Стан та тенденції розвитку сучасної світової економіки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національного авіаційного університету

Кафедра міжнародних економічних відносин та бізнесу

Стан та тенденції розвитку сучасної світової економіки

Дзигаленко І.С. студентка

Набок І.І. кандидат економічних наук, доцент

Анотація

У статті аналізуються основні тенденції розвитку сучасної світової економіки. Проведено аналіз перспектив розвитку світового господарства. Зроблено аналітичний прогноз щодо об'ємів світового виробництва. Визначено основні напрями руху векторів національних економік. Досліджено фактори, які впливають на функціонування світового ринку.

Ключові слова: світова економіка, інтеграція, глобалізація, економічна активність, темпи зростання, світове господарство.

Постановка проблеми. Прогноз розвитку світової економіки на найближчий час, а точніше на 2017--2018 роки, цікавить сьогодні багатьох, як великих інвесторів, так і пересічних громадян. Адже в сфері сучасної світової економіки протікають найсуперечливіші і дуже складні суспільні процеси. Найшвидшими темпами посилюється взаємозалежність і взаємодія між окремими державами. Сьогодні світова економіка є національно-світовою, тому що економіки окремих держав стали настільки взаємозалежними, що ізольоване одне від одного їх відтворення є неможливим. Тому питання про те, що буде зі світовою економікою найближчим часом, є дуже гострим.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Серед провідних вітчизняних науковців, які досліджують проблеми світової економіки, слід виділити Д.О. Труфанова, І.Е. Жадан, А.С. Бондарюк, Ю.В. Лудінова.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Незважаючи на потужний науковий доробок, питання тенденцій світової економіки в системі сучасних міжнародних економічних відносин досі залишаються актуальними. Водночас потребують вивчення процеси прогнозування міжнародної економіки з урахуванням особливостей, передумов та факторів зовнішньої та внутрішньої політики кожної окремої країни.

Мета статті полягає в аналізі загальносвітових тенденцій та особливостей міжнародної економіки для розроблення ефективних механізмів та інструментів її регулювання.

Виклад основного матеріалу дослідження. Світова економіка -- це єдиний світовий організм, що включає в себе економічну обстановку в кожній країні. Вона виникла на основі міжнародного поділу праці і привела за собою створення кооперативів. Характерними елементами сучасного світового співтовариства називають розширений формат і достатній ступінь відкритості для інших країн, рух до глобального економічного взаємозв'язку, що виявляється через економічну інтеграцію, яка є передумовою більш тісного взаємного співробітництва та взаємозв'язку між країнами світу, основою для формування глобального світового господарства.

У 2015 році світова економічна активність залишалася зниженою. Зростання в країнах з ринком, що формується, знижувалося, тоді як в країнах з розвиненою економікою тривало невелике відновлювальне зростання. Причинами цього були падіння цін на нафту і на промислові індекси, криза національної економіки, ослаблення валют та інші чинники [4, с. 2656]. В умовах глобалізації світове господарство стає єдиною інтегрованою соціально-економічною системою, в якій спостерігається ряд суперечливих тенденцій.

По-перше, це тенденція до економічної інтеграції на мікро- і макрорівнях. Якщо визначати глобалізацію як процес, то можна характеризувати його як поступове екстенсивне й інтенсивне перетворення світових економічних систем в рамках світового господарства в новий стан, де взаємодіють переважно «глобальні гравці» на полях національних держав. Така трансформація вказує на феномен початку дифузії мікро- і макроекономічних систем.

Якщо визначати глобалізацію як взаємодію різних типів «глобальних гравців», зокрема ТНК, які традиційно належали до мікроекономічних систем на полях національних держав, тобто на полях макроекономічних систем, то можна сказати, що це вказує на істотний компонент такої дифузії [1, с. 2].

По-друге, сучасне світове співтовариство характеризується протилежною тенденцією до наростання відокремлення і протиріч між суб'єктами всесвітнього господарювання. Перехід відносин на новий рівень, розвиток міждержавних протиріч заперечуються розвитком інтеграційних процесів, які відтворюють ці протиріччя в новій якості. Ця тенденція виявляється в постійних соціально-економічних конфліктах між угрупованнями, що інтегруються, і наростанні суперечностей між розвиненими країнами і країнами, що розвиваються всередині світового господарства.

По-третє, протиріччя між «Північчю» і «Півднем» виявляється в серйозних глобальних технологічних диспропорціях. «Північ», наслідуючи досягнення століть буржуазного розвитку і маючи обмежене, стійко відтворюване населення з глибокими традиціями життя в умовах ринку, створює і використовує високі технології, кваліфіковану робочу силу і можливості прориву в постіндустріальні сфери, поглинаючи при цьому велику частину (до 80%) природних ресурсів і вивозячи в третій світ «брудні» технології, що вимагають масового використання низько кваліфікованої робочої сили і виснажують довкілля. «Південь» поставляє розвиненим економікам природні ресурси, концентрує індустріальні і «брудні» індустріальні технології, стає обтяженим загрозливими екологічними, соціальними, демографічними проблемами [3].

По-четверте, сучасне світове господарство характеризується прискореним розвитком інституційного оформлення як інтеграційних тенденцій, так і тенденцій, пов'язаних з наростанням внутрішніх суперечностей у світовому співтоваристві. Ця інституціоналізація містить в собі внутрішнє протиріччя, що інтенсифікує бюрократизацію світогосподарських демократичних тенденцій, пов'язаних з появою альтернатив влади бюрократії, фінансової олігархії на світовому рівні.

По-п'яте, комплекс протиріч, пов'язаних з поширенням постіндустріальних, інформаційних технологій і комунікацій в усьому світі, зокрема протиріччя інтернаціоналізації та локалізації виробничих процесів, що знаходить дозвіл у формуванні відкритих глобальних технологічних систем [2, с. 126].

Стан світової економіки сьогодні знаходиться в небезпечній фазі. Фінансові потрясіння, що відбуваються в європейських країнах, частково вплинули на економіку країн, що розвиваються, а також торкнулися й інших держав, що володіють більш високими рівнями доходів і до недавнього часу залишалися непорушними.

Таке розростання кризових ситуацій вплинуло на підвищення в багатьох світових регіонах вартості запозичень, що призвело до різкого скорочення припливу капіталу в країни, що розвиваються, і падіння індексів на ринках фондів.

Темпи зростання економічного розвитку цілого ряду країн, таких як, зокрема, ПАР, Індія, Туреччина, Бразилія, Росія, значно знизилися, в результаті чого, навіть незважаючи на посилену економічну японську і американську активність, зростання світової торгівлі, а отже, і економіки різко сповільнилося.

Прогноз розвитку світової економіки на 2017рік, зроблений фахівцями «Morgan Stanley» вказує на те, що найближчим часом подібна ситуація тільки погіршуватиметься. У своїй доповіді вони відзначили зниження світового ВВП в наступному році з 3,9% до 3,4%. Але при цьому економіка Китаю, згідно з прогнозами «Morgan Stanley», має зрости майже на 7%.

Доцільно виділити ризики прогнозів:

— більш різке, ніж очікується, уповільнення зростання в процесі необхідного переходу Китаю до більш збалансованої моделі зростання з більш сильними міжнародними вторинними ефектами, що передаються через торгівлю, ціни на біржові товари і вплив на впевненість, а супутнім впливом на світові фінансові ринки і курси валют;

— негативний вплив на баланси підприємств і проблеми фінансування, пов'язані з потенційним подальшим укріпленням долара;

— раптове посилення глобального неприйняття ризику, незалежно від причин, в результаті чого відбуваються різке подальше зниження валютних курсів і можлива фінансова напруженість в уразливих країнах з ринком, що формується; в умовах підвищеного неприйняття ризику і волатильності ринку навіть специфічні шоки у відносно великих країнах з ринком, що формується, або країнах, що розвиваються, можуть викликати ланцюгову реакцію [5].

Європейський економічний спад, а також уповільнення розвитку економіки в країнах, що розвиваються, найближчим часом можуть один одного посилити, що стане причиною ще більш слабкого економічного показника і ускладнення умов щодо відновлення довірчих відносин учасників світового ринку [6].