Співробітництво України та Організації Об’єднаних Націй в аспекті реалізації програм сталого розвитку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний юридичний університет імені Ярослаеа Мудрого

СПІВРОБІТНИЦТВО УКРАЇНИ ТА ОРГАНІЗАЦІЇ ОБ'ЄДНАНИХ НАЦІЙ В АСПЕКТІ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОГРАМ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

Карунік С.М.,

Постановка проблеми. Відносини України й Організації Об'єднаних Націй (далі - ООН) беруть початок від тих часів, коли наша держава перебувала в складі Союзу Радянських Соціалістичних Республік (далі -СРСР). За роки незалежності співробітництво із цією міжнародною організацією набуло пріоритетного напряму. Завдяки структурним підрозділам ООН Україна має можливість досягти цілей сталого розвитку, що підтверджується співпрацею в різноманітних сферах суспільного життя. У зв'язку з євроінтеграційними процесами активним стало співробітництво із Програмою розвитку ООН ( далі - ПРООН), яка допомагає в реалізації програм, спрямованих, з-поміж іншого, на виконання пріоритетних завдань зовнішньої політики України. Тому актуальним стає аналіз правового регулювання міжнародних відносин Україна - ПРООН в аспекті сприяння сталому розвитку нашої країни та виконання програм-проектів, що на це спрямовані.

Стан опрацювання. Співробітництво нашої держави з ООН є тривалим і охоплює практично всі сфери суспільного життя, тому його в різних аспектах вивчали багато науковців. Це й аналіз міжнародних відносин ООН - Україна загалом, і дослідження співпраці із ПРООН зокрема.

До першої групи належать праці С. Віднянського, Б. Гонтара, Л. Дещинського, А. Мартинова, О. Скрипник, О.Трагнюк, Л. Чекаленко, Ю. Щокіна, Є. Ярошенка й інших.

Що ж до дослідників співробітництва України із Програмою розвитку ООН, то всестороннього аналізу не проводилось, здебільшого, акцентувалися окремі сфери такої взаємодії; серед дослідників доцільно зазначити молодих науковців С. Волкова, Ю. Козака, Ю. Петрушенка.

Хоча дослідження взаємовідносин України з ООН посідають не останнє місце в науковій дискусії, вузькоспря- мованих праць щодо співробітництва із ПРООН немає, якщо ж і є, то аналіз здійснюється крізь призму економічних наук. Тому ввжаємо доцільним дослідити саме правовий аспект і наслідки такої співпраці.

Метою статті є дослідження правових основ співробітництва України та ПРООН в аспекті реалізації програм розвитку.

Виклад основного матеріалу. Відносини глобалізації остаточно утверджується на міжнародній арені зі створенням Організації Об'єднаних Націй, яка вже від початку свого існування закріпила за собою статус платформи для різногалузевої взаємодії держав і плацдарму для розроблення нормативних способів вирішення проблем, які потенційно можуть виникати між суб'єктами міжнародного права, та розв'язання таких проблем. Зазначене безпосередньо випливає з аналізу цілей створення згаданої організації загалом та ч. 4 ст. 1 Статуту ООН (далі - Статут) зокрема, в якій зазначено, що бути центром для узгодження дій націй за досягнення загальних цілей є одним із завдань ООН [1], чим презюмується інтеграція держав для співпраці в різноманітних сферах, взаємного проникнення до останніх, тобто глобалізація.

Міжнародні відносини передбачають взаємодію суб'єктів міжнародного права з метою вирішення проблем у різних сферах діяльності держави, зміст яких найчастіше відображається у взаємних договорах або угодах. Зі Статуту випливає, що такі відносини на платформі ООН можуть будуватись за схемами «ООН - держава(и)- член(и)», «держава(и)-член(и) - держава(и)-член(и)», «ООН - інша(і) міжнародна(і) організація(ї)», «спеціальна установа ООН - держава-член» тощо у вигляді взаємодії, координації, співпраці та співробітництва.

В основу такої взаємодії покладено сталий розвиток як парадигму суспільного зростання, що досягається шляхом реалізації відповідних програм. Програма сталого розвитку являє собою комплекс взаємопов'язаних завдань для вирішення економічних, соціальних і екологічних проблем, кінцеві цілі яких спрямовані на досягнення рівноваги між різними чинниками, які зумовлюють загальний рівень життя. Головним принципом впровадження визначається обов'язок нинішнього покоління перед прийдешніми поколіннями залишити достатні запаси соціальних, природних і економічних ресурсів для того, щоб вони могли забезпечити для себе рівень добробуту не нижчий за той, що має суспільство зараз.

На початку XXI ст. ООН запропонувала програму «Цілі розвитку тисячоліття» (2000-2015 рр.), яка знайшла логічне продовження в програмі «Цілі в області сталого розвитку» (2016-2030 рр.). Це програми довгострокового розвитку глобального суспільства, спрямовані на вирішення найбільш гострих і актуальних проблем соціального розвитку. Дослідження концептуальних основ, а також проблем практичної реалізації політики сталого розвитку ООН на національному та субнаціональному, регіонально- локальному рівнях шляхом втілення стратегічних «Цілей тисячоліття» є актуальним напрямом соціально-політичних наук, потребує наукової популяризації та широкого висвітлення як у науковому, так і в публічному просторі [2, с. 51].

Одним із найефективніших механізмів досягнення цілей ООН є співробітництво її структурних підрозділів і держав-членів, яке, зазвичай, здійснюється на основі спільно затверджених програм. Важливу роль у такій взаємодії відіграє Програма розвитку ООН, що являє собою агентство ООН, яке підтримує стратегічні ініціативи з розбудови спроможностей, спрямовані на сталий людський розвиток і зростання, користь від якого має отримати все людство. Її діяльність здійснюється шляхом налагодження партнерства з національними, регіональними, місцевими органами влади, громадянським суспільством, приватним сектором і затвердження програм розвитку, відповідно до яких і відбувається співпраця [3, с. 28].

Співробітництво ПРООН із державами-членами реалізується шляхом створення її представництва у відповідній країні, яке безпосередньо і здійснює координаційні дії щодо спільних проектів, передбачених програмами розвитку. Нормативною базою для співпраці стають меморандуми про співробітництво в тій чи іншій сфері, укладені з уповноваженими суб'єктами, наприклад, Меморандум про взаєморозуміння між Міністерством охорони навколишнього природного середовища України та ПРООН в Україні про співробітництво у сфері сталого розвитку, навколишнього природного середовища й енергетики від 9 червня 2008 р., Меморандум про розуміння між ПРООН і Міністерством житлово-комунального господарства України від 10 червня 2008 р. тощо.

Україна як у складі СРСР, так і після проголошення незалежності активно вживала заходів щодо інтеграції у світове співтовариство. Так, 1945 р. стала однією з дер- жав-співзасновниць ООН. Делегація нашої країни взяла активну участь у Конференції в Сан-Франциско, зробивши вагомий внесок у розроблення Статуту ООН, зокрема і скоординувавши процес розроблення Преамбули та Цілей і Принципів Статуту ООН. До 1991 р., перебуваючи у складі Радянського Союзу, Україна мала в ООН власне представництво на рівні де-юре незалежної країни; неодноразово обиралась до Ради Безпеки ООН (1948-1949, 1984-1985, 2000-2001, 2016-2017 рр.). До того ж діяльність в ООН визначено одним із пріоритетних напрямів зовнішньої політики нашої держави [4, с. 322].

Діяльність ООН в Україні розпочалась 6 жовтня 1992 р. після укладення Угоди між урядом України й ООН про відкриття Представництва ООН в Києві [5]. Пріоритети співробітництва України й ООН закріплені в Рамковій програмі допомоги ООН для України на 2006-2010 рр., яка затверджена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 липня 2005 р. № 289 і підписана 23 серпня 2005 р. міністром економіки України. Рамковою програмою передбачено такі основні сфери співробітництва: екологія, інституційні реформи, посилення громадянського суспільства, охорона здоров'я та медичні послуги і добробут проти бідності [6].

Після низки консультацій, що проводилися протягом 2010 р., система ООН і уряд України домовилися ухвалити нову Рамкову програму (далі - РП) партнерства уряду України - ООН на 2012-2016 рр. Установи, фонди та програми системи ООН визначили основні пріоритети, які узгоджені із Програмою економічних реформ на 2010-2014 рр., національними Цілями розвитку тисячоліття (далі - ЦРТ) та іншими національними політичними і стратегічними документами, і становлять спільну основу партнерства уряду України й ООН. Урядом України та системою ООН було досягнуто домовленості щодо співпраці в чотирьох взаємопов'язаних тематичних сферах: стале економічне зростання і подолання бідності; соціальний розвиток; врядування; навколишнє середовище і зміна клімату.

Активною й ефективною є співпраця України та вже згадуваної ПРООН. Так, 18 червня 1993 р. було ухвалено угоду між урядом України та ПРООН (далі - Угода), яка регламентує діяльність Представництва ПРООН в Україні, права й обов'язки сторін. Крім того, її діяльність в Україні регулюється Конвенцією про привілеї та імунітети спеціалізованих установ ООН від 21 листопада 1947 р. Положення Угоди містять основні умови, відповідно до яких ПРООН та її виконавчі установи будуть надавати уряду допомогу у виконанні його проектів розвитку, і згідно з якими такі проекти, що виконуються за допомогою ПРООН, будуть втілюватись [7].

Сьогодні ПРООН спільно з українською стороною реалізує програми розвитку в різноманітних сферах суспільного життя, серед яких пріоритетними є: енергетика й охорона навколишнього природного середовища, що базується на трьох меморандумах про взаєморозуміння: Меморандумі про співпрацю щодо сталого розвитку, охорони довкілля та енергетики, Меморандумі про співпрацю зі змін клімату, Меморандумі про взаєморозуміння між Міністерством охорони навколишнього природного середовища України та ПРООН про співробітництво у сфері сталого розвитку, навколишнього природного середовища й енергетики; подолання бідності та досягнення Цілей розвитку тисячоліття, адаптованих для України (цей напрям спрямований на Цілі сталого розвитку, викладені в Глобальному порядку денному сталого розвитку на період до 2030 р.); демократичне врядування та місцевий розвиток (досягнення цієї цілі здійснюється шляхом реалізації проектів підтримки Європейського Союзу, зокрема, «Підтримки регіональної політики України», «Місцевого розвитку, орієнтованого на громаду III» тощо).

Оскільки такий проект підтримки ЄС України, як програма «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду III» (далі - МРГ), у межах якого здійснюється активне співробітництво ПРООН - Україна, внаслідок політики децентралізації дістав найбільшого поширення, то доцільно охарактеризувати співпрацю України з міжнародними організаціями саме на його прикладі. Фактично відбувається співробітництво як з ЄС, так і із ПРООН, адже розроблення здійснено ЄС на впровадження реформи децентралізації, однак реалізація покладена на ПРООН і відповідних суб'єктів державного апарату України.

Особливість полягає і в тому, що в межах програми здійснюється міжнародне співробітництво не лише з державою Україна в особі Кабінету Міністрів України, але і безпосередні відносини ПРООН - організації громад, районні й обласні органи влади, профільні міністерства, парламентські комітети, національні асоціації місцевих рад і університети. За змістом проект визначається як довготривала і комплексна ініціатива зі зміцнення потенціалу, спрямована на пропагування сталого місцевого розвитку в Україні. Проект підтримує врядування за участі громад та ініціативи, впроваджувані громадами, щоб покращити умови проживання людей у сільській і міській місцевості по всій країні. МРГ приділяє особливу увагу відновленню соціальної та комунальної інфраструктури в пріоритетних сферах охорони здоров'я, екології, управління водними ресурсами, покращення управління житловим сектором, енергоефективності та місцевого економічного розвитку.

Цільова спрямованість полягає в популяризації підходу до місцевого врядування і сталого розвитку, що орієнтований на громаду, у збільшенні енергоефективності на місцевому рівні та підтриманні створення бази даних, що наповнюватиметься і координуватиметься на місцях, і мережі для обміну передовими практиками і знаннями щодо мобілізації громад і врядування за участі громад.

Отже, у процесі реалізації вищезазначеного проекту прослідковуються закономірності співпраці ПРООН з Україно, до того ж на різних рівнях і в різних галузях правовідносин. Також саме огляд цього проекту дозволяє визначити пріоритетні напрями такої співпраці та відносини, що виникають в її процесі. партнерство регіональний місцевий влада

На особливу увагу під час дослідження заслуговує співробітництво ПРООН - Україна, що засноване на Меморандумі про розуміння між Програмою розвитку ООН і Міністерством житлово-комунального господарства України, оскільки воно являє собою нормативне підґрунтя для реалізації ще однієї спільної програми розвитку, яка спрямована (відповідно до Меморандуму) на впровадження реформи житлово-комунального господарства і вироблення національної моделі у сфері житлово-комунального господарства, сприяння створенню об'єднань співвласників багатоквартирних будинків, методологічну й організаційну підтримку їхньої діяльності, запровадження незалежного професійного регулювання цін і тарифів на монопольних ринках комунальних послуг, демонополізацію ринку житлових послуг, створення конкурентного середовища, організаційну й експертну підтримку пілотних проектів у сфері житлово-комунального господарстватощо [8].

Висновки

Беручи до уваги масштаби пришвидшення глобалізації, встановлення світових стандартів розвитку, важливим є співробітництво з авторитетними компетентними органами, що діють на міжнародній арені. Зважаючи на реформування багатьох сфер суспільно-правового життя нашої держави, пріоритетною здається співпраця щодо програм розвитку, представлених на основі внутрішньодержавних програм. Тому вважаємо за доцільне подальше співробітництво із ПРООН у межах участі в ООН.

Підсумовуючи вищезазначене, варто зауважити, що під час аналізу проектів і меморандумів як їх основного підґрунтя прослідковуються пріоритетні напрями співробітництва України й ООН у площині реалізації програм розвитку, також очевидним є те, що такі напрями Грунтуються на внутрішньодержавних програмах і потребах, узгоджуються з координатором - ПРООН - і затверджуються в проектах. Очевидним є й те, що на сучасному етапі ПРООН здійснює співробітництво з Україною в найбільш важливих для суспільного життя сферах, як-от соціальне забезпечення, екологія та організація місцевого самоврядування.

Проте не всі галузі суспільних відносин піддаються реформуванню в процесі виконання програм розвитку. На це, зокрема, впливає історичний чинник життєдіяльності деяких сфер суспільного життя, невідповідність стратегічних цільових програм уряду вимогам ООН, недостатній рівень підготовки вітчизняних фахівців, які потенційно могли б працювати у відповідних сферах, а також неспів- розмірність фінансування тих галузей, які визнаються пріоритетними, з усіма іншими.

Отже, співробітництво України й ООН в аспекті реалізації програм розвитку являє собою послідовні планові відносини щодо розроблення, затвердження та виконання проектів, спрямованих на оптимізацію найбільш важливих сфер суспільного життя на основі міжнародних угод. ПРООН в Україні продовжує підтримувати уряд у досягненні європейських стандартів політики, інституційної спроможності та практики через трансформацію відносин між державою та населенням, ефективну децентралізацію, активність приватного сектору в більш ліберальній ринковій економіці та заохочення громадян користуватися рівними можливостями доступу до послуг.

Водночас відкритим залишається питання, чи дійсно шляхом реалізації програм розвитку Україна зможе досягти Цілей сталого розвитку, адже заходи, що на це спрямовані, перебувають на стадії початкового впровадження і великою мірою залежать від відносин з ЄС, оскільки останній і є розробником впроваджуваних проектів і здійснює часткове фінансування разом із ПРООН. Зважаючи на зазначене, доцільно розширити спектр галузей суспільних відносин у системі співпраці ПРООН - Україна, для їх співмірного сталого розвитку, а також поступово впроваджувати високоякісну підготовку спеціалістів, які безпосередньо і розробляли б національні програми потреб і реалізовували їх. Також актуальним є питання залучення додаткових інвестицій, що сприяло б швидшому досягненню поставлених цілей.

Список використаних джерел

1. Кириленко О. Цілі тисячоліття ООН як довгострокові стратегії глобального розвитку / О. Кириленко II Зовнішня політика і міжнародні відносини. - 2014. - С. 50-59.

2. Объединение Специального фонда и Расширенной программы технической помощи в Программу развития ООН : Резолюція Генеральної Асамблеї ООН від 22 листопада 1965 р.

3. Смільська І. Україна в ООН : основні напрямки та пріоритети діяльності у 1991-2012 рр. /1. Смільська II Україна - Європа - Світ. - 2013. - С. 321-328.

4. Угода між Урядом України та Організацією Об'єднаних Націй про заснування Представництва Організації Об'єднаних Націй : Угода, Міжнародний документ, Україна, ООН від 6 жовтня 1992 р. II Офіц. веб-сайт Верховної Ради України.

5. Про підписання Рамкової програми допомоги ООН для України на 2006- 2010 рр. : розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 травня 2005 р. II Офіц. веб-сайт органів виконавчої влади України.

6. Угода між Урядом України і Програмою розвитку Організації Об'єднаних Націй : Угода, Міжнародний документ, Кабінет Міністрів України, ООН від 18 червня 1993 р.

Анотація

У статті досліджено окремі аспекти співробітництва України й Організації Об'єднаних Націй, зокрема, щодо реалізації програм розвитку. Проаналізовано сфери співпраці із Програмою розвитку Організації Об'єднаних Націй і їхнє правове підґрунтя. Основна увага приділяється дослідженню впровадження програм сталого розвитку та їхнім кінцевим цілям. Виокремлено особливості реалізації таких програм, а також зазначено їхні пріоритетні галузі. Висловлено пропозиції щодо усунення недоліків співпраці України та Програми розвитку Організації Об'єднаних Націй.

Ключові слова: міжнародні відносини, співробітництво, ООН, Україна, Європейський Союз, ПРООН, програма розвитку.

В статье исследованы отдельные аспекты сотрудничества Украины и Организации Объединённых Наций, в частности, относительно реализации программ развития. Проанализированы сферы сотрудничества с Программой развития Организации Объединённых Наций и их правовая основа. Основное внимание уделяется исследованию внедрения программ устойчивого развития, их конечным целям. Выделены особенности реализации таких программ, а также их приоритетные отрасли. Внесены предложения по устранению недостатков сотрудничества Украины и Программы развития Организации Объединённых Наций

Ключевые слова: международные отношения, Сотрудничество, ООН, Украина, Европейский Союз, ПРООН, программа развития.

In this article were examined certain aspects of collaboration of Ukraine and UNO, including the realization of the development programs. Also the spheres of cooperation with UNDP and their legal background were analyzed. The article is focused on the research of the implementation of the sustainable development programs, their aims and final goals. Besides the peculiarities of realization of such programs were detailed and their priority areas were mentioned. Moreover the suggestions about elimination of disadvantages in cooperation between Ukraine and UNDP were represented.

Key words: international relations, collaboration, UNO, Ukraine, European Union, UNDP, development program.

Размещено на Allbest.ru