наданням відповідних рекомендацій. [5,9,40]

Висновок

Польща є членом багатьох міжнародних організацій, зокрема ООН, МВФ, Європейського союзу, НАТО, ОБСЄ, Ради Європи тощо. У Польщі є шанс в майбутньому стати членом ЄС. Першою визнала незалежність України (2грудбня 1991р.)

У Європі Польща належить до країн з великим природно-ресурсним потенціалом. Виділяють земельні, лісові ресурси і мінеральні корисні копалини. Серед земельних ресурсів основними є грунтові. Польща багата на енергетичну сировину, проте це стосується лише вугілля. Запаси його в Польщі становлять 65млрд.тон. Це переважно кам'яне вугілля, запаси бурого вугілля менші - 14млрд.тон. Запаси нафти -10 млн.тон, газу -150млрд.тон.

Площа Польщі становить 312 679 кмІ, населення становить близько 38 млн осіб, вона є дев'ятою державою Європи за площею та восьмою за населенням. Близько 61 % населення проживає у містах, найбільшими серед яких є Варшава, Краків, Лодзь, Вроцлав та Познань. Офіційною мовою є польська.

Польща -- індустріально-аграрна країна. Основою польської економіки є промисловість, саме машинобудівна, металургійна, гірнича та хімічна промисловість. Вагому роль відіграє й сільське господарство: країна є великим виробником картоплі, пшениці, яблук та хмелю, розвинене свинарство, птахівництво та скотарство. Грошовою одиницею є злотий.

За останні 3 десятиліття еміграція в Польщі підвищилась. Вікова структура населення характеризується достатньо високим рівнем працездатного населення 26,1 млн. осіб.

Зайнятість у сільському господарстві постійно зменшується, а збільшується частка зайнятих у торгівлі, у сфері послуг.

Середня тривалість життя-77,9. Рівень освіченості країни є дуже високим-99%. Рівень безробіття становить-7,7%(на 2016р.). найбільша кількість населення зосереджена на півдні і центрі країни.

У Польщі є 22 промислових райони. У паливно-енергетичному комплексі переважає виробництво кам'яного вугілля. По цьому Польща займає 8 місце у світі. Видобуток нафти незначний. Виробництво електроенергії базується на вугіллі(58%), у тому числі на бурому (39%).

Серед кольорової металургії слід виявити мідну промисловість. У 1997р. було видобуто 441 тис. тон. міді. Машинобудівний комплекс також знаходиться не на високому рівні. Ця галузь промисловості найбільше розвинена у Сілезькому воєводстві.

Традиційний продукт експерту є і сірка, м'ясо, овочі. Польща є однією з залежних від Росії країн в плані постановок нафти, газу, кольорових металів.

Робоча сила в Польщі -- одна з найбільш молодих в Європі: біля 60 % зайнятих мають вік до 40 років. Із загального числа зайнятих у 11 % вища, у 66 % -- середня освіта. У кінці 1995 в сільському господ. було 26,5 % всіх зайнятих, в промисловості -- 25 % (3,5 % в харчовій, 2,5 % -- в гірничодобувній, 5,2 % -- в машинобудуванні), 12,7 % -- в торгівлі, 5,7 % -- в будівництві і 5 % -- на транспорті.

Чехія - індустріально-аграрна країна, яка має обмежену паливно-енергетичну і мінерально-сировинну базу. Найзначніші запаси вугілля. Провідні галузі промисловості: паливно-енергетична, чорна металургія, машинобудівна, вугільна, хімічна, легка і харчова пром-сть. Транспорт: залізничний, автомобільний, річковий, повітряний.

За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A., 2001]: ВВП - $ 53 млрд. Темп зростання ВВП - (-2,3%)%. ВВП на душу населення - $ 5142. Прямі закордонні інвестиції - $ 1,9 млрд. Імпорт (нафта, природний газ, хімікалії і напівфабрикати для чеської промисловості) - $ 40,6 млрд (г.ч. Німеччина - 34,4%; Словаччина - 7,2%; Австрія - 5,9%; Росія - 5,5%; Італія - 5,2%; Франція - 4,4%). Експорт (будівельні матеріали, ліс і металовироби, транспортне обладнання, медичне обладнання, текстильні вироби, меблі, швейні вироби і взуття) - $ 37,2 млрд (г.ч. Великобританія - 3,4%; Франція - 2,5%).

ВВП на душу населення в ЧР з початку 1990-х років знижувався і лише в 1997 досяг рівня, порівнянного з показниками 1990. У той же час спостерігалося постійне зростання рівня життя за рахунок реструктуризації споживання і посилення позицій крони. У 1998 ця тенденція була перервана передусім внаслідок проблем, що посилюються в ході трансформації економіки, високого дефіциту зовнішньоторгівельного балансу, стагнації промисловості, спаду будівельної індустрії, а також згортання різних видів послуг, зокрема, в сфері туризму і транспорту. У 1998 ВВП скоротився на 2,6% і становив лише 52% від відповідного показника для країн Європейського Союзу.

Велика частина підприємств обробної промисловості була приватизована до 1996 (майже 5400 підприємств, що становили 85 % державної власності), в 1997 р частка приватного сектора у виробництві ВВП досягла 75 %, у 2001 р -- 76 %. Передбачалося, що приватизація викличе важливі структурні зміни в чеській промисловості, зокрема в тих її галузях, які привабливі для іноземних інвестицій, таких, як автомобільна, хімічна, скляна і виробництво будівельних конструкцій.

Словаччина -- розвинена індустріально-аграрна республіка. Порівняно розвинене багатогалузеве сільське господарство грунтується на сучасній матеріально-технічній базі та іфраструктурі. Словаська економіка перевершила очікування ранніх 2000-х, за винятком спаду в експорті. Пожвавлення внутрішнього попиту в 2002 році, частково завдяки зростанню доходів, компенсує уповільнення зростання експорту, допомагаючи економіці йти до її найбільшому зростанню з 1998 року. Безробіття, що досягало 19,8% в кінці 2001 року, істотно знизилося до 2003 до 11,2%. У 2008 році економічне зростання в Словаччині знизилося на 4% в порівнянні з 2007 роком (10,4%) і склало 6,4%. В абсолютному вираженні ВВП Словаччини склав в 2008 році 119,8 млрд.дол., простивши 112,6 млрд.дол, в 2007 році і 102,0 млрд.дол в 2006 році.

Дефіцит бюджету Словаччини в 2008 році слав 6,43 млрд.дол, що на 1,948 більше ніж в 2007 році. Зовнішній борг Словаччини станом на 31 грудбня 2008 року становить 52,53 млрд.дол., що на 8,22 млрд.дол. більше, ніж в 2007 році. Золотовалютні резерви зменшилися в 2008 році в порівнянні з 2007 роком на 0,18 млрд.дол.

Переваги економіки Словаччини: зростання виробництва, особливо в районі Бративслави. Зростання іноземних інвестицій, деякий успіх програми приватизації. Експорт в країни Єс приносить прибуток. Членство в ЄС має сприяти подальшій стабілізації. Перспективи для туризму, особливо для гірськолижний курортів в Татрах. Низька інфляція (1,6%), бідність (7,2%) і державний борг (5% від ВВП) у порівнянні з рештою Європи. Розвинена фармацевтика і виробництво ліків. Країна змогла за дуже короткий час (2002-2005) переорієнтуватися на західний ринок. Повноцінна ринкова економіка. Словацька Республіка має значний промисловий потенціал. Промисловість залишається одним з основних секторів економіки країни, проте зниження її питомої ваги в створенні ВВП починається вже з 90-х років. У 1989 році частка промисловості у ВВП становить близько 52%, а в 1998 році знизилася до 35%. У 2008 році частка промисловості у ВВП Словаччини становить 26? до 29,3% в 2005 році. Такі показники свідчать про розвиток економічної країни в цілому, так як відбувається скорочення частки вторинного сектора економіки. Зовнішньоекономічні зв'язки відіграються велику роль в економічному розвитку Словаччини. Обсяги зовнішньоторговельного обороту в 1,3 рази перевищують обсяги ВВП.

Імпорт Словацької Республіки у 2008 році слав 79,76 млрд.дол (збільшення в порівнянні з 2003 роком)

Список використаної літератури

міжнародний торгівля чехія польща

1.Офіційна назва, столиця, валюта, загальна площа, площа суходолу Польщі: uk.wikipedia.org/wiki/Польща

2.Сусідні країни Польщі : uk.wikipedia.org/wiki/Географія_Польщі

3.Офіційна назва, столиця, валюта, загальна площа, площа суходолу Словаччини: uk.wikipedia.org/wiki/Словаччина

4. Сусідні країни Словаччини : uk.wikipedia.org/wiki/Географія_Словаччини

5.Офіційна назва, столиця, валюта,загальна площа, площа суходолу Чехії: uk.wikipedia.org/wiki/Чехія

6Сусідні країни Чехії : uk.wikipedia.org/wiki/Географія_Чехії

7.Розвідані корисні копалини, обсяг розвіданих покладів корисних копалин Польщі: uk.wikipedia.org/wiki/Корисні_копалини_Польщі.

8.Розвідані корисні копалини, обсяг розвіданих покладів корисних копалин Словаччині: uk.wikipedia.org/wiki/Словаччина

9.Розвідані корисні копалини, обсяг розвіданих покладів корисних копалин Чехії uk.wikipedia.org/wiki/Корисні_копалини_Чехії

10.Загальна кількість населення, кількість працездатного населення, приріст населення, гендурна структура, середня тривалість життя Польщі -- uk.wikipedia.org/wiki/Населення_Польщі

11.Загальна кількість населення, кількість працездатного населення риріст населення, гендурна структура, середня тривалість життя Словаччини - uk.wikipedia.org/wiki/Населення_Словаччини

12.Загальна кількість населення, кількість працездатного населення, риріст населення, гендурна структура, середня тривалість життя Чехії - uk.wikipedia.org/wiki/Населення_Чехії

13.Рівень безробіття Польщі, Словаччини, Чехії - uk.wikipedia.org/wiki/Безробіття

14.ВВП, ВВП на душу населення Польщі - uk.wikipedia.org/wiki/Економіка_Польщі

15.ВВП, ВВП на душу населення Словаччини - uk.wikipedia.org/wiki/Економіка_Словаччини

16.ВВП, ВВП на душу населення Чехії - uk.wikipedia.org/wiki/Економіка_Чехії

17. ВНП Польщі, Словаччини, Чехії - data.worldbank.org/indicator/NY.GDP.MKTP.CD

18. Зовнішній борг Польщі, Словаччини, Чехії : wiki/Список_країн_за_зовнішнім_боргом

19.Державний борг Польщі, Словаччини, Чехії: vsetutpl.com/polskyy-derzhavnyy-borg-perevyschyv-trylyon-zlotykh

20.За кількістю населення-: uk.wikipedia.org/wiki/Список_країн_за_населенням

21.За величиною площі: uk.wikipedia.org/wiki/Список_країн_за_площею

22.За густотою населення: uk.wikipedia.org/wiki/Список_країн_за_густотою_населення

23.Індекс розвитку людського потенціалу: uk.wikipedia.org/wiki/Список_країн_за_ІЛР

24.Індекс освіти: uk.wikipedia.org/wiki/Індекс_освіти

25.Індекс свободи преси: uk.wikipedia.org/wiki/Індекс_свободи_преси

26.Часткакористувачівінтернету: :uk.wikipedia.org/wiki/Список_країн_за_кількістю_користувачів_Інтернету

27.Індекс задоволеності життям: uk.wikipedia.org/wiki/Індекс_задоволеності_життям

28.За очікуваною тривалістю життя Wikipedia: uk.wikipedia.org/wiki/Список_країн_за_очікуваною_тривалістю_життя

29.За часткою ув'язненого населенняWikipedia : uk.wikipedia.org/wiki/Список_країн_за_кількістю_в%27язнів

30.Індекс верховенства: gtmarket.ru/research/rule-of-law-index/info

31. Індекс демократії: uk.wikipedia.org/wiki/Індекс_демократії

32.Індекс сприйняття корупції: uk.wikipedia.org/wiki/Індекс_сприйняття_корупції

33.ВВП на душу населення: uk.wikipedia.org/wiki/Списки_країн_за_ВВП_на_душу_населення

34.Індекс економічної свободи: uk.wikipedia.org/wiki/Індекс_економічної_свободи

35.Індекс конкурентноспроможності: uk.wikipedia.org/wiki/Індекс_конкурентоспроможності

36.Індекс легкості ведення бізнесу: uk.wikipedia.org/wiki/Індекс_легкості_ведення_бізнесу

37.Глобальний інноваціний індекс: uk.wikipedia.org/wiki/Глобальний_інноваційний_індекс

38.Неторгові і міжнародні відносини Польщі- uk.wikipedia.org/wiki/Міжнародні_відносини_Польщі

39.Неторгові і міжнародні відносини Словаччини uk.wikipedia.org/wiki/Категорія:Міжнародні_відносини_Словаччини

40.Неторгові і міжнародні відносини Чехії: uk.wikipedia.org/wiki/Категорія:Міжнародні_відносини_Чехії

41.Імпорт нафтопродуктів Польщі: economics.unian.ua/energetics/2157526-polscha-pochinae-import-vugillya-z-ssha-zmi.html

42.Карта Польщі: www.google.com/maps/place/Польща

43.Карта Словаччини: www.google.com/maps/place/Словаччина

44.Карта Чехії: www.google.com/maps/place/Чехія

Додатки

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Основні показники економіки Польщі, Австрії, Японії та їх політичний рівень взаємовідносин з Україною. Рівень міжнародної торгівлі та міжнародної міграції трудової сили між країнами. Валютно-фінансові відносини та наукове співробітництво між країнами.

    курсовая работа [2,6 M], добавлен 13.07.2010

  • Рівень економічного розвитку України, її місце в світовій економіці та міжнародних економічних відносинах. Участь країни в процесах міжнародної міграції капіталу та торгівлі. Удосконалення системи міжнародних економічних відносин та співробітництва.

    курсовая работа [206,2 K], добавлен 10.12.2009

  • Загальна інформація про Угорщину, географічне положення, населення та державний устрій Угорщини. Характеристика відносин Україна – Угорщина. Економічна ситуація в Франції. Рівень міжнародної торгівлі між Україною та Угорщиною, Францією і Бразилією.

    курсовая работа [1,8 M], добавлен 12.07.2010

  • Сутність міжнародної торгівлі, її форми та основні теорії. Характеристика сучасних тенденцій бартеру. Аналіз розвитку бартерних відносин в міжнародній торгівлі. Проблеми та перспективи розвитку зустрічної торгівлі у світовому господарстві та в Україні.

    дипломная работа [1,1 M], добавлен 28.05.2013

  • Аналіз сучасного викладення основ методології теоретичного моделювання міжнародних відносин – системи методологічних принципів. Умови та переваги застосування принципу інтерференції при визначенні правил формування типологічних груп міжнародних відносин.

    статья [28,9 K], добавлен 19.09.2017

  • Сутність і інфраструктура міжнародних економічних відносин. Процеси інтеграції та глобалізації як головні напрямки розвитку міжнародних економічних відносин на сучасному етапі. Негативні зовнішньоекономічні чинники, що впливають на національну економіку.

    курсовая работа [40,2 K], добавлен 03.08.2011

  • Міжнародні кредитні ринки та їх роль в міжнародних економічних відносинах. Основні види та форми міжнародного кредиту. Роль міжнародних кредитних відносин у фінансуванні національної економіки. Аналіз кредитування реального сектору економіки України.

    курсовая работа [1014,1 K], добавлен 25.11.2014

  • Характеристика міжнародної торгівлі. Структура світового товарообігу. Аналіз значущості експорту. Сучасні тенденції у розвитку міжнародної торгівлі. Стосунки України з Всесвітньою митною організацією. Спеціалізація та індустріалізація експорту.

    реферат [309,4 K], добавлен 11.03.2012

  • Структура міжнародної торгівлі. Аналіз сучасного стану регіональної структури міжнародної торгівлі. Упакування як засіб перевезення товарів при міжнародній торгівлі. Шляхи підвищення безпеки та полегшення світової торгівлі. Проблеми міжнародної торгівлі.

    курсовая работа [214,0 K], добавлен 22.01.2016

  • Система показників розвитку міжнародної торгівлі, митно-тарифні та нетарифні методи регулювання. Платіжний та торговельний баланси України, структурні зрушення у зовнішній торгівлі товарами і послугами. Можливості та загрози подальшого її розвитку.

    дипломная работа [5,6 M], добавлен 27.05.2012

  • Вестфальська модель світу, основні характеристики та періодизація. Особливості Віденської системи міжнародних відносин. Характеристика Постфранкфуртської системи міжнародних відносин. Повоєнна біполярна Ялтинсько-Потсдамська система міжнародних відносин.

    реферат [31,8 K], добавлен 21.10.2011

  • Дослідження особливостей стратегії експорту та імпорту. Вивчення впливу міжнародних факторів на створення продукції, її ціноутворення та просування на зовнішній ринок. Характеристика теорії міжнародної торгівлі, яка одержала назву теореми Хекшера-Оліна.

    контрольная работа [33,5 K], добавлен 07.06.2010

  • Специфічні риси міжнародної торгівлі, особливості механізмів її фінансування. Виграш від міжнародної торгівлі для вітчизняних міжнародних фірм. Державне регулювання міжнародної торгівлі. Експорт як стратегія одержання прибутків країною, основні перешкоди.

    контрольная работа [38,9 K], добавлен 05.10.2012

  • Теоретичні основи організації зовнішньої торгівлі. Еволюція поглядів на міжнародну торгівлю. Сучасні тенденції розвитку зовнішньої торгівлі України. Перспективи розвитку зовнішньої торгівлі України. Напрямки розвитку зовнішньої торгівлі України.

    курсовая работа [76,1 K], добавлен 10.04.2007

  • Функціонування ринку виробничих і фахових послуг в різних країнах. Класифікація та визначення понять в сфері зовнішньоекономічних послуг. Аналіз проблем, шляхів їх вирішення та перспектив міжнародної торгівлі України послугами за роки незалежності.

    курсовая работа [105,1 K], добавлен 05.05.2011

  • Суть і передумови формування світового ринку послуг. Особливості реалізації окремих видів послуг. Регулювання процесів міжнародної торгівлі послугами, тенденції її розвитку в умовах глобалізації. Аналіз динаміки міжнародної торгівлі послугами України.

    курсовая работа [76,4 K], добавлен 16.10.2013

  • Оцінка місця прикордонних регіонів у розвитку міжнародних економічних відносин. Регулювання транскордонного співробітництва та створення і функціонування єврорегіонів. Характеристика розбіжностей в митному та податковому законодавствах країн-учасниць.

    научная работа [659,1 K], добавлен 11.03.2013

  • Дослідження сутності, видів та показників світової торгівлі. Характеристика типів зовнішньоторговельної політики держав: політика вільної торгівлі та протекціонізм. Інструменти регулювання міжнародної торгівлі товарами. Сучасна зовнішня торгівля України.

    контрольная работа [24,2 K], добавлен 10.09.2010

  • Загальні характеристики, поняття та сутність міжнародних тендерів, їх види та основні етапи проведення. Порядок подачі пропозицій, визначення переможця тендеру та укладання угоди. Роль міжнародних торгів у розвитку сучасної зовнішньоекономічної торгівлі.

    курсовая работа [64,6 K], добавлен 02.04.2011

  • Загальнонаукові методи дослідження зовнішньої політики держави. Головні напрямки політики Швеції. Оцінка її місця на політичній арені світу. Аналіз зв’язків держави як впливового актора міжнародних відносин. Сценарії розвитку відносин Швеції з Україною.

    курсовая работа [82,4 K], добавлен 01.12.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.