Підвищення міжнародної конкурентоспроможності України в умовах нестабільності економічного розвитку

міжнародний конкурентний україна економіка

У статті досліджено сучасні підходи до оцінки міжнародної конкурентної позиції України. Обґрунтовано доцільність проведення як кількісної, так і якісної оцінки міжнародної конкурентоспроможності країни для забезпечення об'єктивності та достовірності результатів. Із використанням методу кореляційно-регресійного аналізу побудовано економіко-математичну модель впливу факторів на рівень міжнародної конкурентоспроможності України. На основі результатів моделювання з використанням SWOT-аналізу виявлено конкурентні переваги національної економіки, зовнішні можливості та загрози. Проведене дослідження дало змогу визначити основні напрями підвищення міжнародної конкурентоспроможності України та запропонувати заходи для їх реалізації в умовах нестабільного економічного розвитку.

Ключові слова: міжнародна конкурентоспроможність, оцінка, фактор, вплив, економічний розвиток, напрями, реалізація.

Аннотация

Аналізуючи отримані результати, необхідно зазначити, що на даний момент в Україні зберігається негативна тенденція зміни конкурентних позицій. Згідно з отриманими результатами, необхідно проаналізувати динаміку інших складників, які мали вплив на міжнародну конкурентоспроможність України. Першим із факторів впливу Всесвітній економічний форум виділяє якість діяльності інститутів влади, яка вбирає в себе думку населення про владу, політичну стабільність та відсутність населення, ефективність роботи влади, якість законодавства, верховенство закону, стримування корупції.

На рис. 1 наведено динаміку індексу якості діяльності інститутів влади починаючи з 2012 р. [8].

Відповідно до наведеної на рис. 1 динаміки, спостерігається тенденція до зниження індексу за 2015-2016 рр., зумовлена зниженням ефективності роботи влади (зниженням стандартів обліку та аудиту, зниженням захисту інтересів інвесторів, підвищенням витрат владою, зниженням публічної довіри до влади), погіршенням криміногенної ситуації (підвищенням рівня організованої злочинності). Окрім того, в Україні уповільнюється процес боротьби з корупцією, що також негативно впливає на якість діяльності інститутів влади.

Наступний фактор, який має найбільший вплив на конкурентну позицію України, - макроекономічна стабільність. Її характеризують такі фактори, як співвідношення державного бюджету до ВВП країни, валові національні заощадження, річний процент зміни рівня інфляції, співвідношення державного боргу до ВВП України. Згідно зі статистикою Всесвітнього економічного форуму, в Україні спостерігається великий ріст середньорічного рівня інфляції (48,7%), підвищення державного боргу у співвідношенні з ВВП України, яке зросло на 9% порівняно з 2015 р. Важливо зазначити, що кредитний рейтинг України також зменшився на дев'ять позицій: у 2015 р. Україна посідала 118-е місце, у 2016 р. - 128-е.

На рис. 2 представлено динаміку рівня макроекономічної забезпеченості за 2012-2016 рр. [10].

Порівняно з 2015 р. рівень макроекономіч- ної стабільності підвищився за рахунок зростання відсоткового співвідношення державного бюджету та ВВП на 4% та підвищення валових національних заощаджень на 24%.

Безпосередній вплив на конкурентну позицію країни з погляду міжнародної торгівлі має ефективність ринку товарів та послуг (рис. 3) [10].

Відповідно до наведеної на рис. 3 динаміки ефективності торговельного ринку України, із 2014 р. у торговельній сфері не відбувається суттєвих змін, що зумовлено незначним підвищенням інтенсивності локальної конкурентоспроможності, відсутністю змін в антимонопольному законодавстві, незмінним негативним впливом національної системи оподаткування на інвестиційну привабливість, відсутністю змін у питаннях легкості ведення бізнесу. Порівняно з 2015 р. привалювання нетарифних бар'єрів у зовнішній торгівлі України зменшилося на 0,1 од. Також скоротилася кількість іноземних власників, що може бути пов'язано з економічним спадом та нестабільністю в країні.

Одним із важливих факторів впливу на міжнародну конкурентну позицію України є стан та тенденції розвитку ринку праці, ефективність якого визначається обсягами міжнародної міграції робочої сили, рівнем розвитку людського потенціалу (рис. 4) [10].

Зниження індексу ефективності ринку праці у 2016 р. порівняно з 2015 р. зумовлене зниженням гнучкості нарахування заробітної плати відповідно до умов економічного середовища країни на 0,1 од., зниженням рівня продуктивності праці, скороченням кількість прийнятих на роботу працівників з одночасним скороченням кількості звільнених. Незмінним залишився вплив оподаткування на бажання працівників вести свою діяльність.

Розвиненість фінансового ринку також має вагомий вплив на розвиток міжнародної конкурентоспроможності країни, оскільки діяльність на світовому ринку передбачає участь у міжнародних фінансових процесах.

На рис. 5 наведено динаміку розвитку національного фінансового ринку [10].

Спостерігається падіння індексу розвитку фінансового ринку України, що зумовлене скороченням обсягів фінансування підприємств, зменшенням кількості підприємств із венчурним капіталом.

Рівень технологічного розвитку є одним із найважливіших складників формування конкурентного середовища країни та забезпечення її стійких конкурентних позицій на світових ринках (рис. 6) [10].

Відповідно до наведених на рисунку даних, підвищення індексу в 2016 р. зумовлене підвищенням рівня використання нових технологій національними підприємствами на 0,2 од., збільшенням покриття Інтернет-мережі на 6%.

І останнім фактором, який визначає міжнародну конкурентну позицію України, є інноваційний процес. Його динаміку представлено на рис. 7 [10].

Як видно з гістограми, у 2016 р. порівняно з 2015 р. в Україні не спостерігається змін в інноваційній сфері через відсутність суттєвих змін у кадровому складі, у процесі співпраці вищих навчальних закладів із науково-дослідницькими інститутами, обсягах державного фінансування науково-технічного співробітництва.

На основі проведеного аналізу складників оцінки міжнародної конкурентної позиції України слід зробити висновок щодо негативної динаміки більшості з них у 2016 р. порівняно з 2015 р., що і зумовлює її значне зниження.

Проведена кількісна оцінка рівня міжнародної конкурентоспроможності України, як зазначалося вище, повинна доповнюватись якісною оцінкою для комплексного дослідження проблеми та розроблення дієвих заходів щодо її вирішення. У роботі автором пропонується розробити економіко-математичну модель оцінки впливу факторів на рівень міжнародної конкурентоспроможності України з використанням методу кореляційно-регресійного аналізу, який дає можливість визначити і рівень, і характер впливу. Як основні фактори для побудови моделі автор пропонує використати складники індексу ОСІ WEF (індексу глобальної конкурентоспроможності за версією Всесвітнього економічного форуму) та макроекономічні показники країни, за якими Світовий банк визначає міжнародну конкурентоспроможність [8; 10].

Результативною змінною у було обрано коефіцієнт міжнародної конкурентоспроможності України, факторами х₁-- обсяг ВВП, млрд. дол. США; х₂ -- обсяг ВВП на душу населення, тис. дол. США; х₃ -- обсяги експорту товарів та послуг, млн. дол. США; х₄ -- обсяги імпорту товарів та послуг, млн. дол. США; х₅ -- обсяги прямих іноземних інвестицій, млн. дол. США; х₆ -- обсяги прямих зарубіжних інвестицій на душу населення, дол. США; х₇ -- чисельність населення країни, млн. осіб [6]. Економе- тричний аналіз виконано в пакеті статистичного аналізу Statgraphics.

У результаті зворотного відбору визначено значущі фактори, окрім х_и бо його Р-значення менше, ніж задане. Отримана модель має такий вигляд:

у = --9,22 + 11,43х₂ + 0,12х₃ -- 0,0056х₄ + 0,00094х₅ -- 0,04х₆ + 0,3х₇.(1)

Вільний член а₀ (-9,22) показує, яке значення мав би індекс міжнародної конкурентоспроможності України за нульових значень факторів впливу.

Аналізуючи коефіцієнти регресії, можна зробити висновок, що за збільшення співвідношення ВВП на душу населення на 1 тис. дол. США коефіцієнт міжнародної конкурентоспроможності збільшиться на 11,43 за інших рівних умов. За збільшення обсягів експорту товарів та послуг на 1 млн. дол. США індекс збільшиться на 0,12.

Однак за збільшення обсягів імпорту товарів та послуг на 1 млн. дол. США індекс зменшиться на 0,0056. Збільшення обсягів прямих іноземних інвестицій в Україну на 1 млн. дол. США та збільшення кількості населення на 1 млн. осіб підвищить індекс конкурентоспроможності на 0,00094 та 0,3 відповідно. Збільшення співвідношення прямих іноземних інвестицій на 1 дол. США призведе до падіння індексу на 0,04.

Отримана модель має коефіцієнт детермінації 80,33%, що означає, що фактори, які враховуються в отриманій моделі, на 80,33% описують змінність результативної ознаки. Це свідчить про статистичну значущість урахованих факторів, як і самої моделі. Для визначення факторів найбільшого і найменшого впливу була побудована стандартизована економетрична модель із Р-коефіцієнтами, яка має вигляд:

і_у = 5,379х₁ -- 3,437х_а + 3,032х₄ + 18,91х₅ -- 21,04х₆ + 2,69х₇.(2)

Згідно з отриманою моделлю, найбільший вплив на індекс міжнародної конкурентоспроможності має обсяг прямих іноземних інвестицій як показник для країн зі стабільною політико-економічною ситуацією. Відповідно, найменший вплив на рівень міжнародної конкурентоспроможності України має співвідношення прямих іноземних інвестицій на душу населення країни.

З урахуванням результатів проведеного еко- номіко-математичного моделювання та міжнародних рейтингів України автором пропонується провести оцінку її конкурентної позиції з використанням SWOT-аналізу, який дає можливість виявити конкурентні переваги та проблеми сучасного розвитку національної економіки, зовнішні можливості та загрози. У табл. 2 наведено SWOT-аналіз міжнародної конкурентної позиції України.

Таблиця 2. SWOT-аналіз міжнародної конкурентної позиції України