Трансформація митної політики України в умовах лібералізації міжнародної торгівлі

Размещено на http://www.allbest.ru/

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

УДК 339.5+339.543.3(477)

Трансформація митної політики України в умовах лібералізації міжнародної торгівлі

Спеціальність 08.00.02 _ світове господарство

і міжнародні економічні відносини

Гащицький Олексій Анатолійович

Київ - 2012



Робота виконана на кафедрі міжнародної торгівлі ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, м. Київ.

Науковий керівник: - доктор економічних наук, професор Онищенко Володимир Пилипович, Український державний університет фінансів та міжнародної торгівлі Міністерства фінансів України, завідуючий кафедрою міжнародного менеджменту та маркетингу

Офіційні опоненти: - доктор економічних наук, професор Гребельник Олександр Петрович, Українсько-американський гуманітарний інститут «Вісконсінський міжнародний університет (США) в Україні», проректор з навчально-методичної роботи, завідуючий кафедрою менеджменту зовнішньоекономічної діяльності та міжнародного бізнесу

- кандидат економічних наук, доцент Гальперіна Любов Павлівна, ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», професор кафедри міжнародного менеджменту

Захист дисертації відбудеться «_9_» жовтня 2012 року о 10⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.02 ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України за адресою: 03680, м. Київ, проспект Перемоги, 54/1, ауд. 203.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» за адресою: 03113, м. Київ, вул. Дегтярівська, 49-Г, к. 601.

Автореферат розіслано «_7_» вересня 2012 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор економічних наук, професор Антонюк Л.Л.



АНОТАЦІЯ

Гащицький О.А. Трансформація митної політики України в умовах лібералізації міжнародної торгівлі. -- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.02 -- Світове господарство і міжнародні економічні відносини. -- ДНВЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», Київ, 2012.

Дисертацію присвячено дослідженню впливу лібералізації міжнародної торгівлі на митну політику у глобальному, наддержавному, міжнародному, державному контекстах. Визначено взаємозв'язок лібералізації та ефективності митної політики, запропоновано для міжнародного порівняння індекс ефективності митної політики країни. Досліджено методи та форми лібералізації митної політики та особливості механізму формування митно-тарифних відносин між членами регіональних торговельних угод. Запропоновано систему заходів щодо модернізації митної політики та системи України.

Ключові слова: лібералізація, міжнародна торгівля, митна політика, митна система, митний тариф, оптимальність митного тарифу



АННОТАЦИЯ

Гащицкий А.А. Трансформация таможенной политики Украины в условиях либерализации международной торговли. -- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.02 -- Мировое хазяйство и международные экономические отношения. -- ГВУЗ «Киевский национальный экономический университет имени Вадима Гетьмана», Киев, 2012.

Диссертация посвящена исследованию влияния либерализации международной торговли на таможенную политику в глобальном, надгосударственном, международном и в государственном контекстах. Определена взаимосвязь либерализации и эффективности таможенной политики, для международного сопоставления предложен индекс эффективности таможенной политики государства. Исследованы методы и формы либерализации таможенной политики и особенности механизма формирования таможенно-тарифных отношений между членами региональных торговых соглашений. Предложена система мер по вопросам модернизации таможенной политики и системы Украины.

Ключевые слова: либерализация, международная торговля, таможенная политика, таможенная система, таможенный тариф, оптимальность таможенного тарифа.



ANNOTATION

Gashchitskiy O. A. Transformation of the customs policy of Ukraine in the context of international trade liberalization. -- Manuscript.

Thesis for a Candidate Degree in Economic Science. Specialty 08.00.02 -- World Economy and International Economic Relations. -- SHEE «Vadym Hetman Kyiv National Economic University», Kyiv, 2012.

The thisis is devoted to investigation liberal context influence of social and economic global development on the international trade and customs policy at all levels, the content of which is that liberalization aims to achieve such a state of international economic relations, that would satisfy all or at least most of the countries, namely it runs about achieving an equilibrium state in international economic relations, including trade: customs policy is a tool to achieve such a state.

The contents of the customs policy at the global, sub-global, international, and national levels are disclosed in the paper. The relationship between liberalization and efficiency of customs policy is analyzed. The efficiency index of the customs policy of the country is proposed for international comparisons.

Peculiarities of the effect of regional globalization, which generates regional integration trade associations, the aim of which is to create special customs regimes between the parties to protect their domestic markets, are substantiated; it is proved, that this process will extend, because many countries are trying thereby to reduce their risks from global and local crises.

The basic models, methods and forms of liberalization of customs policy are investigated. Mechanism for optimizing the national customs tariff, which is based on the methodology of economic equilibrium and game theory, is grounded theoretically and methodologically (by creating a free trade zone). The optimal tariff is the tariff, which is balanced with the strategic and current objectives of each partner and which, at each moment of the tariff agreement is not beneficial to change for partners.

The impact of liberalization of the customs policy of Ukraine in the context of its membership in WTO is estimated in the paper; the content of development of the national customs system is described; the main transformation directions of mechanism of organization and management of the national customs system in terms of international trade liberalization and the country's European orientation are substantiated.

The main problem in creating a free trade area is the optimization of customs and tariff relations between the actors. Optimal customs tariff relations -- a bilateral tariff agreement that balanced the current and strategic goals of each partner and which each time the agreement is beneficial to change to any party. This methodological premise is the base for modeling the mechanism to achieve the equilibrium state of the FTA, which is interpreted as optimal.

Customs policy of Ukraine in its evolution has passed through. Distinguished six phases, reflecting the process of national customs policy and customs system institutions from their inception to the present state in the context of WTO agreements on wild liberalism early 90's, unsystematic combination of liberalism and protectionism to end and beginning of the new century, membership in WTO.

Today Customs policy for formal (level of tariffs and the use of non-tariff regulation) is a liberal, but to implement the customs and border procedures -- non-transparent and corrupt, so it is not effective. In terms of efficiency of customs policy, designed the original technique, Ukraine ranked 77 in 2010 among 125 countries.

The task of improving the efficiency of the national customs policy and customs systems to solve complex -- namely, systematically prioritize and customs policies in accordance with them to modernize the customs system.

Customs Policy Priorities:

1) balanced within WTO commitments policy of import regulations, which must include active implementation of all approved methods to protect the internal market and stimulating imports needed to modernize the economy;

2) the legitimacy of the foreign trade;

3) the effective interaction of customs authorities with the trade community;

4) active implementation of information technology including electronic customs project;

5) development of customs logistics;

6) the intensification of international cooperation.

Priorities for the modernization of customs systems:

1) assign to the function of Parliament establishing the marginal rates of duty and by the Cabinet of Ministers of Ukraine operational control level customs taxation;

2) to subject the State Customs Service of Ukraine Ministry of Finance;

3) to enhance the effectiveness of customs control to the appropriate structures for Customs Law of operational work;

4) to consider the improvement of human resources a key area of modernization of the national customs system;

5) increase prevention and awareness efforts among businesses and individuals.

Key words: liberalization, international trade, customs policy, customs system, customs tariff, optimality of the customs tariff.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Міжнародна відкритість ринків, як одна із базових характеристик ліберальної моделі економічного розвитку, для більшості країн зі слабкою економікою здебільшого може означати втрати, а для меншості з розвинутою економікою -- вигоди. З метою запобігання негативних наслідків необхідно, щоб у ході лібералізації світової економіки балансувались інтереси всіх країн, насамперед у сфері міжнародної торгівлі. Таку функцію, використовуючи як новітні ліберальні, так і традиційні протекціоністські заходи, має виконувати міжнародна торговельна політика та її найважливіша підсистема -- митна політика. Остання у сучасних умовах функціонування глобальної торговельної системи перетворюється на ефективний механізм сприяння розвитку не тільки торгово-економічних відносин, а й національних економік загалом. У цьому контексті торговельна політика України, і зокрема митна, у більшості своїх конкретних заходів ще не цілком відповідає викликам торгово-економічної глобалізації, оскільки належним чином не захищає національні економічні інтереси у межах домовленостей СОТ.

Методологічні проблеми лібералізації економіки і міжнародної торгівлі в їх глобальному контексті розглядали Ф. Бродель, Г. Бродмен, І. Валлерстайн, Д. Діс, І. Дюмулен, В. Іноземцев, Г. Колодко, П. Кругман, Т. Левітт, В. Медвєдєв, О. Неклєсса, Р. Робертсон, С. Хантінгтон, І. Фамінський, М. Чешков та інші зарубіжні науковці, а також українські фахівці В. Андрійчук, О. Білорус, А. Гальчинський, Т. Кальченко, Д. Лук'яненко, Ю. Макогон, О. Мартинюк, Ю. Пахомов, А. Поручник, А. Філіпенко, В. Чужиков, О. Шнирков та інші науковці. Теоретико-методичним проблемам торговельної та митної політики присвячені наукові праці вітчизняних вчених І. Бережнюка, І. Бураковського, О. Гребельника, Л. Гальперіної, О. Довгаль, Т. Ліпіхіної, Т. Мельник, П. Пашка, Д. Приймаченко, С. Терещенка, Т. Циганкової.

Варто зазначити, що у вітчизняній фаховій науковій літературі не достатньо комплексних досліджень механізмів, передумов, наслідків та проблем трансформації митної політики з позицій її адекватності процесу лібералізації міжнародної торгівлі. Так, наприклад, за сучасних умов вимагає належної конкретизації категорія «митна політика» у взаємозв'язку з торговельною політикою, також існує потреба у систематизації показників, за якими можна було б порівнювати ефективність митної політики різних країн. Необхідно уточнити низку методологічних і методичних аспектів механізму оптимізації митно-тарифних відносин при укладанні регіональних торговельних угод, системно визначити пріоритетні напрями трансформації національної митної політики та реформування Державної митної служби України. Нагальна потреба щодо поглибленого дослідження згаданих вище проблем обумовлює актуальність теми дисертації.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана згідно з планом науково-дослідних робіт кафедри міжнародної торгівлі ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» у рамках міжкафедральних науково-дослідних тем «Ресурси і моделі глобального економічного розвитку» (номер державної реєстрації 0106U004357) і «Стратегії національного розвитку в парадигмі глобальної економічної політики» (номер державної реєстрації 0111U007630) факультету міжнародної економіки і менеджменту. Особисто автором досліджено механізм формування і функціонування митної системи України, обґрунтовано напрями трансформації національної митної політики в умовах лібералізації міжнародної торгівлі.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є комплексний аналіз факторів, механізмів і проблем трансформації митної політики в умовах функціонування глобальної торговельної системи й обґрунтування напрямів адаптації митної політики України до умов лібералізації міжнародної торгівлі.

Для досягнення поставленої мети основна увага приділена вирішенню таких завдань:

-- дослідженню впливу лібералізації на економічний розвиток країн і міжнародну торгівлю;

-- здійсненню системного аналізу змісту митної політики на всіх рівнях формування і реалізації міжнародної торговельної політики;

-- систематизації основних проблем і пріоритетних напрямів трансформації митної політики різних суб'єктних рівнів;

-- обґрунтуванню методичного підходу до оцінки ефективності митної політики країни;

-- виявленню особливостей митної політики основних суб'єктів міжнародної торгівлі;

-- ідентифікації сучасних форм лібералізації митної політики з метою визначення пріоритетів України щодо участі у регіональних торговельних угодах, митних та економічних союзах;

-- теоретичному і методичному аргументуванню механізму формування національних митних тарифів для країн -- учасників регіональних торговельних угод;

-- визначенню особливостей трансформації митної політики України та оцінці її відповідності тенденціям глобального митного регулювання;

-- обґрунтуванню ключових напрямів трансформації національної митної політики та її інституціонального забезпечення в умовах лібералізації міжнародної торгівлі.

Об'єктом дослідження є процес формування і реалізації митної політики у глобальній торговельній системі.

Предметом дослідження є фактори, особливості, напрями та інструменти трансформації митної політики України в умовах лібералізації міжнародної торгівлі. митний тариф міжнародний торгівля

Методи дослідження. Методологічною основою дисертації слугує науковий доробок провідних вітчизняних і зарубіжних учених з питань глобалізації та лібералізації світової економіки і торгівлі, торговельної та митної політики, організації й управління глобальними, регіональними і національними митними системами.

Під час вирішення поставлених завдань у роботі застосовано методи кореляційного і порівняльного аналізу при визначенні залежності рівнів економічного розвитку країн від рівня лібералізації їх економік, виявлення впливу лібералізації торговельної політики країни на зовнішню торгівлю (п. 1.1), у ході побудови індексу ефективності митної політики країн та їх зіставлення (п. 1.3); системний підхід до структурного аналізу створення і реалізації міжнародної торговельної політики та митної політики (п. 1.2); порівняльного аналізу в оцінці основних моделей регіональних торговельних угод (п. 2.2); методи економіко-математичного моделювання для обґрунтування механізму оптимізації митно-тарифних відносин між країнами (п. 2.3); методи системного аналізу для оцінювання процесу трансформації митної політики України, рівня її ефективності і визначення основних напрямів розвитку національної митної політики і митної системи (пп. 3.1 -- 3.3).

Нормативні та емпіричні засади дослідження становлять положення Конституції України, закони і постанови Верховної Ради України, укази президента, постанови Кабінету Міністрів України, нормативні акти Державної митної служби України та інших органів виконавчої влади, узагальнення практики роботи митних органів, публікації в періодичних виданнях, довідкова література, а також дані СОТ і ВМО, Світового банку, інституцій ЄС та СНД.

Наукова новизна одержаних результатів. Нові наукові положення, які були отримані особисто автором і виносяться на захист, полягають у наступному:

вперше:

- визначено, що в умовах поглиблення лібералізації міжнародної торгівлі трансформація митної політики має забезпечувати не тільки результативну і своєчасну реалізацію її традиційних функцій, зокрема, захисної і стимулюючої, а й балансування довго- і короткострокових інтересів суб'єктів міжнародної торгівлі -- корпорацій, держав, регіональних угруповань у контексті становлення глобальної торговельної системи; виокремлено та охарактеризовано за сукупністю ознак (об'єкт, цілі, завдання, особливості) системно пов'язані між собою суб'єктні рівні формування та реалізації (глобальний, наддержавний, міжнародний, державний) і запропоновано авторське визначення глобальної, наддержавної, міжнародної і державної митних політик. У сукупності це дозволяє встановлювати важливі взаємозв'язки між ними, впливати на них і досягати динамічної рівноваги торговельних відносин між країнами як у масштабах глобальної торговельної системи, так і на наддержавних і міжнародних рівнях;

- обґрунтовано поняття «рівень ефективності митної політики країни» як комплексна характеристика стану її розробки та реалізації в питанні результативності виконання відповідних функцій -- захисної, стимулюючої, фіскальної і балансуючої; запропоновано індекс ефективності митної політики, який доцільно визначати за допомогою системи кількісних (рівень тарифного і нетарифного регулювання торгівлі в країні) та якісних (доступ до національного і зарубіжних ринків, якість митного і прикордонного адміністрування, ефективність процедур імпорту та експорту, прозорість прикордонного управління) показників, що дозволяє визначати міру відхилення показника від середньосвітового, порівнювати їх та рейтингувати країни за його значенням; кількісно визначати вплив кожної складової на його рівень; здійснювати факторний аналіз ефективності митної політики у розрізі країн для розробки національної митної політики;

удосконалено:

- визначення митної політики як цілеспрямованого запровадження тарифних і нетарифних механізмів та інструментів з метою балансування і захисту інтересів суб'єктів міжнародної торгівлі; систематизовано її предметні сфери в контексті функціонування глобальної торгової системи: юридична зовнішня (багатосторонні, регіональні та міждержавні торгово-економічні угоди), юридична внутрішня (закони, підзаконні акти та інші державні регуляторні документи), процесуальна (митні і прикордонні режими, процедури, сервіс, розвиток митної і прикордонної інфраструктури, діяльність державних митних адміністрацій та їх структурних підрозділів), комунікаційна зовнішня (співпраця з іншим країнами, регіональними інтеграційними і глобальними інституціями), комунікаційна внутрішня (співпраця з органами місцевої влади і суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності), що дозволило удосконалити методичне підґрунтя розробки напрямів трансформації митної політики країни;

- теоретичні положення щодо механізму формування національного митного тарифу у контексті укладання регіональних торговельних угод: доведено, що рівень ставки митного тарифу має визначатися рівноважним оптимумом, який досягається у міжнародному переговорному процесі, а оптимальною ставкою є така, що збалансовує стратегічні і поточні інтереси учасників переговорів та протягом дії тарифної угоди не змінюється будь-якою стороною без погодження з іншою; показано доцільність використання апарату теорії ігор, що дає можливість визначати множину максимально збалансованих за інтересами сторін стратегій рівноправного переговорного процесу;

дістали подальшого розвитку:

- дослідження впливу лібералізації світової економіки на міжнародну торгівлю: виявлено позитивні (зростання обсягів, динаміки і змін структури світової торгівлі у напрямі збільшення частки готової продукції у світовому експорті, відкриття нових ринків, зменшення питомих трансакційних витрат за рахунок спрощення митних режимів, щорічне підвищення світового ВВП) і негативні наслідки (зростання відкритості і взаємопов'язаності національних економік, що обумовлює глобальність економічних і фінансових криз та посилення турбулентності глобального і регіональних фінансових ринків, що призводить до дестабілізації валютних курсів, зростання регіонального протекціонізму, посилення конкурентного тиску на внутрішні ринки країн, що розвиваються тощо), що слід враховувати у ході визначення напрямів трансформації національної митної політики;

- обґрунтування напрямів трансформації національної митної політики України з позицій стимулюючої, захисної та фіскальної функцій: активізація взаємодії митної служби з суб'єктами господарювання, налагодження ефективної взаємодії з митними службами суміжних країн і країн ЄС, всебічне впровадження електронного декларування, модернізація і розбудова митної логістики, посилення інституціональної підтримки (закріплення за Верховною Радою України функцій встановлення граничних ставок мита, а за Кабінетом Міністрів -- оперативне регулювання їх рівнів; підпорядкування Державної митної служби Міністерству фінансів; надання Державній митній службі права ведення оперативно-розшукової роботи) і необхідності пріоритетного розвитку балансуючої функції (підготовка кваліфікованих кадрів для міжнародних переговорних процесів; посилення аналітичного забезпечення переговорів; створення механізму аргументування переговорних позицій).

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення сформульованих у роботі концептуальних положень, висновків і рекомендацій полягає в поглибленні наукових засад стратегій трансформації митної політики в умовах лібералізації міжнародної торгівлі, що можуть бути використані у ході реформування діяльності Державної митної служби України. Матеріали дисертації також можуть бути впроваджені у навчальний процес при підготовці спеціальних курсів з митного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Окремі висновки і рекомендації щодо розробки стратегій модернізації національної митної системи з питань взаємодії митної служби з суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та митними службами інших країн, впровадження електронного декларування і розбудови митної логістики використані у роботі Державної митної служби України (довідка від 19.01.2012 р. № 11.1/2-16.5/525), методичні рекомендації щодо формування оптимального митного режиму між країнами, які створюють зону вільної торгівлі, можуть бути введені у практику торгово-економічних переговорів, зокрема, щодо створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС, у роботу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (довідка від 02.03.2012 р. № 4201-06/7987-12), а також низка наукових положень дисертації використовується у навчальному процесі кафедри міжнародної торгівлі ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» при викладанні дисциплін «Митно-тарифне регулювання» та «Міжнародна торгівля» (довідка про впровадження від 16.02.2012 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є результатом самостійного наукового пошуку автора. Сформульовані положення, узагальнення, оцінки і висновки з рекомендаціями і пропозиціями обґрунтовані дисертантом на підставі особистих наукових досліджень.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації пройшли апробацію на чотирьох міжнародних науково-практичних конференціях: ХІV Міжнародна науково-практична конференція «Формування парадигми багатосторонніх економічних відносин у рамках ініціатив Східного партнерства» (м. Київ, 27 травня 2011 р.); ХІV Міжнародна науково-практична конференція «Актуальні питання інтелектуальної власності» (м. Ялта, 1-5 вересня 2009р.); ІІІ Міжнародна науково-практична конференція «Підприємницька діяльність в Україні: проблеми розвитку та регулювання» (м. Київ, 28-29 травня 2009 р.); Міжнародна науково-практична конференція «Актуальні проблеми інтелектуальної власності» (м. Ялта, 1-5 вересня 2008 р.).

Публікації. Основні теоретичні і методичні положення, а також практичні результати опубліковані у 16 наукових працях загальним обсягом 5,1 друк. арк. (особисто автору належать 4,85 друк. арк.), у тому числі 6 статей у наукових фахових виданнях, 10 -- в інших виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг роботи 234 сторінки комп'ютерного тексту. Основний зміст викладено на 170 сторінках. У тексті дисертації розміщено 3 рисунки на 3 сторінках, 14 таблиць на 8 сторінках і 6 додатків на 46 сторінках. Список використаних джерел налічує 195 найменувань на 18 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету, завдання, об'єкт і предмет дослідження, визначено методологічну базу і методи дослідження, показано наукову новизну, теоретичне і практичне значення одержаних результатів роботи.

У розділі 1 «Митна політика в умовах лібералізації міжнародної торгівлі» проаналізовано теоретико-методологічні аспекти процесу лібералізації міжнародної торгівлі, взаємозв'язок між лібералізацією і рівнем економічного розвитку країн та їх зовнішньої торгівлі, особливості сучасної митної політики на всіх суб'єктних рівнях міжнародної торгівлі, обґрунтовано методичний підхід до кількісного визначення ефективності митної політики країни.

Методологічний контекст дисертаційної роботи ґрунтується на трьох основних положеннях: лібералізація світової економіки та міжнародної торгівлі має сприяти досягненню динамічного розвитку глобальної торгової системи; недискримінаційний стан глобальної торгової системи є ідеальним, але він генерує реальний процес розвитку світової торгівлі у консенсусній парадигмі з діалектичним поєднанням лібералізму і протекціонізму; лібералізація диференційовано впливає на економіку країн залежно від особливостей їх економічного, політичного, соціально-культурного і цивілізаційного розвитку.

У роботі показано, що процеси лібералізації світової економіки позитивно впливають на міжнародну торгівлю. Так, у період 1980 -- 2010 рр. у 5,4 рази підвищились динаміка та обсяги світової торгівлі (середньорічні темпи приросту становили 5,8 %); у 2,7 рази підаищився світовий ВВП (середньорічні темпи приросту 3,4 %); частка готової продукції у світовому експорті збільшилась з 65 до 82 %; на 20 % зменшилися питомі трансакційні витрати у міжнародній торгівлі за рахунок спрощення митних режимів. У світовій торгівлі підвищилась частка країн, що розвиваються, -- з 27 % у 1990 р. до 45 % у 2010 р. Від лібералізації торгівлі загальний виграш світової економіки у 2000 -- 2010 рр. становив приблизно 1,5 -- 2,0 % світового ВВП щорічно.

Автором доведено, що визначальною складовою міжнародної торговельної політики є митна політика як цілеспрямоване запровадження тарифних і нетарифних механізмів і інструментів захисту та балансування інтересів суб'єктів міжнародної торгівлі (корпорацій, держав, регіональних угруповань) у глобальній торговій системі. Системний аналіз митної політики довів, що, як і міжнародна торговельна політика, митна має чотири суб'єктні рівні: глобальний, наддержавний, міжнародний, державний, які конкретизують її об'єкт, цілі і мають специфічні особливості розробки та реалізації. Здійснене в роботі визначення категоріальних атрибутів митної політики дозволило чітко окреслити її місце, предметну і функціональну сфери, інституційну ієрархію як підсистеми міжнародної торговельної політики (рис. 1).

Результатом впливу лібералізації на митну політику всіх рівнів є загальне зниження рівня митних ставок, обмеження автономії національних митних політик, посилення їхньої координації між країнами в рамках регіональних торговельних угод або встановлення спільної митної політики у митних та економічних союзах.

Виявлено, що значна кількість країн у межах зобов'язань перед СОТ провели формальну лібералізацію національних митних політик, яка не в змозі бути результативною, якщо не буде реально лібералізовані національні митні системи.

Рис. 1. Інституційна ієрархія митної політики



Отже, в роботі запропоновано методичний підхід до виміру рівня лібералізації митної політики країни. Такий рівень ідентифікується як рівень ефективності митної політики, що враховує як її формальну ознаку -- середній рівень ставок мита і рівень нетарифного регулювання експортно-імпортних операцій (індекс свободи торгівлі), так і якість національних тарифів, адміністрування митних та експортно-імпортних процедур, які вимірюють відповідні субіндекси глобального індексу стимулювання торгівлі, а саме: доступ до національного і зарубіжних ринків, дієвість митного адміністрування, ефективність процедур імпорту та експорту, прозорість прикордонного управління.

У роботі індекс ефективності митної політики країн розраховано як середньоарифметичний від суми перерахованих вище індексу свободи торгівлі та субіндексів індексу стимулювання торгівлі (табл. 1).

Таблиця 1. Індекс ефективності митної політики^{*) **)}

Країна	Індекс свободи торгівлі (x1)	Доступ до ринків (x2)	Ефективність митного адміністрування (x3)	Ефективність імпортно-експортних процедур (x4)	Прозорість прикордонної адміністрації (x5)	Індекс ефективності митної політики	Місце в рейтингу (125 країн)
Сінгапур	1,20	1,39	1,49	1,46	1,45	1,40	1
ФРН	1,17	0,87	1,19	1,35	1,27	1,17	32
Грузія	1,19	1,26	1,1	1,18	0,93	1,13	33
США	1,15	0,97	1,27	1,29	1,20	1,18	39
Литва	1,17	0,92	1,04	1,2	0,95	1,06	42
Польща	1,17	0,88	0,93	1,19	0,97	1,03	52
Словаччина	1,17	0,86	1,14	0,98	0,90	1,01	58
Туреччина	1,14	1,03	0,88	1,10	0,78	0,99	60
Китай	0,95	0,9	1,02	1,20	0,82	0,98	62
Україна	1,14	1,11	0,63	0,86	0,60	0,87	77
Росія	0,84	0,62	0,80	0,65	0,55	0,69	108
Чад	0,74	0,99	0,51	0,46	0,45	0,63	109

*Значення (x1 -- x5) нормовані стосовно середнього їх значення за 125 країнами; ** -- розраховано автором на основі даних: The Global Enabling Trade Report 2010 // World Economic Forum. http://www.scribd.com/doc/30982200/Global-Enabling-Trade-Report.

Доведено, що сферами практичного застосування індексу ефективності митної політики повинні стати порівняльний і факторний аналіз митних політик у розрізі країн -- членів СОТ і відповідних регіональних торговельних угод з метою розробки, обґрунтування та реалізації ефективної митної політики країни.

У роботі показано, що хоча лібералізацію митної політики і вважають визначальною тенденцією її розвитку, кілька реальних обставин можуть загальмувати цей процес: довготривала криза світової економіки і численні прогнози щодо її майбутнього зумовлять посилення протекціоністських тенденцій, особливо з боку країн, що розвиваються, як бажання зменшити взаємозалежність ринків і сповільнити поширення кризових явищ; суперечності між країнами у системі СОТ є достатньо значними і, ймовірно, будуть нарощуватися внаслідок динамічної зміни геоекономічного ландшафту; СОТ потребує перетворень у контексті врахування інтересів нових економік і стимулювання до економічного розвитку країн-аутсайдерів. Очевидно, ініціаторами цього виступлять країни БРІКС та їх союзники по регіональних торговельних угодах.

У розділі 2 «Форми та механізми трансформації митної політики» досліджено особливості трансформації митної політики провідних суб'єктів міжнародної торгівлі, основні моделі лібералізації міжнародної торгівлі і митної політики, визначено методологічні принципи і методичні підходи до формування оптимальних митно-тарифних відносин між країнами -- учасниками регіональних торговельних угод.

У роботі охарактеризовано особливості митних політик Росії та Митного союзу між Росією, Білорусією і Казахстаном, США, Китаю, ЄС, що дозволило дійти висновку щодо їх відповідності до засад СОТ. Однак при цьому посилюється протистояння між ЄС і США та новими динамічними економіками (за приклад взято Китай). Так, кожна зі сторін прагне досягти визначених цілей не тільки у рамках Доха-раунду, але й через розвиток різноманітних РТУ. ЄЕП і Митний союз на чолі з РФ поглиблять такі суперечності і стимулюватимуть процеси торгової та економічної інтеграції євроазійського спрямування.

У контексті нагальності трансформації митної політики України доведено, що характерною рисою сучасної багатосторонньої торгової системи є укладання регіональних торговельних угод, кількість яких так само, як і частка преференційної торгівлі у загальному обсязі міжнародного торговельного співробітництва протягом останніх десяти років постійно зростає. Загальна кількість нотифікованих до СОТ угод на 01.07.2010 перевищила 470, з яких 278 є діючими, що на 48 угод більше за показники попереднього року. Ще близько 90 угод у рамках процедури раннього повідомлення СОТ перебувають на стадії переговорів чи вже підписані, але не набрали чинності. Сучасні позиції України у міжнародних економічних відносинах, як обґрунтовано здобувачем, потребують акцентованої уваги до регіональних торговельних угод. Однак у цьому напрямі робота проводиться пасивно (Україна має лише 15 взаємних домовленостей), тривають переговори щодо створення зон вільної торгівлі з такими державами, як Канада, Туреччина, Сінгапур, Марокко та Ізраїль. До того ж перед Україною постав складний вибір між європейським та євроазійським напрямами не тільки економічного, але й цивілізаційного розвитку.

Можна стверджувати, що головною проблемою при укладанні будь-якої регіональної торговельної угоди є формування оптимальних митно-тарифних відносин між країнами-учасниками. Ці домовленості можна визначити як такі, які збалансовані з поточними і стратегічними цілями кожного партнера і які на кожний момент часу дії угоди не вигідно змінювати будь-якій зі сторін без погодження із партнером (партнерами). При цьому оптимальні ставки митного тарифу повинні бути результатом переговорів, а оптимальний стан угоди трактується як рівноважний, тому за основу запропонованого в роботі механізму формування ставок тарифів сторін взято положення про рівноважний оптимум.

Мета визначення оптимального митного тарифу -- у фіксації ставок, які були б прийнятними для обох сторін і подальші зміни яких у певному проміжку часу стали б невигідними тій чи іншій країні. Даний методичний підхід апробований на механізмі погодження митних ставок у режимі зони вільної торгівлі під час обговорення проекту зони вільної торгівлі «Україна -- Туреччина». Оптимальні тарифи у режимі зони вільної торгівлі розташовані в інтервалі між нульовими ставками (кінцевий результат створення повнофункціональної зони вільної торгівлі, зони вільної торгівлі+) і ставками, які діяли до підписання угоди. Вказаний інтервал є предметом торговельних переговорів між сторонами, кожна з яких намагається запропонувати й одержати власний варіант тарифів, який відповідає її економічним інтересам. Але в підсумку сторони доходять до взаємовигідного рівня митного тарифу. В роботі цю задачу сформульовано у термінах теорії ігор, зведеної до матричної кінцевої кооперативної гри двох осіб з нульовою сумою. Апарат рішення даного класу задач добре розроблений і зводиться до задачі лінійного програмування мінімаксного типу. Такий підхід, на відміну від існуючих, дозволяє чітко окреслити множину стратегій, серед яких є й оптимальна; знаходити у консенсусному режимі оптимальне рішення. Труднощі реалізації даного підходу полягають у його інформаційному забезпеченні, необхідного для розрахунків економічних наслідків того чи іншого варіанта митного тарифу для обох сторін.

У розділі 3 «Особливості трансформації митної політики України та основні напрями підвищення її ефективності» здійснено аналіз національної митної політики за період 1991 -- 2011 рр., обґрунтовані пріоритетні напрями трансформації митної політики і розвитку митної системи в умовах лібералізації міжнародної торгівлі.

В роботі охарактеризовано шість етапів розвитку національної митної політики: орієнтація на регулювання експорту, ліберальна імпортна політика (1991 -- 1993 рр.); ліберальна імпортна та експортна політики (1994 -- 1995 рр.); протекціоністська політика захисту національного товаровиробника (1996 -- 1997 рр.); удосконалення системи митно-тарифного регулювання відповідно до вимог СОТ (1998 -- 1999 рр.); політика селективного протекціонізму (2000 -- 2007 рр.); політика у контексті вимог СОТ (2008 р. і дотепер). Наголошено, що оцінити вплив членства у СОТ на економіку країни практично неможливо, так як саме на цей період припала глобальна криза. На якісному рівні можна констатувати, що для України спростився доступ до ринків 152 держав-членів та окремих митних територій у результаті зменшення тарифних і нетарифних обмежень і надання українському експорту режиму найбільшого сприяння; зменшилась кількість антидемпінгових і спеціальних розслідувань стосовно товарів українського експорту, і Україна одержала інструменти ефективного захисту економічних інтересів у ході таких розслідувань.

За рівнем ефективності митної політики, який розрахований за авторською методикою, у 2010 р. Україна посідала 77 місце серед 125 країн. Це можна пояснити тим, що при достатньо ліберальних митних тарифах (за тарифними ставками -- 37 позиція серед 125 країн, за нетарифними обмеженнями -- 29), виконання митних процедур, характер їх організації, термін розмитнення товарів в Україні значно поступаються середньому світовому рівню (табл. 2). При цьому позиція України у глобальному рейтингу стимулювання торгівлі у 2012 р. знизилася порівняно з 2010 р. на п'ять пунктів: 86 і 81 місце відповідно.

Таблиця 2. Рейтингові показники ефективності митної системи України (2010 -- 2012 рр.)*

	Місце у рейтингу 2012	Місце у рейтингу 2010
Ефективність митного адміністрування	126	125
Складність митних процедур	126	110
Якість митних послуг	95	95
Ефективність експортно-імпортних операцій	107	98
Ефективність процедури митного очищення	85	116
Час на імпорт, дні	108	105
Документи для імпорту, кількість	74	104
Вартість імпорту, дол. США за контейнер	108	80
Час на експорт, дні	108	105
Документи для експорту, кількість	47	47
Вартість експорту, дол. США за контейнер	112	72

*Джерело: Складено автором на основі: The Global Enabling Trade Report 2010-2012 рр.

У роботі підкреслено, що перед Україною постало важливе завдання -- зробити національну митну політику і митну систему ефективною. Для цього, як показано у роботі, в першу чергу слід активізувати введення всіх дозволених СОТ механізмів із захисту національних інтересів. За даними СОТ, станом на 2008 -- 2010 рр. Україна застосувала 24 антидемпінгові і 2 захисні заходи; жодного разу не запровадила антисубсидійні розслідування і не застосовувала компенсаційних заходів. Для порівняння, РФ тільки проти України застосувала за цей період 70 дискримінаційних заходів. На наше переконання, необхідно також створити сучасну митну логістичну інфраструктуру, оскільки на цьому Україна на рік може заощаджувати до 3 % ВВП на витратах у цій сфері. Обґрунтовано пріоритетні напрями трансформації митної політики України: розвиток міжнародної співпраці; впровадження інформаційних технологій; підвищення ефективності митного контролю; активізація співпраці з суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності; формування ефективного кадрового складу для участі у міжнародних переговорних процесах, посилення їх аналітичного забезпечення, створення механізму обґрунтування переговорних позицій.



ВИСНОВКИ

У дисертації розроблено наукові положення та одержано результати, які у сукупності розв'язують важливе наукове завдання щодо визначення основних напрямів трансформації митної політики України відповідно до вимог СОТ. Основні науково-методичні результати роботи дають підстави для таких висновків.

1. Лібералізація як глобальний процес засновується на консенсусній парадигмі розв'язання суперечностей, що постійно виникають у міжнародних економічних відносинах, зокрема, у міжнародній торгівлі. Вплив лібералізації на економіку і торгівлю країн неоднаковий і визначається через характер суспільно-політичних, економічних і соціально-культурних відносин, які історично склалися.

Вплив лібералізації на міжнародну торгівлю неоднозначний, з одного боку, позитивний: відкриття ринків і збільшення частки у світовій торгівлі країн, що розвиваються; посилення конкуренції на світових ринках та якісна зміна структури світової торгівлі; зменшення питомих трансакційних витрат у міжнародній торгівлі завдяки спрощенню митних режимів; поява нових потужних економік (Китай, Бразилія, Індія). З другого -- негативний, а саме, посилення регіонального протекціонізму і торгово-економічного регіоналізму; поглиблення рівня торгово-економічного протистояння між розвинутими країнами і країнами, що розвиваються, а також між розвинутими країнами: США і ЄС -- Китай, Індія, Бразилія; США -- ЄС; посилення конкурентного тиску на внутрішні ринки країн, що розвиваються, тощо.

2. Митна політика має бути спрямована на захист національних економічних інтересів за допомогою збалансованого ліберального і протекціоністського контексту політики у межах зобов'язань перед СОТ, який би враховував як національні інтереси, так і інтереси інших країн. Як підсистема міжнародної торговельної політики, митна політика має чотири суб'єктні рівні: глобальний, наддержавний, міжнародний і державний. Економічні інтереси суб'єктів кожного рівня визначають відповідні цілі, завдання, об'єкт і предмет власної митної політики, системна сукупність яких визначає глобальну митну політику як об'єкт регулювання глобальних інституцій (СОТ, ВМО) для досягнення динамічної рівноваги міжнародних торговельних відносин. Специфіка трансформації митної політики різних рівнів полягає в її лібералізації у формі зменшення рівня митних ставок і впливу нетарифних обмежень через механізм переговорних процесів як сучасний засіб досягнення оптимальних рішень щодо митних відносин між країнами, їхніми регіональними економічними і торговельними угрупованнями.

3. Для визначення ефективності митної політики доцільно застосовувати індекс, який має інтегральний характер, враховує низку параметрів, які віддзеркалюють особливості митної політики країни та за допомогою якого можна розпізнавати сильні і слабкі сторони митної політики країни порівняно з іншими і коригувати її стратегії. Провідні суб'єкти міжнародної торгівлі намагаються в основу митної політики покласти виважене співвідношення між лібералізацією та протекціонізмом, яке для розвинутих країн має глибший ліберальний зміст, а для країн, що розвиваються, -- протекціоністський, який виявляється не так у рівні митних тарифів, як у заходах нетарифного і валютного регулювання.

4. Країни - регіональні лідери, реагуючи на несприятливі для них виклики глобалізації і лібералізації, ініціюють для розв'язання національних і регіональних торгово-економічних проблем різноманітні форми регіональних торговельних угод, інтеграційних економічних об'єднань тощо. Особлива увага приділяється розвитку зон вільної торгівлі. Головною проблемою при створенні яких є оптимізація митних відносин між її суб'єктами. Умови для оптимальних митних відносин фіксуються у двосторонніх або багатосторонніх тарифних угодах, які збалансовані з поточними і стратегічними цілями кожного партнера та які на кожний момент часу дії угоди не вигідно змінювати будь-якій зі сторін.

5. Еволюція митної політики України пройшла шість етапів, що відображують процес її становлення та розвитку системних митних інституції від зародження до сучасного стану у форматі угод СОТ. За формальними ознаками (рівнем тарифів і заходами нетарифного регулювання) національна митна політика є ліберальною, але щодо реалізації митних і прикордонних процедур -- непрозорою й корумпованою, тому має низький рівень ефективності.

6. Завдання підвищення ефективності національної митної політики і митної системи загалом необхідно вирішувати комплексно, системно визначивши пріоритети митної політики і відповідно до них напрями реформування. Пріоритетами трансформації митної політики мають стати: збалансована у межах зобов'язань перед СОТ політика регулювання імпорту, яка має передбачати активне впровадження всіх легітимних методів захисту внутрішнього ринку і селективного стимулювання імпорту; детінізація зовнішньоторговельної діяльності; ефективна взаємодія митних органів з суб'єктами ЗЕД; активне застосування інформаційних технологій, зокрема, проекту «Електронна митниця»; формування митної логістики; інтенсифікація міжнародної співпраці; інституціональна модернізація митної системи шляхом закріплення за парламентом функції встановлення граничної ставки мита, а за Кабінетом Міністрів України -- оперативного регулювання рівня тарифу; підпорядкування Державної митної служби України Міністерству фінансів; надання Держмитслужбі права на ведення оперативно-розшукової роботи. Ключовим напрямом трансформації митної політики України має стати створення передумов для ефективної діяльності у межах багатосторонньої торговельної системи -- СОТ. Для цього першочерговим завданням є розвиток балансуючої функції митної політики: підготовка кваліфікованих кадрів для міжнародних переговорних процесів; посилення аналітичного забезпечення під час переговорів; створення механізму обґрунтування переговорних позицій.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях:

1. Гащицький О.А. Гармонізація національних та міжнародних товарних класифікацій / О. А. Гащицький // Зовнішня торгівля: право та економіка. -- 2003. -- № 4. -- С. 56-63 (0,7 друк. арк.).

2. Гащицький О.А. Концепція механізму адаптації митної політики України в умовах лібералізації зовнішньої торгівлі / О. А. Гащицький // Зовнішня торгівля: право та економіка. -- 2007. -- № 3. -- С. 10-18 (0,5 друк. арк.).

3. Гащицький О.А. Оцінка ефективності митної політики України в умовах вступу України до СОТ/ О. А. Гащицький // Зовнішня торгівля: право та економіка. -- 2008. -- № 1. -- С. 29-35 (0,4 друк. арк.).

4. Гащицький О.А. Вдосконалення управління митними органами в умовах лібералізації міжнародної торгівлі / О. А. Гащицький // Формування ринкової економіки : зб. наук. праць. -- К. : КНЕУ, 2009. -- Вип. 21. -- С. 350-360 (0,6 друк. арк.).

5. Гащицький О.А. Модернізація митної системи України в контексті євроінтеграції / О.А.Гащицький // Формування ринкових відносин в Україні: зб. наук. праць. НДІЕ-2011. -- № 9(124). -- С. 30-34 (0,3 друк. арк.).

6. Гащицький О.А. Механізм визначення оптимального національного митного тарифу в умовах лібералізації міжнародної торгівлі / О. А. Гащицький, В. П. Онищенко // Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право. -- 2011. -- № 1. -- С. 4-9 (0,4 друк. арк., особисто автору -- 0,2 друк. арк., запропоновано механізм визначення оптимального тарифу в умовах лібералізації міжнародної торгівлі).

В інших виданнях:

7. Гащицький О.А Національні риси інвестування -- вільні економічні зони / О.А.Гащицький // Митні новини. -- 2000. -- № 2. -- С. 24-26 (0,1 друк. арк.).

8. Україна на шляху європейської інтеграції : наук.-практ. зб. матеріалів. -- К.: Мінекономіки України спільно з Фондом Карла Дуйсберга (ФРН), 2000. -- 236 с. -- Особисто автору належить розд. 2.3.1 «Стан зовнішньоекономічних відносин з країнами Євросоюзу»; розд. 2.3.4 «Митно-тарифна політика» (0,4 друк. арк.).

9. Європейська інтеграція та Україна : навч.-метод. посібник. -- К.: Макрос, Фонд Карла Дуйсберга (ФРН), 2002. -- 480 с. -- Особисто автору належить: розд. 3.3 «Митне регулювання в ЄС»; розд. 3.5 «Тарифне регулювання в Україні: сучасний стан та рух в напряму адаптації до вимог ЄС» (0,4 друк. арк.).

10. Гащицький О.А. Сучасний стан захисту прав інтелектуальної власності на митному кордоні / О. А. Гащицький // Інтелектуальна власність. -- 2007. -- №100. -- С. 34-36 (0,1 друк. арк.).

11. Гащицький О.А. Захист прав інтелектуальної власності на митному кордоні відповідно до вимог СОТ: сучасна ситуація, проблематика / О. А. Гащицький // Актуальні проблеми інтелектуальної власності : матеріали виступів ХІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Ялта, 1-5 вересня 2008 р.). -- Ялта, 2008. -- С. 215-217 (0,1 друк. арк.).

12. Гащицький О.А. Можливості Держмитслужби України щодо захисту інтелектуальної власності УЄФА на сучасному етапі / О. А. Гащицький // Інтелектуальна власність. -- 2008. -- № 12. -- С. 41-42 (0,1 друк. арк.).

13. Гащицький О.А. Організація та управління митним контролем в Україні в контексті інтеграції до ЄС та членства у СОТ / О.А.Гащицький // Підприємницька діяльність в Україні: проблеми розвитку та регулювання : зб. матеріалів ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Київ, 28 -29 травня 2009 р.). -- К. : КНЕУ, 2009. -- С. 19-21 (0,1 друк. арк.).

14. Класифікація товарів -- інструмент регулювання зовнішньоекономічної діяльності : навч. посібник / [заг. ред. Макаренка А.В.]. -- Хмельницький : Інтрада, 2009. -- 240 с. -- Особисто автору належать розд.: 1.1 «Загальні положення», 1.2 «Історія розвитку та становлення товарної номенклатури», 1.3 «Гармонізована система опису та кодування товарів як основа УКТЗЕД. Структура гармонізованої системи та рівні деталізації», 1.5 «Класифікація як механізм регулювання зовнішньоекономічної діяльності» (0,3 друк. арк.).

15. Гащицький О.А. Перспективи вдосконалення митного контролю при переміщені через митний кордон товарів, що містять об'єкти інтелектуальної власності / О.А.Гащицький // Актуальні проблеми інтелектуальної власності : матеріали виступів ХІV Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Ялта, 1-5 вересня 2009 р.). -- Ялта, 2009. -- С. 265-266 (0,1 друк. арк.).

16. Гащицький О.А. Вплив глобалізації міжнародної торгівлі на митну політику держави / О. А. Гащицький, В. П. Онищенко // Формування парадигми багатосторонніх економічних відносин в рамках ініціатив Східного партнерства : зб. матеріалів ХІV Міжнар. наук.-практ. конф. (Київ, 27 травня 2011 р.). -- К. : УДУФМТ, 2011. -- С. 303-304 (0,1 друк. арк., особисто автору -- 0,05 друк. арк., проаналізовано трансформацію митної політики держави в умовах глобалізації міжнародної торгівлі).

Размещено на Allbest.ru

...