Підготовка зовнішньоторгівельної угоди з експорту спирту
Аналіз світового та українського ринку спирту. Нормативно-правові умови здійснення експорту спирту. Зовнішньоекономічний контракт експорту спирту. Розміщення спиртової промисловості. Національні механізми регулювання зовнішньоекономічного функціонування.
Рубрика | Международные отношения и мировая экономика |
Вид | курсовая работа |
Язык | украинский |
Дата добавления | 13.04.2018 |
Размер файла | 474,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. АНАЛІТИЧНА МАРКЕТИНГОВА ОЦІНКА РИНКУ СПИРТУ
1.1 Аналіз світового ринку спирту
1.2 Аналіз українського ринку спирту
РОЗДІЛ 2. ПРАВОВЕ ОБҐРУНТУВАННЯ МОЖЛИВОСТІ ЗДІЙСНЕННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ УГОДИ ЕКСПОРТУ СПИРТУ
2.1 Законодавча база
2.2 Нормативно-правові умови здійснення експорту спирту
РОЗДІЛ 3. зовнішньоекономічний контракт експорту спирту
РОЗДІЛ 4. ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ЕКСПОРТУ СПИРТУ
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ВСТУП
На території нашої держави важливе значення відіграє ринок. Однак ринок - це абстрактне поняття, а практичне формування та функціонування передбачає становлення розвинутої інфраструктури. Для якісної роботи на регіональному рівні не вистачає системності, а процесу становлення інфраструктурних елементів - послідовності.
У світі ринок спирту дуже насичений. Для нашої країни головними конкуренти є Бразилія й Америка, які ведуть агресивну політику на зовнішніх ринках. У той же час, конкуренція семи спеціально уповноважених урядом на право здійснення експорту спирту державних операторів, приводить до розпилення зусиль і конкуренції між собою українських виробників на зовнішніх ринках. Для збільшення обсягів експорту і підвищення його ефективності урядом необхідно визначити єдиного уповноваженого органа здійснювати експорт спирту.
Даній темі присвячено багато праць вітчизняних та зарубіжних учених, зокрема П.Гайдуцького, В.Андрійчука, М.Дем'яненка, С.Дусановського, В.Зіновчука, М.Маліка, А.Павленка, Т.Дудара, М.Пархомця, Б.Пасхавера, М.Портера, П.Саблука, А.Стельмащука, Г.Фактора, Г.Черевка, Л.Сороки, А.Шагуріна, А.Шеремети, В.Шморгуна, Л.Худолій, В.Юрчишина, І.І. Яковця та інших учених. Їх зусиллями створений міцний теоретико-методологічний фундамент названого напряму, вирішено багато його практичних аспектів. Проте окремі сторони цієї багатогранної проблеми не вирішені і вимагають поглибленого їх дослідження.
Мета дослідження з підготовка угоди з експорту спирту.
Завдання дослідження:
? аналіз світового ринку спирту та його сучасних тенденцій;
? аналіз українського ринку спирту та його сучасних тенденцій;
? аналіз законодавчої бази, що регулює здійснення зовнішньоторговельної угоди з експорту спирту;
? визначення економічної доцільності проведення зовнішньоторговельної угоди з експорту спирту.
Об'єкт дослідження - ринок спирту.
Предмет дослідження - особливостей укладання та реалізації зовнішньоторговельної угоди з експорту спирту.
Інформаційною базою дослідження є періодичні спеціальні видання, що висвітлюють особливості розвитку ринку спирту.
В ході дослідження були використані загальнонаукові (індукції, дедукції, узагальнення, аналізу, синтезу) та спеціальні (статичний, графічний, табличний) методи дослідження.
РОЗДІЛ 1. АНАЛІТИЧНА МАРКЕТИНГОВА ОЦІНКА РИНКУ СПИРТУ
1.1 Аналіз світового ринку спирту
Світове виробництво етанолу у 2017 р. складало близько 37 млрд. л, з яких 5 млрд. л. харчового етанолу, 9 млрд. л - для хімічної промисловості та 22 млрд. л - паливного.
Світовими лідерами з виробництва етанолу є США і Бразилія. їх частка в світовому обсязі виробництва склала 68%. Також нарощують виробництво етанолу в ЄС, Китаї, Індії, Німеччині, Іспанії, Франції та інших країнах. В табл. 1.1 наведені дані про випуск етанолу в п'яти найбільших країнах-виробниках, загальна доля яких становить 85 % світового виробництва етанолу.
Таблиця 1.1
Перші п'ять світових виробників етанолу в 2017 р. [13-14]
Країна |
Виробництво біоетанолу, млрд. л |
Доля в світовому виробництві, % |
|
Бразилія |
16 |
32 |
|
США |
19 |
36 |
|
Китай |
4 |
8 |
|
Індія |
2,2 |
4 |
|
Євросоюз |
1,4 |
3 |
|
Всього |
42 |
84 |
|
Всього в світі |
50 |
100 |
Лише 7% загальної кількості етанолу було отримано методом хімічного синтезу, а 93% - дріжджовою ферментацією цукрів (біоетанол) [12]. Отже, ферментний спосіб отримання етанолу є визначальним.
Карту найбільших виробників та експортерів спирту наведено на рис. 1.1.
Рис. 1.1. Карта експортерів спирту [15-16]
У більшості країн біоетанол виробляється із зернових культур (кукурудза, пшениця, ячмінь), але процес видобутку спирту не обмежений лише цими культурами. Сучасні технології виробництва біоетанола дозволяють використовувати практично будь-яку вихідну сировину з високим вмістом цукроносного крохмаля (картопля, цукровий буряк).
Наприклад, Бразилія і Колумбія, як найбільші в світі виробники біоетанолу, використовують для видобутку етанолу цукрову тростину. Виробництво біоетанолу з вищезгаданої сировини вимагає достатніх кількостей родючих грунтів і води на їх зрошення.
Цільові ринки постачання спирту наведено на рис. 1.2.
Рис. 1.2. Країни-імпортери спирту [15-16]
Таким чином, лідерами серед світових імпортерів етилового спирту за підсумками 2017 були США, Нідерланди, Німеччина, Швеція, Японія, на частку яких доводилося 61%. Торговий баланс цих країн є негативним. Це означає, що дані країни є нетто-імпортерами етилового спирту, тобто більше імпортують (або тільки імпортують), ніж експортують.
На жаль, це не вихід для щільно заселених і промислово розвинених областей, подібних до Західної Європи. Технологія виробництва біоетанолу з целюлози дозволяє виробляти біоетанол із стебел або соломи, зерна, целюлозних відходів і інших целюлозних джерел без додаткових земель.
Згідно з даними Trade Map імпорт етилового спирту в США в 2017 р. склав 1,6 млрд. тонн на суму 1,4 млрд. дол США . Ринок етилового спирту США динамічно розвивається і є швидкозростаючим . Середньорічний темп приросту вартісного обсягу імпорту етилового спирту за період 2016-2017 р. склав 51,2 %. США є нетто - імпортерами етилового спирту. У списку світових імпортерів етилового спирту займає перше місце. На частку США припадає 25,1 % світового імпорту етилового спирту. При цьому варто відзначити , що США здійснюють експортні поставки в незначному обсязі . За підсумками 2017 США знаходилися на 11 місці серед світових експортерів. На частку США припадало 1,3 % світового експорту етилового спирту ( 74 млн. дол США ) . Ряд країн , що не мають на сьогодні експорту в США , когут стати потенційними постачальниками етилового спирту на ринок даної країни. Це такі країни , як Польща , Іспанія та Італія.
Згідно з даними Trade Map імпорт етилового спирту в Китай в 2017 р. склав 1,2 тис. тонн на суму 1 млн. дол США . Ринок етилового спирту звужується за рахунок скорочення імпорту протягом останніх п'яти років (2013 - 2017рр .) . У 2017 р. порівняно з 2016 р. імпорт етилового спирту в Китай скоротився на 17 %, протягом 2015-2016 рр. скорочення імпорту склало 15 % в середньому в рік. У списку світових імпортерів Китай займав 76 місце. На частку Китаю припадало 0,02 % світового імпорту. Китай є нетто-експортером етилового спирту. За підсумками 2017 Китай знаходився на 16 місці серед світових експортерів. На частку Китаю припадало 1,04 % світового експорту етилового спирту ( 58,9 млн. дол США ) .
1.2 Аналіз українського ринку спирту
В Україні є понад вісімдесять спиртових підприємств, що мають реальну можливість виробляти понад 70 млн. л спирту на рік. Однак, через неповне навантаження потужностей спиртових підприємств, фізичного і морального зношення обладнання, неврегульованість особливостей цінотворення, можливості підприємств не використовуються на повну міру.
Фінансово-господарська діяльність 50% заводів, які структурно входять у концерн "Укрспирт" останніми роками, являється збитковою. Спирт використовують в лікерно-горілчаному виробництві, для кріплення вин, у парфумерно-косметичній та кондитерській галузях, для виробництва оцту, а також при виготовлення вітамінів, у медичній галузі та обслуговуванні техніки. На спиртових підприємствах отримують хлібопекарські та кормові дріжджі, рідку вуглекислоту, вітаміни для кормів тощо. Виготовлення спиртних напоїв за допомогою бродіння цукрових та речовин з вмістом крохмалю стало відомим з давніх-давен, в Європі найперше в Італії. Винний спирт вживався людьми спочатку як лікувальна есенція («життєва вода»), з XIV ст. як алкогольний напій.
Розміщення спиртової промисловості сьогодні таке ж, як і швидше: основні заводи в Лісостепу, трохи менше -- в Поліссі. Найкрупніші підприємства - це Лохвицький спиртовий комбінат (Полтавська область), Андрушівський спиртовий комбінат (Житомирська область), Барський та Калинівський (Вінницька область), Івашківський (Харківська область), Косарський (Черкаська область), Лужанський (Чернівецька область), Марилівський (Тернопільська область) спиртові підприємства. На підприємствах спиртової галузі виробляють кормові та хлібопекарські дріжджі, рідку вуглекислоту, вітаміни «В 12» для корму. Наукову проблематику спиртової галузі в Україні розробляє Український науково-дослідницький інститут спиртової і лікеро-горілчаної промисловості, який розташований в місті Київ.
На даний момент увесь спирт в Україні виробляє корпорація “Укрспирт”. Обставини, які склались на внутрішньому та зовнішньому ринках спирту, перешкоджає ефективному використанню існуючих виробничих можливостей спиртових підприємств. Підхід, який сьогодні існує в Україні до застосування спирту як добавки до бензину в кількісному еквіваленті 2-5% ймовірно буде змінений на інший, що буде передбачати виготовлення альтернативного палива,в якому відсоток спирту буде складати до 70-75 %. У цьому контексті, найбільш ефективним октанопідвищуючим додатком до автомобільного бензину являється етиловий спирт.
Велика детонаційна стійкість, низький рівень токсичності, ймовірність виготовлення з поновлювальних джерел сировини, наявні в Україні вільні можливості для виготовлення - це все свідчить що етанол є найбільш привабливим у порівнянні з іншими оксигенатами. Доцільність використання етанолу у виготовленні моторного палива є безпомилковою, тим більше що подібним шляхом ідуть ряд таких держав, як Бразилія, США, Індія, Франція, Канада тощо. Протягом останнього періоду ТОВ “Біоенергетична компанія” в групі із науковцями Інституту харчової хімії і технологій НАН України розробляли альтернативні моторні палива на основі біоетанолу. В кінцевому результаті виготовлено альтернативне моторне паливо «БІО-100», до складу якого входить близько 70% етанолу, а решта частина - це вуглеводні компоненти. Важливо, що це паливо пройшло повний цикл випробувань у спеціалізованих структурах УкрНДІНП “МАСМА” Мінпаливенерго та ДП “ДержтрансНДІпроект” Мінтрансу України. Це паливо визначено абсолютно придатним для використання в двигунах з іскровим запаленням та відповідає споживчим стандартам бензину категорій А-95, А-98 та забезпечує значне зменшення викиду шкідливих елементів у відпрацьованих газах (CO у 5 разів, окиси азоту - у 1,5 рази).
Вироблення цього палива варто освоїти на державних спиртових підприємствах, що свого часу були облаштовані установками зневоднення спирту. До цих підприємств відносяться: Андрусівський, Барський, Будильський, Гайсинський, Дублінський, Луганський заводи, на яких за допомогою незначних технологічних перетворень є можливість налагодити повномасштабне виготовлення моторних палив. Технологія виробництва палив окреслює унеможливлення застосування проміжних продуктів (біоетанолу) за нецільовим використанням. Також, немає необхідності транспортувати біоетанол на нафтопереробні підприємства [17].
При абсолютному навантаженні усіх наявних потужностей спиртових підприємств кожного року є можливість виробляти близько 500 тис. тонн біопалива, що становить понад 10% високооктанових бензинів від загального використання бензину в Україні. Також є можливість виготовляти низько октанові моторні палива для необхідностей сільськогосподарської техніки, собівартість якого нижча від нафтового бензину. Додатково спиртові підприємства можуть переробляти близько 800 тис. тонн зерна або 1 млн. тонн мелясу, що в свою чергу забезпечить загальні проблеми реалізації сільськогосподарської продукції на внутрішньому ринку за стабільними цінами і стабільним попитом. Використання моторного палива «БІО-100» забезпечить енерговідновлюючий ресурс, який забезпечить енергонезалежність України.
Важливим є також те, що налагодження виробництва модерного біопалива, взаємопов'язане з замовленням у машинобудівній сфері. Створення виробництв по більш глибшій переробці сировини забезпечить додатковий ефект у вигляді: зменшення енерговитрат виробництва; дасть можливість виготовляти біодизель для сільгоспвиробників; виробляти високоякісні комбікорми із високим вмістом білків; виробляти гліцерин і добрива.
Для забезпечення співпраці з закордонними партнерами, які мають великий досвід із виготовлення біопалива, Асоціація „Укрбіоенерго" домовилася із спорідненою Німецькою Асоціацією біогенного та відновлювального палива про співпрацю з розвитку виготовлення біоетанолу в Україні та експорту його в Німеччину та інші країни ЄС. Також порушувалися питання про координацію діяльності з впровадження в Україні вітчизняних та європейських технологій виготовлення; надання українській стороні новітніх європейських технологій та інвестицій у виробництво біодизелю, біоетанолу, біогазу тощо. А також залучення фінансових, інтелектуальних і технологічних ресурсів для очистки земель, що зазнавали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, та передача цих земель для використання згідно законодавства за призначенням [20].
Частина заводів ДП «Укрспирт» перепрофільовані на виробництво біоєтанолу. За 9 місяців 2017 року випустили трохи більше 16000 тисяч тонн біопалива. Це приблизно в 1,5 рази більше ніж за аналогічний період 2016 року. На майбутній рік ми плануємо збільшити потужності ДП «Укрспирт» в виробництві біоєтанолу до 10 тисяч тонн в місяць.
РОЗДІЛ 2. ПРАВОВЕ ОБҐРУНТУВАННЯ МОЖЛИВОСТІ ЗДІЙСНЕННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ УГОДИ ЕКСПОРТУ СПИРТУ
2.1 Законодавча база
ринок спирт нормативний експорт
Головною особливістю розвитку національних механізмів регулювання зовнішньоекономічного функціонування є його правова забезпеченість.
Законодавство України із питань державної митної справи включає Конституцію України, Митний Кодекс, інші закони України, які регулюють норми, вказані у статті 7 Кодексу, з зовнішніх договорів України, згода на обов'язковість яких забезпечена Верховною Радою України, в тому числі нормативно-правових актів, створених на основі та для забезпечення реалізації цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Для здійснення митного контролю і митного оформлення виробів, транспортних засобів комерційного призначення, які рухаються через митний кордон України, реалізуються виключно норми законів України та нормативно-правових актів із особливостей державної митної справи, що чинні на день прийняття митної декларації органом доходів та зборів України [1].
В склад нормативно-правових актів з експорту спирту включаємо:
- Податковий кодекс України, який здійснює регулювання відносини, що виникають у галузі справляння податків та зборів, також, забезпечує вичерпний перелік податків і зборів, які справляються на митній території Україні, і особливості їх адміністрування, платників податків і зборів, їх суб'єктивні права та обов'язки, перелік повноважень контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб у ході здійснення податкового контролю, в тому числі, відповідальність у разі порушення податкового законодавства[2].
- Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність», який стверджує: Зовнішньоекономічна діяльність - це функціонування суб'єктів господарської діяльності України і іноземних суб'єктів господарської діяльності, яка формується на взаємовідносинах між ними, що може існувати як на території України, так і за кордоном [3].
- Митний тариф України являється невід'ємною складовою цього Закону України «Про Митний тариф України» і має в наявності перелік ставок загальнодержавного податку - ввізного мита на продукцію, яка ввозяться на митну територію України і систематизовані відповідно до Української класифікації продукції зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), яка складена на базі Гармонізованої системи опису та кодування продукції[4].
- Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» окреслює головні засади державної політики щодо регулювання виготовлення, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх відповідної якості і захисту здоров'я людини, і збільшення боротьби із незаконним виготовленням і обігом алкогольних напоїв та тютюнових виробів на митній території України [5].
- Наказ Міністерства економіки України «Про порядок ліцензування експорту товарів» окреслює єдиний порядок підготовки і видачі ліцензій на експорт товарів (далі - ліцензія) Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, структурними відомствами обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій (далі - уповноважений орган) [6].
- Постанова Кабінету Міністрів України «Питання, пов'язані із застосуванням митних декларацій» окреслює вимоги до підготовки та реалізації митних декларацій, за наявності яких декларується продукція, що рухається (переміщується) через митний кордон України юридичними особами, та інші вироби, що відповідно до чинного законодавства України підлягають декларації шляхом поданням митної декларації, яка передбачена для юридичних осіб, в тому числі особливості внесення змін до митних декларацій, їх відкликання та оголошення недійсними. [8].
Отже, доходимо висновку, що ресурси адміністративного впливу на налагодження ринку спирту, великою мірою вичерпані, і відповідно не в змозі забезпечувати значний ріст рівня виготовлення спирту.
2.2 Нормативно-правові умови здійснення експорту спирту
Початкові нормативно-правові акти, які мають відношення до цієї діяльності, прийняті Верховною Радою України ще в 1991 р. До них відноситься Закон України „Про зовнішньоекономічну діяльність”. З його затвердженням зовнішньоекономічна діяльність в нашій державі вперше отримала правовий статус. В ньому нормативно прописані поняття зовнішньоекономічної діяльності, її суб'єктів, їх суб'єктивних прав та свобод; окреслюються принципи забезпечення та організаційні типи зовнішньоекономічного функціонування. Крім даного закону, зовнішньоекономічне функціонування можна окреслити великою кількістю нормативно-правових актів: законів, указів, актів міністерств, постанов тощо.
Особливості визначення виробника та покупців спирту і забезпечення контрольних функцій за його обігом встановлює процедуру визначення виробників і покупців спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового, спирту етилового ректифікованого денатурованого, спирту етилового денатурованого(спирту технічного), абсолютованого спирту, біоетанолу (далі-спирт),фракції головної етилового спирту, в тому числі механізм забезпечення контролю за обігом спирту на ринку та стосується суб'єктів підприємницької діяльності, постачальників, а також виробників (далі - постачальники), і, звісно, тих суб'єктів, які здійснюють його купівлю (далі - покупці), без врахування форми власності [7].
Класифікація виробів зовнішньоекономічної діяльності в Україні (УКТ ЗЕД) побудована на основі Гармонізованої системи опису та кодування виробів і підлягає затвердженню законом про Митний тариф України. В УКТ ЗЕД вироби систематизовано за розділами, товарними позиціями, групами, товарними підпозиціями, найменуваннями та цифровими кодами яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів. Для докладнішої класифікації товарів користуються сьомим, восьмим, дев'ятим та десятим знаками цифрового кодування. Форма з десяти знаків цифрового кодового визначення товарів в УКТ ЗЕД складається з коду групи (перші два знаки), коду товарної позиції (перші чотири знаки), коду товарної підпозиції (перші шість знаків), коду товарної категорії (перші вісім знаків), коду товарної підкатегорії (десять знаків) [1].
Вироби в порядку декларування підлягають класифікації, тобто у відношенні виробів необхідно визначити коди відповідно до класифікаційних групувань, що зазначені в УКТ ЗЕД. Таким чином, митні органи забезпечують контроль чіткості класифікації виробів, що подані для митного оформлення, відповідно до УКТ ЗЕД.
У разі вимоги посадової особи митного виконавчого органу декларант чи особа яка ним уповноважена зобов'язуються подати всі відомості, які є в наявності та є необхідними задля підтвердження заявлених ними кодів виробів, що подані для митного оформлення, в тому числі зразки цих виробів та/або техніко-технологічну документацію для них. Якщо виявлено під час митного оформлення виробів або після нього значні порушення правил класифікації виробів, то відповідно митний орган має абсолютне право класифікувати ці вироби самостійно.
Під складним випадком класифікації виробу необхідно розуміти такий випадок, якщо в процесі виконання контрольних функцій щодо дійсності заявленого декларантом або особою що ним уповноважена коду виробу виникають суперечності щодо розуміння положень УКТ ЗЕД, щоб вирішити які необхідно додаткова інформація, спеціальні знання, проведення певних досліджень тощо.
Санкції, в тому числі штрафи за непогашення митних платежів та за інші значні порушення, які виявлено у зв'язку з неточною класифікацією виробів, можуть застосовуватись митними органами тільки в разі, коли рішення що прийнято митним органом про класифікацію таких виробів у складному випадку було прийнято в основі наданих заявником фіктивних документів, поданої ним фіктивної інформації та/або через неподання заявником усієї існуючої в нього інформації, що необхідна для того щоб прийняти зазначене рішення, яке суттєво вплинуло на характер даного рішення.
Ухвала митних органів у зв'язку з класифікацією виробів для митних цілей являється обов'язковими. Подібного роду рішення оприлюднюються в установленому законом порядку. В разі непогодження із рішенням митного органу щодо класифікації виробу декларант або особа що ним уповноважена має право оскаржувати відповідне рішення в порядку, установленому главою 4 Кодексу [1]. Висновки усіх органів, організацій та установ щодо визначення кодування виробів у відповідності із УКТ ЗЕД підчас митного оформлення носять інформаційний чи довідковий характер.
РОЗДІЛ 3. ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИЙ КОНТРАКТ ЕКСПОРТУ СПИРТУ
Контракт № 1
Київ “05” квітня 2018
ПАТ «Прост», надалі “Покупець”, в особі директора Сидоренка С.В., з одного боку, та ПАТ «Укрспирт», надалі “ Продавець”, в особі директора Троцюк В.А., - з другого боку , уклали цей Контракт у такому:
Предмет контракту
Продавець продав, а Покупець купив(надалі - товари), перераховані у Додатку №1 до даного Контракту, та який є його невід'ємною частиною, на суму 50 000 длр. США на умовах СІР Стамбул.
Загальні умови контракту
1. Визначення
1.1.У цьому Контракті перераховані терміни інтерпретуються, як зазначено:
(a)«Контракт» являється угодою, укладеною Замовником і Постачальником, як зазначено у Формі контракту, що підписана сторонами контракту, та включає всі додатки та доповнення до контракту та всі документи, що включаються до нього за допомогою посилання.
(b) «Ціна контракту» являється ціною, яка відповідно до Контракту відноситься до сплати Постачальникові за повне і належне здійснення контрактних зобов'язань постачальника.
(c) «Товари» являються продукцією певного виду та призначення до використання, що Постачальник зобов'язаний представити Замовнику відповідно до Контакту, разом з послугами, що відносяться до поставки виробів.
(d) «ЗУК» є Загальними умовами контракту, які зазначені у цьому розділі.
(f)«ОУК» являється Особливими умовами контракту.
(g) «Замовник» це організація, яка купує Товари, що зазначено в ОУК.
(h) «Країна Замовника» це держава, що зазначена в ОУК.
(i)«Постачальник» являється фізичною чи юридичною особою, яка надає Товари відповідно до Контракту.
(j)«День» являється календарним днем відповідно до загальних вимог.
2. Застосування
2.1 Ці Загальні умови беруться до уваги в тому обсязі, в якому вони не змінюються відповідними положеннями інших структурних частин Контракту.
3. Країна походження
3.1Для цього Пункту «походження» являється місцем розташування, де продукцію було вироблено, вирощено або виготовлено. Товари вважаються виготовленими, коли шляхом виробництва, обробки або суттєвого і у значному обсягу монтажу компонентів, отримується комерційно визнаний новий виріб, який суттєво відрізняється основними характеристиками або призначенням або використанням від складових компонентів.
3.2Походження Товарів відрізняється від національної належності Постачальника.
4. Стандарти
4.1 Товари, поставлені за цим Контрактом, повинні відповідати стандартам, вказаним у Технічних специфікаціях, і коли стандарт не вказаний - відповідним стандартам країни походження Товарів. Стандарти повинні являти собою останню редакцію, видану відповідним закладом.
5. Патентні права
5.1 Постачальник відшкодовує Замовнику усі претензії третіх сторін стосовно порушення патентних прав, прав на торгову марку або промисловий зразок, що виникають у результаті використання Товарів або будь-якої їх частини у Країні Замовника.
6. Контрактна гарантія (Забезпечення виконання договору про закупівлю)
6.1 Протягом тридцяти (30) днів з моменту отримання повідомлення про перемогу на тендері Постачальник, який одержав перемогу, повинен надати Замовнику забезпечення виконання договору про закупівлю у сумі, визначений у ОУК.
6.2 Сума забезпечення виконання договору виплачуються Замовнику як компенсація будь-яких збитків, що виникли у результаті невиконання Постачальником своїх зобов'язань за Контрактом.
6.3 Забезпечення виконання договору повинно бути деномінована у валюті Контракту або у вільно конвертованій валюті, прийнятній для Покупця, і має бути представлена у одній з наступних форм:
(a)банківська гарантія або акредитив, що не може бути відкликаним, наданий банком, що має хорошу репутацію, який знаходиться у країні Замовника або за її кордоном, і є прийнятним для Замовника, у формі, визначений у тендерних документах, або іншій формі, прийнятній для Замовника, або
(b)підтверджений чек.
6.4 Забезпечення виконання договору розблоковується Замовником і повертається Постачальнику не пізніше ніж через тридцять (30) днів після дати завершення виконання Постачальником своїх обов'язків за Контрактом, включаючи будь-які гарантійні зобов'язання, якщо у ОУК не передбачено інше.
7. Контроль івипробування
7.1 Замовник або його представник мають право перевіряти та (або) проводити випробування Товарів з метою підтвердження їх відповідності специфікаціям Контракту без будь-яких додаткових витрат з боку Замовника. ОУК і Технічні специфікації вказують який контроль і випробування необхідні Замовнику і де вони повинні проводитись. Замовник своєчасно надає Постачальнику письмову інформацію щодо будь-якого представника, призначеного для цього.
7.2 Контроль і випробування можуть проводитись на території Постачальника або його субпідрядника (субпідрядників), у пункті доставки та (або) у пункті призначення Товарів. У разі проведення їх на території Постачальника або його субпідрядника (субпідрядників) усі обґрунтовано необхідні засоби і сприяння, у тому числі доступ до креслень і виробничої інформації, надаються контролерам без будь-якої оплати Замовником.
7.3 Якщо Товари, що піддаються контролю або випробовуванням, не відповідають вимогам Специфікацій, то Замовник може відмовитись прийняти Товари і Постачальник замінює не прийняті Товари або вносить зміни, необхідні для забезпечення відповідності вимогам специфікацій без будь-яких витрат з боку Замовника.
7.4 Право Замовника стосовно контролю, випробувань і якщо необхідно неприйняття Товарів після прибуття Товарів до країни Замовника ніяким чином не обмежується і не втрачається у результаті проведення попереднього контролю, випробувань та прийняття Товарів Замовником або його представником до відправки Товарів з країни походження.
7.5 Ніякі положення Пункту 7 ЗУК ніяким чином не звільняють Постачальника від будь-яких гарантійних або інших зобов'язань відповідно до Контракту.
8. Пакування
8.1 Постачальник забезпечує таке пакування Товарів, яке необхідне для уникнення їх пошкодження або погіршення характеристик під час транспортування до кінцевого пункту призначення, вказаного у Контракті. Пакування повинно бути достатнім, щоб витримувати без обмежень необережне поводження під час транспортування та дію екстремальних температур, солі та опадів під час транспортування і відкритого зберігання. Розміри і маса пакувальних ящиків повинні враховувати, де це необхідно, віддаленість кінцевого пункту призначення Товарів та відсутність потужних засобів перевантаження у транзитних пунктах.
8.2 Пакування, маркування і документація всередині ящиків та назовні повинна суворо відповідати особливим вимогам, які мають бути ясно визначені у Контракті, включаючи додаткові вимоги, якщо такі наявні, вказані у ОУК, і будь-які додаткові вказівки, надані Замовником.
9. Доставка і документи
9.1 Доставка Товарів здійснюється Постачальником відповідно до умов, визначених у Переліку вимог. Докладні дані щодо транспортних та (або) інших документів, що надаються Постачальником, вказані у ОУК.
9.2 Для цілей Контракту терміни «EXW», «FOB», «FCA», «CIF», «CIP» та інші спеціальні терміни, що використовуються для визначення обов'язків сторін, відповідають визначенню у поточній редакції Incoterms [1], опублікованій Міжнародною торговою палатою у Парижі.
9.3 Документи, які повинен надати Постачальник, визначені у ОУК.
10. Страхування
10.1 Товари, поставлені за Контрактом, повинні бути повністю застраховані у валюті контракту від втрати або збитків, пов'язаних з виготовленням або придбанням, транспортуванням, зберіганням та доставкою, способом, визначеним у ОУК.
11. Транспортування
11.1Якщо Постачальник відповідно до Контракту повинен доставити Товари на умовах FOB, то транспортування Товарів до пункту, включно з завантаженням Товарів на борт судна у вказаному порту завантаження організується і оплачується Постачальником і вартість цих послуг включається у Ціну контракту. Якщо Постачальник відповідно до Контракту повинен доставити Товари на умовах FCA, транспортування Товарів і доставка до транспортної компанії, у пункт вказаний Замовником, або інший узгоджений пункт організується і оплачується Постачальником і вартість цих послуг включається у Ціну контракту.
11.2 Якщо Постачальник відповідно до Контракту повинен доставити Товари на умовах CIF або CIP, то транспортування Товарів до порту призначення або іншого вказаного пункту призначення у країні Замовника, як вказано у Контракті, організується і оплачується Постачальником і вартість цього включається у Ціну контракту.
11.3 Якщо від Постачальника вимагається згідно з Контрактом транспортувати Товари до визначеного пункту призначення у країні Замовника, вказаного як Місце виконання, транспортування до даного пункту призначення у Країні Замовника, включаючи страхування і зберігання, як вказано в Контракті, організовується Постачальником і пов'язані з цим витрати враховуються у Ціну контракту.
11.3 Якщо від Постачальника згідно Контрактом вимагається доставка Товарів на умовах CIF або CIP, ніякі обмеження щодо вибору транспортної компанії застосовуватись не можуть. Якщо від Постачальника згідно з Контрактом вимагається (а) доставка Товарів на умовах FOB або FCA і (б) організація від імені і за рахунок Замовника міжнародного транспортування з використанням вказаних транспортних компаній або транспортних компаній під національним прапором країни Замовника, то Постачальник може організувати транспортування альтернативними транспортними компаніями, якщо вказані транспортні компанії або компанії під національним прапором країни Замовника не можуть забезпечити транспортування Товарів протягом строку (строків), визначеного у Контракті.
12. Додаткові послуги
12.1 Від Постачальника може вимагатись надання будь-якої або усіх представлених далі послуг, включно з додатковими послугами, вказаними у ОУК:
(a) виконання або нагляд за монтажем та (або) запуском поставлених Товарів на місці призначення;
(b) надання інструментів, необхідних для проведення монтажу та (або) обслуговування поставлених Товарів;
(c) надання докладного керівництва з експлуатації і обслуговування для кожного відповідного компонента поставлених Товарів;
(d) виконання або нагляд або обслуговування та (або) ремонт поставлених Товарів протягом періоду узгодженого сторонами, за умови, що ця послуга не звільняє Постачальника від будь-яких гарантійних зобов'язань згідно з Контрактом, та
(e) навчання персоналу Замовника на підприємстві Постачальника та (або) на місці виконання проекту монтажу, запуску, експлуатації, обслуговуванню та (або) ремонту поставлених Товарів.
12.2 Ціни, за якими Постачальник стягує оплату за додаткові послуги, якщо вони не включені до Ціни контракту на Товари, завчасно узгоджуються сторонами і не повинні перевищувати звичайних рівнів оплати, що стягуються Постачальником за аналогічні послуги з інших сторін.
13. Запасні частини
13.1 Як вказано у ОУК від Постачальника може вимагатись надання будь-яких або усіх наступних матеріалів, повідомлень та інформації стосовно запасних частин, що виготовляються або постачаються Постачальником:
(a) запасних частин, які Замовник вибере для купівлі у Постачальника, за умови що вибір не звільняє Постачальника від будь-яких гарантійних зобов'язань згідно з Контрактом, та (b) у випадку припинення виробництва запасних частин:
(I)попереднього повідомлення Замовника щодо запланованого припинення виробництва у строк, достатній для забезпечення Замовникові можливості придбання необхідних запасів, та
(II) після припинення виробництва, надання Замовникові на його вимогу без будь-якої оплати креслення та специфікації на запасні частини.
14. Гарантія
14.1Постачальник гарантує, що поставлені за цим Контрактом Товари є новими, не використовувались, являють собою останню або поточну модель і включають усі останні удосконалення конструкції і матеріалів, якщо у Контракті не передбачено інше. Крім того, Постачальник гарантує, що усі поставлені за цим Контрактом Товари не мають дефектів, обумовлених конструкцією, матеріалами або процесом виробництва (за винятком випадків, коли конструкція та (або) матеріал визначені специфікаціями Замовника) або будь-якими діями або хибами з боку Постачальника, які можуть виявитись в умовах нормального використання поставлених Товарів в умовах, що переважають у країні кінцевого призначення.
14.2Гарантія діє протягом дванадцяти (12) місяців з моменту доставки і прийняття Товарів або будь-якої їх частини, що має місце бути у деяких випадках, у кінцевому пункті призначення, вказаному у Контракті, або протягом вісімнадцяти (18) місяців від дати відправки з порту або пункту відвантаження у країні відправника, у залежності від того, який період закінчується раніше, якщо у ОУК не вказано інше.
14.3Замовник негайно повідомляє Постачальника у письмовій формі щодо будь-яких претензій відповідно до гарантійних умов.
14.4Отримавши таке повідомлення, Постачальник у межах строку, визначеного ОУК, і наскільки можливо швидко виконує ремонт або заміну дефектних Товарів або їх компонентів без будь-яких витрат з боку Покупця, за винятком, якщо це застосовується, витрат на внутрішню доставку відремонтованих або замінених Товарів або компонентів з підприємства-виробника (EXW) або з вихідного порту або пункту до пункту призначення.
14.5 Якщо Постачальник, отримавши повідомлення, не усуває дефект(и) у межах строку, визначеного у ОУК, або у межах прийнятного періоду, то Замовник на власний ризик і за кошти Постачальника може вжити таких заходів щодо усунення дефектів, які можуть виявитись необхідними, без обмеження будь-яких інших прав, які Замовник може мати згідно з Контрактом стосовно Постачальника.
15. Оплата
15.1Спосіб і умови оплати. що здійснюється Постачальнику згідно з Контрактом, вказуються у ОУК.
15.2 Вимога (вимоги) Постачальника щодо оплати надаються Замовнику у письмовій формі і мають супроводжуватись рахунком, у якому згідно з вимогами описуються доставлені Товари, а також документами, наданими відповідно до Пункту 9 ЗУК і за умови виконання інших обов'язків, визначених у Контракті.
15.3Платежі виконуються Замовником без затримки, але у будь-якому разі не пізніше ніж через шістдесят (60) днів після виставлення Постачальником рахунку або вимоги.
15.4 Валюта або валюти, у яких згідно з Контрактом здійснюється оплата Постачальнику, вказуються у ЗУК з урахуванням наступного загального принципу: платіж виконується у валюті або валютах, у яких вимагалась оплата у ціновій пропозиції Постачальника.
16. Ціни
16.1 Ціни, що вказуються Постачальником за поставлені Товари згідно з Контрактом не повинні відрізнятись від цін, вказаних Постачальником у ціновій пропозиції, за винятком будь-яких коригувань цін, визначених у ОУК.
17. Зміни замовлень
17.1 Замовник має право у будь-який час шляхом надсилання письмової вимоги, наданої Постачальнику відповідно до Пункту 30 ЗУК, вносити зміни до загального обсягу Контракту стосовно будь-якого одного або більшої кількості наступних елементів:
(a) креслення, конструкції або специфікації, коли Товари, що постачаються згідно з Контрактом, виготовляються для Замовника за спеціальним замовленням;
(b)спосіб транспортування або пакування;
(c) пункт доставки та (або)
(d)послуги, що мають надаватись Постачальником.
17.2 Якщо така зміна обумовлює підвищення або зниження вартості або часу, необхідного для виконання Постачальником будь-яких положень Контракту, то виконується відповідне коригування Ціни контракту або графіку поставок, або обох складових і оформлюється відповідний додаток до Контракту. Будь-які вимоги Постачальника щодо коригування відповідно до умов цього пункту, мають бути підтверджені протягом тридцяти (30) днів з дати отримання Постачальником повідомлення про зміну замовлення Замовником.
18. Доповнення до Контракту
18.1 Відповідно до Пункту 17 ЗУК не можуть здійснюватись ніякі зміни або модифікація умов Контракту, за винятком виконаних шляхом письмового доповнення, підписаного сторонами.
19. Передача
19.1 Постачальник не має права повністю або частково передати свої обов'язки щодо виконання Контракту без попередньої письмової згоди Замовника.
20. Контракти субпідряду
20.1Постачальник у письмовій формі повідомляє Замовника щодо усіх контрактів субпідряду, укладених у рамках цього Контракту, якщо це не вказано у ціновій пропозиції. Повідомлення про це у початковій пропозиції або пізніше не звільняє Постачальника від будь-яких обов'язків або відповідальності згідно з Контрактом.
21. Затримки у виконанні Контракту Постачальником
21.1 Доставка Товарів і надання Послуг здійснюються Постачальником відповідно до часового графіку, визначеного Замовником у Переліку вимог
21.2 Якщо у будь-який час на протязі виконання Контракту Постачальник або його субпідрядник(и) зіткнуться з обставинами, що перешкоджатимуть своєчасній доставці Товарів, то Постачальник повинен негайно у письмовій формі повідомити Замовника щодо факту затримки, можливої тривалості і причин(и). Якомога швидше після отримання повідомлення Постачальника Замовник оцінює ситуацію і за своїм вибором подовжує Постачальнику час на виконання умов з урахуванням або без урахування попередньо оцінених збитків, і у цьому випадку подовження строку має бути оформлене доповненням до Контракту.
21.3 За винятком вказаного у пункті 24 ЗУК, затримка Постачальника у виконанні його зобов'язань щодо доставки обумовлює можливість стягнення з Постачальника попередньо оцінених збитків згідно з Пунктом 22 ЗУК, якщо продовження строку без стягнення попередньо оцінених збитків не узгоджено згідно з Пунктом 22.2.
22. Попередньо оцінені збитки
22.1 Якщо Постачальник не забезпечує доставку будь-яких або усіх Товарів протягом періоду (періодів), визначеного у Контракті, Замовник без обмеження інших відшкодувань згідно з Контрактом, відраховує від Ціни контракту, як попередньо оцінені збитки суму, еквівалентну відсотку, визначеному у ОУК від ціни доставки затриманих Товарів або не наданих Послуг, за кожний тиждень або частину тижня затримки, до фактичної доставки або надання, з накопиченням до максимального відсотку відрахування, вказаного у ОУК. Після досягнення максимуму Замовник може розглянути можливість припинення дії Контракту відповідно до умов Пункту 23 ЗУК.
23. Припинення дії у зв'язку з невиконанням зобов'язань
23.1 Замовник без обмеження будь-яких інших відшкодувань за порушення умов Контракту може розірвати Контракт повністю або частково шляхом надання Постачальнику письмового повідомлення про невиконання зобов'язань:
(a) якщо Постачальник не забезпечує доставку будь-яких або усіх Товарів у межах строку (строків), визначеного у Контракті, або протягом додаткового строку, наданого Покупцем відповідно до умов пункту 21 ЗУК, або
(b) якщо Постачальник не виконує будь-які інші зобов'язання згідно з Контрактом.
23.2У випадку, коли Замовник повністю або частково припиняє дію Контракту відповідно до Пункту 23.1 ЗУК, він має право придбати на таких умовах і таким способом, які він вважає належними, Товари, подібні до тих, що не були наданими, і Постачальник несе відповідальність перед Замовником за будь-які додаткові витрати на придбання таких Товарів або Послуг. Однак, Постачальник має продовжувати виконання Контракту у частині, дія якої не припинена.
24. Форс-мажор
24.1 Незалежно від умов Пунктів 21, 22 і 23 ЗУК Постачальник не є відповідальним шляхом втрати права на контрактну гарантію (забезпечення виконання договору), надання відшкодування попередньо оцінених збитків або у результаті припинення дії у зв'язку з невиконанням зобов'язань, якщо (і у тій частині у якій) затримка виконання умов або інший спосіб невиконання його зобов'язань відповідно до Контракту є результатом форс-мажорних обставин.
24.2 Для цілей цього пункту «форс-мажор» означає обставини, що є за межами контролю Постачальником, не виникли з вині або через недогляд Постачальника і не могли бути передбаченими. Такі обставини можуть охоплювати, але не обмежуються, дії Замовника стосовно до його суверенних прав, війни або революції, пожежі, повені, епідемії, карантинні обмеження та ембарго на товари.
24.3 У разі виникнення форс-мажорних обставин Постачальник повинен негайно у письмовій формі повідомити Замовника про такі обставини і їх причину. Якщо Замовником у письмовій формі не вказано інше, то Постачальник, наскільки це можливо, продовжує виконувати свої зобов'язання відповідно до Контракту і повинен шукати усіх можливих альтернативних засобів виконання, яким не перешкоджають форс-мажорні обставини.
25. Припинення дії у зв'язку з неплатоспроможністю
25.1 Замовник має право у будь-який час припинити дію Контракту, надавши письмове повідомлення Постачальникові, якщо Постачальник став банкрутом або неплатоспроможним. У цьому випадку припинення дії Контракту здійснюється без компенсації Постачальнику, за умови, що припинення дії Контракту не зашкодить або не вплине на будь-які права щодо дій або відшкодувань, які отримані або будуть отримані Замовником після цього.
26. Припинення дії з міркувань зручності
26.1 Шляхом надсилання Постачальнику письмового повідомлення Замовник у будь-який час може припинити дію Контракту повністю або частково з міркувань своєї зручності. У повідомленні про припинення дії Контракту вказується, що припинення дії здійснено для зручності Покупця, обсяг припинення виконання Контракту Постачальником і дату, на яку набирає чинності припинення дії Контракту.
26.2 Товари, які є закінченими і готовими до транспортування протягом тридцяти (30) днів після отримання Постачальником повідомлення про припинення дії Контракту, приймаються Замовником на умовах і за цінами Контракту. Щодо інших Товарів, Замовник може вибрати:
(a) отримання будь-якої частини, закінченої і доставленої на умовах і за цінами Контракту та (або)
(b) відмовитись від частини, що залишилась, і заплатити Постачальнику узгоджену суму за частково закінчені Товари і Послуги, а також за матеріали і компоненти, раніше поставлені Постачальником.
27. Вирішення розбіжностей
27.1 Замовник і Постачальник мають докласти максимум зусиль з метою дружнього вирішення шляхом безпосередніх неформальних переговорів незгод або розбіжностей, що виникли між ними згідно або у зв'язку з Контрактом.
27.2 Якщо через тридцять (30) днів після початку таких неформальних переговорів Замовник та Постачальник не змогли вирішити розбіжності щодо Контракту, кожна сторона може подати вимогу, щоб вирішення розбіжностей було проведено через формальні механізми, визначені у ОУК. Ці механізми можуть передбачати, однак, не обмежуючись, узгодження за посередництвом третьої сторони, прийняття рішення узгодженим національним або міжнародним судовим органом та (або) міжнародний арбітраж.
28. Визначальна мова
28.1 Контракт пишеться мовою, вказаною у ОУК. З урахуванням пункту 30 ЗУК версія Контракту, написана на вказаній мові, визначає інтерпретацію. Усе листування і інші документи стосовно Контракту, якими обмінюються сторони, повинні бути написані цією ж мовою.
29. Використовуваний закон
29.1 Контракт інтерпретується відповідно до законодавства країни Замовника (України), якщо у ОУК не вказано інше.
30. Повідомлення
30.1 Будь-яке повідомлення однієї стороні до іншої відповідно до цього Контракту надсилається іншій стороні письмово або телеграфом або факсом і підтверджується письмово на адресу іншої сторони, вказану у ОУК.
30.2 Повідомлення набирає чинності з моменту доставки або з дати чинності повідомлення, залежно від того, яка дата є більш пізньою.
31. Податки і збори
31.1 Іноземний Постачальник повністю відповідає за усі податки, гербові збори, ліцензійні платежі та інші подібні платежі, що стягуються за межами країни Замовника.
31.2 Місцевий Постачальник повністю відповідає за усі податки, збори, ліцензійні платежі і т.д., що мають сплачуватись до моменту доставки Товарів за Контрактом Замовнику.
Додаток №1 до контракту № 1
Товар |
Ціна дол. США |
Кількість, тон |
Сума дол. США |
|
Спирт |
1000 |
50 |
50000 |
|
Разом |
Х |
50 |
50000 |
РОЗДІЛ 4. ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ЕКСПОРТУ СПИРТУ
Підчас експорту виробів юридична особа продає вироби за кордон із метою отримання прибутку. В такому випадку на юридичну особу лягають такі витрати:
- собівартість експортованого виробу,
- витрати на транспорт,
- різні організаційні витрати,
Умови експорту товару:
а) Закупівельна вартість товару для експорту = 50000 дол. США
Митна вартість із врахуванням курсу гривні (13 грн. / 1 дол. США) складатиме:
Митна вартість = 50000*13 = 650000 грн.
б) Крім того ПДВ 20%*=650000*20%=130000 грн.
в) Витрати, пов'язані з експортом = 60000 грн.
Умови поставки за контрактом (Інкотермс ) =10000 грн.
Вантажна Митна Декларація ЕК-10:
вартість перевезення = 25000 грн.
вартість страхування = 15000 грн.
оплата навантаження - розвантаження = 10000 грн.
Витрати, пов'язані з митним оформленням експорту товару:
а) Сплата експортного мита (від митної вартості товару)
Мито = 10% * 650000 = 65000 грн.
Акциз = 10% * 650000 = 65000 грн.
Розрахунок валютної виручки:
Валютна виручка = ціна товару х кількість товару = 50 *25000=1250000 грн
Розрахунок валового доходу:
Валовий дохід = Валютна виручка - Витрати по експорту = 1250000- 82000=518 000 грн.
Валютна виручка: в гривнях по курсу НБУ на дату надходження на валютний рахунок
Витрати по експорту = мито + акциз+п.4.1(в) = 65000+65000+650000+60000= 840000 грн.
Розрахунок прибутку:
Прибуток = Валовий доход - інші операційні і адміністративні витрати (див. Форма 2 « Звіт про фінансові результати»).) = 1250000-840000-35000=375000 грн.
Інші операційні витрати = 20000 грн.
Адміністративні витрати = 15000
Сплата податку на прибуток:
Податок на прибуток = Прибуток х 18% = 375000*18% = 67500 грн.
Розрахунок чистого прибутку :
Чистий прибуток =307500грн.
Розрахунок рентабельності зовнішньоторговельної операції:
Рентабельність = (Чистий прибуток(п.4.7) / Валютна виручка в гривнях по курсу НБУ на дату надходження на валютний рахунок (п.4.3)) * 100% = 307500 / 1250000*100% = 24,6%
Розрахунок базового і альтернативного коефіцієнту ефективності експорту
Для того, щоб експорт виробів був ефективніший, потрібно, щоб експортний дохід значно перевищував витрати по експорту. Експорт виробів доцільний у тому випадку, коли експортний прибуток є більшим за внутрішній прибуток юридичної особи від продажу товару в середині держави. Експортний прибуток тотожний експортному доходу за винятком витрат по експорту, а внутрішній прибуток дорівнює внутрішньому прибутку за винятком собівартості виробів. У цьому випадку внутрішній дохід - це гривневий виторг у зв'язку з продажем товару, який призначений для експорту, в Україні.
(4.1)
де:Е е б - базовий коефіцієнт ефективності експорту;
Ве - виторг від експорту;
См - собівартість товару;
Тв - транспортні витрати;
Ов - організаційні витрати.
Ебе = 1250000/(65000+65000+650000+60000+35000) =1.43
(4.2)
де:Е е а - альтернативний коефіцієнт ефективності експорту;
Вв - внутрішній виторг (виторг від продажу товару у середині країни);
інші елементи є аналогічними елементами формули (4.1).
Еае = (1250000-(65000+65000+650000+60000+35000))/(850000-650000) = 1.88
Отже, запропонована угода є доцільною, адже відповідно до даних коефіцієнтного аналізу, угода є ефективною та принесе суб'єктам господарювання значний дохід.
ВИСНОВКИ
Отже, спирто-продуктова галузь економіки держави має великий виробничий потенціал у структурі української промисловості в модерних ринкових умовах. Найактуальнішою проблемою більшого розширення цього потенціалу для інтенсивного функціонування заводів спиртової сфери в Україні являється питання формування досконалої організації управління відповідними юридичними особами.
Оскільки сталий розвиток та ефективність спиртових підприємств залежить в основному від порядку організації забезпечення його маркетингового середовища, то організаційна структура управління юридичними особами в цій галузі повинна періодично розвиватися і вдосконалюватися, пристосовуватись до викликів ринкової кон'юнктури та стратегії розвитку сфери.
Є низка взаємопов'язаних запитань, вирішення яких дозволить:
- суттєво і в надзвичайно короткі терміни підвищити надходження до бюджету, спростити механізм забезпечення контрольних функцій за оплатою акцизного збору і його дієвість в унеможливленні тінізації економіки;
- повністю навантажити виробничі можливості наявних підприємств об'єднання “Укрспирт”;
...Подобные документы
Оцінка сучасного стану та перспективи розвитку торгового сектору України. Зменшення собівартості виробництва етилового спирту як головне завдання виробників. Законодавча база здійснення угоди з експорту спирту. Зовнішньоекономічний контракт з Молдовою.
курсовая работа [771,9 K], добавлен 25.04.2012Аналіз світового та українського ринку мінеральної води. Правове обґрунтування здійснення зовнішньоекономічної угоди з експорту мінеральної води. Розробка зовнішньоекономічного контракту з експорту води "Миргородська" до Росії, оцінка його ефективності.
дипломная работа [2,3 M], добавлен 03.04.2012Аналіз світового та українського ринку лікарських засобів. Правове обґрунтування можливостей здійснення даної зовнішньоекономічної угоди: законодавча база, нормативно-правові умови. Зовнішньоекономічний контракт з експорту лікарського засобу "Корвітин".
курсовая работа [1,6 M], добавлен 09.05.2011Аналіз світового та українського ринку сталі. Правове обґрунтування можливості здійснення зовнішньоторговельної угоди з експорту сталі. Об’єм експорту арматури, прутків, слябів, плоского прокату в 2009-2010 роках. Виплавка сталі основними меткомпаніями.
курсовая работа [201,2 K], добавлен 04.01.2014Маркетингова оцінка світового та українського ринків цукру. Регулювання торгівлі цукром на міжнародному й національному рівні. Нормативно-правові умови здійснення експорту до Росії. Оцінка ефективності зовнішньоекономічного контракту з експорту цукру.
дипломная работа [877,5 K], добавлен 26.08.2013Аналіз світового та українського ринку будівельних матеріалів. Правове обґрунтування можливості здійснення зовнішньоекономічної угоди з імпорту будівельних матеріалів. Порядок та правила підготовки контракту, оцінка його практичної ефективності.
курсовая работа [929,9 K], добавлен 15.04.2013Форми зовнішньо-торгівельної комерційної діяльності торгово-посередницьких підприємств. Особливості митного режиму експорту в Україні. Огляд зовнішньоекономічної діяльності ТОВ "Агроекспорт" за 2008-2010 роки. Стан і динаміка ринку експорту соєвих бобів.
курсовая работа [4,9 M], добавлен 21.06.2012Виробництво та споживання сої в країнах світу. Аналіз кон'юнктури світового ринку соєвих бобів. Законодавчо-нормативне забезпечення та бізнес-план експортної операції. Методика розрахунку ефективності експорту. Калькуляція та документообіг витрат.
курсовая работа [289,2 K], добавлен 04.12.2014Характеристика розвитку сучасного світового ринку послуг і зовнішньої торгівлі послугами України. Динаміка чистого експорту послуг регіонів. Особливості функціонування сектору послуг в Україні після її вступу в СОТ та лібералізація українського ринку.
реферат [43,6 K], добавлен 07.09.2009Аналіз світового та українського ринків аудіо- та відео техніки. Правове обґрунтування можливості здійснення зовнішньоекономічної угоди з її імпорту. Порядок укладання зовнішньоекономічного договору. Визначення ефективності імпорту товару споживання.
курсовая работа [353,0 K], добавлен 06.10.2014Аналітична маркетингова оцінка світового та українського ринку горілки. Законодавча база, що регулює виробництво та експорт горілки, та нормативно-правові умови здійсненя угоди. Зовнішньо-економічний контракт. Ефективність запропонованого проекту.
курсовая работа [50,1 K], добавлен 13.08.2008Характеристика міжнародної торгівлі. Структура світового товарообігу. Аналіз значущості експорту. Сучасні тенденції у розвитку міжнародної торгівлі. Стосунки України з Всесвітньою митною організацією. Спеціалізація та індустріалізація експорту.
реферат [309,4 K], добавлен 11.03.2012Формування митної політики у зовнішньоекономічній діяльності між Францією та Україною. Інструменти митного регулювання експорту-імпорту насіння та соняшникової олії у Франції та Україні. Внутрішня підтримка та доступ на ринок сільського господарства.
курсовая работа [4,0 M], добавлен 19.09.2010Політика стимулювання експорту та імпорту як частина зовнішньоекономічної політики. Нормативно-правова база та понятійний апарат стимулювання зовнішньоекономічної діяльності. Світовий досвід стимулювання експорту та імпорту і його використання в Україні.
контрольная работа [44,2 K], добавлен 10.08.2009Динаміка ринку цукру, його роль в зовнішньоторговельній діяльності України. Аналітична маркетингова оцінка ринку. Правове обґрунтування можливостей здійснення даної зовнішньоекономічної угоди. Зовнішньоекономічний контракт, його предмет та загальна сума.
курсовая работа [604,9 K], добавлен 20.01.2012Проектування і створення зовнішньоекономічної торгової угоди на поставку кондиціонерів. Аналітична маркетингова оцінка ринку кондиціонерів. Правове регулювання можливості укладання зовнішньоекономічної угоди. Зовнішньоекономічний контракт та його оцінка.
реферат [100,7 K], добавлен 27.09.2009Суб'єкти здійснення зовнішньоекономічної діяльності України та Австралії. Динаміка експорту та імпорту країн. Характеристика формування взаємовідносин між Україною та Польщею. Поняття спеціальної митної зони. Принципи митного й податкового регулювання.
контрольная работа [37,9 K], добавлен 13.11.2013Загальна характеристика геополітичної ситуації в Україні в останнє десятиріччя ХХ віку. Три годовні рівні світового товарного ринку. Динаміка змін регіональної структури зовнішньої торгівлі України. Структура експорту та імпорту з РФ й іншими країнами.
научная работа [38,7 K], добавлен 11.03.2013Передумови, фактори формування зовнішньоекономічної політики Республіки Корея. Товарна структура експорту та імпорту країни. Інвестиційна політика Південної Кореї. Товарна структура експорту України до Республіки Корея. Прогноз динаміки світової торгівлі.
магистерская работа [771,0 K], добавлен 09.09.2012Характеристика політичного, соціально-економічного стану, культурного середовища Туреччини. Аналіз маркетингових можливостей та кошторис визначення прибутковості і доцільності проведення зовнішньоекономічної операції експорту трубної металопродукції.
курсовая работа [3,1 M], добавлен 03.07.2015