Переорієнтація торговельних потоків з України в умовах вільної торгівлі з ЄС

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПЕРЕОРІЄНТАЦІЯ ТОРГОВЕЛЬНИХ ПОТОКІВ З УКРАЇНИ В УМОВАХ ВІЛЬНОЇ ТОРГІВЛІ З ЄС

Харахурсах М. О. студент

спеціальності «Економіка підприємства»

економічного факультету

жгородського національного університету

Анотація

експорт імпорт торгівля зовнішньоторговельний

У статті досліджені ключові тенденції змін у зовнішньоторговельній діяльності України. Проаналізована відмінність динаміки експорту та імпорту товарів з України в ЄС та до країн СНД. Визначена частка участі європейських країн у торговельних відносинах України з ЄС загалом. Кількісно визначена залежність між часткою експорту та імпорту в загальному обсязі торгівлі та позитивною/негативною динамікою їх зміни.

Ключові слова: експорт, імпорт, торгівля, Зона Вільної Торгівлі, Україна, Європейський Союз, СНД.

Аннотация

В статье исследованы ключевые тенденции изменений во внешнеторговой деятельности Украины. Проанализированы отличия динамики экспорта и импорта товаров из Украины в ЕС и в страны СНГ. Определена доля участия европейских стран в торговых отношениях Украины с ЕС в целом. Количественно определена зависимость между долей экспорта и импорта в общем объеме торговли и позитивной/негативной динамикой их изменения.

Ключевые слова: экспорт, импорт, торговля, Зона Свободной Торговли, Украина, Европейский Союз, СНГ.

Summary

This article aims to study the key trends in changes of the foreign trade activity of Ukraine. The differences in the dynamics of export and import of goods from Ukraine to the EU and to the CIS countries are analyzed. The share of European countries in the trade relations between Ukraine and the EU is determined. The dependence between the share of exports and imports in the total trade volume and the positive / negative dynamics of their change is calculated.

Key words: export, import, trade, Free-trade area, Ukraine, European Union, CIS.

Постановка проблеми

1 січня 2016 року розпочала дію Поглиблена та всеохоплююча зона вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом (ПВЗВТ) (Глава IV Угоди про асоціацію між Україною та ЄС). [1]. Водночас Російська Федерація розриває Договір про вільну торгівлю з Україною на підставі його протиріч із положеннями безмитної торгівлі України з ЄС згідно з Угодою про асоціацію [2]. Це стало наслідком конфлікту у виборі вектору зовнішньоторговельних відносин між ЄС та СНД. Оскільки частка торговельних відносин України з РФ є найбільшою в обсязі товарного обороту з економічним блоком СНД (61% станом на 01.01.2016 р.) [3], постало питання про подальшу переорієнтацію торгівлі зі Сходу на Захід. Ця тема викликала чисельні дискусії через політизованість питання в умовах ведення гібридної війни на Сході України.

В цій статті досліджений результат дії ПВЗВТ на динаміку експорту та імпорту України як у країни Європейського Союзу, так і в країни блоку Співдружності Незалежних Держав за рік: з моменту початку дії угоди в повному обсязі (01.01.2016 р.) до 01.01.2017 р. Також був проведений аналіз освоєння європейських ринків - чи має Україна тенденцію до закріплення на вже наявних, чи розширюється на нові для себе.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Питання та доцільність переорієнтації зовнішніх економічних відносин на європейський вектор розглядали такі дослідники, як Олександр Шепотило [4], Павло Гайдуцький [5] та ін.

Зокрема, О. Шепотило [4], аналізуючи це питання в розрізі даних з 2001 по 2007 р., дійшов висновків, що інтеграція з ЄС принесла би в 2004-2007 рр. збільшення експорту на 10%, тоді як більш тісна співпраця з СНД - лише 4%. При цьому диверсифікація експорту дала би можливість збільшити експорт промислових товарів у ЄС на 26% проти 16% за сценарієм інтеграції з СНД.

О. Шепотило, застосовуючи гравітаційну модель за різними сценаріями на основі даних за 2011 рік, визначив, що в довготривалій перспективі найбільш ефективним є сценарій торгівлі за умови перебування України в Європейському Союзі - 46,1% вигоди. Для сценаріїв Зони вільної торгівлі з ЄС та співпраці з СНД - показники 36% та 17,9% відповідно [4].

Павло Гайдуцький у статті «Невесела ейфорія зовнішньої торгівлі» зазначав, що з 2005 по 2013 р. показники сальдо зовнішньої торгівлі України з ЄС поступово погіршувалися, поки не досягли рівня 53,2% від всього українського експорту. Чинниками цієї кризової ситуації стали невиправдана лібералізація імпорту з ЄС в 2005 р. та незбалансована торгівля загалом. На рівень позитивного сальдо з економічним блоком ЄС Україна вийшла лише в першій половині 2014 р., тоді як до того показники торгівлі з ЄС були гірші, ніж із Російською Федерацією. Значною мірою на це вплинула девальвація гривні та воєнно-політична криза на Сході країни [5].

Таблиця 1

Лідери та аутсайдери за динамікою експорту, тис. дол.

Таблиця 2

Лідери та аутсайдери за динамікою імпорту, тис. дол.

Метою статті є визначення реальних змін у торговельно-економічних відносинах між Україною та ЄС із СНД, доведення фактичної переорієнтації української економіки на Захід та аналіз залежності між динамікою експортно-імпортного складника та рівнем освоєння ринків окремих країн щодо сукупності в межах Європейського Союзу.

Виклад основного матеріалу

У межах дослідження були визначені ключові елементи Глави IV Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, що стосуються створення Зони вільної торгівлі та безпосередньо впливають на обсяги імпорту та експорту, такі як лібералізація ринку товарів; встановлення відповідності стандартів та сертифікатів відповідно до технічних вимог ЄС; співробітництво у сфері митної діяльності; взаємодія підприємницького сектору сфери послуг із європейським ринком; регуляція ринку енергоносіїв; сприяння підвищенню конкуренції в Україні.

Лібералізація ринку товарів передбачає скасування мит на 82,6% товарів українського походження та 91,8% європейського. Також встановлюються перехідні періоди для тарифних ліній за визначеними галузями (м'ясо, злакові та ін.). При цьому для найбільш чутливих до змін в умовах торгівлі товарів передбачені безмитні тарифні квоти. Експортні мита за Угодою не будуть скасовані миттєво, а поступово, протягом 10 років, виведені із законодавства України. Важливі зміни торкнулися сільського господарства та машинобудування. Зменшення розмірів ввізного мита дасть змогу заощадити українським експортерам близько 330 млн. євро та 117,3 млн. євро відповідно.

Задля повної сумісності стандартів, що діють в Україні, з технічними регламентами ЄС запроваджено низку заходів щодо встановлення відповідності систем стандартизації, сертифікації, метрології та ліцензування продукції. Такі міри мають за мету розповсюдження якісних українських товарів в умовах глобалізації та ринкової економіки, покращуючи при цьому імідж держави загалом.

Надання оперативної інформації з митних питань, обмін досвідом, залучення до контролю іноземних фахівців - все це повинне забезпечувати належне дотримання та застосування митного законодавства. Цей пункт містить не тільки інформацію про спрощення митних процедур, а й положення щодо співробітництва для протидії шахрайству та виявлення правопорушень.

Вільна підприємницька діяльність на засадах ПВЗВТ відрізняється від класичних Угод про вільну торгівлю, передбачаючи розширення можливостей бізнесу в секторі, що не стосується надання послуг. Така норма забезпечує лібералізацію одночасно усіх можливих видів економічної діяльності з надання послуг, у тому числі тих, які ще не були офіційно зареєстровані. Також ця категорія передбачає активне співробітництво в питаннях теле-, радіокомунікацій, а також поштових та кур'єрських послуг.

Ключові питання відповідності українського ринку енергоносіїв вимогам ЄС лежать насамперед у площині обігу, торгівлі та врегулювання суперечок. Глава містить такі напрями, як правила встановлення цін на енергоносії; транспортування та транзит; створення регуляторного органу; розроблення правил щодо антидискримінацій- ного доступу до видобування нафти та вуглеводнів.

Протидія корупції постає одною з головних перепон діяльності вільної торгівлі. Демпінгова практика, картелі, агресивне злиття мають бути під контролем спеціальних органів, відповідальних за протидію цим економічним дестимуляторам. Положення про конкуренцію мають стосуватися як приватних, так і державних підприємств. Компанії повинні мати рівний доступ до ринку для того, щоб унеможливити створення чистих монополій. Україна також зобов'язується усувати перешкоди для конкуренції, які могли спричинити надмірні дотації до окремої галузі економіки. Україна та ЄС зі своїх сторін мають надавати достовірну та оперативну інформацію щодо розмірів державної допомоги тим галузям чи підприємствам, які безпосередньо пов'язані з експортом чи імпортом товарів [6].

Можна припустити, що український експорт та імпорт в країни Європейського Союзу та СНД розвивається нерівномірно. Використовуючи дані Державного комітету статистики, було виявлено, що з 01.01.2016 р. по 01.01.2017 р. приріст експорту з України до ЄС становив 3,7%, імпорту - 11,8%. Тобто загалом збільшення товарообігу відбулося на 8,1%.

У відносинах із країнами СНД спостерігається протилежна ситуація. Експорт за визначений період зменшився на -22,7%. Для імпорту приріст також був від'ємний (-18,3%). Відповідно загалом товарооборот зменшився на -20,2%. Варто зауважити, що на відміну від відносин із ЄС, де торговельний баланс є постійно від'ємним, торгівля України із країнами СНД характеризується позитивним сальдо торговельного балансу. Виходячи з отриманих результатів, можна прийняти до уваги вплив дії ПВЗВТ на український товарообіг, що виявляється у збільшені товарообігу між Україною та ЄС за його одночасного зменшення у відносинах із членами СНД.

Таблиця 3

Структура торгівлі з членами СНД

Таблиця 4

Лідери за часткою експорту та імпорту в загальному обсязі

Детальний розгляд географії товарообороту з країнами ЄС (табл. 1; табл. 2) свідчить про те, що лідером у динаміці експорту з України є Хорватія зі 49,8%, аутсайдером - Мальта (-36,7%). Дані щодо імпорту характеризуються більшими значеннями та відхиленням від 0, що

спричинене перевагою імпортних відносин України з ЄС. На першому місті за динамікою імпорту перебуває Хорватія - 95,8%, а замикає рейтинг Угорщина з від'ємним приростом імпорту (-50,1%). Із цих даних можна відзначити позитивний розвиток торговельних відносин із Хорватією, за якого можна спостерігати значний зріст обсягу товарообігу. Нижче наведені дані про 5 найкращих та 5 найгірших країн ЄС за рейтингом приросту експорту та імпорту у торговельних відносинах з Україною (табл. 1; табл. 2).

Як вже було зазначено, динаміка торговельних експортних відносин України з країнами СНД на кінець 2016 р. є переважно від'ємною. Позитивний показник експорту демонструє тільки торгівля з Білорусією. Приріст експорту за рік становив 3,7%. Найгірший показник має Киргизстан (-46,5%). Відносно імпорту зріст показника у понад 2 рази спостерігається у торгівлі з Туркменіста- ном. Україна закупила на 110,4% більше в 2016 р., ніж у 2015 р. Останню сходинку в рейтингу посідає, як і щодо експорту, Киргизстан (-69,4%).

Невизначеним є питання щодо стратегії освоєння Україною нових ринків. За умови, що Україна зосереджує торгівлю на тих країнах, з якими частка товарообігу серед інших членів ЄС у базовому році є найбільшою, буде спостерігатися пряма залежність між часткою експорту або імпорту країни в сукупному товарообігу Європейського Союзу та динамікою зміни експорту та імпорту.

Проведені розрахунки із застосуванням кореляції г-Пірсона демонструють, що пряма залежність між вищеназваними показниками відсутня, оскільки для експортних відносин кореляція становить (-0,75) < 0,04 < 0,75, а для імпортних - (-0,75) < (-0,10) < 0,75. Це не дає змоги підтвердити припущення, що українські підприємці зосереджуються на вже опанованих ринках. Нижче наведена таблиця країн із найбільшими за обсягом частками товарообігу з Україною в межах європейського ринку на 2015 р. [7].

Отже, одночасно лідерами в загальному обсязі експорту та імпорту в структурі товарообігу України серед членів ЄС є Італія, Німеччина, Польща, Угорщина. Можна стверджувати, що з цими країнами Україна виявляє найбільш тісний зв'язок у сфері зовнішньоторговельних відносин.

Висновки

За результатами дослідження зовнішньоторговельних відносин між Україною та членами ЄС і СНД було з'ясовано, що станом на 01.01.2017 р. український товарний ринок зазнає змін у вигляді переорієнтації торговельних потоків на Захід в умовах лібералізації торгівлі, передбаченої Угодою про асоціацію між Україною та ЄС. Це виявляється у збільшенні обсягу експорту та імпорту в Європейський Союз на 3,7% та 11% відповідно за його зменшення у торгівлі з країнами СНД на -18,3% для експорту та на -20,2% для імпорту. Засвідчено, що найкращі показники приросту експорту та імпорту товарів Україна демонструє з Хорватією - 49,8% та 95,8% відповідно. В межах дослідження було визначено, що найбільш плідна співпраця у сфері зовнішньої торгівлі України спостерігається з Італією, Німеччиною, Польщею та Угорщиною. Також була виявлена відсутність залежності між поточною часткою товарообороту країни в сукупності відносин та динаміки їх змін.

Список використаних джерел

1. Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами з іншої сторони [Електронний ресурс]. 2014. Режим доступу до ресурсу: http://zakon4.rada.gov.ua/rada/show/984_011/page.

2. Рада Федерації РФ проголосувала за припинення вільної торгівлі з Україною [Електронний ресурс]. 2015. Режим доступу до ресурсу: https://economics.unian.ua/finance/12223H-rada-federatsiji-rf-progolosuvala-za-pripinennya-zvt-mij- rosieyu-i-ukrajinoyu.html.

3. Географічна структура зовнішньої торгівлі товарами у 2015 році [Електронний ресурс]. 2016. Режим доступу до ресурсу: http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2015/zd/ztt/ztt_u/ztt1315_u.htm.

4. Шепотило О. Вибір торгової політики для України: Порівняльний аналіз вигод від приєднання до МС та ЗВТ ЄС [Електронний ресурс] / Олександр Шепотило // Київська Школа Економіки - Режим доступу до ресурсу: http://www.kse.org.ua/ download.php?downloadid=247.

5. Гайдуцький П. Невесела ейфорія зовнішньої торгівлі [Електронний ресурс] / Павло Гайдуцький. 2014. Режим доступу до ресурсу: https://dt.ua/international/nevesela-eyforiya-zovnishnoyi-torgivli-_.html.

6. ЄС-Україна: поглиблена та всеохоплююча зона вільної торгівлі [Електронний ресурс] // Представництво Європейського Союзу в Україні - Режим доступу до ресурсу: http://eeas.europa.eu/archives/delegations/ukraine/documents/virtual_library/ dcfta_guidebook_web.pdf.

7. Географічна структура зовнішньої торгівлі товарами у 2016 році [Електронний ресурс]. 2017. Режим доступу до ресурсу: http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2016/zd/ztt/ztt_u/zttE216_u.htm.

Размещено на Allbest.ru