Національна безпека України в умовах сучасних геополітичних змін

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вонсович О.С., кандидат політичних наук, доцент кафедри міжнародних відносин ПрАТ «Українсько-Польський вищий навчальний заклад «Центрально-Європейський університет»

В статті досліджено стан національної безпеки України в умовах сучасних геополітичних змін. Визначено, що геополітичні зміни в Європі та в світі, які відбулись протягом останніх декількох років, значно змінили розстановку сил, а також створили підгрунтя для нових суперечок і протиріч. Обгрунтовано тезу про те, що зміна геополітичного вектору з боку Російської Федерації напряму позначилась на стані національної безпеки нашої держави і, водночас, на серйозній дестабілізації загальної безпекової ситуації. Доведено, що геополітичне протиборство за Україну між Російською Федерацією і Сполученими Штатами Америки вносить свої негативні корективи і робить нашу державу залежною від зовнішніх впливів. Основними сферами, в яких відбуваються негативні внутрішні процеси є: політична, економічна, соціальна та інформаційна. Всі вони, в своїй сукупності, мають безпосередній вплив на стан ситстеми національної безпеки.

Ключові слова: національна безпека України, геополітичні зміни, співробітництво, безпека, виклики, загрози.

This article is dedicated to the of the state of national security of Ukraine in the context of geopolitical changes. It's determined that geopolitical changes in Europe and in the world that have occurred in the last few years, significantly changed the balance of power, set the stage for new disputes and contradictions. The article justifies the thesis that the shift of the geopolitical vector from Russian Federation directly affected the national security of our country and at the same time on a serious destabilization of the overall situation of security. It's proved that geopolitical confrontation over Ukraine between Russian Federation and the United States of America brings its negative changes and makes our state depended on external influences. The main areas, in which negative internal processes have place, are follows: political, economic, social and information spheres. All these spheres together have a direct impact on the state of the system of national security.

Keywords: national security, geopolitical changes, cooperation, security, challenges, threats.

В статье исследовано состояние национальной безопасности Украины в условиях современных геополитических изменений. Определено, что геополитические изменения в Европе и в мире, которые произошли в течение последних нескольких лет, значительно изменили расстановку сил, а также создали основу для новых споров и противоречий. Обосновано тезис о том, что изменение геополитического вектора Российской Федерации напрямую отразилось на состоянии национальной безопасности нашей страны ы, одновременно, на серьезной дестабилизации общей ситуации в области безопасности. Доказано, что геополитическое противоборство за Украину между Российской Федерацией и Соединенными Штатами Америки вносит свои коррективы и делает нашу страну зависимой от внешних влияний. Основными сферами, в которых происходят негативные внутренние процессы являются: политическая, экономическая, социальная и информационная. Все они, в своей совокупности, имеют непосредственное влияние на состояние системы национальной безопасности.

Ключевые слова: национальная безопасность, геополитические изменения, сотрудничество, безопасность, вызовы, угрозы.

Постановка проблеми

геополітичний європа америка російський

Проблема, яку досліджує автор в даній статті, полягає у визначенні стану національної безпеки України в умовах сучасних геополітичних змін. Сутність проблеми полягає у визначенні зовнішніх і внутрішніх чинників, які впливають на рівень національної безпеки і захист національних інтересів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблематика статті досліджувалась в роботах таких вітчизняних науковців як: О. Бодрук1, В. Горбулін, О. Їжак, О. Литвиненко, Б. Парахонський та інших. Серед зарубіжних авторів можна виділити наступних: К. Міллер, К. Пінноніемі, Н. Попсон, Е. Реттман, Дж. Шерр та інших.

Формулювання цілей статті (постановка завдання). Основною метою даної статті - є дослідження стану національної безпеки України в умовах сучасних геополітичних змін.

Виклад основного матеріалу дослідження. Геополітичні зміни в Європі та в світі, які відбулись протягом останніх декількох років, значно змінили розстановку сил, а також створили підґрунтя для нових суперечок і протиріч. Це обумовлено трансформацією геополітичних векторів таких країн як Російська Федерація та Сполучені Штати Америки, насамперед, щодо європейського простору. Посилення впливу на Європу з боку США та зміна формату співробітництва європейських країн по відношенню до Росії з конструктивного співробітництва на санкційну політику стало основою для виникнення ряду нових проблем економічного, політичного, і, що найважливіше, безпекового характеру.

Автор вважає доцільним звернути увагу на прогностичний сценарій розвитку геополітичної ситуації в Європі у 2016 р., який пропонує Н. Баклі - провідний фахівець з питань Східної Європи, міжнародний редактор видання Financial Times. На його думку, геополітичні фактори, що домінуватимуть у Східній Європі у 2016 році залишаться ті ж, що визначали життя у цьому регіоні в другій половині 2015 року: це намагання Росії повернути собі виняткове право впливати на ситуацію у так званому «ближньому зарубіжжі», а також вже не так прямо, але впливатиме неспокійна ситуація на Близькому Сході й потік біженців звідти у Європу. Перший фактор призведе до зростання напруги уздовж нової лінії геополітичного розлому, що утворився у Європі (між тими країнами, що приєдналися до ЄС і НАТО і колишніми радянськими республіками та колишніми країнами-сателітами СРСР, які ще цього не зробили і які Москва прагне залишити у своїй сфері впливу. Другий фактор сприятиме зсуву настроїв у бік націоналізму у певних прошарках суспільства в країнах Центральної та Східної Європи. Також зберігатиметься обурення діями лідерів країн ЄС. Це може загострити відчуття розчарування серед громадян колишніх комуністичних країн, де після глобальної фінансової кризи уповільнилися темпи економічного розвитку та інтеграції із західноєвропейськими країнами, а членство у ЄС не дало тих переваг, яких населення очікувало.

Такий прогностичний сценарій дає можливість стверджувати про наявність ряду серйозних проблем на різних рівнях, в різних сферах, які створюють підґрунтя для зниження рівня безпеки на теренах Європи. Така ситуація, в перспективі, може негативним чином позначитись на стані національної безпеки України, яка і без цих зовнішніх впливів перебуває в деструктивному положенні. Виходячи з цього, при розробці та запровадженні нових методів і засобів зміцнення системи національної безпеки, на думку автора, потрібно обов'язково враховувати зовнішні геополітичні чинники. Це дасть можливість більш об'єктивно та ґрунтовно оцінити можливі ризики і виклики.

На думку автора, сьогодні можна говорити про «холодну війну» - 2, яка знову розпочалась між Росією та США. Її основу становлять геополітичні протиріччя та проблеми розподілу сфер геополітичного впливу як в Європі, так і в світі. Як і у випадку першої «холодної війни», так і зараз, наслідки цього протистояння напряму впливають на загальний стан безпеки в Європі, який дестабілізується. Наслідки такої дестабілізації можуть проявитись у вигляді нових викликів і загроз, а також, можливо, призвести до розпаду Європейського Союзу.

Агресивність політики Росії по відношенню до України, яка ще 4 роки тому була діаметрально протилежною і визначалась в якості поглибленого стратегічного співробітництва, напряму проявила себе спочатку в контексті анексії Автономної республіки Крим, а потім і у конфліктних протиріччях на сході. Така зміна геополітичного вектору напряму позначилась на стані національної безпеки нашої держави і, водночас, на серйозній дестабілізації загальної безпекової ситуації. Порушення територіальної цілісності, втручання у внутрішні справи, загроза державному суверенітету та ряд інших обставин, стали прямими викликами національній безпеці України, з якими вона і сьогодні продовжує вести активну боротьбу.

Доцільним, на думку автора, є подальше дослідження стану національної безпеки України в умовах сучасних геополітичних змін в контексті найбільш актуальних сфер життєдіяльності.

Керівництво країни і державні органи опинились в ситуації, в якій вони змушені шукати нові шляхи, підходи, методи та інструменти забезпечення національної безпеки в умовах геополітичних змін. Але відсутність централізації влади і владних структур, протиріччя між президентом і прем'єр-міністром, початок розколу коаліції в парламенті, присутність олігархічного чинника та ряд інших обставин не дають можливості ефективно укріплювати систему національної безпеки. Такий орган як Рада національної безпеки і оборони України обмежується декларативними заявами і на практичному рівні не докладає необхідних активних зусиль для стабілізації безпекової ситуації в країні. Така бездіяльність, навпаки сприяє продовженню війни на сході і ще більшій кризі в рамках системи національної безпеки.

Важливим моментом в контексті забезпечення політичної безпеки України, на думку автора, є виконання положень Річної національної програми співробітництва Україна - НАТО на 2016 рік12. Програма має забезпечити скоординований комплексний розвиток співробітництва України з Організацією Північноатлантичного договору за всіма напрямами взаємодії нашої держави з Альянсом. Вона визначає загальні політичні цілі партнерства України з НАТО та напрями взаємодії з Організацією у сфері міжнародної безпеки (міжнародні операції з підтримання миру, боротьба з тероризмом, контроль над озброєннями, екологічна безпека). Окрім цього Програма відображає ключові кроки у процесі здійснення політичних, економічних та соціальних реформ в країні, основні елементи політики у сфері національної безпеки і оборони. Річна національна програма співробітництва Україна - НАТО також визначає цілі, завдання і практичні заходи з реформування сектору безпеки і оборони та підвищення рівня обороноздатності України, які реалізовуватимуться у взаємодії з НАТО визначеними виконавцями - центральними органами виконавчої влади.

Виконання положень Річної національної програми співробітництва дасть можливість не тільки поглибити двостороннє співробітництво між Україною і НАТО, але і провести необхідні реформи, які сприятимуть стабілізації внутрішньої ситуації, а також зміцненню національної безпеки. Важливим в цьому повинна стати реальна практична реалізація положень Програми і досягнення відповідних цілей. Виключення декларативного підходу повинно стати основою для подальших дій. Лише за таких умов, на думку автора, можливе ефективне забезпечення національних інтересів і цінностей в контексті національної безпеки.

Не менш важливою є ситуація, яка склалась в економічній сфері. Подолання економічної кризи в Україні в умовах зовнішньої агресії з боку Російської Федерації є одним з пріоритетів політики забезпечення економічної безпеки держави. Зовнішня агресія проти України критично погіршила динаміку соціально-економічного розвитку, що посилило макроекономічні дисбаланси та погіршило коротко- та середньострокові перспективи економічного росту. Зміна економічних геополітичних преференцій в Європі, прив'язаність до кредитів Міжнародного валютного фонду, глибока економічна криза в державі, неефективна фінансова політика все це напряму впливає на підрив економічної безпеки України. Ключовими ризиками економічній безпеці слід визначити:

- критичне гальмування економічного розвитку України та погіршення основних макроекономічних показників (макроекономічне розбалансування за головними показниками);

- згортання промислового виробництва;

- зниження економічної активності, насамперед інвестиційної;

- погіршення добробуту населення (домогосподарств) та зростання рівня безробіття;

- посилення боргового тиску, насамперед, у державному секторі;

- підвищення тінізації економічної діяльності13.

Підвищення економічної безпеки України залежить від можливості необхідної запровадження якісно нової економічної моделі розвитку, основним стрижнем якої можна розглядати сучасну кризу. Повинна бути застосована ревізія та розроблені плани «замороження» технологічних процесів та виробничих фондів, модернізувати які не має економічного сенсу. Важливим в цьому відношенні є розширення міжнародного співробітництва України для підвищення рівня інноваційності на основі залучення іноземного технологічного та інноваційного капіталу. Прогрес у відчутному збільшенні ВВП можливий лише на новій технологічній основі, розвантаженні ключових дисбалансів та досягненні інклюзивного розвитку (тобто підвищення рівня доходів для всіх категорій населення).

Актуальною в контексті національної безпеки на сьогоднішній день, є соціальна сфера і відповідне забезпечення соціальної безпеки. Згідно визначення, соціальна безпека являє собою стан життєдіяльності людини та суспільства, що характеризується сформованою, сталою соціальною системою забезпечення соціальних умов діяльності особистості, її соціальної захищеності, стійкості до впливу чинників, які підвищують соціальний ризик14. Але на практиці виявляється зовсім інше - зниження життєвих стандартів і рівня життя, соціальних виплат, зарплат, пенсій, соціальної допомоги відповідним категоріям громадян; зростання цін на комунальні послуги, на ліки, продукти харчування, проїзд; неефективна державна соціальна політика, яка обумовлена непрофесіоналізмом кадрового апарату та ряд інших чинників.

Головне науково-експертне управління парламенту ще до розгляду бюджету України на 2016 рік у профільному комітеті резюмувало, що проект спрямований на подальше зниження рівня соціального захисту державою громадян, в першу чергу, малозабезпечених та із середнім доходом, що в умовах фінансової кризи призведе до зниження рівня життя більшості населення України15. Спочатку Кабмін задекларував повну відмову від фінансування пільг низці категорій громадян щодо безоплатного проїзду, користування послугами зв'язку, ремонту квартир і житлових будинків, повністю переклавши це право на місцеві бюджети. Зокрема, мова йде про чорнобильців, жертви нацистських переслідувань, військовослужбовців, інвалідів, громадян, які мають трудові заслуги перед Батьківщиною. Ціна питання, за винятком пільгового проїзду, близько 200 млн. гривень.

Після прийняття бюджету парламентом і підписанням його Президентом України були внесенні корективи щодо соціальної сфери, але і вони виявились недостатніми для повноцінного забезпечення соціальних норм і стандартів. Така ситуація створює підґрунтя для наростання соціальних антагонізмів між суспільством і державною владою, гальмує процес необхідних соціальних реформ, вносить деструктивні корективи в соціальний клімат суспільства України і, як результат, - негативним чином в пливає на стан національної безпеки (такого роду обставини, в перспективі, можуть призвести до ще більшого наростання недовіри до влади, а в кінцевому підсумку - і до зміни влади силовим шляхом).

Щоб не допустити цього, на думку автора, нинішній владі потрібно перейти від пустих заяв і яскравих декларативних запевнень в кращому майбутньому до конструктивного практичного діалогу із українським суспільством. Це повинно проявлятись, по-перше, у реалізації першорядних реформ соціального законодавства, особливо щодо найменш захищених верств населення. По-друге, у стабілізації соціального клімату шляхом збільшення рівня довіри до влади за рахунок конкретних практичних результатів. По-третє, кардинальний перегляд цінової політики на соціальні послуги (в першу чергу на житлово-комунальні послуги) у співставних пропорціях до існуючої ситуації в країні. По-четверте, реальне, а не декларативне забезпечення і підвищення сум соціальної допомоги. За умови виконання вищезазначених пунктів, на думку автора, можливе покращення ситуації в соціальній сфері, а відтак - і в сфері національної безпеки.

І ще однією важливою сферою, процеси в якій напряму впливають на стан національної безпеки, є інформаційна. 1 червня 2015 р. експертна рада при Міністерстві інформаційної політики представила проект Концепції інформаційної безпеки України, який було розроблено згідно з графіком виконання програми дій Уряду на 2015 рік. В основу проекту Концепції покладена нова парадигма інформаційної безпеки, а саме: забезпечення інформаційного суверенітету України шляхом сталого розвитку національного інформаційного простору та захисту цього процесу від зовнішніх і внутрішніх загроз16. Випереджальний поступ, співпраця держави, громадянського суспільства та приватного сектору. В Концепції робиться акцент на тому, що відповідно до геополітичних змін у світі має бути першочергово врахована вимога задовольнити інформаційні потреби людини, суспільства і держави. Практичне втілення поставлених завдань повинно відбуватись в контексті розвитку національного інформаційного продукту та стратегічного контенту в інтересах згаданих суб'єктів. Забезпечення цього, повинно здійснюватись шляхом безперервного функціонування та розвитоку кібернетичних, телекомунікаційних та інших автоматизованих систем, що формують інформаційно-телекомунікаційну базу внутрішньодержавного інформаційного простору.

Але знову виникає розбіжність між заявленим і виконуваним. Якщо подивитись на стан інформаційного середовища в Україні то він є майже повною протилежністю від того, яким повинен бути. Під геополітичним тиском Росії, Сполучених Штатів, ряду країн ЄС, Міжнародного валютного фонду та інших установ і організацій інформаційне поле України має не національний, а, скоріше, змішаний міжнародний характер. В цьому контексті, свій відбиток накладає і інформаційна віна між Російською Федерацією та Україною, яка спрямована на повну дискредитацію останньої в обличчі світової спільноти. Інформаційний супротив української сторони, також, має заангажований характер і не завжди себе виправдовує. В такій суперечливій і невизначеній ситуації важко розібратись в об'єктивності реальних подій не тільки на сході України, але і вцілому в державі. Такий стан інформаційного середовища формує відповідне свтоглядне національне і міжнародне бачення і негативним чином позначається на стані національної безпеки (проявом цього є поява ряду нових викликів і загроз в інформаційній сфері).

Для врегулювання ситуації, що склалась, потрібно, як і у вищезгаданих сферах, переходити від заяв і пропозицій до реальних практичних дій. На сьогоднішній день, діяльність Міністерства інформаційної політики носить теоретичний характер, а це, в свою чергу, тягне за собою відповідні негативні наслідки для національної безпеки. Виходячи з цього, на думку автора, потрібно з боку органів державної влади, які несуть відповідальність за інформаційну політику в Україні, формувати в суспільстві об'єктивне реальне правдиве бачення внутрішньої та зовнішньої ситуації. Потрібно в швидкому порядку позбутись від декларативності, упередженості, викревленості, брехні та інших негативних проявів в інформаційному середовищі, а в кінцевому підсумку - досягти високого рівня інформаційної культури.

Підводячи підсумок вищевикладеному, автор робить висновок про те, що національна безпека України в умовах сучасних геополітичних змін перебуває в незадовільному стані. Цей стан обумовлений рядом деструктивних зовнішніх і внутрішніх впливів, а також новими викликами і загрозами. Геополітичне протиборство за Україну між Російською Федерацією і Сполученими Штатами Америки вносить свої негативні корективи і робить нашу державу залежною від зовнішніх впливів. Основними сферами, в яких відбуваються негативні внутрішні процеси є: політична, економічна, соціальна та інформаційна. Всі вони, в своїй сукупності, мають безпосередній вплив на стан ситстеми національної безпеки.

Для забезпечення ефективного та продуктивного функціонування цієї системи в сучасній геополітичній ситуації необхідно:

- забезпечити повноцінне практичне функціонування системи вертикалі влади та чітке розмежування функцій і повноважень між відповідальними за стан національної безпеки України органами влади;

- провести необхідні реформи в політичній, економічній, соціальній та інформаційній сферах із досягненням конкретного дієвого результату;

- досягти консенсусу щодо конфліктної ситуації на сході та перейти від переговорів в різних форматах до конкретних практичних дій;

- розвивати та вдосконалювати багатостороннє стратегічне співробітництво із провідними регіональними і міжнародними безпековими структурами (НАТО, ЄС, ОБСЄ) з метою отримання необхідних зовнішніх безпекових гарантій, а також, за рахунок цього, укріплення системи національної безпеки;

- зменшити економічну залежність від зовнішніх постачальників за рахунок розвитку власних фінансових установ. Цього можливо досягти за рахунок, стабілізації ситуації на внутрішньому ринку, проведення відповідних реформ фінансового сектору, а також здійснення ефективної практичної економічної державної болітики у відповідності до норм чинного законодавства;

- вдосконалити соціальне та інформаційне законодавство з метою зменшення чисельності різного роду ризиків для суспільства. Результатом цього повинно бути соціально захищене суспільство, яке буде жити в умовах відкритого, об'єктивного, незаангажованого інформаційного суспільства.

За умов виконання вищенаведених кроків стане можливим не тільки покращення стану національної безпеки України, але і вирішення ряду важливих проблеми, які заважають ефективному стратегічному розвитку нашої держави.

В подальшому, дослідження даної проблематики буде обумовлено майбутніми змінами гео- політичної ситуації в регіональному та глобальному вимірах, а також необхідністю обґрунтування основ функціонування в цих умовах системи національної безпеки України. Важливим моментом залишатиметься проведення порівняльного аналізу розвитку ситуації в різний період часу. Матеріали даної статті можуть бути використані для подальших розробок в цьому напрямі.

Посилання

1. Бодрук О.С. Структури воєнної безпеки: національний та міжнародний аспекти [Текст] / О.С. Бодрук; Рада нац. безпеки і оборони України. - К., 2001. - 299 с.

2. Горбулін В.П. Національна безпека: український вимір [Текст] / В.П. Горбулін, О.В. Литвиненко; Ін-т пробл. нац. безпеки Ради нац. безпеки і оборони України. - К. : Інтертехнологія, 2008. - 104 с.

3. Їжак О.І. Форми правління і розподіл повноважень у сфері національної безпеки: європейський досвід і перспективи для України [Текст] / О.І. Їжак // Стратегічні пріоритети: Науково-аналітичний щоквартальний збірник. - 01/2009. - №1. - С. 211 - 217.

4. Литвиненко О.В. Українська національна безпека: стислий нарис Текст О.В. Литвиненко // Стратегічні пріоритети: Науково-аналітичний щоквартальний збірник . - 04/2011 . - №2 . - С. 121 - 125.

5. Парахонський Б.О. Міжнародне безпекове середовище: виклики та загрози національній безпеці України [Текст]: аналіт. доп. / [Парахонський Б.О., Яворська Г.М., Резнікова О.О.; за заг. ред. Кононенка К.А.]; Нац. ін-т стратег, дослідж. - К.: НІСД, 2013. - 53 с.

6. Соціальна безпека: теорія та українська практика: монографія / І.Ф. Гнибіденко, А.М. Колот, О.Ф. Новікова та ін.; за ред. І.Ф. Гнибіденка, А.М. Колота, В.В. Рогового. - К.: КНЕУ, 2006. - С. 7.

Размещено на Allbest.ur